Стави́ще (колишні назви: Мукарів Татарський, Тягин, Татариска) — село в Україні, в Новодунаєвецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Ставище | |
---|---|
Вид на село | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Новодунаєвецька селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 501 |
Площа | 2,746 км² |
Густота населення | 239,99 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32430 |
Телефонний код | +380 3858 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°58′57″ пн. ш. 26°54′14″ сх. д. / 48.98250° пн. ш. 26.90389° сх. д.Координати: 48°58′57″ пн. ш. 26°54′14″ сх. д. / 48.98250° пн. ш. 26.90389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 273 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32431, Хмельницька обл., с. Ставище, вул. Шкільна, 1 |
Карта | |
Ставище | |
Ставище | |
Мапа | |
Назва
Історично зафіксовані такі назви села: «Мукарів Татарський», «Тягин», «Татариска». Назви села «Мукарів Татарський» та «Татариска» можуть бути пов'язані з тим, що початково поселення було заселене чи засноване татарами. До слова, таких поселень Поділлі було декілька: Татаринці, Татариски. Згідно з однією з версій нова назва — Ставище, село отримало як поселення на річці Студениця, на якій є значна кількості ставів, або ставищ.
Географія
Село розташоване за 47 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського по обидва берега річки Студениці.
Клімат
Ставище знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія
27 травня 1502 року жалувана грамота короля Олександра Кам'янецькому вірменові Донишові Голубейовичу на володіння с. Мукарів Татарський у Смотрицькому повіті (тепер Ставище) з записом 60 гривень.
1565 року перша згадка про Ставище під його сучасною назвою — орендатор Василь Лоєвський.
До XVII століття поселення називалося Тягин. У XVII столітті перейменовано на Татариска.
1882 року в селі відкрито першу трирічну школу. В 1889 року у с. Ставище (колишні Татариска) було знайдено скарб, заритий у землю в останній чверті XVI століття, що налічував 1268 срібних монет, серед яких був також один джучидський дирхем.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
У 1957 році село Татариска перейменовано на Ставище. Комуністична влада боролась зі всім ворожим та буржуазним, у немилість потрапили назви інших народів, у різний час було вилучено практично усі назви поселень, в основах яких звучали як давні, так і новітні етноніми. Виняток було зроблено лише для етноніма «російський».
1972 року в селі побудовано та відкрито восьмирічну школу. У 1982—1983 роках проведена експедиція з дослідження черняхівського поселення біля с. Ставище. Відомо про знайдені на території села мідний денарій Фаустини Старшої (138—141 рр.) та мідний денарій Антоніна Пія (138—161 рр.).
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новодунаєвецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
25 травня 2023 року селі перейменовано вулиці на Олександра Кузяка та Романа Горбатюка героїв російсько-української війни.
10 березня 2024 року селі Ставище парафія церкви Святого Михайла перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України, без настоятеля. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.
Черняхівське поселення
Протягом 1982—1983 років спільною експедицією Інституту археології АН УРСР і Кам'янець-Подільського педінституту були проведені дослідження черняхівського поселення біля с. Ставище.
Загальна площа досліджуваної ділянки становила понад 700 м². Відкрито 13 жител, господарські споруди, зібрано інвентар (коса, наральник, ножі наконечник списа, теслярський струг, шила-проколки, наконечники стріл та інші побутові речі). Увагу дослідників привернув також уламок посуду, на поверхні якого зображено знаки рослинності, води, а також фігуру оленя. Ця знахідка дала можливість подальшого вивчення історії духовної культури черняхівських племен.
На поселенні простежуються перехідні об'єкти від черняхівської культури до ранньосередньовічних слов'янських старожитностей V—VII ст. н. е. Датування черняхівського поселення в Ставищі визначили за керамічним матеріалом та бронзовими виробами (фібулами), які відносяться до кінця IV — початку V ст. н. е. Здобутті в процесі дослідження знахідки, після камерального опрацювання передані до Дунаєвецького районного краєзнавчого музею.
Козацька долина
Між Дунаївцями і Татариськами (нинішнім Ставищем) давнину в долині зав’язався великий бій між козаками та турками. Три дні билися козаки з турками і перемогли. На пам’ять про перемоги козаків над турками долину дотепер називають «Козацькою», а 2001 році при автодорозі національного значення Н03 встановлено пам'ятний хрест козакам-запорожцям.
Населення
Населення становить 501 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 651 | 98.79% |
російська | 8 | 1.21% |
Усього | 659 | 100% |
Релігія
- Церква Святого Михайла (ПЦУ)
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- ВВРУ, 2016, № 6, стор. 46–47
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Перейменування вулиць населених пунктів
- Сьогодні,10 березня,у с.Ставище в останню путь провели московський патріархат.
Джерела
- Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: збірник науково-краєзнавчих праць // редкол.: Прокопчук В. С. (голова) та ін. — Кам'янець-Подільський: Абетка—Світ, 2013. — Вип. 5.
- А. А. Нудельман. К вопросу о составе денежного обращения в Молдавии в XIV—начале XVI вв. (По материалам кладов) // Карпато-Дунайские земли в Средние века / Отв. ред. Я. С. Гросул; ред. кол.: И. Г. Будак, В. Д. Королюк, П. В. Советов, Л. Л. Полевой, Л. В. Власова. — Кишенёв : Штиица, 1975. — С. 94—124.(рос.)
- К. В. Мызгин «Варварские» подражания римским монетам на территории черняховской культуры // Древности. — Харьков, 2009. — С. 90—106. (рос.)
Посилання
- Прогноз погоди в селі Ставище
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stavishe Stavi she kolishni nazvi Mukariv Tatarskij Tyagin Tatariska selo v Ukrayini v Novodunayeveckij selishnij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Stavishe Vid na seloVid na selo Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Novodunayevecka selishna gromada Osnovni dani Naselennya 501 Plosha 2 746 km Gustota naselennya 239 99 osib km Poshtovij indeks 32430 Telefonnij kod 380 3858 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 58 57 pn sh 26 54 14 sh d 48 98250 pn sh 26 90389 sh d 48 98250 26 90389 Koordinati 48 58 57 pn sh 26 54 14 sh d 48 98250 pn sh 26 90389 sh d 48 98250 26 90389 Serednya visota nad rivnem morya 273 m Misceva vlada Adresa radi 32431 Hmelnicka obl s Stavishe vul Shkilna 1 Karta Stavishe Stavishe MapaNazvaIstorichno zafiksovani taki nazvi sela Mukariv Tatarskij Tyagin Tatariska Nazvi sela Mukariv Tatarskij ta Tatariska mozhut buti pov yazani z tim sho pochatkovo poselennya bulo zaselene chi zasnovane tatarami Do slova takih poselen Podilli bulo dekilka Tatarinci Tatariski Zgidno z odniyeyu z versij nova nazva Stavishe selo otrimalo yak poselennya na richci Studenicya na yakij ye znachna kilkosti staviv abo stavish GeografiyaSelo roztashovane za 47 kilometriv avtodorogami vid Kam yancya Podilskogo po obidva berega richki Studenici Klimat Stavishe znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast 27 travnya 1502 roku zhaluvana gramota korolya Oleksandra Kam yaneckomu virmenovi Donishovi Golubejovichu na volodinnya s Mukariv Tatarskij u Smotrickomu poviti teper Stavishe z zapisom 60 griven 1565 roku persha zgadka pro Stavishe pid jogo suchasnoyu nazvoyu orendator Vasil Loyevskij Do XVII stolittya poselennya nazivalosya Tyagin U XVII stolitti perejmenovano na Tatariska 1882 roku v seli vidkrito pershu tririchnu shkolu V 1889 roku u s Stavishe kolishni Tatariska bulo znajdeno skarb zaritij u zemlyu v ostannij chverti XVI stolittya sho nalichuvav 1268 sribnih monet sered yakih buv takozh odin dzhuchidskij dirhem Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor U 1957 roci selo Tatariska perejmenovano na Stavishe