Революція в Російській імперії 1905—1907 (Перша російська революція) — назва подій, що відбувалися протягом періоду з січня 1905 по червень 1907 років у Російській імперії.
Перша російська революція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Уряд Російської імперії Підтримка: | Революціонери:
| ||||||
Лідери | |||||||
Микола II Сергій Вітте | Лев Троцький | ||||||
Втрати | |||||||
3611 вбитих або поранених | 15 000 убитих 20 000 поранених 38 000 захоплених 1 панцерник здався Румунії |
Події революції стали наслідком загальнодержавної кризи, яка загострилась на початку ХХ ст., у зв'язку з економічною кризою 1900—1903 у Російській імперії та поразкою в Російсько-японській війні 1904—1905 років. Безпосереднім каталізатором революційних протестів стали події Кривавої неділі (1905).
Січень — жовтень 1905
Початок революції поклали події 9(22) січня 1905 у Петербурзі. Цього дня була розстріляна багатотисячна мирна демонстрація робітників, що направлялася до царя з петицією робітників і жителів Санкт-Петербурга, у якій містилося прохання поліпшити умови їхнього життя. Демонстрацію очолював відомий священик Георгій Гапон. Було вбито понад 200 осіб і кілька сотень поранено. Вбивство мирних демонстрантів у столиці отримало назву «Кривава неділя» і викликало хвилю великого обурення у всій імперії. Країною прокотилась хвиля страйків, які охопили й українські міста, зокрема Катеринослав, Харків, Київ, Миколаїв, Одесу. Страйкарі висунули не тільки економічні, а й політичні гасла (особливо у першій половині жовтня 1905).
Одночасно з робітничими страйками розгортався і селянський рух: селяни палили поміщицькі маєтки, господарські будівлі, забирали худобу, ділили між собою панські й державні землі. Селянські заворушення у 1905 охопили більш ніж половину всіх повітів України. Широкого розмаху набув і студентський рух — студенти вимагали автономії університетів, брали участь у робітничих мітингах і демонстраціях. Активізували свою діяльність опозиційні політичні сили — від об'єднань земських діячів до соціал-демократів і соціалістів-революціонерів.
Революційні настрої, які охопили армію і флот, посилились внаслідок невдач у війні з Японією та укладення Портсмутського мирного договору 1905, що призвело до втрати Ляодунського п-ва та Південного Сахаліну.
14 червня 1905 р. у одеському порту вибухнуло повстання на панцернику «Потьомкін». Серед керівників повстання були українці Григорій Вакуленчук та Опанас Матюшенко, а серед офіцерів, котрі приєднались до повстання, член РУП Олександр Коваленко. Армія перестала бути надійною опорою самодержавства. Намагання уряду зупинити революцію оголошенням 6 серпня 1905 маніфесту про скликання дорадчої Державної Думи не дали результатів. У середині жовтня країна була охоплена загальним політичним страйком, в якому взяло участь близько 2 млн робітників, із них 120 тис. в Україні. Під час страйку виникли організації класового типу — Ради робітничих депутатів, керівництво якими намагались здійснювати революційні партії — соціал-демократи, есери, анархісти. У ряді міст страйковий рух супроводжувався сутичками з військами. Найбільшого розмаху збройні виступи набули в грудні у Москві, Харкові, Катеринославі, Олександрівську. У Горлівці бойові дії між озброєними робітниками та урядовими військами завершились численними жертвами з обох боків (загинуло бл. 300 робітників).
Восени 1905 селянський рух охопив понад третину повітів європейської частини імперії. В Україні у жовтні-грудні 1905 селянські виступи відбулися в 64 повітах (із 94). В Україні було зареєстровано близько 300 випадків розгрому поміщицьких маєтків, з них на Лівобережжі — понад 150, на Півдні — понад 100. На придушення селянських заворушень уряд кинув регулярні військові частини і численні підрозділи поліції. Один із найбільших виступів відбувся в грудні 1905 у с. Великі Сорочинці на Полтавщині. У сутичці з каральним загоном там загинуло 63 селянина.
У жовтні-листопаді 1905 відбулись нові заворушення у військових частинах, що розміщувались у Кронштадті, Севастополі, Києві, Полтаві, Харкові, Чернігові, Білій Церкві. В цих умовах імператорський уряд змушений був піти на поступки і Микола ІІ 17(30) жовтня 1905 видав маніфест про вдосконалення державного ладу, в якому проголошувалось надання Державній Думі законодавчих прав (проєкт скликання дорадчої Думи, т. зв. Булигінської, не був реалізований), розширення виборчих прав громадян, демократичні свободи — свободу совісті, друку, зібрань та об'єднань. Однак у своєму ставленні до маніфесту російське суспільство не було єдиним. Отримавши гарантії конституційного правління і готуючись до виборів у Думу, ліберальна опозиція проголосила створення політичних партій — конституційних демократів (кадетів) і «Союз 17 Октября» (октябристів) та намагалась перевести революційний рух на мирний конституційний шлях. Деякі політичні сили, зокрема більшовицька партія, пропагували радикальні методи боротьби з урядом, закликали до збройних виступів (такі відбулись у Москві, Нижньому Новгороді, Красноярську, ін. містах), відмовляючись брати участь у виборах. Активізувались і крайні праві, шовіністичні організації, насамперед «Союз русского народа», які організували ряд антиєврейських погромів, проводили промонархічні та антисоціалістичні демонстрації.
Маніфест Миколи II від 17 жовтня 1905 року
Маніфест 17 жовтня 1905 сприятливо позначився на розвитку українського національно-визвольного руху. Ще в березні 1905 Російська академія наук надіслала урядові доповідь, де стверджувалось, що українська мова є самостійною слов'янською мовою і рекомендувалося скасувати антиукраїнські розпорядження 1863 й 1876 років (Валуєвський циркуляр та Емський указ). З кінця 1905 почали з'являтись українські періодичні видання. В 1906 у Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі, Лубнах та ін. містах України, а також у Петербурзі і Москві виходило 18 українських газет та журналів. Деякі з них, як, наприклад, газета «Громадська думка» (пізніше — «Рада»), незважаючи на переслідування, продовжувала виходити і в наступні роки. Проявом національного руху стало виникнення культурно-освітніх організацій «Просвіта» в Катеринославі, Києві, Одесі, Чернігові, Ніжині, Миколаєві, Полтаві. У їхній роботі активну участь брали відомі діячі культури — Леся Українка, М. Коцюбинський, П. Мирний, М. Лисенко, Б. Грінченко, Д. Яворницький. Товариства «Просвіта» організовували бібліотеки і читальні для населення, налагоджували випуск українською мовою науково-популярної літератури, ставили вистави і концерти тощо. Активізувалась діяльність українських політичних партій. У січні 1905, відколовшись від Революційної української партії, до складу Російської соціал-демократичної робітничої партії на основі окремого статусу, як національна організація, увійшла Українська соціал-демократична спілка. Після виходу з РУП «Спілки» у грудні 1905 була утворена Українська соціал-демократична робітнича партія, яка проголосила себе єдиною правочинною політичною організацією українського пролетаріату. Наприкін. 1905 виникла Українська радикально-демократична партія. Всі українські політичні організації у національному питанні домагались національно-територіальної автономії України у складі Російської держави.
Україна в період революції 1905—1907 років
Події «Кривавої неділі» викликали зливу протесту по всій території Російської імперії, у тому числі й Україні. Почалися масові страйки робітників і селянські повстання, що потрясали імперію всю весну й літо 1905 р. Робітники вимагали 8-годинного робочого дня, підвищення зарплати, покращення умов життя, повалення самодержавства, селяни боролися за конфіскацію і перерозподіл поміщицької землі. Це була перша і справді народна революція в Російській імперії.
3 ініціативи інтелігенції, яка хотіла організувати стихійний селянський рух, улітку 1905 р. виникла масова політична організація — Всеросійська селянська спілка. В Україні діяло сім губернських, 12 повітових і 120 сільських комітетів Селянської спілки, в яких активно працювали українські діячі — представники земств, політичних партій, кооперативів. На літо-осінь 1905 р. припадає найвище піднесення селянського руху за землю. Місцями події набирали драматичного характеру. Восени відбулося повстання селян у селі Великі Сорочинці, потоплене в крові регулярною кіннотою донських козаків.
В Україні у жовтні — грудні 1905 р. відбулося понад 1800 селянських виступів у 64 повітах (з 94). Всього за 1905 р. в Україні відбулося близько 4 тис. селянських виступів, якими було охоплено 6884 села з населенням понад 5 млн чол. Виступи відбувалися в основному на Лівобережжі і на Півдні України.
Про те, що у імперіалізму земля горіла під ногами, засвідчили заворушення в армії та на флоті. На Чорному морі повстала команда броненосця «Потьомкін». Захопивши корабель і обравши своє керівництво на чолі з матросами-українцями Матюшенко Панасом Матюшенком та Григорієм Вакуленчуком, команда, яка теж складалася переважно з українців, підійняла червоний прапор і спрямувала корабель до Одеси. Серед офіцерів, які приєдналися до виступу, був і О. Коваленко — один із організаторів і керівників РУП. «He бажаючи здаватися царським властям», екіпаж «Потьомкіна» відплив до Констанци, де попросив політичного притулку в уряду Румунії.
У листопаді 1905 p. y Києві повстав батальйон саперів, керований Борисом Жаданівським. Українські політичні партії були в гущі революційної боротьби. Особливих успіхів досягла Українська соціал-демократична спілка, котра працювала серед селян, залучивши багатьох з них у свої лави, спрямувавши до організованої боротьби. УСДРП теж вела активну боротьбу серед студентів, робітників та інтелігенції, зміцнившись за роки революції. Разом з Бундом вона утворила на Полтавщині загони самооборони від погромів, що чинили «чорні сотні». Утворився також в Україні «Союз автономістів», що являв собою політичну організацію у Російській імперії в 1905—1906, яка виступала за перебудову Росії на засадах національної автономії і федералізму. Створена за ініціативою І. Бодуена де Куртене на з'їзді представників поневолених імперією народів, у тому числі і українців.
Кульмінаційною точкою революції 1905 р. став загальний жовтневий політичний страйк, що паралізував державу. У ході виступу, в якому взяло участь 2 млн робітників (120 тисяч в Україні), страйкарі почали створювати власні органи керівництва — Ради робітничих депутатів, що координували революційні дії. Під тиском робітників і селян Микола II змушений був піти на поступки і 17 жовтня видав «Маніфест», яким оголошував політичні свободи, 8-годинний робочий день і обіцяв скликати парламент — Державну Думу, обрану від представників усіх верств населення.
Останнім спалахом революції стало грудневе збройне повстання робітників, що розпочалось у Москві. В Україні особливо запеклі збройні бої відбулись у середині грудня 1905 р. в Донбасі, головним чином, у Горлівці. Але донські козаки, жорстоко розправившись з робітниками, придушили його. Революція поступово пішла на спад, хоча країну потрясали виступи селян і страйки робітників ще до весни 1907 р.
Революція 1905 р. справила великий вплив на піднесення українського національно-визвольного руху, що на загальнореволюційній хвилі не тільки значно зріс і політизувався, але й вийшов з підпілля, заявивши про себе відкрито перед широкими верствами народу. Ще напередодні революції в Україні загострилася боротьба за легалізацію української мови: земства і міські думи приймали про це ухвали, петиції до уряду писали з'їзди вчених, театральних діячів. Російська Академія наук утворила комісію на чолі із славістом Олексієм Шахматовим, яка рекомендувала уряду зняти обмеження з українського слова. Церковний Синод, щоб посилити пропаганду православ'я, дозволив перекласти і видати українською мовою Біблію.
Зрештою, восени 1905 р. урядом було ліквідовано заборону української мови. I хоча ввозити українські книги з-за кордону і далі не дозволялося, у підросійській Україні розгорнувся широкий видавничий рух, число видавництв сягнуло 17. Серед них найактивнішими стали «Вік», «Час», «Криниця», «Ранок» та ін. Протягом 1905—1907 pp. на Наддніпрянщині виходила 21 українська газета і ще 4 по російських губерніях. Першою ластівкою стала газета «Хлібороб», видана наприкінці 1905 p. y Лубнах. Згодом з'явилися «Рідний край» (Полтава), «Вісті» (Одеса), «Запоріжжя» (Катеринослав), «Слобожанщина» (Харків) тощо. Найбільше українських газет виходило в Києві, де діяли осередки всіх національних партій. Зокрема УРДП, на гроші Василя Симиренка та Євгена Чикаленка, видавала найвпливовіший в Україні часопис «Громадська думка».
Лише тільки впали кайдани нагінок, як український рух став проникати в усі сфери життя і діяльності — у село, школи, культуру, економіку. Яскраве свідчення цьому — поширення кооперативних організацій. У 1907 р. на Харківщині діяло 50 українських кооперативів, на Київщині — 193, на Поділлі — 200. У кожному місті відтепер легально існували громади, українські клуби, читальні. Заохочені загальним піднесенням, професори Микола Сумцов у Харкові та Олександр Грушевський в Одесі розпочали викладати україністику рідною мовою. Наприкінці 1905 — на початку 1906 p. по великих і малих містах України виникають «Просвіти», на зразок галицьких «Просвіт». Але на відміну від останніх, наддніпрянські організації не мали єдиного центру, і кожна діяла окремо. До того ж, вони були надзвичайно політизовані — у них збирались і працювали всі антиімперські сили. На Великій Україні найбільшими стали «Просвіта» у Києві, Чернігові, Полтаві, Одесі, Кам'янці-Подільському. Виникли вони на Волині, Холмщині, Кубані, у Казахстані, Баку, Владивостоці. У роботі «Просвіт» брали активну участь передові національні демократичні діячі того часу — Панас Мирний (Полтава), Леся Українка, Микола Лисенко (Київ), Михайло Коцюбинський (Чернігів).
Перша «Просвіта» на Наддніпрянщині утворилась наприкінці 1905 р. в Катеринославі — місті, що вже мало певні національні традиції. Саме тут Олександр Кониський з однодумцями вирішив заснувати у Львові Товариство імені Т. Шевченка, саме тут створив музей запорозького козацтва і поселився на постійне проживання видатний історик Січі Дмитро Яворницький. Він, разом з учнем В. Антоновича А. Синявським, місцевим істориком Василем Бідновим та з іншими діячами української культури, створили «Просвіту» й розпочали видавати її орган — газету «Добра порада», яку, щоправда, невдовзі влада закрила. З часом Катеринославська «Просвіта» утворила близько десятка філій по селах губернії. В умовах колоніальної політики російської монархії діяльність «Просвіт» стала значним визвольним протестом, проявом прагнення народу до національної і культурної свободи. Більшість «Просвіт» перебувала під свідомим українофільським впливом, а тому вони відіграли велику прогресивну роль у розвитку культури. Просвітяни друкували українські книги, влаштовували концерти, вечори, організовували театральні трупи та вистави, відкривали бібліотеки, недільні школи, ширили кооперативний рух.
На початку 1906 р. в Російській імперії пройшли перші вибори до парламенту — Державної думи першого скликання. Проходили вони в умовах спаду революції, гострої політичної боротьби та урядових проскрипцій. Українські соціалістичні та радикальні національні партії не взяли участі у виборах, намагаючись розпалювати революцію далі, аж до повного повалення імперіалізму. Тільки Радикально-демократична партія взяла участь у виборах, завоювавши кілька думських місць. У цілому ж з України було обрано 95 делегатів, в основному від російських партій, з яких 63 українці, 22 росіянина, 5 поляків, 4 євреї та 1 німець. Серед них були дворяни, священики, селяни й різночинці. 44 українські депутати, для обстоювання спільних вимог, об'єдналися в українську парламентську громаду, яку хотіли поступово перетворити на партію. До парламентської громади приєдналася також місцева петербурзька українська громада. Зі Львова до російської столиці прибув Михайло Грушевський і очолив діяльність громади. Він прагнув об'єднати представників різних груп і партій в єдиному русі, вирвати їх із полону міжфракційної боротьби і вивести на шлях поступу до єдиної мети. Щоб інформувати маси про діяльність української думської громади, М. Грушевський узявся редагувати і видавати журнал «Украинский вестник».
Українська парламентська громада підготувала маніфест з вимогою автономії України з наміром зачитати його в Думі й добиватися здійснення. Але, у розпал розгортання роботи, імператор розпустив парламент і Оголосив вибори до II Думи. На знак протесту проти дій уряду Миколи ІІ депутати виїхали до Виборгу і прийняли там ухвалу, спрямовану проти імперського уряду. Під документом стояли підписи й українських послів. За це їх судили й позбавили права участі у виборах до II Думи. Вибори до неї пройшли теж у великому напруженні. Депутати від України й у ній утворили парламентську громаду з 47 осіб, яка розпочала випуск газети «Рідна справа». У ній парламентарі пояснювали, що боротьба за кращу долю України є «рідною справою» всіх, хто в ній живе.
Парламентська громада II Думи створила комісію, котра підготувала низку законопроєктів про введення української мови у школах, вузах, адміністративних установах, про відкриття українських кафедр, про автономію та місцеве самоуправління. Переляканий радикальністю депутатів II Думи, імператор через 103 дні розігнав і її, кардинально змінивши виборчий закон на користь поміщиків. У III і IV Думах уже не можна було творити української громади і боротись за якісь права України та українців, хоча й у них були депутати-українці.
Спад та знищення здобутків революції січень 1906 — 3 червня 1907
У грудні 1905 був опублікований виборчий закон, на основі якого наприкінці лютого — на початку березня 1906 відбулися вибори до І Державної Думи, що проходили в умовах урядових репресій. Ліві партії бойкотували вибори. Найбільше місць (34% від загального числа членів Думи) здобула партія кадетів. Впливовою була група селянських депутатів, які об'єднались у фракцію трудовиків. Діяльність Думи тривала лише 72 дні-з 27.4(10.5) до 9(22). 7. 1906. У І Думу від України було обрано 102 депутати. Частина з них об'єдналась в Українську парламентську фракцію, яка налічувала 44 члени, її головою обрано адвоката з Чернігова І. Шрага; серед членів були В. Шемет та П. Чижевський — від Полтавщини, М.Біляшівський та Ф. Штейнгель — від Києва, А. В'язлов — від Волині. Друкованим органом фракції став «Украинский вестник» (редактор -М. Славинський, секретар -Д. Дорошенко). Українська фракція І Державної Думи звернула особливу увагу на аграрне й національне питання. Зокрема, вона виробила проєкт засад автономії, який через розпуск Думи не було винесено на обговорення.
II Державна Дума, вибори до складу якої відбувались у січні-лютому 1907, виявилась ще більше лівою та опозиційною, ніж перша. 20.2.(5.3).1907 нова Дума розпочала свою роботу. Як і раніше, в центрі уваги стояло аграрне питання, навколо якого і розгорілась гостра боротьба. Уряд не бажав робити жодної поступки в аграрному питанні і припинив його обговорення. У II Думі 47 депутатів від України об'єднались в Українську громаду, яка видавала часопис «Рідна справа — Думські вісті» (офіц. ред. — о М.Хотовицький і С.Нечитайло, фактичний — В.Доманицький). У відозві українських делегатів підкреслювалось, що метою їхньої діяльності є «реорганізація правління в дусі національної територіальної автономії всіх частин Російської імперії…». Українська фракція готувала ряд законопроєктів у земельній, робітничій та освітніх справах. 3.(26).6.1907 імператорським маніфестом II Дума була розпущена. Одночасно змінено положення про вибори, що порушувало жовтневий маніфест «Основні державні закони Російської імперії». Імператорський маніфест від 3.6.1907 про розпуск II Думи ознаменував відмову імперіалізму від реформ та остаточну поразку революції 1905-07.
Етапи
Три етапи революції:
I етап (Кривава неділя — жовтень 1905)
- Страйки;
- селянські виступи;
- повстання на броненосці «Потьомкін».
II етап (Маніфест Миколи II від 17 жовтня 1905 року — 10 грудня)
- Робітничі страйки та мітинги;
- утворення Рад робітничих та селянських депутатів;
- виступи на флоті, повстання крейсера «Очаків» під проводом лейтенанта Шмідта;
- повстання саперів (Б. Жаданівський).
III етап (січень 1906 — 3 червня 1907)
- Спад та знищення здобутків революції.
Див. також
Джерела та література
- Молчанов В. Б. Революція 1905—1907 в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 157. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Революція 1905—1907 |
- Революція | Революція в кольорі (ФІЛЬМ)
- Петиція 9 січня 1905 р.
- Маніфест 17 жовтня 1905 року
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Revolyuciya v Rosijskij imperiyi 1905 1907 Persha rosijska revolyuciya nazva podij sho vidbuvalisya protyagom periodu z sichnya 1905 po cherven 1907 rokiv u Rosijskij imperiyi Persha rosijska revolyuciya Data 22 sichnya 1905 16 chervnya 1907 2 roki 4 misyaci 3 tizhni ta 4 dni Misce Rosijska imperiya Rezultat Porazka revolyuciyi Mikola II zberigaye tron prijnyattya konstituciyi Storoni Uryad Rosijskoyi imperiyi Pidtrimka Rosijska armiya Ohoronni viddilennya Chornosotenci Dvoryanstvo Dvoryanske zibrannya Revolyucioneri Eseri RSDRP Selyani Proletariat Separatisti Lideri Mikola II Sergij Vitte Lev Trockij Vtrati 3611 vbitih abo poranenih 15 000 ubitih 20 000 poranenih 38 000 zahoplenih 1 pancernik zdavsya Rumuniyi Podiyi revolyuciyi stali naslidkom zagalnoderzhavnoyi krizi yaka zagostrilas na pochatku HH st u zv yazku z ekonomichnoyu krizoyu 1900 1903 u Rosijskij imperiyi ta porazkoyu v Rosijsko yaponskij vijni 1904 1905 rokiv Bezposerednim katalizatorom revolyucijnih protestiv stali podiyi Krivavoyi nedili 1905 Sichen zhovten 1905Pochatok revolyuciyi poklali podiyi 9 22 sichnya 1905 u Peterburzi Cogo dnya bula rozstrilyana bagatotisyachna mirna demonstraciya robitnikiv sho napravlyalasya do carya z peticiyeyu robitnikiv i zhiteliv Sankt Peterburga u yakij mistilosya prohannya polipshiti umovi yihnogo zhittya Demonstraciyu ocholyuvav vidomij svyashenik Georgij Gapon Bulo vbito ponad 200 osib i kilka soten poraneno Vbivstvo mirnih demonstrantiv u stolici otrimalo nazvu Krivava nedilya i viklikalo hvilyu velikogo oburennya u vsij imperiyi Krayinoyu prokotilas hvilya strajkiv yaki ohopili j ukrayinski mista zokrema Katerinoslav Harkiv Kiyiv Mikolayiv Odesu Strajkari visunuli ne tilki ekonomichni a j politichni gasla osoblivo u pershij polovini zhovtnya 1905 Dokladnishe Krivava nedilya 1905 Pancernik Knyaz Potomkin Tavricheskij Odnochasno z robitnichimi strajkami rozgortavsya i selyanskij ruh selyani palili pomishicki mayetki gospodarski budivli zabirali hudobu dilili mizh soboyu panski j derzhavni zemli Selyanski zavorushennya u 1905 ohopili bilsh nizh polovinu vsih povitiv Ukrayini Shirokogo rozmahu nabuv i studentskij ruh studenti vimagali avtonomiyi universitetiv brali uchast u robitnichih mitingah i demonstraciyah Aktivizuvali svoyu diyalnist opozicijni politichni sili vid ob yednan zemskih diyachiv do social demokrativ i socialistiv revolyucioneriv Revolyucijni nastroyi yaki ohopili armiyu i flot posililis vnaslidok nevdach u vijni z Yaponiyeyu ta ukladennya Portsmutskogo mirnogo dogovoru 1905 sho prizvelo do vtrati Lyaodunskogo p va ta Pivdennogo Sahalinu 14 chervnya 1905 r u odeskomu portu vibuhnulo povstannya na pancerniku Potomkin Sered kerivnikiv povstannya buli ukrayinci Grigorij Vakulenchuk ta Opanas Matyushenko a sered oficeriv kotri priyednalis do povstannya chlen RUP Oleksandr Kovalenko Armiya perestala buti nadijnoyu oporoyu samoderzhavstva Namagannya uryadu zupiniti revolyuciyu ogoloshennyam 6 serpnya 1905 manifestu pro sklikannya doradchoyi Derzhavnoyi Dumi ne dali rezultativ U seredini zhovtnya krayina bula ohoplena zagalnim politichnim strajkom v yakomu vzyalo uchast blizko 2 mln robitnikiv iz nih 120 tis v Ukrayini Pid chas strajku vinikli organizaciyi klasovogo tipu Radi robitnichih deputativ kerivnictvo yakimi namagalis zdijsnyuvati revolyucijni partiyi social demokrati eseri anarhisti U ryadi mist strajkovij ruh suprovodzhuvavsya sutichkami z vijskami Najbilshogo rozmahu zbrojni vistupi nabuli v grudni u Moskvi Harkovi Katerinoslavi Oleksandrivsku U Gorlivci bojovi diyi mizh ozbroyenimi robitnikami ta uryadovimi vijskami zavershilis chislennimi zhertvami z oboh bokiv zaginulo bl 300 robitnikiv Demonstraciya v Yakobshtadi Finlyandiya Osin 1905 Voseni 1905 selyanskij ruh ohopiv ponad tretinu povitiv yevropejskoyi chastini imperiyi V Ukrayini u zhovtni grudni 1905 selyanski vistupi vidbulisya v 64 povitah iz 94 V Ukrayini bulo zareyestrovano blizko 300 vipadkiv rozgromu pomishickih mayetkiv z nih na Livoberezhzhi ponad 150 na Pivdni ponad 100 Na pridushennya selyanskih zavorushen uryad kinuv regulyarni vijskovi chastini i chislenni pidrozdili policiyi Odin iz najbilshih vistupiv vidbuvsya v grudni 1905 u s Veliki Sorochinci na Poltavshini U sutichci z karalnim zagonom tam zaginulo 63 selyanina U zhovtni listopadi 1905 vidbulis novi zavorushennya u vijskovih chastinah sho rozmishuvalis u Kronshtadti Sevastopoli Kiyevi Poltavi Harkovi Chernigovi Bilij Cerkvi V cih umovah imperatorskij uryad zmushenij buv piti na postupki i Mikola II 17 30 zhovtnya 1905 vidav manifest pro vdoskonalennya derzhavnogo ladu v yakomu progoloshuvalos nadannya Derzhavnij Dumi zakonodavchih prav proyekt sklikannya doradchoyi Dumi t zv Buliginskoyi ne buv realizovanij rozshirennya viborchih prav gromadyan demokratichni svobodi svobodu sovisti druku zibran ta ob yednan Odnak u svoyemu stavlenni do manifestu rosijske suspilstvo ne bulo yedinim Otrimavshi garantiyi konstitucijnogo pravlinnya i gotuyuchis do viboriv u Dumu liberalna opoziciya progolosila stvorennya politichnih partij konstitucijnih demokrativ kadetiv i Soyuz 17 Oktyabrya oktyabristiv ta namagalas perevesti revolyucijnij ruh na mirnij konstitucijnij shlyah Deyaki politichni sili zokrema bilshovicka partiya propaguvali radikalni metodi borotbi z uryadom zaklikali do zbrojnih vistupiv taki vidbulis u Moskvi Nizhnomu Novgorodi Krasnoyarsku in mistah vidmovlyayuchis brati uchast u viborah Aktivizuvalis i krajni pravi shovinistichni organizaciyi nasampered Soyuz russkogo naroda yaki organizuvali ryad antiyevrejskih pogromiv provodili promonarhichni ta antisocialistichni demonstraciyi Manifest Mikoli II vid 17 zhovtnya 1905 rokuDokladnishe Manifest 17 zhovtnya 1905 Kartina Illi Ryepina Manifestaciya 17 zhovtnya 1905 roku Manifest 17 zhovtnya 1905 spriyatlivo poznachivsya na rozvitku ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu She v berezni 1905 Rosijska akademiya nauk nadislala uryadovi dopovid de stverdzhuvalos sho ukrayinska mova ye samostijnoyu slov yanskoyu movoyu i rekomenduvalosya skasuvati antiukrayinski rozporyadzhennya 1863 j 1876 rokiv Valuyevskij cirkulyar ta Emskij ukaz Z kincya 1905 pochali z yavlyatis ukrayinski periodichni vidannya V 1906 u Kiyevi Harkovi Odesi Katerinoslavi Lubnah ta in mistah Ukrayini a takozh u Peterburzi i Moskvi vihodilo 18 ukrayinskih gazet ta zhurnaliv Deyaki z nih yak napriklad gazeta Gromadska dumka piznishe Rada nezvazhayuchi na peresliduvannya prodovzhuvala vihoditi i v nastupni roki Proyavom nacionalnogo ruhu stalo viniknennya kulturno osvitnih organizacij Prosvita v Katerinoslavi Kiyevi Odesi Chernigovi Nizhini Mikolayevi