Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стату́т Вели́кого кня́зівства Лито́вського — основний кодекс права Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського. Видавався в трьох основних редакціях 1529, 1566 і 1588 років, які відомі як Литовські статути. Джерелами Литовського статуту були звичаєве литовське, білоруське, українське право, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники та кодекси інших держав.
Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального й процесуального права князівства, норми римського, руського, польського та німецького кодифікованого звичаєвого права, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви й України аж до середини XIX століття.
Статут декларував рівність громадян незалежно від соціального стану та походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів і т. ін. Водночас запроваджував привілеї князів, магнатів та шляхти, у тому числі право на закріпачення селян. Литовський статут був основним збірником права в Україні з XVI ст. до 40-х років XIX ст. Став джерелом російського «Соборного уложення» (1649 р.), «Прав, за якими судиться малоросійський народ») та приватних українських кодифікаційних проєктів. На території Київської, Подільської та Волинської губерній чинність Литовського статуту було припинено сенатським указом від 25 червня 1840 р. У Лівобережній Україні 4 березня 1843 р. його було замінено Зводом законів Російської імперії.
Редакція 1529 року
Протягом XVI ст. було видано три Литовські статути: Перший або Старий Литовський Статут 29 вересня 1529 року складався з 243 артикулів (за Слуцьким списком — 272), об'єднаних у 13 розділах, у яких були зібрані норми судово-процесуального, кримінального, цивільного та господарського права. Провідною думкою цього кодексу була охорона інтересів держави й, зокрема, шляхти, а особливо магнатів. Так, мисливський собака оцінювався вдвічі дорожче за «мужика тяглого».
Цей статут регулював відносини в усіх кінцях різномовної держави, до нього ввійшли деякі положення «Руської Правди» та норми звичаєвого права, ряд пунктів з польських та німецьких судебників, а також з «Саксонського Зерцала».
Зміст: Перший розділ трактував питання про верховну владу та ставлення до неї населення. Другий — про «земську оборону», себто про організацію військової служби. Третій — про шляхетські вольності. Четвертий — про суддів та про суди. Усі інші містили норми права цивільного й карного, а також порядок судового процесу. Статут був, безперечно, підсумком певної боротьби між панами-магнатами та шляхтою й фіксував ту сукупність прав і привілеїв, які здобула собі шляхетська верства. Шляхті було гарантовано: її не можна карати без судового публічного процесу; землю не можна одібрати без вини; відповідальність шляхтича за злочин встановлювалася лише індивідуально. Шляхта також дістала право апеляції на рішення суду воєводи або старости до самого великого князя, мала свободу виїзду за кордон. Шляхетські піддані увільнялися від усяких податків і повинностей.
За убивство шляхтича шляхтич платив 100 коп грошей «головщини» родині вбитого й стільки ж «вини» — великому князю. За убивство ж шляхтича холоп платив головою.
Редакція 1566 року (другий)
Для розроблення проєкту Другого Литовського статуту було створено комісію з 10 осіб (5 католиків і 5 православних). Статут затверджено сеймом 1564 року, але він набув чинності лише 1566 р.
Другий Литовський Статут з уваги на особливу роль волинської шляхти при його укладанні званий Волинським, 1566 р. (367 артикулів у 14 розділах), здійснив адміністративно-політичну реформу держави (поділ на повіти), а також поширив привілеї рядової шляхти. До сейму введено, поруч з вищою палатою (пани-рада), представників рядової шляхти — повітових послів. Цей кодекс є юридичним оформленням панівної ролі шляхти в державі й подальшого обмеження прав селянства (в містах було чинним т. зв. магдебурзьке право).
Статут 1566 р., в суті речей, на високому рівні кодифікаторської техніки завершив розвиток Великого князівства Литовського як правової держави, підтвердивши цикл реформ, що передували оголошенню самого Статуту. Відкриває цю низку актів королівський привілей 1563 р. про скасування обмежень православних порівняно з католиками (це мало, як уже зазначалося, радше моральне, ніж юридичне значення). Наступний крок — це Більський привілей 1564 р., за яким і для магнатів, і для шляхти запроваджувалися спільні виборні шляхетські суди за зразком земського судочинства в Польщі.
Розвиваючи початі реформи, Віленський привілей 1565 р. проголосив створення регулярних повітових сеймиків та вальних сеймів із правом шляхти «на містцях гловнійших повітом… зьєждчатися, радити, обмовляти й обмишляти». Утворення земських судів і повітових сеймиків вимагало уточнення адміністративно-територіального поділу держави, що тоді ж було проведене й зафіксоване у так званому «Списаньі повітов Великого князства Литовского й врадников в них».
Згідно з новим адміністративним поділом, на теренах майбутньої України встановлено такі адміністративні одиниці-воєводства: Київське — з двома судовими (Київським і Мозирським) і двома несудовими (Житомирським і Овруцьким) повітами; Волинське — з Луцьким, Володимирським і Крем'янецьким судовими повітами; Брацлавське — з одним судовим повітом (Брацлавським) і одним несудовим (Вінницьким), а також Підляське та Берестейське (з Пінськом) Цей поділ, що з незначними змінами проіснував до кінця XVIII ст., безпосередньо торкався й політичних прав шляхти, бо лише володіння «осілістю», тобто маєтком, у конкретному повіті служило підставою для участи в місцевих сеймиках і надавало право голосу в земських самоврядних органах.
У такий спосіб Другий Литовський Статут 1566 р. радикально зреформував усю систему органів влади й управління, остаточно утвердивши ідею самоврядної та шляхетської держави, зближеної в типі основних політичних структур із Польським королівством. Крім того, Другий Статут продемонстрував високий рівень системної правничої думки.
Редакція 1588 року (третій)
| У Вікіджерелах є Статут Великого князівства Литовського 1588 року |
Статут Великого князівства Литовського 1588 року, названий Третім, був складений після Люблінської унії 1569 року, об'єднання Великого князівства Литовського й Корони Польської. Статут містив 488 артикулів, розбитих на 14 розділів. Він відзначався засвоєнням багатьох польських юридичних понять у заново систематизованому та значно поширеному кримінальному й цивільному праві Статуту, а особливо в остаточному закріпленні привілеїв шляхти й у повному закріпаченні селян. Цей статут, чинний, зокрема, у Київській, Подільській та Волинській губерніях до 1840, юридично запровадив кріпосне право на Брацлавщині (тепер Вінницька й частина Хмельницької області) та Придніпров'ї. Написаний руською мовою, а в 1614 його перекладено й видано польською, згодом — французькою, латинською та іншими мовами.
Закріплював феодальну власність на землю, передбачаючи й власність на неї селян. Третій статут оформив створення єдиного стану кріпосних селян шляхом злиття закріпачених слуг з іншими розрядами залежних селян.
Договори, як правило, укладаються в письмовій формі. Інколи вимагалася їхня реєстрація в суді та присутність свідків. Найпоширенішими були договори купівлі-продажу, позики, майнового найму. Для забезпечення зобов'язань застосовувалася застава. Право спадщини належало синам, дочки могли одержати не більше четвертини майна у вигляді приданого.
За вмисні злочини винний відповідав повною мірою. Наприклад, за вмисне вбивство злочинець карався смертю, а з його майна стягувалася так звана головщина, також інші видатки, пов'язані з нанесенням матеріальної шкоди. При необережному вбивстві винний звільнявся від покарання, але зобов'язаний був сплатити родичам убитого годовщину. Суд повинен був враховувати й вік злочинця. Так, не несли кримінального покарання неповнолітні особи (за Статутом 1566 — які не досягли 14 років, а за статутом 1588 — 16 років). Кримінальне законодавство знало просту та складну співучасть.
Статут 1588 встановив, що при простій співучасті всі винні повинні були каратися однаково. При складній співучасті злочинці поділялися на виконавців, пособників і підбурювачів. Приховання й недонесення по деяких злочинах також підлягали карі. Наприклад, у випадку державної зради батька повнолітні сини, які знали про підготовку зради, підлягали покаранню.
Велике місце займали злочини проти особи та майнових прав. Основним покаранням за них був штраф у користь потерпілого й великого князя. Суворе покарання передбачалося за крадіжку: при крадіжці коня або рецидиві передбачалося повішення. Водночас злочин, вчинений шляхтичем, карався легше, ніж такі ж протизаконні дії простої людини. Зокрема, у випадку нанесення ран шляхтичем шляхтичеві винний карався відрубуванням руки. За подібний злочин, учинений щодо простої людини, винний шляхтич карався грошовим штрафом. Якщо ж простолюдин поранив шляхтича, він підлягав смертній карі. Покарання розглядалося як відплата за злочин і засіб для залякування злочинців.
Розділи
Третій Статут складався з 14 розділів:
Розділ 1. "O parsune nasshoj gospodarskoj" (Про статус Великого князя Великого князівства Литовського).
Розділ 2. "O oborone zemskoj"" (Про адвокатуру).
Розділ 3. "O volnostyah shlyahetskih i o rozmnozhen'yu Velikogo Knyazstva Litovskogo" (Про шляхетські привілеї та про розвиток Великого князівства Литовського).
Розділ 4. "O sud'yah i sudeh" (Про суддів і суди).
Розділ 5. "O oprave posagu i o vene" (Про право на спадщину).
Розділ 6. "O opekah" (Про опікунів)
Розділ 7. "O zapiseh i prodazheh" (Про ведення бізнесу та податки).
Розділ 8. "O testamentah" (Про заповіти).
Розділ 9. "O podkomoryh v poveteh i o pravah zemlenyh o granicah i mezhah" (Про місцеве самоврядування і право власності на землю).
Розділ 10. "O puschu, o lovy, o derevo bortnoe, o ozera i senozhaty" (Про використання земельних ресурсів: мисливство, рибальство, бортництво тощо).
Розділ 11. "O kgvalteh, o boeh, o golovschinah shlyahetskih" (Про порушення, бійки та покарання у Шляхті)
Розділ 12. "O golovschineh i o navezkah lyudej prostyh i o takih lyudeh i chelyadi, kotoraya ot panov svoih othodit, takzhe o slugah prikaznyh" (Про права і покарання слуг і неаристократії).
Розділ 13. "O grabezhah i navezkah" (Про крадіжки та розбої).
Розділ 14. "O zlodejstve vsyakogo stanu" (Про різні шахрайства і неправдиві вчинки).
Переклади
У 1614 році з'явився 1-й переклад — редакція Литовського статуту польською мовою у Вільно; 1811 року Литовський статут перекладено російською мовою. Він був одним із джерел при укладанні кодексу московського царя Олексія Михайловича («Соборне Уложення») в 1649.
Протягом кількох століть Литовський статут був основним збірником права в Україні, навіть у тій частині, яка була приєднана до Польщі. Був головним джерелом українського права в Гетьманській Україні і становив основне джерело кодексу «Права, по которым судится Малороссийский народ». На Правобережній Україні Литовські статути були чинними аж до скасування указом царя Миколи І 25 червня 1840 року. На Лівобережжі він діяв до 4 березня 1843 р. Деякі законоположення Литовського статуту були внесені до збірника законів Російської імперії і зберегли законну силу в Чернігівській і Полтавській губерніях аж до 1917 року.
Наслідки
Копії статутів зберігалися в кожному повіті, щоб ними міг користуватися і бачити кожен бажаючий.
Спроби литовської шляхти обмежити владу литовських магнатів призвели до зрівняльного руху законів, кульмінацією якого стали реформи елекційного сейму 1697 року (травень-червень), підтверджені на коронаційному сеймі у вересні 1697 року в документі "Porządek sądzenia spraw w Trybunale Wielkiego Księstwa Litewskego". Ці реформи обмежили юрисдикцію та компетенцію кількох литовських посад, таких як гетьман, канцлер, маршалок і підскарбій, прирівнявши їх до відповідних посад у Польській короні. Багато з цих посад на той час займали члени родини Сапєг, і зміни були принаймні частково спрямовані на зменшення їхньої влади. Реформи також запровадили польську мову як адміністративну мову, що замінила руську, у письмових документах та судочинстві, що суперечило формулюванню Третього Статуту.
Литовські статути були ознакою прогресивної європейської правової традиції, і на них посилалися як на прецедент у польських і лівонських судах. Крім того, вони мали значний вплив на кодифікацію російського правового кодексу "Соборне уложення" 1649 року. Після утворення союзу з Польщею, що включав як династичну унію (1385-1569), так і конфедеративну Річ Посполиту (1569-1795), Литовські статути стали найбільшим вираженням незалежності Великого князівства Литовського.
У 1791 році були зроблені спроби змінити систему і покінчити з привілеями шляхти, створивши конституційну монархію з сучасним громадянством (див. Конституція від 3 травня). Однак ці плани зійшли нанівець, коли Росія за підтримки Австрії та Пруссії розділила Річ Посполиту. 30 жовтня 1794 року російська імператриця Катерина ІІ скасувала всі зміни до закону, затверджені Великим сеймом, і наказала використовувати Литовські статути як чинне право для завойованого Західного краю Росії. Для полегшення застосування указу було розпочато переклад документа російською мовою, який тривав до 1798 року. Однак друк цієї версії документа був швидко заборонений, оскільки документ 200-річної давнини вважався більш ліберальним, ніж сучасне імперське законодавство. Статути залишалися чинними до 1840 року, коли були оголошені поза законом імператором Миколою I в рамках політики репресій і русифікації після Листопадового повстання.
Див. також
Примітки
- Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — С. 185. — 204 с. .
- . Газета "День". Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 25.07.2019.
- Statutes of Lithuania. Wikipedia (англ.). 19 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
Джерела та література
- Гурбик А. О. Статути Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588 [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 834. — .
- Статут Великого княжества Литовского 1529 года. Минск. АН БССР. 1960. [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.) (Сигизмунд I. Статут 1529 г.)
- Статут Вялікага княства Літоўскага 1566 года. — Мінск, 2003. — С.35-263. За виданням 1855 року. [ 13 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. (4 кн) / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса, 2002—2004.
- S. Lazutka, I. Valikonytė, E. Gudavičius. Первый Литовский статут (1529 г.). 522 с. Vilnius: Margi raštai, 2004. .
- Кириличні списки Другого Литовського Статуту: палеографія, хронологія, кодикологія / А. -В. Паядайте-Васіляускєне; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 176 c. — Бібліогр.: с. 118—129.
Посилання
- Статути Великого князівства Литовського [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Литовський Статут // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 838. — 1000 екз.
- Литовські Статути (Перша і Друга редакції) // Історія українського права від найдавніших часів до XVIII століття. Навчальний посібник з історії держави і права України. — Львів, 2003. — С. 122—138. — 156 с.
- Марко Роберт Стех. Очима культури. — № 57. Історія права в Україні [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Литовські Статути (1529, 1566, 1588 рр.) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
- Волинський статут [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Statu t Veli kogo knya zivstva Lito vskogo osnovnij kodeks prava Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo Zhemajtijskogo Vidavavsya v troh osnovnih redakciyah 1529 1566 i 1588 rokiv yaki vidomi yak Litovski statuti Dzherelami Litovskogo statutu buli zvichayeve litovske biloruske ukrayinske pravo vidpovidna misceva sudova praktika Ruska pravda polski sudebniki ta kodeksi inshih derzhav Litovskij lit prisvyachenij 475 richchyu ukladannya pershogo Statutu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1529 roku Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo uvibrav u sebe osnovni polozhennya derzhavnogo civilnogo simejnogo kriminalnogo j procesualnogo prava knyazivstva normi rimskogo ruskogo polskogo ta nimeckogo kodifikovanogo zvichayevogo prava vidpovidna misceva sudova praktika Ruska pravda polski sudebniki Jogo polozhennya buli chinnimi na zemlyah Litvi j Ukrayini azh do seredini XIX stolittya Statut deklaruvav rivnist gromadyan nezalezhno vid socialnogo stanu ta pohodzhennya viroterpimist vidpovidalnist suddiv pered zakonom zaboronu peretvoryuvati vilnih lyudej na rabiv i t in Vodnochas zaprovadzhuvav privileyi knyaziv magnativ ta shlyahti u tomu chisli pravo na zakripachennya selyan Litovskij statut buv osnovnim zbirnikom prava v Ukrayini z XVI st do 40 h rokiv XIX st Stav dzherelom rosijskogo Sobornogo ulozhennya 1649 r Prav za yakimi suditsya malorosijskij narod ta privatnih ukrayinskih kodifikacijnih proyektiv Na teritoriyi Kiyivskoyi Podilskoyi ta Volinskoyi gubernij chinnist Litovskogo statutu bulo pripineno senatskim ukazom vid 25 chervnya 1840 r U Livoberezhnij Ukrayini 4 bereznya 1843 r jogo bulo zamineno Zvodom zakoniv Rosijskoyi imperiyi Redakciya 1529 roku1529Dokladnishe Pershij Litovskij Statut Protyagom XVI st bulo vidano tri Litovski statuti Pershij abo Starij Litovskij Statut 29 veresnya 1529 roku skladavsya z 243 artikuliv za Sluckim spiskom 272 ob yednanih u 13 rozdilah u yakih buli zibrani normi sudovo procesualnogo kriminalnogo civilnogo ta gospodarskogo prava Providnoyu dumkoyu cogo kodeksu bula ohorona interesiv derzhavi j zokrema shlyahti a osoblivo magnativ Tak mislivskij sobaka ocinyuvavsya vdvichi dorozhche za muzhika tyaglogo Cej statut regulyuvav vidnosini v usih kincyah riznomovnoyi derzhavi do nogo vvijshli deyaki polozhennya Ruskoyi Pravdi ta normi zvichayevogo prava ryad punktiv z polskih ta nimeckih sudebnikiv a takozh z Saksonskogo Zercala Zmist Pershij rozdil traktuvav pitannya pro verhovnu vladu ta stavlennya do neyi naselennya Drugij pro zemsku oboronu sebto pro organizaciyu vijskovoyi sluzhbi Tretij pro shlyahetski volnosti Chetvertij pro suddiv ta pro sudi Usi inshi mistili normi prava civilnogo j karnogo a takozh poryadok sudovogo procesu Statut buv bezperechno pidsumkom pevnoyi borotbi mizh panami magnatami ta shlyahtoyu j fiksuvav tu sukupnist prav i privileyiv yaki zdobula sobi shlyahetska verstva Shlyahti bulo garantovano yiyi ne mozhna karati bez sudovogo publichnogo procesu zemlyu ne mozhna odibrati bez vini vidpovidalnist shlyahticha za zlochin vstanovlyuvalasya lishe individualno Shlyahta takozh distala pravo apelyaciyi na rishennya sudu voyevodi abo starosti do samogo velikogo knyazya mala svobodu viyizdu za kordon Shlyahetski piddani uvilnyalisya vid usyakih podatkiv i povinnostej Za ubivstvo shlyahticha shlyahtich plativ 100 kop groshej golovshini rodini vbitogo j stilki zh vini velikomu knyazyu Za ubivstvo zh shlyahticha holop plativ golovoyu Redakciya 1566 roku drugij 2 statut Velikogo Knyazivstva LitovskogoDokladnishe Volinskij statut Dlya rozroblennya proyektu Drugogo Litovskogo statutu bulo stvoreno komisiyu z 10 osib 5 katolikiv i 5 pravoslavnih Statut zatverdzheno sejmom 1564 roku ale vin nabuv chinnosti lishe 1566 r Drugij Litovskij Statut z uvagi na osoblivu rol volinskoyi shlyahti pri jogo ukladanni zvanij Volinskim 1566 r 367 artikuliv u 14 rozdilah zdijsniv administrativno politichnu reformu derzhavi podil na poviti a takozh poshiriv privileyi ryadovoyi shlyahti Do sejmu vvedeno poruch z vishoyu palatoyu pani rada predstavnikiv ryadovoyi shlyahti povitovih posliv Cej kodeks ye yuridichnim oformlennyam panivnoyi roli shlyahti v derzhavi j podalshogo obmezhennya prav selyanstva v mistah bulo chinnim t zv magdeburzke pravo Statut 1566 r v suti rechej na visokomu rivni kodifikatorskoyi tehniki zavershiv rozvitok Velikogo knyazivstva Litovskogo yak pravovoyi derzhavi pidtverdivshi cikl reform sho pereduvali ogoloshennyu samogo Statutu Vidkrivaye cyu nizku aktiv korolivskij privilej 1563 r pro skasuvannya obmezhen pravoslavnih porivnyano z katolikami ce malo yak uzhe zaznachalosya radshe moralne nizh yuridichne znachennya Nastupnij krok ce Bilskij privilej 1564 r za yakim i dlya magnativ i dlya shlyahti zaprovadzhuvalisya spilni viborni shlyahetski sudi za zrazkom zemskogo sudochinstva v Polshi Rozvivayuchi pochati reformi Vilenskij privilej 1565 r progolosiv stvorennya regulyarnih povitovih sejmikiv ta valnih sejmiv iz pravom shlyahti na mistcyah glovnijshih povitom zyezhdchatisya raditi obmovlyati j obmishlyati Utvorennya zemskih sudiv i povitovih sejmikiv vimagalo utochnennya administrativno teritorialnogo podilu derzhavi sho todi zh bulo provedene j zafiksovane u tak zvanomu Spisani povitov Velikogo knyazstva Litovskogo j vradnikov v nih Zgidno z novim administrativnim podilom na terenah majbutnoyi Ukrayini vstanovleno taki administrativni odinici voyevodstva Kiyivske z dvoma sudovimi Kiyivskim i Mozirskim i dvoma nesudovimi Zhitomirskim i Ovruckim povitami Volinske z Luckim Volodimirskim i Krem yaneckim sudovimi povitami Braclavske z odnim sudovim povitom Braclavskim i odnim nesudovim Vinnickim a takozh Pidlyaske ta Berestejske z Pinskom Cej podil sho z neznachnimi zminami proisnuvav do kincya XVIII st bezposeredno torkavsya j politichnih prav shlyahti bo lishe volodinnya osilistyu tobto mayetkom u konkretnomu poviti sluzhilo pidstavoyu dlya uchasti v miscevih sejmikah i nadavalo pravo golosu v zemskih samovryadnih organah U takij sposib Drugij Litovskij Statut 1566 r radikalno zreformuvav usyu sistemu organiv vladi j upravlinnya ostatochno utverdivshi ideyu samovryadnoyi ta shlyahetskoyi derzhavi zblizhenoyi v tipi osnovnih politichnih struktur iz Polskim korolivstvom Krim togo Drugij Statut prodemonstruvav visokij riven sistemnoyi pravnichoyi dumki Redakciya 1588 roku tretij Dokladnishe Tretij Litovskij Statut U Vikidzherelah ye Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 roku1588 Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 roku nazvanij Tretim buv skladenij pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku ob yednannya Velikogo knyazivstva Litovskogo j Koroni Polskoyi Statut mistiv 488 artikuliv rozbitih na 14 rozdiliv Vin vidznachavsya zasvoyennyam bagatoh polskih yuridichnih ponyat u zanovo sistematizovanomu ta znachno poshirenomu kriminalnomu j civilnomu pravi Statutu a osoblivo v ostatochnomu zakriplenni privileyiv shlyahti j u povnomu zakripachenni selyan Cej statut chinnij zokrema u Kiyivskij Podilskij ta Volinskij guberniyah do 1840 yuridichno zaprovadiv kriposne pravo na Braclavshini teper Vinnicka j chastina Hmelnickoyi oblasti ta Pridniprov yi Napisanij ruskoyu movoyu a v 1614 jogo perekladeno j vidano polskoyu zgodom francuzkoyu latinskoyu ta inshimi movami Zakriplyuvav feodalnu vlasnist na zemlyu peredbachayuchi j vlasnist na neyi selyan Tretij statut oformiv stvorennya yedinogo stanu kriposnih selyan shlyahom zlittya zakripachenih slug z inshimi rozryadami zalezhnih selyan Dogovori yak pravilo ukladayutsya v pismovij formi Inkoli vimagalasya yihnya reyestraciya v sudi ta prisutnist svidkiv Najposhirenishimi buli dogovori kupivli prodazhu poziki majnovogo najmu Dlya zabezpechennya zobov yazan zastosovuvalasya zastava Pravo spadshini nalezhalo sinam dochki mogli oderzhati ne bilshe chetvertini majna u viglyadi pridanogo Za vmisni zlochini vinnij vidpovidav povnoyu miroyu Napriklad za vmisne vbivstvo zlochinec karavsya smertyu a z jogo majna styaguvalasya tak zvana golovshina takozh inshi vidatki pov yazani z nanesennyam materialnoyi shkodi Pri neoberezhnomu vbivstvi vinnij zvilnyavsya vid pokarannya ale zobov yazanij buv splatiti rodicham ubitogo godovshinu Sud povinen buv vrahovuvati j vik zlochincya Tak ne nesli kriminalnogo pokarannya nepovnolitni osobi za Statutom 1566 yaki ne dosyagli 14 rokiv a za statutom 1588 16 rokiv Kriminalne zakonodavstvo znalo prostu ta skladnu spivuchast Statut 1588 vstanoviv sho pri prostij spivuchasti vsi vinni povinni buli karatisya odnakovo Pri skladnij spivuchasti zlochinci podilyalisya na vikonavciv posobnikiv i pidburyuvachiv Prihovannya j nedonesennya po deyakih zlochinah takozh pidlyagali kari Napriklad u vipadku derzhavnoyi zradi batka povnolitni sini yaki znali pro pidgotovku zradi pidlyagali pokarannyu Velike misce zajmali zlochini proti osobi ta majnovih prav Osnovnim pokarannyam za nih buv shtraf u korist poterpilogo j velikogo knyazya Suvore pokarannya peredbachalosya za kradizhku pri kradizhci konya abo recidivi peredbachalosya povishennya Vodnochas zlochin vchinenij shlyahtichem karavsya legshe nizh taki zh protizakonni diyi prostoyi lyudini Zokrema u vipadku nanesennya ran shlyahtichem shlyahtichevi vinnij karavsya vidrubuvannyam ruki Za podibnij zlochin uchinenij shodo prostoyi lyudini vinnij shlyahtich karavsya groshovim shtrafom Yaksho zh prostolyudin poraniv shlyahticha vin pidlyagav smertnij kari Pokarannya rozglyadalosya yak vidplata za zlochin i zasib dlya zalyakuvannya zlochinciv Rozdili Tretij Statut skladavsya z 14 rozdiliv Rozdil 1 O parsune nasshoj gospodarskoj Pro status Velikogo knyazya Velikogo knyazivstva Litovskogo Rozdil 2 O oborone zemskoj Pro advokaturu Rozdil 3 O volnostyah shlyahetskih i o rozmnozhen yu Velikogo Knyazstva Litovskogo Pro shlyahetski privileyi ta pro rozvitok Velikogo knyazivstva Litovskogo Rozdil 4 O sud yah i sudeh Pro suddiv i sudi Rozdil 5 O oprave posagu i o vene Pro pravo na spadshinu Rozdil 6 O opekah Pro opikuniv Rozdil 7 O zapiseh i prodazheh Pro vedennya biznesu ta podatki Rozdil 8 O testamentah Pro zapoviti Rozdil 9 O podkomoryh v poveteh i o pravah zemlenyh o granicah i mezhah Pro misceve samovryaduvannya i pravo vlasnosti na zemlyu Rozdil 10 O puschu o lovy o derevo bortnoe o ozera i senozhaty Pro vikoristannya zemelnih resursiv mislivstvo ribalstvo bortnictvo tosho Rozdil 11 O kgvalteh o boeh o golovschinah shlyahetskih Pro porushennya bijki ta pokarannya u Shlyahti Rozdil 12 O golovschineh i o navezkah lyudej prostyh i o takih lyudeh i chelyadi kotoraya ot panov svoih othodit takzhe o slugah prikaznyh Pro prava i pokarannya slug i nearistokratiyi Rozdil 13 O grabezhah i navezkah Pro kradizhki ta rozboyi Rozdil 14 O zlodejstve vsyakogo stanu Pro rizni shahrajstva i nepravdivi vchinki PerekladiU 1614 roci z yavivsya 1 j pereklad redakciya Litovskogo statutu polskoyu movoyu u Vilno 1811 roku Litovskij statut perekladeno rosijskoyu movoyu Vin buv odnim iz dzherel pri ukladanni kodeksu moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovicha Soborne Ulozhennya v 1649 Protyagom kilkoh stolit Litovskij statut buv osnovnim zbirnikom prava v Ukrayini navit u tij chastini yaka bula priyednana do Polshi Buv golovnim dzherelom ukrayinskogo prava v Getmanskij Ukrayini i stanoviv osnovne dzherelo kodeksu Prava po kotorym suditsya Malorossijskij narod Na Pravoberezhnij Ukrayini Litovski statuti buli chinnimi azh do skasuvannya ukazom carya Mikoli I 25 chervnya 1840 roku Na Livoberezhzhi vin diyav do 4 bereznya 1843 r Deyaki zakonopolozhennya Litovskogo statutu buli vneseni do zbirnika zakoniv Rosijskoyi imperiyi i zberegli zakonnu silu v Chernigivskij i Poltavskij guberniyah azh do 1917 roku NaslidkiKopiyi statutiv zberigalisya v kozhnomu poviti shob nimi mig koristuvatisya i bachiti kozhen bazhayuchij Sprobi litovskoyi shlyahti obmezhiti vladu litovskih magnativ prizveli do zrivnyalnogo ruhu zakoniv kulminaciyeyu yakogo stali reformi elekcijnogo sejmu 1697 roku traven cherven pidtverdzheni na koronacijnomu sejmi u veresni 1697 roku v dokumenti Porzadek sadzenia spraw w Trybunale Wielkiego Ksiestwa Litewskego Ci reformi obmezhili yurisdikciyu ta kompetenciyu kilkoh litovskih posad takih yak getman kancler marshalok i pidskarbij pririvnyavshi yih do vidpovidnih posad u Polskij koroni Bagato z cih posad na toj chas zajmali chleni rodini Sapyeg i zmini buli prinajmni chastkovo spryamovani na zmenshennya yihnoyi vladi Reformi takozh zaprovadili polsku movu yak administrativnu movu sho zaminila rusku u pismovih dokumentah ta sudochinstvi sho superechilo formulyuvannyu Tretogo Statutu Litovski statuti buli oznakoyu progresivnoyi yevropejskoyi pravovoyi tradiciyi i na nih posilalisya yak na precedent u polskih i livonskih sudah Krim togo voni mali znachnij vpliv na kodifikaciyu rosijskogo pravovogo kodeksu Soborne ulozhennya 1649 roku Pislya utvorennya soyuzu z Polsheyu sho vklyuchav yak dinastichnu uniyu 1385 1569 tak i konfederativnu Rich Pospolitu 1569 1795 Litovski statuti stali najbilshim virazhennyam nezalezhnosti Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1791 roci buli zrobleni sprobi zminiti sistemu i pokinchiti z privileyami shlyahti stvorivshi konstitucijnu monarhiyu z suchasnim gromadyanstvom div Konstituciya vid 3 travnya Odnak ci plani zijshli nanivec koli Rosiya za pidtrimki Avstriyi ta Prussiyi rozdilila Rich Pospolitu 30 zhovtnya 1794 roku rosijska imperatricya Katerina II skasuvala vsi zmini do zakonu zatverdzheni Velikim sejmom i nakazala vikoristovuvati Litovski statuti yak chinne pravo dlya zavojovanogo Zahidnogo krayu Rosiyi Dlya polegshennya zastosuvannya ukazu bulo rozpochato pereklad dokumenta rosijskoyu movoyu yakij trivav do 1798 roku Odnak druk ciyeyi versiyi dokumenta buv shvidko zaboronenij oskilki dokument 200 richnoyi davnini vvazhavsya bilsh liberalnim nizh suchasne imperske zakonodavstvo Statuti zalishalisya chinnimi do 1840 roku koli buli ogolosheni poza zakonom imperatorom Mikoloyu I v ramkah politiki represij i rusifikaciyi pislya Listopadovogo povstannya Div takozhLitovska metrika Ekspektativa nimecke pravo magdeburzke pravo Recepciya rimskogo pravaPrimitkiTimochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 S 185 204 s ISBN 966 574 759 2 Gazeta Den Arhiv originalu za 23 lipnya 2019 Procitovano 25 07 2019 Statutes of Lithuania Wikipedia angl 19 bereznya 2024 Procitovano 29 bereznya 2024 Dzherela ta literaturaGurbik A O Statuti Velikogo knyazivstva Litovskogo 1529 1566 1588 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 834 ISBN 978 966 00 1290 5 Statut Velikogo knyazhestva Litovskogo 1529 goda Minsk AN BSSR 1960 13 travnya 2008 u Wayback Machine ros Sigizmund I Statut 1529 g Statut Vyalikaga knyastva Litoyskaga 1566 goda Minsk 2003 S 35 263 Za vidannyam 1855 roku 13 chervnya 2008 u Wayback Machine Statuti Velikogo knyazivstva Litovskogo u 3 t 4 kn Za red S Kivalova P Muzichenka A Pankova Odesa 2002 2004 S Lazutka I Valikonyte E Gudavicius Pervyj Litovskij statut 1529 g 522 s Vilnius Margi rastai 2004 ISBN 9986 09 274 4 Kirilichni spiski Drugogo Litovskogo Statutu paleografiya hronologiya kodikologiya A V Payadajte Vasilyauskyene Lviv nac un t im I Franka L 2004 176 c Bibliogr s 118 129 PosilannyaStatuti Velikogo knyazivstva Litovskogo 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Litovskij Statut Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 838 1000 ekz Litovski Statuti Persha i Druga redakciyi Istoriya ukrayinskogo prava vid najdavnishih chasiv do XVIII stolittya Navchalnij posibnik z istoriyi derzhavi i prava Ukrayini Lviv 2003 S 122 138 156 s Marko Robert Steh Ochima kulturi 57 Istoriya prava v Ukrayini 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Litovski Statuti 1529 1566 1588 rr Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Volinskij statut 29 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1