Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Приві́тне (до 1966 року — Погоріла)— село в Україні, у Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Привітне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Китайгородська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1967 |
| Населення | 158 |
| Площа | 0,834 км² |
| Густота населення | 189,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32356 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′39″ пн. ш. 26°51′26″ сх. д. / 48.72750° пн. ш. 26.85722° сх. д.Координати: 48°43′39″ пн. ш. 26°51′26″ сх. д. / 48.72750° пн. ш. 26.85722° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32356, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Дерев’яне, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1 |
| Карта | |
  Привітне | |
 Привітне | |
| Мапа | |
Назва
Історична назва села походить від місцевості «Погоріла Буда» або «Погоріла», яка в свою чергу, за переказами, отримала від лісової сторожки, яка згоріла.
Географія
Привітне розштовхне в південній частині Кам'янець-Подільського району на подільській височині, за 28 кілометрів автодорогами від міста Кам'янець-Подільський. Село розміщене в межах смуги простягання Товтрового кряжу. Поруч знаходиться Гайдамацький яр – провалля, у якому протікає струмок, що впадає у річку Студениця.
Клімат
Привітне знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Поселення засновано на початку ХІХ століття у місці, що мало назву «Погоріла Буда», або «Погоріла» (тут знаходилася лісова сторожка, яка згоріла). У працях Юхима Сіцінського є розповідь про Погорілу, згадка про Пожарницю або Вихватновецький яр, який знаходився в глибокій долині річки Студениця, де були винокурний завод і паперова фабрика поміщика Коцебу. Згадує краєзнавець і про Залісся або Новосілля «Нове селище, утворене недавно селянами, які купили землю у поміщика Юревича. Мешканців тут: православних - 60, римо-католиків - 100».
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
В 1905 році поселення належало А.М. Дружбицькій. В ньому нараховувалося 26 дворів та 159 жителів.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Село Погоріла входило до складу Дерев’янської сільської ради, яка була утворена 1918 року в Китайгородської волості, Ушицького повіту, Подільської губернії. До складу сільської ради входили також села: Дерев’яне, Броварі, Гелетина, Гниляки, Гуцули та Пожарниця. У радянський період в селі поміщицьку землю розподілили між селянами. Але згодом відбулася насильницька колективізація і утворено місцевий сільськогосподарський артіль, який у 1950 році приєднали до колгоспу села Дерев’яне.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
9 вересня 1966 року село Погоріла перейменували на Привітне. Наступного року до Привітного приєднали невеличке село Шидлівка.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Дерев'янської, Калачковецької, Китайгородської та Колодіївської сільських рад село увійшло до Китайгородської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 158 осіб.
Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 136 особи, населення села скоротилось на 13,92 % порівняно зі 2001 роком.
Станом на 1 січня 2017 року нараховувалось 92 особи.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,73 % |
| російська | 1,27 % |
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Неподалік знаходять урочище Білий (Голий) камінь та Кармалюкова печера.
Рослинний світ
У структурі корінних лісів досить часто представлені насадження ялини та сосни (самосів останньої досить добре поширюється на необроблюваних землях). Поодиноко трапляється у лісових масивах реліктовий вид – берека. Підлісок представляють глід, кизил, бересклет, ліщина, калина-гордовина. У трав’яному покриві у весняний час масово з’являється ряст та ведмежа цибуля, улітку – барвінок, печіночниця, підмареник, та різні злаково-осокові асоціації. Схил долини річки Студениця вкривають переважно глід, терен, шипшина, алича, дика яблуня. Прируслові ділянки щільно зайняті різними видами верби. На решті території натуральна рослинність суттєво змінена господарською діяльність (розорювання, випас худоби, садівництво тощо).
Тваринний світ
З хижаків досить часто трапляються лисиця, куниця, тхір, ласка тощо. В останні роки різко зростає кількість особин кабана дикого. Звичною для території є і сарна європейська (козуля). Активно територію заселяють зайці, їжаки, полівки, миші. Надзвичайно багатою за рахунок наявності різних екосистем є орніто-, герпето- та батрахофауна. Ліс, узлісся, сухі луки, заплава, терасові комплекси, річкові схили, сади, оброблювальні землі, населені пункти концентрують у собі близько 150 як звичайних для території так і рідкісних видів птахів, 7 видів – плазунів та 8 видів – земноводних.
Відомі люди
Проживали, перебували
- Сорокатий Леонід Олексійович — краєзнавець, художник, член спілки художників-майстрів України. Проживав у селі Привітне, займався бджолярством і сільським господарством.
Світлини
| Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Привітне сучасну назву отримало згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 9 вересня 1966 року. Раніше це була Погоріла
- ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Pohoryła 6.) par. Kitajgród // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 518. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Privi tne do 1966 roku Pogorila selo v Ukrayini u Kitajgorodskij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Privitne Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Kitajgorodska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1967 Naselennya 158 Plosha 0 834 km Gustota naselennya 189 45 osib km Poshtovij indeks 32356 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 43 39 pn sh 26 51 26 sh d 48 72750 pn sh 26 85722 sh d 48 72750 26 85722 Koordinati 48 43 39 pn sh 26 51 26 sh d 48 72750 pn sh 26 85722 sh d 48 72750 26 85722 Misceva vlada Adresa radi 32356 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Derev yane vul Bogdana Hmelnickogo bud 1 Karta Privitne Privitne Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Privitne NazvaIstorichna nazva sela pohodit vid miscevosti Pogorila Buda abo Pogorila yaka v svoyu chergu za perekazami otrimala vid lisovoyi storozhki yaka zgorila GeografiyaPrivitne rozshtovhne v pivdennij chastini Kam yanec Podilskogo rajonu na podilskij visochini za 28 kilometriv avtodorogami vid mista Kam yanec Podilskij Selo rozmishene v mezhah smugi prostyagannya Tovtrovogo kryazhu Poruch znahoditsya Gajdamackij yar provallya u yakomu protikaye strumok sho vpadaye u richku Studenicya Klimat Privitne znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaPoselennya zasnovano na pochatku HIH stolittya u misci sho malo nazvu Pogorila Buda abo Pogorila tut znahodilasya lisova storozhka yaka zgorila U pracyah Yuhima Sicinskogo ye rozpovid pro Pogorilu zgadka pro Pozharnicyu abo Vihvatnoveckij yar yakij znahodivsya v glibokij dolini richki Studenicya de buli vinokurnij zavod i paperova fabrika pomishika Kocebu Zgaduye krayeznavec i pro Zalissya abo Novosillya Nove selishe utvorene nedavno selyanami yaki kupili zemlyu u pomishika Yurevicha Meshkanciv tut pravoslavnih 60 rimo katolikiv 100 Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri V 1905 roci poselennya nalezhalo A M Druzhbickij V nomu narahovuvalosya 26 dvoriv ta 159 zhiteliv Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Selo Pogorila vhodilo do skladu Derev yanskoyi silskoyi radi yaka bula utvorena 1918 roku v Kitajgorodskoyi volosti Ushickogo povitu Podilskoyi guberniyi Do skladu silskoyi radi vhodili takozh sela Derev yane Brovari Geletina Gnilyaki Guculi ta Pozharnicya U radyanskij period v seli pomishicku zemlyu rozpodilili mizh selyanami Ale zgodom vidbulasya nasilnicka kolektivizaciya i utvoreno miscevij silskogospodarskij artil yakij u 1950 roci priyednali do kolgospu sela Derev yane V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod 9 veresnya 1966 roku selo Pogorila perejmenuvali na Privitne Nastupnogo roku do Privitnogo priyednali nevelichke selo Shidlivka Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya Derev yanskoyi Kalachkoveckoyi Kitajgorodskoyi ta Kolodiyivskoyi silskih rad selo uvijshlo do Kitajgorodskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 158 osib Zgidno perepisu 2015 roku v seli meshkalo 136 osobi naselennya sela skorotilos na 13 92 porivnyano zi 2001 rokom Stanom na 1 sichnya 2017 roku narahovuvalos 92 osobi Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 73 rosijska 1 27 Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Nepodalik znahodyat urochishe Bilij Golij kamin ta Karmalyukova pechera Roslinnij svit U strukturi korinnih lisiv dosit chasto predstavleni nasadzhennya yalini ta sosni samosiv ostannoyi dosit dobre poshiryuyetsya na neobroblyuvanih zemlyah Poodinoko traplyayetsya u lisovih masivah reliktovij vid bereka Pidlisok predstavlyayut glid kizil beresklet lishina kalina gordovina U trav yanomu pokrivi u vesnyanij chas masovo z yavlyayetsya ryast ta vedmezha cibulya ulitku barvinok pechinochnicya pidmarenik ta rizni zlakovo osokovi asociaciyi Shil dolini richki Studenicya vkrivayut perevazhno glid teren shipshina alicha dika yablunya Priruslovi dilyanki shilno zajnyati riznimi vidami verbi Na reshti teritoriyi naturalna roslinnist suttyevo zminena gospodarskoyu diyalnist rozoryuvannya vipas hudobi sadivnictvo tosho Tvarinnij svit Z hizhakiv dosit chasto traplyayutsya lisicya kunicya thir laska tosho V ostanni roki rizko zrostaye kilkist osobin kabana dikogo Zvichnoyu dlya teritoriyi ye i sarna yevropejska kozulya Aktivno teritoriyu zaselyayut zajci yizhaki polivki mishi Nadzvichajno bagatoyu za rahunok nayavnosti riznih ekosistem ye ornito gerpeto ta batrahofauna Lis uzlissya suhi luki zaplava terasovi kompleksi richkovi shili sadi obroblyuvalni zemli naseleni punkti koncentruyut u sobi blizko 150 yak zvichajnih dlya teritoriyi tak i ridkisnih vidiv ptahiv 7 vidiv plazuniv ta 8 vidiv zemnovodnih Vidomi lyudiProzhivali perebuvali Sorokatij Leonid Oleksijovich krayeznavec hudozhnik chlen spilki hudozhnikiv majstriv Ukrayini Prozhivav u seli Privitne zajmavsya bdzholyarstvom i silskim gospodarstvom SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiPrivitne suchasnu nazvu otrimalo zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 9 veresnya 1966 roku Ranishe ce bula Pogorila VVRU 2015 47 stor 2413 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPohoryla 6 par Kitajgrod Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 518 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi