Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Припли́ви та відпли́ви — періодичні підвищення й зниження рівня води морів та океанів.
 |  |
Припливи — підсумок гравітаційної нерівномірності притягання води океанів Місяцем і, меншою мірою, Сонцем. У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб». Подібний горб утворюється на протилежному боці земної кулі (внаслідок меншого тяжіння). Коли через обертання Землі «горби» досягають суходолу, настає приплив. Гравітація Сонця зумовлює схожий ефект, але висота сонячного припливного горба у 2,17 разів менша.
Найвищий рівень води під час припливу називають «повною водою», а найнижчий (під час відпливу) — «малою водою».
Припливні складові
| Цей розділ не містить . (квітень 2019) |
Припливні складові є загальним підсумком численних впливів, які діють на припливні зміни протягом певних проміжків часу. Основні складові такі: обертання Землі, розташування Місяця і Сонця щодо Землі, висота Місяця над екватором Землі і батиметрія. Варіанти з періодами менше половини дня називають гармонійними складовими. І навпаки, цикли днів, місяців або років називають складовими тривалого періоду.
Припливні сили впливають на всю Землю, але рух твердої землі відбувається всього на сантиметри. Натомість атмосфера набагато більш рухлива і стислива, тому її поверхня рухається на кілометри, в сенсі рівня обрису певного низького тиску у зовнішній атмосфері.
Основна місячна напів-добова складова
У переважній кількості місцевостей найбільшою складовою є «основний місячний півдобовий період», також відомий як приливна складова M2. Її період становить близько 12 годин і 25,2 хвилини, тобто рівно половину припливного місячного дня, що є середнім часом, який відокремлює один місячний зеніт від наступного, і, таким чином, є часом, потрібним для обертання Землі один раз щодо Місяця. Прості години припливу, відстежують цю складову. Місячний день довше земного, тому що Місяць обертається в тому ж напрямку, що і Земля. Це подібно до хвилинної стрілки на годиннику, яка перетинає годинникову стрілку о 12:00, а потім знову, близько 1: 05½ (не о 1:00).
Місяць обертається навколо Землі в тому ж напрямку, що і Земля, обертаючись навколо власної осі. Отож для того, щоби Місяць повернувся до того самого місця на небі, треба трохи більше доби — близько 24 годин і 50 хвилин. Протягом цього часу він проходить один раз над головою (кульмінація) і один раз під ногами (найнижчий рівень), тому в багатьох місцях час найсильнішої приливної дії вищезгадані близько 12 годин і 25 хвилин. Мить найвищого припливу настає не обов'язково, коли Місяць перебуває найближче до зеніту або до найнижчого рівня, однак період впливу все ж визначає час між припливами.
Оскільки гравітаційне поле, створюване Місяцем, слабшає з відстанню від Місяця, воно здійснює трохи дужчий від середнього вплив на бік Землі, звернений до Місяця, і трохи слабший вплив на протилежний бік. Отож Місяць має властивість злегка «розтягувати» Землю вздовж лінії, що з'єднує два тіла. Тверда Земля трохи деформується, однак рідка океанська вода може вільно переміщатися у відповідь на припливну силу, особливо в горизонтальному напрямку. Коли Земля обертається, величина і напрямок припливної сили в будь-якій певній точці земної поверхні постійно змінюються; хоча океан ніколи не досягає рівноваги — у рідини ніколи не буде часу «надолужити згаяне» до стану, якого вона врешті-решт досягла б, якби припливна сила була постійною; отже змінювана припливна сила зумовлює розмірені зміни висоти поверхні моря.
Різновиди
В екваторіальному та тропічному поясі припливи і відпливи здебільшого повторюються двічі на добу. Такі припливи називають півдобовими. Із наближенням до полюсів другий максимум поступово зменшується і може взагалі зникати. Такі припливи називають добовими.
Більші припливи бувають під час молодика та повні, коли Місяць і Сонце розташовані майже на одній лінії з Землею, та їх сумарний гравітаційний вплив зумовлює сизигійний приплив.
Під час першої та третьої чверті Місяця, коли горб місячної припливної хвилі збігається з улоговиною сонячної, припливи менші. Такі припливи називають квадратурними (Місяць перебуває у квадратурі). Теоретично квадратурний приплив утричі менший сизигійного.
Нерівномірності у висоті припливів зумовлено також еліптичністю орбіти Місяця та Землі: у перигеї Місяць перебуває ближче до Землі, а в апогеї — далі; Земля перебуває найближче до Сонця у перигелії, а найдалі — в афелії. Перигейний приплив вищий апогейного на 40 %, а перигелійний — на 10 % вищий за апогелійний. Таким чином, найбільші припливи спостерігаються під час молодика або повні, коли Земля перебуває поблизу перигелію, а Місяць — у перигеї.
