Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поляки США або розмовно Польські американці громадяни або мешканці Сполучених Штатів без отриманя громадянства США які м

Польські американці

Польські американці

Поляки США , або розмовно Польські американці — громадяни або мешканці Сполучених Штатів без отриманя громадянства США, які мають повне або часткове польське походження. За оцінками, 9,15 мільйона польських американців складають близько 2,83 % населення США. Польські американці є найбільшою слов'янською етнічною групою у Сполучених Штатах, другою за величиною групою Центральної Європи та восьмою за величиною групою іммігрантів в цілому.

Поляки США
Польська діаспора США
Polonia amerykańska
СамоназваPolonia amerykańska
Кількість9 152 819
Оцінка США, 2018 рік, самозвіт
Близько 2,83% населення США
АреалПівнічний Схід (Нью-Йорк · Нью-Джерсі · Пенсільванія · Коннектикут · Массачусетс)
Середній Захід (Мічиган · Іллінойс · Вісконсин · Огайо · Міннесота · Індіана · Північна Дакота)
Близькі до:поляки, інші західнослов'янські американці (, , сілезькі американці, )
Моваанглійська (американська англійська), польська
Релігіяпереважно римо-католицизм

Перші польські поселенці прибули в невдалу колонію Волтера Релі, Роанок у 1585 році. У 1608 році польські поселенці приїхали в Колонію Вірджинії в якості кваліфікованих майстрів.

Два польських іммігранти, Казимир Пуласький та Тадеуш Костюшко, очолювали армію у Війні за незалежність США і запам'яталися як національні герої. В цілому, понад мільйон поляків іммігрували до Сполучених Штатів, перш за все в кінці 19-го і на початку 20-го століть. Точне число мігрантів невідоме. Багато іммігрантів були класифіковані як «російські», «німецькі» та «австрійські» службою імміграції США, оскільки польська держава не існувала з 1795 по 1918 рік. Таким чином, колишні території Польщі в цей час перебували під прусським, австрійсько-угорським і російським контролем.

У 2000 році 667 414 американців старше 5 років повідомили про польську мову як про мову, на якій розмовляють вдома, що становить близько 1,4 % груп переписів, які говорять іншою мовою, крім англійської, або 0,25 % населення США.

Історія

Їх історія ділиться на три етапи:

  1. З колоніальної епохи до 1870 року невелике число поляків приїхали в Америку як окремі особи або в невеликі сімейні групи, і вони швидко освоювалися і не утворювали окремі громади. Деякі євреї з Польщі навіть утворювали міста, які були польськими бастіонами, з метою приховати свою єврейську ідентичність.
  2. З 1870 по 1914 рік поляки й польські піддані сформували значну частину хвилі імміграції з Німеччини, Імперської Росії та Австро-Угорщини. Етнічні поляки та євреї, зокрема, утворювали сімейні групи, селилися і / або змішувалися в основному в польських кварталах і інших слов'янських бастіонах і прагнули заробити відносно більше грошей в порівнянні з тим, що вони могли б заробити в Європі (тому багато хто з них брали можливості працевлаштування для ручної праці в промисловості та гірничодобувній промисловості). Основні етнічно польсько-американські організації були засновані через високий інтерес Польщі до католицької церкви, парафіяльним школам і справах місцевих громад.
  1. З 1914 року Сполучені Штати в основному не звертали уваги на не велику кількість емігрантів з Польщі. Рівень доходів зріс з низького, до середнього рівня. Поляки стали активними членами ліберальної Коаліції Нового Кодексу з 1930-х по 1960-і роки, але з того часу вони переїхали в передмістя і стали більш консервативними.

Поширені прізвища

Ім'я Кількість американців — 2000 В Польщі — 2010
Новак 18515 1 Новак
Ковальський 18134 2 Ковальський
14190 3
14190 4
Зелінський 11019 5 Ковальчик
Козловський 10373 6 Камінський
Янковський 9060 7 Левандовський
Грабовський 8975 8 Зелінський
Шиманський 8813 9 Возняк
Возняк 8563 10 Шиманський

Демографія

Окупація

Кількість польських американців
Перепис населення США
Рік Число
1900
<div style="position: absolute; background-color: rgb(206, 223, 242); width:Помилка виразу: неочікуване числоem; height: 1.25em; margin: 0 0 0 0; z-index: 0;">
1 903 000
1970
<div style="position: absolute; background-color: rgb(206, 223, 242); width:Помилка виразу: неочікуване числоem; height: 1.25em; margin: 0 0 0 0; z-index: 0;">
5 105 000
1980
<div style="position: absolute; background-color: rgb(206, 223, 242); width:Помилка виразу: неочікуване числоem; height: 1.25em; margin: 0 0 0 0; z-index: 0;">
8 228 037
1990
<div style="position: absolute; background-color: rgb(206, 223, 242); width:Помилка виразу: неочікуване числоem; height: 1.25em; margin: 0 0 0 0; z-index: 0;">
9 366 106
2000
<div style="position: absolute; background-color: rgb(206, 223, 242); width:Помилка виразу: неочікуване числоem; height: 1.25em; margin: 0 0 0 0; z-index: 0;">
8 977 444
2010
<div style="position: absolute; background-color: rgb(206, 223, 242); width:Помилка виразу: неочікуване числоem; height: 1.25em; margin: 0 0 0 0; z-index: 0;">
9 569 207

Лопата (1976) стверджує, що поляки відрізнялися від більшості етнічних груп в Америці декількома особливостями. По-перше, вони не планували залишатися назавжди та ставати «американізованими». Замість цього вони прийшли тимчасово, щоб заробити гроші, інвестувати й чекати слушної нагоди повернутися. Їх метою було забезпечити собі бажаний соціальний статус в старому світі. Однак багато тимчасових мігрантів вирішили стати постійними американцями.

Багато з них знайшли роботу на вугільних шахтах Пенсільванії й у важкій промисловості (сталеливарні заводи, чавунні ливарні заводи, бійні, нафтопереробні заводи та цукрові заводи), в таких містах як Чикаго, Піттсбург, Детройт, Баффало, Мілвокі, Клівленд і Толедо.

Перепис населення США

Служба перепису населення США просила польських іммігрантів вказувати польську мови як свою рідну мову починаючи з 1900 році, дозволяючи уряду перерахувати їх як окрему національність, коли не було польської держави. В американському переписі не робиться жодної різниці між етнічно польськими американцями та нащадками не етнічних поляків, таких як євреї або українці, які народилися на території Польщі й вважали себе польськими громадянами. З 10 мільйонів польських американців тільки певна частина мають польське етнічне походження. З іншого боку, багато етнічних поляків при приїзді в США з 1795 по 1917 рік, коли ще Польща не існувала, не ідентифікували себе як поляки та замість цього вказували себе як німці, австрійці або росіяни (це стосувалося народів, які окупували Польщу від 1795—1917).

Історично, польські американці дуже швидко освоювались в американському суспільстві. Між 1940 та 1960 роками тільки 20 відсотків дітей польських американців регулярно говорили на польській мові в порівнянні з 50 відсотками українців. На початку 1960-х років 3000 з 300 000 польських американців з Детройта щороку міняли свої імена. Володіння польською мовою рідко зустрічається у польських американців, оскільки 91,3 % говорять тільки англійською мовою. У 1979 році 8 мільйонів респондентів польського походження повідомили, що тільки 41,5 відсотки знають свій родовід, тоді як 57,3 % греків, 52 % італійців і сицилійців та 44 % українців зробили це.

Дохід

За освітніми показниками, згідно з переписом населення США, 37,6 % мають ступінь бакалавра або вище, тоді як серед американського населення це відсоток складає 28,5 %. Середній дохід для американців польського походження складає 61 846 доларів США, без будь-яких статистично значущих відмінностей від інших слов'яно-американських груп, чеських, словацьких та українських.

Соціально-економічні показники: 2011
Етнічна приналежність Доходи Вища освіта (%)
$70 310 57,5
Поляки $61 846 37,6
$61 758 40,4
Словаки $61 389 38,9
Українці $60 332 47,4
Білих неіспаномовних $55 305 31,9
Загальна кількість населення США $50 502 28,5

Польське населення

Польське населення в США з 2010 року:

Рік Число
2010 475 503
2011 ▼461 618
2012 ▼440 312
2013 ▼432 601
2014 ▼424 460
2015 ▼419 332
2016 ▲424 928

Общини

Переважна більшість польських іммігрантів селилися в міських районах, які були залучені в промисловості. Меншість, за деякими оцінками, тільки десять відсотків, селилося в сільській місцевості.

Історик Джон Буковчік зазначив, що польські іммігранти в Америці були дуже мобільними, і від 40 до 60 відсотків, ймовірно, переміщалися з міста протягом 10 років. Причини цього дуже індивідуалістичні; Теорія Буковчіка полягає в тому, що багато іммігрантів з сільськогосподарською освітою прагнули мігрувати, тому що вони не були прив'язні до місцевих земельних ділянок, як це було в Польщі. Інші наважувались почати бізнес і більшість з них відкрили невеликі роздрібні магазини, такі як пекарні, м'ясні магазини, салони і друкарні.

Чикаго

Одна з найпомітніших за розміром польська громада знаходиться в Чикаго і його передмістях. У «Альманасі американської політики 2004» говориться, що «Навіть сьогодні, в Арчер-Хайтс (околиці Чикаго), ви навряд чи можете піти кудись, не почувши польської мови».

Вважається, що Чикаго є найбільшим польсько розмовним містом за межами Польщі, з приблизно 185 тисячами польською мовного населення, поставивши польську мову на третє місце в Чикаго. Вплив польської громади Чикаго демонструють численні польсько-американські організації: Польський музей Америки, Польський католицький союз Америки (найстаріша польсько-американська організація в США), Польська американська асоціація, Польсько-американський конгрес, Польський Національний альянс і альянс польських горян Північної Америки . Крім того, в штаті Іллінойс проживає більше мільйона чоловік, які мають польське походження, третя за чисельністю етнічна група після німецьких і ірландських американців.

Чиказька польська громада зосереджена уздовж північно-західних і південно-західних сторін міста, уздовж проспектів Мілвокі та Арчера, відповідно. Фестиваль Taste of Polonia в Чикаго відзначається в парку Джефферсона, в кожен День Праці (США). Майже 3 мільйони жителів польського походження живуть в районі між Чикаго і Детройтом. Спільнота зіграла роль вірного прихильника Демократичної партії та була винагороджена кількома місцями в Конгресі. Провідним представником був конгресмен Ден Ростенковський, один з найвпливовіших членів Конгресу (з 1959 по 1995 рік), особливо з питань оподаткування, до того як він потрапив до в'язниці.

Нью-Йорк Сіті Метрополітан / Північний Нью-Джерсі

Нью-Йоркський Метрополітан, в тому числі боро Брукліну, а також Північний Нью-Джерсі, є батьківщиною другої за величиною спільноти польських американців. Greenpoint, в Брукліні є батьківщиною маленької Польщі в Нью-Йорку, в той час як Williamsburg, Maspeth і Ridgewood також містять яскраві польські спільноти.

Лінден Нью-Джерсі

15,6 % жителів від п'яти років і старше в місті Лінден в основному говорять польською мовою вдома, а безліч польсько-мовних установ знаходиться на станції Лінден, яка є прямою лінією в Манхеттені. Римсько-католицька церква Св. Терези пропонує меси польською мовою.

Інші області

В окрузі Гудзон, штат Нью-Джерсі, в Байонні розміщується найбільше в Польщі американське співтовариство Нью-Джерсі. Валлінгтон в Берген-Каунті, штат Нью-Джерсі, містить найвищий відсоток населення польських американців і один з найвищих в Сполучених Штатах — більше 40 %. Однак в Нью-Джерсі польські популяції також швидко ростуть в окрузі Пассаїк, у Гарфілді, графстві Берген.

Ріверхед, Нью-Йорк, розташований на східному Лонг-Айленді, містить район, відомий як Польське місто, де багато польських мігрантів продовжують оселитися з часів Другої світової війни; місто має польську архітектуру, магазини. Польське місто проводить щорічну літню Польську ярмароку. LOT Polish Airlines надає цілодобове авіаційне обслуговування між Міжнародним аеропортом імені Джона Кеннеді в районі Квінза в Нью-Йорку, Ньюарку та Варшаві.

Фонд Костюшко знаходиться в Нью-Йорку.

Вісконсин і Міннесота

Польське населення Мілвокі завжди було меншим по чисельності, аніж німецько-американська громада. Проте, колись численна польська громада міста збудувала ряд польських соборів, серед яких чудова базиліка святого Йосафата і католицька церква Св. Станіслава. Багато польських жителів і підприємств як і раніше знаходяться в районі села Лінкольн. Місто також є батьківщиною польського фестивалю, найбільшого польського фестивалю в Сполучених Штатах, де польські американці з усього Вісконсина і прилеглого Чикаго приїжджають, щоб доторкнутися до польської культури через музику, їжу і розваги.

В Вісконсині, Міннесоті і Небрасці є різні типи поселень зі значними польськими громадами, які були створені в сільських районах. Історик Джон Радзіловський вважає, що до третини поляків в Міннесоті оселилися в сільських районах, де вони створили 40 громад, які часто були зосереджені навколо католицької церкви.

Мічиган

Польське населення Мічигану в 850 000 чоловік є третім за величиною серед штатів США. Польські американці складають 8,6 % всього населення Мічигану. У місті Детройт є дуже велика польська громада, яка історично знаходиться в Полетауні та Гемтремку на східній стороні Детройта. Сьогодні в цьому районі є одні з найкрасивіших польських церков в Америці, таких як Св. Станіслав, Солодке Серце Марії, Св. Альбертусом, Св. Йосипа і Св. Гіацинт. Мічиган як штат має польське населення всюди.

Польський вплив як і раніше відчувається у всій області Детройта, особливо в передмісті Вайандотта, яке поступово стає основним центром польської американської діяльності в штаті. Збільшення міграції з Польщі допомагає зміцнити парафіяльну громаду Богоматері на горі Кармель і безліч польських американських громадських організацій, розташованих в місті Вайандотте. Крім того, в передмісті Детройта в Трої знаходиться Американський Польський культурний центр, де в Національному польсько-американському спортивному залі слави представлено понад 200. Підготовча школа Св. Марії, середня школа в Орчард Лейк з історично польським корінням, спонсорує популярну щорічну Польську виставку, яка вважається найбільшим ярмарком середньої школи Америки.

Огайо

В Огайо проживає понад 440 000 чоловік польського походження, їх присутність найсильніше відчувається в районі Великого Клівленду, де проживає половина польського населення Огайо. У місті Клівленд, штат Огайо, є велика польська громада, особливо в історичному Слов'янському селі, як частина Секції Варшави. Поляки з цієї частини Клівленда мігрували в передмістя, такі як Гарфілд Хайтс, Парма і Сім пагорбів. Інші члени польської громади Клівленда живуть в Брексвіллі, Незалежності та Бродвью-Хайтс. Багато з цих поляків повертаються до своїх польських коренів, відвідуючи меси в церкві Святого Станіслава, на Східній 65-й вулиці і Бакстер-авеню. Поляки в Клівленді відзначають щорічний фестиваль врожаю, який зазвичай проводиться в кінці серпня. У ньому представлені польська музика та польська їжа. Інша польська частина Клівленда знаходиться в Тремонті, розташованому на західному боці Клівленда. Домашні парафії — св. Іоанн Канта та Сент-Джон Канті. У Клівленді також проводяться святкові заходи Польщі.

Техас

Панна Марія, штат Техас, була заснована Верхнесилезськими поселенцями в переддень Різдва в 1854 році. Деякі люди все ще говорять на сілезькій мові в Техасі.

Інші міста

Інші промислові міста з великими польськими громадами включають: Баффало, Нью-Йорк, Бостон, Балтимор, Нова Британія, Коннектикут, Портленд, Штат Орегон; Міннеаполіс, Філадельфія, Колумб, Огайо; Ері, штат Пенсильванія; Рочестер, Нью-Йорк; Сірак'юс, Нью-Йорк; Лос-Анджелес; Сан-Франциско; Піттсбург; центральний / західний Массачусетс; і Дулут, штат Міннесота.

Округ Лузерн, в північно-східній Пенсильванії, є єдиним округом в Сполучених Штатах, де безліч жителів заявляють про свій польський родовід. Сюди входять міста Вілкс-Барре, Піттстон, Хейзелтон і Нантікок. Багато мігрантів були залучені до цієї області через видобуток антрацитового вугілля в регіоні. Польський вплив як і раніше поширений сьогодні, у вигляді церковних базарів, польської музики і польської кухні.

В загальному по штатах

Згідно з переписом Сполучених Штатів у 2000 році, штати США з найбільшою кількістю польських американців:

У відсотках від загальної чисельності населення

image
Карта приблизного числа польських американців в кожному зі штатів США в процентах від загальної чисельності населення. Позначено від 1 % до 10 %.

Релігія

Як і в Польщі, більшість польських іммігрантів — католики. Історично склалося так, що менш як 5 % американців, які назвали себе польськими, заявили про сповідування інших релігій, крім римсько-католицької. Єврейські іммігранти з Польщі, в основному без винятку, ідентифікували себе як «єврей» або «російський єврей», коли вони перебували в Сполучених Штатах, і зіткнулися з історичної траєкторією, значно відмінною від етнічних поляків. Анусіми з Польщі також відрізнялися в своїй самоідентифікації, але в основному ідентифікував себе як «поляки» в Сполучених Штатах.

Польські американці побудували десятки польських соборів в районах Великих озер і Нової Англії та в Середній Атлантиці. Поляки Чикаго заснували такі церкви: Св. Станіслава Костку, Святої Трійці, Св. Іоанна Канта, Св. Олени, Св. Фіделіс, Св. Марії, Св. Гедвіги, Св. Йосафата, Св. Франциска Ассізі (Парк Гумбольдта), Базиліка Св. Гіацинта, Св. Вацлава, Непорочного Серця Марії, Св. Станіслава, Сент-Джеймса (Крагін), Св. Ладіслава, Св. Констанса, Св. Марії Нескінченної Допомоги, Св. Барбари, SS. Петра і Павла, Святого Йосипа, П'яти Святих мучеників, Св. Панкратія, Св. Бруно, Св. Камілли, Святого Михайла (Південний Чикаго), Непорочного зачаття (Південний Чикаго), Св. Марії Магдалини, Санкт -Броніслава, Св. Текле, Св. Флоріан, Св. Марії Ченстоховської (Цицерон), Св. Симеона (Беллвуд), Св. Блазе (Саміт), Св. Говеніке (Даунерс-Гроув), Св. Іоанна Рибака (Ліль), Св. Ісидора Фермера (Блакитний острів), Св. Андрія Апостола (місто Калумет) і Святого Іоанна Хрестителя (Харві), а також лікарні Св. Марії Назаретської, на Близькому Вест-Сайді.

Поляки створили близько 50 католицьких парафій в Міннесоті. Серед них: Св. Войцеха (Адальберт) і Св. Казимира (Казимир) в Св. Павла; Святий Хрест, Св. Філіпа, Св. Гедвіга (Ядвіга Сілезький), в Міннеаполісі; Зірка «Наша леді» і Св. Казимира в Дулуті; і Св. Казімежа (Казимира) та Св. Станіслав Костка в Вайноні. Деякі з парафій заснованих поляками в штаті Міннесота, включають в себе: Св. Іоанна Канта у Вільно; Св. Йосиф (Йосип) в Браувілле; Святий Іоанн Хрестителя у Вірджинії; Св. Марії в Ченстохові; Св. Войцеха (Адальберт) в Срібному озері; Богоматірі Гори Кармель в Ополе.

Поляки Клівленда створили церкву Св. Гіацинта (нині закриту), церква Святого Станіслава (1873), Святе Серце (1888—2010) Непорочне Серце Марії (1894), Св. Іоанна Канціо (Вестсайдська поляки), Св. Варвари (закриті) Церква Св. Петра і Павла (1927) в Гарфілді Хайтс, Сен-Тереза (1927) Гарфілд-Хайтс, Лікарня Мерімонт (1948) Гарфілд-Хайтс і церква Святої Моніки (1952) Гарфілд-Хайтс. Крім того, польська громадськість створила храм Богоматері Ченстохова в кампусі лікарні Мерімонт.

Поляки в Саут-Бенд, штат Індіана, заснували чотири парафії: прихід Св. Хедвига (1877 р.), прихід Св. Казимира (1898 р.), прихід Св. Станіслава (1907 р.) і прихід Св. Адальберта, Південний Бенд (1910 р.).

Близько 1897 року, на польському пагорбі Піттсбурга, було створено Непорочне Серце Марії, побудоване за зразком базиліки Святого Петра в Римі.

Польські американці зберегли свою давню традицію поклоніння Ченстоховській іконі Божої Матері в Сполучених Штатах. Копії картини поширені в польських американських церквах і парафіях, і багато церков і парафій названі на її честь. Шанування Діви Марії в польських парафіях є істотною відмінністю між польським католицизмом і звичайним католицизмом; Наприклад, польські черниці з ордену Феліціста взяли маріанство як наріжний камінь їх духовного розвитку, а польські церкви в США вважалися «культоподібними» в їх шанування Марії. Маріанство, яке викладали в польських парафіяльних школах в Сполучених Штатах, було розроблено незалежно від Католицької Церкви і продемонструвало автономію з боку черниць, які вчили польських американців. У Польщі, вважається. що Діва Марія служить матір'ю милосердя і порятунку для католиків, і протягом середньовіччя польські лицарі молилися перед нею перед битвою.

Хоча більшість польських американців залишилися вірними Католицькій Церкві, в 1897 році в Скрентоні, штат Пенсильванія, відкололася одна з католицьких церков. Польські парафіяни заснували церкву, щоб утвердити незалежність від католицької церкви в Америці. Вона існує і сьогодні з 25 000 парафіянами та залишається незалежною від авторитету Римо-католицької церкви.

Польща також є батьківщиною послідовників протестантизму і східної православної церкви. Невеликі групи обох цих груп також іммігрували до Сполучених Штатів. Одним з найбільш знаменитих художників релігійних ікон в Північній Америці сьогодні є польсько-американський східно-православний священик, о. Теодор Юревич, який одноосібно розмалював новий монастир Грачаніци на Третьому озері, штат Іллінойс.

Невелика група Липських татар, яка прибула з Білостока, допомогла створити першу мусульманську організацію в Брукліні, Нью-Йорк, в 1907 році, а потім і мечеть, яка все ще використовується.

Культура

Культурні вклади польських американців охоплюють широкий спектр, включаючи засоби масової інформації, видавничу індустрію, релігія, художнє життя, кухню і музеї, а також фестивалі.

ЗМІ

Серед найбільш примітних польських американських медіа-груп: Книги Гіппокрана (заснована польським американцем Джорджем Благово); TVP Polonia; Polsat 2 International; TVN International; Polvision; TV4U в Нью-Йорку; WPNA Radio Chicago; Польська радіоуслугі (раніше Радіо Полонія); Полонія сьогодні і Варшавський голос. Є також польські американські газети і журнали, такі як журнал Dziennik Związkowy, PL, Polish Weekly Chicago, Super Express USA і Nowy Dziennik в Нью-Йорку і Tygodnik Polski і The Polish Times в Детройті, Przeglad Polski Online, Польський американський журнал, «Польські новини в Інтернеті», Am-Pol Eagle Newspaper і «Прогрес для Польщі» та інші.

Культурні особливості

Навіть в давно інтегрованих громадах залишаються залишки польської культури і лексики. Римо-католицькі церкви, побудовані польськими американськими громадами, часто служать засобом збереження культури.

Протягом 1950-х-1970-х років польські весілля часто були подією на весь день. Традиційні польські весілля в окрузі Чикаго, завжди відбувалися по суботах. Прийоми зазвичай проводилися в великому залі, такому як зал VFW. Польський гурт барабанів, співачка, акордеон і трубач розважали людей, коли вони танцювали традиційні танці, такі як оберек, «Польський хоп» і вальс. Найважливіша частина слов'янської культури, їжа грала дуже важливу роль. Очікується, що музиканти, а також гості насолоджуватимуться достатньою кількістю їжі та напоїв. Були поширені такі продукти, як польська ковбаса, квашена капуста, піорогі та клюски. Звичайними напоями були пиво, викрутки і високі кулі. В сучасній американській кухні стали популярними багато польських страв, в тому числі кільбаса (польська ковбаса), торт бабки, кашанка (касандка) і піорогі.

Культурні групи Польщі включають Польську асоціацію мистецтв і Польські соколи.

Серед багатьох польських американських письменників — кілька поетів, таких як Філ Боярський, Гедвігою Горскі, Джон Геслоускі, Джон Мінческі, Лінда Немек Фостер, Леонард Кресс (поет і перекладач), Сесілія Волочити, Кім Кікель і Марк Павляк (поет і редактор), поряд з романістами Леслі Пьетріком, Тадом Рутковським, Сюзанною Стремпеком Ши та іншими.

Музеї

Серед найбільш відомих польських музеїв — Польський музей Америки в старому польському центрі Чикаго; заснований в 1935 році, найбільший етнічний музей в США, спонсорований Польським католицьким союзом Америки. Музейна бібліотека вважається однією з кращих, за межами Польщі. Настільки ж амбіційним є Польський американський музей, розташований в Порт-Вашингтоні, Нью-Йорк, заснований в 1977 році. У ньому представлені твори народного мистецтва, костюми, історичні артефакти і картини, а також двомовна дослідницька бібліотека з особливим наголосом на досягнення людей польського походження в Америці. Існує також Польський інститут культури та музей Вайнони, штат Міннесота, неофіційно відомий як «Польський музей Вайнони». У Польському музеї Вайнони, офіційно створеного в 1979 році Полом Бреза, представлені експонати, що відносяться до польської культури Вануну, і проводиться широкий спектр заходів, присвячених польсько-американській спадщині Америки в цілому.

Фестивалі

Існує безліч унікальних фестивалів, вуличних вечірок і парадів, що проводяться польсько-американським співтовариством. Польський фестиваль в Мілвокі, штат Вісконсин, який є популярним щорічним фестивалем, проходить в Фестивальному парку Генрі Майера. Він також є найбільшим польським фестивалем в Сполучених Штатах. Це привертає польських американців з усього Вісконсина і прилеглого Чикаго, які приїжджають, щоб доторкунтись до польської культури через музику, їжу і розваги. Нью-Йорк є батьківщиною Нью-Йоркського кінофестивалю в Польщі, щорічного кінофестивалю, який демонструє сучасні і минулі фільми польського кіно. NYPFF — єдина щорічна презентація польських фільмів в Нью-Йорку і найбільший фестиваль, який просуває і представляє польські фільми на Східному узбережжі. Польський фестиваль на площі Клінтон в Сиракузі став найбільшою культурною подією в історії польської громади в Центральному Нью-Йорку. Польський фестиваль в Портленді, штат Орегон, є найбільшим в Західній частині Сполучених Штатів. Одним з найновіших і найамбітніших фестивалів є Польський кінофестиваль в Сіетлі, організований спільно з Польським кінофестивалем в Гдині, Польща. Канзас-Сіті, штат Канзас, є батьківщиною для багатьох польських американськанців походження. Протягом останніх 31 років в All Saints Parish був організований Польський день.

Вихідні дні

Внесок в американську культуру

Польські американці багато в чому вплинули на американську культуру. Найбільш помітним є те, що Джефферсон, який розробляв Конституцію Сполучених Штатів, був натхненний релігійною терпимістю до Варшавської Конфедерації, яка гарантувала свободу совісті.

Польська культура також вплинула на кулінарні смаки США — включенням традиційної польської кухні, наприклад: піерогі, кільбаса, голабкі. Деякі з польських страв були перероблені і заново створені в новому американському середовищі.

Польські американці також сприяли зміні фізичного ландшафту міст, які вони населяли, зводячи пам'ятники польсько-американським героям, таким як Костюшко і Пуласкі. Відмінні культурні явища, такі як польські квартири або архітектурний стиль польського собору, стали невіддільною частиною областей, де проживало польське населення.

Культурні зв'язки поляків з римським католицизмом також вплинули на прийняття таких обрядів, як благословення кошиків до Великодня в багатьох районах Сполучених Штатів з боку римських католиків.

Архітектурний вплив

Ранні польські іммігранти будували будинки з високими дахами в Сполучених Штатах. Високий скатний дах необхідний в країнах, з високим відсотком опадів снігу, є спільною рисою архітектури Північної та Східної Європи. У Панні Марії, штат Техас, поляки будували цегляні будинки з товстими стінами і високими дахами. Метеорологічні дані і дані про ґрунт показують, що регіон в Техасі схильний до 1 дюйму снігу, а метеорологічне дослідження, проведене в 1960—1990 роках, показало, що найнижча денна температура, коли-небудь зареєстрована, становила 5 градусів за Фаренгейтом в 21 січня 1986 року, малоймовірна для снігу. Затінена веранда, створена цими дахами, була популярним житловим простором для польських техасців, які проводили більшу частину свого часу там, щоб уникнути субтропічних температур Техасу. Поляки в Техасі додавали ґанок на цих верандах, часто на південній вітряній стороні, що є зміною традиційної народної архітектури. Відповідно до усних історій, записаних від нащадків, веранди використовувалися для «майже всіх повсякденних занять з приготування страв для обробки шкір тварин». Поляки в Техасі клали солому на дахах до початку 1900-х років. Перший будинок, побудований поляком в Панні Марії, — будинок Джона Гавлика, був побудований в 1858 році. Будівля все ще стоїть і відвідується як історична пам'ятка в культурної історії Техасу. У 2011 році Товариство консервації Сан-Антоніо фінансувало заміну даху будівлі, назвавши її «історично та архітектурно значущою будівлею».

Військовий

Організації, такі як Польський легіон американських ветеранів, були організовані для увічнення польського вкладу в американських військових діях.

Примітки

  1. . United States Census Bureau. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
  2. слово американець енциклопедично означає мешканець частини світу Америка, як і прикметник американський має подібне співвідношення, але розмовно американець — мешканець США
  4. (PDF). The Polish-American Liturgical Center. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015.
  5. Polish Americans, Status in an ethnic Community. by Helena Lopata, p. 89
  6. Rank of States for Selected Ancestry Groups with 100,00 or more persons: 1980 (PDF). Бюро перепису населення США. Процитовано 30 листопада 2012.
  7. 1990 Census of Population Detailed Ancestry Groups for States (PDF). Бюро перепису населення США. 18 вересня 1992. Процитовано 30 листопада 2012.
  8. Ancestry: 2000. Бюро перепису населення США. Процитовано 30 листопада 2012.
  9. Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported 2010 American Community Survey 1-Year Estimates. Бюро перепису населення США. Процитовано 30 листопада 2012.
  10. Data Access and Dissemination Systems (DADS). American FactFinder - Results. Factfinder.census.gov. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 17 березня 2015.

Бібліографії

  • Bukowczyk, John J. (1986). And My Children Did Not Know Me: A History of the Polish-Americans. Bloomington: Indiana University Press. ISBN . OCLC 59790559.
  • Bukowczyk, John J. (1996). Polish Americans and Their History: Community, Culture, and Politics. Pittsburgh, Pa: University of Pittsburgh Press. ISBN . OCLC 494311843.
  • Erdmans, Mary Patrice (1998). Opposite Poles: Immigrants and Ethnics in Polish Chicago, 1976–1990. University Park, Pa: Pennsylvania State University Press. ISBN . OCLC 37245940.
  • Gladsky, Thomas S. (1992). Princes, Peasants, and Other Polish Selves: Ethnicity in American Literature. Amherst: University of Massachusetts Press. ISBN . OCLC 24912598.
  • Greene, Victor. «Poles» in Stephan Thernstrom, ed., Harvard Encyclopedia of American Ethnic groups (Harvard University Press, 1980) pp 787–803
  • Jackson, David J. (2003). Just Another Day in a New Polonia: Contemporary Polish-American Polka Music. Popular Music & Society. 26 (4): 529—540. doi:10.1080/0300776032000144986. ISSN 0300-7766. OCLC 363770952.
  • Lopata, Helena Znaniecka (1976). Polish Americans: Status Competition in an Ethnic Community. Ethnic groups in American life series. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall. ISBN . OCLC 1959615.
  • Majewski, Karen (2003). Traitors and True Poles: Narrating a Polish-American Identity, 1880–1939. Ohio University Press Polish and Polish-American studies series. Athens: Ohio University Press. ISBN . OCLC 51895984.
  • Nowakowski, Jacek (1989). Polish-American Ways. New York: Perennial Library. ISBN . OCLC 20130171.
  • Pacyga, Dominic A. "Poles, " in Elliott Robert Barkan, ed., A Nation of Peoples: A Sourcebook on America's Multicultural Heritage (1999) pp 428–45
  • Pienkos, Donald E. PNA: A Centennial History of the Polish National Alliance of the United States (Columbia University Press, 1984)
  • Pienkos, Donald E., «Of Patriots and Presidents: America's Polish Diaspora and U.S. Foreign Policy since 1917,» Polish American Studies 68 (Spring 2011), 5–17.
  • Pula, James S. (1995). Polish Americans: An Ethnic Community. Twayne's immigrant heritage of America series. New York: Twayne Publishers. ISBN . OCLC 30544009.
  • Pula, James S. (1996). Image, Status, Mobility and Integration in American Society: The Polish Experience. Journal of American Ethnic History. 16 (1): 74—95. ISSN 0278-5927. OCLC 212041643.
  • Pula, James S. «Polish-American Catholicism: A Case Study in Cultural Determinism», U.S. Catholic Historian Volume 27, #3 Summer 2009, pp. 1–19; in
  • Radzilowski, John. «A Social History of Polish-American Catholicism», U.S. Catholic Historian — Volume 27, #3 Summer 2009, pp. 21–43 in
  • Silverman, Deborah Anders (2000). Polish American Folklore. Urbana: Univ. of Illinois Press. ISBN . OCLC 237414611.
  • ; (1996) [1918–1920]. The Polish Peasant in Europe and America: A Classic Work in Immigration History. Urbana: University of Illinois Press. ISBN . OCLC 477221814.

Історіографія

  • Jaroszynska-Kirchmann, Anna D., "The Polish American Historical Association: Looking Back, Looking Forward, « Polish American Studies, 65 (Spring 2008), 57–76.
  • Walaszek, Adam. „Has the“ Salt-Water Curtain» Been Raised Up? Globalizing Historiography of Polish America." Polish American Studies 73.1 (2016): 47-67.
  • Wytrwal, Joseph Anthony (1969). Poles in American History and Tradition. Detroit: Endurance Press. OCLC 29523.
  • Zurawski, Joseph W. "Out of Focus: The Polish American Image in Film, " Polish American Studies (2013) 70#1 pp. 5–35 in JSTOR
  • Zurawski, Joseph W. (1975). Polish American History and Culture: A Classified Bibliography. Chicago: Polish Museum of America. OCLC 1993061.
  • Zych Adam A. (2005). The Living Situation of Elderly Americans of Polish Descent in Chicago. Wrocław: Wydawnictwo Naukowe DSWE TWP.

