Марк Якович Рабинович, псевдонім Мордехай Бен-Амі (1854–1932) — єврейський письменник та публіцист.
Рабинович Марк Якович | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Мордехай Бен-Ами і ריש גלותא | |||
Народився | 3 серпня 1854[1] Подільська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 8 лютого 1932 (77 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль | |||
Поховання | d[2] | |||
Національність | євреї[3] | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | російська | |||
Діти | d і d | |||
| ||||
Рабинович Марк Якович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 1854 року в ортодоксальній родині. Рано втративши батька, змушений працювати в дитинстві. У 9-річному віці, користуючись тимчасовим притулком у родича-корчмаря (поблизу Аккермана), прислуговував за стійкою. Пробувши потім два роки в одеській єшиві, за бажанням рідних, служив на лісовому дворі в Аккермані, а потім у дрібній крамниці в Одесі. Вступив у талмуд-тору, а через рік у гімназію. Будучи студентом Новоросійського університету дебютував у літературі статтею «Про необхідність спеціальних підручників російської мови для єврейських шкіл» («Світанок», 1881 № 7), в якій виступив із проповіддю служіння інтересам рідного народу і викривав асиміляторські тенденції єврейської інтелігенції. У тому ж році, коли на півдні Росії вибухнули погроми став посилено агітувати за організацію гуртків єврейської самооборони. Брав участь у протистоянні погромникам та чорносотенцям, приєднався до Ховевей Ціон. З 1881 до 1887 рік жив у Франції та Швейцарії, потім повернувся до Російської імперії, з початком революційних подій знову повернувся до Європи і в 1923 році звідти переселився до Палестини.
Творчість
Восени 1881 року Марк Рабинович вирушив, як делегат сіоністського конгресу, до Парижа, щоб просити Світовий єврейський союз полегшити долю єврейських емігрантів, під впливом погромної паніки, що кинулися до Галичини. Друкував у «Сході» «Листи» за підписом «Рейш-Гелута». У 1882 році, живучи в Женеві, написав свої перші оповідання: «Уривки» та «Ханука»; за ними пішли: «Пурим» (1883), «Приїзд цадика» (1883), «Бен-Юхід» (1884), «Баал Тефіло» (1884), «Лаг Баомер» (1886) та «Несподіване щастя» (1886).
У 1887 році повернувся до Одеси, де прожив до 1905 року. За цей період ним написані оповідання «Маленька драма», «Через кордон», «Втеча», велика автобіографічна повість «Дитинство» («Схід», 1902—1905 роки), а також нариси «Поїздка на Литву» («Схід», 1894), «Голос з пустелі» («Схід», 1900—1901), серія оповідань для юнацтва та дітей під загальною назвою «Оповідання моїм дітям» і низку критико-історичних нарисів. З 1905 року знову оселився в Женеві. Останні роки рідко займався літературною творчістю; пізніша повість «А нахтіна клейн штетл» написана на ідиші («Ніч у містечку», 1909).
Література
- Бен-Ами // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Литературные этюды. Л., 1927.
- Сальмон Л. Глас из пустыни. Бен-Ами: история забытого писателя. Гешарим, 2003. .
- Бен-Цион Д. Мир, которого не стало. Гешарим, 2008. .
- Вассерман В. А., По следам литераторов : Кое-что за Одессу. — М. : АСТ, 2018. — 416 с. — .
Примітки
- אופק א. Leksikon Ofek le-sifrut yeladim — 1985. — Т. 1. — С. 97. —
- תדהר ד. Encyclopedia of the Founders and Builders of Israel — 1947.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124434290 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ЕЭБЕ/Погромы в России — Викитека. Архів оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
Посилання
- М. Бен-Амі: нетерпіння серця
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mark Yakovich Rabinovich psevdonim Mordehaj Ben Ami 1854 1932 yevrejskij pismennik ta publicist Rabinovich Mark YakovichPsevdonim Mordehaj Ben Ami i ריש גלותאNarodivsya 3 serpnya 1854 1854 08 03 1 Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer 8 lyutogo 1932 1932 02 08 77 rokiv Tel Aviv Yafo IzrayilPohovannya d 2 Nacionalnist yevreyi 3 Diyalnist pismennikMova tvoriv rosijskaDiti d i d Rabinovich Mark Yakovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rabinovich U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ben Ami znachennya ZhittyepisNarodivsya 1854 roku v ortodoksalnij rodini Rano vtrativshi batka zmushenij pracyuvati v ditinstvi U 9 richnomu vici koristuyuchis timchasovim pritulkom u rodicha korchmarya poblizu Akkermana prislugovuvav za stijkoyu Probuvshi potim dva roki v odeskij yeshivi za bazhannyam ridnih sluzhiv na lisovomu dvori v Akkermani a potim u dribnij kramnici v Odesi Vstupiv u talmud toru a cherez rik u gimnaziyu Buduchi studentom Novorosijskogo universitetu debyutuvav u literaturi statteyu Pro neobhidnist specialnih pidruchnikiv rosijskoyi movi dlya yevrejskih shkil Svitanok 1881 7 v yakij vistupiv iz propoviddyu sluzhinnya interesam ridnogo narodu i vikrivav asimilyatorski tendenciyi yevrejskoyi inteligenciyi U tomu zh roci koli na pivdni Rosiyi vibuhnuli pogromi stav posileno agituvati za organizaciyu gurtkiv yevrejskoyi samooboroni Brav uchast u protistoyanni pogromnikam ta chornosotencyam priyednavsya do Hovevej Cion Z 1881 do 1887 rik zhiv u Franciyi ta Shvejcariyi potim povernuvsya do Rosijskoyi imperiyi z pochatkom revolyucijnih podij znovu povernuvsya do Yevropi i v 1923 roci zvidti pereselivsya do Palestini Tvorchist Voseni 1881 roku Mark Rabinovich virushiv yak delegat sionistskogo kongresu do Parizha shob prositi Svitovij yevrejskij soyuz polegshiti dolyu yevrejskih emigrantiv pid vplivom pogromnoyi paniki sho kinulisya do Galichini Drukuvav u Shodi Listi za pidpisom Rejsh Geluta U 1882 roci zhivuchi v Zhenevi napisav svoyi pershi opovidannya Urivki ta Hanuka za nimi pishli Purim 1883 Priyizd cadika 1883 Ben Yuhid 1884 Baal Tefilo 1884 Lag Baomer 1886 ta Nespodivane shastya 1886 U 1887 roci povernuvsya do Odesi de prozhiv do 1905 roku Za cej period nim napisani opovidannya Malenka drama Cherez kordon Vtecha velika avtobiografichna povist Ditinstvo Shid 1902 1905 roki a takozh narisi Poyizdka na Litvu Shid 1894 Golos z pusteli Shid 1900 1901 seriya opovidan dlya yunactva ta ditej pid zagalnoyu nazvoyu Opovidannya moyim dityam i nizku kritiko istorichnih narisiv Z 1905 roku znovu oselivsya v Zhenevi Ostanni roki ridko zajmavsya literaturnoyu tvorchistyu piznisha povist A nahtina klejn shtetl napisana na idishi Nich u mistechku 1909 LiteraturaBen Ami Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros Literaturnye etyudy L 1927 Salmon L Glas iz pustyni Ben Ami istoriya zabytogo pisatelya Gesharim 2003 ISBN 5 93936 009 2 Ben Cion D Mir kotorogo ne stalo Gesharim 2008 ISBN 978 5 93273 282 2 Vasserman V A Po sledam literatorov Koe chto za Odessu M AST 2018 416 s ISBN 978 5 17 106691 8 Primitkiאופק א Leksikon Ofek le sifrut yeladim 1985 T 1 S 97 ISBN 965 03 0314 6 d Track Q7900594d Track Q6588559 תדהר ד Encyclopedia of the Founders and Builders of Israel 1947 d Track Q7047511d Track Q5375731 Deutsche Nationalbibliothek Record 124434290 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 EEBE Pogromy v Rossii Vikiteka Arhiv originalu za 23 chervnya 2022 Procitovano 29 lipnya 2022 PosilannyaM Ben Ami neterpinnya sercya