Північні акацієво-комміфорові чагарники та хащі (ідентифікатор WWF: AT0711) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований у Східній Африці.
Слони у Національному парку Східного Цаво | |
Екозона | Афротропіка |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
Статус збереження | вразливий |
WWF | AT0711 |
Межі | Східноафриканські гірські ліси Східносуданська савана Масайські склерофітні луки та чагарники Прибережні ліси та рідколісся Північного Суахілі Сомалійські акацієво-комміфорові чагарники та хащі Південні акацієво-комміфорові чагарники та хащі |
Площа, км² | 364 813 |
Країни | Кенія, Танзанія, Ефіопія, Південний Судан, Уганда |
Охороняється | 57 709 км² (16 %) |
Розташування екорегіону (оливковим) |
Географія
Екорегіон північних акацієво-комміфорових чагарників та хащів простягається від заходу Уганди, південного сходу Південного Судану і крайнього південного заходу Ефіопії через більшу частину Кенії до крайньої півночі Танзанії.
Більшу частину регіону займають рівнини та плато Східноафриканського плоскогір'я. Рельєф регіону переважно рівнинний, а його висота коливається від 200-400 м над рівнем моря (на сході, півночі і північному заході) до 1000 м над рівнем моря (на півдні та південному сході). Подекуди над рівнинами регіону підіймаються інзельберги та гірські масиви, такі як гора [en] в Уганді висотою 3083 м. З геологічної точки зору основу регіону складають докембрійські породи фундаменту, третинні вулканічні лави та четвертинні осадові породи і дюни. Ґрунти південно-східної частини регіону представлені [en] на півночі регіону, в [en], поширені ентісолі, а на західних окраїнах регіону — [en].
Південна частина екорегіону лежить в басейні річки Тана, північна і західна частини — в межах безстічних озерних басейнів Східно-Африканського рифту. Серед озер, розташованих в межах екорегіону, слід відзначити Магаді, Найвашу, Накуру та [en]. Також в межах екорегіону розташована столиця Кенії Найробі.
На північному заході екорегіон переходить у східносуданську савану, на півночі — у масайські склерофітні луки та чагарники, на північному сході — у сомалійські акацієво-комміфорові чагарники та хащі, а на півдні — у південні акацієво-комміфорові чагарники та хащі. В горах регіону поширені східноафриканські гірські ліси. На схід від регіону, в прибережних районах Кенії, простягаються прибережні ліси та рідколісся Північного Суахілі.
Клімат
В межах екорегіону переважає саванний або напівпустельний клімат. Середня максимальна температура коливається від 30 °C в низовинах до 24 °C на плато. Середня мінімальна температура коливається від 18 до 21 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 200 мм в басейні озера Туркана на півночі регіону до приблизно 600 мм на сході Кенії, ближче до узбережжя Індійського океану. Більшість опадів випадає під час двох сезонів дощів — тривалого (з березня по червень) та короткого (з жовтня по грудень). Час та кількість опадів коливаються з року в рік, досить часто трапляються посухи, коли дощі не йдуть протягом короткого сезону. На півночі регіону в році зазвичай буває лише один сезон дощів.
Флора і фауна
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є луки, савани та рідколісся. Серед поширених в регіоні дерев слід відзначити різні види акацій з родів [en] та Senegalia, а також різні види комміфорових дерев (Commiphora spp.) та [en] (Boswellia spp.). Серед трав, що ростуть на луках регіону, слід відзначити різні види [en] (Aristida spp.), ковили (Stipa spp.) та [en] (Chloris spp.). Під час тривалих сухих сезонів луки висихають і на них часто спалахують пожежі.
Екорегіон вирізняється високим фауністичним різноманіттям внаслідок свого перехідного положення між більш вологими південними акацієво-комміфоровими чагарниками і хащами, поширеними на південь від нього, та більш сухими сомалійськими акацієво-комміфоровими чагарниками і хащами, поширеними на північ від нього. Водночас клімат регіону недостатньо вологий, щоб підтримувати великі мігруючі стада травоїдних тварин.
Важливу роль у формування ландшафтів регіону відіграють саванні слони (Loxodonta africana), які валять дерева, перетворюючи рідколісся на відкриті луки та савани. При зменшенні популяції слонів луки заростають деревами і перетворюються на густі хащі. Співвідношення лісів і саван впливає на видовий склад фауни і флори регіону та щільність популяцій тварин, тому слони є надзвичайно важливим елементом екосистем регіону. Наразі популяція слонів тут вважається відносно стабільною, хоча між 1975 і 1980 роками кількість слонів у Національному парку Цаво скоротилася з майже 35 000 до приблизно 14 000. Цей спад став результатом сильної посухи, після якої почалося браконьєрство. Наразі у Національному парку Цаво мешкає приблизно 7400 слонів. Вирішальне значення для зменшення браконьєрства мала міжнародна заборона на [en], введена СІТЕС. Значна частина знань науковців про саванних слонів походить від тривалих досліджень, що велися у національних парках Амбоселі та Цаво, розташованих в цьому екорегіоні.
Серед інших великих ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити африканських буйволів (Syncerus caffer), звичайних бегемотів (Hippopotamus amphibius), дуже рідкісних [en] (Diceros bicornis michaeli), масайських жирафів (Giraffa tippelskirchi) та [en] (Giraffa camelopardalis rothschild). На луках регіону пасуться блакитні гну (Connochaetes taurinus), [en] (Equus quagga boehmi), дуже рідкісні зебри Греві (Equus grevyi) та [en] (Equus quagga borensis), бейзи (Oryx beisa), газелі Томпсона (Eudorcas thomsonii), газелі Гранта (Nanger granti), геренуки (Litocranius walleri), звичайні стенбоки (Raphicerus campestris), звичайні канни (Taurotragus oryx), кінські антилопи (Hippotragus equinus), смагляві коби (Kobus ellipsiprymnus), великі куду (Tragelaphus strepsiceros), малі куду (Tragelaphus imberbis), імпали (Aepyceros melampus melampus), південні бушбоки (Tragelaphus sylvaticus), звичайні дуїкери (Sylvicapra grimmia), дікдіки Кірка (Madoqua kirkii) та дікдіки Гюнтера (Madoqua guentheri).
Також в саванах регіону мешкають африканські бородавочники (Phacochoerus africanus massaicus), [en] (Phacochoerus aethiopicus), верветки (Chlorocebus pygerythrus), павіани-анубіси (Papio anubis), бабуїни (Papio cynocephalus), сенегальські галаго (Galago senegalensis), східноафриканські довгоноги (Pedetes surdaster) та плямисті дамани (Heterohyrax brucei). Серед великих хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), [en] (Acinonyx jubatus jubatus), плямисту гієну (Crocuta crocuta), смугасту гієну (Hyaena hyaena) та дуже рідкісну гієнову собаку (Lycaon pictus), а серед дрібних хижих ссавців — африканського вовка (Canis lupaster), смугастого шакала (Lupulella adusta), чепрачного шакала (Lupulella mesomelas), вухату лисицю (Otocyon megalotis), звичайного каракала (Caracal caracal), сервала (Leptailurus serval) та степового кота (Felis lybica).
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити сомалійського страуса (Struthio molybdophanes), птаха-секретаря (Sagittarius serpentarius), африканську дрохву (Ardeotis kori), кенійського рябка (Pterocles decoratus), жовтогорлого турача (Pternistis leucoscepus), чубатого турача (Ortygornis sephaena), [en] (Gyps africanus), плямистого сипа (Gyps rueppelli), африканського грифа (Torgos tracheliotos), рожевоволу сиворакшу (Coracias caudatus), червонодзьобого ґедзеїда (Buphagus erythrorhynchus), жовтодзьобого ґедзеїда (Buphagus africanus), африканського фірлюка (Mirafra africana), танзанійського дрозда (Turdus tephronotus), саванового окулярника (Zosterops flavilateralis), акацієвого ткачика (Ploceus vitellinus), смугастого астрильда (Estrilda astrild) та синьоголового астрильда-метелика (Uraeginthus cyanocephalus).
