Григо́рій Мики́тович Вакуленчу́к (нар. 1877, Великі Коровинці (нині селище міського типу Чуднівського району Житомирської області) — пом. 27 червня 1905, борт панцерника «Потьомкін») — український та російський артилерійський унтер-офіцер Чорноморського флоту, організатор та перший керівник повстання на панцернику «Потьомкін».
Вакуленчук Григорій Микитович | |
---|---|
Народився | 1877 Великі Коровинці, Озадівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
Помер | 27 червня 1905 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія ·вогнепальне поранення |
Поховання | Другий християнський цвинтар |
Країна | Російська імперія |
Національність | Українець |
Діяльність | військовослужбовець |
|
Життєпис
Народився в селянській родині. В 1898 році почав службу на Чорноморському флоті. В 1900 році закінчив мінно-артилерійську школу та призначений комендором на ескадрений панцерник «Князь Потьомкін-Таврійський».
Коли 27 (14 за ст. ст.) червня 1905 року близько 30 матросів, які відмовилися від обіду (з гнилим і червивим м'ясом), були заарештовані, і старший офицер [en] наказав принести брезент, який на флоті зазвичай приносили перед розстрілом, на панцернику почалося повстання.
Повстання почалось з фрази, вимовленої Вакуленчуком українською мовою: «Та доки ж ми будемо рабами?!». На той час українці складали на Чорноморському флоті переважну більшість, але лише серед матросів та нижчого командного складу; вищий командний склад був переважно російським та ворожим до українців. Як зазначив згодом Іван Багряний: «Це було повстання української стихії, повстання кріпаків князя Потьомкіна, нащадків Самійла Кішки і всього українського Запорожжя».
На самому початку повстання на «Потьомкіні» Григорій Вакуленчук першим застосував зброю, убивши артилерійського офіцера лейтенанта [ru], який намагався роззброїти повстанців, після чого сам був смертельно поранений старшим офіцером панцерника [en]. Повстання очолив мінний машиніст панцерника Панас Матюшенко.
15 червня (за ст. ст.) 1905 року в Одеський порт з панцерника «Князь Потьомкін» був знесений труп Григорія Вакуленчука, з запискою: «Перед вами лежить тіло вбитого матроса Григорія Вакуленчука, якого убив старший офіцер ескадреного броненосця „Великий князь Потьомкін-Таврійський“ за те, що він сказав, що борщ не годиться. Помстимося кровопивцям! Смерть гнобителям, нехай живе свобода!».
Того ж дня був похований в Одесі.
Пам'ять
Пам'ятники Григорію Вакуленчуку встановлено в селищі Великі Коровинці (Житомирська область), та в Одесі.
Вулиця Вакуленчука у ряду міст України.
Також перейменовано смт Великі Коровинці-2 на Вакуленчук на його честь в 1984 році.
Література
- Пономарев И. И., Герои «Потемкина», М., 1956. (рос.)
- Краснознаменный черноморский флот М.: Воениздат, 1979 (рос.)
Посилання
- // Сергій Чалий, для «Флоту України» (лінк не працює, 31.10.2016)
- Вакуленчук і Матюшенко в Севастополі [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.], розділ у: Валько Кравченко. Український Севастопіль [ 25 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Бібліотека «Українського життя в Севастополі»
- Одеса-2007: за межею божевілля? [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.] // Сергій Грабовський, для УП, 27.06.2007, портал Український Центр [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.]
