Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юньнаньська астрономічна обсерваторія обсерваторія Китайської академії наук розташована на горі Фенікс 凤凰山 в окрузі en н

Юньнаньська астрономічна обсерваторія

Юньнаньська астрономічна обсерваторія

Юньнаньська астрономічна обсерваторія — обсерваторія Китайської академії наук, розташована на горі Фенікс (凤凰山) в окрузі [en] на східній околиці міста Куньмін в провінції Юньнань у Китаї. Установа була заснована в 1938 році на основі Обсерваторії Пурпурової гори біля Нанкіна.

Юньнаньська астрономічна обсерваторія
image
Загальний вид обсерваторії
Загальний вид обсерваторії
25°02′00″ пн. ш. 102°46′59″ сх. д. / 25.0333° пн. ш. 102.783° сх. д. / 25.0333; 102.783
Країнаimage КНР
РозташуванняКуньмін
ОрганізаціяКитайська академія наук
Код286
Висота2014 м
Відкрито1930[1]
Сайт:ynao.ac.cn
image
image
Юньнаньська астрономічна обсерваторія
Юньнаньська астрономічна обсерваторія (Китайська Народна Республіка)
image Юньнаньська астрономічна обсерваторія у Вікісховищі

Історія

Після інциденту на мосту Луґоуцяо 7 липня 1937 року та битви за Шанхай, що почалася 13 серпня 1937 року, Академія Сініка, тодішній Інститут астрономії на Пурпурній горі поблизу Нанкіна (тепер Обсерваторія Пурпурової гори) вирішив евакуююся. 23 серпня 1937 року всі науковці та співробітники під керівництвом директора Юй Цінсуна (余青松, 1897—1978) покинули місто, забравши частину обладнання, записів і фотопластинок та вирушили до Чанша в провінції Хунань. Це рішення виявилось правильним: у грудні 1937 року Нанкінська обсерваторія була майже повністю зруйнована під час бомбардування міста японською авіацією. Коли японці просувалися на захід вздовж Янцзи та загрожували Чанша, астрономи переїхали до Гуйліня в провінції Гуансі та зрештою зупинились в Куньміні, як і [en].

Після прибуття в Куньмін навесні 1938 року директор Юй Цінсун виявив, що місто дуже сприятливе для астрономічних спостережень — воно відзначається великою висотою над рівнем моря (озеро [en] на південно-західній околиці міста знаходиться на висоті 1886,5 м над рівнем моря), розрідженим повітрям, а також м'яким кліматом з невеликою хмарністю. Тому директор вирішив на час війни побудувати астрономічну обсерваторію в Куньміні, щоб не зупиняти астрономічні дослідження в Китаї. Після довгих гірських походів в пошуках найкращого місця розташування обсерваторії він нарешті обрав гору Фенікс — пагорб висотою понад 2000 метрів на східній околиці міста. Разом зі співробітниками Нанкінської обсерваторії він склав точну топографічну карту пагорба й накреслив плани будівель. Будівництво він доручив будівельній компанії Lu Gen Ji (陆根记营造厂), яка на той час була найвідомішою будівельною компанією в Китаї. Церемонія закладки відбулася восени 1938 року, а урочисте відкриття — навесні 1939 року. У той час заклад, який спочатку називався «Обсерваторія на горі Фенікс у Куньміні» (昆明凤凰山天文台), мав чотири будівлі:

  • Корпус 3: Гуртожиток для працівників.
  • Корпус 4: Гуртожиток для відвідувачів, кухня.

Як і в Нанкіні, команда нової обсерваторії на горі Фенікс насамперед цікавилась спостереженням Сонця. У 1940 році були відновлені спостереження хромосфери, а 30 червня 1941 року була відправлена надзвичайно складна за умов війни експедиція в Ланьчжоу з метою використання повного сонячного затемнення 21 вересня для спостереження сонячної корони. Того року Юй Цінсон відмовився від посади директора, щоб присвятити себе розробці оптичних інструментів у Гуйліні та Чунціні. Керівництво обсерваторією спочатку взяв на себе [en] (张钰哲, 1902—1986), а потім з 1946 року — Ван Шикуй (王士魁, 1904—1969), професор [en]. З 1946 по 1950 роки обсерваторією, яку тепер для простоти називали «Обсерваторія на горі Фенікс» (凤凰山天文台, піньїнь Fènghuángshān Tiānwéntái), керував Астрономічний інститут Академії Сініка (中央研究院天文研究所) та Юньнаньський університет. Після заснування Китайської Народної Республіки з 1950 по 1958 рік обсерваторією керував Юньнаньський університет, як і відновленою Обсерваторією Пурпурової гори поблизу Нанкіна. З 1951 року за розпорядженням Китайської академії наук об'єкт називався «Куньмінська астрономічна станція обсерваторії Пурпурової гори» (紫金山天文台昆明天文工作站).

У 1962 році, за два роки після розриву з СРСР і припинення підтримки Китаєм програми «Супутник», і за три роки до початку [en] з розробки власного китайського супутника, на горі Фенікс почали наймати персонал для оптичного відстеження орбіт супутників. Через два роки, у 1964 році, кілька телескопів було переобладнано для цілей спостереження супутників. У 1974 році у зв'язку з проєктом [en] у Німеччині було придбано [de], щоб мати можливість краще стежити за розвідувальними супутниками.

Станція спостереження за Сонцем на озері Фусянь

image
Однометровий новий сонячний телескоп

Ще в 1959 році Куньмін обговорював створення власної сонячної обсерваторії в іншому місці в Юньнані. Однак ці плани спочатку були відкладені, а замість цього обсерваторію на горі Фенікс було розширено. Додали окрему будівлю для старого сонячного спектрометра. У 1966 році на горі Фенікс була побудована ще одна будівля для спостереження за хромосферою. У 1982 році знову повернулись до старого проєкту й почали складати плани нової сонячної обсерваторії. Пошук місця для обсерваторії був надзвичайно складним і тривав понад 10 років. Зрештою обрали місцевість Орлине Гніздо (老鹰地, піньїнь Lǎo Yīng Dì) в районі села Іцзю (矣旧村), приблизно в 60 км на південний схід від Куньміна на північно-східному березі озера Фусянь в окрузі Юйсі. На цьому місці тривалість сонячного сяйва становить близько 2200 годин на рік.

У 2000 році Куньмінська обсерваторія почала розробку [de] діаметром 1 м, за допомогою якого можна спостерігати дрібномасштабні деталі Сонця, як у фотосфері, так і в хромосфері, з високою роздільною здатністю, особливо в інфрачервоному діапазоні. Після того, як у 2005 році [en] затвердила станцію спостереження за Сонцем озера Фусянь (抚仙湖太阳观测站, піньїнь Fǔxiān Hú Tàiyáng Guāncè Zhàn), окремі компоненти почали виробляти в Росії, Нанкіні та на місці в Куньміні, розраховуючи на загальний бюджет близько 15 мільйонів юанів. У середині 2008 року відбулася церемонія закладки найбільшої сонячної обсерваторії в Азії. Будівництво вежі для вакуумного телескопа почалося 30 червня 2009 року. До серпня 2010 року були встановлені всі допоміжні системи, а перша сонячна пляма була сфотографована 1 вересня 2010 року. У червні 2011 року полися регулярні спостереження за допомогою телескопа, спочатку відомого як Юньнаньський сонячний телескоп (Yunnan Solar Telescope, YNST), а потім перейменованого на Новий вакуумний сонячний телескоп (New Vacuum Solar Telescope, NVST).

Крім того, з 2011 року на даху окремої будівлі працює Оптичний і ближній інфрачервоний датчик сонячних вивержень (Optical and Near-Infrared Solar Eruption Tracer, ONSET), який експлуатується Нанкінським університетом. Він складається з чотирьох паралельних вакуумних телескопів для спостереження сонячних спалахів і корональних викидів маси:

  • Телескоп з апертурою 27,5 см для спостережень нижньої корони на довжині хвилі 1083 нм (ближній інфрачервоний діапазон).
  • Телескоп з апертурою 27,5 см для спостережень хромосфери на 656 нм ([en]).
  • Телескоп з апертурою 20 см для спостережень фотосфери на 360 і 425 нм (ультрафіолетове й синє світло).
  • Телескоп з апертурою 14 см як напрямний телескоп.

Станція астрономічних спостережень Ліцзян

У 1972 році Куньмінська астрономічна станція була перейменована на Юньнаньську астрономічну обсерваторію Китайської академії наук (中国科学院云南天文台, піньїнь Zhōngguó Kēxuéyuàn Yúnnán Tiānwéntái). Офіційна абревіатура YNAO походить від англійської назви Yunnan Astronomical Observatory, яка збереглася донині з юридичних причин, хоча зараз під парасолькою штаб-квартири в Куньміні перебувають три обсерваторії, тому англійська форма була змінена на Yunnan Observatories (Юньнаньські обсерваторії"), натомість як китайська назва не потребувала зміни з граматичних причин. Тоді вже думали про інше місце, де можна було встановити оптичний телескоп із великою апертурою.

Як і у випадку зі станцією спостереження за Сонцем у Юйсі, проєкт тривав кілька десятиліть. У 1970-х і 1980-х роках спочатку віддавали перевагу місцям у Біньчуані в Далі та Луцюані біля Куньміна. Після кількох років неактивності проєкту, обсерваторія Куньмін знову зібрала робочу групу в січні 1992 року, щоб вибрати для обсерваторії місце в досить сухій західній Юньнані. Зрештою, для місця обсерваторії залишилися чотири кандидати: Йоншен, Нінлан і [en] в районі Ліцзян, а також Яоань в районі Чусюн. Люди їздили до окремих місць у випадково вибраному порядку та проводили астрономічні спостереження за допомогою портативних телескопів. Після десяти раундів робоча група дійшла висновку, що Гаомейгу (高美古村) в районі села Тяньхун (天红村), селище Тайань (太安乡) в повіті Юлун, було найкращим місцем для нової обсерваторії.

«Gao mei gu» мовою місцевої етнічної групи насі означає «місце вище неба». Обсерваторія розташована на висоті 3193 м над рівнем моря, в середньому ночі там безхмарні 254 дні на рік, а в 30 км від повітового міста Юлун немає значного світлового забруднення. Однак, щоб бути впевненими в якості астроклімату, обсерваторія Куньмін розпочала трирічний період спостережень за погодою в Гаомейгу в липні 1994 року. На основі зібраних даних про кількість хмар, збурення повітря, власне світіння неба тощо, науковці визначили, що Гаомейгу є чудовим місцем для обсерваторії.

Церемонія закладки фундаменту нової обсерваторії відбулася 29 вересня 2003 року. Спочатку було побудовано купол для запланованого 2,4-метрового телескопа, будівлю для вентиляції та кондиціонування повітря (середня температура в Гаомейгу становить 7 °C), будівлю для наукових досліджень і гуртожиток для астрономів. Це підготовче будівництво коштувало 30 мільйонів юанів. Потім встановили власне телескоп-рефлектор, спроєктований і виготовлений британською компанією Telescope Technologies Limited, дочірньою компанією [en]. Загальна вартість Астрономічної спостережної станції Ліцзян (丽江).天文观测站, піньїнь Lìjiāng Tiānwén Guāncè Zhàn, міжнародний код O44) склала 68 мільйонів юанів. З діаметром дзеркала рівно 2,45 м це був найбільший у світі на той час повністю автоматичний телескоп з роботизованим керуванням, який міг не тільки незалежно стежити за об'єктами протягом тривалого періоду часу, але також перенаводитися на нові цілі за кілька секунд за допомогою дистанційного керування. Будівлі були завершені в лютому 2005 року, телескоп почали встановлювати в жовтні 2005 року, а в травні 2007 року його урочисто відкрив Лі Янь (李焱, *1963), тодішній директор обсерваторій Юньнань.

Крім того, спостережна станція, яка була відкрита для зовнішніх астрономів з травня 2008 року, має 1,8-метровий рефлектор, на якому у вересні 2009 року було встановлено адаптивну оптику, що складається зі 127 елементів, а також дистанційно керований 60-сантиметровий телескоп. На наступному етапі, з кінця 2012 року, Інститут оптики та електроніки Академії наук Китаю в Ченду співпрацював з Науково-дослідним центром лазерної фізики та техніки Технічного інституту фізики та хімії в Пекіні та Національними астрономічними обсерваторіями Академії наук Китаю● над розробкою адаптивної оптики зі [en] на основі натрієвого лазера, тобто світловою точкою, що генерується лазерним променем з довжиною хвилі [de] в [en] атмосфери на висоті 90 км, яка дозволяє адаптивній оптиці коригувати збурення повітря деформаціями дзеркала телескопа. У 2013 році система була встановлена на 1,8-метровому телескопі, а перша зоря була сфотографована 25 січня 2014 року. Оскільки телескоп можна наводити дуже точно, у 2016 році його модернізували для квантового зв'язку, подібно до 1,2-метрового телескопа в , щоб приймати заплутані фотони, які надсилає на Землю супутник Мо-цзи.

40-метровий радіотелескоп

image
40-метровий телескоп на горі Фенікс біля Куньміна

У Китаї з 1986 і 1993 років було два великих телескопи — 25-метрові радіотелескопи в поблизу Шанхаю та на південь від Урумчі, але для китайської місячної програми були потрібні ще два таких телескопи, щоб створити надійну мережу радіоінтерферометрії з наддовгою базою для моніторингу й контролю місячних зондів. Місцями для нових радіотелескопів були обрані Куньмін і поблизу Пекіна. У той час як прототип космічного апарату Чан'е 1 пройшов перші випробування в 2005 році, в Куньміні й Міюні одночасно почалося будівництво радіотелескопів. 40-метровий телескоп для Куньміна був спільно розроблений Національними астрономічними обсерваторіями● і 39-м Науково-дослідним інститутом китайської корпорації [en], який тоді входив до [en]. У серпні 2005 року було закладено перший камінь, а лише через рік, у травні 2006 року, телескоп був готовий до використання. Його основним завданням було отримання наукових даних, що надсилаються на Землю місячними зондами, і участь у моніторингу точної траєкторії у складі радіоінтерферометра з наддовгою базою [en].

Внутрішня частина параболічного дзеркала 360-тонної кассегренівської антени складається з 208 окремих аркушів алюмінієвого сплаву, які заповнюють діаметр до 26 м, за якими йдуть 256 елементів сітки з нержавіючої сталі, збільшуючи діаметр до 40 м. Антена працює в S і X-діапазонах. Вона може бути націлена з точністю до 30 кутових секунд і повертатися зі швидкістю 1°/с (горизонтально) та 0,5°/с (вертикально). З моменту запуску Чан'е-1 24 жовтня 2007 року антена постійно використовувалася в усіх китайських місячних місіях. Починаючи з місії Чан'е-3, для відстеження орбіти використовували метод [en]. Коли радіотелескоп не працює за місячною програмою, його використовують для астрономічних досліджень, насамперед для спостереження пульсарів. Крім того, хоча Юньнаньська астрономічна обсерваторія не є повноправним членом цих організацій, вона бере участь у Європейській РНДБ-мережі та [de].

Посилання

  • Сайт обсерваторії Юньнань
  • Сайт прототипу 2,4-метрового телескопа
  • Сайт Інституту оптики та електроніки Китайської академії наук, Ченду
  • Сайт Технічного інституту фізики та хімії Китайської академії наук, Пекін
  • Сайт Європейської мережі VLBI

Примітки

  1. ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
    d:Track:Q116976023
  2. 张居甲. sourcedb.ynao.cas.cn (кит.). Процитовано 8 квітня 2019.
  3. 周益、陈璐 (2 серпня 2007). 陆根记营造厂：从百乐门到军统魔窟. news.sina.com.cn (кит.). Процитовано 9 квітня 2019.
  4. 陆根记营造厂——代言昆明近代以来的建筑营造高峰. toutiao.com (кит.). 19 вересня 2016. Процитовано 9 квітня 2019.
  5. 中央研究院天文研究所的建立与演变. acas.ac.cn (кит.). 5 вересня 2014. Процитовано 6 жовтня 2022.
  6. 云南天文台及其前身历任领导情况 (1938–2014). ynao.cas.cn (кит.). 26 червня 2015. Процитовано 10 квітня 2019.
  7. History of Yunnan Observatories. ynao.cas.cn (англ.). Процитовано 10 квітня 2019.
  8. 杨质高 (10 квітня 2008). 亚洲最大太阳观测站落户抚仙湖畔. news.sina.com.cn (кит.). Процитовано 12 квітня 2019.
  9. 抚仙湖天文台观测助手本人为你简述天文台的生活. sina.com.cn (кит.). 6 березня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  10. Site. fso.ynao.ac.cn (англ.). Процитовано 12 квітня 2019.
  11. Liu Zhong та ін. (27 березня 2014). New Vacuum Solar Telescope and Observations with High Resolution (PDF). arxiv.org (англ.). Процитовано 12 квітня 2019.
  12. 一米红外太阳塔初光成功 (PDF) (кит.). Процитовано 12 квітня 2019.
  13. General Description. fso.ynao.ac.cn (англ.). Процитовано 19 жовтня 2021.
  14. ONSET. ssdc.nju.edu.cn (англ.). Процитовано 28 жовтня 2022.
  15. History of Yunnan Observatories. english.ynao.cas.cn (англ.). Процитовано 10 квітня 2019.
  16. Hou Yi (24 листопада 2009). 云南天文台-丽江高美古观测基地. astrocn.com (кит.). Процитовано 5 жовтня 2023.
  17. 王 法 (27 лютого 2005). 丽江高美古天文观测站基建项目通过验收. news.sohu.com (кит.). Процитовано 10 березня 2023.
  18. Gerhard Samulat u. David Fritz. China blickt ins All (PDF). us.schott.com. Процитовано 14 квітня 2019.
  19. 云南天文台及其前身历任领导情况 (1938–2014). ynao.cas.cn (кит.). 26 червня 2015. Процитовано 8 квітня 2019.
  20. Wei Kai et al.: First light on the 127-element adaptive optical system for 1.8-m telescope, Chinese Optics Letter, Band 8, No. 11, 2010
  21. 丽江天文观测站奇妙夜. new.qq.com (кит.). 31 березня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
  22. Wei Kai et al.: First light for the sodium laser guide star adaptive optics system on the Lijiang 1.8m telescope. In: Research in Astronomy and Astrophysics 2016, Band 16, No. 12, S. 183ff.
  23. 丽江1.8米望远镜准备进行量子卫星实验. youku.com. 14 серпня 2016. Процитовано 15 квітня 2019. (кит. з англ. субтитрами)
  24. 陈云芬、张蜀新 (17 березня 2006). “嫦娥奔月”云南省地面主干工程已基本完成. news.sina.com.cn (кит.). Процитовано 16 квітня 2019.
  25. 刘九龙、王广利. 嫦娥三号实时任务期间VLBI观测数据统计分析 (PDF). Annals of Shanghai Astronomical Observatory, CAS No. 36, 2015 (кит.). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2019. Процитовано 16 квітня 2019.
  26. 40米射电望远镜介绍. ynao.cas.cn (кит.). 6 січня 2012. Процитовано 16 квітня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yunnanska astronomichna observatoriya observatoriya Kitajskoyi akademiyi nauk roztashovana na gori Feniks 凤凰山 v okruzi en na shidnij okolici mista Kunmin v provinciyi Yunnan u Kitayi Ustanova bula zasnovana v 1938 roci na osnovi Observatoriyi Purpurovoyi gori bilya Nankina Yunnanska astronomichna observatoriyaZagalnij vid observatoriyi Zagalnij vid observatoriyi25 02 00 pn sh 102 46 59 sh d 25 0333 pn sh 102 783 sh d 25 0333 102 783Krayina KNRRoztashuvannyaKunminOrganizaciyaKitajska akademiya naukKod286Visota2014 mVidkrito1930 1 Sajt ynao ac cnYunnanska astronomichna observatoriyaYunnanska astronomichna observatoriya Kitajska Narodna Respublika Yunnanska astronomichna observatoriya u VikishovishiIstoriyaPislya incidentu na mostu Lugoucyao 7 lipnya 1937 roku ta bitvi za Shanhaj sho pochalasya 13 serpnya 1937 roku Akademiya Sinika todishnij Institut astronomiyi na Purpurnij gori poblizu