Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Привороття Приворо ття село в Україні у Кам янець Подільському райо

Привороття (Кам'янець-Подільський район)

Привороття (Кам'янець-Подільський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Привороття.

Приворо́ття — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. У 2020 році увійшло до Орининської сільської громади.

село Привороття
image
Вознесенська церква
Вознесенська церква
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський
Громада Орининська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020210120018537
Основні дані
Засноване 1532
Населення 833
Площа 1,51 км²
Густота населення 551,66 осіб/км²
Поштовий індекс 32333
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°44′31″ пн. ш. 26°20′07″ сх. д. / 48.74194° пн. ш. 26.33528° сх. д. / 48.74194; 26.33528Координати: 48°44′31″ пн. ш. 26°20′07″ сх. д. / 48.74194° пн. ш. 26.33528° сх. д. / 48.74194; 26.33528
Місцева влада
Адреса ради 32330, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Привороття, вул.Грушевського,5
Карта
image
image
Привороття
image
image
Привороття
Мапа

image Привороття у Вікісховищі

Назва

Назва ж Привороття пов'язана з воротами, які були встановлені з метою контролю за в'їздом в Орининський ліс, через який пролягав старовинний шлях з Чорнокозинець на північний схід до міста Кам'янець-Подільський.

За деякими відомостями, одне з найдавніших поселень на території села називають «Димки». Оскільки населення знаходиться у видолинку вздовж річкою Верболіз, то зі шляху, який вів до сусіднього Оринина, його не було видно. Лише димки, що здіймалися над убогими хатинками було видно ще здалеку. Звідси, мабуть, і назва — «Димки».

Географія

Подільське село Привороття розташоване в південно-західній частині України, за 23 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. Його західним сусідом є село Добровілля та Кізя. Через село тече потік Безіменний, що впадає в річку Потік Кізя.

Клімат

Привороття знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Неподалік села на відстані 1 км від центру в північно-західному напрямку знайдено кремінні сокири, залишки населення, яке належить до раннього періоду трипільської культури (приблизно 4 тис. років до н. е.).

Перші письмові згадки про село Привороття відносяться до 1532 року. Саме цього року дворянка Катерина (з Оринина) подарувала своєму чоловікові за другим шлюбом Павлу Клюгу частину Привороття. Другою частиною села володіли пани Рашко і Гіляк. З 1535 року Привороття повністю належало Клюгу.

У XVII—XVIII століттях село переходило з рук в руки. Ним володіли пани Корабчевські, Блищинські, Стржалковські. У XIX столітті тут панував Станіслав Ятовський, згодом Жукотинська, яка 1894 року продала маєток в Приворотті Миколі Володимировичу Римському-Корсакову. У 1900 році повноправним господарем Привороття став Іван Єгорович Ракович (зять Римського-Корсакова).

У 1578 р. село було спустошено набігами татар, але згодом відновилося. В 1790 р. в селі та присілку було 105 дворів, а у 1905 р.- 190 дворів з населенням 934 мешканця.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

У квітні 1917 р. в селі був організований сільський виконавчий комітет під керівництвом якого було конфісковано поміщицький ліс і землі. У 1918—1920 роках були зміни кількох влад, доки не ствердилась радянська окупація.

В 1921 році було створено комзами на засіданні якого було створено сільськогосподарський колектив «Червоний працівник» головою якого був Щербань Андрій Андрійович. В 1936 році йог було перейменовано на ім. Димитрова.

image
Національний банк репресованих
image
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

У 1930 роках було багато репресовано заможних селян: Марчак М.Н, Побережний К. К. та багато інших.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

10 липня 1941 року в село вступили мадярські частини. Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод. Голодомор 1946—1947 роках забрав життя 150 жителів села.

В 1950 р. до к-пу ім. Димитрова с. Привороття було приєднано колгосп 8 Березня с. Доброволя. У грудні 1959 р. колгосп ім Калініна Кізя та Адамівка.

В 1951 році колгосп узяв участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці за був премійований мотоциклом, а в 1958 р. дипломом ІІ ст. і вантажною автомашиною.

З 1954—1992 рр. головою колгоспу був Щербань С. А. Господарство стало багатогалузевим господарством.

У 1970—1980 рр. значно змінився соціальний і господарський облік колгоспу і села. В 1971 р. був збудований цегельний завод, фермські приміщення, автопарк, механізованої майстерні, приміщення контори, сільської ради, середньої школи, магазину, дитячого садка, багатоквартирні будинки для спеціалістів с/г.

В період чергової партійної компанії з укрупнення с/г виробництва з 1975—1987 рр. до к-пу «Прогрес» с. Привороття було приєднано сіл Підпилипя та Подоляни. В 1987р ці села від'єдналися утворивши колгосп ім. К.Спасюка.

З 1991 року в складі незалежної України.

У березні 1992 р. на базі к-пу було створено селянську спілку «Прогрес». Згодом у 2001 р. СТОВ Приворотське. Керівниками були Федьков М. С.,Соломон М. М., Щербань В. С. «Приворотське» очолив Хмелянчишен В. І.

24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село Привороття увійшло до складу Орининської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

Населення становить 833 осіб.

Мова

У селі поширена південноподільська говірка, що належить до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Інфраструктура

Соціальна сфера села зберегла надбання попередніх десятиліть, розвиваючи їх. Зокрема на території села успішно функціонують ЗОШ -І-ІІІ ст., дитячий садок, ФАП, СБК діє торговельна мережа приватних підприємств. Серед перспектив соціально-економічного розвитку села є газифікація населеного пункту, об'єктів комунальної сфери її розвиток, створення загальноосвітнього шкільного округу завдяки виконанню Програми «Шкільний автобус» тощо.

Релігія

Значну роль у духовному відродженні відіграє Святовознесенська церква, зареєстрована і прекрасно оздоблена стараннями отця Романа при підтримці Архиєпископа Миколая уродженця села Кізя.

Селі діють:

  • Церква Святого Вознесіння (УПЦ МП)
  • Церква Євангельських Християн-Баптистів

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Відомі люди

  • (1883/1888? - 1937) — видатний український громадський та культурний діяч у Харбіні (Китай).
  • Щербань Сергій Авксентійович (1922—2011) — заслужений працівник сільського господарства Української РСР (1977), почесний громадянин Кам'янець-Подільського району.

Світлини

  • image
    В'їзд у село
  • image
    Вознесенська церква 19 ст.
  • image
    Клуб
  • image
    Школа
  • image
    Сільська вулиця

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

Примітки

  1. ВВРУ, 2020, № 11, стор. 26

Посилання

Сьогодення

Привороття: село де вміють працювати і відпочивати http://klyuch.com.ua/articles/society/pryvorottya-selo-de-vmiyut-i-pratsyuvaty-i-vidpochyva

!Край Камянецький: «Життя не стоїть на місці»


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Privorottya Privoro ttya selo v Ukrayini u Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti U 2020 roci uvijshlo do Orininskoyi silskoyi gromadi selo PrivorottyaVoznesenska cerkvaVoznesenska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec PodilskijGromada Orininska silska gromadaKod KATOTTG UA68020210120018537Osnovni daniZasnovane 1532Naselennya 833Plosha 1 51 km Gustota naselennya 551 66 osib km Poshtovij indeks 32333Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 44 31 pn sh 26 20 07 sh d 48 74194 pn sh 26 33528 sh d 48 74194 26 33528 Koordinati 48 44 31 pn sh 26 20 07 sh d 48 74194 pn sh 26 33528 sh d 48 74194 26 33528Misceva vladaAdresa radi 32330 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Privorottya vul Grushevskogo 5KartaPrivorottyaPrivorottyaMapa Privorottya u VikishovishiNazvaNazva zh Privorottya pov yazana z vorotami yaki buli vstanovleni z metoyu kontrolyu za v yizdom v Orininskij lis cherez yakij prolyagav starovinnij shlyah z Chornokozinec na pivnichnij shid do mista Kam yanec Podilskij Za deyakimi vidomostyami odne z najdavnishih poselen na teritoriyi sela nazivayut Dimki Oskilki naselennya znahoditsya u vidolinku vzdovzh richkoyu Verboliz to zi shlyahu yakij viv do susidnogo Orinina jogo ne bulo vidno Lishe dimki sho zdijmalisya nad ubogimi hatinkami bulo vidno she zdaleku Zvidsi mabut i nazva Dimki GeografiyaPodilske selo Privorottya roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini za 23 kilometriv avtodorogami vid Kam yancya Podilskogo Jogo zahidnim susidom ye selo Dobrovillya ta Kizya Cherez selo teche potik Bezimennij sho vpadaye v richku Potik Kizya Klimat Privorottya znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNepodalik sela na vidstani 1 km vid centru v pivnichno zahidnomu napryamku znajdeno kreminni sokiri zalishki naselennya yake nalezhit do rannogo periodu tripilskoyi kulturi priblizno 4 tis rokiv do n e Pershi pismovi zgadki pro selo Privorottya vidnosyatsya do 1532 roku Same cogo roku dvoryanka Katerina z Orinina podaruvala svoyemu cholovikovi za drugim shlyubom Pavlu Klyugu chastinu Privorottya Drugoyu chastinoyu sela volodili pani Rashko i Gilyak Z 1535 roku Privorottya povnistyu nalezhalo Klyugu U XVII XVIII stolittyah selo perehodilo z ruk v ruki Nim volodili pani Korabchevski Blishinski Strzhalkovski U XIX stolitti tut panuvav Stanislav Yatovskij zgodom Zhukotinska yaka 1894 roku prodala mayetok v Privorotti Mikoli Volodimirovichu Rimskomu Korsakovu U 1900 roci povnopravnim gospodarem Privorottya stav Ivan Yegorovich Rakovich zyat Rimskogo Korsakova U 1578 r selo bulo spustosheno nabigami tatar ale zgodom vidnovilosya V 1790 r v seli ta prisilku bulo 105 dvoriv a u 1905 r 190 dvoriv z naselennyam 934 meshkancya Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom U kvitni 1917 r v seli buv organizovanij silskij vikonavchij komitet pid kerivnictvom yakogo bulo konfiskovano pomishickij lis i zemli U 1918 1920 rokah buli zmini kilkoh vlad doki ne stverdilas radyanska okupaciya V 1921 roci bulo stvoreno komzami na zasidanni yakogo bulo stvoreno silskogospodarskij kolektiv Chervonij pracivnik golovoyu yakogo buv Sherban Andrij Andrijovich V 1936 roci jog bulo perejmenovano na im Dimitrova Nacionalnij bank represovanihSpisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast U 1930 rokah bulo bagato represovano zamozhnih selyan Marchak M N Poberezhnij K K ta bagato inshih V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor 10 lipnya 1941 roku v selo vstupili madyarski chastini Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Golodomor 1946 1947 rokah zabrav zhittya 150 zhiteliv sela V 1950 r do k pu im Dimitrova s Privorottya bulo priyednano kolgosp 8 Bereznya s Dobrovolya U grudni 1959 r kolgosp im Kalinina Kizya ta Adamivka V 1951 roci kolgosp uzyav uchast u Vsesoyuznij silskogospodarskij vistavci za buv premijovanij motociklom a v 1958 r diplomom II st i vantazhnoyu avtomashinoyu Z 1954 1992 rr golovoyu kolgospu buv Sherban S A Gospodarstvo stalo bagatogaluzevim gospodarstvom U 1970 1980 rr znachno zminivsya socialnij i gospodarskij oblik kolgospu i sela V 1971 r buv zbudovanij cegelnij zavod fermski primishennya avtopark mehanizovanoyi majsterni primishennya kontori silskoyi radi serednoyi shkoli magazinu dityachogo sadka bagatokvartirni budinki dlya specialistiv s g V period chergovoyi partijnoyi kompaniyi z ukrupnennya s g virobnictva z 1975 1987 rr do k pu Progres s Privorottya bulo priyednano sil Pidpilipya ta Podolyani V 1987r ci sela vid yednalisya utvorivshi kolgosp im K Spasyuka Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini U berezni 1992 r na bazi k pu bulo stvoreno selyansku spilku Progres Zgodom u 2001 r STOV Privorotske Kerivnikami buli Fedkov M S Solomon M M Sherban V S Privorotske ocholiv Hmelyanchishen V I 24 grudnya 2019 roku shlyahom ob yednannya silskih rad Kam yanec Podilskogo rajonu selo Privorottya uvijshlo do skladu Orininskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaNaselennya stanovit 833 osib Mova U seli poshirena pivdennopodilska govirka sho nalezhit do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku InfrastrukturaSocialna sfera sela zberegla nadbannya poperednih desyatilit rozvivayuchi yih Zokrema na teritoriyi sela uspishno funkcionuyut ZOSh I III st dityachij sadok FAP SBK diye torgovelna merezha privatnih pidpriyemstv Sered perspektiv socialno ekonomichnogo rozvitku sela ye gazifikaciya naselenogo punktu ob yektiv komunalnoyi sferi yiyi rozvitok stvorennya zagalnoosvitnogo shkilnogo okrugu zavdyaki vikonannyu Programi Shkilnij avtobus tosho ReligiyaZnachnu rol u duhovnomu vidrodzhenni vidigraye Svyatovoznesenska cerkva zareyestrovana i prekrasno ozdoblena starannyami otcya Romana pri pidtrimci Arhiyepiskopa Mikolaya urodzhencya sela Kizya Seli diyut Cerkva Svyatogo Voznesinnya UPC MP Cerkva Yevangelskih Hristiyan BaptistivOhorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Vidomi lyudi 1883 1888 1937 vidatnij ukrayinskij gromadskij ta kulturnij diyach u Harbini Kitaj Sherban Sergij Avksentijovich 1922 2011 zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR 1977 pochesnij gromadyanin Kam yanec Podilskogo rajonu SvitliniV yizd u selo Voznesenska cerkva 19 st Klub Shkola Silska vulicyaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi vladi PrimitkiVVRU 2020 11 stor 26PosilannyaPrzewrocie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 189 pol SogodennyaPrivorottya selo de vmiyut pracyuvati i vidpochivati http klyuch com ua articles society pryvorottya selo de vmiyut i pratsyuvaty i vidpochyva Kraj Kamyaneckij Zhittya ne stoyit na misci Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