Масайські склерофітні луки та чагарники (ідентифікатор WWF: AT1313) — афротропічний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований у Східній Африці.
Узбережжя озера Туркана | |
Екозона | Афротропіка |
---|---|
Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
Статус збереження | вразливий |
WWF | AT1313 |
Межі | Північні акацієво-комміфорові чагарники та хащі Сомалійські акацієво-комміфорові чагарники та хащі |
Площа, км² | 74 478 |
Країни | Кенія, Ефіопія |
Охороняється | 3968 км² (5 %) |
Розташування екорегіону (оранжевим) |
Географія
Екорегіон масайських склерофітних луків та чагарників охоплює північ Кенії та крайній південний захід Ефіопії. Рельєф регіону переважно представлений горбистими рівнинами, що лежать на висоті від 200 до 700 м над рівнем моря. На заході екорегіону, в тектонічній западині Великої рифтової долини, розташоване безстічне солонувате озеро Туркана, найбільше постійне пустельне озеро та найбільше [en] у світі. З півночі в озеро впадає річка Омо, утворюючи дельту. На схід від Туркани простягається пустеля Чалбі, яка займає значну частину кенійського округа [en]. Ця велика, майже пласка рівнина лежить на висоті від 435 до 500 м над рівнем моря і є дном давнього озера, яке існувало в Східній Африці у вологому періоді. Над рівнинами регіону височіють кілька вулканів, зокрема гора Марсабіт висотою 1707 м та гора [en] висотою 2285 м. На заході та півдні напівпустелі екорегіону переходять у північні акацієво-комміфорові чагарники та хащі, а на півночі та сході — у сомалійські акацієво-комміфорові чагарники та хащі.
Клімат
В межах екорегіону переважає спекотний та сухий пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена) або напівпустельний клімат (BSh за класифікацією Кеппена). Середня максимальна температура становить близько 30 °C, а середня мінімальна температура коливається від 18 до 21 °C. Середньорічна кількість опадів становить 200-400 мм і значно коливається з року в рік. Більшість опадів випадає під час короткого вологого сезону з березня по червень, коли міжтропічна зона конвергенції (ЕЗК) рухається на північ.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є напівпустельні луки, основу яких складають однорічні трави, такі як [en] (Aristida adscensionis) та [sv] (Aristida mutabilis). Під час дощових років ці луки вкривають величезні рівнини регіону, однак під час сильних посух площа луків значно скорочується, і деякі види рослин можуть не зустрічатися роками. Другим за поширенням типом рослинності в екорегіоні є карликові чагарникові зарості. На важких, вологих осадових ґрунтах переважає [sv] (Duosperma longicalyx), а на стабілізованих дюнах — [sv] (Indigofera spinosa).
Значна частина пустелі Чалбі повністю позбавлена рослинного покриву, однак після дощів вона часто покривається напівпустельними луками. У районах, де близько до поверхні залягають підземні води, ростуть перські сальвадори (Salvadora persica), зонтичні акації (Vachellia tortilis) та [en] (Cordia sinensis). На окраїнах пустелі зустрічаються [en] (Volkensinia prostrata) та [en] (Hyphaene coriacea). Береги озера Туркана переважно кам'янисті або піщані, слабо порослі водною рослинністю, а навколо озера простягаються трав'янисті рівнини, на яких ростуть [en] (Hyphaene thebaica). Трави, кущі та дерева екорегіону є вогнестійкими, оскільки під час тривалого сухого сезону тут часто трапляються пожежі.
Фауна
Серед великих ссавців, що зустрічаються в напівпустелях екорегіону, слід відзначити саванного слона (Loxodonta africana), сітчасту жирафу (Giraffa reticulata), зебру Греві (Equus grevyi), [en] (Equus quagga boehmi), бейзу (Oryx beisa), газель Гранта (Nanger granti), [en] (Damaliscus lunatus tiang), геренука (Litocranius walleri), великого куду (Tragelaphus strepsiceros) та малого куду (Tragelaphus imberbis). Раніше в екорегіоні мешкали чорні носороги (Diceros bicornis), однак наразі вони вимерли. Серед інших ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), гепарда (Acinonyx jubatus), павіана-анубіса (Papio anubis), плямистого дамана (Heterohyrax brucei), рудого африканського ховраха (Xerus rutilus), та майже ендемічну джибутійську піщанку (Gerbillus pulvinatus).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити сомалійського страуса (Struthio molybdophanes), жовтогорлого турача (Pternistis leucoscepus), пустельного рябка (Pterocles exustus), кенійського рябка (Pterocles decoratus), сомалійську дрохву (Lophotis gindiana), ефіопську дрохву (Neotis heuglinii), джибутійського дрімлюгу (Caprimulgus stellatus), сомалійського бігунця (Cursorius somalensis), стерв'ятника (Neophron percnopterus), африканського грифа (Torgos tracheliotos), сірого пугача (Bubo cinerascens), еритрейського крука (Corvus edithae), короткохвостого крука (Corvus rhipidurus), пурпурову саїмангу (Anthreptes orientalis), сомалійського сорокопуда (Lanius somalicus), білощокого жервінчика (Eremopterix leucotis), плямистого жервінчика (Eremopterix signatus), рудощоку алондру (Calendulauda poecilosterna), сомалійську жовтобрюшку (Eremomela flavicrissalis), бліду принію (Prinia somalica), пустельну принію (Prinia rufifrons), руду кратеропу (Argya rubiginosa) та сомалійську вівсянку (Emberiza poliopleura).
На берегах озера Туркана зимують малі побережники (Calidris minuta), болотяні коловодники (Tringa glareola) і палеарктичні набережники (Actitis hypoleucos), гніздяться африканські водорізи (Rynchops flavirostris) і білошиї баклани (Phalacrocorax lucidus) та шукають їжу рожевокрилі фламінго (Phoenicopterus roseus). Серед майже ендемічних представників регіону слід відзначити кенійського фірлюка (Mirafra williamsi), маскову тереру (Spizocorys personata) та чагарникового магалі (Plocepasser donaldsoni).
В озері Туркана мешкає одна з найбільших у світі популяцій нільських крокодилів (Crocodylus niloticus). Серед інших представників герпетофауни регіону слід відзначити нільського варана (Varanus niloticus), білогорлого варана (Varanus albigularis), кенійського удавчика (Eryx colubrinus) та африканського трионікса (Trionyx triunguis). Ендеміками екорегіону є [en] (Sclerophrys turkanae) та турканські мулові черепахи (Pelusios broadleyi).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 3968 км², або 5 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Сібілої, Національний парк Центрального острова та [en], які складають комплекс [en], внесений у 1997 році до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а також Національний парк Марсабіт та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
Посилання
- «Masai xeric grasslands and shrublands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Masai Xeric Grasslands and Shrublands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Masajski sklerofitni luki ta chagarniki identifikator WWF AT1313 afrotropichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij u Shidnij Africi Masajski sklerofitni luki ta chagarniki Uzberezhzhya ozera Turkana Ekozona Afrotropika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF AT1313 Mezhi Pivnichni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Somalijski akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Plosha km 74 478 Krayini Keniya Efiopiya Ohoronyayetsya 3968 km 5 Roztashuvannya ekoregionu oranzhevim Padalniki v pusteli ChalbiGeografiyaEkoregion masajskih sklerofitnih lukiv ta chagarnikiv ohoplyuye pivnich Keniyi ta krajnij pivdennij zahid Efiopiyi Relyef regionu perevazhno predstavlenij gorbistimi rivninami sho lezhat na visoti vid 200 do 700 m nad rivnem morya Na zahodi ekoregionu v tektonichnij zapadini Velikoyi riftovoyi dolini roztashovane bezstichne solonuvate ozero Turkana najbilshe postijne pustelne ozero ta najbilshe en u sviti Z pivnochi v ozero vpadaye richka Omo utvoryuyuchi deltu Na shid vid Turkani prostyagayetsya pustelya Chalbi yaka zajmaye znachnu chastinu kenijskogo okruga en Cya velika majzhe plaska rivnina lezhit na visoti vid 435 do 500 m nad rivnem morya i ye dnom davnogo ozera yake isnuvalo v Shidnij Africi u vologomu periodi Nad rivninami regionu visochiyut kilka vulkaniv zokrema gora Marsabit visotoyu 1707 m ta gora en visotoyu 2285 m Na zahodi ta pivdni napivpusteli ekoregionu perehodyat u pivnichni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi a na pivnochi ta shodi u somalijski akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye spekotnij ta suhij pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu Keppena Serednya maksimalna temperatura stanovit blizko 30 C a serednya minimalna temperatura kolivayetsya vid 18 do 21 C Serednorichna kilkist opadiv stanovit 200 400 mm i znachno kolivayetsya z roku v rik Bilshist opadiv vipadaye pid chas korotkogo vologogo sezonu z bereznya po cherven koli mizhtropichna zona konvergenciyi EZK ruhayetsya na pivnich FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye napivpustelni luki osnovu yakih skladayut odnorichni travi taki yak en Aristida adscensionis ta sv Aristida mutabilis Pid chas doshovih rokiv ci luki vkrivayut velichezni rivnini regionu odnak pid chas silnih posuh plosha lukiv znachno skorochuyetsya i deyaki vidi roslin mozhut ne zustrichatisya rokami Drugim za poshirennyam tipom roslinnosti v ekoregioni ye karlikovi chagarnikovi zarosti Na vazhkih vologih osadovih gruntah perevazhaye sv Duosperma longicalyx a na stabilizovanih dyunah sv Indigofera spinosa Znachna chastina pusteli Chalbi povnistyu pozbavlena roslinnogo pokrivu odnak pislya doshiv vona chasto pokrivayetsya napivpustelnimi lukami U rajonah de blizko do poverhni zalyagayut pidzemni vodi rostut perski salvadori Salvadora persica zontichni akaciyi Vachellia tortilis ta en Cordia sinensis Na okrayinah pusteli zustrichayutsya en Volkensinia prostrata ta en Hyphaene coriacea Beregi ozera Turkana perevazhno kam yanisti abo pishani slabo porosli vodnoyu roslinnistyu a navkolo ozera prostyagayutsya trav yanisti rivnini na yakih rostut en Hyphaene thebaica Travi kushi ta dereva ekoregionu ye vognestijkimi oskilki pid chas trivalogo suhogo sezonu tut chasto traplyayutsya pozhezhi FaunaSered velikih ssavciv sho zustrichayutsya v napivpustelyah ekoregionu slid vidznachiti savannogo slona Loxodonta africana sitchastu zhirafu Giraffa reticulata zebru Grevi Equus grevyi en Equus quagga boehmi bejzu Oryx beisa gazel Granta Nanger granti en Damaliscus lunatus tiang gerenuka Litocranius walleri velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros ta malogo kudu Tragelaphus imberbis Ranishe v ekoregioni meshkali chorni nosorogi Diceros bicornis odnak narazi voni vimerli Sered inshih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus geparda Acinonyx jubatus paviana anubisa Papio anubis plyamistogo damana Heterohyrax brucei rudogo afrikanskogo hovraha Xerus rutilus ta majzhe endemichnu dzhibutijsku pishanku Gerbillus pulvinatus Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti somalijskogo strausa Struthio molybdophanes zhovtogorlogo turacha Pternistis leucoscepus pustelnogo ryabka Pterocles exustus kenijskogo ryabka Pterocles decoratus somalijsku drohvu Lophotis gindiana efiopsku drohvu Neotis heuglinii dzhibutijskogo drimlyugu Caprimulgus stellatus somalijskogo biguncya Cursorius somalensis sterv yatnika Neophron percnopterus afrikanskogo grifa Torgos tracheliotos sirogo pugacha Bubo cinerascens eritrejskogo kruka Corvus edithae korotkohvostogo kruka Corvus rhipidurus purpurovu sayimangu Anthreptes orientalis somalijskogo sorokopuda Lanius somalicus biloshokogo zhervinchika Eremopterix leucotis plyamistogo zhervinchika Eremopterix signatus rudoshoku alondru Calendulauda poecilosterna somalijsku zhovtobryushku Eremomela flavicrissalis blidu priniyu Prinia somalica pustelnu priniyu Prinia rufifrons rudu krateropu Argya rubiginosa ta somalijsku vivsyanku Emberiza poliopleura Na beregah ozera Turkana zimuyut mali poberezhniki Calidris minuta bolotyani kolovodniki Tringa glareola i palearktichni naberezhniki Actitis hypoleucos gnizdyatsya afrikanski vodorizi Rynchops flavirostris i biloshiyi baklani Phalacrocorax lucidus ta shukayut yizhu rozhevokrili flamingo Phoenicopterus roseus Sered majzhe endemichnih predstavnikiv regionu slid vidznachiti kenijskogo firlyuka Mirafra williamsi maskovu tereru Spizocorys personata ta chagarnikovogo magali Plocepasser donaldsoni V ozeri Turkana meshkaye odna z najbilshih u sviti populyacij nilskih krokodiliv Crocodylus niloticus Sered inshih predstavnikiv gerpetofauni regionu slid vidznachiti nilskogo varana Varanus niloticus bilogorlogo varana Varanus albigularis kenijskogo udavchika Eryx colubrinus ta afrikanskogo trioniksa Trionyx triunguis Endemikami ekoregionu ye en Sclerophrys turkanae ta turkanski mulovi cherepahi Pelusios broadleyi ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 3968 km abo 5 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Sibiloyi Nacionalnij park Centralnogo ostrova ta en yaki skladayut kompleks en vnesenij u 1997 roci do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO a takozh Nacionalnij park Marsabit ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Posilannya Masai xeric grasslands and shrublands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Masai Xeric Grasslands and Shrublands One Earth