Бен-Ціон Дінур або Дінор (*2 січня 1884, Хорол, Полтавська губернія, Російська імперія — †8 липня 1973, Єрусалим) — сіоністський сподвижник, педагог, історик та політик, депутат Кнесету першого скликання.
Бен-Ціон Дінур בן ציון דינור | |
---|---|
івр. בן ציון דינור | |
Псевдо | Бенціон Дінабург |
Народився | 2 січня 1884 Хорол, Російська імперія |
Помер | 8 липня 1973 (89 років) Єрусалим, Ізраїль |
Поховання | Гар ха-Менухот |
Громадянство | Російська імперія, Ізраїль |
Національність | Єврей |
Діяльність | Історик, педагог, політик |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет, Бернський університет і HU Berlin |
Знання мов | іврит[1] |
Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова і Єврейський університет |
Членство | Ізраїльська академія природничих і гуманітарних наук |
Посада | депутат Кнесету[d][2] |
Партія | Мапай |
Конфесія | юдаїзм |
Нагороди | Премія Ізраїлю (1958, 1973) |
|
Життєпис
Бен-Ціон народився у 1884 році в місті Хорол, на той час у складі Полтавської губернії Російської імперії, зараз Україна. Навчався в єшиві в Литві під керівництвом , а потім в єшиві Слободка. В 1900 році у Вільнюсі отримав звання рабина. З 1902 по 1911 роки брав активну участь в сіоністському русі, через що був ненадовго заарештований. В 1910 році одружився з Більгою Фейнгольд, вчителькою, що працювала з ним у Полтаві. В 1911—1913 роках навчався в Берлінському університеті, а наступні два роки — в Бернському університеті, де захистив магістерську дисертацію про історію Палестини часів Римської імперії. З початком Першої світової війни Дінур повернувся до Російської імперії та навчався в Петроградському університеті, проте через Жовтневу революцію не отримав кандидатського ступеня. З 1920 по 1921 роки викладав в Одеському університеті.
В 1921 році емігрував до Палестини, та з 1923 по 1948 роки працював вчителем, а пізніше головою Єврейського коледжу для вчителів в Єрусалимі. В 1936 році почав викладати єврейську історію в Єврейському університеті та в 1948 році став його професором. Пішов на пенсію з професорської посади в 1952 році.
Після утворення держави Ізраїль, був обраний до першого складу Кнесету від партії Мапай та працював міністром освіти і культури в урядах з третього по шостий (1952 — 1955 роки). В 1953 році його зусиллями був прийнятий новий закон про державну освіту. З 1953 по 1959 роки був президентом Яд-Вашему.
Бен-Ціон Дінур двічі отримав Премію Ізраїлю, яку сам заснував: в 1958 році за дослідження з єврейської історії та в 1973 році за роботу в галузі освіти.
Посилання
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- חה"כ בן-ציון דינור (דינבורג) — Кнесет.
- Dinur (Dinaburg), Benzion. Encyclopedia Judaica. Процитовано 18 лютого 2008.[недоступне посилання з травня 2019]
- Marom, Daniel. . Mandel Foundation. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 17 лютого 2008.
- Ben-Zion Dinur [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]: Knesset website
Ресурси Інтернету
- Ben-Zion Dinor [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Knesset website (англ.)
- Mapai Leader Benzion Dinur (Dinaburg) Comments on the Sinking of the Struma. Jewish Virtual Library. 16 березня 1942. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 17 лютого 2008. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ben Cion Dinur abo Dinor 2 sichnya 1884 Horol Poltavska guberniya Rosijska imperiya 8 lipnya 1973 Yerusalim sionistskij spodvizhnik pedagog istorik ta politik deputat Knesetu pershogo sklikannya Ben Cion Dinur בן ציון דינורivr בן ציון דינור PsevdoBencion DinaburgNarodivsya2 sichnya 1884 1884 01 02 Horol Rosijska imperiyaPomer8 lipnya 1973 1973 07 08 89 rokiv Yerusalim IzrayilPohovannyaGar ha MenuhotGromadyanstvoRosijska imperiya IzrayilNacionalnistYevrejDiyalnistIstorik pedagog politikAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Bernskij universitet i HU BerlinZnannya movivrit 1 ZakladONU im I I Mechnikova i Yevrejskij universitetChlenstvoIzrayilska akademiya prirodnichih i gumanitarnih naukPosadadeputat Knesetu d 2 PartiyaMapajKonfesiyayudayizmNagorodiPremiya Izrayilyu 1958 1973 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBen Cion narodivsya u 1884 roci v misti Horol na toj chas u skladi Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi zaraz Ukrayina Navchavsya v yeshivi v Litvi pid kerivnictvom a potim v yeshivi Slobodka V 1900 roci u Vilnyusi otrimav zvannya rabina Z 1902 po 1911 roki brav aktivnu uchast v sionistskomu rusi cherez sho buv nenadovgo zaareshtovanij V 1910 roci odruzhivsya z Bilgoyu Fejngold vchitelkoyu sho pracyuvala z nim u Poltavi V 1911 1913 rokah navchavsya v Berlinskomu universiteti a nastupni dva roki v Bernskomu universiteti de zahistiv magistersku disertaciyu pro istoriyu Palestini chasiv Rimskoyi imperiyi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Dinur povernuvsya do Rosijskoyi imperiyi ta navchavsya v Petrogradskomu universiteti prote cherez Zhovtnevu revolyuciyu ne otrimav kandidatskogo stupenya Z 1920 po 1921 roki vikladav v Odeskomu universiteti V 1921 roci emigruvav do Palestini ta z 1923 po 1948 roki pracyuvav vchitelem a piznishe golovoyu Yevrejskogo koledzhu dlya vchiteliv v Yerusalimi V 1936 roci pochav vikladati yevrejsku istoriyu v Yevrejskomu universiteti ta v 1948 roci stav jogo profesorom Pishov na pensiyu z profesorskoyi posadi v 1952 roci Pislya utvorennya derzhavi Izrayil buv obranij do pershogo skladu Knesetu vid partiyi Mapaj ta pracyuvav ministrom osviti i kulturi v uryadah z tretogo po shostij 1952 1955 roki V 1953 roci jogo zusillyami buv prijnyatij novij zakon pro derzhavnu osvitu Z 1953 po 1959 roki buv prezidentom Yad Vashemu Ben Cion Dinur dvichi otrimav Premiyu Izrayilyu yaku sam zasnuvav v 1958 roci za doslidzhennya z yevrejskoyi istoriyi ta v 1973 roci za robotu v galuzi osviti PosilannyaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 חה כ בן ציון דינור דינבורג Kneset d Track Q133396 Dinur Dinaburg Benzion Encyclopedia Judaica Procitovano 18 lyutogo 2008 nedostupne posilannya z travnya 2019 Marom Daniel Mandel Foundation Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 17 lyutogo 2008 Ben Zion Dinur 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Knesset websiteResursi InternetuBen Zion Dinor 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Knesset website angl Mapai Leader Benzion Dinur Dinaburg Comments on the Sinking of the Struma Jewish Virtual Library 16 bereznya 1942 Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 17 lyutogo 2008 angl