Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Китайська мережа глибокого космосу кит 中國深空網 中国深空网 піньїнь Zhōngguó Shēnkōng Wǎng англ Chinese Deep Space Network CDSN м

Китайська мережа глибокого космосу

Китайська мережа глибокого космосу

Китайська мережа глибокого космосу (кит.: 中國深空網 / 中国深空网, піньїнь: Zhōngguó Shēnkōng Wǎng, англ. Chinese Deep Space Network, CDSN) — мережа наземних станцій, кораблів, а також ретрансляційних і навігаційних супутників, координована Сіаньським центром управління супутниками.

Опис

Вираз «мережа глибокого космосу» (深空网) вперше з'явився в китайській мові у 2009 році у зв'язку з китайською місячною програмою. У КНР «глибокий космос» визначають як усе на відстанях понад 80 000 км, тобто за межами найвищих орбіт супутників зв'язку та розвідки, якими керує Сіаньський центр управління супутниками. З цього погляду станції стеження центру управління супутниками з їх 18-метровими антенами в Китаї та за кордоном, а також кораблі стеження, що базуються на [en] у середній течії річки Янцзи, не належать до мережі глибокого космосу в прямому сенсі. Однак вони використовуються як підсистема на етапах зльоту та посадки місій до глибокого космосу.

Станції глибокого космосу

image
Станція далекого космічного зв'язку Сапала

Китайські орбітальні апарати Чан'е-1 (запущений 24 жовтня 2007) і Чан'е-2 (запущений 1 жовтня 2010) залежали від підтримки станцій [en] Європейського космічного агентства. Однак після закінчення місії Чан'е-1 1 березня 2009 року відповідальні за місячну програму вирішили створити власні станції глибокого космосу для наступного етапу місячної програми — посадки на Місяць. Щоб мати можливість підтримувати безперервний зв'язок із зондами на Місяці, було б бажано розташувати навколо Землі три станції далекого космічного зв'язку, кожну на відстані 120 градусів довготи одна від одної. Оскільки спочатку вони були обмежені територією Китаю, спершу побудували станцію в префектурі Кашгар поблизу західного кордону країни та в Цзямуси в Маньчжурії на північному сході, введена в експлуатацію на початку 2013 року. [en] в Аргентині з'явилася в квітні 2018 року.

Станція Кашгар отримала три додаткові 35-метрові антени для місячної місії Чан'е-5 і місії Тяньвень-1 на Марс. Чотири антени можна з'єднати в решітку, досягаючи продуктивності 66-метрової станції Цзямуси. Система почала регулярну роботу листопаді 2020 року й тепер відповідає не тільки за місію на Марс, але й за контроль корисного навантаження на місячному зонді Чан'е-4 і, перш за все, її місяцеході Юйту-2. Одночасне керування декількома місіями стало можливим завдяки тому, що чотири антени не тільки функціонують як взаємопов'язана решітка, але й можуть працювати незалежно одна від одної. Це означало, що Головний відділ запуску супутників, відстеження орбіти та управління [en] тепер мав наступні три станції далекого космічного зв'язку, які почергово забезпечували зв'язок із зондом понад 90 % часу:

  • Кашгарська станція далекого космічного зв'язку: решітка з чотирма 35-метровими антенами в пустелі за 130 км на південь від Кашгара, приймач діапазонів S/X/Ka.
  • Станція далекого космічного зв'язку Цзямуси: 66-метрова антена в лісистіій місцевості за 45 км на південний схід від Цзямуси, приймач діапазонів S/X/Ka.
  • Станція далекого космічного зв'язку Сапала: 35-метрова антена в 75 км на північ від міста Сапала, приймач діапазонів S/X/Ka.

Станції приймання даних

image
Куньмінська станція приймання даних

Станції далекого космічного зв'язку використовують для контролю супутникових платформ. Вони отримують телеметричні сигнали від космічних зондів і марсоходів і контролюють їхній політ або подорож. За це відповідає команда управління, розташована в [en]. З іншого боку, дані про корисне навантаження (наукові прилади на борту зондів і марсоходів), отримує Китайська академія наук за допомогою власних антен. Для місячних місій починаючи з 2007 року було виділено дві менш використовувані радіоастрономічні антени з Міюньської обсерваторії поблизу Пекіна та Юньнаньської обсерваторії поблизу Куньміна.

Щоб отримувати дані про наукове обладнання орбітального апарату та марсохода місії Тянвень-1, академія наук у 2019—2020 роках побудувала власну антену діаметром 70 м на околицях Тяньцзіня. Хоча марсіанський зонд був запущений 23 липня 2020 року, антена використовувалася лише з 10 лютого 2021 року, коли зонд, керований станціями далекого космічного зв'язку, вийшов на орбіту навколо Марса та почав тримісячне дослідження передбачуваної зони посадки. Зараз в академії наук працюють такі станції приймання даних:

  • Станція приймання даних Міюнь: 50-метрова антена в [en] на північно-східній околиці Пекіна, приймач діапазону S/X.
  • Станція приймання даних Куньмін: 40-метрова антена на горі Фенікс в Куньміні на східній околиці [en], приймач діапазону S/X.
  • Станція приймання даних Уцін: 70-метрова антена в [en] на західній околиці Тяньцзіня, приймач діапазону S/X.

Дані про корисне навантаження, отримані від цих антен, збирають в штаб-квартирі Національної астрономічної обсерваторії Китайської академії наук у Пекінському районі Чаоян, де розташовані наземні сегменти Китайської місячної програми та [de]. Там необроблені дані перетворюють на зображення та таблиці. На відміну від станцій далекого космосу, станції приймання даних не мають передавачів. Наукова група, відповідальна за кожну місію, не може самостійно контролювати наукове обладнання, натомість повинна звертатися до військових, щоб, наприклад, виконати спектрографічні записи незвичайної геологічної формації. У Пекінському центрі управління космічним простором є група планування, яка розробляє план вимірювань, враховуючи такі фактори, як нахил місцевості або сонячне освітлення, і подає його групі управління. Група управління пише відповідні командні рядки та надсилає їх космічним апаратам, через станції глибокого космічного зв'язку.

image
Схема комунікації для місячної місії Чан'е 4. Цивільна станція (внизу) може лише приймати, військова станція (згори) може як приймати, так і передавати. Радіозв'язок між ретрансляційним супутником і апаратами на Місяці здійснюється в X-діапазоні, а зв'язок між наземними станціями на Землі та ретрансляційним супутником у звичайному режимі – в S-діапазоні.

Станції РНДБ

image
Радіотелескоп Тьянма

Чотири великі радіотелескопи національних астрономічних обсерваторій у Міюні, Шанхаї, Куньміні та Урумчі можуть бути з'єднані між собою, утворюючи Китайську РНДБ-мережу (中国甚长基线干涉测量观测网, CVN), віртуальний радіотелескоп розміром з увесь Китай. Дані РНДБ-спостережень збирають та обробляють на базі в Шешані Шанхайської астрономічної обсерваторії.

У просторі Земля — Місяць регулярний контроль траєкторії космічних зондів на менш критичних етапах місії здійснюють 18-метрові антени китайської армії, які визначають положення космічного апарата та його променеву швидкість. Вони здатні вимірювати положення й на відстанях понад 400 000 км, але вже з похибкою понад 100 км. Тому для точного визначення положення під час критичних етапів місії та розрахунку маневрів корекції орбіти Департамент запуску супутників, відстеження орбіти та контролю Сил стратегічної бойової підтримки використовує РНДБ-станції Академії наук, насамперед такі антени:

Для складних місій, таких як місія з повернення зразків Чан'е-5, також використовують станції приймання даних Міюнь і Куньмін в межах РНДБ-мережі. При використанні для потреб армії розрахунок позицій цілей здійснюють не в центрі обробки даних РНДБ в Шешані, а в командному РНДБ-центрі дослідження дальнього космосу, який був створений у 2018 році для місячної місії Чан'е-4 — також у Шешані. Радіотелескопи підключені до командного центру через захищену мережу волоконно-оптичних ліній, й обчислення позиції займає одну хвилину.

З 2025 року кількість китайських місій у глибокий космос має різко зрости, тому Шанхайська астрономічна обсерваторія з вересня 2023 року будує на південному заході та північному сході Китаю ще дві РНДБ-станції. Разом із двома станціями поблизу Шанхаю та Урумчі тоді можна буде визначати положення двох космічних апаратів одночасно, не впливаючи на приймання даних у Міюні та Куньміні:

  • Радіотелескоп Шигадзе: антена діаметром 40 м за 35 км на захід від [en] на півдні Тибету.
  • Чанбайшаньський радіотелескоп: 40-метрова антена за 22 км на південний схід від [en] на кордоні з Північною Кореєю.

Примітки

  1. 王美 та ін. (1 грудня 2018). 深空测控网干涉测量系统在“鹊桥”任务中的应用分析. jdse.bit.edu.cn (кит.). Процитовано 18 листопада 2023.
  2. 董光亮、李海涛 та ін. (5 березня 2018). 中国深空测控系统建设与技术发展. jdse.bit.edu.cn (кит.). Архів оригіналу за 1 травня 2023. Процитовано 18 листопада 2023.
  3. 张克俭、孟庆海、吴艳华 (26 листопада 2023). 《神奇的嫦娥五号》 第4集 返回地球. tv.cctv.com (кит.). Процитовано 10 грудня 2023. Ab 8:30.
  4. Erik Soerensen. (30 вересня 2010). ESA to track China’s second Moon probe. esa.int (англ.). Процитовано 28 листопада 2023.
  5. Filmus visitó la Estación de Espacio Profundo de la CLTC-CONAE-NEUQUEN, un puente de cooperación con China y el mundo. argentina.gob.ar (ісп.). 4 квітня 2022. Процитовано 30 листопада 2023.
  6. 李国利、吕炳宏 (18 листопада 2020). 我国首个深空天线组阵系统正式启用. gov.cn (кит.). Процитовано 2 грудня 2023.
  7. “玉兔二号”：成月面工作时间最长月球车. clep.org.cn (кит.). 23 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2023.
  8. CNSA BACC promo video - to Space, the Explorer, the Youth на YouTube
  9. Lunar Exploration Program Ground Application System. nao.cas.cn (англ.). Процитовано 5 грудня 2023.
  10. Li Chunlai та ін. (30 листопада 2021). China’s Lunar and Planetary Data System: Preserve and Present Reliable Chang’e Project and Tianwen-1 Scientific Data Sets. springer.com (англ.). Процитовано 5 грудня 2023.
  11. 月表最强“打工人”——嫦娥四号从地球出发两周年啦！. clep.org.cn (кит.). 8 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2023.
  12. 浩然君 (2 серпня 2020). 从“天问一号”火星之旅的通信谈国内外深空通信相关技术发展及趋势. zhuanlan.zhihu.com (кит.). Процитовано 6 грудня 2023.
  13. China builds new radio telescope to support lunar, deep-space missions. chinadaily.com.cn (англ.). 16 вересня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  14. 专家人才库 洪晓瑜. sourcedb.shao.cas.cn (кит.). Процитовано 6 грудня 2023.
  15. Introduction. radio-en.shao.cas.cn (англ.). Процитовано 6 грудня 2023.
  16. 洪晓瑜、王娜 та ін. (8 листопада 2020). VLBI技术研究进展及在中国探月工程的应用. jdse.bit.edu.cn (кит.). Процитовано 13 грудня 2023.
  17. 张建松 (12 лютого 2021). “问天”之路千锤百炼. xinhuanet.com (кит.). Процитовано 10 грудня 2023.
  18. 台工会组织探索天文科学家庭日活动. shao.ac.cn (кит.). 14 червня 2018. Процитовано 11 грудня 2023.
  19. 李磊俊 (23 липня 2020). 上海电信全力以赴保障火星深空探测发射. sh.sina.cn (кит.). Процитовано 10 грудня 2023.
  20. 孙自法 (16 вересня 2023). 中国科学院上海天文台日喀则40米口径射电望远镜项目启动建设. baijiahao.baidu.com (кит.). Процитовано 7 грудня 2023.
  21. 张静 (16 вересня 2023). 上海天文台40米口径射电望远镜西藏日喀则开工，保障探月四期. thepaper.cn (кит.). Процитовано 7 грудня 2023.

Посилання

  • Презентація китайської мережі глибокого космосу (англійська з німецькими субтитрами)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kitajska merezha glibokogo kosmosu kit 中國深空網 中国深空网 pinyin Zhōngguo Shenkōng Wǎng angl Chinese Deep Space Network CDSN merezha nazemnih stancij korabliv a takozh retranslyacijnih i navigacijnih suputnikiv koordinovana Sianskim centrom upravlinnya suputnikami OpisViraz merezha glibokogo kosmosu 深空网 vpershe z yavivsya v kitajskij movi u 2009 roci u zv yazku z kitajskoyu misyachnoyu programoyu U KNR glibokij kosmos viznachayut yak use na vidstanyah ponad 80 000 km tobto za mezhami najvishih orbit suputnikiv zv yazku ta rozvidki yakimi keruye Sianskij centr upravlinnya suputnikami Z cogo poglyadu stanciyi stezhennya centru upravlinnya suputnikami z yih 18 metrovimi antenami v Kitayi ta za kordonom a takozh korabli stezhennya sho bazuyutsya na en u serednij techiyi richki Yanczi ne nalezhat do merezhi glibokogo kosmosu v pryamomu sensi Odnak voni vikoristovuyutsya yak pidsistema na etapah zlotu ta posadki misij do glibokogo kosmosu Stanciyi glibokogo kosmosu Stanciya dalekogo kosmichnogo zv yazku Sapala Kitajski orbitalni aparati Chan e 1 zapushenij 24 zhovtnya 2007 i Chan e 2 zapushenij 1 zhovtnya 2010 zalezhali vid pidtrimki stancij en Yevropejskogo kosmichnogo agentstva Odnak pislya zakinchennya misiyi Chan e 1 1 bereznya 2009 roku vidpovidalni za misyachnu programu virishili stvoriti vlasni stanciyi glibokogo kosmosu dlya nastupnogo etapu misyachnoyi programi posadki na Misyac Shob mati mozhlivist pidtrimuvati bezperervnij zv yazok iz zondami na Misyaci bulo b bazhano roztashuvati navkolo Zemli tri stanciyi dalekogo kosmichnogo zv yazku kozhnu na vidstani 120 gradusiv dovgoti odna vid odnoyi Oskilki spochatku voni buli obmezheni teritoriyeyu Kitayu spershu pobuduvali stanciyu v prefekturi Kashgar poblizu zahidnogo kordonu krayini ta v Czyamusi v Manchzhuriyi na pivnichnomu shodi vvedena v ekspluataciyu na pochatku 2013 roku en v Argentini z yavilasya v kvitni 2018 roku Stanciya Kashgar otrimala tri dodatkovi 35 metrovi anteni dlya misyachnoyi misiyi Chan e 5 i misiyi Tyanven 1 na Mars Chotiri anteni mozhna z yednati v reshitku dosyagayuchi produktivnosti 66 metrovoyi stanciyi Czyamusi Sistema pochala regulyarnu robotu listopadi 2020 roku j teper vidpovidaye ne tilki za misiyu na Mars ale j za kontrol korisnogo navantazhennya na misyachnomu zondi Chan e 4 i persh za vse yiyi misyacehodi Yujtu 2 Odnochasne keruvannya dekilkoma misiyami stalo mozhlivim zavdyaki tomu sho chotiri anteni ne tilki funkcionuyut yak vzayemopov yazana reshitka ale j mozhut pracyuvati nezalezhno odna vid odnoyi Ce oznachalo sho Golovnij viddil