- В Одесі відкрили пам'ятник морякам панцерника «Потьомкін» [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] 14 жовтня на Митній площі Одеси було відкрито пам'ятник «Потьомкінцям — нащадки» [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт міста Одеса. Новини 15.10.2007 09:50:25
- Олександр Коваленко: штрихи до історичного портрета [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Геннадій Іванущенко. Державний архів Сумської області, 19.08.2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vakulenchuk znachennya Grigo rij Miki tovich Vakulenchu k nar 1877 Veliki Korovinci nini selishe miskogo tipu Chudnivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti pom 27 chervnya 1905 bort pancernika Potomkin ukrayinskij ta rosijskij artilerijskij unter oficer Chornomorskogo flotu organizator ta pershij kerivnik povstannya na pancerniku Potomkin Vakulenchuk Grigorij MikitovichNarodivsya 1877 Veliki Korovinci Ozadivska volost Zhitomirskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomer 27 chervnya 1905 1905 06 27 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya vognepalne poranennyaPohovannya Drugij hristiyanskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist UkrayinecDiyalnist vijskovosluzhbovec Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMogila onovlena v 2013 roci praprapravnukom Yaroslavom Yachmenovim Anotacijnij znak v Sevastopoli Pogruddya v Odesi Narodivsya v selyanskij rodini V 1898 roci pochav sluzhbu na Chornomorskomu floti V 1900 roci zakinchiv minno artilerijsku shkolu ta priznachenij komendorom na eskadrenij pancernik Knyaz Potomkin Tavrijskij Koli 27 14 za st st chervnya 1905 roku blizko 30 matrosiv yaki vidmovilisya vid obidu z gnilim i chervivim m yasom buli zaareshtovani i starshij oficer en nakazav prinesti brezent yakij na floti zazvichaj prinosili pered rozstrilom na pancerniku pochalosya povstannya Povstannya pochalos z frazi vimovlenoyi Vakulenchukom ukrayinskoyu movoyu Ta doki zh mi budemo rabami Na toj chas ukrayinci skladali na Chornomorskomu floti perevazhnu bilshist ale lishe sered matrosiv ta nizhchogo komandnogo skladu vishij komandnij sklad buv perevazhno rosijskim ta vorozhim do ukrayinciv Yak zaznachiv zgodom Ivan Bagryanij Ce bulo povstannya ukrayinskoyi stihiyi povstannya kripakiv knyazya Potomkina nashadkiv Samijla Kishki i vsogo ukrayinskogo Zaporozhzhya Na samomu pochatku povstannya na Potomkini Grigorij Vakulenchuk pershim zastosuvav zbroyu ubivshi artilerijskogo oficera lejtenanta ru yakij namagavsya rozzbroyiti povstanciv pislya chogo sam buv smertelno poranenij starshim oficerom pancernika en Povstannya ocholiv minnij mashinist pancernika Panas Matyushenko 15 chervnya za st st 1905 roku v Odeskij port z pancernika Knyaz Potomkin buv znesenij trup Grigoriya Vakulenchuka z zapiskoyu Pered vami lezhit tilo vbitogo matrosa Grigoriya Vakulenchuka yakogo ubiv starshij oficer eskadrenogo bronenoscya Velikij knyaz Potomkin Tavrijskij za te sho vin skazav sho borsh ne goditsya Pomstimosya krovopivcyam Smert gnobitelyam nehaj zhive svoboda Togo zh dnya buv pohovanij v Odesi Pam yatPam yatniki Grigoriyu Vakulenchuku vstanovleno v selishi Veliki Korovinci Zhitomirska oblast ta v Odesi Vulicya Vakulenchuka u ryadu mist Ukrayini Takozh perejmenovano smt Veliki Korovinci 2 na Vakulenchuk na jogo chest v 1984 roci LiteraturaPonomarev I I Geroi Potemkina M 1956 ros Krasnoznamennyj chernomorskij flot M Voenizdat 1979 ros Posilannya Sergij Chalij dlya Flotu Ukrayini link ne pracyuye 31 10 2016 Vakulenchuk i Matyushenko v Sevastopoli 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine rozdil u Valko Kravchenko Ukrayinskij Sevastopil 25 veresnya 2016 u Wayback Machine Biblioteka Ukrayinskogo zhittya v Sevastopoli Odesa 2007 za mezheyu bozhevillya 17 travnya 2018 u Wayback Machine Sergij Grabovskij dlya UP 27 06 2007 portal Ukrayinskij Centr 11 chervnya 2012 u Wayback Machine V Odesi vidkrili pam yatnik moryakam pancernika Potomkin 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine 14 zhovtnya na Mitnij ploshi Odesi bulo vidkrito pam yatnik Potomkincyam nashadki 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt mista Odesa Novini 15 10 2007 09 50 25 Oleksandr Kovalenko shtrihi do istorichnogo portreta 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Gennadij Ivanushenko Derzhavnij arhiv Sumskoyi oblasti 19 08 2010