Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кокоричанка — урочище, історична місцевість Житомира, колишній хутір.
| Кокоричанка Житомир | ||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Країна |  Україна | |
| Район | Богунський район | |
| Адмінодиниця | Житомир | |
| Поштовий індекс | 10003, 10020 | |
| Головні вулиці | вулиця Перемоги, проспект Миру, вулиця Вільський Шлях, проспект Незалежності, майдан Визволення | |
| Транспорт | ||
| Автобус | 23, 33 | |
| Тролейбус | 2, 3, 5А, 10 | |
Розташування
Місцевість розташована у північно-західній частині Житомира, у межах Богунського адміністративного району. Знаходиться на лівому березі річки Кам'янки.
Найменування місцевості походить від назви правої притоки річки Кам'янки — річки Кокоричанки, на берегах якої і формувалася місцевість протягом століть. Наразі річка Кокоричанка частково осушена, частково протікає в трубопроводі та перетинає вулицю Маликова, 1-й Винокурний провулок та майдан Визволення. Долина Кокоричанки відома за місцевою назвою «яр» та розташована у мікрорайоні Хмільники між та вулицею Маликова.
Історичні відомості
Місцевість Кокоричанку складають менші історичні місцевості — колишній хутір Каракулі, урочище Сурина гора, у тому числі збудований на Суриній горі мікрорайон Хмільники.
Місцевість формувалася наприкінці XVIII ст. як заміський хутір шляхтича Білецького.
Хутір оминала ділянка стародавнього шляху на Вільськ, що діяв до XVIII ст. Ділянка шляху зберіглася дотепер, а саме нинішня вулиця Котляревського, яка до середини минулого сторіччя мала назву Старопоштовий провулок. Шлях втратив функцію основної дороги на захід внаслідок будівництва поштового шляху, однак ще тривалий час здійснював функцію заміської дороги до хутора Кокоричанка. На початку ХХ ст. мав назву Кокоричанський провулок.
Одними з найперших землевласників в районі Кокоричанки була родина Суриних. Від прізвища родини походить назва пагорба, що знаходиться на лівому березі Кам'янки та лівому березі Кокоричанки та відомий як Сурина гора. Садиба Суриних по Червоному провулку збереглася дотепер. На території домоволодіння дотепер збережена скульптура Діви Марії, що створена у XVIII сторіччі та являє собою найдавнішу пам'ятку монументального мистецтва Житомира.
Наприкінці XVIII ст. частина хутора викуплена штаб-ротмістром Каракуліним, куди згодом прибули старообрядці. Поселення старообрядців, що формувалося вздовж Каракульної вулиці згодом отримало назву Каракулі. Дотепер зберіглися старообрядницькі церква, школа та кладовище. Згідно з переписом населення 1897 року, хутір Каракулі налічував 496 мешканців.
Станом на 1915 рік хутір Кокоричанка знаходився за межами міста, на північний захід від міської межі. Хутір оточували населені пункти Житомирського повіту — хутір Врангелівка (на заході та південному заході), село Соколова Гора (на півночі), село Крошня (на сході та північному сході).
Завдяки насиченості долини річки Кокоричанки відкладами глини, у ХІХ ст. на Кокоричанці діяли цегельні — Троцького та Бевензе. Цегельня Бевензе, що розміщувалася на початку Старопоштового шляху (нині — вул. Вільський Шлях), заснована братами Бевензе, чехами за національністю. На честь власника названо розташований поруч провулок, відомий як провулок Бевензе (нині — 4-й Вільський провулок). Землі, на яких розташовувалася цегельня та сформувався провулок, брати Бевензе викупили у старообрядців хуторів Каракулі, Видумка. У радянські часи цегельня діяла за назвою завод ім. Сталіна. Поруч з цегельнею діяла розробка кар'єрів, більшість з яких пізніше засипано та на їх місці облаштовано гаражний кооператив «Світанок». Один з кар'єрів, залишений дотепер, зазнає замулення. У 2017 році проектом благоустрою передбачалося створення парку «Дивосвіт» довкола кар'єру. Наразі частина території колишньої цегельні Бевензе забудовується житловим комплексом «Полісся».
У 1935 році створена Житомирська панчішна фабрика. В 1937 році до панчішної фабрики від Російського кладовища по вулиці Карла Лібкнехта (нині вул. Перемоги та проспект Миру) збудовано трамвайну колію, таким чином подовживши маршрут № 2. У 1964 році трамвайну колію демонтували та ввели в експлуатацію тролейбусну лінію до панчішної фабрики.
З 1950-х рр. вільні від забудови території довкола панчішної фабрики, цегельного заводу забудовувалися індивідуальними житловими будинками для робітників вищевказаних та інших виробництв. Так поблизу панчішної фабрики з'явилися Фабричні провулки, Друкарський, Тайберів, Туркенича, Леоніда Ступницького, вулиця Святого Зигмунта Фелінського. На південь від цегельного заводу утворилася система Вільських та Кар'єрних провулків. Окрім того ущільнювалася забудова колишнього хутора Каракулі — сформувалися Каракульні провулки. Вздовж нинішньої вулиці Вільський Шлях з 1970-х рр. по 1990-ті роки здійснювалось будівництво багатоповерхівок на розі з Індустріальною вулицею.
У 1930-ті роки на вільних від забудови територіях, що охоплювали нинішній мікрорайон Хмільники, а також район панчішної фабрики (Фабричні та Друкарський провулки), створено єврейський хмелярський колгосп Житомирської окружної (обласної) друкарні «Друкар-Колективіст». Після Другої світової війни колгосп названо ім. Мічуріна. На полях колгоспу, що займали обидва береги річки Кокоричанки знаходилися плантації хмелю. Це і обумовило назву мікрорайону, що у 1980-х роках та на початку 1990-х років виріс на колишніх плантаціях хмільнику колгоспу ім. Мічуріна.
Див. також
Джерела
Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 48, 117, 119, 413, 542-543. — ISBN 966-690-84-X.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- инфо, Живой Журнал. Кокоричанка. zhzh.info. Процитовано 12 липня 2022.
- Polona. polona.pl. Процитовано 12 липня 2022.
- Як реалізовується проєкт бюджету участі «Дивосвіт» на Крошні у Житомирі. Фоторепортаж. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 12 липня 2022.
- Чи змінився за рік парк «Дивосвіт» на житомирській Крошні, який переміг у бюджеті участі 2017, але й досі роботи не завершили. Фоторепортаж. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 12 липня 2022.
- Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер (2010). Електротранспорт України : Енциклопедичний путівник. Київ: Сидоренко В.Б. с. 224. ISBN .
- Мокрицький, Георгій (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. с. 94. ISBN .
- Краєзнавець Мокрицький пояснив логіку перейменування вулиць та провулків Житомира. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 12 липня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kokorichanka urochishe istorichna miscevist Zhitomira kolishnij hutir Kokorichanka Zhitomir Zagalna informaciya Krayina UkrayinaRajon Bogunskij rajonAdminodinicya ZhitomirPoshtovij indeks 10003 10020Golovni vulici vulicya Peremogi prospekt Miru vulicya Vilskij Shlyah prospekt Nezalezhnosti majdan Vizvolennya Transport Avtobus 23 33Trolejbus 2 3 5A 10RoztashuvannyaMiscevist roztashovana u pivnichno zahidnij chastini Zhitomira u mezhah Bogunskogo administrativnogo rajonu Znahoditsya na livomu berezi richki Kam yanki Najmenuvannya miscevosti pohodit vid nazvi pravoyi pritoki richki Kam yanki richki Kokorichanki na beregah yakoyi i formuvalasya miscevist protyagom stolit Narazi richka Kokorichanka chastkovo osushena chastkovo protikaye v truboprovodi ta peretinaye vulicyu Malikova 1 j Vinokurnij provulok ta majdan Vizvolennya Dolina Kokorichanki vidoma za miscevoyu nazvoyu yar ta roztashovana u mikrorajoni Hmilniki mizh ta vuliceyu Malikova Istorichni vidomostiMiscevist Kokorichanku skladayut menshi istorichni miscevosti kolishnij hutir Karakuli urochishe Surina gora u tomu chisli zbudovanij na Surinij gori mikrorajon Hmilniki Miscevist formuvalasya naprikinci XVIII st yak zamiskij hutir shlyahticha Bileckogo Hutir ominala dilyanka starodavnogo shlyahu na Vilsk sho diyav do XVIII st Dilyanka shlyahu zberiglasya doteper a same ninishnya vulicya Kotlyarevskogo yaka do seredini minulogo storichchya mala nazvu Staroposhtovij provulok Shlyah vtrativ funkciyu osnovnoyi dorogi na zahid vnaslidok budivnictva poshtovogo shlyahu odnak she trivalij chas zdijsnyuvav funkciyu zamiskoyi dorogi do hutora Kokorichanka Na pochatku HH st mav nazvu Kokorichanskij provulok Odnimi z najpershih zemlevlasnikiv v rajoni Kokorichanki bula rodina Surinih Vid prizvisha rodini pohodit nazva pagorba sho znahoditsya na livomu berezi Kam yanki ta livomu berezi Kokorichanki ta vidomij yak Surina gora Sadiba Surinih po Chervonomu provulku zbereglasya doteper Na teritoriyi domovolodinnya doteper zberezhena skulptura Divi Mariyi sho stvorena u XVIII storichchi ta yavlyaye soboyu najdavnishu pam yatku monumentalnogo mistectva Zhitomira Naprikinci XVIII st chastina hutora vikuplena shtab rotmistrom Karakulinim kudi zgodom pribuli staroobryadci Poselennya staroobryadciv sho formuvalosya vzdovzh Karakulnoyi vulici zgodom otrimalo nazvu Karakuli Doteper zberiglisya staroobryadnicki cerkva shkola ta kladovishe Zgidno z perepisom naselennya 1897 roku hutir Karakuli nalichuvav 496 meshkanciv Stanom na 1915 rik hutir Kokorichanka znahodivsya za mezhami mista na pivnichnij zahid vid miskoyi mezhi Hutir otochuvali naseleni punkti Zhitomirskogo povitu hutir Vrangelivka na zahodi ta pivdennomu zahodi selo Sokolova Gora na pivnochi selo Kroshnya na shodi ta pivnichnomu shodi Zavdyaki nasichenosti dolini richki Kokorichanki vidkladami glini u HIH st na Kokorichanci diyali cegelni Trockogo ta Bevenze Cegelnya Bevenze sho rozmishuvalasya na pochatku Staroposhtovogo shlyahu nini vul Vilskij Shlyah zasnovana bratami Bevenze chehami za nacionalnistyu Na chest vlasnika nazvano roztashovanij poruch provulok vidomij yak provulok Bevenze nini 4 j Vilskij provulok Zemli na yakih