Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Побережник білохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Побережник білохвостий у шлюбному вбранні | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Calidris temminckii (Leisler, 1812) | ||||||||||||||||
 Ареал C. temminckii гніздування шляхи міграції зимування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Erolia temminckii | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Побережник білохвостий (Calidris temminckii) — невеликий прибережний птах родини баранцевих (Scolopacidae), що гніздиться в тундрі та лісотундрі Євразії. Вид названий на честь голландського зоолога Конрада Якоба ТемінкаПерелітний птах, що зимує головним чином в Африці, в південній Азії а також на півдні та південному сході та в Європи. В Україні нечисленний пролітний на всій території.
Опис
Морфологічні ознаки
Невеликий кулик, за розмірами такий самий, як кулик-горобець, але верх тіла у нього не з рудими, а з сірими тонами. Маса тіла 22-33 г, довжина тіла 12-14 см, розмах крил 28-31 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні пера верху бурі, з вохристо-білою облямівкою і темно-бурими плямами; голова сірувато-бура, верх голови темніший; поперек і надхвістя по центру темно-бурі, по краях — білі; шия і воло сірувато-бурі; решта низу біла; зверху на крилах вздовж основи бурих махових пер проходить вузька біла смуга; хвіст білий, центральні стернові пера чорно-бурі; дзьоб темно-бурий; йоги буруваті. У позашлюбному оперенні верх сірувато-бурий, пера зі світлою облямівкою. Молодий птах забарвлений подібно до позашлюбного дорослого, але пера спини і крил строкатіші, з чорними передверхівковими смужками і плямами.
Від малого побережника відрізняється білими, крім центральних, стерновими перами і буруватими ногами.
Звуки
Поклик — дзвінке коротке «тірр». яке в шлюбний період може повторюватися багаторазово, перетворюючись у тріскотливу трель.
Поширення та місця існування
Гніздиться на півночі Євразії, головним чином від Скандинавії на схід до Чукотки, Анадиря та Камчатки, при цьому понад 93 % популяції припадає на територію Росії. Населяє переважно типову тундру, в меншому ступені — арктичні тундру та деякі острови Північного Льодовитого океану (Колгуєв, Вайгач, Довгий та Великий Ляховський, а також призаплавні ділянки лісотундри. У Скандинавії білохвостий побережик виходить за межі лісотундри, проникаючи в зону тайги на південь до 63-ї паралелі. За межами основного ареалу вид відмічений також в Шотландії.
Місця проживання в гніздовий період — береги річок і струмків, порослі негустою травою і рідкими чагарниками, схили ярів і узбереж. Зустрічається як у вологих, так і на сухих ділянках, проте перевага віддається місцям з валунами та іншими підвищеннями, зручними для шлюбної пісні. Часто зустрічається біля заток, фіордів, в дельтах, де висота над рівнем моря не перевищує 250 м, проте часто уникає особливо суворих кліматичних умов прибережної смуги крайньої півночі. В глибині материка гніздиться на висоті до 1200 м від рівня моря. Не боїться людини і нерідко селиться в селищах і на їх околицях.
Чисельність
Світова популяція виду нараховує близько 170 тис. — 1,3 млн особин.. Чисельність в Європі оцінена в 85—420 тис. пар.
Розмноження
Серед всіх куликів білохвості пісочники прибувають до місць гніздування одними з останніх — у кінці травня або початку червня. Прилітають поодинці і групами по 12-30, частіше 4-6 птахів. Одна з особливостей білохвостого побережника — шлюбна поведінка самок, що отримала назву «подвійне гніздування», при якому самка спарюється почергово з двома самцями. Перша кладка залишається першому самцю, який в подальшому насиджує її та дбає за потомством. Турботу про другу кладку самка бере на себе. Перед початком відкладання яєць самка влаштовує від двох до шести гнізд — ямок, вистелених шаром сухих стебел осоки і листя чагарників. Найчастіше рослинності в підстилці небагато, але іноді переплетені стебла трав утворюють чашу з товщиною стінок до 1,5 см. Як правило, гнізда укриті в тіні куща верби висотою до 1 м, між камінням або хоча б під осоковою купиною, але зустрічаються і повністю відкриті. У кладці, як правило, 4 яйця. Насиджування триває 20-22 дні. У віці 15-18 днів пташенята стають на крило, після чого виводки розпадаються.
Живлення
Білохвостий пісочник живиться комахами та їх личинками (комарами, мухами, жуками, зокрема, плавунцями), черв'яками, молюсками й іншими дрібними безхребетними. У пошуках корму неквапливо пересувається по грузлому ґрунту, калюжах, по мулистих берегах водойм. Здобич видивляється або намагається намацати за допомогою дзьоба, зануреного в бруд. Побачивши жертву, швидким рухом хапає її. Іноді заходить по черевце у воду і ловить здобич, плаваючу на її поверхні, однак ніколи не годується в товщі води.
Охорона
Побережник білохвостий перебуває під охороною відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 381. ISBN .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. Handbook of the Birds of the World. — Volume 3: Hoatzin to Auks. — Lynx Edicions, 1996. — 821 с. — .
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poberezhnik bilohvostijPoberezhnik bilohvostij u shlyubnomu vbranniOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Poberezhnik Calidris Vid Poberezhnik bilohvostijBinomialna nazvaCalidris temminckii Leisler 1812 Areal C temminckii gnizduvannya shlyahi migraciyi zimuvannyaSinonimiErolia temminckiiPosilannyaVikishovishe Category Calidris temminckiiVikividi Calidris temminckiiEOL 1049486ITIS 176658MSOP 144028NCBI 328946Fossilworks 369030 Poberezhnik bilohvostij Calidris temminckii nevelikij priberezhnij ptah rodini barancevih Scolopacidae sho gnizditsya v tundri ta lisotundri Yevraziyi Vid nazvanij na chest gollandskogo zoologa Konrada Yakoba TeminkaPerelitnij ptah sho zimuye golovnim chinom v Africi v pivdennij Aziyi a takozh na pivdni ta pivdennomu shodi ta v Yevropi V Ukrayini nechislennij prolitnij na vsij teritoriyi OpisMorfologichni oznaki U zimovomu vbranni Nevelikij kulik za rozmirami takij samij yak kulik gorobec ale verh tila u nogo ne z rudimi a z sirimi tonami Masa tila 22 33 g dovzhina tila 12 14 sm rozmah kril 28 31 sm U doroslogo ptaha v shlyubnomu vbranni pera verhu buri z vohristo biloyu oblyamivkoyu i temno burimi plyamami golova siruvato bura verh golovi temnishij poperek i nadhvistya po centru temno buri po krayah bili shiya i volo siruvato buri reshta nizu bila zverhu na krilah vzdovzh osnovi burih mahovih per prohodit vuzka bila smuga hvist bilij centralni sternovi pera chorno buri dzob temno burij jogi buruvati U pozashlyubnomu operenni verh siruvato burij pera zi svitloyu oblyamivkoyu Molodij ptah zabarvlenij podibno do pozashlyubnogo doroslogo ale pera spini i kril strokatishi z chornimi peredverhivkovimi smuzhkami i plyamami Vid malogo poberezhnika vidriznyayetsya bilimi krim centralnih sternovimi perami i buruvatimi nogami Zvuki source source Tokuvannya bilohvostogo poberezhnika Poklik dzvinke korotke tirr yake v shlyubnij period mozhe povtoryuvatisya bagatorazovo peretvoryuyuchis u triskotlivu trel Poshirennya ta miscya isnuvannyaTundra tipovi miscya isnuvannya bilohvostogo poberezhnika v gnizdovij periodPoberezhniki na zimivli na r Gang v Indiyi Gnizditsya na pivnochi Yevraziyi golovnim chinom vid Skandinaviyi na shid do Chukotki Anadirya ta Kamchatki pri comu ponad 93 populyaciyi pripadaye na teritoriyu Rosiyi Naselyaye perevazhno tipovu tundru v menshomu stupeni arktichni tundru ta deyaki ostrovi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Kolguyev Vajgach Dovgij ta Velikij Lyahovskij a takozh prizaplavni dilyanki lisotundri U Skandinaviyi bilohvostij poberezhik vihodit za mezhi lisotundri pronikayuchi v zonu tajgi na pivden do 63 yi paraleli Za mezhami osnovnogo arealu vid vidmichenij takozh v Shotlandiyi Miscya prozhivannya v gnizdovij period beregi richok i strumkiv porosli negustoyu travoyu i ridkimi chagarnikami shili yariv i uzberezh Zustrichayetsya yak u vologih tak i na suhih dilyankah prote perevaga viddayetsya miscyam z valunami ta inshimi pidvishennyami zruchnimi dlya shlyubnoyi pisni Chasto zustrichayetsya bilya zatok fiordiv v deltah de visota nad rivnem morya ne perevishuye 250 m prote chasto unikaye osoblivo suvorih klimatichnih umov priberezhnoyi smugi krajnoyi pivnochi V glibini materika gnizditsya na visoti do 1200 m vid rivnya morya Ne boyitsya lyudini i neridko selitsya v selishah i na yih okolicyah ChiselnistSvitova populyaciya vidu narahovuye blizko 170 tis 1 3 mln osobin Chiselnist v Yevropi ocinena v 85 420 tis par RozmnozhennyaGnizdo iz kladkoyu z 4 yayecYajcya bilohvostogo poberezhnika v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Sered vsih kulikiv bilohvosti pisochniki pribuvayut do misc gnizduvannya odnimi z ostannih u kinci travnya abo pochatku chervnya Prilitayut poodinci i grupami po 12 30 chastishe 4 6 ptahiv Odna z osoblivostej bilohvostogo poberezhnika shlyubna povedinka samok sho otrimala nazvu podvijne gnizduvannya pri yakomu samka sparyuyetsya pochergovo z dvoma samcyami Persha kladka zalishayetsya pershomu samcyu yakij v podalshomu nasidzhuye yiyi ta dbaye za potomstvom Turbotu pro drugu kladku samka bere na sebe Pered pochatkom vidkladannya yayec samka vlashtovuye vid dvoh do shesti gnizd yamok vistelenih sharom suhih stebel osoki i listya chagarnikiv Najchastishe roslinnosti v pidstilci nebagato ale inodi perepleteni stebla trav utvoryuyut chashu z tovshinoyu stinok do 1 5 sm Yak pravilo gnizda ukriti v tini kusha verbi visotoyu do 1 m mizh kaminnyam abo hocha b pid osokovoyu kupinoyu ale zustrichayutsya i povnistyu vidkriti U kladci yak pravilo 4 yajcya Nasidzhuvannya trivaye 20 22 dni U vici 15 18 dniv ptashenyata stayut na krilo pislya chogo vivodki rozpadayutsya ZhivlennyaBilohvostij pisochnik zhivitsya komahami ta yih lichinkami komarami muhami zhukami zokrema plavuncyami cherv yakami molyuskami j inshimi dribnimi bezhrebetnimi U poshukah kormu nekvaplivo peresuvayetsya po gruzlomu gruntu kalyuzhah po mulistih beregah vodojm Zdobich vidivlyayetsya abo namagayetsya namacati za dopomogoyu dzoba zanurenogo v brud Pobachivshi zhertvu shvidkim ruhom hapaye yiyi Inodi zahodit po cherevce u vodu i lovit zdobich plavayuchu na yiyi poverhni odnak nikoli ne goduyetsya v tovshi vodi OhoronaPoberezhnik bilohvostij perebuvaye pid ohoronoyu vidpovidno do Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotnih ptahiv PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 381 ISBN 978 1 4081 2501 4 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2014 Procitovano 1 serpnya 2014 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s Josep del Hoyo Andrew Elliott Jordi Sargatal Handbook of the Birds of the World Volume 3 Hoatzin to Auks Lynx Edicions 1996 821 s ISBN 84 87334 20 2 Dzherelahttp avibase bsc eoc org species jsp lang EN amp avibaseid 5ACF7FB313BEF9EA 9 serpnya 2014 u Wayback Machine