Петер Вессель Цапффе 18 грудня 1899 р 12 жовтня 1990 норвезький філософ письменник художник юрист і альпініст Його часто

Петер Вессель Цапффе (18 грудня 1899 р — 12 жовтня 1990) — норвезький філософ, письменник, художник, юрист і альпініст. Його часто відзначають за його філософсько-песимістичний і фаталістичний погляд на людське існування. Його філософська система була натхненна німецьким філософом Артуром Шопенгауером, а також його рішучою прихильністю антинаталізму. Його міркування про помилковість людського життя викладено в есе («Den sidste Messias», 1933). Це есе є скороченою версією його найвідомішої та неперекладеної праці, філософського трактату «Про трагічне» (Om det tragiske, 1941).

Петер Вессель Цапффе
Peter Wessel Zapffe

Народження	18 грудня 1899(1899-12-18) Тромсе, Норвегія
Смерть	12 жовтня 1990(1990-10-12) (90 років) Аскер, Норвегія
Громадянство (підданство)	Норвегія
Знання мов	норвезька^[1]
Діяльність	письменник, поет-адвокат
Школа / Традиція	західна філософія, екзистенціалізм
Alma mater	Університет Осло
Визначний твір	"Останній месія" Om det tragiske
Батько	^d
Дружина	Bergliot Espolin Johnson (m. 1935; div. 1941) Berit Riis Christensen (m. 1952)



Петер Вессель Цапффе у Вікісховищі

Філософія

Цапффе вважає, що люди народжуються з надмірно розвиненими навичками (розуміння, самопізнання), які не вписуються в задум природи . Людське прагнення до виправдання в таких питаннях, як життя і смерть, не може бути задоволене, отже, людство має потребу, яку природа не може задовольнити. Трагедія, згідно з цією теорією, полягає в тому, що люди витрачають весь свій час, намагаючись не бути людьми. Отже, людина є парадоксом .

У «Останньому Месії» Цапффе описав чотири основні механізми захисту, які людство використовує, щоб уникнути цього парадоксу:

— це «повністю довільне виключення зі свідомості всіх тривожних і руйнівних думок і почуттів».
Прив'язка — це «фіксація точок усередині або будівництво стін навколо, рідка боротьба свідомості». Механізм закріплення надає людям цінність або ідеал, на якому вони постійно зосереджують увагу. Цапффе також застосував принцип прив'язки до суспільства і заявив, що «Бог, Церква, держава, мораль, доля, закони життя, люди, майбутнє» — усе це приклади колективних первинних небосхилів прив'язки.
— це «обмеження уваги до критичних меж, постійно захоплюючи її враженнями». Відволікання зосереджує всю енергію людини на завданні чи ідеї, щоб не дати розуму зосередитися на собі.
Сублімація — це перефокусування енергії з негативних виходів на позитивні. Індивіди дистанціюються і дивляться на своє існування з естетичної точки зору (наприклад, письменники, поети, художники). Сам Цапффе зазначав, що його твори були продуктом сублімації.

Книга «Останній Месія» українською була перекладена Віталієм Щепанським та виданна видавництвом Пломінь у 2019 році.

З нагоди 65-річчя від дня народження норвезько-канадського філософа вийшла книга «Я обираю істину». Опубліковано «Діалог між Пітером Весселем Запффе та Германом Тьоннессеном» (1983). Ці двоє були знайомі вже багато років. Тьоннессен навчався в Університеті Осло разом з Арне Нессом.

Інші інтереси та роботи

Цапффе був плідним альпіністом і дуже рано зацікавився екологією ; ця форма охорони природи виникла з наміру не захистити природу, а уникнути її культуризації людиною.

Цапффе був автором багатьох гумористичних оповідань про альпінізм та інші пригоди на природі.

Особисте життя

Син аптекаря Фріца Ґотліба Цапффе та Гудрун Вессель, Цапффе був родичем по материнській лінії з датсько-норвезьким адміралом .

У Крістіанії, у 1921 році, Цапффе вперше дізнався про альпінізм, починаючи зі скелелазіння в Берумі, у Кольсасі, першій горі, на яку він піднявся. У 1924 році він був першою людиною, яка піднялася на вершину Tommeltott в Ullsfjorden; у 1925 році Смотінґ (південна сторона) у Квалойї; і Бентйордтінд між Малангеном і Бальсфіордом. І в тому ж році були подолані Оксхорн, Снеколлен і Мікк'єтінд. У 1926 році це була вершина в Сеньї, а також вершина Голлендера в Квалоя, яку він вперше протоптав: у 1987 році найвища вершина Голлендера в Квалоя була названа на його честь. Сьогодні вершина називається «Цапффе тинд» («вершина Цапффе»). У 1928 році Цапффе піднявся на першу вершину Скамтіндена, а також був першим, хто піднявся на передню сторону Свольвергейти.

У 1940 році Запффе подав заявку до , але отримав відмову. Однак у 1965 році його прийняли до альпіністського товариства, але як почесного члена, а в 1987 році знову до альпіністського клубу з Тромсе.

У 1928 році через шторм цепелін "Італія " Умберто Нобіле розбився на зворотному шляху до Італії. Руаль Амундсен (друг родини Цапффе) і Цапффе допомагали в порятунку екіпажу цепеліна. Там Заппфе служив перекладачем для експедиції. Пізніше на криголамі DS «Isbjørn» Цапффе служив німецьким перекладачем, на борту також був його батько: експедиція тоді мала шукати зниклого Амундсена, але потерпіла невдачу.

Цапффе залишив Тромсе 5 червня 1929 року. Він знайшов кімнату на вулиці Ерлінга Скялгсонса в Крістіанії, живучи досить скромно і в психічно катастрофічному стані: «Ідея смерті як найбільшої розради і порятунку, яка завжди під рукою, проникає в мене ще з більшою силою».

Як і Еміль Чоран, з 1978 року жив на державну пенсію. У 1987 році він отримав нагороду Honor Award від Фундації Фрітта Орда за «оригінальний і багатогранний характер його літературної творчості».

В останні роки життя, коли його часто відвідували журналісти, він дав інтерв'ю Asker og Bærum Budstikke, в якому описав себе як нігіліста: «Я не песиміст. Я нігіліст. А саме, не песиміст у тому сенсі, що маю тривожні побоювання, а нігіліст у неморальному сенсі».

Хобі Цапффе були різноманітними, з раннього періоду він виявив ентузіазм до малювання. Але фотографією він займався з 12 років завдяки батькові (сам фотограф), який позичив своє фотообладнання синові. Це також означало своєрідну компенсацію його короткозорості. Вплив його роботи як фотографа можна побачити в його роботі Rough Joys (1969), де, здається, він реконструює екфрази зі своїх фотодокументів під час своїх подорожей у гори. Значна частина його фотографічної продукції наразі є культурною спадщиною.

Цапффе одружився з Берґльот Есполін Йонсен у 1935 році; вони розлучилися в 1941 році. Він одружився з Беріт Ріс Крістенсен у 1952 році, вони залишалися разом до його смерті в 1990 році; Беріт померла у травні 2008 року Цапффе залишився бездітним за власним бажанням. Він все життя дружив з норвезьким філософом і колегою-альпіністом Арне Нессом.

Вибрані твори

Om det tragiske (En: Про трагічне), Осло, 1941 та 1983.
. En dramatisk gjenfortælling (En: ), Осло, 1951.
Indføring i litterær dramaturgi (En: Вступ до літературної драматургії), Осло, 1961.
Den logiske sandkasse. Elementær logikk for university og selvstudium (En: The Logical Sandpit: Elementary Logic for University and Individual Study), Осло, 1965.
Lyksalig pinsefest. Випробувач пожежі з Йоргеном (En: Blissful Pentecost: Four Dialogues with Jørgen), Осло, 1972.
Hos doktor Wangel. En alvorlig spøk i fem actor (En: With Doctor Wangel: An Earnest Jest in Five Acts), Іб Генріксен (псевд.), Осло, 1974. грати.
Rikets hemmelighet. En kortfattet Jesus-biografi (En: The Secret of the Kingdom: A Short Biography of Jesus), Осло, 1985.

Збірки його коротких творів

Essays og epistler (En: Essays and epistles), Осло, 1967.
Barske glæder og andre temaer fra et liv under åpen himmel (En: Rough Joys та інші теми з життя, прожитого під відкритим небом), Осло, 1969.
Spøk og alvor. Epistler og leilighetsvers (En: Jest and Earnest: послання та окремі вірші), Осло, 1977.
Hvordan jeg blev så flink og andre tekster (En: Як я став таким розумним та інші тексти), Осло, 1986.
Ветт ог уветт. Stubber fra Troms og Nordland (En: Sense and Nonsense: Short Stories from Troms and Nordland) Ейнара К. Ааса та П. В. Запффе, Тронхейм 1942. Ілюстрував Кааре Есполін Джонсон .

Фотороботи

Jægervatnet прибл. 1945
Jægervatnet прибл. 1945
Silhouettes of people прибл. 1950

Примітки

Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Tangenes, Gisle R. (March–April 2004). The View from Mount Zapffe. Philosophy Now. Процитовано 12 квітня 2020.
Zapffe remarked that children are brought into the world without consent or forethought: «In accordance with my conception of life, I have chosen not to bring children into the world. A coin is examined, and only after careful deliberation, given to a beggar, whereas a child is flung out into the cosmic brutality without hesitation.» The Humorous Pessimist (1990 documentary, subtitled in English) by NRK, 32:18-32:44. Original source (in Norwegian).
Zapffe, P.W. (25 листопада 2016). The Last Messiah. After us.
Zapffe, Peter Wessel (March–April 2004). The Last Messiah. Philosophy Now. Процитовано 12 квітня 2020.
Haave, Jørgen (1999). Naken under kosmos: Peter Wessel Zapffe, en biografi. Oslo: Pax. ISBN . OCLC 44854528.
Zapffe, Peter Wessel (1969). Parting with Gausta (PDF). Open Air Philosophy.
Zapffe, Peter Wessel (1937). Stetind (PDF). Open Air Philosophy.
Peter Wessel Zapffe. Hemneslekt. Процитовано 7 серпня 2020.
Reed, Peter, ред. (1993). Peter Wessel Zapffe. Wisdom in the Open Air: The Norwegian Roots of Deep Ecology (англ.). Minneapolis, Minnesota: . с. 56. ISBN .^{[недоступне посилання з 01.02.2023]}
Biography of Peter Wessel Zapffe. Open Air Philosophy (англ.). Процитовано 7 серпня 2020.

Посилання

Норвезький песимістичний антинаталізм, Оле Мартін Моен, 2022 р
Філософ трагедії Томас Гілланд Еріксен
Вид з гори Цапфе, Гісле Тангенес
Жартівливий песиміст (документальний фільм 1990 року з англійськими субтитрами) від NRK . Першоджерело (норвезькою мовою).
Сімейна генеалогія
Філософія OpenAir

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb123068029_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[:0-2] Tangenes, Gisle R. (March–April 2004). The View from Mount Zapffe. Philosophy Now. Процитовано 12 квітня 2020.

[3] Zapffe remarked that children are brought into the world without consent or forethought: «In accordance with my conception of life, I have chosen not to bring children into the world. A coin is examined, and only after careful deliberation, given to a beggar, whereas a child is flung out into the cosmic brutality without hesitation.» The Humorous Pessimist (1990 documentary, subtitled in English) by NRK, 32:18-32:44. Original source (in Norwegian).

[4] Zapffe, P.W. (25 листопада 2016). The Last Messiah. After us.

[:1-5] Zapffe, Peter Wessel (March–April 2004). The Last Messiah. Philosophy Now. Процитовано 12 квітня 2020.

[:2-6] Haave, Jørgen (1999). Naken under kosmos: Peter Wessel Zapffe, en biografi. Oslo: Pax. ISBN . OCLC 44854528.

[7] Zapffe, Peter Wessel (1969). Parting with Gausta (PDF). Open Air Philosophy.

[8] Zapffe, Peter Wessel (1937). Stetind (PDF). Open Air Philosophy.

[9] Peter Wessel Zapffe. Hemneslekt. Процитовано 7 серпня 2020.

[10] Reed, Peter, ред. (1993). Peter Wessel Zapffe. Wisdom in the Open Air: The Norwegian Roots of Deep Ecology (англ.). Minneapolis, Minnesota: . с. 56. ISBN .^{[недоступне посилання з 01.02.2023]}

[bio-11] Biography of Peter Wessel Zapffe. Open Air Philosophy (англ.). Процитовано 7 серпня 2020.

[1]