Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пі́льний Мукарів — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Пільний Мукарів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Тер. громада | Дунаєвецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020050350026326 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1404 рік |
| Населення | 390 чоловік (2008) |
| Площа | 1,319 км² |
| Густота населення | 295,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32436 |
| Телефонний код | +380 3858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′35″ пн. ш. 26°54′34″ сх. д. / 48.95972° пн. ш. 26.90944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 278 м |
| Водойми | річка Студениця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50 |
| Карта | |
  Пільний Мукарів | |
 Пільний Мукарів | |
| Мапа | |
За переказами село виникло біля церкви, яку перенесли з лісу на поле.
Географія
Розташоване по обидва берега річки Студениці за 9 км на північний схід від Дунаївців. Зі сходу межує з селом Підлісний Мукарів, із заходу з селом Ганнівка, з півдня з селом Вихрівка і з півночі з селом Ставище.
Історія
Перша згадка про Мукарів сягає 1404 року, коли король Владислав дав Петру Шафрану величезне помістя на Поділлі — Сатанів і Зіньків з околицями, а з ними і Нижній Мукарів. Всі ці помістя згодом викупив у нього за 1 000 празьких грошей князь Вітовт. Після смерті Вітовта ці помістя передано Ягайлом польському вельможі Петру Одровонжу за військові застуги, що й підтверджено грамотою короля Владислава ІІІ у 1440 році.
В 1665 році, за королівським указом, Пільний Мукарів, Підлісний Мукарів, Татариськи, Міцівці, Сприсівка, Вихрівка, Ярова Слобідка, Нестерівці утворили особливе Мукарівське староство. Справа в тому, що останній власник Пільного Мукарова Олександр Гуменецький передав село своїй дочці Вероніці. Вона вийшла заміж за краківського каштеляна Яна Фонреля, а він зміг домогтися від короля для Польового Мукарева та навколишніх сіл статусу особливого староства Ушицького повіту.
Близько 1728 року старостою тут став Йосип Калиновський.Однак вже в 1730 році власником Мукачівського староства став литовський маршал До Кампо Сципіон. Приблизно в 1744 році староство перейшло в довічне користування до Бернарда Гоздського. У 1785 році Мукарівське староство було придбане Принцом Нассау купівлею на 50 років емфітевтичного права володіння. Але після смерті принца, спадкоємці не змогли підтвердити права на власність, і у 1818 році власником став Бутягін, закріпивши за собою староство на 12 років. Він обіцяв сплачувати в казну четверту частину прибутку — 3788 крб. 93,5 коп.
Однак у тому ж 1818 році за право власності на Мукарівський маєток розпочалася енергійна боротьба між Бутягіним та католицькою церквою. Католицький єпископ Боргіаш Манкевич підняв чергове клопотання про пожалування маєтку, посилаючись на недостатність казенних сум, які йшли на утримання його кафедри (6 тис. крб. асигнаціями). Це питання було вирішене на користь біскупства. За імператорським указом від 2 січня 1820 року кам'янецькому єпископу як і раніше виплачували 6 тис. крб. асигнаціями і, крім того, кварту з Мукарівського староства у розмірі 3789 крб. сріблом. Бутягін формально залишався орендарем лише до 1830 року. По закінчені терміну попередньої оренди Мукарівське староство повністю перейшло до кам'янецьких єпископів, але без обов'язку з їх боку платити в казну кварту, тобто фактично на правах повного володіння. Незважаючи на опір попереднього власника кам'янецький єпископ вступив у володіння маєтком з економічного терміну, тобто 23 березня 1830 року.
За указом від 25 грудня 1841 року Мукарівський маєток був переданий в управління Міністерства державних маєтностей. В селах Мукарів Підлісний, Мукарів Польовий, Вихрівка, Сприсівка, Міцівці, Варварівка, Татариськи, Слобідка Ярова налічувалось 1475 селян чоловічої й 1487 жіночої статі, 1887 десятин орної землі в розпорядженні фільварку, 5143 десятини в розпорядженні селян, 1619 десятин лісу.
Пíльний Мукáрів в різні періоди історії згадувався з різними варіантами назв: Nisny Mukarow (1404), Mukarow Major (1493), Makarow (1511), Мукаров (1530), Mukarow (1564), Mukarof (1630–1650), Staryi Mukarow (1758), w Makarowie Starym (1765), Mukarowce Stare (1784), Mukarow Polny (1787), Макаров-Полевой (1805), Stariy Makarow (1820), Полевой Мукаров (серед. ХІХ ст.), Мукаров-Полевой (1855), Польный-Мукаров (1888), Мукаров Польный (1893), Пільно-Мукарів (1926), Пільний Мукарів (1946).
У ХХ столітті
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
У 1958 році колгосп імені Войкова об'єднано з Пільномукарівським колгоспом імені Леніна, а в 1961 році приєднано ще й колгосп імені XVI партз'їзду села Могилівка. Господарство названо «Шлях до комунізму».
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
Населення
Населення становить 390 осіб (2008).
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 412 | 98.10% |
| румунська | 3 | 0.71% |
| російська | 2 | 0.48% |
| білоруська | 2 | 0.48% |
| вірменська | 1 | 0.23% |
| Усього | 420 | 100% |
Уродженці
Григорій Улянович Яцьковський (13 (25) липня 1866 — †26 квітня 1932, Свердловськ) — український та російський релігійний діяч, богослов, випускник Київської духовної академії. У часи більшовизму — лідер консервативного єпископату РПЦ. У 1925–1928 — голова Тимчасової Вищої Церковної Ради Росії.
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 24 вересня 2010.
- Погода в селі Пільний Мукарів
- Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 36-37. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
- ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- (2) Mukarów stary al. polny // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 800. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Pi lnij Mukariv selo v Ukrayini u Dunayeveckij miskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Pilnij Mukariv Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Ter gromada Dunayevecka miska gromada Kod KATOTTG UA68020050350026326 Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Persha zgadka 1404 rik Naselennya 390 cholovik 2008 1 Plosha 1 319 km Gustota naselennya 295 68 osib km Poshtovij indeks 32436 Telefonnij kod 380 3858 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 57 35 pn sh 26 54 34 sh d 48 95972 pn sh 26 90944 sh d 48 95972 26 90944 Serednya visota nad rivnem morya 278 m 2 Vodojmi richka Studenicya Misceva vlada Adresa radi 32400 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n m Dunayivci vul Shevchenka 50 Karta Pilnij Mukariv Pilnij Mukariv Mapa Za perekazami selo viniklo bilya cerkvi yaku perenesli z lisu na pole Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 U HH stolitti 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Urodzhenci 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Roztashovane po obidva berega richki Studenici za 9 km na pivnichnij shid vid Dunayivciv Zi shodu mezhuye z selom Pidlisnij Mukariv iz zahodu z selom Gannivka z pivdnya z selom Vihrivka i z pivnochi z selom Stavishe Istoriyared Persha zgadka pro Mukariv syagaye 1404 roku koli korol Vladislav dav Petru Shafranu velichezne pomistya na Podilli Sataniv i Zinkiv z okolicyami a z nimi i Nizhnij Mukariv Vsi ci pomistya zgodom vikupiv u nogo za 1 000 prazkih groshej knyaz Vitovt Pislya smerti Vitovta ci pomistya peredano Yagajlom polskomu velmozhi Petru Odrovonzhu za vijskovi zastugi sho j pidtverdzheno gramotoyu korolya Vladislava III u 1440 roci 3 V 1665 roci za korolivskim ukazom Pilnij Mukariv Pidlisnij Mukariv Tatariski Micivci Sprisivka Vihrivka Yarova Slobidka Nesterivci utvorili osoblive Mukarivske starostvo Sprava v tomu sho ostannij vlasnik Pilnogo Mukarova Oleksandr Gumeneckij peredav selo svoyij dochci Veronici Vona vijshla zamizh za krakivskogo kashtelyana Yana Fonrelya a vin zmig domogtisya vid korolya dlya Polovogo Mukareva ta navkolishnih sil statusu osoblivogo starostva Ushickogo povitu Blizko 1728 roku starostoyu tut stav Josip Kalinovskij Odnak vzhe v 1730 roci vlasnikom