Те́тіс (лат. Tethys, дав.-гр. Τηθύς; від імені грецької богині моря Тефіди) — давній океан (хоч часто вживають назву море Тетіс), Середземний океан, система давніх морських басейнів, що простягалась через Північно-Західну Африку, Південну Європу, Малу Азію, Кавказ, Індокитай і існувала в мезозої і палеогеновому періоді кайнозою. Вважають, що Середземне, Чорне і Каспійське моря є залишками Тетісу. Близько 25 мільйонів років тому, у неогеновому періоді кайнозою, на місці океану Тетіс виник Альпійсько-Гімалайський гірський пояс, утворилися Карпатські гори.
Інші назви — Сарма́тське море, Понті́йське море.
Історична теорія
Скам'янілості, що знаходять в Європі від Альп до Карпат, а також на території Туреччини й Ірану і до Гімалаїв в Азії з давніх часів пояснювалися Всесвітнім потопом. Розвиток геології дав змогу датувати морські залишки, що поставило під сумнів таке пояснення. У 1893 році австрійський геолог Едуард Зюс запропонував теорію існування внутрішнього моря між Лавразією і Гондваною. Він назвав його Тетіс. Пізніше теорія тектоніки літосферних плит заперечила чи змусила сформулювати по-новому чималі частини теорії Зюса. Однак загальна концепція Зюса все ж таки відносно точна для його часу, тому його вважають відкривачем Тетісу.
Сучасна теорія
Тетіс існував за часів від пізнього палеозою до мезозою, тобто в період від 320 до 66,5 млн років тому, розділяючи стародавні континенти Гондвану і Лавразію. Близько 280 млн років тому від Гондвани відокремився так званий , який, повільно перетинаючи Тетіс, зрештою зіткнувся з Лавразією близько 200 млн років тому. У зв'язку з цим доречно говорити про два океани Тетіс: Палеотетіс 320—260 млн років тому і (або просто Тетіс) 200-66,5 млн років тому.
Збільшення Атлантичного й Індійського океанів і подальший зсув плит призвели до поступового скорочення розмірів Неотетісу. Зрештою, близько 66,5 млн років тому залишки Гондвани зіткнулися з Лавразією, утворивши Альпійсько-Гімалайський гірський пояс, до якого належать Піренеї, Альпи, Карпати і Гімалаї. Після зіткнення континентів Тетіс ще деякий час був водоймою невеликої глибини, що покривав велику частину південної Євразії. Східна частина Середземного моря, Чорне і Каспійське моря, Перська затока, а також моря Малайського архіпелагу є залишками Тетіса.
Див. також
Примітки
- Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
Посилання
- : The Tethys Sea
- — at
Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Te tis lat Tethys dav gr Th8ys vid imeni greckoyi bogini morya Tefidi davnij okean hoch chasto vzhivayut nazvu more Tetis Seredzemnij okean sistema davnih morskih basejniv sho prostyagalas cherez Pivnichno Zahidnu Afriku Pivdennu Yevropu Malu Aziyu Kavkaz Indokitaj i isnuvala v mezozoyi i paleogenovomu periodi kajnozoyu Vvazhayut sho Seredzemne Chorne i Kaspijske morya ye zalishkami Tetisu Blizko 25 miljoniv rokiv tomu u neogenovomu periodi kajnozoyu na misci okeanu Tetis vinik Alpijsko Gimalajskij girskij poyas utvorilisya Karpatski gori Tetis rozdilyaye Pangeyu na dva kontinenti Lavraziyu i Gondvanu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tetis U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sarmat Inshi nazvi Sarma tske more Ponti jske more Istorichna teoriyaOstanci Sarmatskogo morya Galushineckij kar yer Skam yanilosti sho znahodyat v Yevropi vid Alp do Karpat a takozh na teritoriyi Turechchini j Iranu i do Gimalayiv v Aziyi z davnih chasiv poyasnyuvalisya Vsesvitnim potopom Rozvitok geologiyi dav zmogu datuvati morski zalishki sho postavilo pid sumniv take poyasnennya U 1893 roci avstrijskij geolog Eduard Zyus zaproponuvav teoriyu isnuvannya vnutrishnogo morya mizh Lavraziyeyu i Gondvanoyu Vin nazvav jogo Tetis Piznishe teoriya tektoniki litosfernih plit zaperechila chi zmusila sformulyuvati po novomu chimali chastini teoriyi Zyusa Odnak zagalna koncepciya Zyusa vse zh taki vidnosno tochna dlya jogo chasu tomu jogo vvazhayut vidkrivachem Tetisu Suchasna teoriyaSkelyaste ogolennya verhnoyi krejdi na Donbasi sho utvorilosya na dni okeanu Tetis blizko 90 mln rokiv tomu Tetis isnuvav za chasiv vid piznogo paleozoyu do mezozoyu tobto v period vid 320 do 66 5 mln rokiv tomu rozdilyayuchi starodavni kontinenti Gondvanu i Lavraziyu Blizko 280 mln rokiv tomu vid Gondvani vidokremivsya tak zvanij yakij povilno peretinayuchi Tetis zreshtoyu zitknuvsya z Lavraziyeyu blizko 200 mln rokiv tomu U zv yazku z cim dorechno govoriti pro dva okeani Tetis Paleotetis 320 260 mln rokiv tomu i abo prosto Tetis 200 66 5 mln rokiv tomu Zbilshennya Atlantichnogo j Indijskogo okeaniv i podalshij zsuv plit prizveli do postupovogo skorochennya rozmiriv Neotetisu Zreshtoyu blizko 66 5 mln rokiv tomu zalishki Gondvani zitknulisya z Lavraziyeyu utvorivshi Alpijsko Gimalajskij girskij poyas do yakogo nalezhat Pireneyi Alpi Karpati i Gimalayi Pislya zitknennya kontinentiv Tetis she deyakij chas buv vodojmoyu nevelikoyi glibini sho pokrivav veliku chastinu pivdennoyi Yevraziyi Shidna chastina Seredzemnogo morya Chorne i Kaspijske morya Perska zatoka a takozh morya Malajskogo arhipelagu ye zalishkami Tetisa Div takozhPaleotetis ParatetisPrimitkiStojko Stepan Mihajlovich Ermolenko Yurij Afanasevich Karpati ochima dopitlivih Lviv Kamenyar 1976 96s Posilannya The Tethys Sea at Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi