Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проспект Миру одна з магістралей міста Житомира Проспект Миру Житомир ЖитомирМісцевістьХмільники Кокоричанка Каракулі Бо

Проспект Миру (Житомир)

Проспект Миру (Житомир)

Проспект Миру — одна з магістралей міста Житомира.

Проспект Миру (Житомир)
Житомир
МісцевістьХмільники (Кокоричанка — Каракулі), Богунія
РайонБогунський район
Колишні назви
Вільсько-Шосейна, Велика Вільська, Ровенська, Карла Лібкхнета
Загальні відомості
Протяжність4,0 км
Координати початку50°16′38″ пн. ш. 28°38′35″ сх. д. / 50.277306° пн. ш. 28.643056° сх. д. / 50.277306; 28.643056
Координати кінця50°17′09″ пн. ш. 28°35′42″ сх. д. / 50.285972° пн. ш. 28.595056° сх. д. / 50.285972; 28.595056
Транспорт
Автобуси23, 33
Тролейбуси№ 10 з 1982 р., № 2 та № 3 із 1986 р.
Маршрутні таксі№ 1, № 3, № 11, № 19, № 23, № 26, № 33
Рухдвобічний, шість смуг
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Проспект Миру.

Розташування

Починається від та закінчується на межі міста, де переходить у Новоград-Волинське шосе. Довжина 4,0 км. Є частиною автотраси М 21.

Початок проспекту (на лівому березі річки Кам'янки) пролягає у мікрорайоні Хмільники, що постав на теренах історичних місцевостей Кокоричанка, Каракулі. Ця частина проспекту, від майдану Визволення до річки Кам'янки, пролягає також у місцевості з неофіційною (народною) назвою Чулочка. Перетинаючи Кам'янку, проспект продовжується на Богунії.

Історія

Сформувався проспект у 1860-х роках, як частина нового шосе «Київ — Брест-Литовський» з міста Житомира в напрямку міста Новоград-Волинського, прокладеного через землі поміщика Росоловського (раніше їх власником був ротмістр Каракулін) та землі волинського віце-губернатора Врангеля, де згодом сформується хутір Врангелівка (сучасний мікрорайон Богунія), які розділяла річка Кам'янка.

Спочатку через річку Кам'янку на новому шосе було побудовано дерев’яний міст (до того Врангелівку з Соколовою горою, на теренах якої пролягав старий шлях, фрагмент якого залишився у вигляді сучасної вулиці Богунської, з'єднував дерев'яний міст через Кам'янку). У 1905 році зведено бетонний міст.

На початку ХХ століття до шосейної дороги (нинішнього проспекту Миру) на теренах нинішньої Богунії примикали: з півдня — Тополька (місцевість та своєрідний заміський відпочинковий комплекс між нинішніми проспектом Миру та вулицею Героїв Десантників), Врангелівські дачі (дачний масив, обмежений нинішніми проспектом Миру з півночі, вулицями Героїв Базару та із заходу та півдня, відповідно, а також західною межею Врангелівки зі сходу); з півночі — Врангелівські казарми; на захід від нинішніх вулиць Героїв Базару та , шосе з півночі та півдня оточували суцільні лісові масиви, які на мапі 1915 року позначені як землі села Барашівка. У перші десятиліття ХХ століття, шосейна дорога, що нині являє собою проспект Миру, пролягала крізь Каракулі, Кокоричанку, хутір Врангелівку Троянівської волості та землі Барашівки.

У середині ХІХ століття тодішній власник земель на лівому березі Кам'янки Сигизмунд Росоловський здійснював продаж землі невеликими наділами жителям міста передусім старообрядцям. Таким чином, від сучасного майдану Визволення до Богунського мосту, протягом другої половини ХІХ століття — перших десятиліть ХХ століття, вздовж шосейної дороги поступово поставала забудова одноповерховими садибними будинками. З північної сторони шосейної дороги з 1896 року працювало підприємство, засноване Рудольфом Тайбером під назвою «Паровая фабрика деревянных сапожныхъ гвоздей, колодокъ и других деревянныхъ изделій». З 1935 року — Житомирська панчішна фабрика.

Внаслідок приєднання у 1934 році села Богунія (колишньої Врангелівки) до Житомира, в межах міста опинилася ділянка дороги від річки Кам'янки до району нинішнього готелю «Ялинка».

У 1937 році почав курсувати трамвай до панчішної фабрики. У 1941 — 1945 рр. пасажирський трамвайний рух тимчасово припинився. У 1945 — 1948 рр. трамвайний рух до панчішної фабрики здійснювався від Червоного провулка, без сполучення з центром, у зв'язку з масштабними руйнуваннями трамвайного полотна по вулиці Карла Лібкнехта (Перемоги) між Вільським кладовищем та Червоним провулком. Трамвайне сполучення панчішної фабрики з центром відновлене у 1948 році.

У 1961 році трамвайний рух припинено. У 1964 році проспектом Миру почав курсувати тролейбус до панчішної фабрики. У 1966 році лінію прокладено до Богунїі (району вулиці Офіцерської). У 1980 році лінію продовжено до готелю «Ялинка».

У 1930-х роках вільні від забудови землі колишнього хутора Кокоричанка закріплені за колгоспом, що мав назви «ім. XVII партз'їзду», «ім. XVІII партз'їзду», «імені Мічуріна» (з 1946 року). На землях колгоспу влаштовано плантації хмелю, фруктовий садок, що прилягали до південних меж садиб тодішньої вулиці Карла Лібкнехта, нинішнього проспекту Миру.

У 1980 — 1990 рр. на місці колишніх хмільників колгоспу ім. Мічуріна збудовано мікрорайон, що згодом отримав назву Хмільники. У 1980-х роках здійснено докорінну реконструкцію зі старого шосе до параметрів проспекту (завширшки 120 м). У 1980 році на місці старого бетонного мосту постав новий міст на шість смуг руху.

Історія зміни назв

Після введення в дію шосе на Новоград-Волинський через Богунію стало продовженням Вільсько-Шосейної вулиці (нині вулиця Перемоги). У 1904 році Вільсько-Шосейна вулиця отримала назву Велика Вільська. У 1921 році названа на честь революціонера Карла Лібкхнета. На період німецької окупації в 1941—1943 роках мала назву Ровенська (нім. Rownoer Straße). У 1990 році вулиця Карла Лібкхнета була розділена майданом Визволення на дві частини: стара частина отримала назву вулиця Перемоги, а реконструйована до параметрів проспекту частина — проспект Миру.

Будівлі

Примітки

  1. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 150—151. ISBN .
  2. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 150. ISBN .
  3. инфо, Живой Журнал. Кокоричанка. zhzh.info. Процитовано 5 січня 2024.
  4. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 423. ISBN .
  5. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 543, 339. ISBN .
  6. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 151, 487. ISBN . На новому шляху спочатку побудували дерев'яний, а в 1905 р. - бетонний міст через р. Кам'янку (до того часу дорога проходила через Соколову гору"... "Очевидно, в середині ХІХ ст. існував третій, дерев'яний старий Богунський міст через Кам'янку, що з'єднував вулицю Старопоштову (тепер Максютова) з Врангелівкою (тепер Богунія), де дорога переходила у Новоград-Волинське шосе (приблизно в районі цегельні на вул. Свободи). Після спорудження у 1905 році першого в Житомирі залізобетонного моста через Кам'янку (на трасі сучасного проспекту Миру) старий міст розібрали.
  7. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 418, . ISBN .
  8. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 30-31 328. ISBN .
  9. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 30, 328. ISBN .
  10. Двохверстовий лист Південного поясу № XXXI-26(Левков). Ситуація на 1909-1913рр.
  11. План Житомира 1915 року.
  12. СПИСОК НАСЕЛЕННЫХ МЕСТ ВОЛЫНСКОЙ ГУБЕРНИИ (1906). resource.history.org.ua. Процитовано 4 січня 2024.
  13. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 553. ISBN .
  14. Дома с историей: Фабрика братьев Тайбер. news.dks.com.ua (ru-ru) . Процитовано 19 серпня 2022.
  15. Житомирська панчішна фабрика Україна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
  16. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 151. ISBN .
  17. . Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 30 січня 2024.
  18. Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер (2010). Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. Київ: Сидоренко. с. 224—225. ISBN .
  19. Мокрицький, Георгій (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. с. 100—102. ISBN .
  20. Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер (2010). Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. Київ: Сидоренко. с. 231—232. ISBN .
  21. инфо, Живой Журнал. Кокоричанка. zhzh.info. Процитовано 4 січня 2024.
  22. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 420. ISBN .
  23. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 487. ISBN .

Джерела

  • Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : іл., фот., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 633–638. — ISBN 966-690-84-Х.
  • Махорін Г.Л. Історія транспорту в Житомирі. Відповідальність: Геннадій Махорін. Видавництво: О.О. Євенок. Місто: Житомир. Рік: 2015.
  • Богданович В. Краткая история 19-го Пехотного Костромского полка. 1805—1900 / Сост. поручик В. Богданович. — Житомир, 1900. — 307 с.
  • Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книжка з краєзнавства. — Житомир, 2007.
  • Савчук А. В., Stalag-358: Забытая трагедия житомирского «Освенцима» / [ред.-сост. Г. П. Мокрицкий] ; Житомир. обл. громад. орг. «Пошук», Житомир. обл. орг. Укр. т-ва охорони пам'яток історії і культури. — Житомир: Волинь, 2013. — 59, [1] с. : фот., карты. — Лит.: с. 58

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Prospekt Miru odna z magistralej mista Zhitomira Prospekt Miru Zhitomir ZhitomirMiscevistHmilniki Kokorichanka Karakuli BoguniyaRajonBogunskij rajonKolishni nazviVilsko Shosejna Velika Vilska Rovenska Karla LibkhnetaZagalni vidomostiProtyazhnist4 0 kmKoordinati pochatku50 16 38 pn sh 28 38 35 sh d 50 277306 pn sh 28 643056 sh d 50 277306 28 643056Koordinati kincya50 17 09 pn sh 28 35 42 sh d 50 285972 pn sh 28 595056 sh d 50 285972 28 595056TransportAvtobusi23 33Trolejbusi 10 z 1982 r 2 ta 3 iz 1986 r Marshrutni taksi 1 3 11 19 23 26 33Ruhdvobichnij shist smugPokrittyaasfaltZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Prospekt Miru RoztashuvannyaPochinayetsya vid ta zakinchuyetsya na mezhi mista de perehodit u Novograd Volinske shose Dovzhina 4 0 km Ye chastinoyu avtotrasi M 21 Pochatok prospektu na livomu berezi richki Kam yanki prolyagaye u mikrorajoni Hmilniki sho postav na terenah istorichnih miscevostej Kokorichanka Karakuli Cya chastina prospektu vid majdanu Vizvolennya do richki Kam yanki prolyagaye takozh u miscevosti z neoficijnoyu narodnoyu nazvoyu Chulochka Peretinayuchi Kam yanku prospekt prodovzhuyetsya na Boguniyi IstoriyaSformuvavsya prospekt u 1860 h rokah yak chastina novogo shose Kiyiv Brest Litovskij z mista Zhitomira v napryamku mista Novograd Volinskogo prokladenogo cherez zemli pomishika Rosolovskogo ranishe yih vlasnikom buv rotmistr Karakulin ta zemli volinskogo vice gubernatora Vrangelya de zgodom sformuyetsya hutir Vrangelivka suchasnij mikrorajon Boguniya yaki rozdilyala richka Kam yanka Spochatku cherez richku Kam yanku na novomu shose bulo pobudovano derev yanij mist do togo Vrangelivku z Sokolovoyu goroyu na terenah yakoyi prolyagav starij shlyah fragment yakogo zalishivsya u viglyadi suchasnoyi vulici Bogunskoyi z yednuvav derev yanij mist cherez Kam yanku U 1905 roci zvedeno betonnij mist Na pochatku HH stolittya do shosejnoyi dorogi ninishnogo prospektu Miru na terenah ninishnoyi Boguniyi primikali z pivdnya Topolka miscevist ta svoyeridnij zamiskij vidpochinkovij kompleks mizh ninishnimi prospektom Miru ta vuliceyu Geroyiv Desantnikiv Vrangelivski dachi dachnij masiv obmezhenij ninishnimi prospektom Miru z pivnochi vulicyami Geroyiv Bazaru ta iz zahodu ta pivdnya vidpovidno a takozh zahidnoyu mezheyu Vrangelivki zi shodu z pivnochi Vrangelivski kazarmi na zahid vid ninishnih vulic Geroyiv Bazaru ta shose z pivnochi ta pivdnya otochuvali sucilni lisovi masivi yaki na mapi 1915 roku poznacheni yak zemli sela Barashivka U pershi desyatilittya HH stolittya shosejna doroga sho nini yavlyaye soboyu prospekt Miru prolyagala kriz Karakuli Kokorichanku hutir Vrangelivku Troyanivskoyi volosti ta zemli Barashivki U seredini HIH stolittya todishnij vlasnik zemel na livomu berezi Kam yanki Sigizmund Rosolovskij zdijsnyuvav prodazh zemli nevelikimi nadilami zhitelyam mista peredusim staroobryadcyam Takim chinom vid suchasnogo majdanu Vizvolennya do Bogunskogo mostu protyagom drugoyi polovini HIH stolittya pershih desyatilit HH stolittya vzdovzh shosejnoyi dorogi postupovo postavala zabudova odnopoverhovimi sadibnimi budinkami Z pivnichnoyi storoni shosejnoyi dorogi z 1896 roku pracyuvalo pidpriyemstvo zasnovane Rudolfom Tajberom pid nazvoyu Parovaya fabrika derevyannyh sapozhnyh gvozdej kolodok i drugih derevyannyh izdelij Z 1935 roku Zhitomirska panchishna fabrika Vnaslidok priyednannya u 1934 roci sela Boguniya kolishnoyi Vrangelivki do Zhitomira v mezhah mista opinilasya dilyanka dorogi vid richki Kam yanki do rajonu ninishnogo gotelyu Yalinka U 1937 roci pochav kursuvati tramvaj do panchishnoyi fabriki U 1941 1945 rr pasazhirskij tramvajnij ruh timchasovo pripinivsya U 1945 1948 rr tramvajnij ruh do panchishnoyi fabriki zdijsnyuvavsya vid Chervonogo provulka bez spoluchennya z centrom u zv yazku z masshtabnimi rujnuvannyami tramvajnogo polotna po vulici Karla Libknehta Peremogi mizh Vilskim kladovishem ta Chervonim provulkom Tramvajne spoluchennya panchishnoyi fabriki z centrom vidnovlene u 1948 roci U 1961 roci tramvajnij ruh pripineno U 1964 roci prospektom Miru pochav kursuvati trolejbus do panchishnoyi fabriki U 1966 roci liniyu prokladeno do Bogunyii rajonu vulici Oficerskoyi U 1980 roci liniyu prodovzheno do gotelyu Yalinka U 1930 h rokah vilni vid zabudovi zemli kolishnogo hutora Kokorichanka zakripleni za kolgospom sho mav nazvi im XVII partz yizdu im XVIII partz yizdu imeni Michurina z 1946 roku Na zemlyah kolgospu vlashtovano plantaciyi hmelyu fruktovij sadok sho prilyagali do pivdennih mezh sadib todishnoyi vulici Karla Libknehta ninishnogo prospektu Miru U 1980 1990 rr na misci kolishnih hmilnikiv kolgospu im Michurina zbudovano mikrorajon sho zgodom otrimav nazvu Hmilniki U 1980 h rokah zdijsneno dokorinnu rekonstrukciyu zi starogo shose do parametriv prospektu zavshirshki 120 m U 1980 roci na misci starogo betonnogo mostu postav novij mist na shist smug ruhu Istoriya zmini nazv Pislya vvedennya v diyu shose na Novograd Volinskij cherez Boguniyu stalo prodovzhennyam Vilsko Shosejnoyi vulici nini vulicya Peremogi U 1904 roci Vilsko Shosejna vulicya otrimala nazvu Velika Vilska U 1921 roci nazvana na chest revolyucionera Karla Libkhneta Na period nimeckoyi okupaciyi v 1941 1943 rokah mala nazvu Rovenska nim Rownoer Strasse U 1990 roci vulicya Karla Libkhneta bula rozdilena majdanom Vizvolennya na dvi chastini stara chastina otrimala nazvu vulicya Peremogi a rekonstrujovana do parametriv prospektu chastina prospekt Miru Budivli 16 Zhitomirska panchishna fabrika 22 Zhitomirskij vijskovij institut imeni S P Korolova 26 Zhitomirskij miskij licej 1 27 ZOSh 27 50 gotel Yalinka PrimitkiMokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 