Соколова Гора — колишнє селище міського типу в Житомирському районі Житомирської області. Нині є частиною міста Житомир. Також відоме як урочище та городище. У 1923—71 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської та селищної рад.
Соколова Гора | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°17′49″ пн. ш. 28°37′14″ сх. д. / 50.29713630002777336° пн. ш. 28.62067751702777940° сх. д.Координати: 50°17′49″ пн. ш. 28°37′14″ сх. д. / 50.29713630002777336° пн. ш. 28.62067751702777940° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Житомир | |||
Населення | 697 (1923) | |||
Карта | ||||
Географія та історія
Археологами виявлені поблизу сліди поселення ранньої залізної доби та давньоруського періоду 12-13 ст.
Городище Соколова Гора розташоване на північно-західній околиці Житомира та займає вершину Соколової гори над лівим берегом р. Кам'янка. Сама гора має вигляд конусоподібного останця, висотою 25—30 м над рівнем ріки. Майданчик овальний в плані, розмірами 90 — 75 м, площа 0,55 га. Схили ескарповані. З напільного боку проходить лінія валів та ровів. Північна та південно — східна частини пошкоджені кар'єрами. Городище обстежене М. П. Кучерою у 1973. Зібрано підйомний матеріал — кераміку ранньозалізного періоду, давньоруського періоду 12-13 ст. На схід від городища виявлено сліди селища, де було зібрано поодинокі фрагменти кераміки ранньозалізного періоду та давньоруської 12-13 ст.
«В околицях Житомира відомо ще кілька городищ: Зарічанське, Станишівське, Соколова Гора. Усі датуються XII—XIII ст. їх можна вважати дочірніми від городища на Замковій горі. Усі разом вони складають єдиний комплекс поселень, були своєрідним оборонним рубежем Житомирського замку.»
У ХІІ-ХІІІ ст. знову повертаються до життя укріплення ІХ-Х ст., що повністю занепали у XI ст.: Малин, Миропіль, і Новоград-Волинський, Пилиповичі, Райки. У той же час в ареалі Древлянської землі виникають чисельні укріплення, що не існували до XII с:. Таких пунктів нараховується шістнадцять: , Городище на р. , Городище на р. , Городське, Соколова Гора, Зарічани, Корчівка. Лелів, Леніно, Медвин, Норинськ, Рудня-Городище, Сінгури, Станишівка, Степок, Корець.
Дев'ять простих городищ, що мають тільки один укріплений майданчик, розташовані на природних останцях: Бараші, , Житомир — Замкова гора, Житомир — Соколова Гора, , , , Норинськ, Яроповичі.
Площу від 0,5 до 1 га мають 6 городищ (16 %). У цій групі розміри коливаються від 0,55 га (Житомир — Замкова Гора) до 0,9 га (). Культурні шари ІХ—ХІІІ ст. зафіксовані на 5 пам'ятках. Тільки на одному (Житомир — Соколова Гора) крім знахідок Київської Русі ХІІ—ХІІІ ст. немає нашарувань кінця І тис. н. е.
Нині ділянка городища забудована приватними котеджами, пам'ятний знак «Городище» зруйнований. Навряд чи вціліли лінії укріплень.
Село Соколова Гора Левківської волості Житомирського повіту у 1906 році налічувало 55 дворів, 233 жителя.
Власного храму в селі не було, церковний прихід — церква святого Якова на Вільському кладовищі міста Житомира.
Селище постраждало внаслідок голодомору 1932—1933. Голод зачепив й селище Соколова Гора, були зареєстровані факти голодної смерті, масових хвороб та психозів, викликаних тривалим голодуванням. Селище було частково знищене голодомором. Населення, яке пережило геноцид, згодом частково інтегрувалося у міську громаду Житомира.
Населення
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 697 осіб, кількість дворів — 105.
Сучасність
До 1967 Соколова Гора було селищем Житомирського району у Житомирській області.
Приєднання: в період 1967—1971 рр. селище Соколова Гора приєднане до міста Житомир.
У 2016 році Генеральним планом розвитку міста було передбачено створення ландшафтного парку на території в межах 20 га. Проте лише, 23 вересня 2021 року на 11 сесії Житомирської міської ради, депутатами було прийнято рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою парку. Таким чином, територія Павловської гори та річки Кам'янка може стати центром місцевого туризму й забезпечити комфортний відпочинок жителям прилеглих територій мікрорайонів Богунії, Панчішної фабрики, Видумки, Соколової гори та Вільського шляху.
У червні 2021 року ГО «Парк Соколова гора» подала проєкт ігрового простору Павловської гори на участь у конкурсі проєктних пропозицій в рамках урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста Житомир 2021: Перезавантаження 6.0». Проте пропозиція була відхилена у зв'язку з перевищеною вартістю облаштування дитячого майданчика, а також через належність території парку до земель Оліївської ОТГ.
26 червня на Замковій Горі, під час проведення заходу «Майстерня міста» керівники громадської організації «Парк Соколова Гора» презентували концепцію створення ландшафтного парку, основна мета якого — збереження природних ландшафтів та зон відпочинку в різні пори року, які існують тут споконвіку. 3 жовтня 2021 року відбулося вперше святкування Дня ландшафтного парку на Павловській горі.
Примітки
- Б. А. Звіздецький «Городища 9-13 ст. на території літописних древлян», К. «Інститут археології НАН України», 2008, 176с., нак. 500 прим., — с. 119.
- Мій Житомир. Історія Житомирщини. 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
- Б. А. Звіздецький «Городища 9-13 ст. на території літописних древлян», К. «Інститут археології НАН України», 2008, 176с., нак. 500 прим.
- Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 149. Процитовано 14 липня 2021.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1973 р. — К.: Політвидав, 1973 р.
- Ландшафтний парк «Соколова гора» на Богунії: туристичний потенціал місця - zhytomyr.name (укр.). Процитовано 29 жовтня 2021.
Джерела
- Б. А. Звіздецький «Городища 9-13 ст. на території літописних древлян», К. «Інститут археології НАН України», 2008, 176с., нак. 500 прим.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1973 р. — К.: Політвидав, 1973 р.
- Ландшафтний парк «Соколова гора» на Богунії: туристичний потенціал місця
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sokolova Gora kolishnye selishe miskogo tipu v Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Nini ye chastinoyu mista Zhitomir Takozh vidome yak urochishe ta gorodishe U 1923 71 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi ta selishnoyi rad Sokolova Gora Zagalna informaciya 50 17 49 pn sh 28 37 14 sh d 50 29713630002777336 pn sh 28 62067751702777940 sh d 50 29713630002777336 28 62067751702777940 Koordinati 50 17 49 pn sh 28 37 14 sh d 50 29713630002777336 pn sh 28 62067751702777940 sh d 50 29713630002777336 28 62067751702777940Krayina UkrayinaAdminodinicya ZhitomirNaselennya 697 1923 KartaGeografiya ta istoriyaArheologami viyavleni poblizu slidi poselennya rannoyi zaliznoyi dobi ta davnoruskogo periodu 12 13 st Gorodishe Sokolova Gora roztashovane na pivnichno zahidnij okolici Zhitomira ta zajmaye vershinu Sokolovoyi gori nad livim beregom r Kam yanka Sama gora maye viglyad konusopodibnogo ostancya visotoyu 25 30 m nad rivnem riki Majdanchik ovalnij v plani rozmirami 90 75 m plosha 0 55 ga Shili eskarpovani Z napilnogo boku prohodit liniya valiv ta roviv Pivnichna ta pivdenno shidna chastini poshkodzheni kar yerami Gorodishe obstezhene M P Kucheroyu u 1973 Zibrano pidjomnij material keramiku rannozaliznogo periodu davnoruskogo periodu 12 13 st Na shid vid gorodisha viyavleno slidi selisha de bulo zibrano poodinoki fragmenti keramiki rannozaliznogo periodu ta davnoruskoyi 12 13 st V okolicyah Zhitomira vidomo she kilka gorodish Zarichanske Stanishivske Sokolova Gora Usi datuyutsya XII XIII st yih mozhna vvazhati dochirnimi vid gorodisha na Zamkovij gori Usi razom voni skladayut yedinij kompleks poselen buli svoyeridnim oboronnim rubezhem Zhitomirskogo zamku U HII HIII st znovu povertayutsya do zhittya ukriplennya IH H st sho povnistyu zanepali u XI st Malin Miropil i Novograd Volinskij Pilipovichi Rajki U toj zhe chas v areali Drevlyanskoyi zemli vinikayut chiselni ukriplennya sho ne isnuvali do XII s Takih punktiv narahovuyetsya shistnadcyat Gorodishe na r Gorodishe na r Gorodske Sokolova Gora Zarichani Korchivka Leliv Lenino Medvin Norinsk Rudnya Gorodishe Singuri Stanishivka Stepok Korec Dev yat prostih gorodish sho mayut tilki odin ukriplenij majdan chik roztashovani na prirodnih ostancyah Barashi Zhito mir Zamkova gora Zhitomir Sokolova Gora Norinsk Yaropovichi Ploshu vid 0 5 do 1 ga mayut 6 gorodish 16 U cij grupi rozmiri kolivayutsya vid 0 55 ga Zhitomir Zamkova Gora do 0 9 ga Kulturni shari IH HIII st zafiksovani na 5 pam yatkah Tilki na odnomu Zhitomir Sokolova Gora krim znahidok Kiyivskoyi Rusi HII HIII st nemaye nasharuvan kincya I tis n e Nini dilyanka gorodisha zabudovana privatnimi kotedzhami pam yatnij znak Gorodishe zrujnovanij Navryad chi vcilili liniyi ukriplen Selo Sokolova Gora Levkivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu u 1906 roci nalichuvalo 55 dvoriv 233 zhitelya Vlasnogo hramu v seli ne bulo cerkovnij prihid cerkva svyatogo Yakova na Vilskomu kladovishi mista Zhitomira Selishe postrazhdalo vnaslidok golodomoru 1932 1933 Golod zachepiv j selishe Sokolova Gora buli zareyestrovani fakti golodnoyi smerti masovih hvorob ta psihoziv viklikanih trivalim goloduvannyam Selishe bulo chastkovo znishene golodomorom Naselennya yake perezhilo genocid zgodom chastkovo integruvalosya u misku gromadu Zhitomira Naselennya Kilkist naselennya stanom na 1923 rik stanovila 697 osib kilkist dvoriv 105 SuchasnistDo 1967 Sokolova Gora bulo selishem Zhitomirskogo rajonu u Zhitomirskij oblasti Priyednannya v period 1967 1971 rr selishe Sokolova Gora priyednane do mista Zhitomir U 2016 roci Generalnim planom rozvitku mista bulo peredbacheno stvorennya landshaftnogo parku na teritoriyi v mezhah 20 ga Prote lishe 23 veresnya 2021 roku na 11 sesiyi Zhitomirskoyi miskoyi radi deputatami bulo prijnyato rishennya pro nadannya dozvolu na rozrobku proyektu zemleustroyu parku Takim chinom teritoriya Pavlovskoyi gori ta richki Kam yanka mozhe stati centrom miscevogo turizmu j zabezpechiti komfortnij vidpochinok zhitelyam prileglih teritorij mikrorajoniv Boguniyi Panchishnoyi fabriki Vidumki Sokolovoyi gori ta Vilskogo shlyahu U chervni 2021 roku GO Park Sokolova gora podala proyekt igrovogo prostoru Pavlovskoyi gori na uchast u konkursi proyektnih propozicij v ramkah urbanistichno kulturnogo festivalyu Majsternya mista Zhitomir 2021 Perezavantazhennya 6 0 Prote propoziciya bula vidhilena u zv yazku z perevishenoyu vartistyu oblashtuvannya dityachogo majdanchika a takozh cherez nalezhnist teritoriyi parku do zemel Oliyivskoyi OTG 26 chervnya na Zamkovij Gori pid chas provedennya zahodu Majsternya mista kerivniki gromadskoyi organizaciyi Park Sokolova Gora prezentuvali koncepciyu stvorennya landshaftnogo parku osnovna meta yakogo zberezhennya prirodnih landshaftiv ta zon vidpochinku v rizni pori roku yaki isnuyut tut spokonviku 3 zhovtnya 2021 roku vidbulosya vpershe svyatkuvannya Dnya landshaftnogo parku na Pavlovskij gori PrimitkiB A Zvizdeckij Gorodisha 9 13 st na teritoriyi litopisnih drevlyan K Institut arheologiyi NAN Ukrayini 2008 176s nak 500 prim s 119 Mij Zhitomir Istoriya Zhitomirshini 2017 Procitovano 12 grudnya 2017 B A Zvizdeckij Gorodisha 9 13 st na teritoriyi litopisnih drevlyan K Institut arheologiyi NAN Ukrayini 2008 176s nak 500 prim Materiali z administrativno teritorialnogo podilu Volinskoyi guberniyi 1923 roku PDF http history org ua rosijska Zhitomir 1923 s 149 Procitovano 14 lipnya 2021 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij ustrij na 1 sichnya 1973 r K Politvidav 1973 r Landshaftnij park Sokolova gora na Boguniyi turistichnij potencial miscya zhytomyr name ukr Procitovano 29 zhovtnya 2021 DzherelaB A Zvizdeckij Gorodisha 9 13 st na teritoriyi litopisnih drevlyan K Institut arheologiyi NAN Ukrayini 2008 176s nak 500 prim Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij ustrij na 1 sichnya 1973 r K Politvidav 1973 r Landshaftnij park Sokolova gora na Boguniyi turistichnij potencial miscya