Петро Дорошко (нар. 11 (24) грудня 1910, с. Тупичів, тепер Городнянського району, Чернігівська область — 7 січня 2001, Київ) — український поет, письменник, військовий журналіст та мандрівник. Учасник літературної групи «Трактор» (1930—1934). Перекладач із польської, латвійської та російської літератури.
Петро Дорошко | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 24 грудня 1910 Тупичів, Тупичівська волость, Городнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 7 січня 2001 (90 років) Київ, Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, поет, перекладач, журналіст, мандрівник | |||
Сфера роботи | перекладацтво[d][1], d[1], журналістика[1] і подорож[1] | |||
Alma mater | Харківський державний університет (1933) | |||
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1928–1991 | |||
Напрямок | соцреалізм | |||
Партія | КПРС | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Затятий мисливець.
Біографія
Народився у задесенському селі Тупичів. Рідний брат — сільський інтелігент — убитий комуністичною владою напередодні Другої світової війни.
Закінчив Харківський університет (1933).
Друкуватися почав 1928. В поетичних збірках довоєнного часу переважають теми фанатичної праці, але також і ліричні мотиви, локальний патріотизм (тема лівобережного Полісся).
Ще студентом стає членом літературного об'єднання «Трактор» (1930—1934), яке безапеляційно заявляло, що воно є «пролетарським загоном письменників, що пишуть про село». Група діяла під час Голодомору і відзначалася одіозною «класовою установкою», в якій домінували декларативність, схематизм. Влада сприяла малоосвіченій групі молодиків, які мали власний журнал і можливості публікації в більшості радянських видань.
Дорошку вдалося вийти з-під впливу цієї групи і все ж лише наприкінці 30-х у книгах «Полісянка» (1939) і «Рідна сторона» (1941) стає помітним відчуження від штампів «молодечого ентузіазму», стильової аморфності. Порівняно з першими збірками («Переможці степу», 1931; «Декада зросту», 1932) зросла його поетична техніка, хоч колаборація з комуністичною владою стала відвертішою і безсоромнішою.
Під час життя у Харкові (сюди він перебрався ще 1923 року) був знайомий із Майком Йогансеном та Миколою Бажаном, про яких згодом залишив спогади.
Учасник Другої світової війни. Писав фронтові статті як військовий журналіст.
Події Другої світової війни відбиті в збірках віршів «Сади Червонограда» (1943), «Дальні заграви» (1945), «Сандомирський плацдарм» (1948). Всі вони позначені комуністичною пропагандою.
У 1959 році найстарша у світі україномовна газета «Свобода» опублікувала вірш Петра Дорошка «У рідколіссі» зі збірки «Літа і думи» (1957), три рядка якого стали класичними: «Там горлиця туркоче віддалік, Літам зозуля підбиває лік, Там все, що серцю може дать Полісся».
У збірках «Заполяр'я» (1950), «Живі джерела» (1961) знайшли творчий відгук численні подорожі Дорошка по російській Азії, Сибіру, Сасі.
У поемі «Вілюйський в'язень» (1955) відтворив образ Миколи Чернишевського.
Драматична поема «Спалах уночі» (1965) присвячена Тарасу Шевченкові. Дорошко пробує себе у поетичній драматургії — дев'ять сцен ілюструють життя Шевченка після арешту у справі Кирило-Мефодіївського братства (1847). Центральна картина — уявна розмова українського в'язня з московським царем. На думку критиків, це найвизначніший твір Дорошка у жанрі ліричного епосу. Крім того, тематика твору дала змогу автору оголити антиколоніальний протест проти утисків нації в СССР[].
Автор роману «Не повтори мою долю» (1968).
Помітними були поетичні збірки Дорошка «Іволги мого саду» (1969) та «Слід» (1971).
Після 1991
Вже починаючи з 1970-их років Дорошко відходить від активної літературної діяльності — у тому числі через хворобу. Але у ці часи він все-таки пише «в шухляду» — поламане життя родини, Голодомори, утиски за уявний націоналізм у післявоєнний час — все це волало про помсту. 1991 року виходить його нова збірка, в якій, між іншим, є такі строки: «Я, злякана, народ свій забувала, / Цуралась наших прадідівських слів, / Закривши блудні очі, восхваляла / Тупих народу нашого катів. / А я ж колись крізь долі заозерні / Будила в думах Січ за волю стать. / І ось мене псаломщики мізерні / Рабинею зробили, щоб продать». («Українська поезія»)
Але ці поезії вже не змогли нічого додати до громадського портрета поета Дорошка, який залишився для людей у каноні соціалістичного реалізму. Помер поет у глибокій старості, у 90 років, на периферії літературного процесу.
Переклади
Переклав низку творів Янки Купала, , Акакія Церетелі, Райніса, Назима Хікмета, Коста Хетагурова, Юліуша Словацького, а також російських літераторів Пушкіна, Крилова, Некрасова, Маяковського, Ніколая Тихонова.
Окремі поезії Петра Дорошка перекладено чеською, румунською, білоруською, азербайджанською, якутською мовами.
Видання творів
- Переможці степу: Поема. Х.; К., 1931
- Декади зросту: Вірші. Х.; К., 1932
- Передгроззя: Поезії. К.; Х., 1935
- Бронза: Поезії. К.; Х., 1937
- Полісянки: Поезії. К., 1939
- Рідна сторона: Поезії. К.; Х., 1941
- Сади Червонограда: Поезії. Уфа, 1943
- Дальні заграви: Вірші. К.; Х., 1945
- Насущний хліб: Поезії. К., 1946
- Сандомирський плацдарм: Поема. К., 1948
- Єдність: Поезії. К., 1950
- Заполяр'я: Кн. поезій. К.; Х., 1950
- Труд і мир: Поезії. К., 1951
- Городок: Поема. К., 1951
- Серед степу широкого: Поезії. К., 1952
- Дальні подорожі: Поезії. К., 1954
- Єрмен-Чечен: Алтай. казка. К., 1954
- Вілюйський в'язень: Поема. К., 1955
- Літа і думи: поезії. — Київ: Радянський письменник, 1957. — 202 с.
- Тобі, народе мій: Поезії. К., 1959
- Три богатирі: Повість у віршах. К., 1959
- Живі джерела: Поезії. К., 1960
- Дарунок: Поезії. К., 1960
- У Оленки коло хати: Вірші для дітей. К., 1960
- Літа, дороги, зустрічі: Поезії. К., 1961
- Пісня продовжується: Поезії. К., 1962
- Мої тривоги: Поезії. К., 1964
- Лісова Гута: Повість. 1964
- Сполох уночі: Драм. поема. К., 1965
- Викарбую на камені: Поезії. К., 1966
- Не повтори мою долю: Роман. К., 1968
- Іволги мого саду: Поезії. К., 1969
- Слід. К., 1971
- Лісова Гута. К., 1974
- Вибрані твори. Т. 1–2. К., 1980
- Від зорі до зорі. К., 1987.
Російські переклади:
- Думы мои. М. -Л., 1963
- Не повтори мою судьбу. М., 1972.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Петро Дорошко. У рідколіссі [ 22 липня 2019 у Wayback Machine.] // «Свобода», 1959, ч. 131, 10 липня 1959. // Стор. 2
- Літа і думи: поезії. — Київ: Радянський письменник, 1957. — 202 с. // Стор. 26
- Напр., СУМ-11: лік [ 22 липня 2019 у Wayback Machine.], підбивати [ 29 липня 2019 у Wayback Machine.] (цитата з помилкою: «Дол., Літа..», без виправлення у підбивати на сайті КУБГ)
Посилання
- Біографія Петра Дорошка на Uatvory [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Дорошко Петро Онуфрійович [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія.
- Видатні земляки — Городнянська районна рада[недоступне посилання з липня 2019].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Doroshko nar 11 24 grudnya 1910 19101224 s Tupichiv teper Gorodnyanskogo rajonu Chernigivska oblast 7 sichnya 2001 Kiyiv ukrayinskij poet pismennik vijskovij zhurnalist ta mandrivnik Uchasnik literaturnoyi grupi Traktor 1930 1934 Perekladach iz polskoyi latvijskoyi ta rosijskoyi literaturi Petro DoroshkoNarodivsya24 grudnya 1910 1910 12 24 Tupichiv Tupichivska volost Gorodnyanskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 sichnya 2001 2001 01 07 90 rokiv Kiyiv UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik poet perekladach zhurnalist mandrivnikSfera robotiperekladactvo d 1 d 1 zhurnalistika 1 i podorozh 1 Alma materHarkivskij derzhavnij universitet 1933 ZakladHNU im V N KarazinaMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1928 1991NapryamoksocrealizmPartiyaKPRSNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Doroshko Zatyatij mislivec BiografiyaNarodivsya u zadesenskomu seli Tupichiv Ridnij brat silskij inteligent ubitij komunistichnoyu vladoyu naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Zakinchiv Harkivskij universitet 1933 Drukuvatisya pochav 1928 V poetichnih zbirkah dovoyennogo chasu perevazhayut temi fanatichnoyi praci ale takozh i lirichni motivi lokalnij patriotizm tema livoberezhnogo Polissya She studentom staye chlenom literaturnogo ob yednannya Traktor 1930 1934 yake bezapelyacijno zayavlyalo sho vono ye proletarskim zagonom pismennikiv sho pishut pro selo Grupa diyala pid chas Golodomoru i vidznachalasya odioznoyu klasovoyu ustanovkoyu v yakij dominuvali deklarativnist shematizm Vlada spriyala maloosvichenij grupi molodikiv yaki mali vlasnij zhurnal i mozhlivosti publikaciyi v bilshosti radyanskih vidan Doroshku vdalosya vijti z pid vplivu ciyeyi grupi i vse zh lishe naprikinci 30 h u knigah Polisyanka 1939 i Ridna storona 1941 staye pomitnim vidchuzhennya vid shtampiv molodechogo entuziazmu stilovoyi amorfnosti Porivnyano z pershimi zbirkami Peremozhci stepu 1931 Dekada zrostu 1932 zrosla jogo poetichna tehnika hoch kolaboraciya z komunistichnoyu vladoyu stala vidvertishoyu i bezsoromnishoyu Pid chas zhittya u Harkovi syudi vin perebravsya she 1923 roku buv znajomij iz Majkom Jogansenom ta Mikoloyu Bazhanom pro yakih zgodom zalishiv spogadi Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Pisav frontovi statti yak vijskovij zhurnalist Podiyi Drugoyi svitovoyi vijni vidbiti v zbirkah virshiv Sadi Chervonograda 1943 Dalni zagravi 1945 Sandomirskij placdarm 1948 Vsi voni poznacheni komunistichnoyu propagandoyu U 1959 roci najstarsha u sviti ukrayinomovna gazeta Svoboda opublikuvala virsh Petra Doroshka U ridkolissi zi zbirki Lita i dumi 1957 tri ryadka yakogo stali klasichnimi Tam gorlicya turkoche viddalik Litam zozulya pidbivaye lik Tam vse sho sercyu mozhe dat Polissya U zbirkah Zapolyar ya 1950 Zhivi dzherela 1961 znajshli tvorchij vidguk chislenni podorozhi Doroshka po rosijskij Aziyi Sibiru Sasi U poemi Vilyujskij v yazen 1955 vidtvoriv obraz Mikoli Chernishevskogo Dramatichna poema Spalah unochi 1965 prisvyachena Tarasu Shevchenkovi Doroshko probuye sebe u poetichnij dramaturgiyi dev yat scen ilyustruyut zhittya Shevchenka pislya areshtu u spravi Kirilo Mefodiyivskogo bratstva 1847 Centralna kartina