Митрополит Леонтій (у миру Іван Олексійович Лебединський; 22 січня (3 лютого) 1822, село Нова Калитва, Острогозький повіт, Воронезька губернія — 1 (13) серпня 1893) — релігійний діяч на Поділлі, родом із Слобідської України. Організатор православної освіти, водночас — відвертий погромник католицьких середовищ на Правобережній Україні, запровадив жорстку асиміляцію українських духовних обрядів у загальноімперському дусі.
Леонтій (Лебединський) | ||
Митрополит Леонтій (Лебединський) | ||
| ||
---|---|---|
17 листопада 1891 — 1 серпня 1893 | ||
Церква: | РПЦ | |
Попередник: | Іоаннікій (Руднєв) | |
Наступник: | Сергій Ляпідевський | |
| ||
16 листопада 1875 — 17 листопада 1891 | ||
Церква: | РПЦ | |
| ||
2 жовтня 1874 — 16 листопада 1875 | ||
Церква: | РПЦ | |
| ||
20 грудня 1863 — 2 жовтня 1874 | ||
Церква: | РПЦ | |
Попередник: | Іринарх (Попов) | |
Наступник: | Феогност (Лебедєв) | |
Альма-матер: | Санкт-Петербурзька духовна академія | |
Діяльність: | православний священник, православний чернець, викладач університету, Orthodox theologian | |
Ім'я при народженні: | Лебединський Іван Олексійович | |
Народження: | 22 січня (3 лютого) 1833 Нова Калитва, Розсошанський район | |
Смерть: | 1 (13 серпня 1893 | |
Леонтій у Вікісховищі |
Біографія
Походження
Син священика с. Нова Калитва, Острогозького повіту, Воронезької губернії, що в Слобідській Україні.
Молодість
Початкову освіту здобув у Павловському духовному училищі, а середню у Воронезька духовна семінарія Воронезькій духовній семінарії, курс якої закінчив на відмінно у 1843 році: тоді на публічному іспиті в семінарії був присутній Воронезький архієпископ Антоній; він так був зворушений наснагою промови обдарованого вихованця семінарії Лебединського, що з особливим почуттям благословив його і, поклавши руки на голову оратора, помітно для всіх присутніх на іспиті, прочитав якусь молитву. Цей знаменний факт був передбаченням майбутнього високого призначення молодого вихованця семінарії. У цьому ж році Лебединський поступив в Санкт-Петербурзьку духовну академію в число студентів XVII курсу.
У 1847 році молодий студент перед закінченням академічного курсу постригся в чернецтво з ім'ям Леонтій, 8 червня був висвячений на ієродиякона, а 18 липня — у сан ієромонаха.
Викладацька діяльність
По закінченні курсу академії молодий чернець був призначений професором і помічником ректора Санкт-Петербурзької духовної семінарії, а потім, у тому ж 1847 році, інспектором та професором богослов'я Київської духовної семінарії, де і прослужив до 1852 року, коли був переведений інспектором в Київську духовну академію зі званням екстраординарного професора, а 15 лютого 1853 року возведений у сан архімандрита.
У 1856 році архімандрит Леонтій був призначений ректором Володимирської семінарії, в 1857 році переміщений на ту ж посаду до Новгорода, а з 17 травня 1859 по 5 березня 1860 року був ректором Санкт-Петербурзької семінарії, будучи водночас членом конференції духовної академії і зовнішнього академічного правління.
І в академії, і в семінаріях він залишив по собі найкращі спогади як про талановитого наставника, так і доброго та авторитетного керівника. Є. В. Барсов в 1893 році писав: «учні преосвященного Леонтія ніколи не забудуть моральний образ свого вчителя, особливо ті, в яких запалена ним іскра вогню божественного».
Архієрейство
Заслуги ректора Санкт-Петербурзької семінарії високо оцінив і митрополит Новгородський і Санкт-Петербурзький Григорій, людина глибокого розуму і твердого характеру, і, за його клопотанням, архімандрит Леонтій 5 березня 1860 р. був призначений Ревельським єпископом, вікарієм Санкт-Петербурзької митрополії; 10 березня того ж відбулося наречення, а 13-го — хіротонія його на єпископа в освяченому незадовго перед тим Ісаакіївському соборі.
17 червня 1860 року помер митрополит Григорій, і преосвященному Леонтію доручено управління Санкт-Петербурзькою митрополією до прибуття нового архіпастиря. Новопризначений митрополит Ісидор також оцінив обдарування свого вікарія, полюбив його і до кінця життя (1892 р.) зберіг до преосв. Леонтія почуття щирої поваги.
У серпні 1861 року владика посланий Св. Синодом на освячення, спорудженого працями відомого протоієрея Йосифа Васильєва в Парижі, храму на честь Олександра Невського, яке було звершено 30 серпня. Виголошене при цій події преосвященним Леонтієм слово було перекладено і видано французькою мовою. Він був першим російським архієреєм, який побував в Європі; своїм розумом і чуйним зверненням зачарував як французів, так і російську колонію в Парижі, що, за зауваженням очевидців, прискорило перехід у православ'я відомого вченого абата і доктора богослов'я Рене-Франсуа Гетте, який помер православним священиком. У 1861-1862 рр. преосв. Леонтій був членом губернської присутності по забезпеченню духовенства Санкт-Петербурзької єпархії та головою єпархіального комітету з обговорення питань програми Височайше затвердженої Присутності у справах православного духовенства, головою історико-статистичного Комітету для опису Санкт-Петербурзької єпархії та Комітету для розгляду положень про перетворення духовних училищ.
20 грудня 1863 року преосвященний Леонтій був призначений єпископом Подільським і Брацлавським. У цій єпархії він багато зробив корисного: поступово було збільшено утримання наставників духовної семінарії, поліпшені шкільний побут і обстановка вихованців семінарії, для розвитку смаку церковного живопису був відкритий клас іконопису. У 1864 році преосвященний Леонтій відкрив у місті Кам'янці училище для дівиць духовного звання і поліпшив , незадовго перед тим відкрите з ініціативи відомого протоієрея Василя Гречулевича.
З поліпшенням матеріального побуту духовенства він підніс і його освітній та моральний рівень, але доклався до ліквідації національних українських особливостей у релігійному, суспільному та приватному житті духовенства, які трактувалися як греко-католицькі.
Своїм моральним впливом преосвященному Леонтію вдалося значно перевиховати духовенство Подільської єпархії, хоча в листі від 10 листопада 1872 року до свого земляка, архієпископа Тульського Никандра він писав, що
...дух шляхетства і жидівську меркантильність в духовенстві Подільської єпархії не скоро ще викурити можна.
Для поліпшення побуту та освіти народу він багато потрудився у справі устрою церковних братств, парафіяльних опікунств, церковнопарафіяльних шкіл і притулків. Задля ослаблення католицької пропаганди, він наполіг на закритті єпископської католицької кафедри в Кам'янці і католицької духовної семінарії; за його ж наполяганням закриті і передані були в православне відомство і деякі костели. При ньому ж і за його ініціативою засновані були емеритура і окружні піклування для заштатного духовенства, для вдів і сиріт духовного звання.
Архіпастирська діяльність Леонтія оцінена була урядом гідно: 8 квітня 1873 року він був зведений в сан архієпископа. Від постійної боротьби з полонізмом, "єзуїтством", від різноманітних і непосильних праць преосвященний Леонтій, за його власними словами, «змучився і зіпсував здоров'я».
2 жовтня 1874 року преосвященний Леонтій переміщений був на Херсонську кафедру. Його послання до пастирів і вірних Херсонської єпархії від 25 грудня 1874 року представляє літературну пам'ятку турбот преосвященного про свою нову паству.