Висота припливів
Середня висота припливу в океані становить 0,5 м. Такі припливи спостерігаються на океанічних островах. Для інших водойм найважливішим чинником є ступінь зв'язку зі світовим океаном. Скажімо, у Балтійському морі припливи дуже незначні, іноді — взагалі непомітні на тлі випадкових коливань, зумовлених вітром та іншими причинами. З іншого боку, коли океанічна припливна хвиля підходить до суходолу, то, залежно від конфігурації дна та берегової лінії, висота припливу може перевищувати звичайну в 10—20 разів. Найвищі припливи — до 18 м — спостерігаються у затоці Фанді на атлантичному узбережжі Північної Америки (на кордоні між США та Канадою). Найвищі припливи на узбережжі Європи — у Бретані — сягають 13 метрів.
Використання енергії припливів
Першу припливну електростанцію побудовано в естуарії (поблизу міста французького міста Сен-Мало). Загалом у світі побудовано кілька припливних електростанцій у зонах з максимальними висотами припливів.
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2012) |
Унікальні явища, пов'язані з припливами
Коли припливна хвиля потрапляє до естуаріїв річок, спостерігається значне зростання її висоти. Залежно від профілю дна можуть виникати аномальні явища у вигляді однієї чи кількох хвиль із крутим фронтальним схилом та без помітної улоговини позаду. Такі хвилі являють собою солітони. Вони можуть підійматися проти течії на велику відстань і зазвичай мають особливі місцеві назви («поророка», «бор», «маскаре»).
У затоці (Східнокитайське море) висота бора в сизигії може досягати 5,5 м за швидкості течії 5—7 м/с. Поодинока припливна хвиля у нижній течії Амазонки спостерігається під час повного та нового місяця (переважно у рівнодення) і поширюється на сотні кілометрів від гирла. Вона має вигляд водяного валу висотою до 5 м, що рухається зі швидкістю 5—7,5 м/с і спричиняє руйнування на берегах. Великий гуркіт чути на відстані 5—10 км, за що хвиля отримала назву поророка (мовою тамтешніх індіанців тупі — «гримлива вода»).
Див. також
Джерела
- А.В.НЕКРАСОВ. Морские приливы. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 12 лютого 2012.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|4=()(рос.) - Карпенко H.I. Припливно-відпливні явища // Рельєф морських берегів. — Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 308 с. з джерела 15 лютого 2012
- Карпенко H.I. Фізика припливів і відпливів. Обертаюча припливна течія, амфідромічна точка // Рельєф морських берегів. — Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 308 с. з джерела 15 лютого 2012
- Карпенко H.I. Бор (маскаре, поророка) як аномальний вид припливу. Сулой // Рельєф морських берегів. — Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 308 с. з джерела 15 лютого 2012
Література
- Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології [ 4 грудня 2017 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]: підручник. — 2-ге вид. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 255 с.
- Географический энциклопедический словарь. — М.: «Советская энциклопедия». 1988. стор. 217—218(рос.)
- Деев М. Г. Морские приливы // . — 1997. — № 7. — С. 32-38. (рос.)
- В.К. Хільчевський, О.Г. Ободовський, В.В. Гребінь та ін. Загальна гідрологія : підручник. — Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». — К., 2008. — 399 с. — .
Посилання
- (укр.) Сюжет про припливи [ 23 грудня 2015 у Wayback Machine.] — французький науково-популярний серіал (фр. Tous sur orbite !).
- http://gutpfusik.blogspot.com/2017/05/blog-post.html [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pripli vi ta vidpli vi periodichni pidvishennya j znizhennya rivnya vodi moriv ta okeaniv Povna voda u zatoci Fandi Mala voda u zatoci Fandi Priplivi pidsumok gravitacijnoyi nerivnomirnosti prityagannya vodi okeaniv Misyacem i menshoyu miroyu Soncem U pidmisyachnij tochci vnaslidok bilshogo tyazhinnya Misyacya utvoryuyetsya gorb Podibnij gorb utvoryuyetsya na protilezhnomu boci zemnoyi kuli vnaslidok menshogo tyazhinnya Koli cherez obertannya Zemli gorbi dosyagayut suhodolu nastaye pripliv Gravitaciya Soncya zumovlyuye shozhij efekt ale visota sonyachnogo priplivnogo gorba u 2 17 raziv mensha Najvishij riven vodi pid chas priplivu nazivayut povnoyu vodoyu a najnizhchij pid chas vidplivu maloyu vodoyu Priplivni skladoviCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2019 Priplivni skladovi ye zagalnim pidsumkom chislennih vpliviv yaki diyut na priplivni zmini protyagom pevnih promizhkiv chasu Osnovni skladovi taki obertannya Zemli roztashuvannya Misyacya i Soncya shodo Zemli visota Misyacya nad ekvatorom Zemli i batimetriya Varianti z periodami menshe polovini dnya nazivayut garmonijnimi skladovimi I navpaki cikli dniv misyaciv abo rokiv nazivayut skladovimi trivalogo periodu Priplivni sili vplivayut na vsyu Zemlyu ale ruh tverdoyi zemli vidbuvayetsya vsogo na santimetri Natomist atmosfera nabagato bilsh ruhliva i stisliva tomu yiyi poverhnya ruhayetsya na kilometri v sensi rivnya obrisu pevnogo nizkogo tisku u zovnishnij atmosferi Osnovna misyachna napiv dobova skladova U perevazhnij kilkosti miscevostej najbilshoyu skladovoyu ye osnovnij misyachnij pivdobovij period takozh vidomij yak prilivna skladova M2 Yiyi period stanovit blizko 12 godin i 25 2 hvilini tobto rivno polovinu priplivnogo misyachnogo dnya sho ye serednim chasom yakij vidokremlyuye odin misyachnij zenit vid nastupnogo i takim chinom ye chasom potribnim dlya obertannya Zemli odin raz shodo Misyacya Prosti godini priplivu vidstezhuyut cyu skladovu Misyachnij den dovshe zemnogo tomu sho Misyac obertayetsya v tomu zh napryamku sho i Zemlya Ce podibno do hvilinnoyi strilki na godinniku yaka peretinaye godinnikovu strilku o 12 00 a potim znovu blizko 1 05 ne o 1 00 Misyac obertayetsya navkolo Zemli v tomu zh napryamku sho i Zemlya obertayuchis navkolo vlasnoyi osi Otozh dlya togo shobi Misyac povernuvsya do togo samogo miscya na nebi treba trohi bilshe dobi blizko 24 godin i 50 hvilin Protyagom cogo chasu vin prohodit odin raz nad golovoyu kulminaciya i odin raz pid nogami najnizhchij riven tomu v bagatoh miscyah chas najsilnishoyi prilivnoyi diyi vishezgadani blizko 12 godin i 25 hvilin Mit najvishogo priplivu nastaye ne obov yazkovo koli Misyac perebuvaye najblizhche do zenitu abo do najnizhchogo rivnya odnak period vplivu vse zh viznachaye chas mizh priplivami Animaciya pripliviv koli Misyac obertayetsya navkolo Zemli Oskilki gravitacijne pole stvoryuvane Misyacem slabshaye z vidstannyu vid Misyacya vono zdijsnyuye trohi duzhchij vid serednogo vpliv na bik Zemli zvernenij do Misyacya i trohi slabshij vpliv na protilezhnij bik Otozh Misyac maye vlastivist zlegka roztyaguvati Zemlyu vzdovzh liniyi sho z yednuye dva tila Tverda Zemlya trohi deformuyetsya odnak ridka okeanska voda mozhe vilno peremishatisya u vidpovid na priplivnu silu osoblivo v gorizontalnomu napryamku Koli Zemlya obertayetsya velichina i napryamok priplivnoyi sili v bud yakij pevnij tochci zemnoyi poverhni postijno zminyuyutsya hocha okean nikoli ne dosyagaye rivnovagi u ridini nikoli ne bude chasu nadoluzhiti zgayane do stanu yakogo vona vreshti resht dosyagla b yakbi priplivna sila bula postijnoyu otzhe zminyuvana priplivna sila zumovlyuye rozmireni zmini visoti poverhni morya RiznovidiV ekvatorialnomu ta tropichnomu poyasi priplivi i vidplivi zdebilshogo povtoryuyutsya dvichi na dobu Taki priplivi nazivayut pivdobovimi Iz nablizhennyam do polyusiv drugij maksimum postupovo zmenshuyetsya i mozhe vzagali znikati Taki priplivi nazivayut dobovimi Bilshi priplivi buvayut pid chas molodika ta povni koli Misyac i Sonce roztashovani majzhe na odnij liniyi z Zemleyu ta yih sumarnij gravitacijnij vpliv zumovlyuye sizigijnij pripliv Pid chas pershoyi ta tretoyi chverti Misyacya koli gorb misyachnoyi priplivnoyi hvili zbigayetsya z ulogovinoyu sonyachnoyi priplivi menshi Taki priplivi nazivayut kvadraturnimi Misyac perebuvaye u kvadraturi Teoretichno kvadraturnij pripliv utrichi menshij sizigijnogo Nerivnomirnosti u visoti pripliviv zumovleno takozh eliptichnistyu orbiti Misyacya ta Zemli u perigeyi Misyac perebuvaye blizhche do Zemli a v apogeyi dali Zemlya perebuvaye najblizhche do Soncya u perigeliyi a najdali v afeliyi Perigejnij pripliv vishij apogejnogo na 40 a perigelijnij na 10 vishij za apogelijnij Takim chinom najbilshi priplivi sposterigayutsya pid chas molodika abo povni koli Zemlya perebuvaye poblizu perigeliyu a Misyac u perigeyi Visota priplivivSerednya visota priplivu v okeani stanovit 0 5 m Taki priplivi sposterigayutsya na okeanichnih ostrovah Dlya inshih vodojm najvazhlivishim chinnikom ye stupin zv yazku zi svitovim okeanom Skazhimo u Baltijskomu mori priplivi duzhe neznachni inodi vzagali nepomitni na tli vipadkovih kolivan zumovlenih vitrom ta inshimi prichinami Z inshogo boku koli okeanichna priplivna hvilya pidhodit do suhodolu to zalezhno vid konfiguraciyi dna ta beregovoyi liniyi visota priplivu mozhe perevishuvati zvichajnu v 10 20 raziv Najvishi priplivi do 18 m sposterigayutsya u zatoci Fandi na atlantichnomu uzberezhzhi Pivnichnoyi Ameriki na kordoni mizh SShA ta Kanadoyu Najvishi priplivi na uzberezhzhi Yevropi u Bretani syagayut 13 metriv Vikoristannya energiyi priplivivViglyad grebli priplivnoyi elektrostanciyi na Bretan Franciya Dokladnishe Priplivna elektrostanciya Pershu priplivnu elektrostanciyu pobudovano v estuariyi poblizu mista francuzkogo mista Sen Malo Zagalom u sviti pobudovano kilka priplivnih elektrostancij u zonah z maksimalnimi visotami pripliviv Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2012 Unikalni yavisha pov yazani z priplivamiDokladnishe bor pororoka maskare Koli priplivna hvilya potraplyaye do estuariyiv richok sposterigayetsya znachne zrostannya yiyi visoti Zalezhno vid profilyu dna mozhut vinikati anomalni yavisha u viglyadi odniyeyi chi kilkoh hvil iz krutim frontalnim shilom ta bez pomitnoyi ulogovini pozadu Taki hvili yavlyayut soboyu solitoni Voni mozhut pidijmatisya proti techiyi na veliku vidstan i zazvichaj mayut osoblivi miscevi nazvi pororoka bor maskare U zatoci Shidnokitajske more visota bora v sizigiyi mozhe dosyagati 5 5 m za shvidkosti techiyi 5 7 m s Poodinoka priplivna hvilya u nizhnij techiyi Amazonki sposterigayetsya pid chas povnogo ta novogo misyacya perevazhno u rivnodennya i poshiryuyetsya na sotni kilometriv vid girla Vona maye viglyad vodyanogo valu visotoyu do 5 m sho ruhayetsya zi shvidkistyu 5 7 5 m s i sprichinyaye rujnuvannya na beregah Velikij gurkit chuti na vidstani 5 10 km za sho hvilya otrimala nazvu pororoka movoyu tamteshnih indianciv tupi grimliva voda Div takozhFazi Misyacya Priplivni sili Priplivne priskorennya Shtormovij pripliv Sejshi Litoral Brumvej Morska dambaDzherelaA V NEKRASOV Morskie prilivy Arhiv originalu za 4 lipnya 2012 Procitovano 12 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 4 dovidka ros Karpenko H I Priplivno vidplivni yavisha Relyef morskih beregiv Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2009 308 s z dzherela 15 lyutogo 2012 Karpenko H I Fizika pripliviv i vidpliviv Obertayucha priplivna techiya amfidromichna tochka Relyef morskih beregiv Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2009 308 s z dzherela 15 lyutogo 2012 Karpenko H I Bor maskare pororoka yak anomalnij vid priplivu Suloj Relyef morskih beregiv Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2009 308 s z dzherela 15 lyutogo 2012LiteraturaHilchevskij V K Dubnyak S S Osnovi okeanologiyi 4 grudnya 2017 u Wayback Machine Elektronnij resurs pidruchnik 2 ge vid K VPC Kiyivskij universitet 2008 255 s Geograficheskij enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 217 218 ros Deev M G Morskie prilivy 1997 7 S 32 38 ros V K Hilchevskij O G Obodovskij V V Grebin ta in Zagalna gidrologiya pidruchnik Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet K 2008 399 s ISBN 978 966 439 016 0 Posilannya ukr Syuzhet pro priplivi 23 grudnya 2015 u Wayback Machine francuzkij naukovo populyarnij serial fr Tous sur orbite http gutpfusik blogspot com 2017 05 blog post html 28 bereznya 2020 u Wayback Machine