Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перший міжнародний антиєврейський конгрес (нім. Der erste internationale Antijüdischen-Congress) — зібрання представників антисемітських організацій різних країн з метою отримання конфіденційних порад
| Перший міжнародний антиєврейський конгрес | |
| Країна |  Німеччина |
|---|---|
| Місце розташування | Дрезден |
| Дата й час | вересень 1882 |
«щодо наступних цілей антиєврейського руху, а також про шляхи, що ведуть до ефективної міжнародної боротьби з єврейськими позиціями у високих фінансах, як у торгівлі, у сільському господарстві, так і в ремісничому житті, у політиці як у комунальних відносинах, у пресі, а також у мистецтві та науці» .
Передумови
Дослідники антисемітизму зазначають, що його витоки лежать у глибині століть .
Розвиток антисемітизму в Німеччині наприкінці XIX ст. пов'язаний з іменами Вільгельма Марра, Отто Глагау (нім. Otto Glagau), Адольфа Штеккера (нім. Adolf Stoecker), Генріха фон Трейчке, Ойгена Карла Дюрінга (нім. Eugen Karl Dühring), Хьюстона Стюарта Чемберлена (англ. Houston Stewart Chamberlain). Їх позиція стала прикладом антиєврейських настроїв, що сформувалися в німецькому інтелектуальному середовищі XIX — початку XX ст. «Єврейське питання» стояло на порядку денному у багатьох європейських країнах. Водночас в Німеччині існували радикальні антисемітські рухи, що об'єднували дрібних міських буржуа, селян, люмпен-пролетарів, котрі фокусували своє невдоволення на єврействі як на конкурентові у торговельно-економічній сфері. «Ліга антисемітів», побудована за принципом вождизму, збирала тисячі підписів під петицією з вимогою обмежити громадянські права євреїв, а 1880 року організувала погроми.
На початку 1880-х років антисемітські організації Німеччини долучилися до міжнародного об'єднання, до якого увійшли антисеміти Російської та Австро-Угорської імперій.
Внаслідок поділу Польщі Російська імперія отримала значне єврейське (юдейське) населення. На кінець XIX ст. суперечки навколо єврейського питання в Росії мали місце і про європейський антисемітизм вже було широко відомо. До цього європейського антисемітського руху ставилася з великою повагою певна частина російської інтелигенції. Іван Аксаков закликав вчитися антисемітизму у Заходу. 1881 року у заснованій ним газеті «Русь» він писав:
Антисемітичний рух, антисемітичний союз, що виник нещодавно у Німеччині, в країні, що стоїть на чолі європейської культури,— це не є породження релігійної нетерпимості, продукт грубого невігластва, ретроградства і т. ін., як думають наші наївні «ліберали». Це є ознака часу, що свідчить про пробудження суспільної свідомості,— пробудження, може бути, запізніле. У будь-якому випадку, західноєвропейський християнський світ очікує в майбутньому, в тій чи іншій формі, боротьба на життя і смерть з Юдаїзмом, який прагне замінити світодержавну християнську ідею другою семітичною ж ідеєю, також світодержавною, але негативною, але антихристиянською. Оригінальний текст (рос. дореф.)Антисемитическое движеніе, антисемитическій союзъ, возникшій недавно въ Германіи, въ странѣ, стоящей во главѣ европейской культуры,- это не есть исчадіе религіозной нетерпимости, продуктъ грубаго невѣжества, ретроградства и т. д., как думают наши наивные "либералы". Это есть признакъ времени, свидѣтельствующій о пробужденіи общественнаго сознанія,- пробужденіи, может - быть, слишкомъ позднемъ. Во всякомъ случаѣ, западно-европейскому христіанскому міру предстоитъ въ будущемъ, въ той или другой формѣ, борьба на жизнь и смерть съ Іудаизмомъ, стремящимся замѣнить міродержавную христіанскую идею другою семитическою же идеею, также міродержавною, но отрицательною, но антихристіанскою.
Як відзначають дослідники, ненависть до єврейства проходить через усі (й «ліві» і «праві») російські політичні течії 1860 – 1870–х років .
На той час в Росії як раз мали місце кілька погромів (1881). Німецькі антисеміти хотіли показати, що їхня батьківщина не поступається Росії. Демагогічному антисемітизму потрібні були «вуличні» методи боротьби і «євангельські» промови Адольфа Штеккера, що викликали на народних мітингах лише захоплені крики: «смерть жидам!» «бий жидів!» — не личили тим політичним діячам, з яких сформувався в Німеччині штаб антисемітської партії. , , потрібні були інші методи боротьби, і 1881 року вибухнув у Німеччині ряд погромів, що мали значні розміри в Штеттині, Данцігу, Шівельбейні і Нейштеттині .
У 1880—1881 роках понад 250 000 громадян Німеччини підписали «Антисемітську петицію» проти правової та соціальної рівності євреїв. 1881 року Макс Ліберман фон Зонненберг звернувся до «антисемітської петиції», за допомогою якої він стає провідною фігурою фолькіше-руху. Петиція закликала до проведення окремого перепису євреїв, їх вигнання з усіх державних установ, державної служби та системи освіти, а також заборони імміграції євреїв до Німеччини. Фон Зонненберг засновує «Дойче Фолькцайтунг»
Історія проведення
До 1882 року антисемітизм вже мав міцні корені у Центральній Європі. Олександр Пінкерт (нім. Alexander Pinkert) намагаючись створити єдиний фронт у вересні цього року організував «Перший міжнародний антиєврейський конгрес», залучивши лідерів «Берлінського руху» (А. Штеккер, Б. Ферстер, Ліберманн фон Зонненберг та Ернст Хенріці), кількох австрійців, угорців, а також росіян. У його роботі взяли участь понад 300 запрошених з Німеччини, Австрії, Угорщини та Росії .
Уряд Прусії відмовив у дозволі на проведення конгресу. Уряд Саксонії не тільки дозволив проведення заходу, а ще й обіцяв свою підтримку.
Ні антисемітські, ні не-антисемітські газети не повідомляли про передбачуваний європейський характер Конгресу. Після його відкриття у Дрездені 11 вересня 1882 року виявилося, шо оголошені учасники не прибули із Франції та з інших західноєвропейських країн, і навіть з Румунії. Учасники походили майже виключно з Німеччини та монархії Габсбургів. Склад антисемітів, зібраних у Дрездені, скоріше відповідав межам старого Райху, аніж пропагованим європейським — міжнародним амбіціям. На трибуні доповідача були бюсти німецького та австрійського імператорів, а також — як господаря-покровителя — саксонця .
Основна складова конференції була зосереджена на розвитку розбіжності між прихильниками Штеккера, що бачили в хрещенні євреїв вирішення «єврейського питання», і расистами, які тримали свою владу і поступово почали брати під контроль антисемітський рух загалом.
Головні учасники конгресу були перелічені у прийнятому Маніфесті: з’їзд відбувся на запрошення перелічених панів:
(1) Фрідріх Карл, рейх-барон фон Фехенбах-Лауденбах, королівський баварський скарбник та майор (у відставці) у Лауденбаху та Соммерау, голова Асоціації захисту торгів та почесний президент Вестфальської асоціації торгів; Доктор Філ.
(2) Ернст Генрічі, в Тегелі поблизу Берліна, голова Асоціації соціального рейху в Берліні;
(3) Віктор фон Істочі, Будапешт, член угорського рейхстагу; Lic. теол.
(4) Густав Коффмане, Бреслау, член правління Німецької асоціації реформ у Бреслау;
(5) Геза фон Оноді, Тиса-Еслар, власник садиби, член угорського рейхстагу;
(6) Вільгельм Пікенбах, Берлін, торговець, голова Німецької асоціації реформ у Берліні;
(7) Олександр Пінкерт-Вальдегг, Дрезден, головний редактор, голова Центрального комітету Німецької партії реформ та Німецької асоціації реформ у Дрездені;
(8) Ернст Шмайцнер, Хемніц, власник видавництва, голова Німецької асоціації реформ у Хемніці;
(9) Рудольф Скалла, Іглау в Моравії, промисловець, голова Австрійської асоціації реформ в Іглау;
(10) Придворний проповідник Адольф Штоккер, Берлін, член німецького рейхстагу та прусської палати депутатів, президент Християнсько-соціальної партії в Берліні;
(11) Карл, рейх-барон фон Тюнген-Росбах, у Росбаху в Нижній Франконії, власник садиби;
(12) Едмунд Вінтерфельдт, Бреслау, редактор, член правління Німецької асоціації реформ у Бреслау;
(13) Сер Карл фон Цербоні ді Спосетті, Відень, редактор, член правління Німецької асоціації реформ у Відні;
(14) Фердинанд Циглер, Бреслау, власник фабрики, голова Німецької асоціації реформ у Бреслау .
Іван фон Шімоні, був членом угорського парламенту і делегатом Дрезденського конгресу: саме він доповідав зібранню про ритуальне вбивство в Тиса-Есларі .
Гучними оплесками була зустрінута пропозиція вітати обмежувальні заходи російського уряду щодо євреїв і клопотати перед німецьким урядом видати подібні ж закони стосовно німецьких євреїв .
1883 року у видавництві Ернста Шмайцнера (нім. Ernst Schmeitzner) у Хемніці вийшла друком книга анонімного російського автора-соціаліста, що був присутній на конгресі у якості делегата, запрошеного Віктором фон Іштоці, депутатом угорського парламенту і автором Маніфесту конгресу .
Прийняті й опубліковані документи
- Маніфест до урядів та народів християнських держав, які перебувають під загрозою юдаїзму згідно з резолюцією Першого міжнародного антиєврейського конгресу в Дрездені 11 і 12 вересня 1882 р. Маніфест був написаний
- Тези барона фон Тюнген-Росбаха та барона фон Фехенбах-Лауденбаха.
Було розповсюджено понад 45 000 примірників цього «Маніфесту» та у перекладах на російську, чеську та угорську .
- Конгрес створив «постійний комітет» для підтримки громадської уваги та збору пожертв .
Примітки
- Маніфест до урядів та народів християнських держав, які перебувають під загрозою юдаїзму згідно з резолюцією Першого міжнародного антиєврейського конгресу в Дрездені 11 і 12 вересня 1882 р. Хемніц, Саксонія: Verlag von Ernst Schmeitzner, 1882, стор. 1-14. [Федеральний архів, ZSg 2/15 (4)]
- Михайлюк М. В. Ідейні витоки антисемітської складової ідеології нацизму.— Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник.»Історичні науки. Вип. 143.
- Антисемитизмъ.— В кн.: Еврейская энциклопедія. Сводъ знаній о еврействѣ и его культурѣ въ прошломъ и настоящемъ. Томъ второй. Алмогады — Арабскій языкъ / Подъ общей редакціей д-ра Л. Каценельсона и барона Д. Г. Гинцбурга.— С.-Петербургъ: Изданіе Общества для Научных Еврейских Изданій и Издательства Брокгаузъ—Ефронъ, 1908.
- Аксаков И. С. Іудаизм как всемирное явленіе.— Газета «Русь» от 13 іюня 1881 (рос. дореф.)
- Кальян С.Є. Юдофобські настрої російської інтелектуальної еліти (друга половина ХІХ ст.).— Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць.- К., 2009. Випуск 18.— С. 103—110.
- Лозинский С. Г. Социальные корни антисемитизма в средние века и в новое время.— М.: Атеист, 1929.— С. 170—171.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Antisemitic Elements in the Critique of Capitalism in German Culture, 1850-1933 (German Life and Civilization) by Matthew Lange.— Oxford, Bern, Berlin, Bruxelles, Frankfurt am Main, New York, Wien, 2007.— P. 136—137.
- Ulrich Wyrwa. Die Internationalen Antijüdischen Kongresse von 1882 und 1883 in Dresden und Chemnitz Zum Antisemitismus als europäischer Bewegung, in: Themenportal Europäische Geschichte, 2009
- Ulrich Wyrwa. Die Internationalen Antijüdischen Kongresse von 1882 und 1883 in Dresden und Chemnitz Zum Antisemitismus als europäischer Bewegung.— С. 4.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 7 березня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Григорий Никифорович. Дрезденский конгресс 1882 года: просвещенный антисемитизм прекрасной эпохи.— Еврейская Старина, №2, 2014.
- Лозинский С. Г. Социальные корни антисемитизма в средние века и в новое время.— М.: Атеист, 1929.— С. 171.
- Первый международный антисемитическій конгрессъ // Der erste Internationale Antisemiten-Congress. — Chemnitz : E. Schmeitzner, 1883.—С. 5.
- Фридрих Горенштейн. Дрезденские страсти. Повесть из истории международного антисемитского движения.— М.: Новое литературное обозрение, 2015.— С. 53.
- James Retallack. Red Saxony: Election battles and the Spectre of Democracy in Germany, 1860-1918.Oxford University Press.— P. 216.
Див. також
Джерела
- Маніфест до урядів та народів християнських держав, яким загрожує юдаїзм.— Manifest an die Regierungen und Völker der durch das Judenthum gefährdeten christlichen Staaten (Dresden, 11./12. September 1882).— Deutsche Geschichte in Dokumenten und Bildern. Band 4. Reichsgründung: Bismarcks Deutschland 1866-1890 [ 31 січня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
- Первый международный антисемитическій конгрессъ // Der erste Internationale Antisemiten-Congress. — Chemnitz : E. Schmeitzner, 1883.—92 с.
- Ульріх Вирва. Міжнародні антиєврейські конгреси 1882 і 1883 років у Дрездені й Хемніці. Про антисемітизм як європейський рух.— Ulrich Wyrwa. Die Internationalen Antijüdischen Kongresse von 1882 und 1883 in Dresden und Chemnitz Zum Antisemitismus als europäischer Bewegung, in: Themenportal Europäische Geschichte, 2009 [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]. (нім.)
- Аксаков И. С. Іудаизм как всемирное явленіе.— «Русь» от 13 іюня 1881, № 31 [ 10 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос. дореф.)
- Антисемитизмъ.— В кн.: Еврейская энциклопедія. Сводъ знаній о еврействѣ и его культурѣ въ прошломъ и настоящемъ. Томъ второй. Алмогады — Арабскій языкъ / Подъ общей редакціей д-ра Л. Каценельсона и барона Д. Г. Гинцбурга.— С.-Петербургъ: Изданіе Общества для Научных Еврейских Изданій и Издательства Брокгаузъ—Ефронъ, 1908.— Стб. 638—763. (рос. дореф.)
- Михайлюк М. В. Ідейні витоки антисемітської складової ідеології нацизму.— Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. Історичні науки. Вип. 143.— С. 112—119.
- Григорий Никифорович. Дрезденский конгресс 1882 года: просвещенный антисемитизм прекрасной эпохи.— Еврейская Старина, №2, 2014. [ 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фридрих Горенштейн. Дрезденские страсти. Повесть из истории международного антисемитского движения.— М.: Новое литературное обозрение, 2015.— 320 с. ISBN: 978-5-4448-0246-5 (рос.)
- Кальян С.Є. Юдофобські настрої російської інтелектуальної еліти (друга половина ХІХ ст.).— Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць.— К., 2009. Випуск 18.— С. 103—110.
- James Retallack. Red Saxony: Election battles and the Spectre of Democracy in Germany, 1860-1918.Oxford University Press.— 720 p. (англ.)
- Antisemitic Elements in the Critique of Capitalism in German Culture, 1850-1933 (German Life and Civilization) by Matthew Lange.— Oxford, Bern, Berlin, Bruxelles, Frankfurt am Main, New York, Wien, 2007. 348 pp. ISBN-13: 978-3039110407
Посилання
- Antisemitismus in Deutschland ausgangs des 19. Jahrhunderts.— Quellen und Materialien. [ 17 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershij mizhnarodnij antiyevrejskij kongres nim Der erste internationale Antijudischen Congress zibrannya predstavnikiv antisemitskih organizacij riznih krayin z metoyu otrimannya konfidencijnih poradPershij mizhnarodnij antiyevrejskij kongresKrayina NimechchinaMisce roztashuvannyaDrezdenData j chasveresen 1882 shodo nastupnih cilej antiyevrejskogo ruhu a takozh pro shlyahi sho vedut do efektivnoyi mizhnarodnoyi borotbi z yevrejskimi poziciyami u visokih finansah yak u torgivli u silskomu gospodarstvi tak i v remisnichomu zhitti u politici yak u komunalnih vidnosinah u presi a takozh u mistectvi ta nauci Originalnij tekst nim uber die nachsten Ziele der antijudischen Bewegung sowie uber die Wege welche zu einer wirksamen internationalen Bekampfung der judischen Stellung in der hohen Finanz wie im Handel in der Landwirthschaft wie im Handwerksleben in der Politik wie in den communalen Verhaltnissen in der Presse wie in der Kunst und Wissenschaft eingeschlagen werden mussen Vidbuvsya u Drezdeni 11 12 veresnya 1882 roku Peredumovi Nimecka simka yaku yevreyi ne lyublyat Otto Glagau poseredini navkolo nogo Adolf Kenig Bernhard Ferster Maks Liberman fon Zonnenberg Teodor Frich Pol Ferster ta Otto Bekkel blizko 1880 roku Teodor FrichOtto BekelMaks Liberman fon Zonnenberg Doslidniki antisemitizmu zaznachayut sho jogo vitoki lezhat u glibini stolit Rozvitok antisemitizmu v Nimechchini naprikinci XIX st pov yazanij z imenami Vilgelma Marra Otto Glagau nim Otto Glagau Adolfa Shtekkera nim Adolf Stoecker Genriha fon Trejchke Ojgena Karla Dyuringa nim Eugen Karl Duhring Hyustona Styuarta Chemberlena angl Houston Stewart Chamberlain Yih poziciya stala prikladom antiyevrejskih nastroyiv sho sformuvalisya v nimeckomu intelektualnomu seredovishi XIX pochatku XX st Yevrejske pitannya stoyalo na poryadku dennomu u bagatoh yevropejskih krayinah Vodnochas v Nimechchini isnuvali radikalni antisemitski ruhi sho ob yednuvali dribnih miskih burzhua selyan lyumpen proletariv kotri fokusuvali svoye nevdovolennya na yevrejstvi yak na konkurentovi u torgovelno ekonomichnij sferi Liga antisemitiv pobudovana za principom vozhdizmu zbirala tisyachi pidpisiv pid peticiyeyu z vimogoyu obmezhiti gromadyanski prava yevreyiv a 1880 roku organizuvala pogromi Na pochatku 1880 h rokiv antisemitski organizaciyi Nimechchini doluchilisya do mizhnarodnogo ob yednannya do yakogo uvijshli antisemiti Rosijskoyi ta Avstro Ugorskoyi imperij Vnaslidok podilu Polshi Rosijska imperiya otrimala znachne yevrejske yudejske naselennya Na kinec XIX st superechki navkolo yevrejskogo pitannya v Rosiyi mali misce i pro yevropejskij antisemitizm vzhe bulo shiroko vidomo Do cogo yevropejskogo antisemitskogo ruhu stavilasya z velikoyu povagoyu pevna chastina rosijskoyi inteligenciyi Ivan Aksakov zaklikav vchitisya antisemitizmu u Zahodu 1881 roku u zasnovanij nim gazeti Rus vin pisav Antisemitichnij ruh antisemitichnij soyuz sho vinik neshodavno u Nimechchini v krayini sho stoyit na choli yevropejskoyi kulturi ce ne ye porodzhennya religijnoyi neterpimosti produkt grubogo neviglastva retrogradstva i t in yak dumayut nashi nayivni liberali Ce ye oznaka chasu sho svidchit pro probudzhennya suspilnoyi svidomosti probudzhennya mozhe buti zapiznile U bud yakomu vipadku zahidnoyevropejskij hristiyanskij svit ochikuye v majbutnomu v tij chi inshij formi borotba na zhittya i smert z Yudayizmom yakij pragne zaminiti svitoderzhavnu hristiyansku ideyu drugoyu semitichnoyu zh ideyeyu takozh svitoderzhavnoyu ale negativnoyu ale antihristiyanskoyu Originalnij tekst ros doref Antisemiticheskoe dvizhenie antisemiticheskij soyuz voznikshij nedavno v Germanii v stranѣ stoyashej vo glavѣ evropejskoj kultury eto ne est ischadie religioznoj neterpimosti produkt grubago nevѣzhestva retrogradstva i t d kak dumayut nashi naivnye liberaly Eto est priznak vremeni svidѣtelstvuyushij o probuzhdenii obshestvennago soznaniya probuzhdenii mozhet byt slishkom pozdnem Vo vsyakom sluchaѣ zapadno evropejskomu hristianskomu miru predstoit v budushem v toj ili drugoj formѣ borba na zhizn i smert s Iudaizmom stremyashimsya zamѣnit miroderzhavnuyu hristianskuyu ideyu drugoyu semiticheskoyu zhe ideeyu takzhe miroderzhavnoyu no otricatelnoyu no antihristianskoyu Yak vidznachayut doslidniki nenavist do yevrejstva prohodit cherez usi j livi i pravi rosijski politichni techiyi 1860 1870 h rokiv Na toj chas v Rosiyi yak raz mali misce kilka pogromiv 1881 Nimecki antisemiti hotili pokazati sho yihnya batkivshina ne postupayetsya Rosiyi Demagogichnomu antisemitizmu potribni buli vulichni metodi borotbi i yevangelski promovi Adolfa Shtekkera sho viklikali na narodnih mitingah lishe zahopleni kriki smert zhidam bij zhidiv ne lichili tim politichnim diyacham z yakih sformuvavsya v Nimechchini shtab antisemitskoyi partiyi potribni buli inshi metodi borotbi i 1881 roku vibuhnuv u Nimechchini ryad pogromiv sho mali znachni rozmiri v Shtettini Dancigu Shivelbejni i Nejshtettini U 1880 1881 rokah ponad 250 000 gromadyan Nimechchini pidpisali Antisemitsku peticiyu proti pravovoyi ta socialnoyi rivnosti yevreyiv 1881 roku Maks Liberman fon Zonnenberg zvernuvsya do antisemitskoyi peticiyi za dopomogoyu yakoyi vin staye providnoyu figuroyu folkishe ruhu Peticiya zaklikala do provedennya okremogo perepisu yevreyiv yih vignannya z usih derzhavnih ustanov derzhavnoyi sluzhbi ta sistemi osviti a takozh zaboroni immigraciyi yevreyiv do Nimechchini Fon Zonnenberg zasnovuye Dojche Folkcajtung Istoriya provedennyaObkladinka broshuri Pershij mizhnarodnij antisemitskij kongres rosijskoyu movoyu 1883 Do 1882 roku antisemitizm vzhe mav micni koreni u Centralnij Yevropi Oleksandr Pinkert nim Alexander Pinkert namagayuchis stvoriti yedinij front u veresni cogo roku organizuvav Pershij mizhnarodnij antiyevrejskij kongres zaluchivshi lideriv Berlinskogo ruhu A Shtekker B Ferster Libermann fon Zonnenberg ta Ernst Henrici kilkoh avstrijciv ugorciv a takozh rosiyan U jogo roboti vzyali uchast ponad 300 zaproshenih z Nimechchini Avstriyi Ugorshini ta Rosiyi Uryad Prusiyi vidmoviv u dozvoli na provedennya kongresu Uryad Saksoniyi ne tilki dozvoliv provedennya zahodu a she j obicyav svoyu pidtrimku Ni antisemitski ni ne antisemitski gazeti ne povidomlyali pro peredbachuvanij yevropejskij harakter Kongresu Pislya jogo vidkrittya u Drezdeni 11 veresnya 1882 roku viyavilosya sho ogolosheni uchasniki ne pribuli iz Franciyi ta z inshih zahidnoyevropejskih krayin i navit z Rumuniyi Uchasniki pohodili majzhe viklyuchno z Nimechchini ta monarhiyi Gabsburgiv Sklad antisemitiv zibranih u Drezdeni skorishe vidpovidav mezham starogo Rajhu anizh propagovanim yevropejskim mizhnarodnim ambiciyam Na tribuni dopovidacha buli byusti nimeckogo ta avstrijskogo imperatoriv a takozh yak gospodarya pokrovitelya saksoncya Osnovna skladova konferenciyi bula zoseredzhena na rozvitku rozbizhnosti mizh prihilnikami Shtekkera sho bachili v hreshenni yevreyiv virishennya yevrejskogo pitannya i rasistami yaki trimali svoyu vladu i postupovo pochali brati pid kontrol antisemitskij ruh zagalom Golovni uchasniki kongresu buli perelicheni u prijnyatomu Manifesti z yizd vidbuvsya na zaproshennya perelichenih paniv 1 Fridrih Karl rejh baron fon Fehenbah Laudenbah korolivskij bavarskij skarbnik ta major u vidstavci u Laudenbahu ta Sommerau golova Asociaciyi zahistu torgiv ta pochesnij prezident Vestfalskoyi asociaciyi torgiv Doktor Fil 2 Ernst Genrichi v Tegeli poblizu Berlina golova Asociaciyi socialnogo rejhu v Berlini 3 Viktor fon Istochi Budapesht chlen ugorskogo rejhstagu Lic teol 4 Gustav Koffmane Breslau chlen pravlinnya Nimeckoyi asociaciyi reform u Breslau 5 Geza fon Onodi Tisa Eslar vlasnik sadibi chlen ugorskogo rejhstagu 6 Vilgelm Pikenbah Berlin torgovec golova Nimeckoyi asociaciyi reform u Berlini 7 Oleksandr Pinkert Valdegg Drezden golovnij redaktor golova Centralnogo komitetu Nimeckoyi partiyi reform ta Nimeckoyi asociaciyi reform u Drezdeni 8 Ernst Shmajcner Hemnic vlasnik vidavnictva golova Nimeckoyi asociaciyi reform u Hemnici 9 Rudolf Skalla Iglau v Moraviyi promislovec golova Avstrijskoyi asociaciyi reform v Iglau 10 Pridvornij propovidnik Adolf Shtokker Berlin chlen nimeckogo rejhstagu ta prusskoyi palati deputativ prezident Hristiyansko socialnoyi partiyi v Berlini 11 Karl rejh baron fon Tyungen Rosbah u Rosbahu v Nizhnij Frankoniyi vlasnik sadibi 12 Edmund Vinterfeldt Breslau redaktor chlen pravlinnya Nimeckoyi asociaciyi reform u Breslau 13 Ser Karl fon Cerboni di Sposetti Viden redaktor chlen pravlinnya Nimeckoyi asociaciyi reform u Vidni 14 Ferdinand Cigler Breslau vlasnik fabriki golova Nimeckoyi asociaciyi reform u Breslau Ivan fon Shimoni buv chlenom ugorskogo parlamentu i delegatom Drezdenskogo kongresu same vin dopovidav zibrannyu pro ritualne vbivstvo v Tisa Eslari Guchnimi opleskami bula zustrinuta propoziciya vitati obmezhuvalni zahodi rosijskogo uryadu shodo yevreyiv i klopotati pered nimeckim uryadom vidati podibni zh zakoni stosovno nimeckih yevreyiv 1883 roku u vidavnictvi Ernsta Shmajcnera nim Ernst Schmeitzner u Hemnici vijshla drukom kniga anonimnogo rosijskogo avtora socialista sho buv prisutnij na kongresi u yakosti delegata zaproshenogo Viktorom fon Ishtoci deputatom ugorskogo parlamentu i avtorom Manifestu kongresu Prijnyati j opublikovani dokumenti Obkladinka broshuri z Manifestom Pershogo mizhnarodnogo antiyevrejskogo kongresu 1882Manifest do uryadiv ta narodiv hristiyanskih derzhav yaki perebuvayut pid zagrozoyu yudayizmu zgidno z rezolyuciyeyu Pershogo mizhnarodnogo antiyevrejskogo kongresu v Drezdeni 11 i 12 veresnya 1882 r Manifest buv napisanijTezi barona fon Tyungen Rosbaha ta barona fon Fehenbah Laudenbaha Bulo rozpovsyudzheno ponad 45 000 primirnikiv cogo Manifestu ta u perekladah na rosijsku chesku ta ugorsku Kongres stvoriv postijnij komitet dlya pidtrimki gromadskoyi uvagi ta zboru pozhertv PrimitkiManifest do uryadiv ta narodiv hristiyanskih derzhav yaki perebuvayut pid zagrozoyu yudayizmu zgidno z rezolyuciyeyu Pershogo mizhnarodnogo antiyevrejskogo kongresu v Drezdeni 11 i 12 veresnya 1882 r Hemnic Saksoniya Verlag von Ernst Schmeitzner 1882 stor 1 14 Federalnij arhiv ZSg 2 15 4 Mihajlyuk M V Idejni vitoki antisemitskoyi skladovoyi ideologiyi nacizmu Zbirnik naukovih prac Gileya naukovij visnik Istorichni nauki Vip 143 Antisemitizm V kn Evrejskaya enciklopediya Svod znanij o evrejstvѣ i ego kulturѣ v proshlom i nastoyashem Tom vtoroj Almogady Arabskij yazyk Pod obshej redakciej d ra L Kacenelsona i barona D G Gincburga S Peterburg Izdanie Obshestva dlya Nauchnyh Evrejskih Izdanij i Izdatelstva Brokgauz Efron 1908 Aksakov I S Iudaizm kak vsemirnoe yavlenie Gazeta Rus ot 13 iyunya 1881 ros doref Kalyan S Ye Yudofobski nastroyi rosijskoyi intelektualnoyi eliti druga polovina HIH st Gileya naukovij visnik Zbirnik naukovih prac K 2009 Vipusk 18 S 103 110 Lozinskij S G Socialnye korni antisemitizma v srednie veka i v novoe vremya M Ateist 1929 S 170 171 Arhiv originalu za 15 chervnya 2021 Procitovano 25 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Antisemitic Elements in the Critique of Capitalism in German Culture 1850 1933 German Life and Civilization by Matthew Lange Oxford Bern Berlin Bruxelles Frankfurt am Main New York Wien 2007 P 136 137 Ulrich Wyrwa Die Internationalen Antijudischen Kongresse von 1882 und 1883 in Dresden und Chemnitz Zum Antisemitismus als europaischer Bewegung in Themenportal Europaische Geschichte 2009 Ulrich Wyrwa Die Internationalen Antijudischen Kongresse von 1882 und 1883 in Dresden und Chemnitz Zum Antisemitismus als europaischer Bewegung S 4 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Grigorij Nikiforovich Drezdenskij kongress 1882 goda prosveshennyj antisemitizm prekrasnoj epohi Evrejskaya Starina 2 2014 Lozinskij S G Socialnye korni antisemitizma v srednie veka i v novoe vremya M Ateist 1929 S 171 Pervyj mezhdunarodnyj antisemiticheskij kongress Der erste Internationale Antisemiten Congress Chemnitz E Schmeitzner 1883 S 5 Fridrih Gorenshtejn Drezdenskie strasti Povest iz istorii mezhdunarodnogo antisemitskogo dvizheniya M Novoe literaturnoe obozrenie 2015 S 53 James Retallack Red Saxony Election battles and the Spectre of Democracy in Germany 1860 1918 Oxford University Press P 216 Div takozhVsesvitnij kongres sionistiv Istoriya sionizmu AntisemitizmDzherelaManifest do uryadiv ta narodiv hristiyanskih derzhav yakim zagrozhuye yudayizm Manifest an die Regierungen und Volker der durch das Judenthum gefahrdeten christlichen Staaten Dresden 11 12 September 1882 Deutsche Geschichte in Dokumenten und Bildern Band 4 Reichsgrundung Bismarcks Deutschland 1866 1890 31 sichnya 2021 u Wayback Machine nim Pervyj mezhdunarodnyj antisemiticheskij kongress Der erste Internationale Antisemiten Congress Chemnitz E Schmeitzner 1883 92 s Ulrih Virva Mizhnarodni antiyevrejski kongresi 1882 i 1883 rokiv u Drezdeni j Hemnici Pro antisemitizm yak yevropejskij ruh Ulrich Wyrwa Die Internationalen Antijudischen Kongresse von 1882 und 1883 in Dresden und Chemnitz Zum Antisemitismus als europaischer Bewegung in Themenportal Europaische Geschichte 2009 16 sichnya 2021 u Wayback Machine nim Aksakov I S Iudaizm kak vsemirnoe yavlenie Rus ot 13 iyunya 1881 31 10 sichnya 2021 u Wayback Machine ros doref Antisemitizm V kn Evrejskaya enciklopediya Svod znanij o evrejstvѣ i ego kulturѣ v proshlom i nastoyashem Tom vtoroj Almogady Arabskij yazyk Pod obshej redakciej d ra L Kacenelsona i barona D G Gincburga S Peterburg Izdanie Obshestva dlya Nauchnyh Evrejskih Izdanij i Izdatelstva Brokgauz Efron 1908 Stb 638 763 ros doref Mihajlyuk M V Idejni vitoki antisemitskoyi skladovoyi ideologiyi nacizmu Gileya naukovij visnik Zbirnik naukovih prac Istorichni nauki Vip 143 S 112 119 Grigorij Nikiforovich Drezdenskij kongress 1882 goda prosveshennyj antisemitizm prekrasnoj epohi Evrejskaya Starina 2 2014 23 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Fridrih Gorenshtejn Drezdenskie strasti Povest iz istorii mezhdunarodnogo antisemitskogo dvizheniya M Novoe literaturnoe obozrenie 2015 320 s ISBN 978 5 4448 0246 5 ros Kalyan S Ye Yudofobski nastroyi rosijskoyi intelektualnoyi eliti druga polovina HIH st Gileya naukovij visnik Zbirnik naukovih prac K 2009 Vipusk 18 S 103 110 James Retallack Red Saxony Election battles and the Spectre of Democracy in Germany 1860 1918 Oxford University Press 720 p ISBN 978 0 19 966878 6 angl Antisemitic Elements in the Critique of Capitalism in German Culture 1850 1933 German Life and Civilization by Matthew Lange Oxford Bern Berlin Bruxelles Frankfurt am Main New York Wien 2007 348 pp ISBN 13 978 3039110407PosilannyaAntisemitismus in Deutschland ausgangs des 19 Jahrhunderts Quellen und Materialien 17 sichnya 2022 u Wayback Machine