Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марсель Гране у вітчизняній літературі також іменується Грані фр Marcel Granet кит спр 葛兰言 піньїнь Gé Lányán спр 葛兰言 пін

Марсель Гране

Марсель Гране

Марсель Гране, у вітчизняній літературі також іменується Грані (фр. Marcel Granet кит. спр. 葛兰言, піньїнь: Gé Lányán спр. 葛兰言, піньїнь: Gé Lányán; 1884, Люк-ен-Діуа, департамент Дром, Франція — 1940, Со, Франція) — видатний французький синолог, учень Еміля Дюркгайма та Едуарда Шаванна, вперше застосував соціологічні методи до вивчення історії та культури Китаю.

Марсель Гране
фр. Marcel Granet
image
Народився29 лютого 1884(1884-02-29)[1][2][3]
Люк-ан-Дюа
Помер25 листопада 1940(1940-11-25)[1][2][3] (56 років)
Со
Країнаimage Франція
Діяльністьсоціолог, перекладач, синолог, викладач університету
Alma materВища нормальна школа
ліцей Людовика Великого
Галузькитаєзнавство
ЗакладПрактична школа вищих досліджень
Національна школа живих східних мов[d]
Посадапрезидент
Науковий ступіньd
ВчителіЕдуард Шаванн і Еміль Дюркгайм
Відомі учніd
ВійнаПерша світова війна
У шлюбі зd[4]
Нагороди
image

d (1926)

Біографія та діяльність

Народився в родині землевласників, його батько мав інженерну освіту. Закінчив ліцей у Екс-ан-Прованс, а потім престижний Lycée Louis-le-Grand в Парижі, який традиційно надавав абітурієнтів École Normale Supérieure. Гране отримав ступінь бакалавра і вступив в Еколь-Нормаль в 1904 р., всього через рік після його возз'єднання з Сорбонною. Серед університетських викладачів особливий вплив на Гране здійснив Еміль Дюркгайм (цікаво, що він викладав педагогіку, яка була обов'язковою для вивчення до 1913 р.). В Еколь-Нормаль Гране цікавився юриспруденцією, соціологією, філософією та історією, причому дуже рано став використовувати ідеї та методологію Дюркгайма. Він увійшов до елітного студентського клубу, куди входив й один з співзасновників школи «Анналів» — Марк Блок, і багато інших видатних діячів французької науки. У 1905 р. Гране став членом соціалістичного гуртка, головою якого був племінник Дюркгайма.

У 1907 р. Гране отримав вчений ступінь з історії та був направлений працювати викладачем ліцею в Бастії (Корсика). У 1908 р. він отримав ґрант фонду Тьєра для дослідження феодалізму. У цей період він отримав пораду звернутися до синолога Едуарда Шаванна, бо мав намір зіставляти європейський феодалізм з японським. Шаванн прийняв його в свою групу, зазначивши, що вивчення китайської мови і культури є необхідним кроком для занять Японією. У цей період Гране тісно спілкується з Тьером і Герне — своїми однокашниками, чиї теоретичні міркування сильно впливали на всіх трьох.

У 1911 р. в світ виходить перша друкована праця Гране — памфлет Contre l'alcoolisme, un programme socialiste. У тому ж році він припинив співпрацю з фондом Тьєра, і отримав ґрант французького уряду на вивчення китайської класики, відправившись з цією метою в Пекін. У Пекіні його наставником став Андре д'Ормон. У 1912 р. Гране відправив Шаванну свою першу синологічну працю Coutumes matrimoniales de la Chine antique, негайно опубліковану в провідному синологічному журналі «Тун бао» (Лейден). У лютому 1912 р. в Пекіні було підписано зречення імператорської сім'ї від престолу, й таким чином Гране виявився в центрі китайської революції.

Повернувшись з Китаю в березні 1913 р., Гране викладав історію в Марсельському ліцеї, а в жовтні перевівся в Монпельє. У грудні 1913 р. він змінив Едуарда Шаванна на посаді глави Департаменту вивчення релігій далекого Сходу в École Pratique des Hautes Études. У 1914 р. Марсель Гране пішов на фронт добровольцем, був нагороджений Військовим хрестом. У 1918 р. йому вдалося ненадовго відвідати Пекін у складі військової місії. За час війни він підготував дві докторські дисертації.

У 1919 р. повернувся до Франції, одружився з Марі Терьен і повернувся до академічної роботи. На захисті його докторської дисертації «Стародавні китайські свята і пісні» офіційним опонентом був сер Джеймс Фрейзер. Після опублікування книга була удостоєна премії ім. . У 1922 р. на замовлення видавця Соловіна, Гране пише першу зі своїх узагальнюючих книг «Релігії Китаю», причому був змушений постійно переїжджати з Парижа в Тоннер, де його дружина викладала в місцевому ліцеї, маючи на руках маленького сина. Не оминув він і роботи в товаристві колишніх студентів Дюркгайма, які об'єдналися навколо журналу Année.

У 1925 р. Гране став професором в École Nationale des Langues Orientales Vivantes, а в 1926 р. брав участь у заснуванні Institut des Hautes Études Chinoises. Він став його керівником і очолив кафедру китайської мови і китайської цивілізації.

Був запрошеним іноземним професором в норвезькому Інституті порівняльного дослідження культур.

Марсель Гране помер у віці 56 років, через місяць після початку німецької окупації Франції.

Наукова спадщина

Загальновизнано, що головним нововведенням Гране було з'єднання китаєзнавства з соціологією Е. Дюркгайма. Роботи Марселя Гране утворюють чіткий, систематизований ряд досліджень суспільних і сімейних відносин, економічного життя, а також релігії стародавнього Китаю. Міркування Гране про сімейно-шлюбні відносини критикувалися Р. ван Гюліком. Гране вперше в європейській науці підняв питання про методологічні підстави традиційної думки в Китаї, яку він відмовлявся визнавати «донауковою», в цьому сенсі опонуючи Дж. Нідему. Поклав початок вивченню символічної нумерології в китайській культурі. Його погляди були розвинені А. І. Кобзєвим.

Учнем Гране був корейсько-японський філософ Цуда Іцуо (津田逸夫, 1914—1984)

Бібліографія Гране

Основні статті та популярні праці

  • «Contre l'alcoolisme, un programme socialiste», 1911
  • «Coutumes matrimoniales de la Chine antique», 1912
  • «La polygymie sororale et le sororat dans la Chine féodale», 1920
  • «Quelques particularités de la langue et de la pensée chinoises», 1920
  • «La vie et la mort. Croyances et doctrines de l'antiquité chinoise»
  • «Le dépôt de l'enfant sur le sol, Rites anciens et ordalies mythiques», 1922
  • «Le langage de la douleur, d'après le rituel funéraire de la Chine classique», 1922
  • «Remarques sur le Taoïsme ancien», 1925
  • «L'esprit de la religion chinoise», 1929
  • «La droite et la gauche en Chine», 1933
  • "Catégories matrimoniales et relations de proximité dans la chine ancienne», 1939
  • «Etudes sociologiques sur la Chine», 1953

Монографії

  • «Свята і пісні Стародавнього Китаю» (Fêtes et chansons anciennes de la Chine, 1919) («To the memory of Emile Durkheim and Edouard Chavannes . »)
  • «Релігія китайців» (La religion des Chinois; зб. Статей; 1922)
  • «Танці і легенди древнього Китаю» (Danses et légendes de la Chine ancienne; зб. Статей; 1926) (з присвятою М. Моссу)
  • «Китайська цивілізація» (La civilisation chinoise; рб. Статей; 1929)
  • «Китайський феодалізм» («La féodalité chinoise», Осло, 1932)
  • «Китайське мислення» (La pensée chinoise; зб. Статей; 1934)
  • Оцифровані праці Гране французькою мовою [1] [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. https://maitron.fr/spip.php?article209546

Література

  • Marc Bloch, preface by Jacques le Goff, Les rois thaumaturges: etude sur le caractère surnaturel attribute a la puissance royale particulièrement en France et en angleterre , 1924.
  • Carole Fink, Marc Bloch: A Life in History, 1989.
  • Michel Fournier, Marcel Mauss: a Biography, 2005.
  • Maurice Freedman, ed., Translator and author of the preface to Marcel Granet , The Religion of the Chinese People, 1977.
  • DR Gille, The Spectator, March 15, 1946. Vol 176.
  • Witold Jablonski, "Marcel Granet: His Work, " Yenching Journal of Social Studies, Jan., 1939.
  • Yang K'un, "Marcel Granet: An Appreciation, " Yenching Journal of Social Studies, Jan. 1939.
  • Steven Lukes, Emile Durkheim: His Life and Work. A Historical and Critical Study, 1973.
  • «Itsuo Tsuda: une philosophie à vivre», Generation Tao no. 27, hiver 2002/03.
  • Marion J. Lévy, Jr. "Granet, Marcel, " International Encyclopedia of the Social Sciences, 1968.
  • Кобзєв А. І. Вчення про символи і числах в класичної китайської філософії. М., 1994.
  • Китайська філософія. Енциклопедичний словник. М., 1994. С. 71.

Переклади російською мовою

  • Марсель Гране. Китайська думка. Пер. В. Б. Йорданського, заг. ред. І. І. Семененко. М., 2004.
  • Марсель Гране. Китайська цивілізація. Пер. В. Б. Йорданського, заг. ред. І. І. Семененко. М., 2008.

У цих же виданнях — докладний аналіз філософських і методологічних поглядів Гране.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marsel Grane u vitchiznyanij literaturi takozh imenuyetsya Grani fr Marcel Granet kit spr 葛兰言 pinyin Ge Lanyan spr 葛兰言 pinyin Ge Lanyan 1884 Lyuk en Diua departament Drom Franciya 1940 So Franciya vidatnij francuzkij sinolog uchen Emilya Dyurkgajma ta Eduarda Shavanna vpershe zastosuvav sociologichni metodi do vivchennya istoriyi ta kulturi Kitayu Marsel Granefr Marcel GranetNarodivsya29 lyutogo 1884 1884 02 29 1 2 3 Lyuk an DyuaPomer25 listopada 1940 1940 11 25 1 2 3 56 rokiv SoKrayina FranciyaDiyalnistsociolog perekladach sinolog vikladach universitetuAlma materVisha normalna shkola licej Lyudovika VelikogoGaluzkitayeznavstvoZakladPraktichna shkola vishih doslidzhen Nacionalna shkola zhivih shidnih mov d PosadaprezidentNaukovij stupindVchiteliEduard Shavann i Emil DyurkgajmVidomi uchnidVijnaPersha svitova vijnaU shlyubi zd 4 Nagorodid 1926 Biografiya ta diyalnistNarodivsya v rodini zemlevlasnikiv jogo batko mav inzhenernu osvitu Zakinchiv licej u Eks an Provans a potim prestizhnij Lycee Louis le Grand v Parizhi yakij tradicijno nadavav abituriyentiv Ecole Normale Superieure Grane otrimav stupin bakalavra i vstupiv v Ekol Normal v 1904 r vsogo cherez rik pislya jogo vozz yednannya z Sorbonnoyu Sered universitetskih vikladachiv osoblivij vpliv na Grane zdijsniv Emil Dyurkgajm cikavo sho vin vikladav pedagogiku yaka bula obov yazkovoyu dlya vivchennya do 1913 r V Ekol Normal Grane cikavivsya yurisprudenciyeyu sociologiyeyu filosofiyeyu ta istoriyeyu prichomu duzhe rano stav vikoristovuvati ideyi ta metodologiyu Dyurkgajma Vin uvijshov do elitnogo studentskogo klubu kudi vhodiv j odin z spivzasnovnikiv shkoli Annaliv Mark Blok i bagato inshih vidatnih diyachiv francuzkoyi nauki U 1905 r Grane stav chlenom socialistichnogo gurtka golovoyu yakogo buv pleminnik Dyurkgajma U 1907 r Grane otrimav vchenij stupin z istoriyi ta buv napravlenij pracyuvati vikladachem liceyu v Bastiyi Korsika U 1908 r vin otrimav grant fondu Tyera dlya doslidzhennya feodalizmu U cej period vin otrimav poradu zvernutisya do sinologa Eduarda Shavanna bo mav namir zistavlyati yevropejskij feodalizm z yaponskim Shavann prijnyav jogo v svoyu grupu zaznachivshi sho vivchennya kitajskoyi movi i kulturi ye neobhidnim krokom dlya zanyat Yaponiyeyu U cej period Grane tisno spilkuyetsya z Terom i Gerne svoyimi odnokashnikami chiyi teoretichni mirkuvannya silno vplivali na vsih troh U 1911 r v svit vihodit persha drukovana pracya Grane pamflet Contre l alcoolisme un programme socialiste U tomu zh roci vin pripiniv spivpracyu z fondom Tyera i otrimav grant francuzkogo uryadu na vivchennya kitajskoyi klasiki vidpravivshis z ciyeyu metoyu v Pekin U Pekini jogo nastavnikom stav Andre d Ormon U 1912 r Grane vidpraviv Shavannu svoyu pershu sinologichnu pracyu Coutumes matrimoniales de la Chine antique negajno opublikovanu v providnomu sinologichnomu zhurnali Tun bao Lejden U lyutomu 1912 r v Pekini bulo pidpisano zrechennya imperatorskoyi sim yi vid prestolu j takim chinom Grane viyavivsya v centri kitajskoyi revolyuciyi Povernuvshis z Kitayu v berezni 1913 r Grane vikladav istoriyu v Marselskomu liceyi a v zhovtni perevivsya v Monpelye U grudni 1913 r vin zminiv Eduarda Shavanna na posadi glavi Departamentu vivchennya religij dalekogo Shodu v Ecole Pratique des Hautes Etudes U 1914 r Marsel Grane pishov na front dobrovolcem buv nagorodzhenij Vijskovim hrestom U 1918 r jomu vdalosya nenadovgo vidvidati Pekin u skladi vijskovoyi misiyi Za chas vijni vin pidgotuvav dvi doktorski disertaciyi U 1919 r povernuvsya do Franciyi odruzhivsya z Mari Teren i povernuvsya do akademichnoyi roboti Na zahisti jogo doktorskoyi disertaciyi Starodavni kitajski svyata i pisni oficijnim oponentom buv ser Dzhejms Frejzer Pislya opublikuvannya kniga bula udostoyena premiyi im U 1922 r na zamovlennya vidavcya Solovina Grane pishe pershu zi svoyih uzagalnyuyuchih knig Religiyi Kitayu prichomu buv zmushenij postijno pereyizhdzhati z Parizha v Tonner de jogo druzhina vikladala v miscevomu liceyi mayuchi na rukah malenkogo sina Ne ominuv vin i roboti v tovaristvi kolishnih studentiv Dyurkgajma yaki ob yednalisya navkolo zhurnalu Annee U 1925 r Grane stav profesorom v Ecole Nationale des Langues Orientales Vivantes a v 1926 r brav uchast u zasnuvanni Institut des Hautes Etudes Chinoises Vin stav jogo kerivnikom i ocholiv kafedru kitajskoyi movi i kitajskoyi civilizaciyi Buv zaproshenim inozemnim profesorom v norvezkomu Instituti porivnyalnogo doslidzhennya kultur Marsel Grane pomer u vici 56 rokiv cherez misyac pislya pochatku nimeckoyi okupaciyi Franciyi Naukova spadshinaZagalnoviznano sho golovnim novovvedennyam Grane bulo z yednannya kitayeznavstva z sociologiyeyu E Dyurkgajma Roboti Marselya Grane utvoryuyut chitkij sistematizovanij ryad doslidzhen suspilnih i simejnih vidnosin ekonomichnogo zhittya a takozh religiyi starodavnogo Kitayu Mirkuvannya Grane pro simejno shlyubni vidnosini kritikuvalisya R van Gyulikom Grane vpershe v yevropejskij nauci pidnyav pitannya pro metodologichni pidstavi tradicijnoyi dumki v Kitayi yaku vin vidmovlyavsya viznavati donaukovoyu v comu sensi oponuyuchi Dzh Nidemu Poklav pochatok vivchennyu simvolichnoyi numerologiyi v kitajskij kulturi Jogo poglyadi buli rozvineni A I Kobzyevim Uchnem Grane buv korejsko yaponskij filosof Cuda Icuo 津田逸夫 1914 1984 Bibliografiya GraneOsnovni statti ta populyarni praci Contre l alcoolisme un programme socialiste 1911 Coutumes matrimoniales de la Chine antique 1912 La polygymie sororale et le sororat dans la Chine feodale 1920 Quelques particularites de la langue et de la pensee chinoises 1920 La vie et la mort Croyances et doctrines de l antiquite chinoise Le depot de l enfant sur le sol Rites anciens et ordalies mythiques 1922 Le langage de la douleur d apres le rituel funeraire de la Chine classique 1922 Remarques sur le Taoisme ancien 1925 L esprit de la religion chinoise 1929 La droite et la gauche en Chine 1933 Categories matrimoniales et relations de proximite dans la chine ancienne 1939 Etudes sociologiques sur la Chine 1953 Monografiyi Svyata i pisni Starodavnogo Kitayu Fetes et chansons anciennes de la Chine 1919 To the memory of Emile Durkheim and Edouard Chavannes Religiya kitajciv La religion des Chinois zb Statej 1922 Tanci i legendi drevnogo Kitayu Danses et legendes de la Chine ancienne zb Statej 1926 z prisvyatoyu M Mossu Kitajska civilizaciya La civilisation chinoise rb Statej 1929 Kitajskij feodalizm La feodalite chinoise Oslo 1932 Kitajske mislennya La pensee chinoise zb Statej 1934 Ocifrovani praci Grane francuzkoyu movoyu 1 5 listopada 2019 u Wayback Machine PrimitkiInternational Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https maitron fr spip php article209546LiteraturaMarc Bloch preface by Jacques le Goff Les rois thaumaturges etude sur le caractere surnaturel attribute a la puissance royale particulierement en France et en angleterre 1924 Carole Fink Marc Bloch A Life in History 1989 Michel Fournier Marcel Mauss a Biography 2005 Maurice Freedman ed Translator and author of the preface to Marcel Granet The Religion of the Chinese People 1977 DR Gille The Spectator March 15 1946 Vol 176 Witold Jablonski Marcel Granet His Work Yenching Journal of Social Studies Jan 1939 Yang K un Marcel Granet An Appreciation Yenching Journal of Social Studies Jan 1939 Steven Lukes Emile Durkheim His Life and Work A Historical and Critical Study 1973 Itsuo Tsuda une philosophie a vivre Generation Tao no 27 hiver 2002 03 Marion J Levy Jr Granet Marcel International Encyclopedia of the Social Sciences 1968 Kobzyev A I Vchennya pro simvoli i chislah v klasichnoyi kitajskoyi filosofiyi M 1994 Kitajska filosofiya Enciklopedichnij slovnik M 1994 S 71 Perekladi rosijskoyu movoyuMarsel Grane Kitajska dumka Per V B Jordanskogo zag red I I Semenenko M 2004 Marsel Grane Kitajska civilizaciya Per V B Jordanskogo zag red I I Semenenko M 2008 U cih zhe vidannyah dokladnij analiz filosofskih i metodologichnih poglyadiv Grane

Дата публікації:
Топ