150 151 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 150 ISBN 966 690 084 X info Zhivoj Zhurnal Kokorichanka zhzh info Procitovano 5 sichnya 2024 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 423 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 543 339 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 151 487 ISBN 966 690 084 X Na novomu shlyahu spochatku pobuduvali derev yanij a v 1905 r betonnij mist cherez r Kam yanku do togo chasu doroga prohodila cherez Sokolovu goru Ochevidno v seredini HIH st isnuvav tretij derev yanij starij Bogunskij mist cherez Kam yanku sho z yednuvav vulicyu Staroposhtovu teper Maksyutova z Vrangelivkoyu teper Boguniya de doroga perehodila u Novograd Volinske shose priblizno v rajoni cegelni na vul Svobodi Pislya sporudzhennya u 1905 roci pershogo v Zhitomiri zalizobetonnogo mosta cherez Kam yanku na trasi suchasnogo prospektu Miru starij mist rozibrali Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 418 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 30 31 328 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 30 328 ISBN 966 690 084 X Dvohverstovij list Pivdennogo poyasu XXXI 26 Levkov Situaciya na 1909 1913rr Plan Zhitomira 1915 roku SPISOK NASELENNYH MEST VOLYNSKOJ GUBERNII 1906 resource history org ua Procitovano 4 sichnya 2024 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 553 ISBN 966 690 084 X Doma s istoriej Fabrika bratev Tajber news dks com ua ru ru Procitovano 19 serpnya 2022 Zhitomirska panchishna fabrika Ukrayina Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini esu com ua Procitovano 17 serpnya 2022 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 151 ISBN 966 690 084 X Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2024 Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander 2010 Elektrotransport Ukrayini Enciklopedichnij putivnik Kiyiv Sidorenko s 224 225 ISBN 978 966 2321 11 1 Mokrickij Georgij 1999 Zhitomirske tramvajno trolejbusne upravlinnya 100 rokiv tramvajnomu ruhu Zhitomir Volin s 100 102 ISBN 966 7390 54 3 Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander 2010 Elektrotransport Ukrayini Enciklopedichnij putivnik Kiyiv Sidorenko s 231 232 ISBN 978 966 2321 11 1 info Zhivoj Zhurnal Kokorichanka zhzh info Procitovano 4 sichnya 2024 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 420 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 487 ISBN 966 690 084 X DzherelaMokrickij Georgij Pavlovich Vulici Zhitomira Mokrickij Georgij Pavlovich hudozh V Kondratyuk ta in Zhitomir Volin 2007 640 s il fot karti tabl diagr Enciklopediya Zhitomira T 1 Bibliogr s 633 638 ISBN 966 690 84 H Mahorin G L Istoriya transportu v Zhitomiri Vidpovidalnist Gennadij Mahorin Vidavnictvo O O Yevenok Misto Zhitomir Rik 2015 Bogdanovich V Kratkaya istoriya 19 go Pehotnogo Kostromskogo polka 1805 1900 Sost poruchik V Bogdanovich Zhitomir 1900 307 s Kostricya M Yu Kondratyuk R Yu Zhitomir Pidruchna knizhka z krayeznavstva Zhitomir 2007 Savchuk A V Stalag 358 Zabytaya tragediya zhitomirskogo Osvencima red sost G P Mokrickij Zhitomir obl gromad org Poshuk Zhitomir obl org Ukr t va ohoroni pam yatok istoriyi i kulturi Zhitomir Volin 2013 59 1 s fot karty Lit s 58

Дата публікації:
Топ