Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Подільська єпархія значення Подільська єпархія Подольська єпархія ц

Подільська єпархія

Подільська єпархія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Подільська єпархія (значення).

Подільська єпархія (Подольська єпархія) — це єпархія Російської православної церкви, що була утворена 12 квітня 1795 року на території сучасних Вінницької та Хмельницької областей, а також частин Київської, Одеської та Миколаївської областей. Межі єпархії стали відповідати межами Подільської губернії Російської імперії в 1799 році. Єпархія проіснувала в безпосередньому підпорядкуванні Російській православній церкві до 20 вересня 1918 року, коли єпархії на території України отримали «автономію» й наприкінці червня 1921 році були остаточно організовані в екзархат, тож єпархія стала Подільською єпархією Українського екзархату.

Не варто плутати з сучасною в Підмосков'ї.

Територія

image
Подільська губернія і єпархія у 1913 році.

У момент заснування 12 квітня 1795 року єпархія включала територію Брацлавської губернії (утворена Катериною II 13 квітня 1793 року), південну частину Ізяславської губернії (утворена 8 грудня 1792 року і згодом перейменована на Волинську), а також територію (утворена 1794 року) Російської імперії. Тобто єпархія включала колишні території Подільського та Брацлавського воєводства, а також південних повітів Волинського воєводства Польщі, включених 20 червня 1793 року до російського Генерал-губернаторства новоприєднаних земель.

1 травня 1795 року від Волинської губернії було від'єднано Подільську губернію з центром у Кам'янець-Подільському, до якої 12 грудня 1796 року долучено майже всю скасовану Брацлавську губернію. У складі Подільської губернії опинилася більша частина Брацлавщини (Брацлавський, Вінницький, Літинський, , Гайсинський, Ямпольський, Могилівський, Тульчинський та ), а північно-східна частина Брацлавщини 24 вересня 1797 року передана до Київської губернії (Махновський, Сквирський, Липовецький та ). Північно-західну частину Подільської губернії 12 грудня 1796 року включено до Волинської губернії (Кременецький, Дубенський, Старокостянтинівський, Базилійський повіти), а натомість до Подільської губернії приєднано Балтський (раніше Елеонопольський) та Ольгопольський (раніше Чечельницький) повіти, а також частину колишньої Вознесенської губернії.

Остаточні межі Подільської єпархії затверджено указом від 31 липня 1799 року, коли приналежні єпархії Дубенський, Кременецький і Старокостянтинівський повіти Волинської губернії передано до Волинської і Житомирської єпархії. З цього моменту межі Подільської єпархії відповідали межам Подільської губернії. У 1804 році Подільську губернію поділено на 12 повітів із центрами у містах Балта, Брацлав, Вінниця, Гайсин, Кам'янець, Летичів, Літин, Могилів, Ольгопіль, Проскурів, Ушиця, Ямпіль.

20 вересня 1918 року єпархії Московського патріархату на території України отримали «широку автономію», яка в 1921 набула остаточної форми Українського екзархату. Подальші територіальні зміні відбувалися вже в Подільській єпархії Українського екзархату.

Історія

До 1793 року православні Поділля зазнавали жорстоких гонінь з боку влади Речі Посполитої, яка ставила за мету знищення Православної Церкви на своїй території та тотального окатоличування населення. Після приєднання Правобережжя до складу Росії ситуація для православних суттєво покращилася, але почалися утиски української мови та культури й насаджування московських церковних порядків.

13 квітня 1793 року на території Мінської, Ізяславської та Брацлавської губерній створено нову . 15 травня того ж року її очолив архієпископ Переяславський Віктор (Садковський), єдиний православний єпископ, що перебував на території Речі Посполитої перед її поділом. Раніше владику Віктора за активну проповідь Православ'я на території Польщі було заарештовано та ув'язнено в Ченстоховській фортеці й лише через три роки, завдяки енергійному втручанню російських дипломатів, його було звільнено.

image
Шаргородський Миколаївський монастир нині

Внаслідок того, що лише в одній Брацлавській губернії в 1795 році знаходилося 1442 церкви, імператриця Катерина II наказала створити на Поділлі самостійну Брацлавську єпархію. Єпископом Брацлавським і Подільським було призначено архімандрита ставропігійного Донського монастиря Йоаникія (Никифоровича-Полонського). Спочатку єпископська резиденція знаходилася в Шаргороді, а потім — у місті Кам'янець-Подільський. Він заснував консисторію і створив 13 духовних правлінь, зокрема й вінницьке, якому підпорядковувалося 143 православні храми. Після створення правлінь єпископ Йоаникій розділив єпархію на благочинні округи й запровадив духовну посаду благочинних, які мали здійснювати безпосереднє керівництво низовим духовенством.

9 травня 1836 року Священний синод Російської православної церкви звернувся до імператора Миколая Павловича з доповіддю, у якій зазначав, що архієрей Подільської єпархії потребує допомоги вікарного єпископа через велику кількість церков (1512), численність студентів духовних училищ та перевантаженістю в управлінні такою значною єпархією. Новий єпископ отримав титул Вінницького, а його місцеперебуванням став .

У 1861 році Вінницьке вікаріатство скасовується, а замість нього утворюється Балтське з місцеперебуванням вікарія в Кам'янець-Подільському Свято-Троїцькому монастирі. Однак у 1904 році Вінницьке вікаріатство знову відновлюється.

З серпня 1918 року вінницькі єпископи, вікарії Подільської єпархії, починають мешкати у Вінниці. Тоді ж патріарх Тихон і Священний синод Російської православної церкви постановили: «Ректорові Київської Духовної Академії архімандриту Амвросію (Полянському) бути єпископом Вінницьким. Місцепроживання єпископу Вінницькому мати в м. Вінниця». 22 жовтня 1918 року в Софійському соборі Києва відбулася хіротонія архімандрита Амвросія. Владика Амвросій загинув у засланні у 1932 і в 2000 році був зарахований до лику святих як новомученик і сповідник.

Архієреї

image
Амвросій (Полянський), єпископ Вінницький
  1. (12 квітня 1795 — 7 лютого 1819)
  2. Антоній (Соколов) (15 березня 1819 — 3 квітня 1832)
  3. (24 січня 1832 — 8 березня 1841)
  4. Арсеній (Москвін) (5 квітня 1841 — 6 листопада 1848)
  5. Елпідіфор (Бенедиктов) (6 листопада 1848 — 29 березня 1851)
  6. Євсевій (Ільїнський) (29 березня 1851 — 1 березня 1858)
  7. Іринарх (Попов) (17 березня 1858 — 20 грудня 1863)
  8. Леонтій (Лебединський) (20 грудня 1863 — 2 жовтня 1874)
  9. Феогност (Лебедєв) (7 грудня 1874 — 9 грудня 1878)
  10. Маркелл (Попель) (9 грудня 1878 — 6 березня 1882)
  11. Вікторин (Любимов) (6 березня 1882 — 21 серпня 1882)
  12. (15 вересня 1882 — 28 березня 1887)
  13. Донат (Бабинський-Соколов) (28 березня 1887 — 13 грудня 1890)
  14. (13 грудня 1890 — 2 листопада 1896)
  15. Іриней (Орда) (2 листопада 1896 — 29 березня 1900)
  16. (29 березня 1900 — 26 листопада 1903)
  17. Климент (Верниковський) (26 листопада 1903 — 1 грудня 1904)
  18. Парфеній (Левицький) (1 грудня 1904 — 15 лютого 1908)
  19. Серафим (Голубятніков) (15 лютого 1908 — 20 березня 1914)
  20. Митрофан (Афонський) (20 березня 1914 — березень 1917)
  21. Пимен (Пєгов) (серпень 1918 — червень 1921, далі в складі Українського екзархату)

Балтське вікаріатство

  1. Феогност (Лебедєв) (22 січня 1867 — 27 червня 1870)
  2. (8 листопада 1870 — 16 лютого 1879)
  3. (17 лютого 1879 — 5 вересня 1883)
  4. (30 грудня 1884 — 23 січня 1886)
  5. Анатолій (Станкевич) (25 травня 1886 — 24 квітня 1887)
  6. Димитрій (Самбікін) (28 жовтня 1887 — 13 грудня 1890)
  7. (7 квітня 1891 — 7 вересня 1891)
  8. (7 вересня 1891 — 22 жовтня 1895)
  9. (14 січня 1896 — 24 травня 1897)
  10. (24 травня 1897 — 10 березня 1902)
  11. Сщмч. (10 березня 1902 — 3 травня 1903)
  12. Тихон (Василевський) (26 травня 1903 — 16 червня 1905)
  13. Прп. Димитрій (Абашидзе) (16 квітня 1905 — 20 січня 1906)
  14. (26 лютого 1906 — 27 лютого 1909)
  15. Сщмч. Амвросій (Гудко) (27 лютого 1909 — 14 лютого 1914)
  16. Борис (Шипулін) (14 лютого 1914 — 12 лютого 1915)
  17. Пимен (Пєгов) (12 лютого 1915—1918)
  18. (1918—1922)

Статистика

  • 1836 рік: 1512 церков;
  • поч. 20 століття: 1685 церков (з них 1416 парафіяльних), 11 монастирів (6 чоловічих, 5 жіночих), 1 духовна семінарія з 400 учнями, у церковно-парафіяльних школах 99 500 вихованців.

Див. також

Джерела

  • КАМЕНЕЦ-ПОДОЛЬСКАЯ И ГОРОДОКСКАЯ ЕПАРХИЯ

Примітки

  1. КАМЕНЕЦ-ПОДОЛЬСКАЯ И ГОРОДОКСКАЯ ЕПАРХИЯ. Православная энциклопедия (російською) . 15 травня 2017.
  2. . Вінницько-Барська єпархія. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 23 травня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podilska yeparhiya znachennya Podilska yeparhiya Podolska yeparhiya ce yeparhiya Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi sho bula utvorena 12 kvitnya 1795 roku na teritoriyi suchasnih Vinnickoyi ta Hmelnickoyi oblastej a takozh chastin Kiyivskoyi Odeskoyi ta Mikolayivskoyi oblastej Mezhi yeparhiyi stali vidpovidati mezhami Podilskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi v 1799 roci Yeparhiya proisnuvala v bezposerednomu pidporyadkuvanni Rosijskij pravoslavnij cerkvi do 20 veresnya 1918 roku koli yeparhiyi na teritoriyi Ukrayini otrimali avtonomiyu j naprikinci chervnya 1921 roci buli ostatochno organizovani v ekzarhat tozh yeparhiya stala Podilskoyu yeparhiyeyu Ukrayinskogo ekzarhatu Ne varto plutati z suchasnoyu v Pidmoskov yi TeritoriyaPodilska guberniya i yeparhiya u 1913 roci U moment zasnuvannya 12 kvitnya 1795 roku yeparhiya vklyuchala teritoriyu Braclavskoyi guberniyi utvorena Katerinoyu II 13 kvitnya 1793 roku pivdennu chastinu Izyaslavskoyi guberniyi utvorena 8 grudnya 1792 roku i zgodom perejmenovana na Volinsku a takozh teritoriyu utvorena 1794 roku Rosijskoyi imperiyi Tobto yeparhiya vklyuchala kolishni teritoriyi Podilskogo ta Braclavskogo voyevodstva a takozh pivdennih povitiv Volinskogo voyevodstva Polshi vklyuchenih 20 chervnya 1793 roku do rosijskogo General gubernatorstva novopriyednanih zemel 1 travnya 1795 roku vid Volinskoyi guberniyi bulo vid yednano Podilsku guberniyu z centrom u Kam yanec Podilskomu do yakoyi 12 grudnya 1796 roku dolucheno majzhe vsyu skasovanu Braclavsku guberniyu U skladi Podilskoyi guberniyi opinilasya bilsha chastina Braclavshini Braclavskij Vinnickij Litinskij Gajsinskij Yampolskij Mogilivskij Tulchinskij ta a pivnichno shidna chastina Braclavshini 24 veresnya 1797 roku peredana do Kiyivskoyi guberniyi Mahnovskij Skvirskij Lipoveckij ta Pivnichno zahidnu chastinu Podilskoyi guberniyi 12 grudnya 1796 roku vklyucheno do Volinskoyi guberniyi Kremeneckij Dubenskij Starokostyantinivskij Bazilijskij poviti a natomist do Podilskoyi guberniyi priyednano Baltskij ranishe Eleonopolskij ta Olgopolskij ranishe Chechelnickij poviti a takozh chastinu kolishnoyi Voznesenskoyi guberniyi Ostatochni mezhi Podilskoyi yeparhiyi zatverdzheno ukazom vid 31 lipnya 1799 roku koli prinalezhni yeparhiyi Dubenskij Kremeneckij i Starokostyantinivskij poviti Volinskoyi guberniyi peredano do Volinskoyi i Zhitomirskoyi yeparhiyi Z cogo momentu mezhi Podilskoyi yeparhiyi vidpovidali mezham Podilskoyi guberniyi U 1804 roci Podilsku guberniyu podileno na 12 povitiv iz centrami u mistah Balta Braclav Vinnicya Gajsin Kam yanec Letichiv Litin Mogiliv Olgopil Proskuriv Ushicya Yampil 20 veresnya 1918 roku yeparhiyi Moskovskogo patriarhatu na teritoriyi Ukrayini otrimali shiroku avtonomiyu yaka v 1921 nabula ostatochnoyi formi Ukrayinskogo ekzarhatu Podalshi teritorialni zmini vidbuvalisya vzhe v Podilskij yeparhiyi Ukrayinskogo ekzarhatu IstoriyaDo 1793 roku pravoslavni Podillya zaznavali zhorstokih gonin z boku vladi Rechi Pospolitoyi yaka stavila za metu znishennya Pravoslavnoyi Cerkvi na svoyij teritoriyi ta totalnogo okatolichuvannya naselennya Pislya priyednannya Pravoberezhzhya do skladu Rosiyi situaciya dlya pravoslavnih suttyevo pokrashilasya ale pochalisya utiski ukrayinskoyi movi ta kulturi j nasadzhuvannya moskovskih cerkovnih poryadkiv 13 kvitnya 1793 roku na teritoriyi Minskoyi Izyaslavskoyi ta Braclavskoyi gubernij stvoreno novu 15 travnya togo zh roku yiyi ocholiv arhiyepiskop Pereyaslavskij Viktor Sadkovskij yedinij pravoslavnij yepiskop sho perebuvav na teritoriyi Rechi Pospolitoyi pered yiyi podilom Ranishe vladiku Viktora za aktivnu propovid Pravoslav ya na teritoriyi Polshi bulo zaareshtovano ta uv yazneno v Chenstohovskij forteci j lishe cherez tri roki zavdyaki energijnomu vtruchannyu rosijskih diplomativ jogo bulo zvilneno Shargorodskij Mikolayivskij monastir nini Vnaslidok togo sho lishe v odnij Braclavskij guberniyi v 1795 roci znahodilosya 1442 cerkvi imperatricya Katerina II nakazala stvoriti na Podilli samostijnu Braclavsku yeparhiyu Yepiskopom Braclavskim i Podilskim bulo priznacheno arhimandrita stavropigijnogo Donskogo monastirya Joanikiya Nikiforovicha Polonskogo Spochatku yepiskopska rezidenciya znahodilasya v Shargorodi a potim u misti Kam yanec Podilskij Vin zasnuvav konsistoriyu i stvoriv 13 duhovnih pravlin zokrema j vinnicke yakomu pidporyadkovuvalosya 143 pravoslavni hrami Pislya stvorennya pravlin yepiskop Joanikij rozdiliv yeparhiyu na blagochinni okrugi j zaprovadiv duhovnu posadu blagochinnih yaki mali zdijsnyuvati bezposerednye kerivnictvo nizovim duhovenstvom 9 travnya 1836 roku Svyashennij sinod Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zvernuvsya do imperatora Mikolaya Pavlovicha z dopoviddyu u yakij zaznachav sho arhiyerej Podilskoyi yeparhiyi potrebuye dopomogi vikarnogo yepiskopa cherez veliku kilkist cerkov 1512 chislennist studentiv duhovnih uchilish ta perevantazhenistyu v upravlinni takoyu znachnoyu yeparhiyeyu Novij yepiskop otrimav titul Vinnickogo a jogo misceperebuvannyam stav U 1861 roci Vinnicke vikariatstvo skasovuyetsya a zamist nogo utvoryuyetsya Baltske z misceperebuvannyam vikariya v Kam yanec Podilskomu Svyato Troyickomu monastiri Odnak u 1904 roci Vinnicke vikariatstvo znovu vidnovlyuyetsya Z serpnya 1918 roku vinnicki yepiskopi vikariyi Podilskoyi yeparhiyi pochinayut meshkati u Vinnici Todi zh patriarh Tihon i Svyashennij sinod Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi postanovili Rektorovi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi arhimandritu Amvrosiyu Polyanskomu buti yepiskopom Vinnickim Misceprozhivannya yepiskopu Vinnickomu mati v m Vinnicya 22 zhovtnya 1918 roku v Sofijskomu sobori Kiyeva vidbulasya hirotoniya arhimandrita Amvrosiya Vladika Amvrosij zaginuv u zaslanni u 1932 i v 2000 roci buv zarahovanij do liku svyatih yak novomuchenik i spovidnik ArhiyereyiAmvrosij Polyanskij yepiskop Vinnickij 12 kvitnya 1795 7 lyutogo 1819 Antonij Sokolov 15 bereznya 1819 3 kvitnya 1832 24 sichnya 1832 8 bereznya 1841 Arsenij Moskvin 5 kvitnya 1841 6 listopada 1848 Elpidifor Benediktov 6 listopada 1848 29 bereznya 1851 Yevsevij Ilyinskij 29 bereznya 1851 1 bereznya 1858 Irinarh Popov 17 bereznya 1858 20 grudnya 1863 Leontij Lebedinskij 20 grudnya 1863 2 zhovtnya 1874 Feognost Lebedyev 7 grudnya 1874 9 grudnya 1878 Markell Popel 9 grudnya 1878 6 bereznya 1882 Viktorin Lyubimov 6 bereznya 1882 21 serpnya 1882 15 veresnya 1882 28 bereznya 1887 Donat Babinskij Sokolov 28 bereznya 1887 13 grudnya 1890 13 grudnya 1890 2 listopada 1896 Irinej Orda 2 listopada 1896 29 bereznya 1900 29 bereznya 1900 26 listopada 1903 Kliment Vernikovskij 26 listopada 1903 1 grudnya 1904 Parfenij Levickij 1 grudnya 1904 15 lyutogo 1908 Serafim Golubyatnikov 15 lyutogo 1908 20 bereznya 1914 Mitrofan Afonskij 20 bereznya 1914 berezen 1917 Pimen Pyegov serpen 1918 cherven 1921 dali v skladi Ukrayinskogo ekzarhatu Baltske vikariatstvo Feognost Lebedyev 22 sichnya 1867 27 chervnya 1870 8 listopada 1870 16 lyutogo 1879 17 lyutogo 1879 5 veresnya 1883 30 grudnya 1884 23 sichnya 1886 Anatolij Stankevich 25 travnya 1886 24 kvitnya 1887 Dimitrij Sambikin 28 zhovtnya 1887 13 grudnya 1890 7 kvitnya 1891 7 veresnya 1891 7 veresnya 1891 22 zhovtnya 1895 14 sichnya 1896 24 travnya 1897 24 travnya 1897 10 bereznya 1902 Sshmch 10 bereznya 1902 3 travnya 1903 Tihon Vasilevskij 26 travnya 1903 16 chervnya 1905 Prp Dimitrij Abashidze 16 kvitnya 1905 20 sichnya 1906 26 lyutogo 1906 27 lyutogo 1909 Sshmch Amvrosij Gudko 27 lyutogo 1909 14 lyutogo 1914 Boris Shipulin 14 lyutogo 1914 12 lyutogo 1915 Pimen Pyegov 12 lyutogo 1915 1918 1918 1922 Statistika1836 rik 1512 cerkov poch 20 stolittya 1685 cerkov z nih 1416 parafiyalnih 11 monastiriv 6 cholovichih 5 zhinochih 1 duhovna seminariya z 400 uchnyami u cerkovno parafiyalnih shkolah 99 500 vihovanciv Div takozhPodillya Podilska yeparhiya Ukrayinskogo ekzarhatu Vinnicka yeparhiya Ukrayinskogo ekzarhatu Vinnicko Barska yeparhiya PCU Vinnicko Braclavska yeparhiya PCU Vinnicko Tulchinska yeparhiya PCU Vinnicka yeparhiya UPC MP Kam yanec Podilska yeparhiya UPC MP Mogiliv Podilska yeparhiya UPC MP DzherelaKAMENEC PODOLSKAYa I GORODOKSKAYa EPARHIYaPrimitkiKAMENEC PODOLSKAYa I GORODOKSKAYa EPARHIYa Pravoslavnaya enciklopediya rosijskoyu 15 travnya 2017 Vinnicko Barska yeparhiya Arhiv originalu za 14 kvitnya 2022 Procitovano 23 travnya 2022

Дата публікації:
Топ