Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az
  • Вікіпедія

Пекінська астрономічна обсерваторія кит 北京天文臺 піньїнь Běijīng Tiānwéntái астрономічна науково дослідна установа Китайськ

Пекінська астрономічна обсерваторія

Пекінська астрономічна обсерваторія
www.wikidata.uk-ua.nina.azhttps://www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пекінська астрономічна обсерваторія (кит.: 北京天文臺, піньїнь: Běijīng Tiānwéntái) — астрономічна науково-дослідна установа Китайської академії наук, яка в квітні 2001 року стала частиною Національних астрономічних обсерваторій. Знаходиться в Пекіні в районі Чаоянг на вулиці Датун. Через урбанізацію району Чаоян астрономічні спостереження в обсерваторії більше неможливі. Нині на цьому місці розташована головна адміністрація Національних астрономічних обсерваторій Китайської академії наук.

Пекінська астрономічна обсерваторія
кит.: 北京天文臺
40°23′44″ пн. ш. 117°34′33″ сх. д. / 40.395611111111° пн. ш. 117.57577777778° сх. д. / 40.395611111111; 117.57577777778 image
Країнаimage КНР image
РозташуванняПекін image
Висота960 м image
Відкрито1958 image
Закрито2001 image
Сайт:bao.ac.cn image
image
image
Пекінська астрономічна обсерваторія
Пекінська астрономічна обсерваторія (Китайська Народна Республіка)

Історія

З 580-х років, на початку правління династії Суй, у бібліотеці Імператорського палацу (祕書省, Bìshūshěng) існувала астрологічна служба (太史曹, Tàishǐcáo), яка окрім підготовки календаря та спостереження за водяним годинником (палацова варта змінювалася кожні дві години) також проводила астрономічні спостереження. Службу кілька разів перейменовували, залишаючись у підпорядкуванні бібліотеці палацу, і з 758 року вона називалася астрономічною службою (司天臺, Sītiāntái). У 1267 році на запрошення Хубілая до Пекіна приїхав перський астроном Джамал ад-Дін, який привіз із собою сучасні астрономічні прилади. Потім астрономічну службу вивели з підпорядкування бібліотеці палацу, і вона стала незалежним органом в імперському уряді як Управління астрономії (司天監, Sītiānjiān). Окрім щорічного видання офіційного календаря, завданнями Управління астрономії були проведення астрономічних спостережень і підготовка їх записів, а також навчання нових астрономів.

У 1279 році астрономи Ґо Шоуцзін і Ван Сюнь у 2 км на південний схід від Імператорського палацу, недалеко від міських стін періоду Юань, побудували оглядову вежу, складену з утрамбованої землі й облицьовану обпаленою цеглою. На платформі були розміщені перські спостережні прилади. У 1370 року, у 3-й рік правління династії Мін, Управління астрономії було перейменовано в [de], а в 1442 році на місці оригінальної оглядової вежі, інтегрованої в нову міську стіну, було побудовано теперішню Стару пекінську обсерваторію. Були додані нові інструменти, але, в цілому, вежа залишалася в експлуатації до 1926 року. Після Сіньхайської революції 1911 року та падіння династії Цін у 1912 році обсерваторію було перейменовано на Центральну обсерваторію (中央觀像臺, Zhōngyāng Guānxiàngtái) і передано Міністерству освіти. У 1921 році до північно-східного кута вежі прибудували триповерховий будинок, який тепер служив обсерваторією. Але з 1929 року тут проводилися лише метеорологічні спостереження, і вежа стала музеєм. Фінансовані державою астрономічні тепер проводились в Обсерваторії на пурпуровій горі біля Нанкіна під егідою Інституту астрономії заснованої в 1928 році Академії Сініка (Шанхайська астрономічна обсерваторія в той час ще була під керівництвом єзуїтів).

Після заснування Китайської Народної Республіки Китайська академія наук почала будівництво сучасної обсерваторії в Пекіні в 1958 році: спочатку головного офісу на вулиці Датунь 20а на північній околиці міста, неподалік від Пекінського університету та Університету Цінхуа, а потім спостережних баз (观测基地, піньїнь Guāncè Jīdì) у Сінлуні, [en], [en], [en] та [en].

Обсерваторія Міюнь

Від заснування Пекінська астрономічна обсерваторія в основному займалася спостереженнями Сонця. У 1964 році її керівництво замислилось про створення радіообсерваторії, і в грудні того ж року місцем розташування була обрана тодішня народна комуна [en] у повіті [en]. Після розробки детальних планів, 8 жовтня 1966 року Академія наук схвалила заявку пекінських астрономів на створення радіоастрономічної спостережної станції. Станція була готова до експлуатації в 1967 році. 16 антен діаметром 9 м кожна з приймачами на 146 МГц, вишукувані в ряд в напрямку схід-захід на відстані 72 м одна від одної, утворювали інтерферометр зі змінною довжиною базової лінії від 72 м до 72·(16-1)=1080 м. Ця система (теперішня «Антенна група А») почала спостерігати радіоспалахи типу I, викликані сонячними спалахами та магнітними бурями, які, серед іншого, порушували роботу радіолокаційних систем.

image
Кассіопея А

У 1974 році антенну групу А доповнили ще одним рядом із 16 антен, орієнтованих у напрямку північ-південь. Усі антени в системі тепер були оснащені приймачами на 450 МГц, а від початку 1980-х — приймачами на 232 МГц. Після подолання деяких труднощів вдалося з'єднати антени разом, утворивши радіоінтерферометр із синтетичною апертурою, який отримав назву Міюньський синтетичний радіотелескоп (Miyun Synthesis Radio Telescope, MSRT). 26 грудня 1983 року вдалося отримати двовимірне зображення радіоджерела Кассіопея А (залишок наднової). Приблизно в 1985 році система набула свого сучасного вигляду з початковими 16 антенами посередині та 6 антенами ліворуч і праворуч від них, кожна діаметром 9 м і на відстані 12 м одна від одної — так звана «антенна група В». Робоча частота системи залишилась 232 МГц, із смугою пропускання 1,5 МГц. Від травня 1998 року Міюньський синтетичний радіотелескоп знову використовують для щоденних спостережень Сонця. Його чутливість становить 0,003 одиниці сонячного потоку, а роздільна здатність — 3,8 кутових мінут.

В межах дослідницького проєкту з виявлення гравітаційних хвиль шляхом тривалого спостереження за групою мілісекундних пульсарів Ван Шоугуань (王绶琯) у 2000 році запропонував побудувати на тодішній спостережній станції Міюнь простий радіотелескоп L-діапазону діаметром 50 м. Після опрацювання деталей (алюмінієві пластини для внутрішніх 30 м, зварна металева сітка для кромки) у 2001 році будівництво антени доручили 54-му науково-дослідному інституту China Electronics Technology Group Corporation в підпорядковуванні [en]. Того ж 2001 року Пекінська обсерваторія увійшла до складу Національних астрономічних обсерваторій Китайської академії наук, — новоствореної установи, яка об'єднала 5 обсерваторій, 3 спостережні станції та Астрономічний центр вимірювальних приладів у Нанкіні.

У зв'язку з китайською програмою досліджень Місяця телескоп, завершений в кінці 2005 року, був оснащений не тільки приймачами L-діапазону для 2,3 ГГц, а також приймачами на 1,4 і 1,665 ГГц, але і охолоджуваним приймачем Х-діапазону на 8,3 ГГц і двома приймачами S-діапазону на 2,15 і 5 ГГц, що працюють при кімнатній температурі. Разом із 40-метровим радіотелескопом у Куньміні, Міюньський радіотелескоп був призначений частиною наземного сегменту місії Chang'e для отримання даних від наукових космічних апаратів. На додаток до ролі приймальної антени для космічних місій, 50-метрова антена також є частиною Китайської РНДБ-мережі. Як частину мережі, її поєднують з великими радіотелескопами біля Шанхаю, Урумчі та Куньміна, утворюючи антену розміром з весь Китай і тому з дуже високою розділовою здатністю. Також Міюньський телескоп разом з іншими радіотелескопами Академії наук використовують для точного визначення положення далеких космічних апаратів.

Після того, як у 2006 році [en] схвалила проєкт спостереження за космічної погодою, Міюнь став однією з 15 обсерваторій-учасниць. На той час обсерваторія вже мала значний досвід спостережень міжпланетного мерехтіння, викликаного сонячним вітром. Через цей проєкт пекінські астрономи отримати фінансування для створення обладнання для спостереження міжпланетного мерехтіння у Міюні. Оскільки там вже була 50-метрова параболічна антена з приймачами діапазонів X і S, потрібно були лише створити приймачі дециметрових хвиль для частот 232, 327 і 611 МГц, а також вдосконалити методи обробки даних. Після тривалого періоду тестування, усунення несправностей і оптимізації система спостереження міжпланетного мерехтіння 27 вересня 2011 року пройшла випробування з квазарами 3C 273 і 3C 279, використаними як перші радіоджерела. Такі спостереження проводять лише тоді, коли Місяць не перебуває в прямій видимості радіотелескопа, тобто приблизно 12 годин на добу, бо пріоритетним є використання телескопа для підтримки місячних космічних місій.

Крім 50-метрової антени, обсерваторія Міюнь також має антену, яка спочатку була розроблена в 2015 році як 35-метрова антена, але потім була змінена на 40-метрову. Ця антена початково була призначена для отримання даних про космічну місію Чан'е-5 під повернення зразків з Місяця.

У 2004—2006 роках на східній стороні майданчика побудували модель у масштабі 1:10 для радіотелескопа FAST, який тоді перебував ще на стадії планування. Ця робоча модель була використана для проведення реальних спостережень пульсарів і HI-областей для перевірки та вдосконалення технологій, використаних у FAST.

Сонячна обсерваторія Хуайжоу

20 вересня 1978 року Академія наук схвалила план пекінських астрономів з будівництва сонячної обсерваторії на острові у великому водосховищі тогочасного повіту [en]. Цьому передував тривалий пошук місця, і знадобилося ще шість років, поки обсерваторію ввели в експлуатацію в листопаді 1984 року.

Паралельно з будівництвом сонячної обсерваторії, Ай Госян (Ai Guoxiang, 艾国祥, * 1938) разом із техніками з Центру астрономічних вимірювальних приладів Академії наук у Нанкіні побудували 35-сантиметровий телескоп для спостереження за магнітним полем Сонця. Телескоп складається з [de], кольорового фільтра подвійного променезаломлення для вибору довжин хвиль для спостереження та поляризатора для вимірювання магнітного поля у фотосфері Сонця. За допомогою ефекту Зеемана (розщеплення спектральних ліній магнітним полем) можна виміряти вертикальну складову магнітного поля з точністю до 10 Гаус, а горизонтальну — з точністю до 150 Гаус. Поле радіальної швидкості Сонця можна визначити з точністю до 30 м/с через доплерівський зсув спостережуваної спектральної лінії — зазвичай FeI 5324 Å (фотосфера), іноді Hβ 4861 Å (хромосфера).

З 1987 року Ай Госян і його колеги з [en] в Каліфорнії працюють над глобальним проєктом безперервного спостереження за магнітним полем Сонця. Крім змін магнітного поля Сонця, основними напрямами досліджень є спостереження геліосферного струмового шару на межі північної та південної півкуль Сонця, спостереження корональних дір та екстраполяція тривимірної структури магнітного поля Сонця на основі цих спостережень.

У серпні 1991 року в сонячній обсерваторії був встановлений 10-сантиметровий рефрактор з фокусною відстанню 120 см, за допомогою якого можна сфотографувати відразу всю поверхню Сонця. Після кількох років експериментальної експлуатації та багатьох удосконалень компонентів цей телескоп був офіційно введений в експлуатацію в 1994 році. У той час як 35-сантиметровий телескоп був виготовлений в Китаї, тут використовували ПЗЗ-камеру MegaPlus компанії Kodak-Videk з роздільною здатністю 1342 × 1037 пікселів і систему обробки зображень високої роздільної здатності з США. Це дозволяє вимірювати вертикальну складову сонячного магнітного поля з точністю до 1 Гаус, а горизонтальну складову з точністю до 50 Гаус. Обробка даних відбувається не в Хуайжоу, а в штаб-квартирі на вулиці Датунь. Крім того, сонячна обсерваторія Хуайжоу все ще має 14-сантиметровий H-альфа-телескоп для спостереження за хромосферою, 8-сантиметровий телескоп для спостереження за всією сонячною поверхнею в лінії CaII 3933 Å, а також 60-сантиметровий триканальний телескоп.

Як і Сінлунська спостережна станція, Сонячна обсерваторія Хуайроу є кампусом Університету Китайської академії наук. Тут шість професорів керують аспірантами, які працюють над дисертаціями на тему сонячного магнітного поля та конструкції, автоматичного керування та обробки зображень оптичних сонячних телескопів.

Спостережна база Шахе

Спостережна база [en] (沙河观测基地) була офіційно введена в експлуатацію 1 червня 1960 року, спочатку як таймер для Китайської телерадіомовної корпорації, тодішнього Пекінського телебачення (з 1978 року CCTV) й еталон офіційного пекінського часу. Спочатку використовувався ламповий кварцовий годинник, потім у 1970-х роках транзисторний кварцовий годинник, у 1980-х роках рубідієвий атомний годинник, а в 1990-х роках малий цезієвий атомний годинник.

У 1980 році був встановлений двотрубний сонячний телескоп виробництва Центру астрономічних вимірювальних приладів Нанкінської академії наук з 18-сантиметровим рефрактором для спостереження фотосфери і 25-сантиметровим рефрактором для спостереження хромосфери. Також з Центру астрономічних вимірювальних приладів надійшов 20-сантиметровий бінокулярний телескоп із вбудованим теодолітом для відстеження орбіт супутників.

У 1986 році спостережна станція Шахе відкрилась для спостережень за проходженням перигелію кометою Галлея, і близько 10 000 студентів, політиків, громадян Пекіна та іноземних туристів приїхали спостерігати за кометою під керівництвом експертів. Багато відвідувачів також приходили на метеоритні дощі, наприклад, майже 3000 у 1998 році. Коли саму обсерваторію закрили у 2002 році, оригінальні інструменти, атомні годинники тощо залишилися на місці. Національні астрономічні обсерваторії Академії наук Китаю та школа Юйронг з міста [en] (北京市育荣实验学校, різновид вальдорфської школи) спільно розробили концепцію «Навчальна база національних обсерваторій для популяризації астрономії» (国家天文台天文科普教育基地). За нею відвідувачі спостережної бази зможуть оглянути моделі стародавніх і сучасних китайських обсерваторій у виставковій залі та, під керівництвом експертів зможуть провести спостереження за Сонця й неба за допомогою оригінальних телескопів.

Тяньцзіньський центр навігації та зв'язку

15 серпня 2012 року Національні астрономічні обсерваторії Академії наук Китаю розпочали планування та купівлю землі для так званого центру навігації та зв'язку на вулиці Куоліанг у селищі [en] на заході муніципалітету Тяньцзінь. З інвестиціями в 880 мільйонів юанів тут має бути створена система з 6 власними супутниками та 5 параболічними антенами для спостереження повільно рухомих об'єктів (таких, як космічні кораблі) в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, яка щохвилини надаватиме сигнали позиціонування за ціною 0,30 юаня за сигнал. Крім того, через цю систему можна буде здійснювати телефонні дзвінки за ціною 1 долар/хв. З початковим обладнанням система могла обслуговувати 100 000 клієнтів, що принесло б значний прибуток для Національних обсерваторій — тоді він був оцінений у 157 мільйонів юанів на рік лише від навігаційних послуг. Церемонія закладки відбулася 18 червня 2013 року. Уряд муніципалітету Далян щедро підтримав проєкт і дозволив Національним астрономічним обсерваторіям розпочати будівництво та згодом отримати необхідні дозволи.

Оскільки марсіанська місія Тяньвень-1 використовує загалом 13 наукових інструментів на орбітальному апараті та марсоході, які передають велику кількість даних на наземний сегмент місії в штаб-квартирі Національних астрономічних обсерваторій у Пекіні, було вирішено вирішили залучити нові антени на додачу до наявних у Міюні та Куньміні, побудувавши ще одну наземну станцію на майданчику в Даляні із великою параболічною антеною діаметром 70 м спеціально для отримання даних про космічний апарат на відстані 400 млн км. Крім того, посадкові модулі місячних зондів «Чан'е-3» і «Чан'е-4» продовжуватимуть надсилати дані на Землю ще багато років, тобто паралельно з місією на Марс, і ці дані також треба приймати антенами наземного сегмента. Дані, зашифровані за допомогою згорткового коду для попередньої корекції помилок, потім розпаковуються та далі обробляються в окремих офісах для Місяця та Марса.

Як і у випадку з 50-метровою антеною в Міюні, відбувся тендер, і в червні 2017 року на конференції в Сіані було обрано проєкт 39-го дослідницького інституту китайської корпорації [en], яка вже побудувала 40-метровий радіотелескоп у Куньміні у 2005—2006 роках. За будівництво відповідала китайська дочірня компанія [en]. Закладання фундаменту нової антени відбулося наприкінці жовтня 2018 року. Спочатку 105 сталевих труб діаметром 1 м кожна занурили на глибину 65 м і змонтували на них рейкове кільце. 25 квітня 2020 на рейки підняли антену. Дослідна експлуатація розпочалася у жовтні 2020 року, а остаточна приймання антени відбулася 3 лютого 2021 року.

Телескоп має висоту 72 м і масу 2700 т. Параболічна чаша важить 450 т і покрита 1328 пластинами. Антена має охолоджувані приймачі для діапазонів частот S, X і Ku. Також планується використовувати цю антену в місії Тяньвень-2 до навколоземного астероїда (469219) Камооалева та комети головного поясу (311P/PANSTARRS), що, однак, вимагає встановлення додаткових приймачів і систем обробки даних, спеціально розроблених для цієї місії.

Посилання

  • Сайт Пекінського наземного сегменту національних астрономічних обсерваторій (англійською)

Примітки

  1. Introduction. english.nao.cas.cn (англ.). Процитовано 11 липня 2019.
  2. 单位简介. nao.cas.cn (кит.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 11 липня 2019.
  3. Charles O. Hucker: A Dictionary of Official Titles in Imperial China. Stanford University Press, Stanford 1985, S. 378, 456f., 482.
  4. Charles O. Hucker: A Dictionary of Official Titles in Imperial China. Stanford University Press, Stanford 1985, S. 169, 457.
  5. 云南天文台及其前身历任领导情况. ynao.cas.cn (кит.). 26 червня 2015. Процитовано 11 липня 2019.
  6. Huairou Solar Observatory. english.nao.cas.cn (англ.). Процитовано 11 липня 2019.
  7. 国家天文台武清站站长招聘启事. bao.ac.cn (кит.). 4 червня 2018. Процитовано 11 липня 2019.
  8. 中国科学院国家天文台武清站时统设备废标公告/流标公告. ccgp.gov.cn (кит.). 13 листопада 2018. Процитовано 11 липня 2019.
  9. A. Tlamicha та ін. Structure of the solar radio Type I bursts noise storms in the 100–130 MHz range in the May 17–24, 1981 period. adsabs.harvard.edu (англ.). Процитовано 11 липня 2019.
  10. Zhang Xizhen та ін. Solar Observation with Miyun RadioTelescope. cambridge.org (англ.). Процитовано 11 липня 2019.
  11. Monitoring the Radio Sun. spaceacademy.net.au (англ.). Процитовано 12 липня 2019.
  12. C. Jin та ін. An Introduction to the Miyun 50 m Radio Telescope (PDF). zmtt.bao.ac.cn (англ.). Процитовано 12 липня 2019.
  13. Wang Na (15 червня 2008). Large Radio Telescopes In China (PDF). atnf.csiro.au (англ.). Процитовано 12 липня 2019.
  14. Lunar Exploration Program Ground Application System. english.nao.cas.cn (англ.). Процитовано 12 липня 2019.
  15. Introduction. radio-en.shao.cas.cn (англ.). Процитовано 13 липня 2019.
  16. Meridian Space Weather Monitoring Project. english.cssar.cas.cn (англ.). Процитовано 12 липня 2019.
  17. 子午工程. nssc.ac.cn (англ.). Процитовано 6 травня 2020.
  18. Zhu Xinyin, Zhang Xizhen та ін. (23 березня 2012). IPS Observation System for Miyun 50 m Radio Telescope and Its Acceptance Observation (PDF). arxiv.org (англ.). Процитовано 12 липня 2019.
  19. 裴照宇 та ін. (2 червня 2015). 嫦娥工程技术发展路线. jdse.bit.edu.cn (кит.). Процитовано 22 липня 2019.
  20. 国家天文台密云50米FAST模型反射面顺利铺设完工. cas.cn (кит.). 8 грудня 2005. Процитовано 29 серпня 2020.
  21. 自动化所助力“大锅”FAST 研制馈源支撑整体控制系统. ia.cas.cn (кит.). 18 грудня 2014. Процитовано 10 березня 2023.
  22. 历任领导. nao.cas.cn (кит.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 12 липня 2019.
  23. Lin Yuanzhang та ін. A Solar Flare in the FeI 5324 Line on 24 June 1993. link.springer.com (англ.). Процитовано 15 липня 2019.
  24. 多通道太阳望远镜. sun.bao.ac.cn (кит.). Процитовано 16 липня 2019.
  25. 35厘米太阳磁场望远镜. sun.bao.ac.cn (кит.). Процитовано 15 липня 2019. Enthält ein Foto des Teleskops.
  26. G. J. Martin та ін. (1 січня 1987). A High Resolution CCD Camera For Scientific And Industrial Imaging Applications. spie.org (англ.). Процитовано 16 липня 2019.
  27. 宋国锋、艾国祥 та ін. 全日面太阳磁场望远镜 (PDF). sun.bao.ac.cn (кит.). Процитовано 16 липня 2019.
  28. 艾国祥 та ін. 10cm全日面磁场望远镜. sun.bao.ac.cn (кит.). Процитовано 16 липня 2019.
  29. 王强、李威 (9 травня 2004). 中国科学院国家天文台怀柔观测基地. cas.cn (кит.). Процитовано 16 липня 2019.
  30. 站点介绍. xinglong-naoc.org (кит.). Процитовано 6 жовтня 2022.
  31. 中國科學院國家天文台懷柔觀測站. itsfun.com.tw (кит.). Процитовано 16 липня 2019.
  32. 国家天文台. cas.cn (кит.). 20 грудня 2002. Процитовано 19 липня 2019.
  33. 走进国家天文台沙河观测基地——寻觅太阳系天体. sohu.com (кит.). 17 квітня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
  34. 国家天文台天津导航通信中心站初具规模. bao.ac.cn (кит.). 14 листопада 2013. Процитовано 21 липня 2019.
  35. 刘建军 (5 травня 2015). 中国首次火星探测任务地面应用系统. jdse.bit.edu.cn (кит.). Процитовано 21 липня 2019.
  36. 中航天建设工程有限公司建筑设计研究院. buildhr.com (кит.). Процитовано 21 липня 2019.
  37. 张普明 (8 листопада 2018). 科工七院所属中航天承建国家天文台天线项目. chinareports.org.cn (кит.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 12 червня 2023.
  38. 《你好！火星》第3集 火星和地球有什么不同？天问一号“环绕”火星又有什么新发现？Hello Mars на YouTube
  39. 任鑫恚 (26 квітня 2020). 面积约9个篮球场！火星探测数据接收70米天线成功吊装. china.huanqiu.com (кит.). Процитовано 25 травня 2022. Enthält Video von der Montage.
  40. 我国70米口径天线完成验收 将接收天问一号回传数据. sohu.com (кит.). 4 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  41. 王金志 (25 квітня 2022). 五十多年发展未来可期！中国航天梦下一站在哪儿？. xinhuanet.com (кит.). Процитовано 26 квітня 2022.
  42. 宋雅娟、黄京一 (26 квітня 2020). “天问一号”去火星 地面数据接收准备好了么？. kepu.gmw.cn (кит.). Процитовано 10 березня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pekinska astronomichna observatoriya kit 北京天文臺 pinyin Beijing Tianwentai astronomichna naukovo doslidna ustanova Kitajskoyi akademiyi nauk yaka v kvitni 2001 roku stala chastinoyu Nacionalnih astronomichnih observatorij Znahoditsya v Pekini v rajoni Chaoyang na vulici Datun Cherez urbanizaciyu rajonu Chaoyan astronomichni sposterezhennya v observatoriyi bilshe nemozhlivi Nini na comu misci roztashovana golovna administraciya Nacionalnih astronomichnih observatorij Kitajskoyi akademiyi nauk 1 2 Pekinska astronomichna observatoriyakit 北京天文臺40 23 44 pn sh 117 34 33 sh d 40 395611111111 pn sh 117 57577777778 sh d 40 395611111111 117 57577777778 Krayina KNR RoztashuvannyaPekin Visota960 m Vidkrito1958 Zakrito2001 Sajt bao ac cn Pekinska astronomichna observatoriyaPekinska astronomichna observatoriya Kitajska Narodna Respublika Zmist 1 Istoriya 2 Observatoriya Miyun 3 Sonyachna observatoriya Huajzhou 4 Sposterezhna baza Shahe 5 Tyanczinskij centr navigaciyi ta zv yazku 6 Posilannya 7 PrimitkiIstoriyared Z 580 h rokiv na pochatku pravlinnya dinastiyi Suj u biblioteci Imperatorskogo palacu 祕書省 Bishusheng isnuvala astrologichna sluzhba 太史曹 Taishǐcao yaka okrim pidgotovki kalendarya ta sposterezhennya za vodyanim godinnikom palacova varta zminyuvalasya kozhni dvi godini takozh provodila astronomichni sposterezhennya Sluzhbu kilka raziv perejmenovuvali zalishayuchis u pidporyadkuvanni biblioteci palacu i z 758 roku vona nazivalasya astronomichnoyu sluzhboyu 司天臺 Sitiantai U 1267 roci na zaproshennya Hubilaya do Pekina priyihav perskij astronom Dzhamal ad Din yakij priviz iz soboyu suchasni astronomichni priladi Potim astronomichnu sluzhbu viveli z pidporyadkuvannya biblioteci palacu i vona stala nezalezhnim organom v imperskomu uryadi yak Upravlinnya astronomiyi 司天監 Sitianjian Okrim shorichnogo vidannya oficijnogo kalendarya zavdannyami Upravlinnya astronomiyi buli provedennya astronomichnih sposterezhen i pidgotovka yih zapisiv a takozh navchannya novih astronomiv 3 U 1279 roci astronomi Go Shouczin i Van Syun u 2 km na pivdennij shid vid Imperatorskogo palacu nedaleko vid miskih stin periodu Yuan pobuduvali oglyadovu vezhu skladenu z utrambovanoyi zemli j oblicovanu obpalenoyu cegloyu Na platformi buli rozmisheni perski sposterezhni priladi U 1370 roku u 3 j rik pravlinnya dinastiyi Min Upravlinnya astronomiyi bulo perejmenovano v Imperatorskij astronomichnij ofis de 4 a v 1442 roci na misci originalnoyi oglyadovoyi vezhi integrovanoyi v novu misku stinu bulo pobudovano teperishnyu Staru pekinsku observatoriyu Buli dodani novi instrumenti ale v cilomu vezha zalishalasya v ekspluataciyi do 1926 roku Pislya Sinhajskoyi revolyuciyi 1911 roku ta padinnya dinastiyi Cin u 1912 roci observatoriyu bulo perejmenovano na Centralnu observatoriyu 中央觀像臺 Zhōngyang Guanxiangtai i peredano Ministerstvu osviti U 1921 roci do pivnichno shidnogo kuta vezhi pribuduvali tripoverhovij budinok yakij teper sluzhiv observatoriyeyu Ale z 1929 roku tut provodilisya lishe meteorologichni sposterezhennya i vezha stala muzeyem Finansovani derzhavoyu astronomichni teper provodilis v Observatoriyi na purpurovij gori bilya Nankina pid egidoyu Institutu astronomiyi zasnovanoyi v 1928 roci Akademiyi Sinika Shanhajska astronomichna observatoriya v toj chas she bula pid kerivnictvom yezuyitiv 5 Pislya zasnuvannya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Kitajska akademiya nauk pochala budivnictvo suchasnoyi observatoriyi v Pekini v 1958 roci spochatku golovnogo ofisu na vulici Datun 20a na pivnichnij okolici mista nepodalik vid Pekinskogo universitetu ta Universitetu Cinhua a potim sposterezhnih baz 观测基地 pinyin Guance Jidi u Sinluni Huajzhou en 6 Miyuni en Shahe en ta Vucini en 7 8 Observatoriya Miyunred Vid zasnuvannya Pekinska astronomichna observatoriya v osnovnomu zajmalasya sposterezhennyami Soncya U 1964 roci yiyi kerivnictvo zamislilos pro stvorennya radioobservatoriyi i v grudni togo zh roku miscem roztashuvannya bula obrana todishnya narodna komuna Bulaotun en u poviti Miyun en Pislya rozrobki detalnih planiv 8 zhovtnya 1966 roku Akademiya nauk shvalila zayavku pekinskih astronomiv na stvorennya radioastronomichnoyi sposterezhnoyi stanciyi Stanciya bula gotova do ekspluataciyi v 1967 roci 16 anten diametrom 9 m kozhna z prijmachami na 146 MGc vishukuvani v ryad v napryamku shid zahid na vidstani 72 m odna vid odnoyi utvoryuvali interferometr zi zminnoyu dovzhinoyu bazovoyi liniyi vid 72 m do 72 16 1 1080 m Cya sistema teperishnya Antenna grupa A pochala sposterigati radiospalahi tipu I viklikani sonyachnimi spalahami ta magnitnimi buryami yaki sered inshogo porushuvali robotu radiolokacijnih sistem 9 nbsp Kassiopeya A U 1974 roci antennu grupu A dopovnili she odnim ryadom iz 16 anten oriyentovanih u napryamku pivnich pivden Usi anteni v sistemi teper buli osnasheni prijmachami na 450 MGc a vid pochatku 1980 h prijmachami na 232 MGc Pislya podolannya deyakih trudnoshiv vdalosya z yednati anteni razom utvorivshi radiointerferometr iz sintetichnoyu aperturoyu yakij otrimav nazvu Miyunskij sintetichnij radioteleskop Miyun Synthesis Radio Telescope MSRT 26 grudnya 1983 roku vdalosya otrimati dvovimirne zobrazhennya radiodzherela Kassiopeya A zalishok nadnovoyi Priblizno v 1985 roci sistema nabula svogo suchasnogo viglyadu z pochatkovimi 16 antenami poseredini ta 6 antenami livoruch i pravoruch vid nih kozhna diametrom 9 m i na vidstani 12 m odna vid odnoyi tak zvana antenna grupa V Robocha chastota sistemi zalishilas 232 MGc iz smugoyu propuskannya 1 5 MGc Vid travnya 1998 roku Miyunskij sintetichnij radioteleskop znovu vikoristovuyut dlya shodennih sposterezhen Soncya Jogo chutlivist stanovit 0 003 odinici sonyachnogo potoku a rozdilna zdatnist 3 8 kutovih minut 10 11 V mezhah doslidnickogo proyektu z viyavlennya gravitacijnih hvil shlyahom trivalogo sposterezhennya za grupoyu milisekundnih pulsariv Van Shouguan 王绶琯 u 2000 roci zaproponuvav pobuduvati na todishnij sposterezhnij stanciyi Miyun prostij radioteleskop L diapazonu diametrom 50 m Pislya opracyuvannya detalej alyuminiyevi plastini dlya vnutrishnih 30 m zvarna metaleva sitka dlya kromki u 2001 roci budivnictvo anteni doruchili 54 mu naukovo doslidnomu institutu China Electronics Technology Group Corporation v pidporyadkovuvanni Upravlinnya radioelektronnoyi