Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Писарі Руської канцелярії — писарі підрозділу Канцелярії Коронної та писарі установ шляхетського судочинства українських земель у складі Речі Посполитої. Писар (лат. notarius) — одна з важливих посад у структурі канцелярій великокнязівської та королівської (коронної), а після Люблінської унії — Руської, створеної для обслуговування українських земель в межах нового державного утворення — Речі Посполитої. Входив до номенклатури земських урядів (пол. urzędy, лат. officia), складеної королівським секретарем М. Кромером. На руських землях перша згадка про писаря датується 1423 в Холмській землі.
Історія
Канцелярії були важливими ланками державного управління, у них зосереджувався весь комплекс державної документації. Канцлер і підканцлер, які очолювали канцелярії, формували кожен при собі свою окрему групу писарів, котрі постійно перебували при них. П. повинен був добре знати тогочасне право та володіти стилем і вмінням написання документів, оскільки до писарських функцій належали підготовка листів та різноманітних документів, підґрунтям яких мали бути сеймові ухвали і різного роду державні постанови, а також ведення канцелярських книг. Одному П., як правило, доручалося ведення одночасно не більше однієї книги — метрики (див. Литовська метрика, Руська метрика). Подеколи писарі використовувались як перекладачі (тлумачі) під час переговорів або зустрічей короля чи канцлера з іноземними послами. Постійної платні писарі Руської канцелярії не отримували, проте за свою працю вони одержували королівське надання на маєтки та війтівства, право збирання тих чи інших податків, а також грошову винагороду від клієнтів за отримання канцелярських послуг: складання документів, вписування їх до книг метрики, підготовку виписів із метрикальних книг тощо. Особливе становище в канцелярії займав декретовий писар, якого призначав особисто король, оскільки головним його завданням була підготовка вироків королівських та сеймового судів. Як і королівські секретарі, усі писарі, у т. ч. й декретовий, складали присягу щодо неухильного та чесного виконання своїх обов’язків. Протягом майже всього періоду існування канцелярії Руської метрики писарі були одночасно і королівськими секретарями (лат. sekretari scribentes). Їхні функції не відрізнялися від функцій коронних секретарів, але територія їхньої діяльності обмежувалась українськими воєводствами. При писарях у канцеляріях працювало певне число підписків (лат. scribae), які безпосередньо й виконували основну канцелярську працю, зокрема перепис документів начисто, вписування їх до метрикальних книг, підготовку виписів із них тощо. Число їх було різним і залежало від обсягів діловодства, але всю відповідальність за правильність записів ніс П. Оскільки керівники канцелярії, як правило, не володіли руською діловою мовою, на підписків практично покладався переклад із польської мови на руську адресованих до урядників українських воєводств документів, особливо декретів королівських і сеймового судів. Серед відомих королівських секретарів та писарів Руської канцелярії були Василь Древинський, Лаврин Пісочинський та Захар Єловицький. Наслідком діяльності Руської канцелярії як структурного підрозділу королів. канцелярії, компетенція якої поширювалася на Брацлавське, Волинське, Київське і Чернігівське воєводства протягом 1569—1673, постали книги т. зв. Руської (Волинської) метрики.
Посади писарів входили також до складу шляхетських судових установ: гродських судів і земських судів, де писар разом із суддею і підсудком становили судовий «вряд» земський або гродський. Проте оскільки гродський суд був судом адміністративного підпорядкування, то писар, як і інші судові врядники цього суду, призначався старостою (див. Староство).
На відміну від гродського суду земський суд займав виняткове місце в судовій системі, як незалежний від адміністрації, його склад, у т. ч. й писар, обирався зем’янами повіту і лише затверджувався королем. Претенденти на земські посади, у т. ч. на уряд писаря, мали належати до шляхетського стану, бути осілими (лат. possesionati), тобто мати земельну власність у тій адміністративно-територіальній одиниці, до якої цей уряд належав.
Територіальним критерієм Пйотрковський сейм 1562—63 визнав воєводство і землю в його складі (якщо воєводство поділялося на землі), отже, осілість не мала повітового характеру. Слідкувати, щоб земський уряд не обіймали обманом люди, які не мали маєтків.
Відповідно до 2-го Литовського статуту (1566; див. Статути Великого князівства Литовського) повітова шляхта мала вибрати на писарство чотирьох кандидатів шляхетського роду, знаючих право, осілих в повіті, і віри християнської, з яких король затверджував одного. Після цього П., як і суддя та підсудок, мав скласти присягу, текст якої визначався 4-м розділом Литовського статуту. Він зобов’язувався точно вписувати в книги судові свідчення сторін, рішення суду. Свої уряди врядники тримали до самої смерті або до вищого призначення. У разі смерті когось із членів суду, у т. ч. й П., ті, хто залишився при своїх урядах, повинні були повідомити воєводу, за 3-м Литовським статутом (1588) — короля, а вже за його відсутності — воєводу. Після отримання дозволу короля (за його відсутності — воєводи або каштеляна) вони мали оголосити про зібрання всіх шляхетських обивателів повіту для обрання замість померлого 4-х осіб, одну з яких затверджував король.
Писарі як гродського, так і земського судів мали записувати всі позови й вести справи руською мовою. За здійснення своїх функцій гродський і земський писарі одержували грошову винагороду: по 1 грошу за вписування позову в книги; виписи з книг; 2 гроші за виписи рішення суду, коли позов відсуджений. Литовський статут дозволяв писарю мати підписків, скільки йому потрібно, проте він повинен був ретельно стежити за їхньою роботою, оскільки саме на нього покладалась особиста відповідальність за правильність усіх записів. За Литовським статутом, у віданні писаря була гербова печатка, якою мали бути завірені всі позови. Він обов’язково підписував судові виписи та декрети. У писаря перебував один із 3-х ключів, якими після закінчення судових процесів замикалися книги у «скринях моцних» за 3-ма замками.
Литовський статут захищав писаря, як і інших судових урядників, від зазіхань на їхню честь і життя: у разі словесного зневаження винний повинен був відсидіти 6 тижнів в ув’язненні, а в разі поранення або забиття — скараний на смерть. Так само, як і інші члени судового уряду, писар також був зобов’язаний дотримуватися порядку і пристойної поведінки. У разі словесної образи писарем когось під час судового засідання король міг присудити його до ув’язнення строком на 6 тижнів, а в разі вчинення ґвалтовних дій — навіть до смертного покарання.
Свого писаря мав також підкоморський суд, створений для розгляду межових і земельних суперечок. Як правило, писар цього суду був особистим служебником підкоморія, щоправда, шляхетського походження.
Список писарів
| 1569—1574 |  | Євтик Васильович Висоцький | відповідальний за ведення книги В-2. |
|---|---|---|---|
| 1569—1586, 1589—1591 |  | Лаврин Гнівошович Пісочинський | відповідальний заведення семи книг PM (А-1, С-3, D-4, Е-5, F-6, Н-8 ,1-9). |
| 1576—1593 | | Яким Висоцький | відповідальний за ведення двох книг PM (XD, КВ). |
| 1583—1619 | | Флоріан Семенович Олешко | відповідальний за ведення шести книг PM (Gc7, L-11, N-13, XF, Q-15, S-17). |
| 1586—1589 | | Миколай Васьковський | відповідальний за ведення фрагменту однієї книги PM (К-10). |
| 1594—1629 |  | Захар Савович Єловицький | відповідальний за ведення трьох книг повністю (М-12, 0-14, Т-18) і двох частково (W-20, Х-21). |
| 1601—1602 |  | Каспер Міхаловський | |
| 1609 | | Олександр Олешкович Крупецький | відповідальний за ведення двох книг PM (XD, КВ). |
| 1609—1616 |  | Ян Марцинкевич | відповідальний за ведення двох книг PM (Р, R-16). |
| 1616—1626 |  | Криштоф-Щасний Михайлович Мокосій-Баковецький | відповідальний за ведення однієї книги PM (V-19). |
| 1631—1652 | | Ян Бедерман | відповідальний за ведення трьох книг PM (Zс23, ХС, ВС); під його наглядом були написані перші сім документів книги SB-24. |
| 1653—1673 | | Стефан Казимир Ганкевич | відповідальний за ведення книги SB-24. |
Список підписків
| невідомо | | Антон(?) Конинський | відомий з діловодного запису в книзі N-13; працював під керівництвом Ф. Олешка. |
|---|---|---|---|
| 1603—1604 | | Геронім Яцкович Пашинський | працював під керівництвом З. Єловицького. |
| 1605 |  | Олександр Макарович Ледуховський | працював під керівництвом З. Єловицького. |
| січень, квітень 1614 | | Вацлав Олешко | |
| 1618 | | Марцін Коєвич | працював під керівництвом Ф. Олешка. |
| 1619—1620 |  | Ян Олізарович Єрлич | |
| 1620-ті | | Антоній Михайлович Баковецький | |
| 1629 | | N Кратович | працював під керівництвом З. Єловицького. |
| квітень 1631 | | Ян Станішевський | працював під керівництвом Я. Бедермана. |
| 1630-ті—1640-ві | | Базиль Лехович | |
| лютий 1637 | | N Страхоцький | працював під керівництвом Я. Бедермана. |
| 1642—1647 | | Самуель Фляка | працював під керівництвом Я. Бедермана |
| кінець 1646 | | N Рибчинський | працював під керівництвом Я. Бедермана. |
| березень 1652 | | N Желіговський | працював під керівництвом Я. Бедермана. |
Крім вищезгаданих підписків на сьогодні загадковою залишається особа Іоанна Боярського, який вказав себе в маргінальному записі від 9 травня 1661 р. в одній з книг Руської метрики за 1582-1583 рр. (SB-24) як писар “метрики рускои мєишєи канцєлларии”.
Коментарі
- З перервами.
- Також спорадично в 1603 та 1605 рр.
- До призначення не один рік виконував обов’язки підписка для українських документів у канцелярії Сигізмунда III. Інколи, як, наприклад, у жовтні 1607 р., виконував і писарські обов’язки.
- Точні роки призначень, кількість тощо не збереглись. Нижче подані переважно роки зафіксованих записів за підписом вказаних підписків.
Джерела та література
- Ворончук І. О. Писар, писарі Руської канцелярії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 212. — .
- Кулаковський П. Канцелярія Руської (Волинської) метрики: 1569–1573 рр.: Студії з історії українського регіоналізму в Речі Посполитій. — Острог; Л., 2002
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pisari Ruskoyi kancelyariyi pisari pidrozdilu Kancelyariyi Koronnoyi ta pisari ustanov shlyahetskogo sudochinstva ukrayinskih zemel u skladi Rechi Pospolitoyi Pisar lat notarius odna z vazhlivih posad u strukturi kancelyarij velikoknyazivskoyi ta korolivskoyi koronnoyi a pislya Lyublinskoyi uniyi Ruskoyi stvorenoyi dlya obslugovuvannya ukrayinskih zemel v mezhah novogo derzhavnogo utvorennya Rechi Pospolitoyi Vhodiv do nomenklaturi zemskih uryadiv pol urzedy lat officia skladenoyi korolivskim sekretarem M Kromerom Na ruskih zemlyah persha zgadka pro pisarya datuyetsya 1423 v Holmskij zemli IstoriyaKancelyariyi buli vazhlivimi lankami derzhavnogo upravlinnya u nih zoseredzhuvavsya ves kompleks derzhavnoyi dokumentaciyi Kancler i pidkancler yaki ocholyuvali kancelyariyi formuvali kozhen pri sobi svoyu okremu grupu pisariv kotri postijno perebuvali pri nih P povinen buv dobre znati togochasne pravo ta voloditi stilem i vminnyam napisannya dokumentiv oskilki do pisarskih funkcij nalezhali pidgotovka listiv ta riznomanitnih dokumentiv pidgruntyam yakih mali buti sejmovi uhvali i riznogo rodu derzhavni postanovi a takozh vedennya kancelyarskih knig Odnomu P yak pravilo doruchalosya vedennya odnochasno ne bilshe odniyeyi knigi metriki div Litovska metrika Ruska metrika Podekoli pisari vikoristovuvalis yak perekladachi tlumachi pid chas peregovoriv abo zustrichej korolya chi kanclera z inozemnimi poslami Postijnoyi platni pisari Ruskoyi kancelyariyi ne otrimuvali prote za svoyu pracyu voni oderzhuvali korolivske nadannya na mayetki ta vijtivstva pravo zbirannya tih chi inshih podatkiv a takozh groshovu vinagorodu vid kliyentiv za otrimannya kancelyarskih poslug skladannya dokumentiv vpisuvannya yih do knig metriki pidgotovku vipisiv iz metrikalnih knig tosho Osoblive stanovishe v kancelyariyi zajmav dekretovij pisar yakogo priznachav osobisto korol oskilki golovnim jogo zavdannyam bula pidgotovka virokiv korolivskih ta sejmovogo sudiv Yak i korolivski sekretari usi pisari u t ch j dekretovij skladali prisyagu shodo neuhilnogo ta chesnogo vikonannya svoyih obov yazkiv Protyagom majzhe vsogo periodu isnuvannya kancelyariyi Ruskoyi metriki pisari buli odnochasno i korolivskimi sekretaryami lat sekretari scribentes Yihni funkciyi ne vidriznyalisya vid funkcij koronnih sekretariv ale teritoriya yihnoyi diyalnosti obmezhuvalas ukrayinskimi voyevodstvami Pri pisaryah u kancelyariyah pracyuvalo pevne chislo pidpiskiv lat scribae yaki bezposeredno j vikonuvali osnovnu kancelyarsku pracyu zokrema perepis dokumentiv nachisto vpisuvannya yih do metrikalnih knig pidgotovku vipisiv iz nih tosho Chislo yih bulo riznim i zalezhalo vid obsyagiv dilovodstva ale vsyu vidpovidalnist za pravilnist zapisiv nis P Oskilki kerivniki kancelyariyi yak pravilo ne volodili ruskoyu dilovoyu movoyu na pidpiskiv praktichno pokladavsya pereklad iz polskoyi movi na rusku adresovanih do uryadnikiv ukrayinskih voyevodstv dokumentiv osoblivo dekretiv korolivskih i sejmovogo sudiv Sered vidomih korolivskih sekretariv ta pisariv Ruskoyi kancelyariyi buli Vasil Drevinskij Lavrin Pisochinskij ta Zahar Yelovickij Naslidkom diyalnosti Ruskoyi kancelyariyi yak strukturnogo pidrozdilu koroliv kancelyariyi kompetenciya yakoyi poshiryuvalasya na Braclavske Volinske Kiyivske i Chernigivske voyevodstva protyagom 1569 1673 postali knigi t zv Ruskoyi Volinskoyi metriki Posadi pisariv vhodili takozh do skladu shlyahetskih sudovih ustanov grodskih sudiv i zemskih sudiv de pisar razom iz suddeyu i pidsudkom stanovili sudovij vryad zemskij abo grodskij Prote oskilki grodskij sud buv sudom administrativnogo pidporyadkuvannya to pisar yak i inshi sudovi vryadniki cogo sudu priznachavsya starostoyu div Starostvo Na vidminu vid grodskogo sudu zemskij sud zajmav vinyatkove misce v sudovij sistemi yak nezalezhnij vid administraciyi jogo sklad u t ch j pisar obiravsya zem yanami povitu i lishe zatverdzhuvavsya korolem Pretendenti na zemski posadi u t ch na uryad pisarya mali nalezhati do shlyahetskogo stanu buti osilimi lat possesionati tobto mati zemelnu vlasnist u tij administrativno teritorialnij odinici do yakoyi cej uryad nalezhav Teritorialnim kriteriyem Pjotrkovskij sejm 1562 63 viznav voyevodstvo i zemlyu v jogo skladi yaksho voyevodstvo podilyalosya na zemli otzhe osilist ne mala povitovogo harakteru Slidkuvati shob zemskij uryad ne obijmali obmanom lyudi yaki ne mali mayetkiv Vidpovidno do 2 go Litovskogo statutu 1566 div Statuti Velikogo knyazivstva Litovskogo povitova shlyahta mala vibrati na pisarstvo chotiroh kandidativ shlyahetskogo rodu znayuchih pravo osilih v poviti i viri hristiyanskoyi z yakih korol zatverdzhuvav odnogo Pislya cogo P yak i suddya ta pidsudok mav sklasti prisyagu tekst yakoyi viznachavsya 4 m rozdilom Litovskogo statutu Vin zobov yazuvavsya tochno vpisuvati v knigi sudovi svidchennya storin rishennya sudu Svoyi uryadi vryadniki trimali do samoyi smerti abo do vishogo priznachennya U razi smerti kogos iz chleniv sudu u t ch j P ti hto zalishivsya pri svoyih uryadah povinni buli povidomiti voyevodu za 3 m Litovskim statutom 1588 korolya a vzhe za jogo vidsutnosti voyevodu Pislya otrimannya dozvolu korolya za jogo vidsutnosti voyevodi abo kashtelyana voni mali ogolositi pro zibrannya vsih shlyahetskih obivateliv povitu dlya obrannya zamist pomerlogo 4 h osib odnu z yakih zatverdzhuvav korol Pisari yak grodskogo tak i zemskogo sudiv mali zapisuvati vsi pozovi j vesti spravi ruskoyu movoyu Za zdijsnennya svoyih funkcij grodskij i zemskij pisari oderzhuvali groshovu vinagorodu po 1 groshu za vpisuvannya pozovu v knigi vipisi z knig 2 groshi za vipisi rishennya sudu koli pozov vidsudzhenij Litovskij statut dozvolyav pisaryu mati pidpiskiv skilki jomu potribno prote vin povinen buv retelno stezhiti za yihnoyu robotoyu oskilki same na nogo pokladalas osobista vidpovidalnist za pravilnist usih zapisiv Za Litovskim statutom u vidanni pisarya bula gerbova pechatka yakoyu mali buti zavireni vsi pozovi Vin obov yazkovo pidpisuvav sudovi vipisi ta dekreti U pisarya perebuvav odin iz 3 h klyuchiv yakimi pislya zakinchennya sudovih procesiv zamikalisya knigi u skrinyah mocnih za 3 ma zamkami Litovskij statut zahishav pisarya yak i inshih sudovih uryadnikiv vid zazihan na yihnyu chest i zhittya u razi slovesnogo znevazhennya vinnij povinen buv vidsiditi 6 tizhniv v uv yaznenni a v razi poranennya abo zabittya skaranij na smert Tak samo yak i inshi chleni sudovogo uryadu pisar takozh buv zobov yazanij dotrimuvatisya poryadku i pristojnoyi povedinki U razi slovesnoyi obrazi pisarem kogos pid chas sudovogo zasidannya korol mig prisuditi jogo do uv yaznennya strokom na 6 tizhniv a v razi vchinennya gvaltovnih dij navit do smertnogo pokarannya Svogo pisarya mav takozh pidkomorskij sud stvorenij dlya rozglyadu mezhovih i zemelnih superechok Yak pravilo pisar cogo sudu buv osobistim sluzhebnikom pidkomoriya shopravda shlyahetskogo pohodzhennya Spisok pisariv1569 1574 Yevtik Vasilovich Visockij vidpovidalnij za vedennya knigi V 2 1569 1586 1589 1591 Lavrin Gnivoshovich Pisochinskij vidpovidalnij zavedennya semi knig PM A 1 S 3 D 4 E 5 F 6 N 8 1 9 1576 1593 Yakim Visockij vidpovidalnij za vedennya dvoh knig PM XD KV 1583 1619 Florian Semenovich Oleshko vidpovidalnij za vedennya shesti knig PM Gc7 L 11 N 13 XF Q 15 S 17 1586 1589 Mikolaj Vaskovskij vidpovidalnij za vedennya fragmentu odniyeyi knigi PM K 10 1594 1629 Zahar Savovich Yelovickij vidpovidalnij za vedennya troh knig povnistyu M 12 0 14 T 18 i dvoh chastkovo W 20 H 21 1601 1602 Kasper Mihalovskij 1609 Oleksandr Oleshkovich Krupeckij vidpovidalnij za vedennya dvoh knig PM XD KV 1609 1616 Yan Marcinkevich vidpovidalnij za vedennya dvoh knig PM R R 16 1616 1626 Krishtof Shasnij Mihajlovich Mokosij Bakoveckij vidpovidalnij za vedennya odniyeyi knigi PM V 19 1631 1652 Yan Bederman vidpovidalnij za vedennya troh knig PM Zs23 HS VS pid jogo naglyadom buli napisani pershi sim dokumentiv knigi SB 24 1653 1673 Stefan Kazimir Gankevich vidpovidalnij za vedennya knigi SB 24 Spisok pidpiskivnevidomo Anton Koninskij vidomij z dilovodnogo zapisu v knizi N 13 pracyuvav pid kerivnictvom F Oleshka 1603 1604 Geronim Yackovich Pashinskij pracyuvav pid kerivnictvom Z Yelovickogo 1605 Oleksandr Makarovich Leduhovskij pracyuvav pid kerivnictvom Z Yelovickogo sichen kviten 1614 Vaclav Oleshko 1618 Marcin Koyevich pracyuvav pid kerivnictvom F Oleshka 1619 1620 Yan Olizarovich Yerlich 1620 ti Antonij Mihajlovich Bakoveckij 1629 N Kratovich pracyuvav pid kerivnictvom Z Yelovickogo kviten 1631 Yan Stanishevskij pracyuvav pid kerivnictvom Ya Bedermana 1630 ti 1640 vi Bazil Lehovich lyutij 1637 N Strahockij pracyuvav pid kerivnictvom Ya Bedermana 1642 1647 Samuel Flyaka pracyuvav pid kerivnictvom Ya Bedermana kinec 1646 N Ribchinskij pracyuvav pid kerivnictvom Ya Bedermana berezen 1652 N Zheligovskij pracyuvav pid kerivnictvom Ya Bedermana Krim vishezgadanih pidpiskiv na sogodni zagadkovoyu zalishayetsya osoba Ioanna Boyarskogo yakij vkazav sebe v marginalnomu zapisi vid 9 travnya 1661 r v odnij z knig Ruskoyi metriki za 1582 1583 rr SB 24 yak pisar metriki ruskoi myeishyei kancyellarii KomentariZ perervami Takozh sporadichno v 1603 ta 1605 rr Do priznachennya ne odin rik vikonuvav obov yazki pidpiska dlya ukrayinskih dokumentiv u kancelyariyi Sigizmunda III Inkoli yak napriklad u zhovtni 1607 r vikonuvav i pisarski obov yazki Tochni roki priznachen kilkist tosho ne zbereglis Nizhche podani perevazhno roki zafiksovanih zapisiv za pidpisom vkazanih pidpiskiv Dzherela ta literaturaVoronchuk I O Pisar pisari Ruskoyi kancelyariyi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 212 ISBN 978 966 00 1142 7 Kulakovskij P Kancelyariya Ruskoyi Volinskoyi metriki 1569 1573 rr Studiyi z istoriyi ukrayinskogo regionalizmu v Rechi Pospolitij Ostrog L 2002