Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Державна опера чеськ Státní opera діє у складі Національного театру Чехії є однією з чотирьох розташованих у м Прага теа

Празька державна опера

Празька державна опера

Державна опера (чеськ. Státní opera) — діє у складі Національного театру Чехії (є однією з чотирьох розташованих у м.Прага театральних сцен), має окрему балетну трупу та оперний колектив. Входить до числа відомих оперних сцен Європи. Виконана в стилі неоренесанс будівля Державної опери з 1958 року має статус пам'ятки культури Чехії, а з 1995 року — частиною території, що має статус пам'ятки культури ЮНЕСКО. Інтер'єр театру витриманий в стилі неорококо. Глядацька зала розрахована на 1160 глядачів.

Державна опера
Дата створення / заснування 5 січня 1888
image
Офіційна назва чеськ. Státní opera/Smetanovo divadlo[1]
чеськ. Státní opera[1]
чеськ. Smetanovo divadlo (1949)[2]
нім. Neues deutsches Theater (1888)[2]
чеськ. Činohra 5. května (1946)[2]
нім. Deutsches Opernhaus (1939)[2]
чеськ. Velká opera 5. května (1947)[2]
чеськ. Divadlo 5. května (1945)[2]
чеськ. Smetanovo divadlo Praha (3 листопада 1949)[3]
чеськ. Státní opera (1992)[3]
чеськ. Činohra 5.května (1 серпня 1946)[3]
чеськ. Divadlo 5.května (19 червня 1945)[3]
чеськ. Velká opera 5.května (1 серпня 1946)[3]
Країна image Чехія[4]
Адміністративна одиниця Виногради
Розташовано на вулиці d[1]
Власник d
Замовник d[2]
Архітектор
Архітектурний стиль неоренесанс[5]
Дата офіційного відкриття 1888
Орендар d[3], d[3][3], d[3] і d[3]
Місткість 1041
Статус спадщини d
Адреса Legerova 57/75, 110 00 Praha
Конскрипційний номер 57[1]
Асоційований кадастровий округ Виногради[6]
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Офіційний сайт
image Державна опера у Вікісховищі

Координати: 50°04′49″ пн. ш. 14°25′58″ сх. д. / 50.08028000002777702° пн. ш. 14.43278000002777617° сх. д. / 50.08028000002777702; 14.43278000002777617

Історія

Попередником сьогоднішньої празької Державної опери був Новоміський театр (чеськ. Novoměstské divadlo), що працював у 1859-1885 роках на місці, де тепер стоїть будівля чеської Державної опери (між вулицями Віноградска, Вілсонова та Легерова). Тодішнім керівником Театру Графа Ностіця, що у 1862 році було перейменоване на Королівський місцевий німецький театр (сучасний Становий театр), було оформлено 15-річну концесію на цю земельну ділянку. Театр розташовувася у побудованій в 1858 році за проектом кількаповерховій дерев'яній будівлі, що вміщувала 1241 сидячих місця, а загалом могла вмістити до 4000 глядачів. Будівля була дерев'яним двійником першого Дрезденського театру, спроектована для газового освітлення та не передбачала опалення, тому сезон театральних постановок тривав з травня по вересень. До репертуару входили вистави німецькою та чеською мовами. Зокрема, у 1868 році саме тут відбулася прем'єра опери Бедржіха Сметани .

У 1882 змінився власник земельної ділянки, на якій був роташований Новоміський театр, — ним став етнічний німець Александер Ріхтер, підприємець, який згодом був обраний до Сейму Чеського королівства у складі Австро-Угорщини. Ріхтер придбав ділянку для потреб Німецького театрального товариства, яке збиралося знести пожеженебезпечну дерев'яну будівлю Новоміського театру та побудувати на її місці сучасний театр з каменю.

Остання вистава в будівлі Новоміського театру відбулася восени 1885 року, в лютому 1886 року будівлю театру було знесено.

Заснування та період Першої республіки (1888—1939)

Будівництво та оздоблення

Новий Німецький театр був заснований у 1888 році на приватні кошти Німецького театрального товариства, що було утворене з цією метою у 1883 році з числа проживаючих на той час в Празі етнічних німців. Після відкриття у тому ж році чеського Національного театру німецька діаспора міста Праги, яка до того часу організовувала вистави у меншому за потенціалом Театрі Графа Ностіця (вміщував максимально до 1000 глядачів), побачила необхідність у створенні для німецькомовних вистав більш репрезентативного театрального майданчику з більшою кількістю глядацьких місць. Початково йшлося про 2000 глядацьких місць, адже передбачалось, що 1/4 глядачів дивитимуться вистави стоячи.

image
Попередник чеської Державної опери — Новоміський Театр (перед знесенням будівлі, 1885 рік)
image
Новий німецький театр, 1940 р.

Проект будівлі був розроблений провідним на той час австроугорським архітектурним , яке спроєктувало її у популярному тоді стилі неоренесанс. У виробленні проекту також брали участь автор проекту будівлі Бурґтеатру у Відні, та празький архітектор .

Оздоблення будівлі виконано з використанням елементів античного коринфського ордеру. З фасаду театру виступає підкріплений вісьмома колонами портик, над яким — тераса з ще шістьма колонами, увінчаними коринфськими капітелями. Над колонадою — тимпан з рельєфом, що зображує алегоричну фігуру поета, який після загибелі Орфея у битві з дикими менадами, супровідницями бога Діоніса підбирає ліри і на крилатому Пегасі прямує до гори Олімп. Над верхньою частиною тимпану знаходиться статуя Чутки з трубою та пальмовою гілкою (іноді її називають Громадською думкою), зліва — скульптура самого бога Діоніса, колісницю якого тягнуть звірі, а праворуч статуя Музи Талії.

Діяльність

Перша вистава Нового німецького театру відбулася 05 січня 1888 року, це була опера Ріхарда Вагнера Нюрнберзькі мейстерзінгери. Саме тут світові вперше були представлені опери Польський Єврей (1901), Ернста Кренека Джонні награє (1927) та Ганса Краси Заручини уві сні (1933), а також монодрама Арнольда Шенберга Очікування (1924).

З 1920 року, коли Королівський місцевий німецький театр повністю перейшов на чеськомовну театральну продукцію і був перейменований на Становий театр, і до кінця періоду Першої Чехословацької Республіки Новий німецький театр був єдиним осередком німецькомовного театрального мистецтва в Празі. У 1938 році, у зв'язку з укладанням Мюнхенської угоди, державне фінансування Нового німецького театру в Празі припинилось, адже за цією угодою німецькі культурні товариства би мали переміститись в область Судети. При цьому театр втратив і більшість своїх спонсорів з лав німецькиї євреїв, а частина театральної трупи переїхала на територію Німеччини. Остання вистава Нового німецького театру відбулася 25 вересня 1938 року, у цей же день будівля театру була продана уряду Чехії.

В період німецької окупації будівля носила назву Німецька опера в Празі, проте регулярної театральної активності в ній не відбувалося — її використовували здебільшого для політичних пропагаційних заходів. Протягом театрального сезону 1942-43 років тут кілька разів виступав опереточний хор, з листопада 1943 року театр став прихистком для Дуйсбурзької опери, сцену якої було зруйновановано в перебігу Другої світової війни, а з 1 вересня 1944 року влада Протекторату Чехії та Моравії видала указ, яким будь-яка театральна чинність була заборонена.

Доба комунізму (1945—1992)

Театральна та оперна діяльність в будівлі теперішньої державної опери була відновлена у 1945 році — група молодих діячів під проводом Алоіса Хаби, та Антоніна Курша заснувала Театр П'ятого травня.

Першою післявоєнною виставою стала опера Бедржіха Сметани Брандербуржці в Богемії (чеськ. Braniboři v Čechách). Репертуар Театру П'ятого травня включав опери Бедржіха Сметани Продана наречена (чеськ. Prodaná nevěsta), четвертитонової опери Алоіса Хаби Мати (чеськ. Matka), вистава Жака Оффенбаха Казки Гоффмана, твори Сергія Прокоф'єва та ін.

Засновники прагнули створити більш авангардну театральну платформу — на противагу більш консервативному Національному театрові, якому оперний Театр П'ятого травня невдовзі почав становити неабияку конкуренцію. Внаслідок цього було прийнято рішення про їх злиття — Театр П'ятого травня та її колектив під керівництвом Вацлава Кашліка з 1949 року став третьою сценою празького Національного театру. В листопаді 1949 року Театр П'ятого травня перейменовано на Театр ім. Бедржіха Сметани (чеськ. Smetanovo divadlo), репертуар якого формувався насамперед з творів чеських композиторів, а також оперних та балетних вистав світового рівня і новаторських сучасних творів.

image
Сучасний інтер'єр Державної опери в Празі (2020), із завісою, реконструйованою за зразком, створеним Едуардом Файтом у 1888 році.

У 1967—1973 роках відбулася масштабна реконструкція будівлі театру, викликана побудовою в Празі першої лінії метрополітену, а також будівлі , яку було споруджено поряд із будівлею сучасної Державної опери. Авторами проекту були чеські архітектори та . Так, на місці сусідньої паркової зони була збудована п'ятиповерхова адміністративна будівля, у якій розміщуються приміщення з технічного обслуговування, майстерні, офіси, балетні зали, залою для хору та здійснення звукозапису.

Реконструкція також включала модернізацію глядацього залу та інтер'єру — після неї обладнана за найсучаснішими технологіями будівля стала місцем виступу гастролюючих колективів та солістів світового рівня.

Празька державна опера (1992—2011)

Після оксамитової революції було поставлено питання про виокремлення Театру ім. Бедржіха Сметани зі структури Національного театру, а 01 квітня 1992 року було засновано окрему юридичну особу — Празьку державну оперу, місцем розташування якої стала будівля по вул. Легерова 57/75 в Празі. Репертуар нового оперного театру було створено в традиціях Нового німецького театру, поряд з класичними оперними творами світового значення він включав і значну кількість творів композиторів ХХ століття — Олександра Цемлінського, Ганса Краси, .

Діяльність керівників Празької державної опери у цей період часто критикувалась громадськістю. Згодом, через фінансові чинники, Урядом Чеської Республіки наприкінці 2011 року було прийняте неоднозначно сприйняте громадськістю рішення знову об'єднати дві празькі оперні сцени — Празька державна опера знов опинилась у структурі Національного театру, з творчим колективом якого були об'єднані її оперний хор та балетна трупа.

Державна опера Чехії (з 2012 року)

Сучасну назву Державна опера театр має з 1 січня 2012 року. У 2016-2020 роках була проведена чергова реконструкція будівлі, у ході якої була реконструйована завіса театральної сцени — їй було повернуто вихідний вигляд, створений у 1888 році австрійським художником . Сучасна завіса сцени Державної опери важить близько 100 кілограм.

Завершення майже трирічної реконструкції було відзначено гала-концертом оперних співаків, проведеним 5 січня 2020 року — рівно через 132 роки від дня проведення першої вистави у цій будівлі.

Особистості світового рівня, які працювали чи виступали в будівлі Державної опери

Примітки

  1. Památkový katalog NPÚ
    d:Track:Q41593640
  2. Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
    d:Track:Q12021673d:Track:Q43003820
  3. Virtual Study of Theatre Institute — Institut umění - Divadelní ústav.
    d:Track:Q12021673d:Track:Q76504070
  4. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  5. Památkový katalog NPÚ
    d:Track:Q41593640
  6. Památkový katalog NPÚ
    d:Track:Q41593640
  7. . www.pamatkovykatalog.cz (чеська) . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29.04.2021.
  8. . www.stavbaroku.cz (чеська) . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 31.05.2021.
  9. . www.narodni-divadlo.cz (чеська) . Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 24.04.2021.
  10. . www.hochtief.cz. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  11. . www.stavbaweb.cz. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  12. . operaplus.cz (чеська) . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31.05.2021.
  13. . www.idnes.cz. 19.01.2012. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29.04.2021.
  14. . www.idnes.cz (чеська) . 03.10.2011. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29.04.2021.
  15. . www.novinky.cz (чеська) . 05.09.2019. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 29.04.2021.
  16. SOCHOROVÁ, EVA (20.12.2019). . operaplus.cz (чеська) . Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 31.05.2021.
  17. . www.idnes.cz (чеська) . 05.01.2020. Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 29.04.2021. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  18. prolidi.cz. . musicserver.cz. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

Література

  • VRBKA, Tomáš. Státní opera Praha: opera 1888—2003 : historie divadla v obrazech a datech. 1. vyd. Praha: Státní opera Praha, 2004. 600 s. . (чеськ.)

Посилання

Празька державна опера — https://www.narodni-divadlo.cz/en/stages/the-state-opera [ 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Derzhavna opera chesk Statni opera diye u skladi Nacionalnogo teatru Chehiyi ye odniyeyu z chotiroh roztashovanih u m Praga teatralnih scen maye okremu baletnu trupu ta opernij kolektiv Vhodit do chisla vidomih opernih scen Yevropi Vikonana v stili neorenesans budivlya Derzhavnoyi operi z 1958 roku maye status pam yatki kulturi Chehiyi a z 1995 roku chastinoyu teritoriyi sho maye status pam yatki kulturi YuNESKO Inter yer teatru vitrimanij v stili neorokoko Glyadacka zala rozrahovana na 1160 glyadachiv Derzhavna operaData stvorennya zasnuvannya5 sichnya 1888Oficijna nazvachesk Statni opera Smetanovo divadlo 1 chesk Statni opera 1 chesk Smetanovo divadlo 1949 2 nim Neues deutsches Theater 1888 2 chesk Cinohra 5 kvetna 1946 2 nim Deutsches Opernhaus 1939 2 chesk Velka opera 5 kvetna 1947 2 chesk Divadlo 5 kvetna 1945 2 chesk Smetanovo divadlo Praha 3 listopada 1949 3 chesk Statni opera 1992 3 chesk Cinohra 5 kvetna 1 serpnya 1946 3 chesk Divadlo 5 kvetna 19 chervnya 1945 3 chesk Velka opera 5 kvetna 1 serpnya 1946 3 Krayina Chehiya 4 Administrativna odinicyaVinogradiRoztashovano na vulicid 1 VlasnikdZamovnikd 2 ArhitektorByuro Felner amp GelmerArhitekturnij stilneorenesans 5 Data oficijnogo vidkrittya1888Orendard 3 d 3 3 d 3 i d 3 Mistkist1041Status spadshinidAdresaLegerova 57 75 110 00 PrahaKonskripcijnij nomer57 1 Asocijovanij kadastrovij okrugVinogradi 6 Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementadOficijnij sajt Derzhavna opera u Vikishovishi Koordinati 50 04 49 pn sh 14 25 58 sh d 50 08028000002777702 pn sh 14 43278000002777617 sh d 50 08028000002777702 14 43278000002777617IstoriyaPoperednikom sogodnishnoyi prazkoyi Derzhavnoyi operi buv Novomiskij teatr chesk Novomestske divadlo sho pracyuvav u 1859 1885 rokah na misci de teper stoyit budivlya cheskoyi Derzhavnoyi operi mizh vulicyami Vinogradska Vilsonova ta Legerova Todishnim kerivnikom Teatru Grafa Nosticya sho u 1862 roci bulo perejmenovane na Korolivskij miscevij nimeckij teatr suchasnij Stanovij teatr bulo oformleno 15 richnu koncesiyu na cyu zemelnu dilyanku Teatr roztashovuvasya u pobudovanij v 1858 roci za proektom kilkapoverhovij derev yanij budivli sho vmishuvala 1241 sidyachih miscya a zagalom mogla vmistiti do 4000 glyadachiv Budivlya bula derev yanim dvijnikom pershogo Drezdenskogo teatru sproektovana dlya gazovogo osvitlennya ta ne peredbachala opalennya tomu sezon teatralnih postanovok trivav z travnya po veresen Do repertuaru vhodili vistavi nimeckoyu ta cheskoyu movami Zokrema u 1868 roci same tut vidbulasya prem yera operi Bedrzhiha Smetani U 1882 zminivsya vlasnik zemelnoyi dilyanki na yakij buv rotashovanij Novomiskij teatr nim stav etnichnij nimec Aleksander Rihter pidpriyemec yakij zgodom buv obranij do Sejmu Cheskogo korolivstva u skladi Avstro Ugorshini Rihter pridbav dilyanku dlya potreb Nimeckogo teatralnogo tovaristva yake zbiralosya znesti pozhezhenebezpechnu derev yanu budivlyu Novomiskogo teatru ta pobuduvati na yiyi misci suchasnij teatr z kamenyu Ostannya vistava v budivli Novomiskogo teatru vidbulasya voseni 1885 roku v lyutomu 1886 roku budivlyu teatru bulo zneseno Zasnuvannya ta period Pershoyi respubliki 1888 1939 Budivnictvo ta ozdoblennya Novij Nimeckij teatr buv zasnovanij u 1888 roci na privatni koshti Nimeckogo teatralnogo tovaristva sho bulo utvorene z ciyeyu metoyu u 1883 roci z chisla prozhivayuchih na toj chas v Prazi etnichnih nimciv Pislya vidkrittya u tomu zh roci cheskogo Nacionalnogo teatru nimecka diaspora mista Pragi yaka do togo chasu organizovuvala vistavi u menshomu za potencialom Teatri Grafa Nosticya vmishuvav maksimalno do 1000 glyadachiv pobachila neobhidnist u stvorenni dlya nimeckomovnih vistav bilsh reprezentativnogo teatralnogo majdanchiku z bilshoyu kilkistyu glyadackih misc Pochatkovo jshlosya pro 2000 glyadackih misc adzhe peredbachalos sho 1 4 glyadachiv divitimutsya vistavi stoyachi Poperednik cheskoyi Derzhavnoyi operi Novomiskij Teatr pered znesennyam budivli 1885 rik Novij nimeckij teatr 1940 r Proekt budivli buv rozroblenij providnim na toj chas avstrougorskim arhitekturnim byuro Felner amp Gelmer yake sproyektuvalo yiyi u populyarnomu todi stili neorenesans U viroblenni proektu takozh brali uchast avtor proektu budivli Burgteatru u Vidni ta prazkij arhitektor Ozdoblennya budivli vikonano z vikoristannyam elementiv antichnogo korinfskogo orderu Z fasadu teatru vistupaye pidkriplenij vismoma kolonami portik nad yakim terasa z she shistma kolonami uvinchanimi korinfskimi kapitelyami Nad kolonadoyu timpan z relyefom sho zobrazhuye alegorichnu figuru poeta yakij pislya zagibeli Orfeya u bitvi z dikimi menadami suprovidnicyami boga Dionisa pidbiraye liri i na krilatomu Pegasi pryamuye do gori Olimp Nad verhnoyu chastinoyu timpanu znahoditsya statuya Chutki z truboyu ta palmovoyu gilkoyu inodi yiyi nazivayut Gromadskoyu dumkoyu zliva skulptura samogo boga Dionisa kolisnicyu yakogo tyagnut zviri a pravoruch statuya Muzi Taliyi Diyalnist Persha vistava Novogo nimeckogo teatru vidbulasya 05 sichnya 1888 roku ce bula opera Riharda Vagnera Nyurnberzki mejsterzingeri Same tut svitovi vpershe buli predstavleni operi Polskij Yevrej 1901 Ernsta Kreneka Dzhonni nagraye 1927 ta Gansa Krasi Zaruchini uvi sni 1933 a takozh monodrama Arnolda Shenberga Ochikuvannya 1924 Z 1920 roku koli Korolivskij miscevij nimeckij teatr povnistyu perejshov na cheskomovnu teatralnu produkciyu i buv perejmenovanij na Stanovij teatr i do kincya periodu Pershoyi Chehoslovackoyi Respubliki Novij nimeckij teatr buv yedinim oseredkom nimeckomovnogo teatralnogo mistectva v Prazi U 1938 roci u zv yazku z ukladannyam Myunhenskoyi ugodi derzhavne finansuvannya Novogo nimeckogo teatru v Prazi pripinilos adzhe za ciyeyu ugodoyu nimecki kulturni tovaristva bi mali peremistitis v oblast Sudeti Pri comu teatr vtrativ i bilshist svoyih sponsoriv z lav nimeckiyi yevreyiv a chastina teatralnoyi trupi pereyihala na teritoriyu Nimechchini Ostannya vistava Novogo nimeckogo teatru vidbulasya 25 veresnya 1938 roku u cej zhe den budivlya teatru bula prodana uryadu Chehiyi V period nimeckoyi okupaciyi budivlya nosila nazvu Nimecka opera v Prazi prote regulyarnoyi teatralnoyi aktivnosti v nij ne vidbuvalosya yiyi vikoristovuvali zdebilshogo dlya politichnih propagacijnih zahodiv Protyagom teatralnogo sezonu 1942 43 rokiv tut kilka raziv vistupav operetochnij hor z listopada 1943 roku teatr stav prihistkom dlya Dujsburzkoyi operi scenu yakoyi bulo zrujnovanovano v perebigu Drugoyi svitovoyi vijni a z 1 veresnya 1944 roku vlada Protektoratu Chehiyi ta Moraviyi vidala ukaz yakim bud yaka teatralna chinnist bula zaboronena Doba komunizmu 1945 1992 Teatralna ta operna diyalnist v budivli teperishnoyi derzhavnoyi operi bula vidnovlena u 1945 roci grupa molodih diyachiv pid provodom Aloisa Habi ta Antonina Kursha zasnuvala Teatr P yatogo travnya Pershoyu pislyavoyennoyu vistavoyu stala opera Bedrzhiha Smetani Branderburzhci v Bogemiyi chesk Branibori v Cechach Repertuar Teatru P yatogo travnya vklyuchav operi Bedrzhiha Smetani Prodana narechena chesk Prodana nevesta chetvertitonovoyi operi Aloisa Habi Mati chesk Matka vistava Zhaka Offenbaha Kazki Goffmana tvori Sergiya Prokof yeva ta in Zasnovniki pragnuli stvoriti bilsh avangardnu teatralnu platformu na protivagu bilsh konservativnomu Nacionalnomu teatrovi yakomu opernij Teatr P yatogo travnya nevdovzi pochav stanoviti neabiyaku konkurenciyu Vnaslidok cogo bulo prijnyato rishennya pro yih zlittya Teatr P yatogo travnya ta yiyi kolektiv pid kerivnictvom Vaclava Kashlika z 1949 roku stav tretoyu scenoyu prazkogo Nacionalnogo teatru V listopadi 1949 roku Teatr P yatogo travnya perejmenovano na Teatr im Bedrzhiha Smetani chesk Smetanovo divadlo repertuar yakogo formuvavsya nasampered z tvoriv cheskih kompozitoriv a takozh opernih ta baletnih vistav svitovogo rivnya i novatorskih suchasnih tvoriv Suchasnij inter yer Derzhavnoyi operi v Prazi 2020 iz zavisoyu rekonstrujovanoyu za zrazkom stvorenim Eduardom Fajtom u 1888 roci U 1967 1973 rokah vidbulasya masshtabna rekonstrukciya budivli teatru viklikana pobudovoyu v Prazi pershoyi liniyi metropolitenu a takozh budivli yaku bulo sporudzheno poryad iz budivleyu suchasnoyi Derzhavnoyi operi Avtorami proektu buli cheski arhitektori ta Tak na misci susidnoyi parkovoyi zoni bula zbudovana p yatipoverhova administrativna budivlya u yakij rozmishuyutsya primishennya z tehnichnogo obslugovuvannya majsterni ofisi baletni zali zaloyu dlya horu ta zdijsnennya zvukozapisu Rekonstrukciya takozh vklyuchala modernizaciyu glyadacogo zalu ta inter yeru pislya neyi obladnana za najsuchasnishimi tehnologiyami budivlya stala miscem vistupu gastrolyuyuchih kolektiviv ta solistiv svitovogo rivnya Prazka derzhavna opera 1992 2011 Pislya oksamitovoyi revolyuciyi bulo postavleno pitannya pro viokremlennya Teatru im Bedrzhiha Smetani zi strukturi Nacionalnogo teatru a 01 kvitnya 1992 roku bulo zasnovano okremu yuridichnu osobu Prazku derzhavnu operu miscem roztashuvannya yakoyi stala budivlya po vul Legerova 57 75 v Prazi Repertuar novogo opernogo teatru bulo stvoreno v tradiciyah Novogo nimeckogo teatru poryad z klasichnimi opernimi tvorami svitovogo znachennya vin vklyuchav i znachnu kilkist tvoriv kompozitoriv HH stolittya Oleksandra Cemlinskogo Gansa Krasi Diyalnist kerivnikiv Prazkoyi derzhavnoyi operi u cej period chasto kritikuvalas gromadskistyu Zgodom cherez finansovi chinniki Uryadom Cheskoyi Respubliki naprikinci 2011 roku bulo prijnyate neodnoznachno sprijnyate gromadskistyu rishennya znovu ob yednati dvi prazki operni sceni Prazka derzhavna opera znov opinilas u strukturi Nacionalnogo teatru z tvorchim kolektivom yakogo buli ob yednani yiyi opernij hor ta baletna trupa Derzhavna opera Chehiyi z 2012 roku Suchasnu nazvu Derzhavna opera teatr maye z 1 sichnya 2012 roku U 2016 2020 rokah bula provedena chergova rekonstrukciya budivli u hodi yakoyi bula rekonstrujovana zavisa teatralnoyi sceni yij bulo povernuto vihidnij viglyad stvorenij u 1888 roci avstrijskim hudozhnikom Suchasna zavisa sceni Derzhavnoyi operi vazhit blizko 100 kilogram Zavershennya majzhe tririchnoyi rekonstrukciyi bulo vidznacheno gala koncertom opernih spivakiv provedenim 5 sichnya 2020 roku rivno cherez 132 roki vid dnya provedennya pershoyi vistavi u cij budivli Osobistosti svitovogo rivnya yaki pracyuvali chi vistupali v budivli Derzhavnoyi operiOleksandr Cemlinskij kompozitor dirigent kerivnik Novogo nimeckogo teatru v 1911 1927 rokah Rihard Shtrauss zaproshenij dirigent Gustav Maler zaproshenij dirigent Artur Nikish zaproshenij dirigent zaproshenij dirigent Alois Haba kompozitor iniciator stvorennya Teatru P yatogo kvitnya Enriko Karuzo zaproshenij solist Benyamino Dzhilyi zaproshenij solist Leo Slezak zaproshenij solist zaproshenij solist Dzhordzh Majkl u 2011 vistupav v Derzhavnij operi v ramkah svogo turne Symphonica Tour 2011 Lyudvig Slanskij vid 1870 roku ponad 30 rokiv buv dirigentom cogo teatru PrimitkiPamatkovy katalog NPU d Track Q41593640 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 Virtual Study of Theatre Institute Institut umeni Divadelni ustav d Track Q12021673d Track Q76504070 archINFORM 1994 d Track Q265049 Pamatkovy katalog NPU d Track Q41593640 Pamatkovy katalog NPU d Track Q41593640 www pamatkovykatalog cz cheska Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 04 2021 www stavbaroku cz cheska Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 31 05 2021 www narodni divadlo cz cheska Arhiv originalu za 25 serpnya 2020 Procitovano 24 04 2021 www hochtief cz Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 www stavbaweb cz Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 operaplus cz cheska Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 31 05 2021 www idnes cz 19 01 2012 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 04 2021 www idnes cz cheska 03 10 2011 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 04 2021 www novinky cz cheska 05 09 2019 Arhiv originalu za 16 veresnya 2019 Procitovano 29 04 2021 SOCHOROVA EVA 20 12 2019 operaplus cz cheska Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 Procitovano 31 05 2021 www idnes cz cheska 05 01 2020 Arhiv originalu za 6 sichnya 2020 Procitovano 29 04 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a first z propushenim last dovidka prolidi cz musicserver cz Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 LiteraturaVRBKA Tomas Statni opera Praha opera 1888 2003 historie divadla v obrazech a datech 1 vyd Praha Statni opera Praha 2004 600 s ISBN 80 239 2831 7 chesk PosilannyaPrazka derzhavna opera https www narodni divadlo cz en stages the state opera 24 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