Причастя немовлят

Причастя немовлят — практика Євхаристії маленьким дітям, часто у вигляді освяченого вина, змішаного з освяченим хлібом. Ця практика є стандартною для всього східного християнства, де на Божественній літургії причащаються всі хрещені та миропомазані члени церкви незалежно від віку. Причастя немовлят менш поширене у західному християнстві.

Теологія

Кілька євангельських стихів, включаючи Матвія 19:14 і Марка 10:14, підтримують причастя немовлят. Серед Отців Церкви Кипріан, Августин і Лев Великий явно віддавали перевагу причастю немовлят.

Історія

У ранній Церкві кожен, хто був присутній на Літургії вірних, мав отримати причастя; оглашенні та покутники не були присутні на освяченні. Рання Церква дозволяла і заохочувала батьків приводити своїх дітей до причастя. Апостольські постанови (IV ст.) вказують, що діти мають причащатися після різних чинів духовенства та посвячених мирян і перед загальною конгрегацією.

Без будь-яких практичних труднощів чи богословських сумнівів у причащанні маленьких дітей ця практика продовжується у Східній Православній Церкві донині.

Католицизм

Практика дозволяти маленьким дітям причащатися не практикується у латинському обряді Католицької церкви, хоча не засуджується. Католики латинського обряду зазвичай утримуються від причастя немовлят і замість цього проводять спеціальну церемонію, коли дитина приймає своє перше причастя, як правило, у віці семи або восьми років. Це відповідає Кодексу канонічного права (дотримується в Римському обряді), який говорить:

Уділення Пресвятої Євхаристії дітям вимагає від них достатнього знання та ретельної підготовки, щоб вони зрозуміли таємницю Христа відповідно до своїх можливостей і могли прийняти Тіло Христове з вірою та відданістю

— Канон 913

Причина відсутності необхідності причастя немовлят була сформульована Тридентським собором:

Той самий святий Собор навчає, що малі діти, які не досягли розуму, жодною необхідністю не прив’язані до таїнства Євхаристії; оскільки вони були відроджені умивальницею хрещення і таким чином об’єднані з Христом, вони не можуть у цьому віці втратити вже набуту благодать синів Божих. Однак традиційно не засуджується, якщо в деяких місцях вона колись дотримувалася цього звичаю. Бо так само, як найсвятіші Отці мали прийнятну підставу для того, що вони робили в цих обставинах, так, безперечно, слід визнати, що вони вважали це необхідним для спасіння.

— Council of Trent, Sess. XXI, chap. iv

Таким чином, Рада заявила:

Якщо хтось скаже, що причащання Євхаристії необхідне малим дітям до досягнення ними років розсудливості, нехай буде проклятий.

— Council of Trent, Sess. XXI, can. iv

Раніше Східні церкви в повній єдності з папою, як правило, повинні були відповідати практиці Західної церкви, що є порушенням набагато давнішої практики Східних церков. Однак декрет Другого Ватиканського Собору Orientalium Ecclesiarum, хоча і не стосується конкретно причастя немовлят, зазначає, що Собор «підтверджує і схвалює давню дисципліну таїнств, яка існує в Східних церквах, а також ритуальні практики, пов'язані з їхньою відправою та відправленням». і палко бажає, щоб це було відновлено, якщо цього вимагають обставини" (Розділ 12).

Це дало змогу деяким з цих церков відновити давню практику причастя немовлят.

Православ'я

У Православній церкві будь-яка людина будь-якого віку причащається якнайшвидше після хрещення і миропомазання, зазвичай на наступній Божественній літургії. Від маленьких дітей зазвичай не вимагається постити або сповідатися перед причастям, поки вони не досягнуть достатнього віку, щоб усвідомити свої гріхи, як правило, у віці восьми-дев'яти років.

У православній практиці освячений хліб і вино кладуть разом у чашу, і священик причащає маленькою ложечкою. Немовлята зазвичай отримують невелику кількість освяченої Крові Христа (вино), яка змішується з Тілом (хлібом) Христа; старші діти отримують також освячене Тіло Христове (хліб). Немає ніяких теологічних (або епістемологічних) причин для того, щоб не давати хліб немовлятам, є лише практичне бажання не давати тверду їжу тим, хто не готовий до цього.

Лютеранство

Причастя немовлят не є нормою в лютеранській церкві. У більшості церков в (а також майже в 25 % в LCMS) допускаються до Євхаристії охрещені діти, як правило, у віці від 6 до 8 років, і після відносно короткого періоду катехизичного навчання діти. Однак у деяких церквах LCMS особа повинна отримати конфірмацію перед тим, як приступити до Євхаристії. Загалом ELCA вчить, що дар причастя дається під час хрещення; просто деякі більш консервативні церкви вирішують зберегти традицію, згідно з якою діти повинні більше знати про причастя, перш ніж причащатися. Маленькі діти можуть приймати святе причастя в ELCA, а деякі європейські лютеранські організації разом з тими, хто не отримав катехитичних інструкцій (чи конфірмації), можуть бути приведені на роздачу причастя їхніми батьками, щоб отримати благословення від пастора.

, нині неіснуюча деномінація, теологія якої частково базувалася на лютеранстві (хоча також з певним впливом католицизму та східного православ'я), відрізнялася від більшості лютеран тим, що приймала практику причастя немовлят.

Англіканство

Практика значно відрізняється в Англіканській спільноті та серед тих англіканських церков, які не є філією Англіканської спільноти. У деяких церквах практикується . Англіканська церква вимагає, щоб люди були «готові та бажали» конфірмації перед тим, як причащатися. Проте в деяких єпархіях були експерименти з причастям перед конфірмацією. Англіканська церква також дозволяє охрещеним регулярним причасникам з інших церков тринітаріїв причащатися. Таким чином, здається, що цей дозвіл поширюється на немовлят у практиці прийому у їхніх власних церквах; але в багатьох англіканських церквах світу розширене запрошення містить конкретне посилання на «дорослих» відвідувачів.

Див. також

• Хрещення немовлят

Примітки

1. Father’s quotations, Paedocommunion.
2. (PDF), LCMS, архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2010, процитовано 5 січня 2010.
3. At what age do ELCA congregations allow members their first Communion?, Growing in faith (frequently asked questions), процитовано 5 січня 2010.
4. (PDF) (Bible class), , архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2010, процитовано 23 грудня 2010.
5. Church of England Canon B15A. Church of England.

Посилання

• Quotations by Church Fathers
• Catholic Encyclopedia: Communion of Children
• Quam singulari
• Catholic Encyclopedia: Frequent Communion
• Catholic Encyclopedia: Communion under Both Kinds
• Code of Canon Law (Roman Rite), from the Vatican
• Code of Canons of the Oriental Churches (Eastern Catholic Churches), from the IntraText Digital Library
• Proposed Presbytery In thesi Statement on Paedo-communion
• (1988)
• OPC (Orthodox Presbyterian Church) Report of the Committee on Paedocommunion (1987)
•  — Statement issued by the Church of Scotland.
• Orientalium Ecclesiarum, from the Vatican