Nankina teper Observatoriya Purpurovoyi gori virishiv evakuyuyusya 23 serpnya 1937 roku vsi naukovci ta spivrobitniki pid kerivnictvom direktora Yuj Cinsuna 余青松 1897 1978 pokinuli misto zabravshi chastinu obladnannya zapisiv i fotoplastinok ta virushili do Chansha v provinciyi Hunan Ce rishennya viyavilos pravilnim u grudni 1937 roku Nankinska observatoriya bula majzhe povnistyu zrujnovana pid chas bombarduvannya mista yaponskoyu aviaciyeyu Koli yaponci prosuvalisya na zahid vzdovzh Yanczi ta zagrozhuvali Chansha astronomi pereyihali do Gujlinya v provinciyi Guansi ta zreshtoyu zupinilis v Kunmini yak i en Pislya pributtya v Kunmin navesni 1938 roku direktor Yuj Cinsun viyaviv sho misto duzhe spriyatlive dlya astronomichnih sposterezhen vono vidznachayetsya velikoyu visotoyu nad rivnem morya ozero en na pivdenno zahidnij okolici mista znahoditsya na visoti 1886 5 m nad rivnem morya rozridzhenim povitryam a takozh m yakim klimatom z nevelikoyu hmarnistyu Tomu direktor virishiv na chas vijni pobuduvati astronomichnu observatoriyu v Kunmini shob ne zupinyati astronomichni doslidzhennya v Kitayi Pislya dovgih girskih pohodiv v poshukah najkrashogo miscya roztashuvannya observatoriyi vin nareshti obrav goru Feniks pagorb visotoyu ponad 2000 metriv na shidnij okolici mista Razom zi spivrobitnikami Nankinskoyi observatoriyi vin sklav tochnu topografichnu kartu pagorba j nakresliv plani budivel Budivnictvo vin doruchiv budivelnij kompaniyi Lu Gen Ji 陆根记营造厂 yaka na toj chas bula najvidomishoyu budivelnoyu kompaniyeyu v Kitayi Ceremoniya zakladki vidbulasya voseni 1938 roku a urochiste vidkrittya navesni 1939 roku U toj chas zaklad yakij spochatku nazivavsya Observatoriya na gori Feniks u Kunmini 昆明凤凰山天文台 mav chotiri budivli Korpus 1 ofis kimnata blink komparatora dlya poshuku zminnih zir kimnata sonyachnogo spektrometra biblioteka Budivlya 2 Meridiannij krug Korpus 3 Gurtozhitok dlya pracivnikiv Korpus 4 Gurtozhitok dlya vidviduvachiv kuhnya Yak i v Nankini komanda novoyi observatoriyi na gori Feniks nasampered cikavilas sposterezhennyam Soncya U 1940 roci buli vidnovleni sposterezhennya hromosferi a 30 chervnya 1941 roku bula vidpravlena nadzvichajno skladna za umov vijni ekspediciya v Lanchzhou z metoyu vikoristannya povnogo sonyachnogo zatemnennya 21 veresnya dlya sposterezhennya sonyachnoyi koroni Togo roku Yuj Cinson vidmovivsya vid posadi direktora shob prisvyatiti sebe rozrobci optichnih instrumentiv u Gujlini ta Chuncini Kerivnictvo observatoriyeyu spochatku vzyav na sebe en 张钰哲 1902 1986 a potim z 1946 roku Van Shikuj 王士魁 1904 1969 profesor en Z 1946 po 1950 roki observatoriyeyu yaku teper dlya prostoti nazivali Observatoriya na gori Feniks 凤凰山天文台 pinyin Fenghuangshan Tianwentai keruvav Astronomichnij institut Akademiyi Sinika 中央研究院天文研究所 ta Yunnanskij universitet Pislya zasnuvannya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki z 1950 po 1958 rik observatoriyeyu keruvav Yunnanskij universitet yak i vidnovlenoyu Observatoriyeyu Purpurovoyi gori poblizu Nankina Z 1951 roku za rozporyadzhennyam Kitajskoyi akademiyi nauk ob yekt nazivavsya Kunminska astronomichna stanciya observatoriyi Purpurovoyi gori 紫金山天文台昆明天文工作站 U 1962 roci za dva roki pislya rozrivu z SRSR i pripinennya pidtrimki Kitayem programi Suputnik i za tri roki do pochatku en z rozrobki vlasnogo kitajskogo suputnika na gori Feniks pochali najmati personal dlya optichnogo vidstezhennya orbit suputnikiv Cherez dva roki u 1964 roci kilka teleskopiv bulo pereobladnano dlya cilej sposterezhennya suputnikiv U 1974 roci u zv yazku z proyektom en u Nimechchini bulo pridbano de shob mati mozhlivist krashe stezhiti za rozviduvalnimi suputnikami Stanciya sposterezhennya za Soncem na ozeri FusyanOdnometrovij novij sonyachnij teleskop She v 1959 roci Kunmin obgovoryuvav stvorennya vlasnoyi sonyachnoyi observatoriyi v inshomu misci v Yunnani Odnak ci plani spochatku buli vidkladeni a zamist cogo observatoriyu na gori Feniks bulo rozshireno Dodali okremu budivlyu dlya starogo sonyachnogo spektrometra U 1966 roci na gori Feniks bula pobudovana she odna budivlya dlya sposterezhennya za hromosferoyu U 1982 roci znovu povernulis do starogo proyektu j pochali skladati plani novoyi sonyachnoyi observatoriyi Poshuk miscya dlya observatoriyi buv nadzvichajno skladnim i trivav ponad 10 rokiv Zreshtoyu obrali miscevist Orline Gnizdo 老鹰地 pinyin Lǎo Ying Di v rajoni sela Iczyu 矣旧村 priblizno v 60 km na pivdennij shid vid Kunmina na pivnichno shidnomu berezi ozera Fusyan v okruzi Yujsi Na comu misci trivalist sonyachnogo syajva stanovit blizko 2200 godin na rik U 2000 roci Kunminska observatoriya pochala rozrobku de diametrom 1 m za dopomogoyu yakogo mozhna sposterigati dribnomasshtabni detali Soncya yak u fotosferi tak i v hromosferi z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu osoblivo v infrachervonomu diapazoni Pislya togo yak u 2005 roci en zatverdila stanciyu sposterezhennya za Soncem ozera Fusyan 抚仙湖太阳观测站 pinyin Fǔxian Hu Taiyang Guance Zhan okremi komponenti pochali viroblyati v Rosiyi Nankini ta na misci v Kunmini rozrahovuyuchi na zagalnij byudzhet blizko 15 miljoniv yuaniv U seredini 2008 roku vidbulasya ceremoniya zakladki najbilshoyi sonyachnoyi observatoriyi v Aziyi Budivnictvo vezhi dlya vakuumnogo teleskopa pochalosya 30 chervnya 2009 roku Do serpnya 2010 roku buli vstanovleni vsi dopomizhni sistemi a persha sonyachna plyama bula sfotografovana 1 veresnya 2010 roku U chervni 2011 roku polisya regulyarni sposterezhennya za dopomogoyu teleskopa spochatku vidomogo yak Yunnanskij sonyachnij teleskop Yunnan Solar Telescope YNST a potim perejmenovanogo na Novij vakuumnij sonyachnij teleskop New Vacuum Solar Telescope NVST Krim togo z 2011 roku na dahu okremoyi budivli pracyuye Optichnij i blizhnij infrachervonij datchik sonyachnih viverzhen Optical and Near Infrared Solar Eruption Tracer ONSET yakij ekspluatuyetsya Nankinskim universitetom Vin skladayetsya z chotiroh paralelnih vakuumnih teleskopiv dlya sposterezhennya sonyachnih spalahiv i koronalnih vikidiv masi Teleskop z aperturoyu 27 5 sm dlya sposterezhen nizhnoyi koroni na dovzhini hvili 1083 nm blizhnij infrachervonij diapazon Teleskop z aperturoyu 27 5 sm dlya sposterezhen hromosferi na 656 nm en Teleskop z aperturoyu 20 sm dlya sposterezhen fotosferi na 360 i 425 nm ultrafioletove j sinye svitlo Teleskop z aperturoyu 14 sm yak napryamnij teleskop Stanciya astronomichnih sposterezhen LiczyanU 1972 roci Kunminska astronomichna stanciya bula perejmenovana na Yunnansku astronomichnu observatoriyu Kitajskoyi akademiyi nauk 中国科学院云南天文台 pinyin Zhōngguo Kexueyuan Yunnan Tianwentai Oficijna abreviatura YNAO pohodit vid anglijskoyi nazvi Yunnan Astronomical Observatory yaka zbereglasya donini z yuridichnih prichin hocha zaraz pid parasolkoyu shtab kvartiri v Kunmini perebuvayut tri observatoriyi tomu anglijska forma bula zminena na Yunnan Observatories Yunnanski observatoriyi natomist yak kitajska nazva ne potrebuvala zmini z gramatichnih prichin Todi vzhe dumali pro inshe misce de mozhna bulo vstanoviti optichnij teleskop iz velikoyu aperturoyu Yak i u vipadku zi stanciyeyu sposterezhennya za Soncem u Yujsi proyekt trivav kilka desyatilit U 1970 h i 1980 h rokah spochatku viddavali perevagu miscyam u Binchuani v Dali ta Lucyuani bilya Kunmina Pislya kilkoh rokiv neaktivnosti proyektu observatoriya Kunmin znovu zibrala robochu grupu v sichni 1992 roku shob vibrati dlya observatoriyi misce v dosit suhij zahidnij Yunnani Zreshtoyu dlya miscya observatoriyi zalishilisya chotiri kandidati Jonshen Ninlan i en v rajoni Liczyan a takozh Yaoan v rajoni Chusyun Lyudi yizdili do okremih misc u vipadkovo vibranomu poryadku ta provodili astronomichni sposterezhennya za dopomogoyu portativnih teleskopiv Pislya desyati raundiv robocha grupa dijshla visnovku sho Gaomejgu 高美古村 v rajoni sela Tyanhun 天红村 selishe Tajan 太安乡 v poviti Yulun bulo najkrashim miscem dlya novoyi observatoriyi Gao mei gu movoyu miscevoyi etnichnoyi grupi nasi oznachaye misce vishe neba Observatoriya roztashovana na visoti 3193 m nad rivnem morya v serednomu nochi tam bezhmarni 254 dni na rik a v 30 km vid povitovogo mista Yulun nemaye znachnogo svitlovogo zabrudnennya Odnak shob buti vpevnenimi v yakosti astroklimatu observatoriya Kunmin rozpochala tririchnij period sposterezhen za pogodoyu v Gaomejgu v lipni 1994 roku Na osnovi zibranih danih pro kilkist hmar zburennya povitrya vlasne svitinnya neba tosho naukovci viznachili sho Gaomejgu ye chudovim miscem dlya observatoriyi Ceremoniya zakladki fundamentu novoyi observatoriyi vidbulasya 29 veresnya 2003 roku Spochatku bulo pobudovano kupol dlya zaplanovanogo 2 4 metrovogo teleskopa budivlyu dlya ventilyaciyi ta kondicionuvannya povitrya serednya temperatura v Gaomejgu stanovit 7 C budivlyu dlya naukovih doslidzhen i gurtozhitok dlya astronomiv Ce pidgotovche budivnictvo koshtuvalo 30 miljoniv yuaniv Potim vstanovili vlasne teleskop reflektor sproyektovanij i vigotovlenij britanskoyu kompaniyeyu Telescope Technologies Limited dochirnoyu kompaniyeyu en Zagalna vartist Astronomichnoyi sposterezhnoyi stanciyi Liczyan 丽江 天文观测站 pinyin Lijiang Tianwen Guance Zhan mizhnarodnij kod O44 sklala 68 miljoniv yuaniv Z diametrom dzerkala rivno 2 45 m ce buv najbilshij u sviti na toj chas povnistyu avtomatichnij teleskop z robotizovanim keruvannyam yakij mig ne tilki nezalezhno stezhiti za ob yektami protyagom trivalogo periodu chasu ale takozh perenavoditisya na novi cili za kilka sekund za dopomogoyu distancijnogo keruvannya Budivli buli zaversheni v lyutomu 2005 roku teleskop pochali vstanovlyuvati v zhovtni 2005 roku a v travni 2007 roku jogo urochisto vidkriv Li Yan 李焱 1963 todishnij direktor observatorij Yunnan Krim togo sposterezhna stanciya yaka bula vidkrita dlya zovnishnih astronomiv z travnya 2008 roku maye 1 8 metrovij reflektor na yakomu u veresni 2009 roku bulo vstanovleno adaptivnu optiku sho skladayetsya zi 127 elementiv a takozh distancijno kerovanij 60 santimetrovij teleskop Na nastupnomu etapi z kincya 2012 roku Institut optiki ta elektroniki Akademiyi nauk Kitayu v Chendu spivpracyuvav z Naukovo doslidnim centrom lazernoyi fiziki ta tehniki Tehnichnogo institutu fiziki ta himiyi v Pekini ta Nacionalnimi astronomichnimi observatoriyami Akademiyi nauk Kitayu nad rozrobkoyu adaptivnoyi optiki zi en na osnovi natriyevogo lazera tobto svitlovoyu tochkoyu sho generuyetsya lazernim promenem z dovzhinoyu hvili de v en atmosferi na visoti 90 km yaka dozvolyaye adaptivnij optici koriguvati zburennya povitrya deformaciyami dzerkala teleskopa U 2013 roci sistema bula vstanovlena na 1 8 metrovomu teleskopi a persha zorya bula sfotografovana 25 sichnya 2014 roku Oskilki teleskop mozhna navoditi duzhe tochno u 2016 roci jogo modernizuvali dlya kvantovogo zv yazku podibno do 1 2 metrovogo teleskopa v shob prijmati zaplutani fotoni yaki nadsilaye na Zemlyu suputnik Mo czi 40 metrovij radioteleskop40 metrovij teleskop na gori Feniks bilya Kunmina U Kitayi z 1986 i 1993 rokiv bulo dva velikih teleskopi 25 metrovi radioteleskopi v poblizu Shanhayu ta na pivden vid Urumchi ale dlya kitajskoyi misyachnoyi programi buli potribni she dva takih teleskopi shob stvoriti nadijnu merezhu radiointerferometriyi z naddovgoyu bazoyu dlya monitoringu j kontrolyu misyachnih zondiv Miscyami dlya novih radioteleskopiv buli obrani Kunmin i poblizu Pekina U toj chas yak prototip kosmichnogo aparatu Chan e 1 projshov pershi viprobuvannya v 2005 roci v Kunmini j Miyuni odnochasno pochalosya budivnictvo radioteleskopiv 40 metrovij teleskop dlya Kunmina buv spilno rozroblenij Nacionalnimi astronomichnimi observatoriyami i 39 m Naukovo doslidnim institutom kitajskoyi korporaciyi en yakij todi vhodiv do en U serpni 2005 roku bulo zakladeno pershij kamin a lishe cherez rik u travni 2006 roku teleskop buv gotovij do vikoristannya Jogo osnovnim zavdannyam bulo otrimannya naukovih danih sho nadsilayutsya na Zemlyu misyachnimi zondami i uchast u monitoringu tochnoyi trayektoriyi u skladi radiointerferometra z naddovgoyu bazoyu en Vnutrishnya chastina parabolichnogo dzerkala 360 tonnoyi kassegrenivskoyi anteni skladayetsya z 208 okremih arkushiv alyuminiyevogo splavu yaki zapovnyuyut diametr do 26 m za yakimi jdut 256 elementiv sitki z nerzhaviyuchoyi stali zbilshuyuchi diametr do 40 m Antena pracyuye v S i X diapazonah Vona mozhe buti nacilena z tochnistyu do 30 kutovih sekund i povertatisya zi shvidkistyu 1 s gorizontalno ta 0 5 s vertikalno Z momentu zapusku Chan e 1 24 zhovtnya 2007 roku antena postijno vikoristovuvalasya v usih kitajskih misyachnih misiyah Pochinayuchi z misiyi Chan e 3 dlya vidstezhennya orbiti vikoristovuvali metod en Koli radioteleskop ne pracyuye za misyachnoyu programoyu jogo vikoristovuyut dlya astronomichnih doslidzhen nasampered dlya sposterezhennya pulsariv Krim togo hocha Yunnanska astronomichna observatoriya ne ye povnopravnim chlenom cih organizacij vona bere uchast u Yevropejskij RNDB merezhi ta de PosilannyaSajt observatoriyi Yunnan Sajt prototipu 2 4 metrovogo teleskopa Sajt Institutu optiki ta elektroniki Kitajskoyi akademiyi nauk Chendu Sajt Tehnichnogo institutu fiziki ta himiyi Kitajskoyi akademiyi nauk Pekin Sajt Yevropejskoyi merezhi VLBIPrimitkiROR Data v1 19 2023 doi 10 5281 ZENODO 7644942 d Track Q116976023 张居甲 sourcedb ynao cas cn kit Procitovano 8 kvitnya 2019 周益 陈璐 2 serpnya 2007 陆根记营造厂 从百乐门到军统魔窟 news sina com cn kit Procitovano 9 kvitnya 2019 陆根记营造厂 代言昆明近代以来的建筑营造高峰 toutiao com kit 19 veresnya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2019 中央研究院天文研究所的建立与演变 acas ac cn kit 5 veresnya 2014 Procitovano 6 zhovtnya 2022 云南天文台及其前身历任领导情况 1938 2014 ynao cas cn kit 26 chervnya 2015 Procitovano 10 kvitnya 2019 History of Yunnan Observatories ynao cas cn angl Procitovano 10 kvitnya 2019 杨质高 10 kvitnya 2008 亚洲最大太阳观测站落户抚仙湖畔 news sina com cn kit Procitovano 12 kvitnya 2019 抚仙湖天文台观测助手本人为你简述天文台的生活 sina com cn kit 6 bereznya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 Site fso ynao ac cn angl Procitovano 12 kvitnya 2019 Liu Zhong ta in 27 bereznya 2014 New Vacuum Solar Telescope and Observations with High Resolution PDF arxiv org angl Procitovano 12 kvitnya 2019 一米红外太阳塔初光成功 PDF kit Procitovano 12 kvitnya 2019 General Description fso ynao ac cn angl Procitovano 19 zhovtnya 2021 ONSET ssdc nju edu cn angl Procitovano 28 zhovtnya 2022 History of Yunnan Observatories english ynao cas cn angl Procitovano 10 kvitnya 2019 Hou Yi 24 listopada 2009 云南天文台 丽江高美古观测基地 astrocn com kit Procitovano 5 zhovtnya 2023 王 法 27 lyutogo 2005 丽江高美古天文观测站基建项目通过验收 news sohu com kit Procitovano 10 bereznya 2023 Gerhard Samulat u David Fritz China blickt ins All PDF us schott com Procitovano 14 kvitnya 2019 云南天文台及其前身历任领导情况 1938 2014 ynao cas cn kit 26 chervnya 2015 Procitovano 8 kvitnya 2019 Wei Kai et al First light on the 127 element adaptive optical system for 1 8 m telescope Chinese Optics Letter Band 8 No 11 2010 丽江天文观测站奇妙夜 new qq com kit 31 bereznya 2022 Procitovano 6 zhovtnya 2022 Wei Kai et al First light for the sodium laser guide star adaptive optics system on the Lijiang 1 8m telescope In Research in Astronomy and Astrophysics 2016 Band 16 No 12 S 183ff 丽江1 8米望远镜准备进行量子卫星实验 youku com 14 serpnya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2019 kit z angl subtitrami 陈云芬 张蜀新 17 bereznya 2006 嫦娥奔月 云南省地面主干工程已基本完成 news sina com cn kit Procitovano 16 kvitnya 2019 刘九龙 王广利 嫦娥三号实时任务期间VLBI观测数据统计分析 PDF Annals of Shanghai Astronomical Observatory CAS No 36 2015 kit Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2019 Procitovano 16 kvitnya 2019 40米射电望远镜介绍 ynao cas cn kit 6 sichnya 2012 Procitovano 16 kvitnya 2019

Дата публікації:
Топ