Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едуард Шаванн повне ім я Емманюель Едуар Шаванн фр Emmanuel Édouard Chavannes кит 沙畹 5 жовтня 1865 Ліон 20 січня 1918 ро

Едуард Шаванн

Едуард Шаванн

Едуард Шаванн, повне ім'я Емманюель-Едуар Шаванн (фр. Emmanuel Édouard Chavannes; кит.沙畹); (5 жовтня 1865, Ліон — 20 січня 1918 року, Париж) — французький археолог і синолог, професор Колеж де Франс (з 1893 р.). Найбільш відомий як перший перекладач Сима Цяня французькою мовою (переклав 47 глав з 130, що входять до «Історичних записів»). Переклад був в 1960-тих роках перевиданий ЮНЕСКО. У число його студентів входили Поль Пелліо, , В. М. Алексєєв.

Едуард Шаванн
фр. Édouard Chavannes
image
Народився5 жовтня 1865(1865-10-05)[1][2][…]
d, Ліон[1][4]
Помер20 січня 1918(1918-01-20)[2] (52 роки)
Париж, Франція[1]
·хвороба
Країнаimage Франція
Діяльністьперекладач, професор, фольклорист, письменник, археолог
Alma materВища нормальна школа
Галузьісторія, мовознавство і археологія
ЗакладКолеж де Франс[5]
Вчителіd
Відомі учніd
Віктор Сегален
Поль Пелліо
Марсель Гране
Алексєєв Василь Михайлович
ЧленствоПетербурзька академія наук
Російська академія наук
Академія надписів та красного письменства (1918)[6][6][7]
Брати, сестриd
У шлюбі зd
Дітиd
d
d
Родичіd і d
Нагороди

d (1897)

image Роботи у Вікіджерелах
image Едуард Шаванн у Вікісховищі

З 1903 р. був членом французької Академії написів (Académie des inscriptions et belles-lettres), а з 1915 р. — її президентом. З 1913 р. — член-кореспондент Петербурзької Академії наук.

Біографія

Едуард Шаванн — представник старовинного роду, який сповідував протестантизм з кінця XVI ст.. Едуард був другою дитиною, чиє народження коштувало життя його матері. Виховувався у бабусі в Лозанні, закінчив ліцей у Ліоні. Під час навчання у Вищій нормальній школі в Парижі зацікавився Китаєм. Після здобуття освіти, в 1889 р. був направлений в Пекін у якості співробітника дипломатичної місії без певних обов'язків. У Пекіні він досконало вивчив китайську мову, а також обрав предметом наукового вивчення Сима Цяня — першого великого історіографа Китаю, який заклав жанр династичної хроніки. У 1890 р. в одному з журналів була опублікована перший переклад — 28 глава «Історичних записів».

Під час відпустки у Франції, в 1890 р. Шаванн одружився з дочкою ліонського окуліста д-ра Дора. У тому ж році він зацікавився археологічними пам'ятками епохи Хань, виявленими китайськими вченими ще в XVIII ст.. 29 березня 1893 р. Шаванн, ще перебуваючи в Пекіні, був призначений завідувачем кафедри китайської мови і літератури Коллеж де Франс, ставши її четвертим главою, після , і маркіза Ерве де Сен-Дені (завідував кафедрою в 1873 р.). 28-річний професор Шаванн прочитав свою першу лекцію 5 грудня 1893 р..

У 1895 р. був опублікований перший том повного перекладу «Історичних записів» Сима Цяня. Загальний обсяг видання передбачався в 10 томів, але так і не був реалізований через величезне різноманіття синологічних інтересів Шаванна. Всього до 1901 р. вийшло друком п'ять томів, за другий том в 1898 р. Шаванн був удостоєний премії С. Жюльєна.