Не встиг ще архієпископ Леонтій цілком ознайомитися з Херсонською єпархією, накреслити дуже важливі заходи, спрямовані до ослаблення розповсюдженої по єпархії штунди, як 16 листопада 1875 року відбулося переміщення його до , в найголовніший осередок полонізації, як випробуваного стража і борця за православ'я. І з цього часу починається блискучий період 16-річної архіпастирської діяльності преосвященного Леонтія, докладне зображення якої знаходиться у виданих П. Н. Батюшковим обширних історичних описах Поділля і Холмської Русі. Перед ним стояла важка і складна задача утвердити в православ'ї возз'єднаних у 1875 році греко-католиків. Для цієї мети і взагалі для відродження російського духу в Холмсько-Варшавській єпархії та утвердження православ'я в Привіслянському краї було збільшений склад причтів майже при всіх міських церквах, відновлено чимало храмів, також влаштовано багато нових; відновлені в Пагорбі і Замості православні братства, відкрито при Варшавському кафедральному соборі Свято-Троїцьке братство, Яблочинський чоловічий монастир (древній пам'ятник православ'я в краї, був перетворений і зведений на ступінь першокласного); у Лісній, колишньому центрі латинської пропаганди, влаштована православна жіноча чернеча громада. З метою інтелектуального і морального піднесення рівня духівництва і авторитету його в очах іновірців, преосвященний Леонтій перетворив Холмську греко-католицьку семінарію на взірець всеросійських православних семінарій, для якої, за його наполяганням, було збудовану прекраснішу будівлю в Холмі. Тут же незабаром відкрито було духовне училище, перетворене з колишньої причетницької школи. Архієпископ Леонтій посилив благочинницький нагляд за парафіяльним духовенством, випросив від уряду збільшення окладів платні духовенству. У турботах про інтелектуальний і моральний успіх народу владика відновив церковні братства і підсилив їх діяльність, збільшив число церковнопарафіяльних шкіл і опікунств, влаштував притулки при Яблочинському монастирі та Леснинській громаді, посилив церковну проповідь. Відновлене преосвященним Леонтієм у 1879 році Холмське Православне Свято-Богородицьке братство для зміцнення православ'я в Холмській Русі в 1885 році вперше випустило у світ «Холмський народний календар» з метою витіснити з ужитку складені в народі в латинсько-польському дусі календарі.
За видатні заслуги в управлінні Холмсько-Варшавською єпархією Преосв. Леонтій був призначений листовим Найвищим рескриптом від 17 листопада 1891 року Московським митрополитом. Служіння владики на кафедрі Московської митрополії тривало лише півтора року, але воно ознаменоване двома важливими подіями церковно-суспільного життя російського народу, а саме: створенням церковно-народного вшанування 500-річчя з дня смерті преподобного Сергія Радонезького і фототипічним виданням (цілком на засоби преосвященного Леонтія) "Нового Завіту", писаного рукою святителя Алексія, митрополита Московського і духовного друга Сергія Радонезького.
Мирна кончина його наступила 1 серпня 1893 року. Похований у Троїце-Сергієвій Лаврі під склепіннями Успенського собору.
Праці
- «Мысли о цели жизни человеческой», статья, напечатанная в «Духе Христианина» за 1864 г.
- «Слова, поучения и речи в дни воскресные и праздничные», впервые изданные в 1867 г., переизданные в двух томах в 1876 и 1888 гг.
- Несколько слов, не вошедших в полное собрание, напечатано отдельно.
- «Письма» его, напечатанные в «Чтениях Общества и Древностей Российских» за 1908 г. и в «Русской Старине» за 1901 г, № 8, и «Из лекций по нравственному богословию», Сергиев Посад, 1892 г.
Посилання
- Выпускники Воронежской духовной семинарии Митрополит Московский и Коломенский Леонтий (Лебединский) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на официальном сайте Воронежской епархии
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitropolit Leontij u miru Ivan Oleksijovich Lebedinskij 22 sichnya 3 lyutogo 1822 selo Nova Kalitva Ostrogozkij povit Voronezka guberniya 1 13 serpnya 1893 religijnij diyach na Podilli rodom iz Slobidskoyi Ukrayini Organizator pravoslavnoyi osviti vodnochas vidvertij pogromnik katolickih seredovish na Pravoberezhnij Ukrayini zaprovadiv zhorstku asimilyaciyu ukrayinskih duhovnih obryadiv u zagalnoimperskomu dusi Leontij Lebedinskij Mitropolit Leontij Lebedinskij Mitropolit Moskovskij i Kolomenskij 17 listopada 1891 1 serpnya 1893 Cerkva RPC Poperednik Ioannikij Rudnyev Nastupnik Sergij Lyapidevskij Arhiyepiskop Holmskij i Varshavskij 16 listopada 1875 17 listopada 1891 Cerkva RPC Arhiyepiskop Hersonskij i Odeskij 2 zhovtnya 1874 16 listopada 1875 Cerkva RPC Arhiyepiskop Podilskij i Braclavskij 20 grudnya 1863 2 zhovtnya 1874 Cerkva RPC Poperednik Irinarh Popov Nastupnik Feognost Lebedyev Alma mater Sankt Peterburzka duhovna akademiya Diyalnist pravoslavnij svyashennik pravoslavnij chernec vikladach universitetu Orthodox theologian Im ya pri narodzhenni Lebedinskij Ivan Oleksijovich Narodzhennya 22 sichnya 3 lyutogo 1833 Nova Kalitva Rozsoshanskij rajon Smert 1 13 serpnya 1893 Leontij u Vikishovishi Yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi bezpatriarshoyi BiografiyaPohodzhennya Sin svyashenika s Nova Kalitva Ostrogozkogo povitu Voronezkoyi guberniyi sho v Slobidskij Ukrayini Molodist Pochatkovu osvitu zdobuv u Pavlovskomu duhovnomu uchilishi a serednyu u Voronezka duhovna seminariya Voronezkij duhovnij seminariyi kurs yakoyi zakinchiv na vidminno u 1843 roci todi na publichnomu ispiti v seminariyi buv prisutnij Voronezkij arhiyepiskop Antonij vin tak buv zvorushenij nasnagoyu promovi obdarovanogo vihovancya seminariyi Lebedinskogo sho z osoblivim pochuttyam blagosloviv jogo i poklavshi ruki na golovu oratora pomitno dlya vsih prisutnih na ispiti prochitav yakus molitvu Cej znamennij fakt buv peredbachennyam majbutnogo visokogo priznachennya molodogo vihovancya seminariyi U comu zh roci Lebedinskij postupiv v Sankt Peterburzku duhovnu akademiyu v chislo studentiv XVII kursu U 1847 roci molodij student pered zakinchennyam akademichnogo kursu postrigsya v chernectvo z im yam Leontij 8 chervnya buv visvyachenij na iyerodiyakona a 18 lipnya u san iyeromonaha Vikladacka diyalnist Po zakinchenni kursu akademiyi molodij chernec buv priznachenij profesorom i pomichnikom rektora Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi seminariyi a potim u tomu zh 1847 roci inspektorom ta profesorom bogoslov ya Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi de i prosluzhiv do 1852 roku koli buv perevedenij inspektorom v Kiyivsku duhovnu akademiyu zi zvannyam ekstraordinarnogo profesora a 15 lyutogo 1853 roku vozvedenij u san arhimandrita U 1856 roci arhimandrit Leontij buv priznachenij rektorom Volodimirskoyi seminariyi v 1857 roci peremishenij na tu zh posadu do Novgoroda a z 17 travnya 1859 po 5 bereznya 1860 roku buv rektorom Sankt Peterburzkoyi seminariyi buduchi vodnochas chlenom konferenciyi duhovnoyi akademiyi i zovnishnogo akademichnogo pravlinnya I v akademiyi i v seminariyah vin zalishiv po sobi najkrashi spogadi yak pro talanovitogo nastavnika tak i dobrogo ta avtoritetnogo kerivnika Ye V Barsov v 1893 roci pisav uchni preosvyashennogo Leontiya nikoli ne zabudut moralnij obraz svogo vchitelya osoblivo ti v yakih zapalena nim iskra vognyu bozhestvennogo Arhiyerejstvo Zaslugi rektora Sankt Peterburzkoyi seminariyi visoko ociniv i mitropolit Novgorodskij i Sankt Peterburzkij Grigorij lyudina glibokogo rozumu i tverdogo harakteru i za jogo klopotannyam arhimandrit Leontij 5 bereznya 1860 r buv priznachenij Revelskim yepiskopom vikariyem Sankt Peterburzkoyi mitropoliyi 10 bereznya togo zh vidbulosya narechennya a 13 go hirotoniya jogo na yepiskopa v osvyachenomu nezadovgo pered tim Isaakiyivskomu sobori 17 chervnya 1860 roku pomer mitropolit Grigorij i preosvyashennomu Leontiyu dorucheno upravlinnya Sankt Peterburzkoyu mitropoliyeyu do pributtya novogo arhipastirya Novopriznachenij mitropolit Isidor takozh ociniv obdaruvannya svogo vikariya polyubiv jogo i do kincya zhittya 1892 r zberig do preosv Leontiya pochuttya shiroyi povagi U serpni 1861 roku vladika poslanij Sv Sinodom na osvyachennya sporudzhenogo pracyami vidomogo protoiyereya Josifa Vasilyeva v Parizhi hramu na chest Oleksandra Nevskogo yake bulo zversheno 30 serpnya Vigoloshene pri cij podiyi preosvyashennim Leontiyem slovo bulo perekladeno i vidano francuzkoyu movoyu Vin buv pershim rosijskim arhiyereyem yakij pobuvav v Yevropi svoyim rozumom i chujnim zvernennyam zacharuvav yak francuziv tak i rosijsku koloniyu v Parizhi sho za zauvazhennyam ochevidciv priskorilo perehid u pravoslav ya vidomogo vchenogo abata i doktora bogoslov ya Rene Fransua Gette yakij pomer pravoslavnim svyashenikom U 1861 1862 rr preosv Leontij buv chlenom gubernskoyi prisutnosti po zabezpechennyu duhovenstva Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi ta golovoyu yeparhialnogo komitetu z obgovorennya pitan programi Visochajshe zatverdzhenoyi Prisutnosti u spravah pravoslavnogo duhovenstva golovoyu istoriko statistichnogo Komitetu dlya opisu Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi ta Komitetu dlya rozglyadu polozhen pro peretvorennya duhovnih uchilish 20 grudnya 1863 roku preosvyashennij Leontij buv priznachenij yepiskopom Podilskim i Braclavskim U cij yeparhiyi vin bagato zrobiv korisnogo postupovo bulo zbilsheno utrimannya nastavnikiv duhovnoyi seminariyi polipsheni shkilnij pobut i obstanovka vihovanciv seminariyi dlya rozvitku smaku cerkovnogo zhivopisu buv vidkritij klas ikonopisu U 1864 roci preosvyashennij Leontij vidkriv u misti Kam yanci uchilishe dlya divic duhovnogo zvannya i polipshiv nezadovgo pered tim vidkrite z iniciativi vidomogo protoiyereya Vasilya Grechulevicha Z polipshennyam materialnogo pobutu duhovenstva vin pidnis i jogo osvitnij ta moralnij riven ale doklavsya do likvidaciyi nacionalnih ukrayinskih osoblivostej u religijnomu suspilnomu ta privatnomu zhitti duhovenstva yaki traktuvalisya yak greko katolicki Svoyim moralnim vplivom preosvyashennomu Leontiyu vdalosya znachno perevihovati duhovenstvo Podilskoyi yeparhiyi hocha v listi vid 10 listopada 1872 roku do svogo zemlyaka arhiyepiskopa Tulskogo Nikandra vin pisav sho duh shlyahetstva i zhidivsku merkantilnist v duhovenstvi Podilskoyi yeparhiyi ne skoro she vikuriti mozhna Dlya polipshennya pobutu ta osviti narodu vin bagato potrudivsya u spravi ustroyu cerkovnih bratstv parafiyalnih opikunstv cerkovnoparafiyalnih shkil i pritulkiv Zadlya oslablennya katolickoyi propagandi vin napolig na zakritti yepiskopskoyi katolickoyi kafedri v Kam yanci i katolickoyi duhovnoyi seminariyi za jogo zh napolyagannyam zakriti i peredani buli v pravoslavne vidomstvo i deyaki kosteli Pri nomu zh i za jogo iniciativoyu zasnovani buli emeritura i okruzhni pikluvannya dlya zashtatnogo duhovenstva dlya vdiv i sirit duhovnogo zvannya Arhipastirska diyalnist Leontiya ocinena bula uryadom gidno 8 kvitnya 1873 roku vin buv zvedenij v san arhiyepiskopa Vid postijnoyi borotbi z polonizmom yezuyitstvom vid riznomanitnih i neposilnih prac preosvyashennij Leontij za jogo vlasnimi slovami zmuchivsya i zipsuvav zdorov ya 2 zhovtnya 1874 roku preosvyashennij Leontij peremishenij buv na Hersonsku kafedru Jogo poslannya do pastiriv i virnih Hersonskoyi yeparhiyi vid 25 grudnya 1874 roku predstavlyaye literaturnu pam yatku turbot preosvyashennogo pro svoyu novu pastvu Ne vstig she arhiyepiskop Leontij cilkom oznajomitisya z Hersonskoyu yeparhiyeyu nakresliti duzhe vazhlivi zahodi spryamovani do oslablennya rozpovsyudzhenoyi po yeparhiyi shtundi yak 16 listopada 1875 roku vidbulosya peremishennya jogo do v najgolovnishij oseredok polonizaciyi yak viprobuvanogo strazha i borcya za pravoslav ya I z cogo chasu pochinayetsya bliskuchij period 16 richnoyi arhipastirskoyi diyalnosti preosvyashennogo Leontiya dokladne zobrazhennya yakoyi znahoditsya u vidanih P N Batyushkovim obshirnih istorichnih opisah Podillya i Holmskoyi Rusi Pered nim stoyala vazhka i skladna zadacha utverditi v pravoslav yi vozz yednanih u 1875 roci greko katolikiv Dlya ciyeyi meti i vzagali dlya vidrodzhennya rosijskogo duhu v Holmsko Varshavskij yeparhiyi ta utverdzhennya pravoslav ya v Privislyanskomu krayi bulo zbilshenij sklad prichtiv majzhe pri vsih miskih cerkvah vidnovleno chimalo hramiv takozh vlashtovano bagato novih vidnovleni v Pagorbi i Zamosti pravoslavni bratstva vidkrito pri Varshavskomu kafedralnomu sobori Svyato Troyicke bratstvo Yablochinskij cholovichij monastir drevnij pam yatnik pravoslav ya v krayi buv peretvorenij i zvedenij na stupin pershoklasnogo u Lisnij kolishnomu centri latinskoyi propagandi vlashtovana pravoslavna zhinocha chernecha gromada Z metoyu intelektualnogo i moralnogo pidnesennya rivnya duhivnictva i avtoritetu jogo v ochah inovirciv preosvyashennij Leontij peretvoriv Holmsku greko katolicku seminariyu na vzirec vserosijskih pravoslavnih seminarij dlya yakoyi za jogo napolyagannyam bulo zbudovanu prekrasnishu budivlyu v Holmi Tut zhe nezabarom vidkrito bulo duhovne uchilishe peretvorene z kolishnoyi prichetnickoyi shkoli Arhiyepiskop Leontij posiliv blagochinnickij naglyad za parafiyalnim duhovenstvom viprosiv vid uryadu zbilshennya okladiv platni duhovenstvu U turbotah pro intelektualnij i moralnij uspih narodu vladika vidnoviv cerkovni bratstva i pidsiliv yih diyalnist zbilshiv chislo cerkovnoparafiyalnih shkil i opikunstv vlashtuvav pritulki pri Yablochinskomu monastiri ta Lesninskij gromadi posiliv cerkovnu propovid Vidnovlene preosvyashennim Leontiyem u 1879 roci Holmske Pravoslavne Svyato Bogorodicke bratstvo dlya zmicnennya pravoslav ya v Holmskij Rusi v 1885 roci vpershe vipustilo u svit Holmskij narodnij kalendar z metoyu vitisniti z uzhitku skladeni v narodi v latinsko polskomu dusi kalendari Za vidatni zaslugi v upravlinni Holmsko Varshavskoyu yeparhiyeyu Preosv Leontij buv priznachenij listovim Najvishim reskriptom vid 17 listopada 1891 roku Moskovskim mitropolitom Sluzhinnya vladiki na kafedri Moskovskoyi mitropoliyi trivalo lishe pivtora roku ale vono oznamenovane dvoma vazhlivimi podiyami cerkovno suspilnogo zhittya rosijskogo narodu a same stvorennyam cerkovno narodnogo vshanuvannya 500 richchya z dnya smerti prepodobnogo Sergiya Radonezkogo i fototipichnim vidannyam cilkom na zasobi preosvyashennogo Leontiya Novogo Zavitu pisanogo rukoyu svyatitelya Aleksiya mitropolita Moskovskogo i duhovnogo druga Sergiya Radonezkogo Mirna konchina jogo nastupila 1 serpnya 1893 roku Pohovanij u Troyice Sergiyevij Lavri pid sklepinnyami Uspenskogo soboru Praci Mysli o celi zhizni chelovecheskoj statya napechatannaya v Duhe Hristianina za 1864 g Slova poucheniya i rechi v dni voskresnye i prazdnichnye vpervye izdannye v 1867 g pereizdannye v dvuh tomah v 1876 i 1888 gg Neskolko slov ne voshedshih v polnoe sobranie napechatano otdelno Pisma ego napechatannye v Chteniyah Obshestva i Drevnostej Rossijskih za 1908 g i v Russkoj Starine za 1901 g 8 i Iz lekcij po nravstvennomu bogosloviyu Sergiev Posad 1892 g PosilannyaVypuskniki Voronezhskoj duhovnoj seminarii Mitropolit Moskovskij i Kolomenskij Leontij Lebedinskij 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na oficialnom sajte Voronezhskoj eparhii