Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поль Пелліо Пелло фр Paul Pelliot 28 травня 1878 Париж 26 жовтня 1945 там же французький сходознавець фахівець з історії

Поль Пелліо

Поль Пелліо

Поль Пелліо (Пелло, фр. Paul Pelliot; 28 травня 1878, Париж — 26 жовтня 1945, там же) — французький сходознавець, фахівець з історії Китаю, історії даосизму, буддизму та іноземних релігій в Китаї. Займався дослідженням мови і культури монголів, а також історії та культури інших центральноазійських народів.

Поль Пелліо
фр. Paul Pelliot
image
Ім'я при народженніфр. Paul Eugène Pelliot
Народився28 травня 1878(1878-05-28)[1][2][…]
Париж, Франція[4]
Помер26 жовтня 1945(1945-10-26)[4][1][…] (67 років)
Париж, Франція[4]
·злоякісна пухлина
Місце проживанняФранція
Країнаimage Франція[5]
Діяльністьмандрівник-дослідник, антрополог, мовознавець, археолог, мистецтвознавець, професор, синолог, колекціонер мистецтва
Alma materІнститут політичних досліджень
Колеж Станіслава в Парижі
Національний інститут східних мов і цивілізацій
Галузьсходознавство
ЗакладКолеж де Франс[6]
ВчителіЕдуард Шаванн і Ерве де Сен-Дені
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Академія надписів та красного письменства (1945)[7][8]
Азійське товариство
Угорська академія наук
Російська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
d
Брати, сестриd[9]
Нагороди
image image

почесний доктор Гонконзького університету[d]

d (1963)

Автографimage
image Поль Пелліо у Вікісховищі

Професор Коллеж де Франс (з 1911 р.); головний редактор синологічного журналу «T'oung Pao (通報)»(з 1920 р.); член Академії написів і красного письменства (1921 р.), іноземний член-кореспондент Академії наук СРСР (1922 р.); президент Азійського товариства (Societé Asiatique; з 1935 р.). Під час окупації Франції німецькими військами (1940 — 44 рр.) брав участь в русі Опору.

Біографія

Ранні роки

Спочатку Пелліо збирався будувати власну кар'єру на дипломатичній службі, для чого почав вивчати китайську мову в École des Langues Orientales Vivantes. Там на нього звернули увагу вчені-сходознавці і , які заохотили його до занять наукою. У 1900 р. Поль прибув до Ханоя, звідки в якості співробітника заснованої у В'єтнамі Французької Школи Далекого Сходу (École française d'Extrême-Orient) був відправлений в Пекін для закупівлі книг. Пелліо з'явився в столиці імперії Цін в липні 1900 року — в розпал кривавого Боксерського повстання. Він проявив хоробрість під час , і після повернення в Ханой в 1901 р. був нагороджений Орденом Почесного легіону. Незабаром Поль Пелліо став професором Школи і наступні кілька років розділяв час між науковими заняттями і поїздками в Китай для придбання книг. У 1904 році він повернувся до Франції, щоб представляти Школу на XIV Міжнародному Конгресі сходознавців (Алжир, ).

Експедиція до Центральної Азії

У 1905 р. Поль Пелліо був призначений керівником французької експедиції в Східний Туркестан; він відповідав за історичні, археологічні та лінгвістичні дослідження. Топографічні, астрономічні та природничо-наукові спостереження покладалися на військового лікаря Луї Вайана (Louis Vaillant); їх супутником був фотограф Шарль Нуетт (Charles Nouette, 1869—1910). Покинувши Париж 15 червня 1906 р., мандрівники через десять днів прибули залізницею в Ташкент, а звідти, уже іншим поїздом, — в Андижан. Підготовка до подальшої дороги затягнулася до 11 серпня, коли французи виступили в супроводі двох козаків і каравану з тридцяти коней.

image
Сутра. Китайський манускрипт на шовку (V ст.), вивезений з Моґао експедицією Пелліо. Національна бібліотека Франції

У Кашгар експедиція прибула через два місяці після того, як там побував угорський мандрівник Марк Аурель Стейн. За шість тижнів досліджень в трьох печерах і городищі Тегурман була зібрана колекція рукописів. 18 жовтня Пелліо та його супутники рушили на схід від Кашгара і через два тижні досягли розташованого на відстані 300 км монастирського комплексу Тумшук, де раніше вів розкопки швед Свен Гедін. Тут команді Пелліо вдалося виявити невідомий раніше храм.

15 грудня французи виїхали в Кучу, куди прибули 2 січня 1907 р.. Пелліо не став зупинятися поблизу буддійських храмів, де раніше працювали японські ((Перша експедиція Отані)), німецькі й російські дослідники; він зайнявся розкопками залишків бібліотеки в Дулгур-Агурі, на південь від Кучі (16 березня — 22 травня). Йому вдалося виявити 200 фрагментів китайських рукописів і рукописи на брахмі. В районі Субаші, на північний схід від Кучі, з 10 червня по 24 липня було виявлено безліч рукописних фрагментів, в тому числі дерев'яні дощечки з написами на санскриті і мертвою Кучинською мовою («західно-тохарскою»).

image
Ван Юаньлу

Покинувши Кучу, Пелліо та його супутники направилися через Урумчі в Дуньхуан, де опинилися 12 лютого 1908 р.. За три місяці (27 лютого — 27 травня) було досліджено близько 500 печер храмового комплексу Моґао. Пелліо та Нуетт, на відміну від Стейна, який побував тут раніше, провели системне вивчення печер, підготувавши докладні письмові та фотозвіти. Отримавши 3 березня дозвіл на роботу в печерній бібліотеці, французькі вчені виявили там десятки тисяч рукописів на санскриті, китайською, уйгурською й тибетською мовами. В результаті трьох тижнів роботи Пелліо відібрав безліч цінних документів, статуї, малюнки на шовку. За невелику ціну вони були придбані у Ван Юаньлу (fr: Wang Yuanlu), даоського ченця, доглядача печер.

Експедиція покинула Дуньхуан 7 червня і 28 вересня прибула в Сіань. Зібрані матеріали впродовж місяця пакували і готувалися до подальшого шляху. Потім науковці через Чженчжоу вирушили в Пекін, звідкіля Нуетт і Вайан разом із знахідками відпливли в Париж. Пелліо залишився в Пекіні, де передав китайським колегам частину рукописів, а також закупив близько 30 тисяч книг, що склали пізніше основу бібліотеки для вивчення Центральної Азії.

Рукописи і книги, привезені експедицією, були передані в Національну бібліотеку Франції; статуї, живопис, ікони і прапори — в Лувр, звідки в 1945—1946 рр. вони були переміщені в Національний музей східних мистецтв Ґіме. Близько 800 зразків рослин, 200 птахів, ссавців, комах, зразки мінералів поповнили колекції Національного музею природознавства у Парижі.

Пізніша діяльність

У 1918 р., за сприяння свого друга Стефана Пішона, Пелліо був призначений французьким військовим аташе в Пекіні.

Під час окупації Франції німецькими військами (1940 — 44 рр.) Пелліо брав участь в русі Опору.

Вибрані праці

  • Les influences iraniennes en Asie centrale et en Extrême -Orient // Revue d'Histoire et de Littérature Religieuses, NS 3, 1912, pp.   97-119.
  • Chrétiens d'Asie Centrale et d'Extrême-Orient // T'oung Pao, 15, 1914.
  • Les traditions manichéennes au Foukien // T'oung Pao, 22, 1923, pp.   193—208.
  • Les Mongols et la Papauté // Revue de l'Orient chrétien, 3e sér. 3 (23), 1922/23, pp.   3-30; 4 (24), 1924, pp.   225—335; 8 (28), 1931, pp.   3-84.
  • Les systěmes d'écriture en usage chez les anciens Mongols // Asia Major, 1925, v. 2, fasc. 2.
  • Oeuvres posthumes, v. 1-6, P., 1949—1960
  • Histoire secréte des mongols. Paris, 1948.
  • Notes sur Marco Polo, ed. L. Hambis, 3 vols., Paris 1959-63.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Пеллио Поль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  6. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460
  7. http://www.aibl.fr/membres/academiciens-depuis-1663/article/pelliot-paul-eugene
  8. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  9. http://www.musimem.com/obi-0197-0997.htm
  10. Персональна сторінка Поля Пеллио на офіційному сайті РАН (рос.)
  11. image
  12. Китайские коллекции. Дуньхуан. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 27 серпня 2009. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()

Посилання

  • Пеллио Поль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Около 300 книг и статей Поля Пельо, доступных для скачивания на сайте Monumenta Altaica. Процитовано 5 листопада 2018.
  • Фотогалерея (снимки, сделанные Ш. Нуэттом) (фр.). . Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 27 серпня 2009.
  • Lieu S. Pelliot, Paul. Encyclopædia Iranica (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 22 листопада 2010.
  • E Bruce Brooks. (9 червня 2004). Paul Pelliot. Warring States Project (англ.). University of Massachusetts Amherst. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 27 серпня 2009.
  • Короткометражний фільм про П. Пеллі (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pol Pellio Pello fr Paul Pelliot 28 travnya 1878 Parizh 26 zhovtnya 1945 tam zhe francuzkij shodoznavec fahivec z istoriyi Kitayu istoriyi daosizmu buddizmu ta inozemnih religij v Kitayi Zajmavsya doslidzhennyam movi i kulturi mongoliv a takozh istoriyi ta kulturi inshih centralnoazijskih narodiv Pol Pelliofr Paul PelliotIm ya pri narodzhennifr Paul Eugene PelliotNarodivsya28 travnya 1878 1878 05 28 1 2 Parizh Franciya 4 Pomer26 zhovtnya 1945 1945 10 26 4 1 67 rokiv Parizh Franciya 4 zloyakisna puhlinaMisce prozhivannyaFranciyaKrayina Franciya 5 Diyalnistmandrivnik doslidnik antropolog movoznavec arheolog mistectvoznavec profesor sinolog kolekcioner mistectvaAlma materInstitut politichnih doslidzhen Kolezh Stanislava v Parizhi Nacionalnij institut shidnih mov i civilizacijGaluzshodoznavstvoZakladKolezh de Frans 6 VchiteliEduard Shavann i Erve de Sen DeniChlenstvoAkademiya nauk SRSR Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1945 7 8 Azijske tovaristvo Ugorska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk dBrati sestrid 9 Nagorodipochesnij doktor Gonkonzkogo universitetu d d 1963 Avtograf Pol Pellio u Vikishovishi Profesor Kollezh de Frans z 1911 r golovnij redaktor sinologichnogo zhurnalu T oung Pao 通報 z 1920 r chlen Akademiyi napisiv i krasnogo pismenstva 1921 r inozemnij chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR 1922 r prezident Azijskogo tovaristva Societe Asiatique z 1935 r Pid chas okupaciyi Franciyi nimeckimi vijskami 1940 44 rr brav uchast v rusi Oporu BiografiyaRanni roki Spochatku Pellio zbiravsya buduvati vlasnu kar yeru na diplomatichnij sluzhbi dlya chogo pochav vivchati kitajsku movu v Ecole des Langues Orientales Vivantes Tam na nogo zvernuli uvagu vcheni shodoznavci i yaki zaohotili jogo do zanyat naukoyu U 1900 r Pol pribuv do Hanoya zvidki v yakosti spivrobitnika zasnovanoyi u V yetnami Francuzkoyi Shkoli Dalekogo Shodu Ecole francaise d Extreme Orient buv vidpravlenij v Pekin dlya zakupivli knig Pellio z yavivsya v stolici imperiyi Cin v lipni 1900 roku v rozpal krivavogo Bokserskogo povstannya Vin proyaviv horobrist pid chas i pislya povernennya v Hanoj v 1901 r buv nagorodzhenij Ordenom Pochesnogo legionu Nezabarom Pol Pellio stav profesorom Shkoli i nastupni kilka rokiv rozdilyav chas mizh naukovimi zanyattyami i poyizdkami v Kitaj dlya pridbannya knig U 1904 roci vin povernuvsya do Franciyi shob predstavlyati Shkolu na XIV Mizhnarodnomu Kongresi shodoznavciv Alzhir Ekspediciya do Centralnoyi Aziyi U 1905 r Pol Pellio buv priznachenij kerivnikom francuzkoyi ekspediciyi v Shidnij Turkestan vin vidpovidav za istorichni arheologichni ta lingvistichni doslidzhennya Topografichni astronomichni ta prirodnicho naukovi sposterezhennya pokladalisya na vijskovogo likarya Luyi Vajana Louis Vaillant yih suputnikom buv fotograf Sharl Nuett Charles Nouette 1869 1910 Pokinuvshi Parizh 15 chervnya 1906 r mandrivniki cherez desyat dniv pribuli zalizniceyu v Tashkent a zvidti uzhe inshim poyizdom v Andizhan Pidgotovka do podalshoyi dorogi zatyagnulasya do 11 serpnya koli francuzi vistupili v suprovodi dvoh kozakiv i karavanu z tridcyati konej Sutra Kitajskij manuskript na shovku V st vivezenij z Mogao ekspediciyeyu Pellio Nacionalna biblioteka Franciyi U Kashgar ekspediciya pribula cherez dva misyaci pislya togo yak tam pobuvav ugorskij mandrivnik Mark Aurel Stejn Za shist tizhniv doslidzhen v troh pecherah i gorodishi Tegurman bula zibrana kolekciya rukopisiv 18 zhovtnya Pellio ta jogo suputniki rushili na shid vid Kashgara i cherez dva tizhni dosyagli roztashovanogo na vidstani 300 km monastirskogo kompleksu Tumshuk de ranishe viv rozkopki shved Sven Gedin Tut komandi Pellio vdalosya viyaviti nevidomij ranishe hram 15 grudnya francuzi viyihali v Kuchu kudi pribuli 2 sichnya 1907 r Pellio ne stav zupinyatisya poblizu buddijskih hramiv de ranishe pracyuvali yaponski Persha ekspediciya Otani nimecki j rosijski doslidniki vin zajnyavsya rozkopkami zalishkiv biblioteki v Dulgur Aguri na pivden vid Kuchi 16 bereznya 22 travnya Jomu vdalosya viyaviti 200 fragmentiv kitajskih rukopisiv i rukopisi na brahmi V rajoni Subashi na pivnichnij shid vid Kuchi z 10 chervnya po 24 lipnya bulo viyavleno bezlich rukopisnih fragmentiv v tomu chisli derev yani doshechki z napisami na sanskriti i mertvoyu Kuchinskoyu movoyu zahidno toharskoyu Van Yuanlu Pokinuvshi Kuchu Pellio ta jogo suputniki napravilisya cherez Urumchi v Dunhuan de opinilisya 12 lyutogo 1908 r Za tri misyaci 27 lyutogo 27 travnya bulo doslidzheno blizko 500 pecher hramovogo kompleksu Mogao Pellio ta Nuett na vidminu vid Stejna yakij pobuvav tut ranishe proveli sistemne vivchennya pecher pidgotuvavshi dokladni pismovi ta fotozviti Otrimavshi 3 bereznya dozvil na robotu v pechernij biblioteci francuzki vcheni viyavili tam desyatki tisyach rukopisiv na sanskriti kitajskoyu ujgurskoyu j tibetskoyu movami V rezultati troh tizhniv roboti Pellio vidibrav bezlich cinnih dokumentiv statuyi malyunki na shovku Za neveliku cinu voni buli pridbani u Van Yuanlu fr Wang Yuanlu daoskogo chencya doglyadacha pecher Ekspediciya pokinula Dunhuan 7 chervnya i 28 veresnya pribula v Sian Zibrani materiali vprodovzh misyacya pakuvali i gotuvalisya do podalshogo shlyahu Potim naukovci cherez Chzhenchzhou virushili v Pekin zvidkilya Nuett i Vajan razom iz znahidkami vidplivli v Parizh Pellio zalishivsya v Pekini de peredav kitajskim kolegam chastinu rukopisiv a takozh zakupiv blizko 30 tisyach knig sho sklali piznishe osnovu biblioteki dlya vivchennya Centralnoyi Aziyi Rukopisi i knigi privezeni ekspediciyeyu buli peredani v Nacionalnu biblioteku Franciyi statuyi zhivopis ikoni i prapori v Luvr zvidki v 1945 1946 rr voni buli peremisheni v Nacionalnij muzej shidnih mistectv Gime Blizko 800 zrazkiv roslin 200 ptahiv ssavciv komah zrazki mineraliv popovnili kolekciyi Nacionalnogo muzeyu prirodoznavstva u Parizhi Piznisha diyalnist U 1918 r za spriyannya svogo druga Stefana Pishona Pellio buv priznachenij francuzkim vijskovim atashe v Pekini Pid chas okupaciyi Franciyi nimeckimi vijskami 1940 44 rr Pellio brav uchast v rusi Oporu Vibrani praciLes influences iraniennes en Asie centrale et en Extreme Orient Revue d Histoire et de Litterature Religieuses NS 3 1912 pp 97 119 Chretiens d Asie Centrale et d Extreme Orient T oung Pao 15 1914 Les traditions manicheennes au Foukien T oung Pao 22 1923 pp 193 208 Les Mongols et la Papaute Revue de l Orient chretien 3e ser 3 23 1922 23 pp 3 30 4 24 1924 pp 225 335 8 28 1931 pp 3 84 Les systemes d ecriture en usage chez les anciens Mongols Asia Major 1925 v 2 fasc 2 Oeuvres posthumes v 1 6 P 1949 1960 Histoire secrete des mongols Paris 1948 Notes sur Marco Polo ed L Hambis 3 vols Paris 1959 63 Div takozhZhan ShafanzhonPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311 Pellio Pol Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 http www aibl fr membres academiciens depuis 1663 article pelliot paul eugene https aibl fr academiciens depuis 1663 http www musimem com obi 0197 0997 htm Personalna storinka Polya Pellio na oficijnomu sajti RAN ros Kitajskie kollekcii Dunhuan Arhiv originalu za 6 kvitnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka PosilannyaPellio Pol Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Okolo 300 knig i statej Polya Pelo dostupnyh dlya skachivaniya na sajte Monumenta Altaica Procitovano 5 listopada 2018 Fotogalereya snimki sdelannye Sh Nuettom fr Arhiv originalu za 6 kvitnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2009 Lieu S Pelliot Paul Encyclopaedia Iranica angl Arhiv originalu za 6 kvitnya 2012 Procitovano 22 listopada 2010 E Bruce Brooks 9 chervnya 2004 Paul Pelliot Warring States Project angl University of Massachusetts Amherst Arhiv originalu za 6 kvitnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2009 Korotkometrazhnij film pro P Pelli fr

Дата публікації:
Топ