Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перший виступ УВО також його називають першим частковим проявом терористичні та диверсійні акції здійснені на території

Перший виступ УВО

Перший виступ УВО

Перший виступ УВО (також його називають першим частковим проявом) — терористичні та диверсійні акції, здійснені на території Східної Малопольщі та, меншою мірою, на Волині Українською Військовою Організацією (УВО) у 1921—1923 рр. найбільша інтенсивність якого припала на літо-восени 1922 р.

Перший виступ УВО

Передумови

Після того, як Рада Послів Антанти погодилася на окупацію Польщею Східної Галичини, втраченої в польсько-українській війні, більшість українських політичних сил у Другій Польській Республіці (Речі Посполитій) продовжували сумніватися в праві Польщі керувати цією територією. 31 серпня 1920 року в Празі українські політики в еміграції, переважно ветерани польсько-української війни, заснували Українську Військову Організацію, яка поставила собі за мету створення незалежної української держави шляхом відокремлення від Польщі Львівського, Тернопільського і Станиславівського воєводств.

вважає, що прелюдією до початку атак стали православні та греко-католицькі святкування П'ятидесятниці у червні 1921 року, під час яких відбулася панахида за українськими вояками полеглими в боях з поляками. Відсутність твердої реакції уряду на антипольські акценти під час цих урочистостей спонукала націоналістів до організації збройного повстання.

Окрім націоналістів до протестів приєдналися й комуністи.

Хід виступів

У середині 1921 року Євген Коновалець повернувся до Польщі з-за кордону і взяв під свій контроль провід УВО. Коновалець змінив колегіальну систему прийняття рішень, яка була несумісна з підпільними умовами, запровадивши посади командирів. Таким чином реорганізований УВО почала проводити акції.

Одним із перших актів терору став невдалий замах на Юзефа Пілсудського 25 вересня 1921 року у Львові, який здійснив член УВО, студент Степан Федак на псевдо «Смок».

Докладніше: Замах на Юзефа Пілсудського

Напад на главу держави спричинив численні арешти (27 осіб), що напружило сили УВО і призвело до тимчасового припинення нападів. Вони були знову приєднані в 1922 році.

Серед протестувальників домінували підпали — підпалювалися житлові та господарські будинки, купи зерна, сіна та соломи, які найчастіше належали поміщикам та осадникам. Другою за чисельністю категорією нападів були диверсійні акти — розривалися комунікації, розбиралися залізничні колії, підривалися мости, руйнувалися державні будівлі. Були також напади на представників польської держави — військових, поліцейських, чиновників, лояльних до польської держави українців. Особливо багато нападок було здійснено на кандидатів до сейму перед виборами, призначеними на 5 листопада 1922 року. Це призвело до масового виходу українців з виборчих комісій та до посилення бойкоту виборів, оголошеного Євгеном Петрушевичем та УВО. Боївки УВО майже не проводили акцій проти польського війська, але перед виступами охоче переодягалися в польські однострої. Вибухівку, привезену контрабандою з-за кордону, ховали серед книжок, у кошиках із продуктами. Розповсюдження агітаційних відбитків часто здійснювалося за допомогою посилок із печатками греко-католицьких парафіяльних установ.

У жовтні 1922 року УВО створив і запустив у Східній Малопольщі партизанський загін чисельністю близько 50 осіб під командуванням Степана Мельничука та Павла Шеремети. Загін атакував хутори та колоністів, убив кандидата в посланці Березовського в Мишкові Каміонецького повіту, але того ж місяця зазнав поразки. За спрощеним судом Мельничук і Шеремета були розстріляні 11 листопада 1922 року у Чорткові.

Хронологія нападів, під час яких повідомлялося про загиблих:

Кількість подій і понесених збитків

У дослідженні 2-го відділу Генерального штабу Війська Польського за період січень 1922 — березень 1923 рр. перелічені такі категорії подій:

Вид акції Кількість повторень
Спалені хутори та садиби 94
Невдалі підпали садиб і садиб 9
Спалені садиби колоністів 54
Невдалі підпали ферм колоністів 1
Загинули солдати, жандарми та ін 22
Вбивав своїх 13
Невдалі замахи на життя 11
Диверсійні акти 60
Невдалі диверсійні акти 8
Розграбовані особняки 11
Сутички з військами 18
Разом 301

За словами Люцини Кулінської, наведені дані є фрагментарними. Владислав Побог-Маліновський повідомив, що лише за перші сім тижнів 1922 року було 470 підпалів. За словами Петра Мірчука, тільки влітку-восени 1922 року було 2300 різного роду виступів. підрахував, що під час виборів до Сейму 1922 р. УВО та українські комуністи здійснили близько 2,3 тис. підпалів і тридцяти восьми диверсій на залізниці на шкоду Польській державі. Аналогічне число (2300) наводить Ришард Торжецький. Ґжеґож Мотика вважає, що цифра близько 300 диверсій і диверсій ближча до реальності. Серед них він згадує:

  • 17 нападів на державних службовців (5 осіб загинуло);
  • 15 нападів на українців (9 осіб загинуло);
  • 129 підпалів і пограбувань;
  • 27 диверсій на державних об'єктах;
  • 35 перерізів комунікацій.

За підрахунками 2-го відділу Генерального штабу польських збройних сил, внаслідок заворушень 1922—1923 рр. збитки (включаючи перевезення військ) становили щонайменше 15 мільярдів польських марок, тобто близько 800 тис. доларів.

Реакція польської держави

Через статус Східної Малопольщі польська влада не оголошувала надзвичайний стан у відповідь на заяви УВО. Замість нього були введені спрощені суди та смертна кара, також за злочини проти власності.

Поштовхом до більш інтенсивних дій проти УВО стали напади перед виборами до сейму, особливо вбивство Сидора Твердохліба. Завдяки свідченням одного з терористів, Михайла Дзиковського, було отримано багато секретної інформації про УВО. Було встановлено склад Верховного штабу УВО. Було ув'язнено близько 1500 осіб, хоча влада підрахувала, що безпосередньо в антипольських виступах брали участь близько 3000 осіб. Наприкінці листопада 1922 року Євген Коновалець під загрозою арешту разом з кількома іншими високопоставленими діячами УВО втік до Чехословаччини. Реакція влади призвела до зменшення масштабів протестів, хоча УВО продовжувала свою діяльність.

Люцина Кулінська вважає, що діяльність УВО була спрямована на розпалювання національного повстання, яке, однак, не вибухнуло. Причину цього він бачить у запізнілому охопленні агітацією українського селянства. Більшість виступів була зроблена силами української інтелігенції. Крім того, багато акцій УВО провалилися через погану підготовку та досвід виконавців. Помилкою було починати атаки з невдалої атаки на главу держави.

Перша поява УВО сприяла підвищенню національної свідомості українського суспільства та гальмувала польське осадництво.

Див. також

Бібліографія

  • Lucyna Kulińska, Działalność terrorystyczna i sabotażowa nacjonalistycznych organizacji ukraińskich w Polsce w latach 1922—1939, Kraków 2009, ;
  • Ryszard Torzecki, Kwestia ukraińska w polityce III Rzeszy 1933—1945, Warszawa 1972;
  • [2], Ryszard Torzecki, "Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923-1929" 

Виноски

  1. Florentyna Rzemieniuk, Unici Polscy 1596—1946, Siedlce 1998, s. 202
  2. Lucyna Kulińska, Działalność terrorystyczna i sabotażowa nacjonalistycznych organizacji ukraińskich w Polsce w latach 1922—1939, Kraków 2009, , s. 146
  3. [1], Ryszard Torzecki, "Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923-1929" 
  4. Ryszard Torzecki, Kwestia ukraińska w polityce III Rzeszy 1933—1945, Warszawa 1972, s.51
  5. Ryszard Torzecki, Kwestia ukraińska w polityce…, op. cit., s. 51
  6. Lucyna Kulińska, Działalność terrorystyczna ukraińskich organizacji nacjonalistycznych w Polsce w okresie międzywojennym, [w:] Biuletyn IPN, nr. 7-8 lipiec — sierpień 2010, str.43-44
  7. Ryszard Torzecki, Kwestia ukraińska w Polsce…, op. cit., s.62-63. Zdaniem Lucyny Kulińskiej oddział ten był proweniencji komunistycznej — zob. Lucyna Kulińska, Działalność terrorystyczna…, op. cit., s.174, przypis 43
  8. Lucyna Kulińska, Działalność terrorystyczna…, op. cit., s.309, przypis 16
  9. Lucyna Kulińska, Działalność terrorystyczna…, op. cit., ss. 161—181
  10. Lucyna Kulińska, Działalność terrorystyczna…, op. cit., s.178
  11. Tadeusz Olszański, Historia Ukrainy XX wieku, Warszawa 1994, s. 128
  12. Ryszard Torzecki, Kwestia ukraińska w Polsce…, op. cit., s.62
  13. Grzegorz Motyka, Od rzezi wołyńskiej do akcji «Wisła», s.16
  14. Lucyna Kulińska, Działalność terrorystyczna…, op. cit., s.184
  15. Lucyna Kulińska, Działalność terrorystyczna…, op. cit., s.183

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pershij vistup UVO takozh jogo nazivayut pershim chastkovim proyavom teroristichni ta diversijni akciyi zdijsneni na teritoriyi Shidnoyi Malopolshi ta menshoyu miroyu na Volini Ukrayinskoyu Vijskovoyu Organizaciyeyu UVO u 1921 1923 rr najbilsha intensivnist yakogo pripala na lito voseni 1922 r Pershij vistup UVOPeredumoviPislya togo yak Rada Posliv Antanti pogodilasya na okupaciyu Polsheyu Shidnoyi Galichini vtrachenoyi v polsko ukrayinskij vijni bilshist ukrayinskih politichnih sil u Drugij Polskij Respublici Rechi Pospolitij prodovzhuvali sumnivatisya v pravi Polshi keruvati ciyeyu teritoriyeyu 31 serpnya 1920 roku v Prazi ukrayinski politiki v emigraciyi perevazhno veterani polsko ukrayinskoyi vijni zasnuvali Ukrayinsku Vijskovu Organizaciyu yaka postavila sobi za metu stvorennya nezalezhnoyi ukrayinskoyi derzhavi shlyahom vidokremlennya vid Polshi Lvivskogo Ternopilskogo i Stanislavivskogo voyevodstv vvazhaye sho prelyudiyeyu do pochatku atak stali pravoslavni ta greko katolicki svyatkuvannya P yatidesyatnici u chervni 1921 roku pid chas yakih vidbulasya panahida za ukrayinskimi voyakami poleglimi v boyah z polyakami Vidsutnist tverdoyi reakciyi uryadu na antipolski akcenti pid chas cih urochistostej sponukala nacionalistiv do organizaciyi zbrojnogo povstannya Okrim nacionalistiv do protestiv priyednalisya j komunisti Hid vistupivU seredini 1921 roku Yevgen Konovalec povernuvsya do Polshi z za kordonu i vzyav pid svij kontrol provid UVO Konovalec zminiv kolegialnu sistemu prijnyattya rishen yaka bula nesumisna z pidpilnimi umovami zaprovadivshi posadi komandiriv Takim chinom reorganizovanij UVO pochala provoditi akciyi Odnim iz pershih aktiv teroru stav nevdalij zamah na Yuzefa Pilsudskogo 25 veresnya 1921 roku u Lvovi yakij zdijsniv chlen UVO student Stepan Fedak na psevdo Smok Dokladnishe Zamah na Yuzefa Pilsudskogo Napad na glavu derzhavi sprichiniv chislenni areshti 27 osib sho napruzhilo sili UVO i prizvelo do timchasovogo pripinennya napadiv Voni buli znovu priyednani v 1922 roci Sered protestuvalnikiv dominuvali pidpali pidpalyuvalisya zhitlovi ta gospodarski budinki kupi zerna sina ta solomi yaki najchastishe nalezhali pomishikam ta osadnikam Drugoyu za chiselnistyu kategoriyeyu napadiv buli diversijni akti rozrivalisya komunikaciyi rozbiralisya zaliznichni koliyi pidrivalisya mosti rujnuvalisya derzhavni budivli Buli takozh napadi na predstavnikiv polskoyi derzhavi vijskovih policejskih chinovnikiv loyalnih do polskoyi derzhavi ukrayinciv Osoblivo bagato napadok bulo zdijsneno na kandidativ do sejmu pered viborami priznachenimi na 5 listopada 1922 roku Ce prizvelo do masovogo vihodu ukrayinciv z viborchih komisij ta do posilennya bojkotu viboriv ogoloshenogo Yevgenom Petrushevichem ta UVO Boyivki UVO majzhe ne provodili akcij proti polskogo vijska ale pered vistupami ohoche pereodyagalisya v polski odnostroyi Vibuhivku privezenu kontrabandoyu z za kordonu hovali sered knizhok u koshikah iz produktami Rozpovsyudzhennya agitacijnih vidbitkiv chasto zdijsnyuvalosya za dopomogoyu posilok iz pechatkami greko katolickih parafiyalnih ustanov U zhovtni 1922 roku UVO stvoriv i zapustiv u Shidnij Malopolshi partizanskij zagin chiselnistyu blizko 50 osib pid komanduvannyam Stepana Melnichuka ta Pavla Sheremeti Zagin atakuvav hutori ta kolonistiv ubiv kandidata v poslanci Berezovskogo v Mishkovi Kamioneckogo povitu ale togo zh misyacya zaznav porazki Za sproshenim sudom Melnichuk i Sheremeta buli rozstrilyani 11 listopada 1922 roku u Chortkovi Hronologiya napadiv pid chas yakih povidomlyalosya pro zagiblih 14 travnya 1922 r ubivstvo v Bratkovicah ryadovogo Mihalika konsteblya na zaliznichnomu mostu 19 travnya 1922 r u Dolini vbito informatora Dolchana 27 lipnya 1922 r ubivstvo starosti v Pidgorcyah za zradu ukrayinskogo narodu 22 serpnya 1922 roku pid chas zamahu na starostu v Dulibah pomilkovo vbili nichnogo storozha Dmitra Kushaka 27 serpnya 1922 r u Pidgorcyah poblizu Striya zastreleno starostu gmini Antona Gnata 14 veresnya 1922 r u Lyubichi buv rozstrilyanij Mihal Lanovij chlen viborchoyi komisiyi Vbivci Roman Lucejko ta Vasil Krupa buli spijmani ta rozstrilyani sudom u Lvovi 29 listopada 1922 roku 17 veresnya 1922 r rozstril v Kuchuvi Velikomu Yuri Terejchuka 8 zhovtnya 1922 roku v Zhab yi vbito konsteblya Yana Buga 14 zhovtnya 1922 r ubivstvo komendanta posta v Plauchi 15 zhovtnya 1922 r ubito Sidora Tverdohliba pedagoga poeta tvorcya viborchogo bloku hliborobiv kandidata v deputati do sejmu Napad stavsya na zaliznichnij stanciyi Sapezhanka poblizu s Keramichni virobi Strumilowa 19 zhovtnya 1922 r ubivstvo v Chornomu Lasi bilya s Pidgayeckij policaya Mihala Korchovskogo 19 zhovtnya 1922 r u Peremishli vbito Teofila Filipova 24 zhovtnya 1922 r ubivstvo lejtenenta Tomasha Chernika storozha fortu v Peremishli 25 zhovtnya 1922 r ubivstvo Sheremetskim viddilom direktora shkoli i kandidata v deputati Berezovskogo 2 listopada 1922 r rozstril Vasilya Pyechulyaka kandidata v deputati v Ispasi 4 listopada 1922 r rozstril u Pacikovi bilya s Dolina Ilka Vasilchishina burgomistra kandidat u deputati 4 listopada 1922 r ubivstvo v Rosochah bilya Kolomiyi Antoniya Bahmanyuka kandidata u deputati 16 listopada 1922 roku v Kelihuvi vbito chlena viborchoyi komisiyi Mikolaya Machickogo 17 grudnya 1922 r rozstril u Sichkovcyah bilya s Gusyatin miskogo golovi Yana Furmana 22 sichnya 1923 r ubivstvo bagnetami policaya i unter oficera i dvoh ryadovih Miscem zlochinu buli Kupchici ta Denisiv Tarnopolskogo povitu 28 sichnya 1923 r rozstril konsteblya Nakoreckogo v Kozlyaku bilya s TernopilKilkist podij i ponesenih zbitkivU doslidzhenni 2 go viddilu Generalnogo shtabu Vijska Polskogo za period sichen 1922 berezen 1923 rr perelicheni taki kategoriyi podij Vid akciyi Kilkist povtoren Spaleni hutori ta sadibi 94 Nevdali pidpali sadib i sadib 9 Spaleni sadibi kolonistiv 54 Nevdali pidpali ferm kolonistiv 1 Zaginuli soldati zhandarmi ta in 22 Vbivav svoyih 13 Nevdali zamahi na zhittya 11 Diversijni akti 60 Nevdali diversijni akti 8 Rozgrabovani osobnyaki 11 Sutichki z vijskami 18 Razom 301 Za slovami Lyucini Kulinskoyi navedeni dani ye fragmentarnimi Vladislav Pobog Malinovskij povidomiv sho lishe za pershi sim tizhniv 1922 roku bulo 470 pidpaliv Za slovami Petra Mirchuka tilki vlitku voseni 1922 roku bulo 2300 riznogo rodu vistupiv pidrahuvav sho pid chas viboriv do Sejmu 1922 r UVO ta ukrayinski komunisti zdijsnili blizko 2 3 tis pidpaliv i tridcyati vosmi diversij na zaliznici na shkodu Polskij derzhavi Analogichne chislo 2300 navodit Rishard Torzheckij Gzhegozh Motika vvazhaye sho cifra blizko 300 diversij i diversij blizhcha do realnosti Sered nih vin zgaduye 17 napadiv na derzhavnih sluzhbovciv 5 osib zaginulo 15 napadiv na ukrayinciv 9 osib zaginulo 129 pidpaliv i pograbuvan 27 diversij na derzhavnih ob yektah 35 pereriziv komunikacij Za pidrahunkami 2 go viddilu Generalnogo shtabu polskih zbrojnih sil vnaslidok zavorushen 1922 1923 rr zbitki vklyuchayuchi perevezennya vijsk stanovili shonajmenshe 15 milyardiv polskih marok tobto blizko 800 tis dolariv Reakciya polskoyi derzhaviCherez status Shidnoyi Malopolshi polska vlada ne ogoloshuvala nadzvichajnij stan u vidpovid na zayavi UVO Zamist nogo buli vvedeni sprosheni sudi ta smertna kara takozh za zlochini proti vlasnosti Poshtovhom do bilsh intensivnih dij proti UVO stali napadi pered viborami do sejmu osoblivo vbivstvo Sidora Tverdohliba Zavdyaki svidchennyam odnogo z teroristiv Mihajla Dzikovskogo bulo otrimano bagato sekretnoyi informaciyi pro UVO Bulo vstanovleno sklad Verhovnogo shtabu UVO Bulo uv yazneno blizko 1500 osib hocha vlada pidrahuvala sho bezposeredno v antipolskih vistupah brali uchast blizko 3000 osib Naprikinci listopada 1922 roku Yevgen Konovalec pid zagrozoyu areshtu razom z kilkoma inshimi visokopostavlenimi diyachami UVO vtik do Chehoslovachchini Reakciya vladi prizvela do zmenshennya masshtabiv protestiv hocha UVO prodovzhuvala svoyu diyalnist Lyucina Kulinska vvazhaye sho diyalnist UVO bula spryamovana na rozpalyuvannya nacionalnogo povstannya yake odnak ne vibuhnulo Prichinu cogo vin bachit u zapiznilomu ohoplenni agitaciyeyu ukrayinskogo selyanstva Bilshist vistupiv bula zroblena silami ukrayinskoyi inteligenciyi Krim togo bagato akcij UVO provalilisya cherez poganu pidgotovku ta dosvid vikonavciv Pomilkoyu bulo pochinati ataki z nevdaloyi ataki na glavu derzhavi Persha poyava UVO spriyala pidvishennyu nacionalnoyi svidomosti ukrayinskogo suspilstva ta galmuvala polske osadnictvo Div takozhDrugij vistup UVOBibliografiyaLucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna i sabotazowa nacjonalistycznych organizacji ukrainskich w Polsce w latach 1922 1939 Krakow 2009 ISBN 978 83 7188 147 3 Ryszard Torzecki Kwestia ukrainska w polityce III Rzeszy 1933 1945 Warszawa 1972 2 Ryszard Torzecki Kwestia ukrainska w Polsce w latach 1923 1929 VinoskiFlorentyna Rzemieniuk Unici Polscy 1596 1946 Siedlce 1998 s 202 Lucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna i sabotazowa nacjonalistycznych organizacji ukrainskich w Polsce w latach 1922 1939 Krakow 2009 s 146 1 Ryszard Torzecki Kwestia ukrainska w Polsce w latach 1923 1929 Ryszard Torzecki Kwestia ukrainska w polityce III Rzeszy 1933 1945 Warszawa 1972 s 51 Ryszard Torzecki Kwestia ukrainska w polityce op cit s 51 Lucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna ukrainskich organizacji nacjonalistycznych w Polsce w okresie miedzywojennym w Biuletyn IPN nr 7 8 lipiec sierpien 2010 str 43 44 Ryszard Torzecki Kwestia ukrainska w Polsce op cit s 62 63 Zdaniem Lucyny Kulinskiej oddzial ten byl proweniencji komunistycznej zob Lucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna op cit s 174 przypis 43 Lucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna op cit s 309 przypis 16 Lucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna op cit ss 161 181 Lucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna op cit s 178 Tadeusz Olszanski Historia Ukrainy XX wieku Warszawa 1994 s 128 Ryszard Torzecki Kwestia ukrainska w Polsce op cit s 62 Grzegorz Motyka Od rzezi wolynskiej do akcji Wisla s 16 Lucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna op cit s 184 Lucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna op cit s 183

Дата публікації:
Топ