У тому ж 1895 р. Едуард Шаванн став вченим секретарем Паризького Азійського товариства, дійсним членом якого був з 1888 р.. У 1904 р. був делегатом XIV Конгресу сходознавців, що проводився тоді в Алжирі. На Конгресі він виступив з доповіддю про унікальні ворота епохи Юань (1345 р), що збереглися в селі Цзюйюн Гуань (кит. трад. 居庸關, спр. 居庸关, піньїнь: Jūyōng Guān). Напис виконано на санскриті, тибетською, монгольською, (Західна Ся) і китайською мовами, Пагба-лама.

З 1904 р. Едуард — один з редакторів відомого на той час синологічного журналу «Тун бао».

На початку XX ст. Шаванн зацікавився дорожніми нотатками китайських паломників, що прямували в Індію. Він був першим дослідником китайської епіграфіки, що збереглася у культових місцях Індії. Шаванн же був піонером вивчення писемних пам'яток Середньовіччя, що збереглися в Центральній Азії. Пік досліджень припав на 1906—1908 рр., коли науковець організував археологічну експедицію в Китай, брав участь в якій і В. М. Алексєєв, відряджений в цю країну для підготовки до посади приват-доцента Петербурзького університету.

У 1916 р. Едуард Шаванн був обраний дійсним членом Королівського Азійського товариства в Лондоні завдяки дослідженням епіграфіки періоду династії Шан, так званих «». Саме Шаванн зміг впізнати в тих записах деякі топоніми та імена стародавніх правителів, відомих з творів Сима Цяня.

Шаванн не відрізнявся міцним здоров'ям, а випробування Першої світової війни підточили його сили. Помер він 20 січня 1918 р. від надсильної перевтоми.

Наукові погляди

На початку свого наукового шляху Шаванн вважав, що синологія не готова до вивчення давньої китайської думки, так як не до кінця вивчена історія стародавнього Китаю, зокрема, немає зразків перекладів оригінальних джерел — історичних хронік. Ставив собі за мету створення цілісної наукової історії Китаю, в тому числі його ідеологічних течій. Вперше в синологічній практиці став проводити польові дослідження в Китаї з метою розвідки пам'яток стародавньої культури країни.

В області вивчення релігії дотримувався думки, що психологія китайців виключно практична і спрямована на блага земного життя, але вказував й на значну роль релігійних традицій в суспільних відносинах Китаю. Гадав, що древня китайська релігія збереглася без змін до початку XX в. в формі даосизму. Буддизм не зіграв революційної ролі в історії Китаю, як це сталося з християнством в Європі. Шаванн запропонував один з перших нарисів історії даоського вчення. Конфуціанство вважав основною перешкодою для вестернізації Китаю. Разом з тим, розглядав історію Китаю як частину всесвітньої історії.

Основні праці

  • Les Mémoires historiques de Se ma Ts'ien traduits et annotés par Édouard Chavannes, Professeur au Collège de France. Publication encouragée par la Société Asiatique.
  • Le Calendrier des Yn. — Journal asiatique, VIIIe sér., t. XVI, 1890, pp. 463 510.
  • Nouvelle note sur la Chronologie chinoise de l'an 238 à l'an 87 av. J.-C. (Journal asiatique., IXe sér., t. X, 1897, pp. 539 544).
  • Voyage des Pélerins bouddhistes. — L'itinéraire d'Ou Kong (751—790), traduit et annoté par MM. Sylvain Lévi et Édouard Chavannes. (Journal asiatique, IXe série, t. VI, 1895, pp. 341 384.)
  • Voyageurs chinois chez les Khitan et les Jou tchen. (Journal asiatique, mai-juin 1897, pp 377 442 ; mai-juin 1898, pp. 361 439).
  • Les Inscriptions de Wang Hiuen ts'e traduites par M. Cha¬vannes. (Journal asiatique, IXe sér., t. XV, 1900, pp. 332 341).
  • Rapport annuel fait à la Société asiatique dans la séance du 10 juin 1895 par M. Édouard Chavannes. (Journal asiatique, IXe sér., t. VI, 1895, pp. 40 217).
  • Notice sur Gabriel Devéria. (Journal asiatique, IXe sér., XIV, 1899, pp. 375–387).
  • Note préliminaire sur l'inscription de Kiu vong koan. Première partie. Les inscriptions chinoises et mongoles, par Éd. Chavannes. (Journal asiatique, IXe sér., t. IV, 1894, pp. 354 373).
  • Les Inscriptions des Ts'in. (Journal asiatique, IXe sér., t. I, 1893, pp. 473–521).
  • Une inscription du royaume de Nan Tchao. (Journal asiatique, IXe sér., t. XVI , 1900, pp. 381–450.)
  • Quatre Inscriptions du Yun nan (Mission du Commandant d'Ollone). (Journal asiatique, Xe sér., t. XIV, 1909, pp. 5 46).
  • Note additionnelle sur l'inscription de Che tcheng (971 p. C.) — (Journal asiatique, nov. déc. 1909, pp. 511–514).
  • Confucius. (Revue de Paris, 15 février 1903 , pp. 897 844.)
  • Le Dieu du Sol dans l'ancienne religion chinoise.
  • Les livres chinois avant l'invention du papier. Journal asiatique, Xe sér., t. V, 1905, pp. 5 77.
  • Un traité manichéen retrouvé en Chine traduit et annoté par MM. Éd. Chavannes et P. Pelliot. Journal asiatique,
    • Première partie: Xe sér., t. XVIII, 1911, pp. 499 617 ;
    • Deuxième partie: XIe sér., t. I, 1913, pp. 99 394.
  • Le T'ai Chan, Essai de monographie d'un Culte chinois. Appendice: Le Dieu du Sol dans la Chine antique, par Édouard Chavannes. Paris, Ernest Leroux, 1910, in 8, pp. 591.
  • Le défilé de Long Men dans la province de Ho nan, par Édouard Chavannes. (Journal asiatique., IXe sér., t. XX, 1902, pp. 133 158).
  • Cinq cents Contes et Apologues extraits du Tripitaka chinois et traduits en français par Edouard Chavannes… Publiés sous les auspices de la Société Asiatique. — Paris, Ernest Letroux, 1910 1911 , 3 vol. in 8.
  • Quelques titres énigmatiques dans la hiérarchie ecclésiastique du Bouddhisme indien, par MM. Sylvain Lévi et Édouard Chavannes. (Journal asiatique, XIe sér., t. V, 1915, pp. 193 223).
  • Les seize Arhats Protecteurs de la Loi, par Sylvain Lévi et Édouard Chavannes. (Journal asiatique., XIe sér., t. VIII, 1916, pp. 5 50 et 189 304.)
  • La divination par l’écaille de tortue dans la haute antiquité chinoise d'après un livre de M. Lo Tchen yu). Journal asiatique, Xe sér., t. XVII, 1911, pp. 127–137.
  • Note . une amulette avec inscription en caractères Pe se pa. (Journal asiatique., IXe sér., t. IX, 1897, pp. 148 149 et 376.)
  • De l'expression des vœux dans l'art populaire chinois. (Journal asiatique, XIe sér., t. I, 1901, pp. 193 233).
  • Un faux archéologique chinois, par M. Édouard Chavannes. (Journal asiatique, Xe sér., t. XI, 1908, pp. 501–510).
  • Chavannes, Édouard; Petrucci, Raphaël. La peinture chinoise au musée Cernuschi en 1912 [: avril-juin]. — Bruxelles, Paris: G. Van Oest & Cie, 1914. — 100 p. — («Ars asiatica», 1).
  • La peinture chinoise au Musée du Louvre // T'oung Pao. — Série II. Vol.5. — Lieide: Brill, 1904. — 672 p. — P.310-331.
  • Inscriptions et pièces de chancellerie chinoises de l'époque mongole // Ibidem. — P.357-447.
  • De quelques idées morales des Chinois, par Ed. Chavannes. (Asie .jr(mcaùe, Bull., avril juin 1917, pp. 85 88.)
  • Sûtra prononcé par le Buddha au sujet du roi Tchan t'o yue. (Journal asiatique, Mars Avril 1917, pp. 262 266.)
  • De l'expression des vœux dans l'art populaire chinois // Bulletin de l'École française d'Extrême-Orient. 1922. — Tome 22. — P.298-301.

Сучасні видання

  • Documents sur les Tou-kiue (Turcs) occidentaux. Édouard Chavannes. 1900. Paris, Librairie d'Amérique et d'Orient. Reprint: Taipei. Reprint: Cheng Wen Publishing Co., 1969.
  • Se-Ma Ts'ien: Les mémoires historiques, Traduits et annotés par Édouard Chavannes, 6 Bände, Paris: Adrien-Maisonneuve, 1967—1969 (Collection UNESCO d'oeuvres représentatives: Série Chinoise)
  • Le T'ai chan: essai de monographie d'un culte chinois: appendice Le dieu du sol dans la Chine antique, Faksimile der Ausgabe von 1910 Phénix Editions, 2000.,
  • Contes et Légendes du Bouddhisme Chinois, DHARMA, 1998,
  • Certain works and translations [ 16 червня 2011 у Wayback Machine.] are available at the site of the Université du Québec à Chicoutimi

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11649316X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. свідоцтво про народження
    d:Track:Q83900
  5. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460
  6. http://www.aibl.fr/membres/academiciens-depuis-1663/article/chavannes-emmanuel-edouard
  7. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/

Література

  • Алексєєв В. М. . Листи до Едуарда Шаванна і Поля Пелліо / Упоряд. І. Е. Ціперовіч. СПб., 1998. 230 с
  • Китайська філософія. Енциклопедичний словник. М., 1994. С. 490.
  • Алексєєв В. М. . Наука про Схід: статті та документи. М., 1982. С. 68 — 85 (і за Покажчиком).
  • Maspero, Henri. Edouard Chavannes. Opening lecture delivered at the Collége de France, Jan. 24, 1921. Offprinted from an unknown source, pp.   43-56.
  • Henri Cordier . Édouard Chavannes // Journal Asiatique, XIe série, t. XI, 1918 року, pp.   197—248 (в електронному вигляді [1] [ 31 травня 2013 у Wayback Machine.])

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Eduard Shavann povne im ya Emmanyuel Eduar Shavann fr Emmanuel Edouard Chavannes kit 沙畹 5 zhovtnya 1865 Lion 20 sichnya 1918 roku Parizh francuzkij arheolog i sinolog profesor Kolezh de Frans z 1893 r Najbilsh vidomij yak pershij perekladach Sima Cyanya francuzkoyu movoyu pereklav 47 glav z 130 sho vhodyat do Istorichnih zapisiv Pereklad buv v 1960 tih rokah perevidanij YuNESKO U chislo jogo studentiv vhodili Pol Pellio V M Aleksyeyev Eduard Shavannfr Edouard ChavannesNarodivsya5 zhovtnya 1865 1865 10 05 1 2 d Lion 1 4 Pomer20 sichnya 1918 1918 01 20 2 52 roki Parizh Franciya 1 hvorobaKrayina FranciyaDiyalnistperekladach profesor folklorist pismennik arheologAlma materVisha normalna shkolaGaluzistoriya movoznavstvo i arheologiyaZakladKolezh de Frans 5 VchitelidVidomi uchnid Viktor Segalen Pol Pellio Marsel Grane Aleksyeyev Vasil MihajlovichChlenstvoPeterburzka akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1918 6 6 7 Brati sestridU shlyubi zdDitid d dRodichid i dNagorodid 1897 Roboti u Vikidzherelah Eduard Shavann u Vikishovishi Z 1903 r buv chlenom francuzkoyi Akademiyi napisiv Academie des inscriptions et belles lettres a z 1915 r yiyi prezidentom Z 1913 r chlen korespondent Peterburzkoyi Akademiyi nauk BiografiyaEduard Shavann predstavnik starovinnogo rodu yakij spoviduvav protestantizm z kincya XVI st Eduard buv drugoyu ditinoyu chiye narodzhennya koshtuvalo zhittya jogo materi Vihovuvavsya u babusi v Lozanni zakinchiv licej u Lioni Pid chas navchannya u Vishij normalnij shkoli v Parizhi zacikavivsya Kitayem Pislya zdobuttya osviti v 1889 r buv napravlenij v Pekin u yakosti spivrobitnika diplomatichnoyi misiyi bez pevnih obov yazkiv U Pekini vin doskonalo vivchiv kitajsku movu a takozh obrav predmetom naukovogo vivchennya Sima Cyanya pershogo velikogo istoriografa Kitayu yakij zaklav zhanr dinastichnoyi hroniki U 1890 r v odnomu z zhurnaliv bula opublikovana pershij pereklad 28 glava Istorichnih zapisiv Pid chas vidpustki u Franciyi v 1890 r Shavann odruzhivsya z dochkoyu lionskogo okulista d ra Dora U tomu zh roci vin zacikavivsya arheologichnimi pam yatkami epohi Han viyavlenimi kitajskimi vchenimi she v XVIII st 29 bereznya 1893 r Shavann she perebuvayuchi v Pekini buv priznachenij zaviduvachem kafedri kitajskoyi movi i literaturi Kollezh de Frans stavshi yiyi chetvertim glavoyu pislya i markiza Erve de Sen Deni zaviduvav kafedroyu v 1873 r 28 richnij profesor Shavann prochitav svoyu pershu lekciyu 5 grudnya 1893 r U 1895 r buv opublikovanij pershij tom povnogo perekladu Istorichnih zapisiv Sima Cyanya Zagalnij obsyag vidannya peredbachavsya v 10 tomiv ale tak i ne buv realizovanij cherez velichezne riznomanittya sinologichnih interesiv Shavanna Vsogo do 1901 r vijshlo drukom p yat tomiv za drugij tom v 1898 r Shavann buv udostoyenij premiyi S Zhyulyena U tomu zh 1895 r Eduard Shavann stav vchenim sekretarem Parizkogo Azijskogo tovaristva dijsnim chlenom yakogo buv z 1888 r U 1904 r buv delegatom XIV Kongresu shodoznavciv sho provodivsya todi v Alzhiri Na Kongresi vin vistupiv z dopoviddyu pro unikalni vorota epohi Yuan 1345 r sho zbereglisya v seli Czyujyun Guan kit trad 居庸關 spr 居庸关 pinyin Juyōng Guan Napis vikonano na sanskriti tibetskoyu mongolskoyu Zahidna Sya i kitajskoyu movami Pagba lama Z 1904 r Eduard odin z redaktoriv vidomogo na toj chas sinologichnogo zhurnalu Tun bao Na pochatku XX st Shavann zacikavivsya dorozhnimi notatkami kitajskih palomnikiv sho pryamuvali v Indiyu Vin buv pershim doslidnikom kitajskoyi epigrafiki sho zbereglasya u kultovih miscyah Indiyi Shavann zhe buv pionerom vivchennya pisemnih pam yatok Serednovichchya sho zbereglisya v Centralnij Aziyi Pik doslidzhen pripav na 1906 1908 rr koli naukovec organizuvav arheologichnu ekspediciyu v Kitaj brav uchast v yakij i V M Aleksyeyev vidryadzhenij v cyu krayinu dlya pidgotovki do posadi privat docenta Peterburzkogo universitetu U 1916 r Eduard Shavann buv obranij dijsnim chlenom Korolivskogo Azijskogo tovaristva v Londoni zavdyaki doslidzhennyam epigrafiki periodu dinastiyi Shan tak zvanih Same Shavann zmig vpiznati v tih zapisah deyaki toponimi ta imena starodavnih praviteliv vidomih z tvoriv Sima Cyanya Shavann ne vidriznyavsya micnim zdorov yam a viprobuvannya Pershoyi svitovoyi vijni pidtochili jogo sili Pomer vin 20 sichnya 1918 r vid nadsilnoyi perevtomi Naukovi poglyadiNa pochatku svogo naukovogo shlyahu Shavann vvazhav sho sinologiya ne gotova do vivchennya davnoyi kitajskoyi dumki tak yak ne do kincya vivchena istoriya starodavnogo Kitayu zokrema nemaye zrazkiv perekladiv originalnih dzherel istorichnih hronik Staviv sobi za metu stvorennya cilisnoyi naukovoyi istoriyi Kitayu v tomu chisli jogo ideologichnih techij Vpershe v sinologichnij praktici stav provoditi polovi doslidzhennya v Kitayi z metoyu rozvidki pam yatok starodavnoyi kulturi krayini V oblasti vivchennya religiyi dotrimuvavsya dumki sho psihologiya kitajciv viklyuchno praktichna i spryamovana na blaga zemnogo zhittya ale vkazuvav j na znachnu rol religijnih tradicij v suspilnih vidnosinah Kitayu Gadav sho drevnya kitajska religiya zbereglasya bez zmin do pochatku XX v v formi daosizmu Buddizm ne zigrav revolyucijnoyi roli v istoriyi Kitayu yak ce stalosya z hristiyanstvom v Yevropi Shavann zaproponuvav odin z pershih narisiv istoriyi daoskogo vchennya Konfucianstvo vvazhav osnovnoyu pereshkodoyu dlya vesternizaciyi Kitayu Razom z tim rozglyadav istoriyu Kitayu yak chastinu vsesvitnoyi istoriyi Osnovni praciLes Memoires historiques de Se ma Ts ien traduits et annotes par Edouard Chavannes Professeur au College de France Publication encouragee par la Societe Asiatique Le Calendrier des Yn Journal asiatique VIIIe ser t XVI 1890 pp 463 510 Nouvelle note sur la Chronologie chinoise de l an 238 a l an 87 av J C Journal asiatique IXe ser t X 1897 pp 539 544 Voyage des Pelerins bouddhistes L itineraire d Ou Kong 751 790 traduit et annote par MM Sylvain Levi et Edouard Chavannes Journal asiatique IXe serie t VI 1895 pp 341 384 Voyageurs chinois chez les Khitan et les Jou tchen Journal asiatique mai juin 1897 pp 377 442 mai juin 1898 pp 361 439 Les Inscriptions de Wang Hiuen ts e traduites par M Cha vannes Journal asiatique IXe ser t XV 1900 pp 332 341 Rapport annuel fait a la Societe asiatique dans la seance du 10 juin 1895 par M Edouard Chavannes Journal asiatique IXe ser t VI 1895 pp 40 217 Notice sur Gabriel Deveria Journal asiatique IXe ser XIV 1899 pp 375 387 Note preliminaire sur l inscription de Kiu vong koan Premiere partie Les inscriptions chinoises et mongoles par Ed Chavannes Journal asiatique IXe ser t IV 1894 pp 354 373 Les Inscriptions des Ts in Journal asiatique IXe ser t I 1893 pp 473 521 Une inscription du royaume de Nan Tchao Journal asiatique IXe ser t XVI 1900 pp 381 450 Quatre Inscriptions du Yun nan Mission du Commandant d Ollone Journal asiatique Xe ser t XIV 1909 pp 5 46 Note additionnelle sur l inscription de Che tcheng 971 p C Journal asiatique nov dec 1909 pp 511 514 Confucius Revue de Paris 15 fevrier 1903 pp 897 844 Le Dieu du Sol dans l ancienne religion chinoise Les livres chinois avant l invention du papier Journal asiatique Xe ser t V 1905 pp 5 77 Un traite manicheen retrouve en Chine traduit et annote par MM Ed Chavannes et P Pelliot Journal asiatique Premiere partie Xe ser t XVIII 1911 pp 499 617 Deuxieme partie XIe ser t I 1913 pp 99 394 Le T ai Chan Essai de monographie d un Culte chinois Appendice Le Dieu du Sol dans la Chine antique par Edouard Chavannes Paris Ernest Leroux 1910 in 8 pp 591 Le defile de Long Men dans la province de Ho nan par Edouard Chavannes Journal asiatique IXe ser t XX 1902 pp 133 158 Cinq cents Contes et Apologues extraits du Tripitaka chinois et traduits en francais par Edouard Chavannes Publies sous les auspices de la Societe Asiatique Paris Ernest Letroux 1910 1911 3 vol in 8 Quelques titres enigmatiques dans la hierarchie ecclesiastique du Bouddhisme indien par MM Sylvain Levi et Edouard Chavannes Journal asiatique XIe ser t V 1915 pp 193 223 Les seize Arhats Protecteurs de la Loi par Sylvain Levi et Edouard Chavannes Journal asiatique XIe ser t VIII 1916 pp 5 50 et 189 304 La divination par l ecaille de tortue dans la haute antiquite chinoise d apres un livre de M Lo Tchen yu Journal asiatique Xe ser t XVII 1911 pp 127 137 Note une amulette avec inscription en caracteres Pe se pa Journal asiatique IXe ser t IX 1897 pp 148 149 et 376 De l expression des vœux dans l art populaire chinois Journal asiatique XIe ser t I 1901 pp 193 233 Un faux archeologique chinois par M Edouard Chavannes Journal asiatique Xe ser t XI 1908 pp 501 510 Chavannes Edouard Petrucci Raphael La peinture chinoise au musee Cernuschi en 1912 avril juin Bruxelles Paris G Van Oest amp Cie 1914 100 p Ars asiatica 1 La peinture chinoise au Musee du Louvre T oung Pao Serie II Vol 5 Lieide Brill 1904 672 p P 310 331 Inscriptions et pieces de chancellerie chinoises de l epoque mongole Ibidem P 357 447 De quelques idees morales des Chinois par Ed Chavannes Asie jr mcaue Bull avril juin 1917 pp 85 88 Sutra prononce par le Buddha au sujet du roi Tchan t o yue Journal asiatique Mars Avril 1917 pp 262 266 De l expression des vœux dans l art populaire chinois Bulletin de l Ecole francaise d Extreme Orient 1922 Tome 22 P 298 301 Suchasni vidannya Documents sur les Tou kiue Turcs occidentaux Edouard Chavannes 1900 Paris Librairie d Amerique et d Orient Reprint Taipei Reprint Cheng Wen Publishing Co 1969 Se Ma Ts ien Les memoires historiques Traduits et annotes par Edouard Chavannes 6 Bande Paris Adrien Maisonneuve 1967 1969 Collection UNESCO d oeuvres representatives Serie Chinoise Le T ai chan essai de monographie d un culte chinois appendice Le dieu du sol dans la Chine antique Faksimile der Ausgabe von 1910 Phenix Editions 2000 ISBN 978 2 7458 0906 3 Contes et Legendes du Bouddhisme Chinois DHARMA 1998 ISBN 978 2 86487 031 9 Certain works and translations 16 chervnya 2011 u Wayback Machine are available at the site of the Universite du Quebec a ChicoutimiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11649316X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 http www aibl fr membres academiciens depuis 1663 article chavannes emmanuel edouard https aibl fr academiciens depuis 1663 LiteraturaAleksyeyev V M Listi do Eduarda Shavanna i Polya Pellio Uporyad I E Ciperovich SPb 1998 230 s ISBN 5 85803 097 1 Kitajska filosofiya Enciklopedichnij slovnik M 1994 S 490 Aleksyeyev V M Nauka pro Shid statti ta dokumenti M 1982 S 68 85 i za Pokazhchikom Maspero Henri Edouard Chavannes Opening lecture delivered at the College de France Jan 24 1921 Offprinted from an unknown source pp 43 56 Henri Cordier Edouard Chavannes Journal Asiatique XIe serie t XI 1918 roku pp 197 248 v elektronnomu viglyadi 1 31 travnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