Poltavi U yihnij roboti aktivnu uchast brali vidomi diyachi kulturi Lesya Ukrayinka M Kocyubinskij P Mirnij M Lisenko B Grinchenko D Yavornickij Tovaristva Prosvita organizovuvali biblioteki i chitalni dlya naselennya nalagodzhuvali vipusk ukrayinskoyu movoyu naukovo populyarnoyi literaturi stavili vistavi i koncerti tosho Aktivizuvalas diyalnist ukrayinskih politichnih partij U sichni 1905 vidkolovshis vid Revolyucijnoyi ukrayinskoyi partiyi do skladu Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi na osnovi okremogo statusu yak nacionalna organizaciya uvijshla Ukrayinska social demokratichna spilka Pislya vihodu z RUP Spilki u grudni 1905 bula utvorena Ukrayinska social demokratichna robitnicha partiya yaka progolosila sebe yedinoyu pravochinnoyu politichnoyu organizaciyeyu ukrayinskogo proletariatu Naprikin 1905 vinikla Ukrayinska radikalno demokratichna partiya Vsi ukrayinski politichni organizaciyi u nacionalnomu pitanni domagalis nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi Ukrayini u skladi Rosijskoyi derzhavi Ukrayina v period revolyuciyi 1905 1907 rokivDokladnishe Revolyuciya 1905 1907 v Ukrayini Podiyi Krivavoyi nedili viklikali zlivu protestu po vsij teritoriyi Rosijskoyi imperiyi u tomu chisli j Ukrayini Pochalisya masovi strajki robitnikiv i selyanski povstannya sho potryasali imperiyu vsyu vesnu j lito 1905 r Robitniki vimagali 8 godinnogo robochogo dnya pidvishennya zarplati pokrashennya umov zhittya povalennya samoderzhavstva selyani borolisya za konfiskaciyu i pererozpodil pomishickoyi zemli Ce bula persha i spravdi narodna revolyuciya v Rosijskij imperiyi 3 iniciativi inteligenciyi yaka hotila organizuvati stihijnij selyanskij ruh ulitku 1905 r vinikla masova politichna organizaciya Vserosijska selyanska spilka V Ukrayini diyalo sim gubernskih 12 povitovih i 120 silskih komitetiv Selyanskoyi spilki v yakih aktivno pracyuvali ukrayinski diyachi predstavniki zemstv politichnih partij kooperativiv Na lito osin 1905 r pripadaye najvishe pidnesennya selyanskogo ruhu za zemlyu Miscyami podiyi nabirali dramatichnogo harakteru Voseni vidbulosya povstannya selyan u seli Veliki Sorochinci potoplene v krovi regulyarnoyu kinnotoyu donskih kozakiv V Ukrayini u zhovtni grudni 1905 r vidbulosya ponad 1800 selyanskih vistupiv u 64 povitah z 94 Vsogo za 1905 r v Ukrayini vidbulosya blizko 4 tis selyanskih vistupiv yakimi bulo ohopleno 6884 sela z naselennyam ponad 5 mln chol Vistupi vidbuvalisya v osnovnomu na Livoberezhzhi i na Pivdni Ukrayini Pro te sho u imperializmu zemlya gorila pid nogami zasvidchili zavorushennya v armiyi ta na floti Na Chornomu mori povstala komanda bronenoscya Potomkin Zahopivshi korabel i obravshi svoye kerivnictvo na choli z matrosami ukrayincyami Matyushenko Panasom Matyushenkom ta Grigoriyem Vakulenchukom komanda yaka tezh skladalasya perevazhno z ukrayinciv pidijnyala chervonij prapor i spryamuvala korabel do Odesi Sered oficeriv yaki priyednalisya do vistupu buv i O Kovalenko odin iz organizatoriv i kerivnikiv RUP He bazhayuchi zdavatisya carskim vlastyam ekipazh Potomkina vidpliv do Konstanci de poprosiv politichnogo pritulku v uryadu Rumuniyi U listopadi 1905 p y Kiyevi povstav bataljon saperiv kerovanij Borisom Zhadanivskim Ukrayinski politichni partiyi buli v gushi revolyucijnoyi borotbi Osoblivih uspihiv dosyagla Ukrayinska social demokratichna spilka kotra pracyuvala sered selyan zaluchivshi bagatoh z nih u svoyi lavi spryamuvavshi do organizovanoyi borotbi USDRP tezh vela aktivnu borotbu sered studentiv robitnikiv ta inteligenciyi zmicnivshis za roki revolyuciyi Razom z Bundom vona utvorila na Poltavshini zagoni samooboroni vid pogromiv sho chinili chorni sotni Utvorivsya takozh v Ukrayini Soyuz avtonomistiv sho yavlyav soboyu politichnu organizaciyu u Rosijskij imperiyi v 1905 1906 yaka vistupala za perebudovu Rosiyi na zasadah nacionalnoyi avtonomiyi i federalizmu Stvorena za iniciativoyu I Boduena de Kurtene na z yizdi predstavnikiv ponevolenih imperiyeyu narodiv u tomu chisli i ukrayinciv Kulminacijnoyu tochkoyu revolyuciyi 1905 r stav zagalnij zhovtnevij politichnij strajk sho paralizuvav derzhavu U hodi vistupu v yakomu vzyalo uchast 2 mln robitnikiv 120 tisyach v Ukrayini strajkari pochali stvoryuvati vlasni organi kerivnictva Radi robitnichih deputativ sho koordinuvali revolyucijni diyi Pid tiskom robitnikiv i selyan Mikola II zmushenij buv piti na postupki i 17 zhovtnya vidav Manifest yakim ogoloshuvav politichni svobodi 8 godinnij robochij den i obicyav sklikati parlament Derzhavnu Dumu obranu vid predstavnikiv usih verstv naselennya Ostannim spalahom revolyuciyi stalo grudneve zbrojne povstannya robitnikiv sho rozpochalos u Moskvi V Ukrayini osoblivo zapekli zbrojni boyi vidbulis u seredini grudnya 1905 r v Donbasi golovnim chinom u Gorlivci Ale donski kozaki zhorstoko rozpravivshis z robitnikami pridushili jogo Revolyuciya postupovo pishla na spad hocha krayinu potryasali vistupi selyan i strajki robitnikiv she do vesni 1907 r Revolyuciya 1905 r spravila velikij vpliv na pidnesennya ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu sho na zagalnorevolyucijnij hvili ne tilki znachno zris i politizuvavsya ale j vijshov z pidpillya zayavivshi pro sebe vidkrito pered shirokimi verstvami narodu She naperedodni revolyuciyi v Ukrayini zagostrilasya borotba za legalizaciyu ukrayinskoyi movi zemstva i miski dumi prijmali pro ce uhvali peticiyi do uryadu pisali z yizdi vchenih teatralnih diyachiv Rosijska Akademiya nauk utvorila komisiyu na choli iz slavistom Oleksiyem Shahmatovim yaka rekomenduvala uryadu znyati obmezhennya z ukrayinskogo slova Cerkovnij Sinod shob posiliti propagandu pravoslav ya dozvoliv pereklasti i vidati ukrayinskoyu movoyu Bibliyu Zreshtoyu voseni 1905 r uryadom bulo likvidovano zaboronu ukrayinskoyi movi I hocha vvoziti ukrayinski knigi z za kordonu i dali ne dozvolyalosya u pidrosijskij Ukrayini rozgornuvsya shirokij vidavnichij ruh chislo vidavnictv syagnulo 17 Sered nih najaktivnishimi stali Vik Chas Krinicya Ranok ta in Protyagom 1905 1907 pp na Naddnipryanshini vihodila 21 ukrayinska gazeta i she 4 po rosijskih guberniyah Pershoyu lastivkoyu stala gazeta Hliborob vidana naprikinci 1905 p y Lubnah Zgodom z yavilisya Ridnij kraj Poltava Visti Odesa Zaporizhzhya Katerinoslav Slobozhanshina Harkiv tosho Najbilshe ukrayinskih gazet vihodilo v Kiyevi de diyali oseredki vsih nacionalnih partij Zokrema URDP na groshi Vasilya Simirenka ta Yevgena Chikalenka vidavala najvplivovishij v Ukrayini chasopis Gromadska dumka Lishe tilki vpali kajdani naginok yak ukrayinskij ruh stav pronikati v usi sferi zhittya i diyalnosti u selo shkoli kulturu ekonomiku Yaskrave svidchennya comu poshirennya kooperativnih organizacij U 1907 r na Harkivshini diyalo 50 ukrayinskih kooperativiv na Kiyivshini 193 na Podilli 200 U kozhnomu misti vidteper legalno isnuvali gromadi ukrayinski klubi chitalni Zaohocheni zagalnim pidnesennyam profesori Mikola Sumcov u Harkovi ta Oleksandr Grushevskij v Odesi rozpochali vikladati ukrayinistiku ridnoyu movoyu Naprikinci 1905 na pochatku 1906 p po velikih i malih mistah Ukrayini vinikayut Prosviti na zrazok galickih Prosvit Ale na vidminu vid ostannih naddnipryanski organizaciyi ne mali yedinogo centru i kozhna diyala okremo Do togo zh voni buli nadzvichajno politizovani u nih zbiralis i pracyuvali vsi antiimperski sili Na Velikij Ukrayini najbilshimi stali Prosvita u Kiyevi Chernigovi Poltavi Odesi Kam yanci Podilskomu Vinikli voni na Volini Holmshini Kubani u Kazahstani Baku Vladivostoci U roboti Prosvit brali aktivnu uchast peredovi nacionalni demokratichni diyachi togo chasu Panas Mirnij Poltava Lesya Ukrayinka Mikola Lisenko Kiyiv Mihajlo Kocyubinskij Chernigiv Persha Prosvita na Naddnipryanshini utvorilas naprikinci 1905 r v Katerinoslavi misti sho vzhe malo pevni nacionalni tradiciyi Same tut Oleksandr Koniskij z odnodumcyami virishiv zasnuvati u Lvovi Tovaristvo imeni T Shevchenka same tut stvoriv muzej zaporozkogo kozactva i poselivsya na postijne prozhivannya vidatnij istorik Sichi Dmitro Yavornickij Vin razom z uchnem V Antonovicha A Sinyavskim miscevim istorikom Vasilem Bidnovim ta z inshimi diyachami ukrayinskoyi kulturi stvorili Prosvitu j rozpochali vidavati yiyi organ gazetu Dobra porada yaku shopravda nevdovzi vlada zakrila Z chasom Katerinoslavska Prosvita utvorila blizko desyatka filij po selah guberniyi V umovah kolonialnoyi politiki rosijskoyi monarhiyi diyalnist Prosvit stala znachnim vizvolnim protestom proyavom pragnennya narodu do nacionalnoyi i kulturnoyi svobodi Bilshist Prosvit perebuvala pid svidomim ukrayinofilskim vplivom a tomu voni vidigrali veliku progresivnu rol u rozvitku kulturi Prosvityani drukuvali ukrayinski knigi vlashtovuvali koncerti vechori organizovuvali teatralni trupi ta vistavi vidkrivali biblioteki nedilni shkoli shirili kooperativnij ruh Na pochatku 1906 r v Rosijskij imperiyi projshli pershi vibori do parlamentu Derzhavnoyi dumi pershogo sklikannya Prohodili voni v umovah spadu revolyuciyi gostroyi politichnoyi borotbi ta uryadovih proskripcij Ukrayinski socialistichni ta radikalni nacionalni partiyi ne vzyali uchasti u viborah namagayuchis rozpalyuvati revolyuciyu dali azh do povnogo povalennya imperializmu Tilki Radikalno demokratichna partiya vzyala uchast u viborah zavoyuvavshi kilka dumskih misc U cilomu zh z Ukrayini bulo obrano 95 delegativ v osnovnomu vid rosijskih partij z yakih 63 ukrayinci 22 rosiyanina 5 polyakiv 4 yevreyi ta 1 nimec Sered nih buli dvoryani svyasheniki selyani j riznochinci 44 ukrayinski deputati dlya obstoyuvannya spilnih vimog ob yednalisya v ukrayinsku parlamentsku gromadu yaku hotili postupovo peretvoriti na partiyu Do parlamentskoyi gromadi priyednalasya takozh misceva peterburzka ukrayinska gromada Zi Lvova do rosijskoyi stolici pribuv Mihajlo Grushevskij i ocholiv diyalnist gromadi Vin pragnuv ob yednati predstavnikiv riznih grup i partij v yedinomu rusi virvati yih iz polonu mizhfrakcijnoyi borotbi i vivesti na shlyah postupu do yedinoyi meti Shob informuvati masi pro diyalnist ukrayinskoyi dumskoyi gromadi M Grushevskij uzyavsya redaguvati i vidavati zhurnal Ukrainskij vestnik Ukrayinska parlamentska gromada pidgotuvala manifest z vimogoyu avtonomiyi Ukrayini z namirom zachitati jogo v Dumi j dobivatisya zdijsnennya Ale u rozpal rozgortannya roboti imperator rozpustiv parlament i Ogolosiv vibori do II Dumi Na znak protestu proti dij uryadu Mikoli II deputati viyihali do Viborgu i prijnyali tam uhvalu spryamovanu proti imperskogo uryadu Pid dokumentom stoyali pidpisi j ukrayinskih posliv Za ce yih sudili j pozbavili prava uchasti u viborah do II Dumi Vibori do neyi projshli tezh u velikomu napruzhenni Deputati vid Ukrayini j u nij utvorili parlamentsku gromadu z 47 osib yaka rozpochala vipusk gazeti Ridna sprava U nij parlamentari poyasnyuvali sho borotba za krashu dolyu Ukrayini ye ridnoyu spravoyu vsih hto v nij zhive Parlamentska gromada II Dumi stvorila komisiyu kotra pidgotuvala nizku zakonoproyektiv pro vvedennya ukrayinskoyi movi u shkolah vuzah administrativnih ustanovah pro vidkrittya ukrayinskih kafedr pro avtonomiyu ta misceve samoupravlinnya Perelyakanij radikalnistyu deputativ II Dumi imperator cherez 103 dni rozignav i yiyi kardinalno zminivshi viborchij zakon na korist pomishikiv U III i IV Dumah uzhe ne mozhna bulo tvoriti ukrayinskoyi gromadi i borotis za yakis prava Ukrayini ta ukrayinciv hocha j u nih buli deputati ukrayinci Spad ta znishennya zdobutkiv revolyuciyi sichen 1906 3 chervnya 19071906 rik U grudni 1905 buv opublikovanij viborchij zakon na osnovi yakogo naprikinci lyutogo na pochatku bereznya 1906 vidbulisya vibori do I Derzhavnoyi Dumi sho prohodili v umovah uryadovih represij Livi partiyi bojkotuvali vibori Najbilshe misc 34 vid zagalnogo chisla chleniv Dumi zdobula partiya kadetiv Vplivovoyu bula grupa selyanskih deputativ yaki ob yednalis u frakciyu trudovikiv Diyalnist Dumi trivala lishe 72 dni z 27 4 10 5 do 9 22 7 1906 U I Dumu vid Ukrayini bulo obrano 102 deputati Chastina z nih ob yednalas v Ukrayinsku parlamentsku frakciyu yaka nalichuvala 44 chleni yiyi golovoyu obrano advokata z Chernigova I Shraga sered chleniv buli V Shemet ta P Chizhevskij vid Poltavshini M Bilyashivskij ta F Shtejngel vid Kiyeva A V yazlov vid Volini Drukovanim organom frakciyi stav Ukrainskij vestnik redaktor M Slavinskij sekretar D Doroshenko Ukrayinska frakciya I Derzhavnoyi Dumi zvernula osoblivu uvagu na agrarne j nacionalne pitannya Zokrema vona virobila proyekt zasad avtonomiyi yakij cherez rozpusk Dumi ne bulo vineseno na obgovorennya II Derzhavna Duma vibori do skladu yakoyi vidbuvalis u sichni lyutomu 1907 viyavilas she bilshe livoyu ta opozicijnoyu nizh persha 20 2 5 3 1907 nova Duma rozpochala svoyu robotu Yak i ranishe v centri uvagi stoyalo agrarne pitannya navkolo yakogo i rozgorilas gostra borotba Uryad ne bazhav robiti zhodnoyi postupki v agrarnomu pitanni i pripiniv jogo obgovorennya U II Dumi 47 deputativ vid Ukrayini ob yednalis v Ukrayinsku gromadu yaka vidavala chasopis Ridna sprava Dumski visti ofic red o M Hotovickij i S Nechitajlo faktichnij V Domanickij U vidozvi ukrayinskih delegativ pidkreslyuvalos sho metoyu yihnoyi diyalnosti ye reorganizaciya pravlinnya v dusi nacionalnoyi teritorialnoyi avtonomiyi vsih chastin Rosijskoyi imperiyi Ukrayinska frakciya gotuvala ryad zakonoproyektiv u zemelnij robitnichij ta osvitnih spravah 3 26 6 1907 imperatorskim manifestom II Duma bula rozpushena Odnochasno zmineno polozhennya pro vibori sho porushuvalo zhovtnevij manifest Osnovni derzhavni zakoni Rosijskoyi imperiyi Imperatorskij manifest vid 3 6 1907 pro rozpusk II Dumi oznamenuvav vidmovu imperializmu vid reform ta ostatochnu porazku revolyuciyi 1905 07 EtapiPovstanski respubliki 1905 roku na karti povstan pershoyi polovini HH st u Rosijskij imperiyi Tri etapi revolyuciyi I etap Krivava nedilya zhovten 1905 Strajki selyanski vistupi povstannya na bronenosci Potomkin II etap Manifest Mikoli II vid 17 zhovtnya 1905 roku 10 grudnya Robitnichi strajki ta mitingi utvorennya Rad robitnichih ta selyanskih deputativ vistupi na floti povstannya krejsera Ochakiv pid provodom lejtenanta Shmidta povstannya saperiv B Zhadanivskij III etap sichen 1906 3 chervnya 1907 Spad ta znishennya zdobutkiv revolyuciyi Div takozhPeticijnij ruh Povstannya v Ukrayini 1905Dzherela ta literaturaMolchanov V B Revolyuciya 1905 1907 v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 157 ISBN 978 966 00 1290 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Revolyuciya 1905 1907 Revolyuciya Revolyuciya v kolori FILM Peticiya 9 sichnya 1905 r Manifest 17 zhovtnya 1905 roku