Петро́ Іва́нович Прокопо́вич (29 червня (10 липня) 1775, с. Митченки, Батуринська сотня, Ніжинський полк — 22 березня (3 квітня) 1850, с. Пальчики, Конотопський повіт, Чернігівська губернія) — український бджоляр, основоположник раціонального рамкового бджільництва.
Петро Іванович Прокопович | |
---|---|
Народився | 29 червня (10 липня) 1775 с. Митченки, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 22 березня (3 квітня) 1850 (74 роки) с. Пальчики, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | бджоляр |
Відомий завдяки | винахідник рамкового вулика |
Alma mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
Діти | Великдан Степан Петрович |
Нагороди | |
|
Автор низки видатних винаходів, які мали велике значення для розвитку світового бджільництва.
Біографія
Народився в селі Митченки поблизу Батурина в сім'ї дворянина-священика козацького роду.
Навчався у Києво-Могилянській Академії.
Після навчання служив у Переяславському кінно-єгерському полку. З військової служби звільнився 1798 року в ранзі підпоручника.
Після відставки почав займатися бджільництвом на пасіці меншого брата Степана, і до 1808 року вже мав 580 вуликів.
Вивчав біологію бджолиної сім'ї, вдосконалював методи бджільництва.
1814 року — створив перший у світі розбірний рамковий вулик. У ньому винахідник вперше виділив рамку в самостійну частину бджолиного житла. Рамка не створювала позарамкового простору, це зберігало комфортність зимівлі клубу бджіл, що втрачена у сучасних вуликах. Завдяки цьому стало можливим вільно оглянути бджолину сім'ю й активно впливати на хід її розвитку. Вулик Прокоповича дозволив вилучати мед, не винищуючи димом бджіл, як це практикувалося в ті часи. Нині рамкою оперують мільйони пасічників у світі.
Ще один визначний винахід Прокоповича — дерев'яна перегородка з отворами, через які проходять тільки робочі бджоли, що дає можливість отримувати чистий мед у рамках.
Усвідомлюючи важливість свого відкриття, Прокопович створив першу в Російській імперії та єдину тоді в Європі школу пасічників. Спершу вона містилася в рідному селі пасічника — Митченках Конотопського повіту Чернігівщини, а з 1830 року — на хуторі Пальчики, купленому спеціально для цієї мети. За 53 роки існування школи з неї вийшло понад 700 кваліфікованих пасічників.
1839 року — мав майже 3 тисячі бджолосімей, які приносили господарю до 20 тис. крб щорічного прибутку. Згодом його пасіка стала найбільшою в світі — вона нараховувала 10 000 бджолосімей.
Був дійсним членом Московського товариства сільського господарства.
Пасіку Прокоповича відвідав навіть імператор Микола I, після чого було укладено угоду про постійні поставки меду до царського двору.
Велике поширення має легенда про те, що дізнавшись, що залізниця Москва—Київ має пройти через його землі, Прокопович надіслав на ім'я імператора прохання «задля збереження чистоти меду» змінити проєкт, обіцяючи оплатити всі додаткові витрати. Внаслідок цього залізниця замість Глухова і Батурина пролягла через Конотоп і Бахмач. Насправді перша залізниця на Київ від Курська (тільки у 1895 році вона була протягнута до Москви) була побудована у 1866—1868 роках і Прокопович, який помер у 1850 році, не мав ніякого відношення до визначення її траси.
Натомість прохання Прокоповича «височайше дозволити» влаштувати в Пальчиках друкарню для видання власної книги «Записки о пчелах» (бджоляр побоювався, що редагування його творів нефахівцями призведе до профанації) зустріло негативну відповідь. Через це твір так і залишився неопублікованим.
За своє життя надрукував понад 60 статей в газетах і журналах. Багато з його праць актуальні й сьогодні (наприклад, безмедикаментозний спосіб лікування гнильцю методом перегону бджіл у нове гніздо).
Нагороджений орденом Святого Володимира 4 ст., золотими і срібними медалями.
Прокопович та Тарас Шевченко
В 1843 році школу Прокоповича відвідав Тарас Шевченко. Під час перебування він намалював начерк картини «На пасіці», на якій зобразив одного з майстрів Прокоповича разом з дочками. Також Шевченко згадував Прокоповича у повісті «Близнюки», де називав його «славным пчеловодом».
Доля спадщини Прокоповича та вшанування його пам'яті
Похований у селі Пальчики, де містилася його школа. На могилі нещодавно споруджено пам'ятник, але його викрали мисливці за кольоровими металами.
Бджолярська школа пережила свого засновника на 29 років, але коли 1879 року несподівано помер продовжувач справи великого бджоляра — його син Степан, уряд наклав арешт на шкільне майно, не описавши його. Через це школу фактично було пограбовано — разом зі зрубаними липами та зниклими пасіками загинули рукопис невиданої книги Петра Прокоповича й навіть його портрети. Тому нема впевненості, що на відомому портреті Прокоповича зображений саме він.
Найперший і найоригінальніший пам'ятник бджоляру встановлено 1935 року у Львові. Він точно відтворює винайдений Прокоповичем рамковий вулик. Пам'ятник виготовлено з вапняку й прикрашено бронзовим медальйоном із профілем видатного вченого й роками його життя.
Іменем Прокоповича названо Український інститут бджільництва.
В 1975 році в Батурині в парку «Кочубеївський» встановлено пам'ятник Петру Прокоповичу, скульптор І.Коломієць.
8 липня 2015 до 240 річчя народження Прокоповича НБУ випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
Вулиці, названі на честь Петра Прокоповича, існують в Києві, й Батурині.
- Пасіка імені бджоляра Петра Прокоповича в Батурині
- Пасіка імені бджоляра Петра Прокоповича в Батурині
- Альтанка біля могили Петра Прокоповича
- Пам’ятник Петру Прокоповичу в Батурині. Споруджено у 1975 році
- У музеї меду, м. Гадяч
- Пам’ятник Петру Прокоповичу у Львові
Твори
- Прокопович П. І. Вибрані твори: у 3-х т. — Харків: Фактор, 2010—2012.
Примітки
- Мед без «курева і ножа» // Урядовий кур'єр, № 153, 20.08.2011
- Калініченко, Юрій (1998). Матеріали ХЇЇ міжнародний конгрес з бджільництва апіславії (українською) . Київ: УААН інститут бджільництва ім Прокоповича. с. 77—79.
- Українська радянська енциклопедія. Т. 9. — Київ, 1983.
- Воейков А. И. Киево-Воронежская железная дорога // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Д. Х. Народная память свидетельствует… : [рос.] // Пчеловодство. — 1975. — № 7. — С. 15. — ISSN 0369-8629.
- Бджільницька Мекка у відходах // Україна молода, 28.04.2011
- Перейменовано назви вулиць // Офіційний сайт Ніжинської міської ради
Посилання
- Прокопович Петро Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 361.
- Прокопович Петро // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1511. — 1000 екз.
- Протигнильцевий метод П. І. Прокоповича // Сайт «Здорові бджоли на вашій пасіці»
- Володар медової «імперії» з Батуринщини
Джерела та література
- Ясь О. В. Прокопович Петро Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 27. — .
- Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.271.
- Демиденко Н. М. Життєвий і творчий шлях П. І. Прокоповича (1775—1850) — патріарха вітчизняної бджільницької науки
- Український Радянський Енциклопедичний Словник. — Т. 3. — К., 1968. — С. 54.
- Книга рекордів України. — Львів: ФІРА-Люкс, 1997. — C. 78.
- Бджільницька Мекка у відходах // Україна молода, 28.04.2011
- Мед без «курева і ножа» // Урядовий кур'єр, № 153, 20.08.2011
- Патріарх українського бджільництва: до 240 річчя від дня народження П. Прокоповича (1775—1850) // Дати і події, 2015, друге півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 11–13.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prokopovich Petro Iva novich Prokopo vich 29 chervnya 10 lipnya 1775 17750710 s Mitchenki Baturinska sotnya Nizhinskij polk 22 bereznya 3 kvitnya 1850 s Palchiki Konotopskij povit Chernigivska guberniya ukrayinskij bdzholyar osnovopolozhnik racionalnogo ramkovogo bdzhilnictva Petro Ivanovich ProkopovichNarodivsya29 chervnya 10 lipnya 1775 1775 07 10 s Mitchenki Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer22 bereznya 3 kvitnya 1850 1850 04 03 74 roki s Palchiki Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistbdzholyarVidomij zavdyakivinahidnik ramkovogo vulikaAlma materNacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya DitiVelikdan Stepan PetrovichNagorodi Mediafajli u VikishovishiPetro Prokopovich na poshtovij marci Ukrayini Avtor nizki vidatnih vinahodiv yaki mali velike znachennya dlya rozvitku svitovogo bdzhilnictva BiografiyaNarodivsya v seli Mitchenki poblizu Baturina v sim yi dvoryanina svyashenika kozackogo rodu Navchavsya u Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi Pislya navchannya sluzhiv u Pereyaslavskomu kinno yegerskomu polku Z vijskovoyi sluzhbi zvilnivsya 1798 roku v ranzi pidporuchnika Pam yatnik Petru Prokopovichu v Ivano Frankivsku Pislya vidstavki pochav zajmatisya bdzhilnictvom na pasici menshogo brata Stepana i do 1808 roku vzhe mav 580 vulikiv Vivchav biologiyu bdzholinoyi sim yi vdoskonalyuvav metodi bdzhilnictva 1814 roku stvoriv pershij u sviti rozbirnij ramkovij vulik U nomu vinahidnik vpershe vidiliv ramku v samostijnu chastinu bdzholinogo zhitla Ramka ne stvoryuvala pozaramkovogo prostoru ce zberigalo komfortnist zimivli klubu bdzhil sho vtrachena u suchasnih vulikah Zavdyaki comu stalo mozhlivim vilno oglyanuti bdzholinu sim yu j aktivno vplivati na hid yiyi rozvitku Vulik Prokopovicha dozvoliv viluchati med ne vinishuyuchi dimom bdzhil yak ce praktikuvalosya v ti chasi Nini ramkoyu operuyut miljoni pasichnikiv u sviti She odin viznachnij vinahid Prokopovicha derev yana peregorodka z otvorami cherez yaki prohodyat tilki robochi bdzholi sho daye mozhlivist otrimuvati chistij med u ramkah Usvidomlyuyuchi vazhlivist svogo vidkrittya Prokopovich stvoriv pershu v Rosijskij imperiyi ta yedinu todi v Yevropi shkolu pasichnikiv Spershu vona mistilasya v ridnomu seli pasichnika Mitchenkah Konotopskogo povitu Chernigivshini a z 1830 roku na hutori Palchiki kuplenomu specialno dlya ciyeyi meti Za 53 roki isnuvannya shkoli z neyi vijshlo ponad 700 kvalifikovanih pasichnikiv 1839 roku mav majzhe 3 tisyachi bdzholosimej yaki prinosili gospodaryu do 20 tis krb shorichnogo pributku Zgodom jogo pasika stala najbilshoyu v sviti vona narahovuvala 10 000 bdzholosimej Buv dijsnim chlenom Moskovskogo tovaristva silskogo gospodarstva Memorialna doshka bilya sela Palchiki na mogili P I Prokopovicha Pasiku Prokopovicha vidvidav navit imperator Mikola I pislya chogo bulo ukladeno ugodu pro postijni postavki medu do carskogo dvoru Velike poshirennya maye legenda pro te sho diznavshis sho zaliznicya Moskva Kiyiv maye projti cherez jogo zemli Prokopovich nadislav na im ya imperatora prohannya zadlya zberezhennya chistoti medu zminiti proyekt obicyayuchi oplatiti vsi dodatkovi vitrati Vnaslidok cogo zaliznicya zamist Gluhova i Baturina prolyagla cherez Konotop i Bahmach Naspravdi persha zaliznicya na Kiyiv vid Kurska tilki u 1895 roci vona bula protyagnuta do Moskvi bula pobudovana u 1866 1868 rokah i Prokopovich yakij pomer u 1850 roci ne mav niyakogo vidnoshennya do viznachennya yiyi trasi Natomist prohannya Prokopovicha visochajshe dozvoliti vlashtuvati v Palchikah drukarnyu dlya vidannya vlasnoyi knigi Zapiski o pchelah bdzholyar poboyuvavsya sho redaguvannya jogo tvoriv nefahivcyami prizvede do profanaciyi zustrilo negativnu vidpovid Cherez ce tvir tak i zalishivsya neopublikovanim Za svoye zhittya nadrukuvav ponad 60 statej v gazetah i zhurnalah Bagato z jogo prac aktualni j sogodni napriklad bezmedikamentoznij sposib likuvannya gnilcyu metodom peregonu bdzhil u nove gnizdo Nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 4 st zolotimi i sribnimi medalyami Prokopovich ta Taras ShevchenkoV 1843 roci shkolu Prokopovicha vidvidav Taras Shevchenko Pid chas perebuvannya vin namalyuvav nacherk kartini Na pasici na yakij zobraziv odnogo z majstriv Prokopovicha razom z dochkami Takozh Shevchenko zgaduvav Prokopovicha u povisti Bliznyuki de nazivav jogo slavnym pchelovodom Yuvilejna moneta NBU prisvyachena Petru ProkopovichuDolya spadshini Prokopovicha ta vshanuvannya jogo pam yatiPam yatnik vstanovlenij na mogili Petra Prokopovicha bilya s Palchiki ale vikradenij mislivcyami za kolorovimi metalami Pohovanij u seli Palchiki de mistilasya jogo shkola Na mogili neshodavno sporudzheno pam yatnik ale jogo vikrali mislivci za kolorovimi metalami Bdzholyarska shkola perezhila svogo zasnovnika na 29 rokiv ale koli 1879 roku nespodivano pomer prodovzhuvach spravi velikogo bdzholyara jogo sin Stepan uryad naklav aresht na shkilne majno ne opisavshi jogo Cherez ce shkolu faktichno bulo pograbovano razom zi zrubanimi lipami ta zniklimi pasikami zaginuli rukopis nevidanoyi knigi Petra Prokopovicha j navit jogo portreti Tomu nema vpevnenosti sho na vidomomu portreti Prokopovicha zobrazhenij same vin Najpershij i najoriginalnishij pam yatnik bdzholyaru vstanovleno 1935 roku u Lvovi Vin tochno vidtvoryuye vinajdenij Prokopovichem ramkovij vulik Pam yatnik vigotovleno z vapnyaku j prikrasheno bronzovim medaljonom iz profilem vidatnogo vchenogo j rokami jogo zhittya Imenem Prokopovicha nazvano Ukrayinskij institut bdzhilnictva V 1975 roci v Baturini v parku Kochubeyivskij vstanovleno pam yatnik Petru Prokopovichu skulptor I Kolomiyec 8 lipnya 2015 do 240 richchya narodzhennya Prokopovicha NBU vipustiv v obig pam yatnu monetu nominalom 2 grivni Vulici nazvani na chest Petra Prokopovicha isnuyut v Kiyevi j Baturini Dokladnishe Vulicya Petra Prokopovicha Pasika imeni bdzholyara Petra Prokopovicha v Baturini Pasika imeni bdzholyara Petra Prokopovicha v Baturini Altanka bilya mogili Petra Prokopovicha Pam yatnik Petru Prokopovichu v Baturini Sporudzheno u 1975 roci U muzeyi medu m Gadyach Pam yatnik Petru Prokopovichu u LvoviTvoriProkopovich P I Vibrani tvori u 3 h t Harkiv Faktor 2010 2012 PrimitkiMed bez kureva i nozha Uryadovij kur yer 153 20 08 2011 Kalinichenko Yurij 1998 Materiali HYiYi mizhnarodnij kongres z bdzhilnictva apislaviyi ukrayinskoyu Kiyiv UAAN institut bdzhilnictva im Prokopovicha s 77 79 Ukrayinska radyanska enciklopediya T 9 Kiyiv 1983 Voejkov A I Kievo Voronezhskaya zheleznaya doroga Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 ros D H Narodnaya pamyat svidetelstvuet ros Pchelovodstvo 1975 7 S 15 ISSN 0369 8629 Bdzhilnicka Mekka u vidhodah Ukrayina moloda 28 04 2011 Perejmenovano nazvi vulic Oficijnij sajt Nizhinskoyi miskoyi radiPosilannyaProkopovich Petro Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 361 Prokopovich Petro Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1511 1000 ekz Protignilcevij metod P I Prokopovicha Sajt Zdorovi bdzholi na vashij pasici Volodar medovoyi imperiyi z BaturinshiniDzherela ta literaturaYas O V Prokopovich Petro Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 27 ISBN 978 966 00 1290 5 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 271 Demidenko N M Zhittyevij i tvorchij shlyah P I Prokopovicha 1775 1850 patriarha vitchiznyanoyi bdzhilnickoyi nauki Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik T 3 K 1968 S 54 Kniga rekordiv Ukrayini Lviv FIRA Lyuks 1997 C 78 Bdzhilnicka Mekka u vidhodah Ukrayina moloda 28 04 2011 Med bez kureva i nozha Uryadovij kur yer 153 20 08 2011 Patriarh ukrayinskogo bdzhilnictva do 240 richchya vid dnya narodzhennya P Prokopovicha 1775 1850 Dati i podiyi 2015 druge pivrichchya kalendar znamen dat 1 5 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2014 S 11 13