borotbi Generalnogo shtabu en Togo zh 2001 roku Pekinska observatoriya uvijshla do skladu Nacionalnih astronomichnih observatorij Kitajskoyi akademiyi nauk novostvorenoyi ustanovi yaka ob yednala 5 observatorij 3 sposterezhni stanciyi ta Astronomichnij centr vimiryuvalnih priladiv u Nankini 12 U zv yazku z kitajskoyu programoyu doslidzhen Misyacya teleskop zavershenij v kinci 2005 roku buv osnashenij ne tilki prijmachami L diapazonu dlya 2 3 GGc a takozh prijmachami na 1 4 i 1 665 GGc ale i oholodzhuvanim prijmachem H diapazonu na 8 3 GGc i dvoma prijmachami S diapazonu na 2 15 i 5 GGc sho pracyuyut pri kimnatnij temperaturi 13 Razom iz 40 metrovim radioteleskopom u Kunmini Miyunskij radioteleskop buv priznachenij chastinoyu nazemnogo segmentu misiyi Chang e dlya otrimannya danih vid naukovih kosmichnih aparativ 14 Na dodatok do roli prijmalnoyi anteni dlya kosmichnih misij 50 metrova antena takozh ye chastinoyu Kitajskoyi RNDB merezhi Yak chastinu merezhi yiyi poyednuyut z velikimi radioteleskopami bilya Shanhayu Urumchi ta Kunmina utvoryuyuchi antenu rozmirom z ves Kitaj i tomu z duzhe visokoyu rozdilovoyu zdatnistyu Takozh Miyunskij teleskop razom z inshimi radioteleskopami Akademiyi nauk vikoristovuyut dlya tochnogo viznachennya polozhennya dalekih kosmichnih aparativ 15 Pislya togo yak u 2006 roci Derzhavna komisiya z pitan rozvitku ta reform en shvalila proyekt sposterezhennya za kosmichnoyi pogodoyu 16 17 Miyun stav odniyeyu z 15 observatorij uchasnic Na toj chas observatoriya vzhe mala znachnij dosvid sposterezhen mizhplanetnogo merehtinnya viklikanogo sonyachnim vitrom Cherez cej proyekt pekinski astronomi otrimati finansuvannya dlya stvorennya obladnannya dlya sposterezhennya mizhplanetnogo merehtinnya u Miyuni Oskilki tam vzhe bula 50 metrova parabolichna antena z prijmachami diapazoniv X i S potribno buli lishe stvoriti prijmachi decimetrovih hvil dlya chastot 232 327 i 611 MGc a takozh vdoskonaliti metodi obrobki danih Pislya trivalogo periodu testuvannya usunennya nespravnostej i optimizaciyi sistema sposterezhennya mizhplanetnogo merehtinnya 27 veresnya 2011 roku projshla viprobuvannya z kvazarami 3C 273 i 3C 279 vikoristanimi yak pershi radiodzherela 18 Taki sposterezhennya provodyat lishe todi koli Misyac ne perebuvaye v pryamij vidimosti radioteleskopa tobto priblizno 12 godin na dobu bo prioritetnim ye vikoristannya teleskopa dlya pidtrimki misyachnih kosmichnih misij Krim 50 metrovoyi anteni observatoriya Miyun takozh maye antenu yaka spochatku bula rozroblena v 2015 roci yak 35 metrova antena ale potim bula zminena na 40 metrovu Cya antena pochatkovo bula priznachena dlya otrimannya danih pro kosmichnu misiyu Chan e 5 pid povernennya zrazkiv z Misyacya 19 U 2004 2006 rokah na shidnij storoni majdanchika pobuduvali model u masshtabi 1 10 dlya radioteleskopa FAST yakij todi perebuvav she na stadiyi planuvannya Cya robocha model bula vikoristana dlya provedennya realnih sposterezhen pulsariv i HI oblastej dlya perevirki ta vdoskonalennya tehnologij vikoristanih u FAST 20 21 Sonyachna observatoriya Huajzhoured 20 veresnya 1978 roku Akademiya nauk shvalila plan pekinskih astronomiv z budivnictva sonyachnoyi observatoriyi na ostrovi u velikomu vodoshovishi togochasnogo povitu Huajzhou en Comu pereduvav trivalij poshuk miscya i znadobilosya she shist rokiv poki observatoriyu vveli v ekspluataciyu v listopadi 1984 roku Paralelno z budivnictvom sonyachnoyi observatoriyi Aj Gosyan Ai Guoxiang 艾国祥 1938 razom iz tehnikami z Centru astronomichnih vimiryuvalnih priladiv Akademiyi nauk u Nankini pobuduvali 35 santimetrovij teleskop dlya sposterezhennya za magnitnim polem Soncya 22 Teleskop skladayetsya z vakuumnogo refraktora de kolorovogo filtra podvijnogo promenezalomlennya dlya viboru dovzhin hvil dlya sposterezhennya ta polyarizatora dlya vimiryuvannya magnitnogo polya u fotosferi Soncya Za dopomogoyu efektu Zeemana rozsheplennya spektralnih linij magnitnim polem mozhna vimiryati vertikalnu skladovu magnitnogo polya z tochnistyu do 10 Gaus a gorizontalnu z tochnistyu do 150 Gaus Pole radialnoyi shvidkosti Soncya mozhna viznachiti z tochnistyu do 30 m s cherez doplerivskij zsuv sposterezhuvanoyi spektralnoyi liniyi zazvichaj FeI 5324 A fotosfera inodi Hb 4861 A hromosfera 23 24 Z 1987 roku Aj Gosyan i jogo kolegi z Sonyachnoyi observatoriyi Big Bear en v Kaliforniyi pracyuyut nad globalnim proyektom bezperervnogo sposterezhennya za magnitnim polem Soncya Krim zmin magnitnogo polya Soncya osnovnimi napryamami doslidzhen ye sposterezhennya geliosfernogo strumovogo sharu na mezhi pivnichnoyi ta pivdennoyi pivkul Soncya sposterezhennya koronalnih dir ta ekstrapolyaciya trivimirnoyi strukturi magnitnogo polya Soncya na osnovi cih sposterezhen 25 U serpni 1991 roku v sonyachnij observatoriyi buv vstanovlenij 10 santimetrovij refraktor z fokusnoyu vidstannyu 120 sm za dopomogoyu yakogo mozhna sfotografuvati vidrazu vsyu poverhnyu Soncya Pislya kilkoh rokiv eksperimentalnoyi ekspluataciyi ta bagatoh udoskonalen komponentiv cej teleskop buv oficijno vvedenij v ekspluataciyu v 1994 roci U toj chas yak 35 santimetrovij teleskop buv vigotovlenij v Kitayi tut vikoristovuvali PZZ kameru MegaPlus kompaniyi Kodak Videk z rozdilnoyu zdatnistyu 1342 1037 pikseliv 26 i sistemu obrobki zobrazhen visokoyi rozdilnoyi zdatnosti z SShA Ce dozvolyaye vimiryuvati vertikalnu skladovu sonyachnogo magnitnogo polya z tochnistyu do 1 Gaus a gorizontalnu skladovu z tochnistyu do 50 Gaus 27 28 Obrobka danih vidbuvayetsya ne v Huajzhou a v shtab kvartiri na vulici Datun 29 Krim togo sonyachna observatoriya Huajzhou vse she maye 14 santimetrovij H alfa teleskop dlya sposterezhennya za hromosferoyu 8 santimetrovij teleskop dlya sposterezhennya za vsiyeyu sonyachnoyu poverhneyu v liniyi CaII 3933 A a takozh 60 santimetrovij trikanalnij teleskop 24 Yak i Sinlunska sposterezhna stanciya 30 Sonyachna observatoriya Huajrou ye kampusom Universitetu Kitajskoyi akademiyi nauk Tut shist profesoriv keruyut aspirantami yaki pracyuyut nad disertaciyami na temu sonyachnogo magnitnogo polya ta konstrukciyi avtomatichnogo keruvannya ta obrobki zobrazhen optichnih sonyachnih teleskopiv 31 Sposterezhna baza Shahered Sposterezhna baza Shahe en 沙河观测基地 bula oficijno vvedena v ekspluataciyu 1 chervnya 1960 roku spochatku yak tajmer dlya Kitajskoyi teleradiomovnoyi korporaciyi todishnogo Pekinskogo telebachennya z 1978 roku CCTV j etalon oficijnogo pekinskogo chasu Spochatku vikoristovuvavsya lampovij kvarcovij godinnik potim u 1970 h rokah tranzistornij kvarcovij godinnik u 1980 h rokah rubidiyevij atomnij godinnik a v 1990 h rokah malij ceziyevij atomnij godinnik U 1980 roci buv vstanovlenij dvotrubnij sonyachnij teleskop virobnictva Centru astronomichnih vimiryuvalnih priladiv Nankinskoyi akademiyi nauk z 18 santimetrovim refraktorom dlya sposterezhennya fotosferi i 25 santimetrovim refraktorom dlya sposterezhennya hromosferi Takozh z Centru astronomichnih vimiryuvalnih priladiv nadijshov 20 santimetrovij binokulyarnij teleskop iz vbudovanim teodolitom dlya vidstezhennya orbit suputnikiv U 1986 roci sposterezhna stanciya Shahe vidkrilas dlya sposterezhen za prohodzhennyam perigeliyu kometoyu Galleya i blizko 10 000 studentiv politikiv gromadyan Pekina ta inozemnih turistiv priyihali sposterigati za kometoyu pid kerivnictvom ekspertiv Bagato vidviduvachiv takozh prihodili na meteoritni doshi napriklad majzhe 3000 u 1998 roci Koli samu observatoriyu zakrili u 2002 roci originalni instrumenti atomni godinniki tosho zalishilisya na misci Nacionalni astronomichni observatoriyi Akademiyi nauk Kitayu ta shkola Yujrong z mista Chanpin en 北京市育荣实验学校 riznovid valdorfskoyi shkoli spilno rozrobili koncepciyu Navchalna baza nacionalnih observatorij dlya populyarizaciyi astronomiyi 国家天文台天文科普教育基地 Za neyu vidviduvachi sposterezhnoyi bazi zmozhut oglyanuti modeli starodavnih i suchasnih kitajskih observatorij u vistavkovij zali ta pid kerivnictvom ekspertiv zmozhut provesti sposterezhennya za Soncya j neba za dopomogoyu originalnih teleskopiv 32 33 Tyanczinskij centr navigaciyi ta zv yazkured 15 serpnya 2012 roku Nacionalni astronomichni observatoriyi Akademiyi nauk Kitayu rozpochali planuvannya ta kupivlyu zemli dlya tak zvanogo centru navigaciyi ta zv yazku na vulici Kuoliang u selishi Dalyan en na zahodi municipalitetu Tyanczin Z investiciyami v 880 miljoniv yuaniv tut maye buti stvorena sistema z 6 vlasnimi suputnikami ta 5 parabolichnimi antenami dlya sposterezhennya povilno ruhomih ob yektiv takih yak kosmichni korabli v Aziatsko Tihookeanskomu regioni yaka shohvilini nadavatime signali pozicionuvannya za cinoyu 0 30 yuanya za signal Krim togo cherez cyu sistemu mozhna bude zdijsnyuvati telefonni dzvinki za cinoyu 1 dolar hv Z pochatkovim obladnannyam sistema mogla obslugovuvati 100 000 kliyentiv sho prineslo b znachnij pributok dlya Nacionalnih observatorij todi vin buv ocinenij u 157 miljoniv yuaniv na rik lishe vid navigacijnih poslug Ceremoniya zakladki vidbulasya 18 chervnya 2013 roku Uryad municipalitetu Dalyan shedro pidtrimav proyekt i dozvoliv Nacionalnim astronomichnim observatoriyam rozpochati budivnictvo ta zgodom otrimati neobhidni dozvoli 34 Oskilki marsianska misiya Tyanven 1 vikoristovuye zagalom 13 naukovih instrumentiv na orbitalnomu aparati ta marsohodi yaki peredayut veliku kilkist danih na nazemnij segment misiyi v shtab kvartiri Nacionalnih astronomichnih observatorij u Pekini bulo virisheno virishili zaluchiti novi anteni na dodachu do nayavnih u Miyuni ta Kunmini pobuduvavshi she odnu nazemnu stanciyu na majdanchiku v Dalyani iz velikoyu parabolichnoyu antenoyu diametrom 70 m specialno dlya otrimannya danih pro kosmichnij aparat na vidstani 400 mln km Krim togo posadkovi moduli misyachnih zondiv Chan e 3 i Chan e 4 prodovzhuvatimut nadsilati dani na Zemlyu she bagato rokiv tobto paralelno z misiyeyu na Mars i ci dani takozh treba prijmati antenami nazemnogo segmenta Dani zashifrovani za dopomogoyu zgortkovogo kodu dlya poperednoyi korekciyi pomilok potim rozpakovuyutsya ta dali obroblyayutsya v okremih ofisah dlya Misyacya ta Marsa 35 Yak i u vipadku z 50 metrovoyu antenoyu v Miyuni vidbuvsya tender i v chervni 2017 roku na konferenciyi v Siani bulo obrano proyekt 39 go doslidnickogo institutu kitajskoyi korporaciyi Electronics Technology Group en yaka vzhe pobuduvala 40 metrovij radioteleskop u Kunmini u 2005 2006 rokah Za budivnictvo vidpovidala kitajska dochirnya kompaniya China Aerospace Science and Industry Corporation en 36 Zakladannya fundamentu novoyi anteni vidbulosya naprikinci zhovtnya 2018 roku 37 Spochatku 105 stalevih trub diametrom 1 m kozhna zanurili na glibinu 65 m i zmontuvali na nih rejkove kilce 38 25 kvitnya 2020 na rejki pidnyali antenu 39 Doslidna ekspluataciya rozpochalasya u zhovtni 2020 roku a ostatochna prijmannya anteni vidbulasya 3 lyutogo 2021 roku 40 Teleskop maye visotu 72 m i masu 2700 t Parabolichna chasha vazhit 450 t i pokrita 1328 plastinami Antena maye oholodzhuvani prijmachi dlya diapazoniv chastot S X i Ku Takozh planuyetsya vikoristovuvati cyu antenu v misiyi Tyanven 2 do navkolozemnogo asteroyida 469219 Kamooaleva ta kometi golovnogo poyasu 311P PANSTARRS 41 sho odnak vimagaye vstanovlennya dodatkovih prijmachiv i sistem obrobki danih specialno rozroblenih dlya ciyeyi misiyi 42 Posilannyared Sajt Pekinskogo nazemnogo segmentu nacionalnih astronomichnih observatorij anglijskoyu Primitkired Introduction english nao cas cn angl Procitovano 11 lipnya 2019 单位简介 nao cas cn kit Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2019 Charles O Hucker A Dictionary of Official Titles in Imperial China Stanford University Press Stanford 1985 S 378 456f 482 Charles O Hucker A Dictionary of Official Titles in Imperial China Stanford University Press Stanford 1985 S 169 457 云南天文台及其前身历任领导情况 ynao cas cn kit 26 chervnya 2015 Procitovano 11 lipnya 2019 Huairou Solar Observatory english nao cas cn angl Procitovano 11 lipnya 2019 国家天文台武清站站长招聘启事 bao ac cn kit 4 chervnya 2018 Procitovano 11 lipnya 2019 中国科学院国家天文台武清站时统设备废标公告 流标公告 ccgp gov cn kit 13 listopada 2018 Procitovano 11 lipnya 2019 A Tlamicha ta in Structure of the solar radio Type I bursts noise storms in the 100 130 MHz range in the May 17 24 1981 period adsabs harvard edu angl Procitovano 11 lipnya 2019 Zhang Xizhen ta in Solar Observation with Miyun RadioTelescope cambridge org angl Procitovano 11 lipnya 2019 Monitoring the Radio Sun spaceacademy net au angl Procitovano 12 lipnya 2019 C Jin ta in An Introduction to the Miyun 50 m Radio Telescope PDF zmtt bao ac cn angl Procitovano 12 lipnya 2019 Wang Na 15 chervnya 2008 Large Radio Telescopes In China PDF atnf csiro au angl Procitovano 12 lipnya 2019 Lunar Exploration Program Ground Application System english nao cas cn angl Procitovano 12 lipnya 2019 Introduction radio en shao cas cn angl Procitovano 13 lipnya 2019 Meridian Space Weather Monitoring Project english cssar cas cn angl Procitovano 12 lipnya 2019 子午工程 nssc ac cn angl Procitovano 6 travnya 2020 Zhu Xinyin Zhang Xizhen ta in 23 bereznya 2012 IPS Observation System for Miyun 50 m Radio Telescope and Its Acceptance Observation PDF arxiv org angl Procitovano 12 lipnya 2019 裴照宇 ta in 2 chervnya 2015 嫦娥工程技术发展路线 jdse bit edu cn kit Procitovano 22 lipnya 2019 国家天文台密云50米FAST模型反射面顺利铺设完工 cas cn kit 8 grudnya 2005 Procitovano 29 serpnya 2020 自动化所助力 大锅 FAST 研制馈源支撑整体控制系统 ia cas cn kit 18 grudnya 2014 Procitovano 10 bereznya 2023 历任领导 nao cas cn kit Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 12 lipnya 2019 Lin Yuanzhang ta in A Solar Flare in the FeI 5324 Line on 24 June 1993 link springer com angl Procitovano 15 lipnya 2019 a b 多通道太阳望远镜 sun bao ac cn kit Procitovano 16 lipnya 2019 35厘米太阳磁场望远镜 sun bao ac cn kit Procitovano 15 lipnya 2019 Enthalt ein Foto des Teleskops G J Martin ta in 1 sichnya 1987 A High Resolution CCD Camera For Scientific And Industrial Imaging Applications spie org angl Procitovano 16 lipnya 2019 宋国锋 艾国祥 ta in 全日面太阳磁场望远镜 PDF sun bao ac cn kit Procitovano 16 lipnya 2019 艾国祥 ta in 10cm全日面磁场望远镜 sun bao ac cn kit Procitovano 16 lipnya 2019 王强 李威 9 travnya 2004 中国科学院国家天文台怀柔观测基地 cas cn kit Procitovano 16 lipnya 2019 站点介绍 xinglong naoc org kit Procitovano 6 zhovtnya 2022 中國科學院國家天文台懷柔觀測站 itsfun com tw kit Procitovano 16 lipnya 2019 国家天文台 cas cn kit 20 grudnya 2002 Procitovano 19 lipnya 2019 走进国家天文台沙河观测基地 寻觅太阳系天体 sohu com kit 17 kvitnya 2019 Procitovano 11 lipnya 2019 国家天文台天津导航通信中心站初具规模 bao ac cn kit 14 listopada 2013 Procitovano 21 lipnya 2019 刘建军 5 travnya 2015 中国首次火星探测任务地面应用系统 jdse bit edu cn kit Procitovano 21 lipnya 2019 中航天建设工程有限公司建筑设计研究院 buildhr com kit Procitovano 21 lipnya 2019 张普明 8 listopada 2018 科工七院所属中航天承建国家天文台天线项目 chinareports org cn kit Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 12 chervnya 2023 你好 火星 第3集 火星和地球有什么不同 天问一号 环绕 火星又有什么新发现 Hello Mars na YouTube 任鑫恚 26 kvitnya 2020 面积约9个篮球场 火星探测数据接收70米天线成功吊装 china huanqiu com kit Procitovano 25 travnya 2022 Enthalt Video von der Montage 我国70米口径天线完成验收 将接收天问一号回传数据 sohu com kit 4 lyutogo 2021 Procitovano 11 lyutogo 2021 王金志 25 kvitnya 2022 五十多年发展未来可期 中国航天梦下一站在哪儿 xinhuanet com kit Procitovano 26 kvitnya 2022 宋雅娟 黄京一 26 kvitnya 2020 天问一号 去火星 地面数据接收准备好了么 kepu gmw cn kit Procitovano 10 bereznya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pekinska astronomichna observatoriya amp oldid 44299779

Дата публікації: Січня 12, 2025, 23:43 pm
Найбільш читані
  • Листопад 26, 2024

    Glenn T. Seaborg

  • Листопад 19, 2024

    Girls' Generation-TTS

  • Листопад 18, 2024

    Girls' Generation-Oh!GG

  • Грудень 22, 2024

    Geoffroy

  • Грудень 30, 2024

    General Electric GEnx

Щодня

  • Вікіпедія

  • Кулемет

  • Галілеєві супутники

  • Вода

  • Львів

  • 1932

  • Союз Радянських Соціалістичних Республік

  • Письменник

  • WBC

  • Джованні Больдіні

NiNa.Az - Студія

  • Вікіпедія

Підписка на розсилку

Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші новини.
Будемо на зв`язку
Зв`яжіться з нами
DMCA Sitemap Feeds
© 2019 nina.az - Всі права захищені.
Авторське право: Dadaş Mammedov
Топ