Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чулочка — народний топонім, розмовна назва місцевості Житомира в районі панчішної фабрики «Україна».
| Чулочка Житомир | ||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Країна |  Україна | |
| Район | Богунський район | |
| Адмінодиниця | Житомир | |
| Поштовий індекс | 10020 | |
| Головні вулиці | проспект Миру | |
Розташування
Місцевість знаходиться у північно-західній частині Житомира, в Богунському адміністративному районі. Розташована на лівому березі річки Кам'янки. Народний топонім охоплює територію в межах проспекту Миру, вулиць Клосовського, Вільський Шлях, Богунської, майдану Визволення та суміжних з ними кварталів.
Історичні відомості
Житомирська панчішна фабрика, від розмовної назви якої походить назва місцевості, запрацювала в 1935 році на північно-західній околиці міста на базі шпилько-колодочної фабрики. У свою чергу, шпилько-колодочна фабрика — колишнє підприємство Рудольфа Тайбера, націоналізоване у 1921 році. Підприємство засноване Тайбером у 1896 році під назвою «Паровая фабрика деревянных сапожныхъ гвоздей, колодокъ и других деревянныхъ изделій» та знаходилося за адресою: м. Житомир, Вільсько-Шосейна вулиця (нині проспект Миру). Старий корпус фабрики зберігся дотепер.
Станом на 1915 рік основна частина нинішньої місцевості Чулочка та підприємство Тайбера знаходилися на території хутора Кокоричанка. На півночі з Кокоричанкою межували землі села Соколова Гора. На території Соколової Гори перебувала права (північна) сторона нинішньої Богунської вулиці. На захід від нинішньої Чулочки, тодішньої Кокоричанки, на протилежному, правому березі річки Кам'янки розташовувався хутір Врангелівка (згодом — Богунія).
Кокоричанка заселена наприкінці XVIII ст. як заміський хутір шляхтича Білецького. На початку ХІХ ст. землі хутора перейшли у власність відставного ротмістра Каракуліна. В цей час частина Кокоричанки виділяється в окреме поселення, відоме як слобода Каракулі.
Протягом перших десятиліть XX століття місцевість довкола шпилько-колодочної фабрики була малозабудованою. Вільсько-Шосейна вулиця (тепер проспект Миру) до Богунського мосту забудовувалася невеликими садибами. Нерегулярна забудова існувала вздовж нинішніх вулиць Богунської та Вільського Шляху, 4-го Вільського провулка.
У листопаді 1937 року до панчішної фабрики здійснено запуск пасажирського трамвая. Трамвайний рух здійснювався по новозбудованій дільниці однієї трамвайної колії, що простяглася по вулиці Карла Лібкнехта (тепер вулиця Перемоги та проспект Миру), від православного кладовища до району панчішної фабрики. Трамвай забезпечив підвіз робітників до Держмлина № 5, цегельного заводу, соколовських кар'єрів, панчішної фабрики. Трамвайний маршрут до панчішної фабрики проіснував до 1964 року, з перервами протягом Другої світової війни. Внаслідок пошкоджень під час воєнних дій трамвайної колії на дільниці між православним кладовищем і Червоним провулком, до 1948 року маршрут по вулиці Карла Лібкнехта від Червоного провулка до панчішної фабрики існував автономно від трамвайної мережі міста. Зруйновану дільницю лінії в 1948 році відбудовували силами працівників трамвая, а також трудових колективів маслозаводу, держмлина № 5, панчішної фабрики, курсантів військового училища. У квітні 1948 року лінія від Маслозаводу (православного кладовища) до Богунії (панчішної фабрики) була відновлена, рух здійснював маршрут № 4. З 1964 року до панчішної фабрики курсує тролейбус.
У 1930-х роках у місцевості заснований єврейський хмелярський колгосп «Друкар-Колективіст», створений з числа працівників Житомирської окружної (обласної) друкарні. Господарський двір та споруди колгоспу у 1930-х роках знаходилися на місці провулків Друкарського й Тайберів (колишніх Колгоспних). Згодом колгосп називався на честь XVII з'їзду КПРС, потому — ім. XVIII з'їзду КПРС. Після Другої світової війни колгосп отримав назву ім. Мічуріна.
У 1950 — 1960-х рр. місцевість на схід та південь від корпусів панчішної фабрики почала забудовуватися індивідуальними житловими будинками працівників фабрики. Виникли провулки Фабричні, Колгоспні (наразі провулки Тайберів та Друкарський), Кар'єрні, Люби Шевцової, Сергія Тюленіна та Туркенича. Нові житлові квартали на півночі межували з селищем Соколова Гора, на півдні оточені землями колгоспу ім. Мічуріна. Колгосп проіснував до початку багатоповерхової житлової забудови місцевості, до 1980-х років. Новозбудований мікрорайон з проектною назвою Північно-Західний, що складався з 8-16 поверхових житлових будинків та будівель громадського призначення, невдовзі дістав назву Хмільники, оскільки постав переважно на землях, де знаходилися плантації хмелю колгоспу ім. Мічуріна. Новобудови простягалися уздовж вулиці Карла Лібкнехта, яку в 1980-х роках було розширено до параметрів проспекту. Під вуцицею побудовано перший в місті підземний пішохідний перехід. Всередині мікрорайону Хмільники утворено нові вулиці Олександра Клосовського, Маликова, .
У 2016 році в ході декомунізації в районі Чулочки декільком топонімічним об'єктам надано історично обґрунтовані назви. 1-й Колгоспний провулок отримав назву провулок Тайберів — пов'язану з іменем Рудольфа Тайбера — засновника і власника підприємства, на базі якого запрацювала панчішна фабрика. 2-й Колгоспний провулок дістав назву Друкарський провулок, оскільки поруч існував колгосп «Друкар-Колективіст».
Примітки
- Мокрицький, Георгій Павлович (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 423. ISBN .
- Житомирська панчішна фабрика Україна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 17 серпня 2022.
- Дома с историей: Фабрика братьев Тайбер. news.dks.com.ua (ru-ru) . Процитовано 19 серпня 2022.
- Polona. polona.pl. Процитовано 19 серпня 2022.
- Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 96. ISBN .
- инфо, Живой Журнал. Кокоричанка. zhzh.info. Процитовано 18 серпня 2022.
- Щодо перейменування топонімічних об'єктів Житомира. old.zt-rada.gov.ua. Процитовано 18 серпня 2022.
Джерела
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 83, 96 — 97, 278, 368, 391, 420, 423. — ISBN 966-690-84-X.
- Мокрицький Георгій Павлович. Житомирське трамвайно-тролейбусне управління : 100 років трамвайному руху : іст.-краєзн. нарис / Г. П. Мокрицький ; [за заг. ред. С. І. Кутішенка ; фотоілюстр. Г. П. Мокрицького]. — Житомир: Волинь, 1999. - 144 с. : фотогр. - (Історія підприємств Житомирщини). — Бібліогр.: с. 94, 100 — 102. — .
- Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. Електротранспорт України : Еницклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер.— К.: Сидоренко В.Б., 2010. — 912 с. : іл., схеми. — Бібліогр.: с. 224 — 228, 231, 236. — ISBN 966-690-84-X.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chulochka narodnij toponim rozmovna nazva miscevosti Zhitomira v rajoni panchishnoyi fabriki Ukrayina Chulochka Zhitomir Zagalna informaciya Krayina UkrayinaRajon Bogunskij rajonAdminodinicya ZhitomirPoshtovij indeks 10020Golovni vulici prospekt MiruRoztashuvannyaMiscevist znahoditsya u pivnichno zahidnij chastini Zhitomira v Bogunskomu administrativnomu rajoni Roztashovana na livomu berezi richki Kam yanki Narodnij toponim ohoplyuye teritoriyu v mezhah prospektu Miru vulic Klosovskogo Vilskij Shlyah Bogunskoyi majdanu Vizvolennya ta sumizhnih z nimi kvartaliv Istorichni vidomostiZhitomirska panchishna fabrika vid rozmovnoyi nazvi yakoyi pohodit nazva miscevosti zapracyuvala v 1935 roci na pivnichno zahidnij okolici mista na bazi shpilko kolodochnoyi fabriki U svoyu chergu shpilko kolodochna fabrika kolishnye pidpriyemstvo Rudolfa Tajbera nacionalizovane u 1921 roci Pidpriyemstvo zasnovane Tajberom u 1896 roci pid nazvoyu Parovaya fabrika derevyannyh sapozhnyh gvozdej kolodok i drugih derevyannyh izdelij ta znahodilosya za adresoyu m Zhitomir Vilsko Shosejna vulicya nini prospekt Miru Starij korpus fabriki zberigsya doteper Stanom na 1915 rik osnovna chastina ninishnoyi miscevosti Chulochka ta pidpriyemstvo Tajbera znahodilisya na teritoriyi hutora Kokorichanka Na pivnochi z Kokorichankoyu mezhuvali zemli sela Sokolova Gora Na teritoriyi Sokolovoyi Gori perebuvala prava pivnichna storona ninishnoyi Bogunskoyi vulici Na zahid vid ninishnoyi Chulochki todishnoyi Kokorichanki na protilezhnomu pravomu berezi richki Kam yanki roztashovuvavsya hutir Vrangelivka zgodom Boguniya Kokorichanka zaselena naprikinci XVIII st yak zamiskij hutir shlyahticha Bileckogo Na pochatku HIH st zemli hutora perejshli u vlasnist vidstavnogo rotmistra Karakulina V cej chas chastina Kokorichanki vidilyayetsya v okreme poselennya vidome yak sloboda Karakuli Protyagom pershih desyatilit XX stolittya miscevist dovkola shpilko kolodochnoyi fabriki bula malozabudovanoyu Vilsko Shosejna vulicya teper prospekt Miru do Bogunskogo mostu zabudovuvalasya nevelikimi sadibami Neregulyarna zabudova isnuvala vzdovzh ninishnih vulic Bogunskoyi ta Vilskogo Shlyahu 4 go Vilskogo provulka U listopadi 1937 roku do panchishnoyi fabriki zdijsneno zapusk pasazhirskogo tramvaya Tramvajnij ruh zdijsnyuvavsya po novozbudovanij dilnici odniyeyi tramvajnoyi koliyi sho prostyaglasya po vulici Karla Libknehta teper vulicya Peremogi ta prospekt Miru vid pravoslavnogo kladovisha do rajonu panchishnoyi fabriki Tramvaj zabezpechiv pidviz robitnikiv do Derzhmlina 5 cegelnogo zavodu sokolovskih kar yeriv panchishnoyi fabriki Tramvajnij marshrut do panchishnoyi fabriki proisnuvav do 1964 roku z perervami protyagom Drugoyi svitovoyi vijni Vnaslidok poshkodzhen pid chas voyennih dij tramvajnoyi koliyi na dilnici mizh pravoslavnim kladovishem i Chervonim provulkom do 1948 roku marshrut po vulici Karla Libknehta vid Chervonogo provulka do panchishnoyi fabriki isnuvav avtonomno vid tramvajnoyi merezhi mista Zrujnovanu dilnicyu liniyi v 1948 roci vidbudovuvali silami pracivnikiv tramvaya a takozh trudovih kolektiviv maslozavodu derzhmlina 5 panchishnoyi fabriki kursantiv vijskovogo uchilisha U kvitni 1948 roku liniya vid Maslozavodu pravoslavnogo kladovisha do Boguniyi panchishnoyi fabriki bula vidnovlena ruh zdijsnyuvav marshrut 4 Z 1964 roku do panchishnoyi fabriki kursuye trolejbus U 1930 h rokah u miscevosti zasnovanij yevrejskij hmelyarskij kolgosp Drukar Kolektivist stvorenij z chisla pracivnikiv Zhitomirskoyi okruzhnoyi oblasnoyi drukarni Gospodarskij dvir ta sporudi kolgospu u 1930 h rokah znahodilisya na misci provulkiv Drukarskogo j Tajberiv kolishnih Kolgospnih Zgodom kolgosp nazivavsya na chest XVII z yizdu KPRS potomu im XVIII z yizdu KPRS Pislya Drugoyi svitovoyi vijni kolgosp otrimav nazvu im Michurina U 1950 1960 h rr miscevist na shid ta pivden vid korpusiv panchishnoyi fabriki pochala zabudovuvatisya individualnimi zhitlovimi budinkami pracivnikiv fabriki Vinikli provulki Fabrichni Kolgospni narazi provulki Tajberiv ta Drukarskij Kar yerni Lyubi Shevcovoyi Sergiya Tyulenina ta Turkenicha Novi zhitlovi kvartali na pivnochi mezhuvali z selishem Sokolova Gora na pivdni otocheni zemlyami kolgospu im Michurina Kolgosp proisnuvav do pochatku bagatopoverhovoyi zhitlovoyi zabudovi miscevosti do 1980 h rokiv Novozbudovanij mikrorajon z proektnoyu nazvoyu Pivnichno Zahidnij sho skladavsya z 8 16 poverhovih zhitlovih budinkiv ta budivel gromadskogo priznachennya nevdovzi distav nazvu Hmilniki oskilki postav perevazhno na zemlyah de znahodilisya plantaciyi hmelyu kolgospu im Michurina Novobudovi prostyagalisya uzdovzh vulici Karla Libknehta yaku v 1980 h rokah bulo rozshireno do parametriv prospektu Pid vuciceyu pobudovano pershij v misti pidzemnij pishohidnij perehid Vseredini mikrorajonu Hmilniki utvoreno novi vulici Oleksandra Klosovskogo Malikova U 2016 roci v hodi dekomunizaciyi v rajoni Chulochki dekilkom toponimichnim ob yektam nadano istorichno obgruntovani nazvi 1 j Kolgospnij provulok otrimav nazvu provulok Tajberiv pov yazanu z imenem Rudolfa Tajbera zasnovnika i vlasnika pidpriyemstva na bazi yakogo zapracyuvala panchishna fabrika 2 j Kolgospnij provulok distav nazvu Drukarskij provulok oskilki poruch isnuvav kolgosp Drukar Kolektivist PrimitkiMokrickij Georgij Pavlovich 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Kniga 1 Zhitomir Volin s 423 ISBN 966 690 084 X Zhitomirska panchishna fabrika Ukrayina Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini esu com ua Procitovano 17 serpnya 2022 Doma s istoriej Fabrika bratev Tajber news dks com ua ru ru Procitovano 19 serpnya 2022 Polona polona pl Procitovano 19 serpnya 2022 Mokrickij Georgij 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Kniga 1 Zhitomir Volin s 96 ISBN 966 690 084 X info Zhivoj Zhurnal Kokorichanka zhzh info Procitovano 18 serpnya 2022 Shodo perejmenuvannya toponimichnih ob yektiv Zhitomira old zt rada gov ua Procitovano 18 serpnya 2022 DzherelaMokrickij Georgij Pavlovich Vulici Zhitomira Mokrickij Georgij Pavlovich hudozh V Kondratyuk ta in Zhitomir Volin 2007 640 s ilyustr fotogr karti tabl diagr Enciklopediya Zhitomira T 1 Bibliogr s 83 96 97 278 368 391 420 423 ISBN 966 690 84 X Mokrickij Georgij Pavlovich Zhitomirske tramvajno trolejbusne upravlinnya 100 rokiv tramvajnomu ruhu ist krayezn naris G P Mokrickij za zag red S I Kutishenka fotoilyustr G P Mokrickogo Zhitomir Volin 1999 144 s fotogr Istoriya pidpriyemstv Zhitomirshini Bibliogr s 94 100 102 ISBN 966 7390 54 3 Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander Elektrotransport Ukrayini Enicklopedichnij putivnik Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander K Sidorenko V B 2010 912 s il shemi Bibliogr s 224 228 231 236 ISBN 966 690 84 X