Див. також

Посилання

  • , immigration records to United States between 1834 through 1897
  • Music made by Polish-Americans
  • Chicago Foreign Language Press Survey: English translations of 120,000 pages of newspaper articles from Chicago's foreign language press from 1855 to 1938, many from Polish papers.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Polyaki SShA abo rozmovno Polski amerikanci gromadyani abo meshkanci Spoluchenih Shtativ bez otrimanya gromadyanstva SShA yaki mayut povne abo chastkove polske pohodzhennya Za ocinkami 9 15 miljona polskih amerikanciv skladayut blizko 2 83 naselennya SShA Polski amerikanci ye najbilshoyu slov yanskoyu etnichnoyu grupoyu u Spoluchenih Shtatah drugoyu za velichinoyu grupoyu Centralnoyi Yevropi ta vosmoyu za velichinoyu grupoyu immigrantiv v cilomu Polyaki SShA Polska diaspora SShA Polonia amerykanskaSamonazvaPolonia amerykanskaKilkist9 152 819 Ocinka SShA 2018 rik samozvit Blizko 2 83 naselennya SShAArealPivnichnij Shid Nyu Jork Nyu Dzhersi Pensilvaniya Konnektikut Massachusets Serednij Zahid Michigan Illinojs Viskonsin Ogajo Minnesota Indiana Pivnichna Dakota Blizki do polyaki inshi zahidnoslov yanski amerikanci silezki amerikanci Movaanglijska amerikanska anglijska polskaReligiyaperevazhno rimo katolicizm Pershi polski poselenci pribuli v nevdalu koloniyu Voltera Reli Roanok u 1585 roci U 1608 roci polski poselenci priyihali v Koloniyu Virdzhiniyi v yakosti kvalifikovanih majstriv Dva polskih immigranti Kazimir Pulaskij ta Tadeush Kostyushko ocholyuvali armiyu u Vijni za nezalezhnist SShA i zapam yatalisya yak nacionalni geroyi V cilomu ponad miljon polyakiv immigruvali do Spoluchenih Shtativ persh za vse v kinci 19 go i na pochatku 20 go stolit Tochne chislo migrantiv nevidome Bagato immigrantiv buli klasifikovani yak rosijski nimecki ta avstrijski sluzhboyu immigraciyi SShA oskilki polska derzhava ne isnuvala z 1795 po 1918 rik Takim chinom kolishni teritoriyi Polshi v cej chas perebuvali pid prusskim avstrijsko ugorskim i rosijskim kontrolem U 2000 roci 667 414 amerikanciv starshe 5 rokiv povidomili pro polsku movu yak pro movu na yakij rozmovlyayut vdoma sho stanovit blizko 1 4 grup perepisiv yaki govoryat inshoyu movoyu krim anglijskoyi abo 0 25 naselennya SShA IstoriyaYih istoriya dilitsya na tri etapi Z kolonialnoyi epohi do 1870 roku nevelike chislo polyakiv priyihali v Ameriku yak okremi osobi abo v neveliki simejni grupi i voni shvidko osvoyuvalisya i ne utvoryuvali okremi gromadi Deyaki yevreyi z Polshi navit utvoryuvali mista yaki buli polskimi bastionami z metoyu prihovati svoyu yevrejsku identichnist Z 1870 po 1914 rik polyaki j polski piddani sformuvali znachnu chastinu hvili immigraciyi z Nimechchini Imperskoyi Rosiyi ta Avstro Ugorshini Etnichni polyaki ta yevreyi zokrema utvoryuvali simejni grupi selilisya i abo zmishuvalisya v osnovnomu v polskih kvartalah i inshih slov yanskih bastionah i pragnuli zarobiti vidnosno bilshe groshej v porivnyanni z tim sho voni mogli b zarobiti v Yevropi tomu bagato hto z nih brali mozhlivosti pracevlashtuvannya dlya ruchnoyi praci v promislovosti ta girnichodobuvnij promislovosti Osnovni etnichno polsko amerikanski organizaciyi buli zasnovani cherez visokij interes Polshi do katolickoyi cerkvi parafiyalnim shkolam i spravah miscevih gromad Z 1914 roku Spolucheni Shtati v osnovnomu ne zvertali uvagi na ne veliku kilkist emigrantiv z Polshi Riven dohodiv zris z nizkogo do serednogo rivnya Polyaki stali aktivnimi chlenami liberalnoyi Koaliciyi Novogo Kodeksu z 1930 h po 1960 i roki ale z togo chasu voni pereyihali v peredmistya i stali bilsh konservativnimi Poshireni prizvishaIm ya Kilkist amerikanciv 2000 V Polshi 2010 Novak 18515 1 Novak Kovalskij 18134 2 Kovalskij 14190 3 14190 4 Zelinskij 11019 5 Kovalchik Kozlovskij 10373 6 Kaminskij Yankovskij 9060 7 Levandovskij Grabovskij 8975 8 Zelinskij Shimanskij 8813 9 Voznyak Voznyak 8563 10 ShimanskijDemografiyaOkupaciya Kilkist polskih amerikanciv Perepis naselennya SShA Rik Chislo 1900 lt div style position absolute background color rgb 206 223 242 width Pomilka virazu neochikuvane chisloem height 1 25em margin 0 0 0 0 z index 0 gt 1 903 000 1970 lt div style position absolute background color rgb 206 223 242 width Pomilka virazu neochikuvane chisloem height 1 25em margin 0 0 0 0 z index 0 gt 5 105 000 1980 lt div style position absolute background color rgb 206 223 242 width Pomilka virazu neochikuvane chisloem height 1 25em margin 0 0 0 0 z index 0 gt 8 228 037 1990 lt div style position absolute background color rgb 206 223 242 width Pomilka virazu neochikuvane chisloem height 1 25em margin 0 0 0 0 z index 0 gt 9 366 106 2000 lt div style position absolute background color rgb 206 223 242 width Pomilka virazu neochikuvane chisloem height 1 25em margin 0 0 0 0 z index 0 gt 8 977 444 2010 lt div style position absolute background color rgb 206 223 242 width Pomilka virazu neochikuvane chisloem height 1 25em margin 0 0 0 0 z index 0 gt 9 569 207 Lopata 1976 stverdzhuye sho polyaki vidriznyalisya vid bilshosti etnichnih grup v Americi dekilkoma osoblivostyami Po pershe voni ne planuvali zalishatisya nazavzhdi ta stavati amerikanizovanimi Zamist cogo voni prijshli timchasovo shob zarobiti groshi investuvati j chekati slushnoyi nagodi povernutisya Yih metoyu bulo zabezpechiti sobi bazhanij socialnij status v staromu sviti Odnak bagato timchasovih migrantiv virishili stati postijnimi amerikancyami Bagato z nih znajshli robotu na vugilnih shahtah Pensilvaniyi j u vazhkij promislovosti stalelivarni zavodi chavunni livarni zavodi bijni naftopererobni zavodi ta cukrovi zavodi v takih mistah yak Chikago Pittsburg Detrojt Baffalo Milvoki Klivlend i Toledo Perepis naselennya SShA Sluzhba perepisu naselennya SShA prosila polskih immigrantiv vkazuvati polsku movi yak svoyu ridnu movu pochinayuchi z 1900 roci dozvolyayuchi uryadu pererahuvati yih yak okremu nacionalnist koli ne bulo polskoyi derzhavi V amerikanskomu perepisi ne robitsya zhodnoyi riznici mizh etnichno polskimi amerikancyami ta nashadkami ne etnichnih polyakiv takih yak yevreyi abo ukrayinci yaki narodilisya na teritoriyi Polshi j vvazhali sebe polskimi gromadyanami Z 10 miljoniv polskih amerikanciv tilki pevna chastina mayut polske etnichne pohodzhennya Z inshogo boku bagato etnichnih polyakiv pri priyizdi v SShA z 1795 po 1917 rik koli she Polsha ne isnuvala ne identifikuvali sebe yak polyaki ta zamist cogo vkazuvali sebe yak nimci avstrijci abo rosiyani ce stosuvalosya narodiv yaki okupuvali Polshu vid 1795 1917 Istorichno polski amerikanci duzhe shvidko osvoyuvalis v amerikanskomu suspilstvi Mizh 1940 ta 1960 rokami tilki 20 vidsotkiv ditej polskih amerikanciv regulyarno govorili na polskij movi v porivnyanni z 50 vidsotkami ukrayinciv Na pochatku 1960 h rokiv 3000 z 300 000 polskih amerikanciv z Detrojta shoroku minyali svoyi imena Volodinnya polskoyu movoyu ridko zustrichayetsya u polskih amerikanciv oskilki 91 3 govoryat tilki anglijskoyu movoyu U 1979 roci 8 miljoniv respondentiv polskogo pohodzhennya povidomili sho tilki 41 5 vidsotki znayut svij rodovid todi yak 57 3 grekiv 52 italijciv i sicilijciv ta 44 ukrayinciv zrobili ce Dohid Za osvitnimi pokaznikami zgidno z perepisom naselennya SShA 37 6 mayut stupin bakalavra abo vishe todi yak sered amerikanskogo naselennya ce vidsotok skladaye 28 5 Serednij dohid dlya amerikanciv polskogo pohodzhennya skladaye 61 846 dolariv SShA bez bud yakih statistichno znachushih vidminnostej vid inshih slov yano amerikanskih grup cheskih slovackih ta ukrayinskih Socialno ekonomichni pokazniki 2011 Etnichna prinalezhnist Dohodi Visha osvita 70 310 57 5 Polyaki 61 846 37 6 61 758 40 4 Slovaki 61 389 38 9 Ukrayinci 60 332 47 4 Bilih neispanomovnih 55 305 31 9 Zagalna kilkist naselennya SShA 50 502 28 5 Polske naselennya Polske naselennya v SShA z 2010 roku Rik Chislo 2010 475 503 2011 461 618 2012 440 312 2013 432 601 2014 424 460 2015 419 332 2016 424 928ObshiniPerevazhna bilshist polskih immigrantiv selilisya v miskih rajonah yaki buli zalucheni v promislovosti Menshist za deyakimi ocinkami tilki desyat vidsotkiv selilosya v silskij miscevosti Istorik Dzhon Bukovchik zaznachiv sho polski immigranti v Americi buli duzhe mobilnimi i vid 40 do 60 vidsotkiv jmovirno peremishalisya z mista protyagom 10 rokiv Prichini cogo duzhe individualistichni Teoriya Bukovchika polyagaye v tomu sho bagato immigrantiv z silskogospodarskoyu osvitoyu pragnuli migruvati tomu sho voni ne buli priv yazni do miscevih zemelnih dilyanok yak ce bulo v Polshi Inshi navazhuvalis pochati biznes i bilshist z nih vidkrili neveliki rozdribni magazini taki yak pekarni m yasni magazini saloni i drukarni Chikago Odna z najpomitnishih za rozmirom polska gromada znahoditsya v Chikago i jogo peredmistyah U Almanasi amerikanskoyi politiki 2004 govoritsya sho Navit sogodni v Archer Hajts okolici Chikago vi navryad chi mozhete piti kudis ne pochuvshi polskoyi movi Vvazhayetsya sho Chikago ye najbilshim polsko rozmovnim mistom za mezhami Polshi z priblizno 185 tisyachami polskoyu movnogo naselennya postavivshi polsku movu na tretye misce v Chikago Vpliv polskoyi gromadi Chikago demonstruyut chislenni polsko amerikanski organizaciyi Polskij muzej Ameriki Polskij katolickij soyuz Ameriki najstarisha polsko amerikanska organizaciya v SShA Polska amerikanska asociaciya Polsko amerikanskij kongres Polskij Nacionalnij alyans i alyans polskih goryan Pivnichnoyi Ameriki Krim togo v shtati Illinojs prozhivaye bilshe miljona cholovik yaki mayut polske pohodzhennya tretya za chiselnistyu etnichna grupa pislya nimeckih i irlandskih amerikanciv Chikazka polska gromada zoseredzhena uzdovzh pivnichno zahidnih i pivdenno zahidnih storin mista uzdovzh prospektiv Milvoki ta Archera vidpovidno Festival Taste of Polonia v Chikago vidznachayetsya v parku Dzheffersona v kozhen Den Praci SShA Majzhe 3 miljoni zhiteliv polskogo pohodzhennya zhivut v rajoni mizh Chikago i Detrojtom Spilnota zigrala rol virnogo prihilnika Demokratichnoyi partiyi ta bula vinagorodzhena kilkoma miscyami v Kongresi Providnim predstavnikom buv kongresmen Den Rostenkovskij odin z najvplivovishih chleniv Kongresu z 1959 po 1995 rik osoblivo z pitan opodatkuvannya do togo yak vin potrapiv do v yaznici Nyu Jork Siti Metropolitan Pivnichnij Nyu Dzhersi Nyu Jorkskij Metropolitan v tomu chisli boro Bruklinu a takozh Pivnichnij Nyu Dzhersi ye batkivshinoyu drugoyi za velichinoyu spilnoti polskih amerikanciv Greenpoint v Bruklini ye batkivshinoyu malenkoyi Polshi v Nyu Jorku v toj chas yak Williamsburg Maspeth i Ridgewood takozh mistyat yaskravi polski spilnoti Linden Nyu Dzhersi 15 6 zhiteliv vid p yati rokiv i starshe v misti Linden v osnovnomu govoryat polskoyu movoyu vdoma a bezlich polsko movnih ustanov znahoditsya na stanciyi Linden yaka ye pryamoyu liniyeyu v Manhetteni Rimsko katolicka cerkva Sv Terezi proponuye mesi polskoyu movoyu Inshi oblasti V okruzi Gudzon shtat Nyu Dzhersi v Bajonni rozmishuyetsya najbilshe v Polshi amerikanske spivtovaristvo Nyu Dzhersi Vallington v Bergen Kaunti shtat Nyu Dzhersi mistit najvishij vidsotok naselennya polskih amerikanciv i odin z najvishih v Spoluchenih Shtatah bilshe 40 Odnak v Nyu Dzhersi polski populyaciyi takozh shvidko rostut v okruzi Passayik u Garfildi grafstvi Bergen Riverhed Nyu Jork roztashovanij na shidnomu Long Ajlendi mistit rajon vidomij yak Polske misto de bagato polskih migrantiv prodovzhuyut oselitisya z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni misto maye polsku arhitekturu magazini Polske misto provodit shorichnu litnyu Polsku yarmaroku LOT Polish Airlines nadaye cilodobove aviacijne obslugovuvannya mizh Mizhnarodnim aeroportom imeni Dzhona Kennedi v rajoni Kvinza v Nyu Jorku Nyuarku ta Varshavi Fond Kostyushko znahoditsya v Nyu Jorku Viskonsin i Minnesota Polske naselennya Milvoki zavzhdi bulo menshim po chiselnosti anizh nimecko amerikanska gromada Prote kolis chislenna polska gromada mista zbuduvala ryad polskih soboriv sered yakih chudova bazilika svyatogo Josafata i katolicka cerkva Sv Stanislava Bagato polskih zhiteliv i pidpriyemstv yak i ranishe znahodyatsya v rajoni sela Linkoln Misto takozh ye batkivshinoyu polskogo festivalyu najbilshogo polskogo festivalyu v Spoluchenih Shtatah de polski amerikanci z usogo Viskonsina i prileglogo Chikago priyizhdzhayut shob dotorknutisya do polskoyi kulturi cherez muziku yizhu i rozvagi V Viskonsini Minnesoti i Nebrasci ye rizni tipi poselen zi znachnimi polskimi gromadami yaki buli stvoreni v silskih rajonah Istorik Dzhon Radzilovskij vvazhaye sho do tretini polyakiv v Minnesoti oselilisya v silskih rajonah de voni stvorili 40 gromad yaki chasto buli zoseredzheni navkolo katolickoyi cerkvi Michigan Polske naselennya Michiganu v 850 000 cholovik ye tretim za velichinoyu sered shtativ SShA Polski amerikanci skladayut 8 6 vsogo naselennya Michiganu U misti Detrojt ye duzhe velika polska gromada yaka istorichno znahoditsya v Poletauni ta Gemtremku na shidnij storoni Detrojta Sogodni v comu rajoni ye odni z najkrasivishih polskih cerkov v Americi takih yak Sv Stanislav Solodke Serce Mariyi Sv Albertusom Sv Josipa i Sv Giacint Michigan yak shtat maye polske naselennya vsyudi Polskij vpliv yak i ranishe vidchuvayetsya u vsij oblasti Detrojta osoblivo v peredmisti Vajandotta yake postupovo staye osnovnim centrom polskoyi amerikanskoyi diyalnosti v shtati Zbilshennya migraciyi z Polshi dopomagaye zmicniti parafiyalnu gromadu Bogomateri na gori Karmel i bezlich polskih amerikanskih gromadskih organizacij roztashovanih v misti Vajandotte Krim togo v peredmisti Detrojta v Troyi znahoditsya Amerikanskij Polskij kulturnij centr de v Nacionalnomu polsko amerikanskomu sportivnomu zali slavi predstavleno ponad 200 Pidgotovcha shkola Sv Mariyi serednya shkola v Orchard Lejk z istorichno polskim korinnyam sponsoruye populyarnu shorichnu Polsku vistavku yaka vvazhayetsya najbilshim yarmarkom serednoyi shkoli Ameriki Ogajo V Ogajo prozhivaye ponad 440 000 cholovik polskogo pohodzhennya yih prisutnist najsilnishe vidchuvayetsya v rajoni Velikogo Klivlendu de prozhivaye polovina polskogo naselennya Ogajo U misti Klivlend shtat Ogajo ye velika polska gromada osoblivo v istorichnomu Slov yanskomu seli yak chastina Sekciyi Varshavi Polyaki z ciyeyi chastini Klivlenda migruvali v peredmistya taki yak Garfild Hajts Parma i Sim pagorbiv Inshi chleni polskoyi gromadi Klivlenda zhivut v Breksvilli Nezalezhnosti ta Brodvyu Hajts Bagato z cih polyakiv povertayutsya do svoyih polskih koreniv vidviduyuchi mesi v cerkvi Svyatogo Stanislava na Shidnij 65 j vulici i Bakster avenyu Polyaki v Klivlendi vidznachayut shorichnij festival vrozhayu yakij zazvichaj provoditsya v kinci serpnya U nomu predstavleni polska muzika ta polska yizha Insha polska chastina Klivlenda znahoditsya v Tremonti roztashovanomu na zahidnomu boci Klivlenda Domashni parafiyi sv Ioann Kanta ta Sent Dzhon Kanti U Klivlendi takozh provodyatsya svyatkovi zahodi Polshi Tehas Panna Mariya shtat Tehas bula zasnovana Verhnesilezskimi poselencyami v peredden Rizdva v 1854 roci Deyaki lyudi vse she govoryat na silezkij movi v Tehasi Inshi mista Inshi promislovi mista z velikimi polskimi gromadami vklyuchayut Baffalo Nyu Jork Boston Baltimor Nova Britaniya Konnektikut Portlend Shtat Oregon Minneapolis Filadelfiya Kolumb Ogajo Eri shtat Pensilvaniya Rochester Nyu Jork Sirak yus Nyu Jork Los Andzheles San Francisko Pittsburg centralnij zahidnij Massachusets i Dulut shtat Minnesota Okrug Luzern v pivnichno shidnij Pensilvaniyi ye yedinim okrugom v Spoluchenih Shtatah de bezlich zhiteliv zayavlyayut pro svij polskij rodovid Syudi vhodyat mista Vilks Barre Pittston Hejzelton i Nantikok Bagato migrantiv buli zalucheni do ciyeyi oblasti cherez vidobutok antracitovogo vugillya v regioni Polskij vpliv yak i ranishe poshirenij sogodni u viglyadi cerkovnih bazariv polskoyi muziki i polskoyi kuhni V zagalnomu po shtatah Zgidno z perepisom Spoluchenih Shtativ u 2000 roci shtati SShA z najbilshoyu kilkistyu polskih amerikanciv 1 Nyu Jork 986 141 2 Illinojs 932 996 3 Michigan 854 844 4 Pensilvaniya 824 146 5 Nyu Dzhersi 576 473 6 Viskonsin 497 726 7 Kaliforniya 491 325 8 Ogajo 433 016 9 Florida 429 691 10 Massachusets 323 210 11 Konnektikut 284 272 12 Minnesota 240 405 13 Tehas 228 309 14 Merilend 184 364 15 Indiana 183 989 16 Arizona 126 665 17 Virdzhiniya 124 647 18 Kolorado 101 190 19 Missuri 90 448 20 Dzhordzhiya 82 765 49 Gavayi 10 770 50 Vajoming 9 929 51 Vashington 7 910 U vidsotkah vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Karta pribliznogo chisla polskih amerikanciv v kozhnomu zi shtativ SShA v procentah vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Poznacheno vid 1 do 10 1 Viskonsin 9 65 2 Michigan 9 59 3 Konnektikut 8 85 4 Illinojs 8 13 5 Nyu Dzhersi 7 35 6 Pensilvaniya 7 28 7 Massachusets 5 76 8 Delaver 5 55 9 Vermont 5 29 10 Nyu Jork 5 24 11 Minnesota 5 21 12 Rod Ajlend 4 58 13 Ogajo 4 28 14 Nyu Gempshir 4 2 15 Nebraska 3 8 16 Merilend 3 61 17 Pivnichna Dakota 3 07 18 Florida 2 91 19 Indiana 2 83 20 Arizona 2 79 21 Kolorado 2 77 22 Nevada 2 53 23 Men 2 34 24 Alyaska 2 29 25 Montana 2 29 26 Zahidna Virdzhiniya 2 07 27 Vashington 2 06 28 Virdzhiniya 2 00 29 Missuri 1 93 30 Vajoming 1 86 31 Oregon 1 77 32 Pivdenna Dakota 1 75 33 Kanzas 1 70 34 Vashington 1 70 35 Ajdaho 1 65 36 Kaliforniya 1 50 37 Pivnichna Karolina 1 46 38 Nyu Meksiko 1 35 39 Pivdenna Karolina 1 35 40 Ajova 1 28 41 Dzhordzhiya 1 15 42 Tehas 1 15 43 Tennessi 1 11 44 Gavayi 1 03 45 Oklahoma 0 97 46 Yuta 0 96 47 Kentukki 0 95 48 Arkanzas 0 88 49 Alabama 0 69 50 Missisipi 0 64 51 Luyiziana 0 58 ReligiyaYak i v Polshi bilshist polskih immigrantiv katoliki Istorichno sklalosya tak sho mensh yak 5 amerikanciv yaki nazvali sebe polskimi zayavili pro spoviduvannya inshih religij krim rimsko katolickoyi Yevrejski immigranti z Polshi v osnovnomu bez vinyatku identifikuvali sebe yak yevrej abo rosijskij yevrej koli voni perebuvali v Spoluchenih Shtatah i zitknulisya z istorichnoyi trayektoriyeyu znachno vidminnoyu vid etnichnih polyakiv Anusimi z Polshi takozh vidriznyalisya v svoyij samoidentifikaciyi ale v osnovnomu identifikuvav sebe yak polyaki v Spoluchenih Shtatah Polski amerikanci pobuduvali desyatki polskih soboriv v rajonah Velikih ozer i Novoyi Angliyi ta v Serednij Atlantici Polyaki Chikago zasnuvali taki cerkvi Sv Stanislava Kostku Svyatoyi Trijci Sv Ioanna Kanta Sv Oleni Sv Fidelis Sv Mariyi Sv Gedvigi Sv Josafata Sv Franciska Assizi Park Gumboldta Bazilika Sv Giacinta Sv Vaclava Neporochnogo Sercya Mariyi Sv Stanislava Sent Dzhejmsa Kragin Sv Ladislava Sv Konstansa Sv Mariyi Neskinchennoyi Dopomogi Sv Barbari SS Petra i Pavla Svyatogo Josipa P yati Svyatih muchenikiv Sv Pankratiya Sv Bruno Sv Kamilli Svyatogo Mihajla Pivdennij Chikago Neporochnogo zachattya Pivdennij Chikago Sv Mariyi Magdalini Sankt Bronislava Sv Tekle Sv Florian Sv Mariyi Chenstohovskoyi Ciceron Sv Simeona Bellvud Sv Blaze Samit Sv Govenike Dauners Grouv Sv Ioanna Ribaka Lil Sv Isidora Fermera Blakitnij ostriv Sv Andriya Apostola misto Kalumet i Svyatogo Ioanna Hrestitelya Harvi a takozh likarni Sv Mariyi Nazaretskoyi na Blizkomu Vest Sajdi Polyaki stvorili blizko 50 katolickih parafij v Minnesoti Sered nih Sv Vojceha Adalbert i Sv Kazimira Kazimir v Sv Pavla Svyatij Hrest Sv Filipa Sv Gedviga Yadviga Silezkij v Minneapolisi Zirka Nasha ledi i Sv Kazimira v Duluti i Sv Kazimezha Kazimira ta Sv Stanislav Kostka v Vajnoni Deyaki z parafij zasnovanih polyakami v shtati Minnesota vklyuchayut v sebe Sv Ioanna Kanta u Vilno Sv Josif Josip v Brauville Svyatij Ioann Hrestitelya u Virdzhiniyi Sv Mariyi v Chenstohovi Sv Vojceha Adalbert v Sribnomu ozeri Bogomatiri Gori Karmel v Opole Polyaki Klivlenda stvorili cerkvu Sv Giacinta nini zakritu cerkva Svyatogo Stanislava 1873 Svyate Serce 1888 2010 Neporochne Serce Mariyi 1894 Sv Ioanna Kancio Vestsajdska polyaki Sv Varvari zakriti Cerkva Sv Petra i Pavla 1927 v Garfildi Hajts Sen Tereza 1927 Garfild Hajts Likarnya Merimont 1948 Garfild Hajts i cerkva Svyatoyi Moniki 1952 Garfild Hajts Krim togo polska gromadskist stvorila hram Bogomateri Chenstohova v kampusi likarni Merimont Polyaki v Saut Bend shtat Indiana zasnuvali chotiri parafiyi prihid Sv Hedviga 1877 r prihid Sv Kazimira 1898 r prihid Sv Stanislava 1907 r i prihid Sv Adalberta Pivdennij Bend 1910 r Blizko 1897 roku na polskomu pagorbi Pittsburga bulo stvoreno Neporochne Serce Mariyi pobudovane za zrazkom baziliki Svyatogo Petra v Rimi Polski amerikanci zberegli svoyu davnyu tradiciyu pokloninnya Chenstohovskij ikoni Bozhoyi Materi v Spoluchenih Shtatah Kopiyi kartini poshireni v polskih amerikanskih cerkvah i parafiyah i bagato cerkov i parafij nazvani na yiyi chest Shanuvannya Divi Mariyi v polskih parafiyah ye istotnoyu vidminnistyu mizh polskim katolicizmom i zvichajnim katolicizmom Napriklad polski chernici z ordenu Felicista vzyali marianstvo yak narizhnij kamin yih duhovnogo rozvitku a polski cerkvi v SShA vvazhalisya kultopodibnimi v yih shanuvannya Mariyi Marianstvo yake vikladali v polskih parafiyalnih shkolah v Spoluchenih Shtatah bulo rozrobleno nezalezhno vid Katolickoyi Cerkvi i prodemonstruvalo avtonomiyu z boku chernic yaki vchili polskih amerikanciv U Polshi vvazhayetsya sho Diva Mariya sluzhit matir yu miloserdya i poryatunku dlya katolikiv i protyagom serednovichchya polski licari molilisya pered neyu pered bitvoyu Hocha bilshist polskih amerikanciv zalishilisya virnimi Katolickij Cerkvi v 1897 roci v Skrentoni shtat Pensilvaniya vidkololasya odna z katolickih cerkov Polski parafiyani zasnuvali cerkvu shob utverditi nezalezhnist vid katolickoyi cerkvi v Americi Vona isnuye i sogodni z 25 000 parafiyanami ta zalishayetsya nezalezhnoyu vid avtoritetu Rimo katolickoyi cerkvi Polsha takozh ye batkivshinoyu poslidovnikiv protestantizmu i shidnoyi pravoslavnoyi cerkvi Neveliki grupi oboh cih grup takozh immigruvali do Spoluchenih Shtativ Odnim z najbilsh znamenitih hudozhnikiv religijnih ikon v Pivnichnij Americi sogodni ye polsko amerikanskij shidno pravoslavnij svyashenik o Teodor Yurevich yakij odnoosibno rozmalyuvav novij monastir Grachanici na Tretomu ozeri shtat Illinojs Nevelika grupa Lipskih tatar yaka pribula z Bilostoka dopomogla stvoriti pershu musulmansku organizaciyu v Bruklini Nyu Jork v 1907 roci a potim i mechet yaka vse she vikoristovuyetsya KulturaKulturni vkladi polskih amerikanciv ohoplyuyut shirokij spektr vklyuchayuchi zasobi masovoyi informaciyi vidavnichu industriyu religiya hudozhnye zhittya kuhnyu i muzeyi a takozh festivali ZMI Sered najbilsh primitnih polskih amerikanskih media grup Knigi Gippokrana zasnovana polskim amerikancem Dzhordzhem Blagovo TVP Polonia Polsat 2 International TVN International Polvision TV4U v Nyu Jorku WPNA Radio Chicago Polska radiouslugi ranishe Radio Poloniya Poloniya sogodni i Varshavskij golos Ye takozh polski amerikanski gazeti i zhurnali taki yak zhurnal Dziennik Zwiazkowy PL Polish Weekly Chicago Super Express USA i Nowy Dziennik v Nyu Jorku i Tygodnik Polski i The Polish Times v Detrojti Przeglad Polski Online Polskij amerikanskij zhurnal Polski novini v Interneti Am Pol Eagle Newspaper i Progres dlya Polshi ta inshi Kulturni osoblivosti Navit v davno integrovanih gromadah zalishayutsya zalishki polskoyi kulturi i leksiki Rimo katolicki cerkvi pobudovani polskimi amerikanskimi gromadami chasto sluzhat zasobom zberezhennya kulturi Protyagom 1950 h 1970 h rokiv polski vesillya chasto buli podiyeyu na ves den Tradicijni polski vesillya v okruzi Chikago zavzhdi vidbuvalisya po subotah Prijomi zazvichaj provodilisya v velikomu zali takomu yak zal VFW Polskij gurt barabaniv spivachka akordeon i trubach rozvazhali lyudej koli voni tancyuvali tradicijni tanci taki yak oberek Polskij hop i vals Najvazhlivisha chastina slov yanskoyi kulturi yizha grala duzhe vazhlivu rol Ochikuyetsya sho muzikanti a takozh gosti nasolodzhuvatimutsya dostatnoyu kilkistyu yizhi ta napoyiv Buli poshireni taki produkti yak polska kovbasa kvashena kapusta piorogi ta klyuski Zvichajnimi napoyami buli pivo vikrutki i visoki kuli V suchasnij amerikanskij kuhni stali populyarnimi bagato polskih strav v tomu chisli kilbasa polska kovbasa tort babki kashanka kasandka i piorogi Kulturni grupi Polshi vklyuchayut Polsku asociaciyu mistectv i Polski sokoli Sered bagatoh polskih amerikanskih pismennikiv kilka poetiv takih yak Fil Boyarskij Gedvigoyu Gorski Dzhon Geslouski Dzhon Mincheski Linda Nemek Foster Leonard Kress poet i perekladach Sesiliya Volochiti Kim Kikel i Mark Pavlyak poet i redaktor poryad z romanistami Lesli Petrikom Tadom Rutkovskim Syuzannoyu Strempekom Shi ta inshimi Muzeyi Sered najbilsh vidomih polskih muzeyiv Polskij muzej Ameriki v staromu polskomu centri Chikago zasnovanij v 1935 roci najbilshij etnichnij muzej v SShA sponsorovanij Polskim katolickim soyuzom Ameriki Muzejna biblioteka vvazhayetsya odniyeyu z krashih za mezhami Polshi Nastilki zh ambicijnim ye Polskij amerikanskij muzej roztashovanij v Port Vashingtoni Nyu Jork zasnovanij v 1977 roci U nomu predstavleni tvori narodnogo mistectva kostyumi istorichni artefakti i kartini a takozh dvomovna doslidnicka biblioteka z osoblivim nagolosom na dosyagnennya lyudej polskogo pohodzhennya v Americi Isnuye takozh Polskij institut kulturi ta muzej Vajnoni shtat Minnesota neoficijno vidomij yak Polskij muzej Vajnoni U Polskomu muzeyi Vajnoni oficijno stvorenogo v 1979 roci Polom Breza predstavleni eksponati sho vidnosyatsya do polskoyi kulturi Vanunu i provoditsya shirokij spektr zahodiv prisvyachenih polsko amerikanskij spadshini Ameriki v cilomu Festivali Isnuye bezlich unikalnih festivaliv vulichnih vechirok i paradiv sho provodyatsya polsko amerikanskim spivtovaristvom Polskij festival v Milvoki shtat Viskonsin yakij ye populyarnim shorichnim festivalem prohodit v Festivalnomu parku Genri Majera Vin takozh ye najbilshim polskim festivalem v Spoluchenih Shtatah Ce privertaye polskih amerikanciv z usogo Viskonsina i prileglogo Chikago yaki priyizhdzhayut shob dotorkuntis do polskoyi kulturi cherez muziku yizhu i rozvagi Nyu Jork ye batkivshinoyu Nyu Jorkskogo kinofestivalyu v Polshi shorichnogo kinofestivalyu yakij demonstruye suchasni i minuli filmi polskogo kino NYPFF yedina shorichna prezentaciya polskih filmiv v Nyu Jorku i najbilshij festival yakij