Mukachivskogo starostva stav litovskij marshal Do Kampo Scipion Priblizno v 1744 roci starostvo perejshlo v dovichne koristuvannya do Bernarda Gozdskogo U 1785 roci Mukarivske starostvo bulo pridbane Princom Nassau kupivleyu na 50 rokiv emfitevtichnogo prava volodinnya Ale pislya smerti princa spadkoyemci ne zmogli pidtverditi prava na vlasnist i u 1818 roci vlasnikom stav Butyagin zakripivshi za soboyu starostvo na 12 rokiv Vin obicyav splachuvati v kaznu chetvertu chastinu pributku 3788 krb 93 5 kop Odnak u tomu zh 1818 roci za pravo vlasnosti na Mukarivskij mayetok rozpochalasya energijna borotba mizh Butyaginim ta katolickoyu cerkvoyu Katolickij yepiskop Borgiash Mankevich pidnyav chergove klopotannya pro pozhaluvannya mayetku posilayuchis na nedostatnist kazennih sum yaki jshli na utrimannya jogo kafedri 6 tis krb asignaciyami Ce pitannya bulo virishene na korist biskupstva Za imperatorskim ukazom vid 2 sichnya 1820 roku kam yaneckomu yepiskopu yak i ranishe viplachuvali 6 tis krb asignaciyami i krim togo kvartu z Mukarivskogo starostva u rozmiri 3789 krb sriblom Butyagin formalno zalishavsya orendarem lishe do 1830 roku Po zakincheni terminu poperednoyi orendi Mukarivske starostvo povnistyu perejshlo do kam yaneckih yepiskopiv ale bez obov yazku z yih boku platiti v kaznu kvartu tobto faktichno na pravah povnogo volodinnya Nezvazhayuchi na opir poperednogo vlasnika kam yaneckij yepiskop vstupiv u volodinnya mayetkom z ekonomichnogo terminu tobto 23 bereznya 1830 roku Za ukazom vid 25 grudnya 1841 roku Mukarivskij mayetok buv peredanij v upravlinnya Ministerstva derzhavnih mayetnostej V selah Mukariv Pidlisnij Mukariv Polovij Vihrivka Sprisivka Micivci Varvarivka Tatariski Slobidka Yarova nalichuvalos 1475 selyan cholovichoyi j 1487 zhinochoyi stati 1887 desyatin ornoyi zemli v rozporyadzhenni filvarku 5143 desyatini v rozporyadzhenni selyan 1619 desyatin lisu Pilnij Mukariv v rizni periodi istoriyi zgaduvavsya z riznimi variantami nazv Nisny Mukarow 1404 Mukarow Major 1493 Makarow 1511 Mukarov 1530 Mukarow 1564 Mukarof 1630 1650 Staryi Mukarow 1758 w Makarowie Starym 1765 Mukarowce Stare 1784 Mukarow Polny 1787 Makarov Polevoj 1805 Stariy Makarow 1820 Polevoj Mukarov sered HIH st Mukarov Polevoj 1855 Polnyj Mukarov 1888 Mukarov Polnyj 1893 Pilno Mukariv 1926 Pilnij Mukariv 1946 U HH stolittired nbsp Nacionalnij bank represovanih nbsp Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod U 1958 roci kolgosp imeni Vojkova ob yednano z Pilnomukarivskim kolgospom imeni Lenina a v 1961 roci priyednano she j kolgosp imeni XVI partz yizdu sela Mogilivka Gospodarstvo nazvano Shlyah do komunizmu Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Dunayeveckoyi miskoyi gromadi 4 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 5 Naselennyared Naselennya stanovit 390 osib 2008 Movared U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 6 Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 412 98 10 rumunska 3 0 71 rosijska 2 0 48 biloruska 2 0 48 virmenska 1 0 23 Usogo 420 100 Urodzhencired Grigorij Ulyanovich Yackovskij 13 25 lipnya 1866 26 kvitnya 1932 Sverdlovsk ukrayinskij ta rosijskij religijnij diyach bogoslov vipusknik Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi U chasi bilshovizmu lider konservativnogo yepiskopatu RPC U 1925 1928 golova Timchasovoyi Vishoyi Cerkovnoyi Radi Rosiyi Div takozhred Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi Primitkired who is who com ua Arhiv originalu za 17 chervnya 2010 Procitovano 24 veresnya 2010 Pogoda v seli Pilnij Mukariv Mihajlo Grushevskij Materiali do istoriyi suspilno politichnih i ekonomichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini Seriya persha ch 1 80 1361 1530 S 36 37 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 23 grudnya 2019 VVRU 2015 47 stor 2413 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyared 2 Mukarow stary al polny Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 800 pol nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Pilnij Mukariv