Серед майже ендемічних представників регіону слід відзначити рудошию синицю (Melaniparus fringillinus), південного щеврика (Crithagra buchanani), угандійського нікорника (Apalis karamojae), кенійського мерла (Lamprotornis hildebrandti), кенійську кратеропу (Turdoides hindei), масайського жайворонка (Alaudala athensis), кенійського фірлюка (Mirafra williamsi), східного фірлюка (Mirafra pulpa), рудоголового ткачика (Ploceus castaneiceps) та кенійського горобця (Passer rufocinctus).
Серед ендемічних представників герпетофауни екорегіону слід відзначити [en] (Hyperolius sheldricki), карликового гекона Шеффлера (Lygodactylus scheffleri), плямистобокого карликового гекона (Lygodactylus laterimaculatus) та цавойського змієокого сцинка (Panaspis tsavoensis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 57 709 км², або 16 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Амбоселі, Національний парк гір Ч'юлу, Національний парк Кора, Національний парк гори Лонгонот, Національний парк Марсабіт, Національний парк Меру, Національний парк Найробі, Національний парк Ол-Доньйо-Сабук, Національний парк Східного Цаво, Національний парк Західного Цаво та Національний заповідник Самбуру в Кенії, Мисливський заказник Умба та Мисливський заказник Мкомазі в Танзанії, а також [en] та [en] в Уганді.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
Посилання
- «Northern Acacia–Commiphora bushlands and thickets». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Northern Acacia-Commiphora Bushlands and Thickets» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi identifikator WWF AT0711 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij u Shidnij Africi Pivnichni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Sloni u Nacionalnomu parku Shidnogo Cavo Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF AT0711 Mezhi Shidnoafrikanski girski lisi Shidnosudanska savana Masajski sklerofitni luki ta chagarniki Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivnichnogo Suahili Somalijski akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Pivdenni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Plosha km 364 813 Krayini Keniya Tanzaniya Efiopiya Pivdennij Sudan Uganda Ohoronyayetsya 57 709 km 16 Roztashuvannya ekoregionu olivkovim Zebri Granta u Nacionalnomu parku Shidnogo CavoGeografiyaEkoregion pivnichnih akaciyevo kommiforovih chagarnikiv ta hashiv prostyagayetsya vid zahodu Ugandi pivdennogo shodu Pivdennogo Sudanu i krajnogo pivdennogo zahodu Efiopiyi cherez bilshu chastinu Keniyi do krajnoyi pivnochi Tanzaniyi Bilshu chastinu regionu zajmayut rivnini ta plato Shidnoafrikanskogo ploskogir ya Relyef regionu perevazhno rivninnij a jogo visota kolivayetsya vid 200 400 m nad rivnem morya na shodi pivnochi i pivnichnomu zahodi do 1000 m nad rivnem morya na pivdni ta pivdennomu shodi Podekudi nad rivninami regionu pidijmayutsya inzelbergi ta girski masivi taki yak gora en v Ugandi visotoyu 3083 m Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut dokembrijski porodi fundamentu tretinni vulkanichni lavi ta chetvertinni osadovi porodi i dyuni Grunti pivdenno shidnoyi chastini regionu predstavleni en na pivnochi regionu v en poshireni entisoli a na zahidnih okrayinah regionu en Pivdenna chastina ekoregionu lezhit v basejni richki Tana pivnichna i zahidna chastini v mezhah bezstichnih ozernih basejniv Shidno Afrikanskogo riftu Sered ozer roztashovanih v mezhah ekoregionu slid vidznachiti Magadi Najvashu Nakuru ta en Takozh v mezhah ekoregionu roztashovana stolicya Keniyi Najrobi Na pivnichnomu zahodi ekoregion perehodit u shidnosudansku savanu na pivnochi u masajski sklerofitni luki ta chagarniki na pivnichnomu shodi u somalijski akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi a na pivdni u pivdenni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi V gorah regionu poshireni shidnoafrikanski girski lisi Na shid vid regionu v priberezhnih rajonah Keniyi prostyagayutsya priberezhni lisi ta ridkolissya Pivnichnogo Suahili KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye savannij abo napivpustelnij klimat Serednya maksimalna temperatura kolivayetsya vid 30 C v nizovinah do 24 C na plato Serednya minimalna temperatura kolivayetsya vid 18 do 21 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 200 mm v basejni ozera Turkana na pivnochi regionu do priblizno 600 mm na shodi Keniyi blizhche do uzberezhzhya Indijskogo okeanu Bilshist opadiv vipadaye pid chas dvoh sezoniv doshiv trivalogo z bereznya po cherven ta korotkogo z zhovtnya po gruden Chas ta kilkist opadiv kolivayutsya z roku v rik dosit chasto traplyayutsya posuhi koli doshi ne jdut protyagom korotkogo sezonu Na pivnochi regionu v roci zazvichaj buvaye lishe odin sezon doshiv Flora i faunaOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye luki savani ta ridkolissya Sered poshirenih v regioni derev slid vidznachiti rizni vidi akacij z rodiv en ta Senegalia a takozh rizni vidi kommiforovih derev Commiphora spp ta en Boswellia spp Sered trav sho rostut na lukah regionu slid vidznachiti rizni vidi en Aristida spp kovili Stipa spp ta en Chloris spp Pid chas trivalih suhih sezoniv luki visihayut i na nih chasto spalahuyut pozhezhi Ekoregion viriznyayetsya visokim faunistichnim riznomanittyam vnaslidok svogo perehidnogo polozhennya mizh bilsh vologimi pivdennimi akaciyevo kommiforovimi chagarnikami i hashami poshirenimi na pivden vid nogo ta bilsh suhimi somalijskimi akaciyevo kommiforovimi chagarnikami i hashami poshirenimi na pivnich vid nogo Vodnochas klimat regionu nedostatno vologij shob pidtrimuvati veliki migruyuchi stada travoyidnih tvarin Vazhlivu rol u formuvannya landshaftiv regionu vidigrayut savanni sloni Loxodonta africana yaki valyat dereva peretvoryuyuchi ridkolissya na vidkriti luki ta savani Pri zmenshenni populyaciyi sloniv luki zarostayut derevami i peretvoryuyutsya na gusti hashi Spivvidnoshennya lisiv i savan vplivaye na vidovij sklad fauni i flori regionu ta shilnist populyacij tvarin tomu sloni ye nadzvichajno vazhlivim elementom ekosistem regionu Narazi populyaciya sloniv tut vvazhayetsya vidnosno stabilnoyu hocha mizh 1975 i 1980 rokami kilkist sloniv u Nacionalnomu parku Cavo skorotilasya z majzhe 35 000 do priblizno 14 000 Cej spad stav rezultatom silnoyi posuhi pislya yakoyi pochalosya brakonyerstvo Narazi u Nacionalnomu parku Cavo meshkaye priblizno 7400 sloniv Virishalne znachennya dlya zmenshennya brakonyerstva mala mizhnarodna zaborona na en vvedena SITES Znachna chastina znan naukovciv pro savannih sloniv pohodit vid trivalih doslidzhen sho velisya u nacionalnih parkah Amboseli ta Cavo roztashovanih v comu ekoregioni Sered inshih velikih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti afrikanskih bujvoliv Syncerus caffer zvichajnih begemotiv Hippopotamus amphibius duzhe ridkisnih en Diceros bicornis michaeli masajskih zhirafiv Giraffa tippelskirchi ta en Giraffa camelopardalis rothschild Na lukah regionu pasutsya blakitni gnu Connochaetes taurinus en Equus quagga boehmi duzhe ridkisni zebri Grevi Equus grevyi ta en Equus quagga borensis bejzi Oryx beisa gazeli Tompsona Eudorcas thomsonii gazeli Granta Nanger granti gerenuki Litocranius walleri zvichajni stenboki Raphicerus campestris zvichajni kanni Taurotragus oryx kinski antilopi Hippotragus equinus smaglyavi kobi Kobus ellipsiprymnus veliki kudu Tragelaphus strepsiceros mali kudu Tragelaphus imberbis impali Aepyceros melampus melampus pivdenni bushboki Tragelaphus sylvaticus zvichajni duyikeri Sylvicapra grimmia dikdiki Kirka Madoqua kirkii ta dikdiki Gyuntera Madoqua guentheri Takozh v savanah regionu meshkayut afrikanski borodavochniki Phacochoerus africanus massaicus en Phacochoerus aethiopicus vervetki Chlorocebus pygerythrus paviani anubisi Papio anubis babuyini Papio cynocephalus senegalski galago Galago senegalensis shidnoafrikanski dovgonogi Pedetes surdaster ta plyamisti damani Heterohyrax brucei Sered velikih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus en Acinonyx jubatus jubatus plyamistu giyenu Crocuta crocuta smugastu giyenu Hyaena hyaena ta duzhe ridkisnu giyenovu sobaku Lycaon pictus a sered dribnih hizhih ssavciv afrikanskogo vovka Canis lupaster smugastogo shakala Lupulella adusta cheprachnogo shakala Lupulella mesomelas vuhatu lisicyu Otocyon megalotis zvichajnogo karakala Caracal caracal servala Leptailurus serval ta stepovogo kota Felis lybica Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti somalijskogo strausa Struthio molybdophanes ptaha sekretarya Sagittarius serpentarius afrikansku drohvu Ardeotis kori kenijskogo ryabka Pterocles decoratus zhovtogorlogo turacha Pternistis leucoscepus chubatogo turacha Ortygornis sephaena en Gyps africanus plyamistogo sipa Gyps rueppelli afrikanskogo grifa Torgos tracheliotos rozhevovolu sivorakshu Coracias caudatus chervonodzobogo gedzeyida Buphagus erythrorhynchus zhovtodzobogo gedzeyida Buphagus africanus afrikanskogo firlyuka Mirafra africana tanzanijskogo drozda Turdus tephronotus savanovogo okulyarnika Zosterops flavilateralis akaciyevogo tkachika Ploceus vitellinus smugastogo astrilda Estrilda astrild ta sinogolovogo astrilda metelika Uraeginthus cyanocephalus Sered majzhe endemichnih predstavnikiv regionu slid vidznachiti rudoshiyu sinicyu Melaniparus fringillinus pivdennogo shevrika Crithagra buchanani ugandijskogo nikornika Apalis karamojae kenijskogo merla Lamprotornis hildebrandti kenijsku krateropu Turdoides hindei masajskogo zhajvoronka Alaudala athensis kenijskogo firlyuka Mirafra williamsi shidnogo firlyuka Mirafra pulpa rudogolovogo tkachika Ploceus castaneiceps ta kenijskogo gorobcya Passer rufocinctus Sered endemichnih predstavnikiv gerpetofauni ekoregionu slid vidznachiti en Hyperolius sheldricki karlikovogo gekona Shefflera Lygodactylus scheffleri plyamistobokogo karlikovogo gekona Lygodactylus laterimaculatus ta cavojskogo zmiyeokogo scinka Panaspis tsavoensis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 57 709 km abo 16 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Amboseli Nacionalnij park gir Ch yulu Nacionalnij park Kora Nacionalnij park gori Longonot Nacionalnij park Marsabit Nacionalnij park Meru Nacionalnij park Najrobi Nacionalnij park Ol Donjo Sabuk Nacionalnij park Shidnogo Cavo Nacionalnij park Zahidnogo Cavo ta Nacionalnij zapovidnik Samburu v Keniyi Mislivskij zakaznik Umba ta Mislivskij zakaznik Mkomazi v Tanzaniyi a takozh en ta en v Ugandi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Posilannya Northern Acacia Commiphora bushlands and thickets Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Northern Acacia Commiphora Bushlands and Thickets One Earth