Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єпископ Серафим (в миру Сергій Георгійович Голубятніков; 1856, Задонський повіт, Воронезька губернія — 1921) — український релігійний діяч доби Російської імперії (1908-1914). Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), єпископ Подільський і Брацлавський РПЦ. Також педагог в Слобідській Україні.
| Серафим (Голубятніков) | ||
 | ||
| Єпископ Серафим (Голубятніков) | ||
| ||
|---|---|---|
| 20 березня 1914 — 1917 | ||
| Церква: | РПЦ | |
| ||
| 15 лютого 1908 — 20 березня 1914 | ||
| Церква: | РПЦ | |
| Попередник: | Парфеній (Левицький) | |
| Наступник: | Митрофан (Афонський) | |
| ||
| 13 грудня 1904 — 15 лютого 1908 | ||
| Церква: | РПЦ | |
| Альма-матер: | Московська духовна академія | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Голубятніков Сергій Георгійович | |
| Народження: | 1856 Задонський повіт, Воронезька губернія | |
| Смерть: | 1921 м.Москва | |
| Чернецтво: | 9 жовтня 1899 | |
| Єп. хіротонія: | 2 січня 1905 | |
Жертва російського більшовизму.
Біографія
Народився в 1856 році в Задонському повіті Воронезької єпархії в сім'ї священика.
Коли йому виповнилося дев'ять років, батько вирішив віддати сина в училище, але через малий зріст і слабке здоров'я Сергій Голубятніков був прийнятий в училище лише через два роки, в 1867 році.
Після закінчення училища поступив у Воронезьку духовну семінарію.
Несподівано помер його батько, залишивши велике сімейство абсолютно без коштів, через що Сергій не зміг продовжити освіту на медичному факультеті.Він залишився не лише без батька, а й без мудрого керівника і порадника.
У 1879 році закінчив духовну семінарію і призначений вчителем Новосетінського народного училища Острогозького повіту Воронезької губернії.
З 1880 року в Большинському народному училищі Області Війська Донського.
З 26 вересня 1880 року - псаломщик Большинської Різдва Христового церкви.
2 серпня 1881 висвячений на священика до Миколаївської церкви селища Балабінського Донської області. Через чотири роки призначений настоятелем храму на Турівський хутір.
У 1890 році овдовів. Важко переживав смерть дружини.
У 1895 році він вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1899 році зі ступенем кандидата богослов'я за твір «Церковні собори у справі виправлення богослужбових книг і обрядів при Патріархові Никоні».
9 жовтня 1899 пострижений у чернецтво з ім'ям Серафим і 25 жовтня призначений скарбником Чудова монастиря.
З 11 травня 1900 року був настоятелем Московського Високо-Петровського монастиря і спостерігачем за школами в сані архімандрита.
13 грудня 1904 призначений і 2 січня 1905 року в Успенському соборі в міста Москви хіротонізований на єпископа Можайського, четвертого вікарія Московської єпархії. Чин хіротонії здійснювали: митрополит Московський Володимир (Богоявленський), єпископ Волоколамський Євдоким (Мещерський), єпископ Серпуховський Никон, єпископ Балахнінський Ісидор і єпископ Натанаїл, керуючий Спасо-Андронієвський монастирем.
З 9 липня 1906 року - третій вікарій і настоятель Звенигородського Саввіно-Сторожевського монастиря.
У Москві став учасником монархічного руху, підтримував діяльність, спрямовану на боротьбу з революцією.
З 15 лютого 1908 року - єпископ Подільський і Брацлавський.
У 1911 році організував масове паломництво до Почаївської Лаври, в якому взяло участь 20 000 чоловік і йшов разом з народом 200 верст на поклоніння «цілющій стопі Її».
З 20 березня 1914 року - єпископ Єкатеринбурзький і Ірбітський.
2 березня 1917 виголосив в Богоявленському кафедральному соборі проповідь, в якій засудив чутки про зречення Миколи II і запропонував не визнавати ніякого іншого уряду. У промові єпископа Серафима, зокрема, говорилося: «Купка бунтарів окаянних знахабніла до того, що наважилася зазіхнути на священні права помазаника Божого, нашого царя-батюшку. <...> Помремо ж за царя! ».
10 травня 1917 за свої монархічні переконання і засудження лютневої революції єпархіальним з'їздом духовенства був вигнаний з єпархії. На вимогу Тимчасового уряду посаджений під домашній арешт, тимчасово керуючим єпархією був призначений вікарний єпископ Серафим (Александров).
У травні 1917 року звільнений на спокій з призначенням місцеперебування в Московському Новоспаському монастирі.
Новоспаський монастир був перероблений більшовиками в катівню на початку січня 1918 року, причому першим в'язнем його став настоятель закритого монастиря — єпископ Серафим. Очевидно там він і загинув у 1921 році.
Посилання
- http://www.hrono.ru/biograf/bio_s/serafim_golub.html [ 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Серафим (Голубятников Сергей Георгиевич) // Новомученики и Исповедники Русской Православной Церкви XX века
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Serafim Yepiskop Serafim v miru Sergij Georgijovich Golubyatnikov 1856 Zadonskij povit Voronezka guberniya 1921 ukrayinskij religijnij diyach dobi Rosijskoyi imperiyi 1908 1914 Yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi bezpatriarshoyi yepiskop Podilskij i Braclavskij RPC Takozh pedagog v Slobidskij Ukrayini Serafim Golubyatnikov Yepiskop Serafim Golubyatnikov Yekaterinburzkij i Irbitskij 20 bereznya 1914 1917 Cerkva RPC Yepiskop Podilskij i Braclavskij 15 lyutogo 1908 20 bereznya 1914 Cerkva RPC Poperednik Parfenij Levickij Nastupnik Mitrofan Afonskij Yepiskop Mozhajskij vikarij Moskovskoyi yeparhiyi 13 grudnya 1904 15 lyutogo 1908 Cerkva RPC Alma mater Moskovska duhovna akademiya Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Golubyatnikov Sergij Georgijovich Narodzhennya 1856 Zadonskij povit Voronezka guberniya Smert 1921 1921 m Moskva Chernectvo 9 zhovtnya 1899 Yep hirotoniya 2 sichnya 1905 Zhertva rosijskogo bilshovizmu BiografiyaNarodivsya v 1856 roci v Zadonskomu poviti Voronezkoyi yeparhiyi v sim yi svyashenika Koli jomu vipovnilosya dev yat rokiv batko virishiv viddati sina v uchilishe ale cherez malij zrist i slabke zdorov ya Sergij Golubyatnikov buv prijnyatij v uchilishe lishe cherez dva roki v 1867 roci Pislya zakinchennya uchilisha postupiv u Voronezku duhovnu seminariyu Nespodivano pomer jogo batko zalishivshi velike simejstvo absolyutno bez koshtiv cherez sho Sergij ne zmig prodovzhiti osvitu na medichnomu fakulteti Vin zalishivsya ne lishe bez batka a j bez mudrogo kerivnika i poradnika U 1879 roci zakinchiv duhovnu seminariyu i priznachenij vchitelem Novosetinskogo narodnogo uchilisha Ostrogozkogo povitu Voronezkoyi guberniyi Z 1880 roku v Bolshinskomu narodnomu uchilishi Oblasti Vijska Donskogo Z 26 veresnya 1880 roku psalomshik Bolshinskoyi Rizdva Hristovogo cerkvi 2 serpnya 1881 visvyachenij na svyashenika do Mikolayivskoyi cerkvi selisha Balabinskogo Donskoyi oblasti Cherez chotiri roki priznachenij nastoyatelem hramu na Turivskij hutir U 1890 roci ovdoviv Vazhko perezhivav smert druzhini U 1895 roci vin vstupiv do Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi yaku zakinchiv u 1899 roci zi stupenem kandidata bogoslov ya za tvir Cerkovni sobori u spravi vipravlennya bogosluzhbovih knig i obryadiv pri Patriarhovi Nikoni 9 zhovtnya 1899 postrizhenij u chernectvo z im yam Serafim i 25 zhovtnya priznachenij skarbnikom Chudova monastirya Z 11 travnya 1900 roku buv nastoyatelem Moskovskogo Visoko Petrovskogo monastirya i sposterigachem za shkolami v sani arhimandrita 13 grudnya 1904 priznachenij i 2 sichnya 1905 roku v Uspenskomu sobori v mista Moskvi hirotonizovanij na yepiskopa Mozhajskogo chetvertogo vikariya Moskovskoyi yeparhiyi Chin hirotoniyi zdijsnyuvali mitropolit Moskovskij Volodimir Bogoyavlenskij yepiskop Volokolamskij Yevdokim Mesherskij yepiskop Serpuhovskij Nikon yepiskop Balahninskij Isidor i yepiskop Natanayil keruyuchij Spaso Androniyevskij monastirem Z 9 lipnya 1906 roku tretij vikarij i nastoyatel Zvenigorodskogo Savvino Storozhevskogo monastirya U Moskvi stav uchasnikom monarhichnogo ruhu pidtrimuvav diyalnist spryamovanu na borotbu z revolyuciyeyu Z 15 lyutogo 1908 roku yepiskop Podilskij i Braclavskij U 1911 roci organizuvav masove palomnictvo do Pochayivskoyi Lavri v yakomu vzyalo uchast 20 000 cholovik i jshov razom z narodom 200 verst na pokloninnya cilyushij stopi Yiyi Z 20 bereznya 1914 roku yepiskop Yekaterinburzkij i Irbitskij 2 bereznya 1917 vigolosiv v Bogoyavlenskomu kafedralnomu sobori propovid v yakij zasudiv chutki pro zrechennya Mikoli II i zaproponuvav ne viznavati niyakogo inshogo uryadu U promovi yepiskopa Serafima zokrema govorilosya Kupka buntariv okayannih znahabnila do togo sho navazhilasya zazihnuti na svyashenni prava pomazanika Bozhogo nashogo carya batyushku lt gt Pomremo zh za carya 10 travnya 1917 za svoyi monarhichni perekonannya i zasudzhennya lyutnevoyi revolyuciyi yeparhialnim z yizdom duhovenstva buv vignanij z yeparhiyi Na vimogu Timchasovogo uryadu posadzhenij pid domashnij aresht timchasovo keruyuchim yeparhiyeyu buv priznachenij vikarnij yepiskop Serafim Aleksandrov U travni 1917 roku zvilnenij na spokij z priznachennyam misceperebuvannya v Moskovskomu Novospaskomu monastiri Novospaskij monastir buv pereroblenij bilshovikami v kativnyu na pochatku sichnya 1918 roku prichomu pershim v yaznem jogo stav nastoyatel zakritogo monastirya yepiskop Serafim Ochevidno tam vin i zaginuv u 1921 roci Posilannyahttp www hrono ru biograf bio s serafim golub html 8 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Serafim Golubyatnikov Sergej Georgievich Novomucheniki i Ispovedniki Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi XX veka