Вулиця Котляревського — вулиця у Богунському районі міста Житомира. Названа в честь українського письменника, основоположника нової української літератури — Котляревського Івана Петровича.
вулиця Котляревського Україна | |
---|---|
Населений пункт | Житомир |
Місцевість | Рудня, Кокоричанка, Каракулі |
Район | Богунський |
Загальні відомості | |
Протяжність | 900 м |
Поштові індекси | 10003 |
Інфраструктура | |
Забудова | садибна житлова |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r11136873 ↑2692156 ·R (Житомир) |
Мапа | |
Розташування
Розташована в північно-західній частині міста. Розпочинається на Рудні кутком поруч з прибудинковою територією багатоквартирного будинку № 16 по 2-му провулку Чехова, розташованого в мікрорайоні "Болото". Закінчується на з'єднанні з Каракульною вулицею.
Перетинається з Новосінною та Новопівнічною вулицями, Метеорологічним, 2-им Новопівнічним та Червоним провулками.
Протяжність вулиці становить приблизно 900 м.
Вулиця є однією з найвужчих у Житомирі. Її ширина (від садиби до садиби) не перевищує 6 м, а місцями становить лише 3,50 м.
Покриття вулиці переважно ґрунтове.
Забудова вулиці — житлова садибна. Сформувалася у період від другої половини XIX ст. до середини XX ст.
Історія
Історично та географічно вулиця складається з двох відрізків. Перший — до Метеорологічного провулка сформувався лише у 1950-1960-ті роки, внаслідок забудови болотистої місцевості садибами. Інший же відрізок — між провулком Метеорологічним та Червоним — сформований і забудований до 1917 року та являє собою залишок стародавньої дороги на Вільськ, до будівництва у середині XIX ст. Брест-Литовського поштового тракту (у тому числі частини сучасної вулиці Перемоги). Саме з цієї причини, історична назва вулиці — Старопоштовий провулок. Також вказана частина вулиці виконувала функцію дороги з середмістя до хутора Кокоричанка та слободи Каракуліна (Каракулі). На плані 1915 року вулиця підписана як Какариченко.
У 1958 році Старопоштовому провулку, а також новозбудованій частині надано назву вулиця Котляревського.
Джерела
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани», «Адресний реєстр». [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. — 1000 прим. — .
Примітки
- Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Том 1. Енциклопедія. Житомир: Волинь. с. 117.
- Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Житомир: Волинь. с. 184.
- Polona. polona.pl. Процитовано 24 серпня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Kotlyarevskogo vulicya u Bogunskomu rajoni mista Zhitomira Nazvana v chest ukrayinskogo pismennika osnovopolozhnika novoyi ukrayinskoyi literaturi Kotlyarevskogo Ivana Petrovicha vulicya Kotlyarevskogo UkrayinaNaselenij punktZhitomirMiscevistRudnya Kokorichanka KarakuliRajonBogunskijZagalni vidomostiProtyazhnist900 mPoshtovi indeksi10003InfrastrukturaZabudovasadibna zhitlovaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr11136873 2692156 R Zhitomir MapaRoztashuvannyaRoztashovana v pivnichno zahidnij chastini mista Rozpochinayetsya na Rudni kutkom poruch z pribudinkovoyu teritoriyeyu bagatokvartirnogo budinku 16 po 2 mu provulku Chehova roztashovanogo v mikrorajoni Boloto Zakinchuyetsya na z yednanni z Karakulnoyu vuliceyu Peretinayetsya z Novosinnoyu ta Novopivnichnoyu vulicyami Meteorologichnim 2 im Novopivnichnim ta Chervonim provulkami Protyazhnist vulici stanovit priblizno 900 m Vulicya ye odniyeyu z najvuzhchih u Zhitomiri Yiyi shirina vid sadibi do sadibi ne perevishuye 6 m a miscyami stanovit lishe 3 50 m Pokrittya vulici perevazhno gruntove Zabudova vulici zhitlova sadibna Sformuvalasya u period vid drugoyi polovini XIX st do seredini XX st IstoriyaIstorichno ta geografichno vulicya skladayetsya z dvoh vidrizkiv Pershij do Meteorologichnogo provulka sformuvavsya lishe u 1950 1960 ti roki vnaslidok zabudovi bolotistoyi miscevosti sadibami Inshij zhe vidrizok mizh provulkom Meteorologichnim ta Chervonim sformovanij i zabudovanij do 1917 roku ta yavlyaye soboyu zalishok starodavnoyi dorogi na Vilsk do budivnictva u seredini XIX st Brest Litovskogo poshtovogo traktu u tomu chisli chastini suchasnoyi vulici Peremogi Same z ciyeyi prichini istorichna nazva vulici Staroposhtovij provulok Takozh vkazana chastina vulici vikonuvala funkciyu dorogi z seredmistya do hutora Kokorichanka ta slobodi Karakulina Karakuli Na plani 1915 roku vulicya pidpisana yak Kakarichenko U 1958 roci Staroposhtovomu provulku a takozh novozbudovanij chastini nadano nazvu vulicya Kotlyarevskogo DzherelaOficijnij geoportal Zhitomirskoyi miskoyi radi z vikoristannyam sharu Istorichni plani Adresnij reyestr 23 grudnya 2021 u Wayback Machine Mokrickij G P Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Kn 1 Zhitomir Volin 2007 640 s 1000 prim ISBN 966 690 084 X PrimitkiMokrickij Georgij 2007 Vulici Zhitomira Tom 1 Enciklopediya Zhitomir Volin s 117 Mokrickij Georgij 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Zhitomir Volin s 184 Polona polona pl Procitovano 24 serpnya 2022