Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сер Марк Аурель Стейн угор Stein Márk Aurél 26 листопада 1862 26 жовтня 1943 угорський мандрівник та етнограф який разом

Марк Аурель Стейн

Марк Аурель Стейн

Сер Марк Аурель Стейн (угор. Stein Márk Aurél; 26 листопада 1862 — 26 жовтня 1943) — угорський мандрівник та етнограф, який разом із Свеном Гедіном та П. К. Козловим в XX столітті внесли найбільший внесок у дослідження Східного Туркестану. Його основні праці — «Стародавній Хотан» (тт. 1-2, 1907), «Серіндія» (тт. 1-5, 1921), «Внутрішня Азія» (тт. 1-4, 1928). Він був дядьком фізико-хіміка Андраша (Ендрю) Келлера.

Марк Аурель Стейн
угор. Stein Márk Aurél
image
Ім'я при народженніугор. Stein Márk Aurél
Народився26 листопада 1862(1862-11-26)[1][2][…]
Пешт, Пешт, Угорщина[4]
Помер26 жовтня 1943(1943-10-26)[1][2][…] (80 років)
Кабул, Королівство Афганістан
ПохованняКабул
Країнаimage Угорське королівство
image Сполучене Королівство
image Велика Британія
Діяльністьмандрівник-дослідник, антрополог, мистецтвознавець, археолог, викладач університету
Галузьархеологія, сходознавство і мовознавство
Alma materВіденський університет (), Лейпцизький університет (), Тюбінгенський університет (1883) і Гімназія Фашорі
Знання мованглійська[1][5], німецька і угорська[5]
Закладd і d[6]
ЧленствоУгорська академія наук, Британська академія, Нідерландська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук і Королівське азійське товариство Великої Британії та Ірландії
Конфесіялютеранство
Родичіd
Нагороди

Біографія

Стейн народився в Будапешті, в єврейській родині, але практично все життя працював на британський уряд, в тому числі й з розвідувальними цілями. Починав кар'єру в Лахорській Школі сходознавства, де в 1892 р. підготував до публікації на санскриті єдиний збережений староіндійський історичний трактат — «Потік царів» Кальхани. До 1900 року працював над англійським перекладом цього твору.

У тому ж році Стейн, натхненний прикладом Свена Гедіна, вперше навідався в Східний Туркестан і дійшов «Шовковим шляхом» до Хотана. Ця вилазка стала прелюдією до знаменитої подорожі 1906-08 років, в ході якої Стейн відморозив і внаслідок цього втратив кілька пальців на правій нозі. Місяці поневірянь були винагороджені — Стейну вдалося встановити маршрути караванних шляхів, які пов'язували Європу з Китаєм за часів Римської імперії.

Під час досліджень лоуланьських старожитностей Стейн виявив тексти, написані невідомими на той час тохарськими мовами, і знайшов європеоїдні мумії їх передбачуваних носіїв — Таримські мумії. Перебравшись через пустелю Такла-Макан, біля Дуньхуана, мандрівник виявив Печери Моґао, а в них — близько 40 000 безцінних Дуньхуанських рукописів, включаючи давньотюркську «» і найдавнішу в світі друковану книгу «Діамантова сутра». Частину ранньобуддійських фресок він зняв і перевіз в Музей азійських старожитностей в Нью-Делі.

Підсумки експедиції Стейна розбурхали вчену громадськість Європи, а король подарував йому в 1912 р. лицарський титул. Тоді ж Марк Стейн вивів на чисту воду , який містифікував вчених новоствореними «греко-буддійськими» рукописами на бересті. У 1913-18 і 1930 роках Стейн знову подорожував Східним Туркестаном, хоча з роками сфера його інтересів змістилася на північний захід — у бік стародавньої Кушанскої імперії.

В останні роки життя Стейна найбільш цікавили два питання: греко-буддійські старожитності та східні межі просування військ Олександра Македонського. Його праці сприяли проясненню маршруту македонської армії в Індії. Помер він під час підготовки подорожі до Афганістану і був похований в Кабулі.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118942905 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. Archaeology and Language: The Puzzle of Indo-European Origins — Pimlico, 1998. — С. 64. —
    d:Track:Q23301814d:Track:Q23301815

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ser Mark Aurel Stejn ugor Stein Mark Aurel 26 listopada 1862 26 zhovtnya 1943 ugorskij mandrivnik ta etnograf yakij razom iz Svenom Gedinom ta P K Kozlovim v XX stolitti vnesli najbilshij vnesok u doslidzhennya Shidnogo Turkestanu Jogo osnovni praci Starodavnij Hotan tt 1 2 1907 Serindiya tt 1 5 1921 Vnutrishnya Aziya tt 1 4 1928 Vin buv dyadkom fiziko himika Andrasha Endryu Kellera Mark Aurel Stejnugor Stein Mark AurelIm ya pri narodzhenniugor Stein Mark AurelNarodivsya26 listopada 1862 1862 11 26 1 2 Pesht Pesht Ugorshina 4 Pomer26 zhovtnya 1943 1943 10 26 1 2 80 rokiv Kabul Korolivstvo AfganistanPohovannyaKabulKrayina Ugorske korolivstvo Spoluchene Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistmandrivnik doslidnik antropolog mistectvoznavec arheolog vikladach universitetuGaluzarheologiya shodoznavstvo i movoznavstvoAlma materVidenskij universitet Lejpcizkij universitet Tyubingenskij universitet 1883 i Gimnaziya FashoriZnannya movanglijska 1 5 nimecka i ugorska 5 Zakladd i d 6 ChlenstvoUgorska akademiya nauk Britanska akademiya Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk i Korolivske azijske tovaristvo Velikoyi Britaniyi ta IrlandiyiKonfesiyalyuteranstvoRodichidNagorodid 1909 Medal Zasnovnikiv 1909 Velika zolota medal za doslidzhennya 1923 Chlen Britanskoyi akademiyi 1921 Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaStejn narodivsya v Budapeshti v yevrejskij rodini ale praktichno vse zhittya pracyuvav na britanskij uryad v tomu chisli j z rozviduvalnimi cilyami Pochinav kar yeru v Lahorskij Shkoli shodoznavstva de v 1892 r pidgotuvav do publikaciyi na sanskriti yedinij zberezhenij staroindijskij istorichnij traktat Potik cariv Kalhani Do 1900 roku pracyuvav nad anglijskim perekladom cogo tvoru U tomu zh roci Stejn nathnennij prikladom Svena Gedina vpershe navidavsya v Shidnij Turkestan i dijshov Shovkovim shlyahom do Hotana Cya vilazka stala prelyudiyeyu do znamenitoyi podorozhi 1906 08 rokiv v hodi yakoyi Stejn vidmoroziv i vnaslidok cogo vtrativ kilka palciv na pravij nozi Misyaci poneviryan buli vinagorodzheni Stejnu vdalosya vstanoviti marshruti karavannih shlyahiv yaki pov yazuvali Yevropu z Kitayem za chasiv Rimskoyi imperiyi Pid chas doslidzhen loulanskih starozhitnostej Stejn viyaviv teksti napisani nevidomimi na toj chas toharskimi movami i znajshov yevropeoyidni mumiyi yih peredbachuvanih nosiyiv Tarimski mumiyi Perebravshis cherez pustelyu Takla Makan bilya Dunhuana mandrivnik viyaviv Pecheri Mogao a v nih blizko 40 000 bezcinnih Dunhuanskih rukopisiv vklyuchayuchi davnotyurksku i najdavnishu v sviti drukovanu knigu Diamantova sutra Chastinu rannobuddijskih fresok vin znyav i pereviz v Muzej azijskih starozhitnostej v Nyu Deli Pidsumki ekspediciyi Stejna rozburhali vchenu gromadskist Yevropi a korol podaruvav jomu v 1912 r licarskij titul Todi zh Mark Stejn viviv na chistu vodu yakij mistifikuvav vchenih novostvorenimi greko buddijskimi rukopisami na beresti U 1913 18 i 1930 rokah Stejn znovu podorozhuvav Shidnim Turkestanom hocha z rokami sfera jogo interesiv zmistilasya na pivnichnij zahid u bik starodavnoyi Kushanskoyi imperiyi V ostanni roki zhittya Stejna najbilsh cikavili dva pitannya greko buddijski starozhitnosti ta shidni mezhi prosuvannya vijsk Oleksandra Makedonskogo Jogo praci spriyali proyasnennyu marshrutu makedonskoyi armiyi v Indiyi Pomer vin pid chas pidgotovki podorozhi do Afganistanu i buv pohovanij v Kabuli PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118942905 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 Archaeology and Language The Puzzle of Indo European Origins Pimlico 1998 S 64 ISBN 0 7126 6612 5 d Track Q23301814d Track Q23301815

Дата публікації:
Топ