Поливанова Галина Анатоліївна

Гали́на Анато́ліївна Полива́нова (нар. *01929-04-011 квітня 1929, Красне Село — тепер у складі Санкт-Петербургу — пом. 02020-12-066 грудня 2020, м. Одеса, Україна) — українська співачка (сопрано), Заслужена артистка Української РСР (1956), народна артистка УРСР (1963), академік, професор.

Поливанова Галина Анатоліївна
Народилася	1 квітня 1929(1929-04-01) Красне Село, ^d, ^d, Ленінградська область, РСФРР, СРСР
Померла	6 грудня 2020(2020-12-06) (91 рік)
Поховання	Другий християнський цвинтар
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	співачка, викладачка університету
Alma mater	Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Нагороди
Аїда, Віолетта — «Аїда», «Травіата» Верді; Мікаела — «Кармен» Бізе; Марія, Ліза — «Мазепа», «Винова краля» Чайковського; Тамара — Рубінштейна; Оксана — «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського; Макбет — «Макбет» Верді; Дездемона «Отелло», Верді; Сантуцца — «Сільська честь», П'єтро Масканьї. Викладач — 1974, доцент — 1978, викладала в Одеській консерваторії, де з 1976 року і до кінця життя очолювала кафедру сольного співу. Володіла прекрасним сопрано, дивовижною музичністю і акторськими даними, які допомогли виховати не одне покоління чудових артистів. Серед учнів Поливанової — народні артисти України Тетяна Анісімова та Людмила Довгань (професор), солісти Одеської опери Тетяна Спаська, Лариса Зуєнко, Наталя Шевченко, соліст Одеського театру музкомедії баритон Станіслав Ковалевський, драматичне сопрано Валентина Калестру, Валерій Калиниченко, Людмила Яніцький, Людмила Плотникова, Тамара Глаголєва та ще ряд відомих вокалістів. Була лауреатом багатьох Міжнародних конкурсів. Українську артистку знали у всьому світі, адже вона виступала на оперних сценах міст Києва, Москви, Мінська, Риги, Кишинева, а також неодноразово гастролювала у Франції, Індії, Польщі, Німеччині, Іспанії, Фінляндії та в інших країнах світу. За роки своєї роботи Поліванова провела — понад 300 благодійних концертів. Нагороджена орденом «Знак Пошани» (1960), орденом «За заслуги» III ступеня (1999), орденом Г. Г. Марконі (2004), орденом княгині Ольги III ступеня (2007), орденом княгині Ольги II ступеня (2010), ювілейною медаллю «20 років незалежності України» (2011), орденом княгині Ольги I ступеня (2017), Грамотою Ради міністрів України, Грамотою Президії Верховної Ради України, Почесною відзнакою Міністерства культури й мистецтва, Почесною відзнакою Одеського міського голови. Померла 6 грудня 2020 року в м. Одесі на 92-му році життя після перенесеної коронавірусної хвороби. Джерела УРЕ Історія ОНМА (рос.) Поливанова Галина Анатоліївна Література Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.251 Посилання Поливанова Галина Анатоліївна // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 298 Поливанова Галина Анатоліївна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 240. Примітки Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор М. А. Орлик. — Київ: Фенікс, 2001. — С. 357. — 560 с. — . Указ Президента України від 11 квітня 2007 року № 290/2007 «Про нагородження активістів Українського фонду культури» Указ Президента України від 24 лютого 2010 року № 256/2010 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці заснування Одеської області» Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 "Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України» Указ Президента України від 24 серпня 2017 року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України» Померла народна артистка України. 06.12.2020, 16:31 [1]