zapusku suputnikiv vidstezhennya orbiti ta upravlinnya en teper mav nastupni tri stanciyi dalekogo kosmichnogo zv yazku yaki pochergovo zabezpechuvali zv yazok iz zondom ponad 90 chasu Kashgarska stanciya dalekogo kosmichnogo zv yazku reshitka z chotirma 35 metrovimi antenami v pusteli za 130 km na pivden vid Kashgara prijmach diapazoniv S X Ka Stanciya dalekogo kosmichnogo zv yazku Czyamusi 66 metrova antena v lisistiij miscevosti za 45 km na pivdennij shid vid Czyamusi prijmach diapazoniv S X Ka Stanciya dalekogo kosmichnogo zv yazku Sapala 35 metrova antena v 75 km na pivnich vid mista Sapala prijmach diapazoniv S X Ka Stanciyi prijmannya danih Kunminska stanciya prijmannya danih Stanciyi dalekogo kosmichnogo zv yazku vikoristovuyut dlya kontrolyu suputnikovih platform Voni otrimuyut telemetrichni signali vid kosmichnih zondiv i marsohodiv i kontrolyuyut yihnij polit abo podorozh Za ce vidpovidaye komanda upravlinnya roztashovana v en Z inshogo boku dani pro korisne navantazhennya naukovi priladi na bortu zondiv i marsohodiv otrimuye Kitajska akademiya nauk za dopomogoyu vlasnih anten Dlya misyachnih misij pochinayuchi z 2007 roku bulo vidileno dvi mensh vikoristovuvani radioastronomichni anteni z Miyunskoyi observatoriyi poblizu Pekina ta Yunnanskoyi observatoriyi poblizu Kunmina Shob otrimuvati dani pro naukove obladnannya orbitalnogo aparatu ta marsohoda misiyi Tyanven 1 akademiya nauk u 2019 2020 rokah pobuduvala vlasnu antenu diametrom 70 m na okolicyah Tyanczinya Hocha marsianskij zond buv zapushenij 23 lipnya 2020 roku antena vikoristovuvalasya lishe z 10 lyutogo 2021 roku koli zond kerovanij stanciyami dalekogo kosmichnogo zv yazku vijshov na orbitu navkolo Marsa ta pochav trimisyachne doslidzhennya peredbachuvanoyi zoni posadki Zaraz v akademiyi nauk pracyuyut taki stanciyi prijmannya danih Stanciya prijmannya danih Miyun 50 metrova antena v en na pivnichno shidnij okolici Pekina prijmach diapazonu S X Stanciya prijmannya danih Kunmin 40 metrova antena na gori Feniks v Kunmini na shidnij okolici en prijmach diapazonu S X Stanciya prijmannya danih Ucin 70 metrova antena v en na zahidnij okolici Tyanczinya prijmach diapazonu S X Dani pro korisne navantazhennya otrimani vid cih anten zbirayut v shtab kvartiri Nacionalnoyi astronomichnoyi observatoriyi Kitajskoyi akademiyi nauk u Pekinskomu rajoni Chaoyan de roztashovani nazemni segmenti Kitajskoyi misyachnoyi programi ta de Tam neobrobleni dani peretvoryuyut na zobrazhennya ta tablici Na vidminu vid stancij dalekogo kosmosu stanciyi prijmannya danih ne mayut peredavachiv Naukova grupa vidpovidalna za kozhnu misiyu ne mozhe samostijno kontrolyuvati naukove obladnannya natomist povinna zvertatisya do vijskovih shob napriklad vikonati spektrografichni zapisi nezvichajnoyi geologichnoyi formaciyi U Pekinskomu centri upravlinnya kosmichnim prostorom ye grupa planuvannya yaka rozroblyaye plan vimiryuvan vrahovuyuchi taki faktori yak nahil miscevosti abo sonyachne osvitlennya i podaye jogo grupi upravlinnya Grupa upravlinnya pishe vidpovidni komandni ryadki ta nadsilaye yih kosmichnim aparatam cherez stanciyi glibokogo kosmichnogo zv yazku Shema komunikaciyi dlya misyachnoyi misiyi Chan e 4 Civilna stanciya vnizu mozhe lishe prijmati vijskova stanciya zgori mozhe yak prijmati tak i peredavati Radiozv yazok mizh retranslyacijnim suputnikom i aparatami na Misyaci zdijsnyuyetsya v X diapazoni a zv yazok mizh nazemnimi stanciyami na Zemli ta retranslyacijnim suputnikom u zvichajnomu rezhimi v S diapazoni Stanciyi RNDB Radioteleskop Tyanma Chotiri veliki radioteleskopi nacionalnih astronomichnih observatorij u Miyuni Shanhayi Kunmini ta Urumchi mozhut buti z yednani mizh soboyu utvoryuyuchi Kitajsku RNDB merezhu 中国甚长基线干涉测量观测网 CVN virtualnij radioteleskop rozmirom z uves Kitaj Dani RNDB sposterezhen zbirayut ta obroblyayut na bazi v Sheshani Shanhajskoyi astronomichnoyi observatoriyi U prostori Zemlya Misyac regulyarnij kontrol trayektoriyi kosmichnih zondiv na mensh kritichnih etapah misiyi zdijsnyuyut 18 metrovi anteni kitajskoyi armiyi yaki viznachayut polozhennya kosmichnogo aparata ta jogo promenevu shvidkist Voni zdatni vimiryuvati polozhennya j na vidstanyah ponad 400 000 km ale vzhe z pohibkoyu ponad 100 km Tomu dlya tochnogo viznachennya polozhennya pid chas kritichnih etapiv misiyi ta rozrahunku manevriv korekciyi orbiti Departament zapusku suputnikiv vidstezhennya orbiti ta kontrolyu Sil strategichnoyi bojovoyi pidtrimki vikoristovuye RNDB stanciyi Akademiyi nauk nasampered taki anteni Radioteleskop Nanshan 25 metrova antena v peredgir yah Tyan Shanyu za 75 km na pivden vid Urumchi prijmach diapazonu S X Radioteleskop Tyanma 65 metrova antena v de na zahidnij okolici Shanhayu prijmach diapazonu S X Dlya skladnih misij takih yak misiya z povernennya zrazkiv Chan e 5 takozh vikoristovuyut stanciyi prijmannya danih Miyun i Kunmin v mezhah RNDB merezhi Pri vikoristanni dlya potreb armiyi rozrahunok pozicij cilej zdijsnyuyut ne v centri obrobki danih RNDB v Sheshani a v komandnomu RNDB centri doslidzhennya dalnogo kosmosu yakij buv stvorenij u 2018 roci dlya misyachnoyi misiyi Chan e 4 takozh u Sheshani Radioteleskopi pidklyucheni do komandnogo centru cherez zahishenu merezhu volokonno optichnih linij j obchislennya poziciyi zajmaye odnu hvilinu Z 2025 roku kilkist kitajskih misij u glibokij kosmos maye rizko zrosti tomu Shanhajska astronomichna observatoriya z veresnya 2023 roku buduye na pivdennomu zahodi ta pivnichnomu shodi Kitayu she dvi RNDB stanciyi Razom iz dvoma stanciyami poblizu Shanhayu ta Urumchi todi mozhna bude viznachati polozhennya dvoh kosmichnih aparativ odnochasno ne vplivayuchi na prijmannya danih u Miyuni ta Kunmini Radioteleskop Shigadze antena diametrom 40 m za 35 km na zahid vid en na pivdni Tibetu Chanbajshanskij radioteleskop 40 metrova antena za 22 km na pivdennij shid vid en na kordoni z Pivnichnoyu Koreyeyu Primitki王美 ta in 1 grudnya 2018 深空测控网干涉测量系统在 鹊桥 任务中的应用分析 jdse bit edu cn kit Procitovano 18 listopada 2023 董光亮 李海涛 ta in 5 bereznya 2018 中国深空测控系统建设与技术发展 jdse bit edu cn kit Arhiv originalu za 1 travnya 2023 Procitovano 18 listopada 2023 张克俭 孟庆海 吴艳华 26 listopada 2023 神奇的嫦娥五号 第4集 返回地球 tv cctv com kit Procitovano 10 grudnya 2023 Ab 8 30 Erik Soerensen 30 veresnya 2010 ESA to track China s second Moon probe esa int angl Procitovano 28 listopada 2023 Filmus visito la Estacion de Espacio Profundo de la CLTC CONAE NEUQUEN un puente de cooperacion con China y el mundo argentina gob ar isp 4 kvitnya 2022 Procitovano 30 listopada 2023 李国利 吕炳宏 18 listopada 2020 我国首个深空天线组阵系统正式启用 gov cn kit Procitovano 2 grudnya 2023 玉兔二号 成月面工作时间最长月球车 clep org cn kit 23 grudnya 2019 Procitovano 5 grudnya 2023 CNSA BACC promo video to Space the Explorer the Youth na YouTube Lunar Exploration Program Ground Application System nao cas cn angl Procitovano 5 grudnya 2023 Li Chunlai ta in 30 listopada 2021 China s Lunar and Planetary Data System Preserve and Present Reliable Chang e Project and Tianwen 1 Scientific Data Sets springer com angl Procitovano 5 grudnya 2023 月表最强 打工人 嫦娥四号从地球出发两周年啦 clep org cn kit 8 grudnya 2020 Procitovano 6 grudnya 2023 浩然君 2 serpnya 2020 从 天问一号 火星之旅的通信谈国内外深空通信相关技术发展及趋势 zhuanlan zhihu com kit Procitovano 6 grudnya 2023 China builds new radio telescope to support lunar deep space missions chinadaily com cn angl 16 veresnya 2023 Procitovano 6 grudnya 2023 专家人才库 洪晓瑜 sourcedb shao cas cn kit Procitovano 6 grudnya 2023 Introduction radio en shao cas cn angl Procitovano 6 grudnya 2023 洪晓瑜 王娜 ta in 8 listopada 2020 VLBI技术研究进展及在中国探月工程的应用 jdse bit edu cn kit Procitovano 13 grudnya 2023 张建松 12 lyutogo 2021 问天 之路千锤百炼 xinhuanet com kit Procitovano 10 grudnya 2023 台工会组织探索天文科学家庭日活动 shao ac cn kit 14 chervnya 2018 Procitovano 11 grudnya 2023 李磊俊 23 lipnya 2020 上海电信全力以赴保障火星深空探测发射 sh sina cn kit Procitovano 10 grudnya 2023 孙自法 16 veresnya 2023 中国科学院上海天文台日喀则40米口径射电望远镜项目启动建设 baijiahao baidu com kit Procitovano 7 grudnya 2023 张静 16 veresnya 2023 上海天文台40米口径射电望远镜西藏日喀则开工 保障探月四期 thepaper cn kit Procitovano 7 grudnya 2023 PosilannyaPrezentaciya kitajskoyi merezhi glibokogo kosmosu anglijska z nimeckimi subtitrami

Дата публікації:
Топ