prosuvaye i predstavlyaye polski filmi na Shidnomu uzberezhzhi Polskij festival na ploshi Klinton v Sirakuzi stav najbilshoyu kulturnoyu podiyeyu v istoriyi polskoyi gromadi v Centralnomu Nyu Jorku Polskij festival v Portlendi shtat Oregon ye najbilshim v Zahidnij chastini Spoluchenih Shtativ Odnim z najnovishih i najambitnishih festivaliv ye Polskij kinofestival v Sietli organizovanij spilno z Polskim kinofestivalem v Gdini Polsha Kanzas Siti shtat Kanzas ye batkivshinoyu dlya bagatoh polskih amerikanskanciv pohodzhennya Protyagom ostannih 31 rokiv v All Saints Parish buv organizovanij Polskij den Vihidni dni Den Kostyushko 4 Lyutogo Berezen tilki v Ilinoyisi Svyato Blagovishennya 25 Bereznya Zhirnij chetver Den konstituciyi 3 Travnya Polivanij ponedilok Svyato Chenstohovskoyi ikoni Bozhoyi Materi 26 Serpnya Obzhinki Veresen 11 Zhovtnya Svyato Neporochnogo zachattya 8 Grudnya Svyatij Vechir 24 GrudnyaVnesok v amerikansku kulturuPolski amerikanci bagato v chomu vplinuli na amerikansku kulturu Najbilsh pomitnim ye te sho Dzhefferson yakij rozroblyav Konstituciyu Spoluchenih Shtativ buv nathnennij religijnoyu terpimistyu do Varshavskoyi Konfederaciyi yaka garantuvala svobodu sovisti Polska kultura takozh vplinula na kulinarni smaki SShA vklyuchennyam tradicijnoyi polskoyi kuhni napriklad pierogi kilbasa golabki Deyaki z polskih strav buli pererobleni i zanovo stvoreni v novomu amerikanskomu seredovishi Polski amerikanci takozh spriyali zmini fizichnogo landshaftu mist yaki voni naselyali zvodyachi pam yatniki polsko amerikanskim geroyam takim yak Kostyushko i Pulaski Vidminni kulturni yavisha taki yak polski kvartiri abo arhitekturnij stil polskogo soboru stali neviddilnoyu chastinoyu oblastej de prozhivalo polske naselennya Kulturni zv yazki polyakiv z rimskim katolicizmom takozh vplinuli na prijnyattya takih obryadiv yak blagoslovennya koshikiv do Velikodnya v bagatoh rajonah Spoluchenih Shtativ z boku rimskih katolikiv Arhitekturnij vpliv Ranni polski immigranti buduvali budinki z visokimi dahami v Spoluchenih Shtatah Visokij skatnij dah neobhidnij v krayinah z visokim vidsotkom opadiv snigu ye spilnoyu risoyu arhitekturi Pivnichnoyi ta Shidnoyi Yevropi U Panni Mariyi shtat Tehas polyaki buduvali ceglyani budinki z tovstimi stinami i visokimi dahami Meteorologichni dani i dani pro grunt pokazuyut sho region v Tehasi shilnij do 1 dyujmu snigu a meteorologichne doslidzhennya provedene v 1960 1990 rokah pokazalo sho najnizhcha denna temperatura koli nebud zareyestrovana stanovila 5 gradusiv za Farengejtom v 21 sichnya 1986 roku malojmovirna dlya snigu Zatinena veranda stvorena cimi dahami bula populyarnim zhitlovim prostorom dlya polskih tehasciv yaki provodili bilshu chastinu svogo chasu tam shob uniknuti subtropichnih temperatur Tehasu Polyaki v Tehasi dodavali ganok na cih verandah chasto na pivdennij vitryanij storoni sho ye zminoyu tradicijnoyi narodnoyi arhitekturi Vidpovidno do usnih istorij zapisanih vid nashadkiv verandi vikoristovuvalisya dlya majzhe vsih povsyakdennih zanyat z prigotuvannya strav dlya obrobki shkir tvarin Polyaki v Tehasi klali solomu na dahah do pochatku 1900 h rokiv Pershij budinok pobudovanij polyakom v Panni Mariyi budinok Dzhona Gavlika buv pobudovanij v 1858 roci Budivlya vse she stoyit i vidviduyetsya yak istorichna pam yatka v kulturnoyi istoriyi Tehasu U 2011 roci Tovaristvo konservaciyi San Antonio finansuvalo zaminu dahu budivli nazvavshi yiyi istorichno ta arhitekturno znachushoyu budivleyu Vijskovij Organizaciyi taki yak Polskij legion amerikanskih veteraniv buli organizovani dlya uvichnennya polskogo vkladu v amerikanskih vijskovih diyah Primitki United States Census Bureau Arhiv originalu za 8 travnya 2020 Procitovano 8 travnya 2020 slovo amerikanec enciklopedichno oznachaye meshkanec chastini svitu Amerika yak i prikmetnikamerikanskijmaye podibne spivvidnoshennya ale rozmovnoamerikanec meshkanec SShA PDF The Polish American Liturgical Center Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 listopada 2015 Polish Americans Status in an ethnic Community by Helena Lopata p 89 Rank of States for Selected Ancestry Groups with 100 00 or more persons 1980 PDF Byuro perepisu naselennya SShA Procitovano 30 listopada 2012 1990 Census of Population Detailed Ancestry Groups for States PDF Byuro perepisu naselennya SShA 18 veresnya 1992 Procitovano 30 listopada 2012 Ancestry 2000 Byuro perepisu naselennya SShA Procitovano 30 listopada 2012 Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported 2010 American Community Survey 1 Year Estimates Byuro perepisu naselennya SShA Procitovano 30 listopada 2012 Data Access and Dissemination Systems DADS American FactFinder Results Factfinder census gov Arhiv originalu za 17 bereznya 2015 Procitovano 17 bereznya 2015 BibliografiyiBukowczyk John J 1986 And My Children Did Not Know Me A History of the Polish Americans Bloomington Indiana University Press ISBN 0 253 30701 5 OCLC 59790559 Bukowczyk John J 1996 Polish Americans and Their History Community Culture and Politics Pittsburgh Pa University of Pittsburgh Press ISBN 0 8229 3953 3 OCLC 494311843 Erdmans Mary Patrice 1998 Opposite Poles Immigrants and Ethnics in Polish Chicago 1976 1990 University Park Pa Pennsylvania State University Press ISBN 0 271 01735 X OCLC 37245940 Gladsky Thomas S 1992 Princes Peasants and Other Polish Selves Ethnicity in American Literature Amherst University of Massachusetts Press ISBN 0 87023 775 6 OCLC 24912598 Greene Victor Poles in Stephan Thernstrom ed Harvard Encyclopedia of American Ethnic groups Harvard University Press 1980 pp 787 803 Jackson David J 2003 Just Another Day in a New Polonia Contemporary Polish American Polka Music Popular Music amp Society 26 4 529 540 doi 10 1080 0300776032000144986 ISSN 0300 7766 OCLC 363770952 Lopata Helena Znaniecka 1976 Polish Americans Status Competition in an Ethnic Community Ethnic groups in American life series Englewood Cliffs N J Prentice Hall ISBN 0 13 686436 8 OCLC 1959615 Majewski Karen 2003 Traitors and True Poles Narrating a Polish American Identity 1880 1939 Ohio University Press Polish and Polish American studies series Athens Ohio University Press ISBN 0 8214 1470 4 OCLC 51895984 Nowakowski Jacek 1989 Polish American Ways New York Perennial Library ISBN 0 06 096336 0 OCLC 20130171 Pacyga Dominic A Poles in Elliott Robert Barkan ed A Nation of Peoples A Sourcebook on America s Multicultural Heritage 1999 pp 428 45 Pienkos Donald E PNA A Centennial History of the Polish National Alliance of the United States Columbia University Press 1984 Pienkos Donald E Of Patriots and Presidents America s Polish Diaspora and U S Foreign Policy since 1917 Polish American Studies 68 Spring 2011 5 17 Pula James S 1995 Polish Americans An Ethnic Community Twayne s immigrant heritage of America series New York Twayne Publishers ISBN 0 8057 8427 6 OCLC 30544009 Pula James S 1996 Image Status Mobility and Integration in American Society The Polish Experience Journal of American Ethnic History 16 1 74 95 ISSN 0278 5927 OCLC 212041643 Pula James S Polish American Catholicism A Case Study in Cultural Determinism U S Catholic Historian Volume 27 3 Summer 2009 pp 1 19 in Radzilowski John A Social History of Polish American Catholicism U S Catholic Historian Volume 27 3 Summer 2009 pp 21 43 in Silverman Deborah Anders 2000 Polish American Folklore Urbana Univ of Illinois Press ISBN 0 252 02569 5 OCLC 237414611 1996 1918 1920 The Polish Peasant in Europe and America A Classic Work in Immigration History Urbana University of Illinois Press ISBN 0 252 06484 4 OCLC 477221814 Istoriografiya Jaroszynska Kirchmann Anna D The Polish American Historical Association Looking Back Looking Forward Polish American Studies 65 Spring 2008 57 76 Walaszek Adam Has the Salt Water Curtain Been Raised Up Globalizing Historiography of Polish America Polish American Studies 73 1 2016 47 67 Wytrwal Joseph Anthony 1969 Poles in American History and Tradition Detroit Endurance Press OCLC 29523 Zurawski Joseph W Out of Focus The Polish American Image in Film Polish American Studies 2013 70 1 pp 5 35 in JSTOR Zurawski Joseph W 1975 Polish American History and Culture A Classified Bibliography Chicago Polish Museum of America OCLC 1993061 Zych Adam A 2005 The Living Situation of Elderly Americans of Polish Descent in Chicago Wroclaw Wydawnictwo Naukowe DSWE TWP Div takozhMoravska Mariya Lyudvigivna polka emigrevala z Rosijskoyi imperiyi do SShA 1917 roku Posilannya immigration records to United States between 1834 through 1897 Music made by Polish Americans Chicago Foreign Language Press Survey English translations of 120 000 pages of newspaper articles from Chicago s foreign language press from 1855 to 1938 many from Polish papers

Дата публікації:
Топ