uyavna rozmova ukrayinskogo v yaznya z moskovskim carem Na dumku kritikiv ce najviznachnishij tvir Doroshka u zhanri lirichnogo eposu Krim togo tematika tvoru dala zmogu avtoru ogoliti antikolonialnij protest proti utiskiv naciyi v SSSR dzherelo Avtor romanu Ne povtori moyu dolyu 1968 Pomitnimi buli poetichni zbirki Doroshka Ivolgi mogo sadu 1969 ta Slid 1971 Pislya 1991 Vzhe pochinayuchi z 1970 ih rokiv Doroshko vidhodit vid aktivnoyi literaturnoyi diyalnosti u tomu chisli cherez hvorobu Ale u ci chasi vin vse taki pishe v shuhlyadu polamane zhittya rodini Golodomori utiski za uyavnij nacionalizm u pislyavoyennij chas vse ce volalo pro pomstu 1991 roku vihodit jogo nova zbirka v yakij mizh inshim ye taki stroki Ya zlyakana narod svij zabuvala Curalas nashih pradidivskih sliv Zakrivshi bludni ochi voshvalyala Tupih narodu nashogo kativ A ya zh kolis kriz doli zaozerni Budila v dumah Sich za volyu stat I os mene psalomshiki mizerni Rabineyu zrobili shob prodat Ukrayinska poeziya Ale ci poeziyi vzhe ne zmogli nichogo dodati do gromadskogo portreta poeta Doroshka yakij zalishivsya dlya lyudej u kanoni socialistichnogo realizmu Pomer poet u glibokij starosti u 90 rokiv na periferiyi literaturnogo procesu Perekladi Pereklav nizku tvoriv Yanki Kupala Akakiya Cereteli Rajnisa Nazima Hikmeta Kosta Hetagurova Yuliusha Slovackogo a takozh rosijskih literatoriv Pushkina Krilova Nekrasova Mayakovskogo Nikolaya Tihonova Okremi poeziyi Petra Doroshka perekladeno cheskoyu rumunskoyu biloruskoyu azerbajdzhanskoyu yakutskoyu movami Vidannya tvorivPeremozhci stepu Poema H K 1931 Dekadi zrostu Virshi H K 1932 Peredgrozzya Poeziyi K H 1935 Bronza Poeziyi K H 1937 Polisyanki Poeziyi K 1939 Ridna storona Poeziyi K H 1941 Sadi Chervonograda Poeziyi Ufa 1943 Dalni zagravi Virshi K H 1945 Nasushnij hlib Poeziyi K 1946 Sandomirskij placdarm Poema K 1948 Yednist Poeziyi K 1950 Zapolyar ya Kn poezij K H 1950 Trud i mir Poeziyi K 1951 Gorodok Poema K 1951 Sered stepu shirokogo Poeziyi K 1952 Dalni podorozhi Poeziyi K 1954 Yermen Chechen Altaj kazka K 1954 Vilyujskij v yazen Poema K 1955 Lita i dumi poeziyi Kiyiv Radyanskij pismennik 1957 202 s Tobi narode mij Poeziyi K 1959 Tri bogatiri Povist u virshah K 1959 Zhivi dzherela Poeziyi K 1960 Darunok Poeziyi K 1960 U Olenki kolo hati Virshi dlya ditej K 1960 Lita dorogi zustrichi Poeziyi K 1961 Pisnya prodovzhuyetsya Poeziyi K 1962 Moyi trivogi Poeziyi K 1964 Lisova Guta Povist 1964 Spoloh unochi Dram poema K 1965 Vikarbuyu na kameni Poeziyi K 1966 Ne povtori moyu dolyu Roman K 1968 Ivolgi mogo sadu Poeziyi K 1969 Slid K 1971 Lisova Guta K 1974 Vibrani tvori T 1 2 K 1980 Vid zori do zori K 1987 Rosijski perekladi Dumy moi M L 1963 Ne povtori moyu sudbu M 1972 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Petro Doroshko U ridkolissi 22 lipnya 2019 u Wayback Machine Svoboda 1959 ch 131 10 lipnya 1959 Stor 2 Lita i dumi poeziyi Kiyiv Radyanskij pismennik 1957 202 s Stor 26 Napr SUM 11 lik 22 lipnya 2019 u Wayback Machine pidbivati 29 lipnya 2019 u Wayback Machine citata z pomilkoyu Dol Lita bez vipravlennya u pidbivati na sajti KUBG PosilannyaBiografiya Petra Doroshka na Uatvory 3 lyutogo 2016 u Wayback Machine Doroshko Petro Onufrijovich 1 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya Vidatni zemlyaki Gorodnyanska rajonna rada nedostupne posilannya z lipnya 2019