roztashovuvalasya cegelnya ta sformuvavsya provulok brati Bevenze vikupili u staroobryadciv hutoriv Karakuli Vidumka U radyanski chasi cegelnya diyala za nazvoyu zavod im Stalina Poruch z cegelneyu diyala rozrobka kar yeriv bilshist z yakih piznishe zasipano ta na yih misci oblashtovano garazhnij kooperativ Svitanok Odin z kar yeriv zalishenij doteper zaznaye zamulennya U 2017 roci proektom blagoustroyu peredbachalosya stvorennya parku Divosvit dovkola kar yeru Narazi chastina teritoriyi kolishnoyi cegelni Bevenze zabudovuyetsya zhitlovim kompleksom Polissya U 1935 roci stvorena Zhitomirska panchishna fabrika V 1937 roci do panchishnoyi fabriki vid Rosijskogo kladovisha po vulici Karla Libknehta nini vul Peremogi ta prospekt Miru zbudovano tramvajnu koliyu takim chinom podovzhivshi marshrut 2 U 1964 roci tramvajnu koliyu demontuvali ta vveli v ekspluataciyu trolejbusnu liniyu do panchishnoyi fabriki Z 1950 h rr vilni vid zabudovi teritoriyi dovkola panchishnoyi fabriki cegelnogo zavodu zabudovuvalisya individualnimi zhitlovimi budinkami dlya robitnikiv vishevkazanih ta inshih virobnictv Tak poblizu panchishnoyi fabriki z yavilisya Fabrichni provulki Drukarskij Tajberiv Turkenicha Leonida Stupnickogo vulicya Svyatogo Zigmunta Felinskogo Na pivden vid cegelnogo zavodu utvorilasya sistema Vilskih ta Kar yernih provulkiv Okrim togo ushilnyuvalasya zabudova kolishnogo hutora Karakuli sformuvalisya Karakulni provulki Vzdovzh ninishnoyi vulici Vilskij Shlyah z 1970 h rr po 1990 ti roki zdijsnyuvalos budivnictvo bagatopoverhivok na rozi z Industrialnoyu vuliceyu U 1930 ti roki na vilnih vid zabudovi teritoriyah sho ohoplyuvali ninishnij mikrorajon Hmilniki a takozh rajon panchishnoyi fabriki Fabrichni ta Drukarskij provulki stvoreno yevrejskij hmelyarskij kolgosp Zhitomirskoyi okruzhnoyi oblasnoyi drukarni Drukar Kolektivist Pislya Drugoyi svitovoyi vijni kolgosp nazvano im Michurina Na polyah kolgospu sho zajmali obidva beregi richki Kokorichanki znahodilisya plantaciyi hmelyu Ce i obumovilo nazvu mikrorajonu sho u 1980 h rokah ta na pochatku 1990 h rokiv viris na kolishnih plantaciyah hmilniku kolgospu im Michurina Div takozhHmilniki KarakuliDzherelaMokrickij Georgij Pavlovich Vulici Zhitomira Mokrickij Georgij Pavlovich hudozh V Kondratyuk ta in Zhitomir Volin 2007 640 s ilyustr fotogr karti tabl diagr Enciklopediya Zhitomira T 1 Bibliogr s 48 117 119 413 542 543 ISBN 966 690 84 X Primitki Arhiv originalu za 21 lipnya 2021 Procitovano 27 lipnya 2021 info Zhivoj Zhurnal Kokorichanka zhzh info Procitovano 12 lipnya 2022 Polona polona pl Procitovano 12 lipnya 2022 Yak realizovuyetsya proyekt byudzhetu uchasti Divosvit na Kroshni u Zhitomiri Fotoreportazh www zhitomir info ukr Procitovano 12 lipnya 2022 Chi zminivsya za rik park Divosvit na zhitomirskij Kroshni yakij peremig u byudzheti uchasti 2017 ale j dosi roboti ne zavershili Fotoreportazh www zhitomir info ukr Procitovano 12 lipnya 2022 Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander 2010 Elektrotransport Ukrayini Enciklopedichnij putivnik Kiyiv Sidorenko V B s 224 ISBN 978 966 2321 11 1 Mokrickij Georgij 1999 Zhitomirske tramvajno trolejbusne upravlinnya 100 rokiv tramvajnomu ruhu Zhitomir Volin s 94 ISBN 966 7390 54 3 Krayeznavec Mokrickij poyasniv logiku perejmenuvannya vulic ta provulkiv Zhitomira www zhitomir info ukr Procitovano 12 lipnya 2022