Komunistichna vlada borolas zi vsim vorozhim ta burzhuaznim u nemilist potrapili nazvi inshih narodiv u riznij chas bulo vilucheno praktichno usi nazvi poselen v osnovah yakih zvuchali yak davni tak i novitni etnonimi Vinyatok bulo zrobleno lishe dlya etnonima rosijskij 1972 roku v seli pobudovano ta vidkrito vosmirichnu shkolu U 1982 1983 rokah provedena ekspediciya z doslidzhennya chernyahivskogo poselennya bilya s Stavishe Vidomo pro znajdeni na teritoriyi sela midnij denarij Faustini Starshoyi 138 141 rr ta midnij denarij Antonina Piya 138 161 rr Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Novodunayeveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 25 travnya 2023 roku seli perejmenovano vulici na Oleksandra Kuzyaka ta Romana Gorbatyuka geroyiv rosijsko ukrayinskoyi vijni 10 bereznya 2024 roku seli Stavishe parafiya cerkvi Svyatogo Mihajla perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini bez nastoyatelya Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu Chernyahivske poselennya Protyagom 1982 1983 rokiv spilnoyu ekspediciyeyu Institutu arheologiyi AN URSR i Kam yanec Podilskogo pedinstitutu buli provedeni doslidzhennya chernyahivskogo poselennya bilya s Stavishe Zagalna plosha doslidzhuvanoyi dilyanki stanovila ponad 700 m Vidkrito 13 zhitel gospodarski sporudi zibrano inventar kosa naralnik nozhi nakonechnik spisa teslyarskij strug shila prokolki nakonechniki stril ta inshi pobutovi rechi Uvagu doslidnikiv privernuv takozh ulamok posudu na poverhni yakogo zobrazheno znaki roslinnosti vodi a takozh figuru olenya Cya znahidka dala mozhlivist podalshogo vivchennya istoriyi duhovnoyi kulturi chernyahivskih plemen Na poselenni prostezhuyutsya perehidni ob yekti vid chernyahivskoyi kulturi do rannoserednovichnih slov yanskih starozhitnostej V VII st n e Datuvannya chernyahivskogo poselennya v Stavishi viznachili za keramichnim materialom ta bronzovimi virobami fibulami yaki vidnosyatsya do kincya IV pochatku V st n e Zdobutti v procesi doslidzhennya znahidki pislya kameralnogo opracyuvannya peredani do Dunayeveckogo rajonnogo krayeznavchogo muzeyu Kozacka dolinaMizh Dunayivcyami i Tatariskami ninishnim Stavishem davninu v dolini zav yazavsya velikij bij mizh kozakami ta turkami Tri dni bilisya kozaki z turkami i peremogli Na pam yat pro peremogi kozakiv nad turkami dolinu doteper nazivayut Kozackoyu a 2001 roci pri avtodorozi nacionalnogo znachennya N03 vstanovleno pam yatnij hrest kozakam zaporozhcyam NaselennyaNaselennya stanovit 501 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 651 98 79 rosijska 8 1 21 Usogo 659 100 ReligiyaCerkva Svyatogo Mihajla PCU SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2016 6 stor 46 47 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Perejmenuvannya vulic naselenih punktiv Sogodni 10 bereznya u s Stavishe v ostannyu put proveli moskovskij patriarhat Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaDunayevechchina ochima doslidnikiv uchasnikiv i svidkiv istorichnih podij zbirnik naukovo krayeznavchih prac redkol Prokopchuk V S golova ta in Kam yanec Podilskij Abetka Svit 2013 Vip 5 A A Nudelman K voprosu o sostave denezhnogo obrasheniya v Moldavii v XIV nachale XVI vv Po materialam kladov Karpato Dunajskie zemli v Srednie veka Otv red Ya S Grosul red kol I G Budak V D Korolyuk P V Sovetov L L Polevoj L V Vlasova Kishenyov Shtiica 1975 S 94 124 ros K V Myzgin Varvarskie podrazhaniya rimskim monetam na territorii chernyahovskoj kultury Drevnosti Harkov 2009 S 90 106 ros PosilannyaPrognoz pogodi v seli Stavishe Ce nezavershena stattya z geografiyi Hmelnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi