Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Олексійович Полево́й (рос. Николай Алексеевич Полевой; *22 червня (3 липня) 1796, Іркутськ — †22 лютого (6 березня) 1846, Санкт-Петербург) — російський письменник, драматург, літературний і театральний критик, журналіст і історик; брат критика і журналіста і письменниці .
| Полевой Микола Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Иван Балакирев |
| Народився | 22 червня (3 липня) 1796[3] Іркутськ, Російська імперія[4] |
| Помер | 22 лютого (6 березня) 1846[3] (49 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[4] |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | історик, письменник, драматург, журналіст, літературний критик, перекладач, історик літератури, прозаїк |
| Галузь | письменник |
| Знання мов | російська[5] |
| Заклад | Петербурзька академія наук |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Брати, сестри | d і d |
| Діти | Q19306805? і d |
| |
Біографія
Народився в купецькій родині. Отримав домашню освіту. Дебютував у друку в журналі «Російський вісник» в 1817. Жив у Москві (1820—1836), потім переїхав до Петербурга.
Журналістика
Російське слово «журналістика» створене на початку 1820-х років самим Полевим, який так назвав у 1825 рубрику про журнали в «Московському телеграфі». Спочатку це слово викликало насмішки.
В 1820—1824 вірші, замітки, нариси, статті, переклади з французької друкував у , , , альманасі .
У Москві видавав літературний і науковий журнал «Московський телеграф» (1825—1834), який друкувався в друкарні . У журналі публікувалися статті з літератури, історії та етнографії, підкреслювалася позитивна роль купецтва. Журнал був закритий у 1834 за особистим наказом Миколи I за несхвальний відгук Полєвого про п'єсу Н. В. Кукольника «Рука Всевишнього вітчизну врятувала». Після закриття журналу Полєвой відійшов від своїх попередніх поглядів.
В 1835—1844 видавав ілюстрований щорічник . Брав участь в роботі , в 1837—1838 завідував літературним відділом газети. В 1838—1840 був редактором . В 1841 разом з почав видавати щомісячний журнал «Російський вісник» і був його одноосібним редактором в 1842—1844 рр.
Історичні праці
Окрім статей на історії теми, Полевой написав «Історію російського народу» (т. 1-6, 1829—1833). У цій праці він прагнув, на противагу «Історії держави Російської» Миколи Карамзіна, перейти від зображення ролі правителів, військових і зовнішньополітичних подій до виявлення «органічного» розвитку «народного початку». В «Історії» Полєвой орієнтувався на західноєвропейську романтичну історіографію, перш за все Гізо, і прагнув виділити елементи суспільного ладу (першим застосував до Русі концепцію феодалізму), реконструювати народні уявлення та інше. Критика «пушкінського кола» сприйняла працю Полєвового як негідну «пародію» на Карамзіна і піддала автора нападкам. У чернетковій рецензії Пушкін, проте, розцінив 2-й том доброзичливо, як самостійнішу роботу.
Спочатку Полевой планував написати 12 томів (як і Карамзін) і оголосив підписку саме на таку кількість томів, проте через особисті складнощі зміг написати й видати лише 6, що викликало звинувачення у фінансовій недобропорядності. Останні томи «Історії російського народу» не такі цікаві, як перші два, в них позначається поспіх, що «збивається» на традиційну «державницьку» схему викладу, переказує джерела тощо. Виклад Полєвой довів до взяття Казані Іваном Грозним.
Українська тема
Після «Історії» Полевой написав ще ряд історичних творів для широкого читача. Наприклад, у роботі «Малоросія; її мешканці та історія» (Московський телеграф. — 1830. — № 17-18) виступив з радикальним запереченням етнічної та історичної спорідненості великоросів і малоросів, пропонував визнати, що Малоросія ніколи не була «древнім надбанням» Росії (як наполягав Карамзін): цю країну завоювали — як англійці Шотландію та Ірландію.
«Ми обрусили їх аристократів, поступово усунули місцеві права, запровадили свої закони, повір'я ... але за всім тим обрусити тубільців не встигли, так само як Татар, Бурятів та Самоїдів»
.
Оскільки українці опинилися в такому ряду, зрозуміло, що ні про яку особливу їх «російськість» говорити не доводиться.
«У цій народності [ми] бачимо тільки два основних елементи давньої Русі: віру і мову, але й ті були змінені часом. Все інше не наше: фізіогномія, звичаї, житло, побут, поезія, одяг»
Полєвой про початок російської державності
 | З часу навали монголів, до скасування рабства, накладеного ними, ми побачимо початок і життя Російської держави. |  |
Художня література
Автор романтичних повістей «Живописець» (1833), «Емма» (1834), роману «Аббаддонна» (1834), історичного роману «Клятва при гробі Господньому» (1832). Полєвому належить прозаїчний переклад «Гамлета» Шекспіра (1837). Першу п'єсу «Уголіно» написав у 1837; в драмах (всього близько 40 п'єс) звертався до подій і діячів російської історії («Дідусь російського флоту», 1838 ; «Олена Глинська», 1839; «Іголкін, купець новгородський», 1839; «Параша-сибірячка», 1840; «Костромські ліси», 1841; «Ломоносов, або Життя і поезія», 1843; «Російський моряк. Історична бувальщина», 1843; «Єрмак Тимофійович, або Волга та Сибір», 1845).
Критика
Статті про Г. Р. Державіна, В. А. Жуковському, О. С. Пушкіна та інших російських письменників склали книгу «Нариси російської літератури» (ч. 1-2, 1839). У пізніші роки виступав проти В. Г. Бєлінського і так званого гоголівського напряму в літературі; Бєлінський, сам активно з ним полемізували, проте визнав значні літературні заслуги Полєвого в некролозі йому.
Адреси в Санкт-Петербурзі
1839 — Катерингофський проспект, 75.
Примітки
- Бернштейн Д. И. Полевой // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1968. — Т. 5.
- Козмин Н. К. Полевой, Николай Алексеевич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1905. — Т. 14. — С. 295–303.
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Полевой Николай Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Щуров И. А. Полевой // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1968. — Т. 5.
- Козмин Н. К. Полевой, Ксенофонт Алексеевич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1905. — Т. 14. — С. 293–294.
- Полевая, Екатерина Алексеевна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIV. — С. 260–261.
- Авдеева, Екатерина Алексеевна // Русский биографический словарь. — СПб: Русское историческое общество, 1896. — Т. 1. — С. 30–31.
- О. А. Проскурин. Литературные скандалы пушкинской эпохи. М., ОГИ, 2000.
- рос. «Малороссия; ее обитатели и история» (Московский телеграф. — 1830. — № 17—18)
- Полевой Н. А. Малороссия; ее обитатели и история / Московский телеграф. — 1830. — № 17—18. — С. 86.(рос. дореф.)
- Назаренко М. Сокращенный рай: Украина между Гоголем и Шевченко // Новый мир. — 2009. — № 7. — С.164.(рос.)
- Полевой Н. А. Малороссия; ее обитатели и история / Московский телеграф. — 1830. — № 17—18. — С. 224—225.(рос. дореф.)
- Н. А. Полевой. История русского народа, т. IV, гл. 1. // М, 1833, стр. 10. (рос.)
Джерела та література
- Ясь О. В. Полевой Микола Олексійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 321. — .
- Ігор Роздобудько. Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості. // Науковий вісник Українського університету. Москва, 2001 р. Стор. 30-37.
- Кравченко В. В. Ніколай Полєвой і «звичайна схема „руської“ історії» (перша третина ХІХ ст.) // Journal of Ukrainian Studies. — 2008—2009. — Vol. 33-34. — С. 303—315.
Посилання
- Полевой Микола Олексійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 239.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Oleksijovich Polevo j ros Nikolaj Alekseevich Polevoj 22 chervnya 3 lipnya 1796 Irkutsk 22 lyutogo 6 bereznya 1846 Sankt Peterburg rosijskij pismennik dramaturg literaturnij i teatralnij kritik zhurnalist i istorik brat kritika i zhurnalista i pismennici Polevoj Mikola OleksijovichPsevdoIvan BalakirevNarodivsya22 chervnya 3 lipnya 1796 3 Irkutsk Rosijska imperiya 4 Pomer22 lyutogo 6 bereznya 1846 3 49 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 4 PohovannyaLiteratorski mostkiKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorik pismennik dramaturg zhurnalist literaturnij kritik perekladach istorik literaturi prozayikGaluzpismennikZnannya movrosijska 5 ZakladPeterburzka akademiya naukChlenstvoPeterburzka akademiya naukBrati sestrid i dDitiQ19306805 i d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Polevoj BiografiyaNarodivsya v kupeckij rodini Otrimav domashnyu osvitu Debyutuvav u druku v zhurnali Rosijskij visnik v 1817 Zhiv u Moskvi 1820 1836 potim pereyihav do Peterburga ZhurnalistikaRosijske slovo zhurnalistika stvorene na pochatku 1820 h rokiv samim Polevim yakij tak nazvav u 1825 rubriku pro zhurnali v Moskovskomu telegrafi Spochatku ce slovo viklikalo nasmishki V 1820 1824 virshi zamitki narisi statti perekladi z francuzkoyi drukuvav u almanasi U Moskvi vidavav literaturnij i naukovij zhurnal Moskovskij telegraf 1825 1834 yakij drukuvavsya v drukarni U zhurnali publikuvalisya statti z literaturi istoriyi ta etnografiyi pidkreslyuvalasya pozitivna rol kupectva Zhurnal buv zakritij u 1834 za osobistim nakazom Mikoli I za neshvalnij vidguk Polyevogo pro p yesu N V Kukolnika Ruka Vsevishnogo vitchiznu vryatuvala Pislya zakrittya zhurnalu Polyevoj vidijshov vid svoyih poperednih poglyadiv V 1835 1844 vidavav ilyustrovanij shorichnik Brav uchast v roboti v 1837 1838 zaviduvav literaturnim viddilom gazeti V 1838 1840 buv redaktorom V 1841 razom z pochav vidavati shomisyachnij zhurnal Rosijskij visnik i buv jogo odnoosibnim redaktorom v 1842 1844 rr Istorichni praciOkrim statej na istoriyi temi Polevoj napisav Istoriyu rosijskogo narodu t 1 6 1829 1833 U cij praci vin pragnuv na protivagu Istoriyi derzhavi Rosijskoyi Mikoli Karamzina perejti vid zobrazhennya roli praviteliv vijskovih i zovnishnopolitichnih podij do viyavlennya organichnogo rozvitku narodnogo pochatku V Istoriyi Polyevoj oriyentuvavsya na zahidnoyevropejsku romantichnu istoriografiyu persh za vse Gizo i pragnuv vidiliti elementi suspilnogo ladu pershim zastosuvav do Rusi koncepciyu feodalizmu rekonstruyuvati narodni uyavlennya ta inshe Kritika pushkinskogo kola sprijnyala pracyu Polyevovogo yak negidnu parodiyu na Karamzina i piddala avtora napadkam U chernetkovij recenziyi Pushkin prote rozciniv 2 j tom dobrozichlivo yak samostijnishu robotu Spochatku Polevoj planuvav napisati 12 tomiv yak i Karamzin i ogolosiv pidpisku same na taku kilkist tomiv prote cherez osobisti skladnoshi zmig napisati j vidati lishe 6 sho viklikalo zvinuvachennya u finansovij nedobroporyadnosti Ostanni tomi Istoriyi rosijskogo narodu ne taki cikavi yak pershi dva v nih poznachayetsya pospih sho zbivayetsya na tradicijnu derzhavnicku shemu vikladu perekazuye dzherela tosho Viklad Polyevoj doviv do vzyattya Kazani Ivanom Groznim Ukrayinska tema Pislya Istoriyi Polevoj napisav she ryad istorichnih tvoriv dlya shirokogo chitacha Napriklad u roboti Malorosiya yiyi meshkanci ta istoriya Moskovskij telegraf 1830 17 18 vistupiv z radikalnim zaperechennyam etnichnoyi ta istorichnoyi sporidnenosti velikorosiv i malorosiv proponuvav viznati sho Malorosiya nikoli ne bula drevnim nadbannyam Rosiyi yak napolyagav Karamzin cyu krayinu zavoyuvali yak anglijci Shotlandiyu ta Irlandiyu Mi obrusili yih aristokrativ postupovo usunuli miscevi prava zaprovadili svoyi zakoni povir ya ale za vsim tim obrusiti tubilciv ne vstigli tak samo yak Tatar Buryativ ta Samoyidiv Originalnij tekst ros My obrusili ih aristokratov pomalenku ustranili mestnye prava vveli svoi zakony poverya no za vsem tem obrusit tuzemcev ne uspeli tak zhe kak Tatar Buryatov i Samoedov Oskilki ukrayinci opinilisya v takomu ryadu zrozumilo sho ni pro yaku osoblivu yih rosijskist govoriti ne dovoditsya U cij narodnosti mi bachimo tilki dva osnovnih elementi davnoyi Rusi viru i movu ale j ti buli zmineni chasom Vse inshe ne nashe fiziognomiya zvichayi zhitlo pobut poeziya odyag Originalnij tekst ros V sej narodnosti my vidim tolko dva osnovnyh elementa drevnej Rusi veru i yazyk no i te byli izmeneny vremenem Vse ostalnoe ne nashe fiziognomiya nravy zhilisha byt poeziya odezhda Polyevoj pro pochatok rosijskoyi derzhavnosti Z chasu navali mongoliv do skasuvannya rabstva nakladenogo nimi mi pobachimo pochatok i zhittya Rosijskoyi derzhavi Originalnij tekst ros So vremeni nashestviya mongolov do nizverzheniya rabstva imi nalozhennogo my uvidim nachalo i zhizn Russkogo gosudarstva Hudozhnya literaturaAvtor romantichnih povistej Zhivopisec 1833 Emma 1834 romanu Abbaddonna 1834 istorichnogo romanu Klyatva pri grobi Gospodnomu 1832 Polyevomu nalezhit prozayichnij pereklad Gamleta Shekspira 1837 Pershu p yesu Ugolino napisav u 1837 v dramah vsogo blizko 40 p yes zvertavsya do podij i diyachiv rosijskoyi istoriyi Didus rosijskogo flotu 1838 Olena Glinska 1839 Igolkin kupec novgorodskij 1839 Parasha sibiryachka 1840 Kostromski lisi 1841 Lomonosov abo Zhittya i poeziya 1843 Rosijskij moryak Istorichna buvalshina 1843 Yermak Timofijovich abo Volga ta Sibir 1845 KritikaStatti pro G R Derzhavina V A Zhukovskomu O S Pushkina ta inshih rosijskih pismennikiv sklali knigu Narisi rosijskoyi literaturi ch 1 2 1839 U piznishi roki vistupav proti V G Byelinskogo i tak zvanogo gogolivskogo napryamu v literaturi Byelinskij sam aktivno z nim polemizuvali prote viznav znachni literaturni zaslugi Polyevogo v nekrolozi jomu Adresi v Sankt Peterburzi1839 Kateringofskij prospekt 75 PrimitkiBernshtejn D I Polevoj Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1968 T 5 d Track Q649d Track Q24259008d Track Q4239850d Track Q57385873 Kozmin N K Polevoj Nikolaj Alekseevich Russkij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov SPb 1905 T 14 S 295 303 d Track Q20643341d Track Q656d Track Q21175485d Track Q1963546d Track Q1960551d Track Q15069055 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Polevoj Nikolaj Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Shurov I A Polevoj Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1968 T 5 d Track Q649d Track Q57385805d Track Q4239850d Track Q24259008 Kozmin N K Polevoj Ksenofont Alekseevich Russkij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov SPb 1905 T 14 S 293 294 d Track Q656d Track Q21175485d Track Q25873655d Track Q1963546d Track Q1960551d Track Q15069055 Polevaya Ekaterina Alekseevna Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1898 T XXIV S 260 261 d Track Q23892951d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q24487288 Avdeeva Ekaterina Alekseevna Russkij biograficheskij slovar SPb Russkoe istoricheskoe obshestvo 1896 T 1 S 30 31 d Track Q25858265d Track Q656d Track Q1960551d Track Q4401007d Track Q21175472 O A Proskurin Literaturnye skandaly pushkinskoj epohi M OGI 2000 ros Malorossiya ee obitateli i istoriya Moskovskij telegraf 1830 17 18 Polevoj N A Malorossiya ee obitateli i istoriya Moskovskij telegraf 1830 17 18 S 86 ros doref Nazarenko M Sokrashennyj raj Ukraina mezhdu Gogolem i Shevchenko Novyj mir 2009 7 S 164 ros Polevoj N A Malorossiya ee obitateli i istoriya Moskovskij telegraf 1830 17 18 S 224 225 ros doref N A Polevoj Istoriya russkogo naroda t IV gl 1 M 1833 str 10 ros Dzherela ta literaturaYas O V Polevoj Mikola Oleksijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 321 ISBN 978 966 00 1142 7 Igor Rozdobudko Chomu nas vchat najvidatnishi istoriki Rosiyi abo Yak poboroti kompleks menshovartosti Naukovij visnik Ukrayinskogo universitetu Moskva 2001 r Stor 30 37 Kravchenko V V Nikolaj Polyevoj i zvichajna shema ruskoyi istoriyi persha tretina HIH st Journal of Ukrainian Studies 2008 2009 Vol 33 34 S 303 315 PosilannyaPolevoj Mikola Oleksijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 239