Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сапа ла ісп Zapala місто на півночі аргентинської Патагонії в центрі провінції Неукен за 182 км від столиці провінції Ад

Сапала

Сапала

Сапа́ла (ісп. Zapala) — місто на півночі аргентинської Патагонії, в центрі провінції Неукен, за 182 км від столиці провінції. Адміністративний центр . Розташовано на висоті 1050 м над рівнем моря.

Місто
Сапала
Zapala
image
Вид на Сапалу з півночі

Координати H G O

Країна Аргентина
Провінція Неукен
Мер Марія Соледад Мартінес
Дата заснування 1913
Площа 452 км²
Висота центру 1050  м
Населення 36 549  (2010)
Катойконім італ. zapalino
Часовий пояс UTC-3
Телефонний код 02942
Поштовий індекс Q8340
GeoNames 3832132
Офіційний сайт zapala.com.ar  (ісп.)
image
image
Сапала
Сапала (Аргентина)
image Сапала у Вікісховищі

Статус міста отримала у 1913 році. Нині є важливим економічним, транспортним і культурним центром провінції. Саме звідси починаються багато туристичних маршрутів аргентинської Патагонії. Містом пролягають національні автомагістралі № 22 й № 40, тут же сходяться шосе провінційного значення № 13, № 14, № 16 й № 46.

Основні галузі промисловості — гірнича, а також виробництво цементу й негашеного вапна. У місті розташований престижний Музей мінералогії ім. професора Олсахера.

Назва

Назва міста й департаменту — Сапала (ісп. Zapala) — походить, імовірно, від арауканського слова «чападла», що означає «мертве болото»

Фізико-географічні характеристики

Місто розташовано на базальтовому плато в передандській Патагонії. Північний кордон муніципального округу проходить по плато, що височіє над долиною річки Ковунко. Західний і північно-західний кордони географічно важко визначити, оскільки вони проходять широкою безводною рівниною, порослою рідкою рослинністю. Східний та південний кордони департаменту складають західний край плато Барда Негра і каньйон Санто-Домінго. Найвищі точки місцевості — гірські масиви Чачіль (2800 м) і Кансіно (1811 м). Найближча до міста річка — Ковунко (17 км). Місцеві ґрунти — пустельного типу, глино-кам'янисті.

(196 км)
(120 км) Маріано-Морено (20 км) (279 км)
(50 км) (151 км)
(140 км) image (58 км) Неукен (182 км)
(90 км) (205 км) (150 км)
(205 км)

Клімат посушливий, оскільки Анди стримують вологі вітри, що дують з Тихого океану. Ландшафт напівпустельного типу.

У серпні та жовтні з заходу та південного заходу дмуть сильні вітри. Середня швидкість — 45 км/год. Швидкість вітру в регіоні може сягати 120 (км/год).

Зими помірно холодні, з опадами переважно у вигляді снігу. Упродовж літа середня денна температура становить близько 25 °C, взимку — близько 6 °C. У травні та у вересні опади становлять 200—300 мм.

Історія

Першими жителями регіону були індіанці пеуенче та мапуче. З 1860 року стартували перші військові розвідувальні експедиції генералів Хуліо Рока і Конрадо Вільєгаса до регіону. Після військової кампанії «Завоювання пустелі» в регіоні з'явились колонії. У 1913 році місто з'єднала зі столицею провінції — містом Неукен — та зі східною Аргентиною залізниця, яка нині має назву ). Перший потяг прибув на станцію Сапала наступного року.

Поява залізниці сприяла розвитку міста як транспортного вузла й центра торгівлі. У Сапалі почалось виробництво шкіри й вовни. Завдяки залізниці місто змогло постачати ці продукти до великих міст.

Велика хвиля імміграції прибула на початку XX століття. Більшість іммігрантів були з Чилі, Італії, Сирії, Лівану, а також з інших аргентинських провінцій. У 1914 році було відкрито пошту й телеграф. Першу муніципальну раду було організовано 20 лютого 1920 року.

У період 1935—1945 років у місті було збудовано казарми Ковунко-Абахо, десятого гірського піхотного полку, а також гарнізон аргентинської армії, в якому розміщувався четвертий кавалерійський полк.

Донині Сапала є крупним центром в Неукені.

  • image
    День відкриття вокзалу Сапали
  • image
    Вокзал Сапали у 1915 році
  • image
    Вид на Сапалу на початку XX століття

Населення

За даними першого перепису населення, який було здійснено у 1920 році, в Сапалі проживав 971 чоловік. Відповідно до даних перепису 1926 року, кількість жителів подвоїлась і склала 1817 чоловік. У 1991 році в Сапалі проживало вже 31167 чоловік, а до 2001 року кількість населення збільшилась до 35806 жителів. За даними перепису 2010 року, кількість населення Сапали становить 36549 чоловік.

Транспорт

image
Міська автобусна станція

Сапала знаходиться за 182 км на захід від Неукена. Місто є найбільшим транспортним вузлом провінції й точкою відправлення до багатьох туристичних об'єктів аргентинської Патагонії. Залізниця поєднує Неукен з прикордонними постами з Чилі приблизно за 150 км від міста. На північ та південь містом проходить Національна магістраль № 40.

Автомобільний

Через Сапалу проходять дві національні автомагістралі: № 22, яка поєднує місто з Неукеном на схід та з Чилі через перехід на захід; і № 40, яка починається у (провінція Санта-Крус) і закінчується у (провінція Жужуй). Вона веде до на північ і до на південь. У місті починаються провінційні автомагістралі № 13, № 14, № 16 і № 46, з яких перша веде на схід до Чилі, проходячи туристичними пунктами та .

Залізничний

image
Східний вхід до міста

Після націоналізації аргентинської залізниці у 1948 році національна компанія Ferrocarril Roca придбала залізницю компанії Ferrocarril del Sud. Потім залізницю було перекуплено у 1993 році компанією Ferrosur Roca. Вокзал — остання станція лінії, що виходить з , а потім з Неукена. Продовження лінії до Чилі було припинено у 1920-их роках. У 2006 році пропонувалось відновити будівництво. Провінційний уряд ініціював будівництво залізниці з Сапали, але внаслідок дезактивації лінії у місті (Чилі), проект знову було призупинено. Через видатки на будівництво провінція залізла у борги майже на 190 мільйонів песо.

Повітряний

У Сапалі працює місцевий аеропорт . (38°58′31″ пд. ш. 070°06′48″ зх. д. / 38.97528° пд. ш. 70.11333° зх. д. / -38.97528; -70.11333)

Економіка

Місто — крупний культурний, транспортний та діловий центр однойменного департаменту. Займає 3-є місце у провінції Неукен за економічною важливістю.

Найважливіші галузі виробництва — гірнича справа, тваринництво, а також виробництво цементу й вапна.

Серед місцевих економічно активних галузей можна виділити сільськогосподарський сектор, лісне господарство, а також туризм.. Через велику кількість сухопутного транспорту місто стало транспортним вузлом. Товари, доставлені залізницею, відправляються вантажівками до Чилі або у різні точки Аргентини.

Політика

Сапала є адміністративним центром однойменного департаменту. У місті розміщуються філії важливих державних установ, таких як банки Насьйон та Провінсії дель Неукен, головного управління гірничої справи, провінційного та федерального суду.

У Сапалі народився співзасновник політичної партії Movimiento Popular Neuquino , який керував містом упродовж 5 термінів. У 2011 році Марія Мартінес з партії Frente Grande перемогла колишнього мера з партії Movimiento Popular Neuquino Едгардо Сапаха на виборах і стала першою жінкою-мером міста.

Пам'ятки

image
Центральна ротонда і пам'ятник першим жителям

Музей мінералогії імені професора Олсахера було відкрито 24 травня 1969 року. В музеї виставлена колекція з 2003 видів мінералів, петрологічна колекція, ювелірні вироби, які належали мінералогу , а також палеонтологічні експонати. Після п'тирічної реконструкції та інвестицій у розмірі 2 мільйони песо музей було знову відкрито для відвідувачів у 2009 році.

Історичний музей міста. Було відкрито 15 липня 2005 року. Музей відображає історію регіону. У ньому представлені предмети побуту перших жителів, а також документи й фото.

Кінотеатр «Дон Амадо Сапах». Найбільший кінотеатр у провінції. У ньому не лише демонструють фільми, але й проводяться концерти і театральні спектаклі. Кінотеатр було названо на честь засновника провінційної політичної партії Movimiento Popular Neuquino, Амадо Сапаха.

image
Залізнична станція Сапали

Сільськогосподарський ремісничий ярмарок «Трабум-Рука»: працює наприкінці тижня у володінні «Трабум-Рука», на перетині національної магістралі № 22 та вулиці Нуеве-де-Хуліо. На ярмарку продаються місцеві ремісничі товари, серед яких дерев'яні та кам'яні вироби, традиційні страви місцевої кухні, шоколад та лікери. Влітку проходять музичні спектаклі за участі місцевих і провінційних акторів.

Пам'ятками архітектури є фасад будинку англійської родини Траннаків, естансія Сапала й залізнична станція, які є зразками стилю архітектури кінця XIX й початку XX століть.

Серед регулярних заходів, які щорічно проходять у місті слід відзначити ярмарок виробників та ремісників (з 2007 року, у березні), ярмарок книги (у червні), день міста (12 липня), танцювальний вечір весни (у вересні), провінційну театральну зустріч (у жовтні).

Туризм

Сапала — місто, розташоване неподалік від таких туристичних місць, як гідротермальний центр департаменту , поселення Андакольйо та міста Лас-Овехас департаменту Мінас (на північ), міста Вілья Пеуенія на північному березі озера , адміністративного центру однойменного департаменту (на захід), міст і на південь провінції та відомого міста Сан-Карлос-де-Барілоче у Ріо-Негро.

Найближчі туристичні маршрути: Озеро є найближчою водоймою. Розташоване за 20 км від міста, на провінційній магістралі № 14. На його березі розташовано селище . Його долина забарвлена яскравим зеленим кольором. Озеро є популярним курортом. За 500 метрів від Маріано-Морено, на березі працює береговий комплекс, що складається з муніципального курорту і набережної, відкритих для туристів.

Національний парк «Лагуна Бланка»: площею у 11200 гектарів знаходиться за 30 км від Сапали. Було відкрито у 1940-их роках для захисту місцевої екосистеми. Є важливим місцем гніздівлі . Екорегіон є пат агонічним степом. Парк розташований між конічними пагорбами. У ньому були виявлені такі археологічні знахідки, як поховання та кам'яне знаряддя індіанців мапуче, які проживали у цьому регіоні.

Гірськолижний курорт розташований за 50 км від Сапали на провінційній магістралі № 13, приваблює літнім курортом. Пейзаж являє гори з каналами, якими протікає джерельна вода. На території курорту знаходяться ліси араукарій. Курорт має площу 8 гектарів, придатних для лижного спорту. Розташований на висоті 1800 метрів над рівнем моря. Серед видів спорту, що пропонуються — , гірськолижний спорт тощо.

Охорона здоров'я

Внаслідок розміщення на перетині магістралей лікарня Сапали є головною для третього й четвертого регіонів санітарної системи провінції. У місті розміщений другий санітарний регіон, який включає західний сектор провінції. У місті працюють клініки Сапала, Росалес та Уіка-Лауен, а також приватні консультації.

Видатні постаті

Примітки

  1. Телефонні коди Сапала (Аргентина). Planetolog.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 20 березня 2012.
  2. Сапала: Стратегічне місто. Patagonia.com.ar. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  3. Муніципалітети: Сапала. Офіційний сайт провінції Неукен. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  4. Сапала Історія міста й місцеві легенди. InterPatagonia.com.ar. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  5. Історія Сапалы. Zapala Informa. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  6. Censo 2001. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  7. Censo 2010[недоступне посилання з липня 2019]
  8. En Chile, el Tren Trasandino no tiene estaciones ni vías. Газета Ріо Негро. 12 квітня 2009. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  9. Zapala — Inversiones y negocios — Neuquén, Patagonia Argentina. Patagonia Lands. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  10. Помер співзасновник Movimiento Popular Neuquino Амадо Сапах. La Nación. La Nación S.A. Процитовано 21 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  11. . La Mañana Neuquén. 2010-6-13. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 21 березня 2012.
  12. Знову відкрився престижний музей в Сапалі. La Mañana Neuquén. Підсекретаріат громадської інформації провінції Неукен. 22 вересня 2009. Процитовано 21 березня 2012.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  13. Помер Амадо Сапах. Газета La Nación. 10 серпня 2002. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  14. У ярмарку взяли участь 150 учасників. Neuquén Informa. Підсекретаріат громадської інформації провінції Неукен. 21 березня 2011. Процитовано 21 березня 2012.
  15. Струмок Ковунко. Argentina Turismo. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  16. Струмок Ковунко. Офіційний Сайт провінції Неукен. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  17. Національний парк «Лагуна Бланка», національні парки Аргентини. ViajoporArgentina.com. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  18. Національний парк «'Лагуна Бланка'». Адміністрація національних парків Аргентини. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  19. Прімерос-Пінос: Сніг й лижний спорт. Туристичний сайт провінції Неукен. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  20. Прімерос-Пінос. Argentour. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  21. Санітарна система провінції Неукен. Міністерство охорони здоров’я провінції Неукен. 6 січня 2011. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.

Посилання

  • neuquen.com [Архівовано 3 березня 2012 у WebCite]
  • Туристична інформація [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (ісп.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sapa la isp Zapala misto na pivnochi argentinskoyi Patagoniyi v centri provinciyi Neuken za 182 km vid stolici provinciyi Administrativnij centr Roztashovano na visoti 1050 m nad rivnem morya Misto zobrazhennya pidpis kategoriya v Commons Sapala Zapala Vid na Sapalu z pivnochi Koordinati 38 54 10 pd sh 70 03 54 zh d H G O Krayina ArgentinaArgentinaProvinciya NeukenMer Mariya Soledad MartinesData zasnuvannya 1913Plosha 452 km Visota centru 1050 mNaselennya 36 549 2010 Katojkonim ital zapalinoChasovij poyas UTC 3Telefonnij kod 02942Poshtovij indeks Q8340GeoNames 3832132Oficijnij sajt zapala com ar isp SapalaSapala Argentina Sapala u Vikishovishi Status mista otrimala u 1913 roci Nini ye vazhlivim ekonomichnim transportnim i kulturnim centrom provinciyi Same zvidsi pochinayutsya bagato turistichnih marshrutiv argentinskoyi Patagoniyi Mistom prolyagayut nacionalni avtomagistrali 22 j 40 tut zhe shodyatsya shose provincijnogo znachennya 13 14 16 j 46 Osnovni galuzi promislovosti girnicha a takozh virobnictvo cementu j negashenogo vapna U misti roztashovanij prestizhnij Muzej mineralogiyi im profesora Olsahera NazvaNazva mista j departamentu Sapala isp Zapala pohodit imovirno vid araukanskogo slova chapadla sho oznachaye mertve boloto Fiziko geografichni harakteristikiMisto roztashovano na bazaltovomu plato v peredandskij Patagoniyi Pivnichnij kordon municipalnogo okrugu prohodit po plato sho visochiye nad dolinoyu richki Kovunko Zahidnij i pivnichno zahidnij kordoni geografichno vazhko viznachiti oskilki voni prohodyat shirokoyu bezvodnoyu rivninoyu porosloyu ridkoyu roslinnistyu Shidnij ta pivdennij kordoni departamentu skladayut zahidnij kraj plato Barda Negra i kanjon Santo Domingo Najvishi tochki miscevosti girski masivi Chachil 2800 m i Kansino 1811 m Najblizhcha do mista richka Kovunko 17 km Miscevi grunti pustelnogo tipu glino kam yanisti 196 km 120 km Mariano Moreno 20 km 279 km 50 km 151 km 140 km 58 km Neuken 182 km 90 km 205 km 150 km 205 km Klimat posushlivij oskilki Andi strimuyut vologi vitri sho duyut z Tihogo okeanu Landshaft napivpustelnogo tipu U serpni ta zhovtni z zahodu ta pivdennogo zahodu dmut silni vitri Serednya shvidkist 45 km god Shvidkist vitru v regioni mozhe syagati 120 km god Zimi pomirno holodni z opadami perevazhno u viglyadi snigu Uprodovzh lita serednya denna temperatura stanovit blizko 25 C vzimku blizko 6 C U travni ta u veresni opadi stanovlyat 200 300 mm IstoriyaPershimi zhitelyami regionu buli indianci peuenche ta mapuche Z 1860 roku startuvali pershi vijskovi rozviduvalni ekspediciyi generaliv Hulio Roka i Konrado Vilyegasa do regionu Pislya vijskovoyi kampaniyi Zavoyuvannya pusteli v regioni z yavilis koloniyi U 1913 roci misto z yednala zi stoliceyu provinciyi mistom Neuken ta zi shidnoyu Argentinoyu zaliznicya yaka nini maye nazvu Pershij potyag pribuv na stanciyu Sapala nastupnogo roku Poyava zaliznici spriyala rozvitku mista yak transportnogo vuzla j centra torgivli U Sapali pochalos virobnictvo shkiri j vovni Zavdyaki zaliznici misto zmoglo postachati ci produkti do velikih mist Velika hvilya immigraciyi pribula na pochatku XX stolittya Bilshist immigrantiv buli z Chili Italiyi Siriyi Livanu a takozh z inshih argentinskih provincij U 1914 roci bulo vidkrito poshtu j telegraf Pershu municipalnu radu bulo organizovano 20 lyutogo 1920 roku U period 1935 1945 rokiv u misti bulo zbudovano kazarmi Kovunko Abaho desyatogo girskogo pihotnogo polku a takozh garnizon argentinskoyi armiyi v yakomu rozmishuvavsya chetvertij kavalerijskij polk Donini Sapala ye krupnim centrom v Neukeni Den vidkrittya vokzalu Sapali Vokzal Sapali u 1915 roci Vid na Sapalu na pochatku XX stolittyaNaselennyaZa danimi pershogo perepisu naselennya yakij bulo zdijsneno u 1920 roci v Sapali prozhivav 971 cholovik Vidpovidno do danih perepisu 1926 roku kilkist zhiteliv podvoyilas i sklala 1817 cholovik U 1991 roci v Sapali prozhivalo vzhe 31167 cholovik a do 2001 roku kilkist naselennya zbilshilas do 35806 zhiteliv Za danimi perepisu 2010 roku kilkist naselennya Sapali stanovit 36549 cholovik TransportMiska avtobusna stanciya Sapala znahoditsya za 182 km na zahid vid Neukena Misto ye najbilshim transportnim vuzlom provinciyi j tochkoyu vidpravlennya do bagatoh turistichnih ob yektiv argentinskoyi Patagoniyi Zaliznicya poyednuye Neuken z prikordonnimi postami z Chili priblizno za 150 km vid mista Na pivnich ta pivden mistom prohodit Nacionalna magistral 40 Avtomobilnij Cherez Sapalu prohodyat dvi nacionalni avtomagistrali 22 yaka poyednuye misto z Neukenom na shid ta z Chili cherez perehid na zahid i 40 yaka pochinayetsya u provinciya Santa Krus i zakinchuyetsya u provinciya Zhuzhuj Vona vede do na pivnich i do na pivden U misti pochinayutsya provincijni avtomagistrali 13 14 16 i 46 z yakih persha vede na shid do Chili prohodyachi turistichnimi punktami ta Zaliznichnij Shidnij vhid do mista Pislya nacionalizaciyi argentinskoyi zaliznici u 1948 roci nacionalna kompaniya Ferrocarril Roca pridbala zaliznicyu kompaniyi Ferrocarril del Sud Potim zaliznicyu bulo perekupleno u 1993 roci kompaniyeyu Ferrosur Roca Vokzal ostannya stanciya liniyi sho vihodit z a potim z Neukena Prodovzhennya liniyi do Chili bulo pripineno u 1920 ih rokah U 2006 roci proponuvalos vidnoviti budivnictvo Provincijnij uryad iniciyuvav budivnictvo zaliznici z Sapali ale vnaslidok dezaktivaciyi liniyi u misti Chili proekt znovu bulo prizupineno Cherez vidatki na budivnictvo provinciya zalizla u borgi majzhe na 190 miljoniv peso Povitryanij U Sapali pracyuye miscevij aeroport 38 58 31 pd sh 070 06 48 zh d 38 97528 pd sh 70 11333 zh d 38 97528 70 11333 EkonomikaMisto krupnij kulturnij transportnij ta dilovij centr odnojmennogo departamentu Zajmaye 3 ye misce u provinciyi Neuken za ekonomichnoyu vazhlivistyu Najvazhlivishi galuzi virobnictva girnicha sprava tvarinnictvo a takozh virobnictvo cementu j vapna Sered miscevih ekonomichno aktivnih galuzej mozhna vidiliti silskogospodarskij sektor lisne gospodarstvo a takozh turizm Cherez veliku kilkist suhoputnogo transportu misto stalo transportnim vuzlom Tovari dostavleni zalizniceyu vidpravlyayutsya vantazhivkami do Chili abo u rizni tochki Argentini PolitikaSapala ye administrativnim centrom odnojmennogo departamentu U misti rozmishuyutsya filiyi vazhlivih derzhavnih ustanov takih yak banki Nasjon ta Provinsiyi del Neuken golovnogo upravlinnya girnichoyi spravi provincijnogo ta federalnogo sudu U Sapali narodivsya spivzasnovnik politichnoyi partiyi Movimiento Popular Neuquino yakij keruvav mistom uprodovzh 5 terminiv U 2011 roci Mariya Martines z partiyi Frente Grande peremogla kolishnogo mera z partiyi Movimiento Popular Neuquino Edgardo Sapaha na viborah i stala pershoyu zhinkoyu merom mista Pam yatkiCentralna rotonda i pam yatnik pershim zhitelyam Muzej mineralogiyi imeni profesora Olsahera bulo vidkrito 24 travnya 1969 roku V muzeyi vistavlena kolekciya z 2003 vidiv mineraliv petrologichna kolekciya yuvelirni virobi yaki nalezhali mineralogu a takozh paleontologichni eksponati Pislya p tirichnoyi rekonstrukciyi ta investicij u rozmiri 2 miljoni peso muzej bulo znovu vidkrito dlya vidviduvachiv u 2009 roci Istorichnij muzej mista Bulo vidkrito 15 lipnya 2005 roku Muzej vidobrazhaye istoriyu regionu U nomu predstavleni predmeti pobutu pershih zhiteliv a takozh dokumenti j foto Kinoteatr Don Amado Sapah Najbilshij kinoteatr u provinciyi U nomu ne lishe demonstruyut filmi ale j provodyatsya koncerti i teatralni spektakli Kinoteatr bulo nazvano na chest zasnovnika provincijnoyi politichnoyi partiyi Movimiento Popular Neuquino Amado Sapaha Zaliznichna stanciya Sapali Silskogospodarskij remisnichij yarmarok Trabum Ruka pracyuye naprikinci tizhnya u volodinni Trabum Ruka na peretini nacionalnoyi magistrali 22 ta vulici Nueve de Hulio Na yarmarku prodayutsya miscevi remisnichi tovari sered yakih derev yani ta kam yani virobi tradicijni stravi miscevoyi kuhni shokolad ta likeri Vlitku prohodyat muzichni spektakli za uchasti miscevih i provincijnih aktoriv Pam yatkami arhitekturi ye fasad budinku anglijskoyi rodini Trannakiv estansiya Sapala j zaliznichna stanciya yaki ye zrazkami stilyu arhitekturi kincya XIX j pochatku XX stolit Sered regulyarnih zahodiv yaki shorichno prohodyat u misti slid vidznachiti yarmarok virobnikiv ta remisnikiv z 2007 roku u berezni yarmarok knigi u chervni den mista 12 lipnya tancyuvalnij vechir vesni u veresni provincijnu teatralnu zustrich u zhovtni TurizmSapala misto roztashovane nepodalik vid takih turistichnih misc yak gidrotermalnij centr departamentu poselennya Andakoljo ta mista Las Ovehas departamentu Minas na pivnich mista Vilya Peueniya na pivnichnomu berezi ozera administrativnogo centru odnojmennogo departamentu na zahid mist i na pivden provinciyi ta vidomogo mista San Karlos de Bariloche u Rio Negro Najblizhchi turistichni marshruti Ozero ye najblizhchoyu vodojmoyu Roztashovane za 20 km vid mista na provincijnij magistrali 14 Na jogo berezi roztashovano selishe Jogo dolina zabarvlena yaskravim zelenim kolorom Ozero ye populyarnim kurortom Za 500 metriv vid Mariano Moreno na berezi pracyuye beregovij kompleks sho skladayetsya z municipalnogo kurortu i naberezhnoyi vidkritih dlya turistiv Nacionalnij park Laguna Blanka plosheyu u 11200 gektariv znahoditsya za 30 km vid Sapali Bulo vidkrito u 1940 ih rokah dlya zahistu miscevoyi ekosistemi Ye vazhlivim miscem gnizdivli Ekoregion ye pat agonichnim stepom Park roztashovanij mizh konichnimi pagorbami U nomu buli viyavleni taki arheologichni znahidki yak pohovannya ta kam yane znaryaddya indianciv mapuche yaki prozhivali u comu regioni Girskolizhnij kurort roztashovanij za 50 km vid Sapali na provincijnij magistrali 13 privablyuye litnim kurortom Pejzazh yavlyaye gori z kanalami yakimi protikaye dzherelna voda Na teritoriyi kurortu znahodyatsya lisi araukarij Kurort maye ploshu 8 gektariv pridatnih dlya lizhnogo sportu Roztashovanij na visoti 1800 metriv nad rivnem morya Sered vidiv sportu sho proponuyutsya girskolizhnij sport tosho Ohorona zdorov yaVnaslidok rozmishennya na peretini magistralej likarnya Sapali ye golovnoyu dlya tretogo j chetvertogo regioniv sanitarnoyi sistemi provinciyi U misti rozmishenij drugij sanitarnij region yakij vklyuchaye zahidnij sektor provinciyi U misti pracyuyut kliniki Sapala Rosales ta Uika Lauen a takozh privatni konsultaciyi Vidatni postati zasnovnik mista Kristian Gabriel Kolombo kolishnij prem yer ministr Argentini gubernatori provinciyi Neuken Karlos Sapah pidpriyemec muzikant PrimitkiTelefonni kodi Sapala Argentina Planetolog ru Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 20 bereznya 2012 Sapala Strategichne misto Patagonia com ar Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Municipaliteti Sapala Oficijnij sajt provinciyi Neuken Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Sapala Istoriya mista j miscevi legendi InterPatagonia com ar Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Istoriya Sapaly Zapala Informa Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Censo 2001 Arhiv originalu za 5 chervnya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Censo 2010 nedostupne posilannya z lipnya 2019 En Chile el Tren Trasandino no tiene estaciones ni vias Gazeta Rio Negro 12 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Zapala Inversiones y negocios Neuquen Patagonia Argentina Patagonia Lands Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Pomer spivzasnovnik Movimiento Popular Neuquino Amado Sapah La Nacion La Nacion S A Procitovano 21 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya La Manana Neuquen 2010 6 13 Arhiv originalu za 14 chervnya 2011 Procitovano 21 bereznya 2012 Znovu vidkrivsya prestizhnij muzej v Sapali La Manana Neuquen Pidsekretariat gromadskoyi informaciyi provinciyi Neuken 22 veresnya 2009 Procitovano 21 bereznya 2012 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Pomer Amado Sapah Gazeta La Nacion 10 serpnya 2002 Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 U yarmarku vzyali uchast 150 uchasnikiv Neuquen Informa Pidsekretariat gromadskoyi informaciyi provinciyi Neuken 21 bereznya 2011 Procitovano 21 bereznya 2012 Strumok Kovunko Argentina Turismo Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Strumok Kovunko Oficijnij Sajt provinciyi Neuken Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Nacionalnij park Laguna Blanka nacionalni parki Argentini ViajoporArgentina com Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Nacionalnij park Laguna Blanka Administraciya nacionalnih parkiv Argentini Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Primeros Pinos Snig j lizhnij sport Turistichnij sajt provinciyi Neuken Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Primeros Pinos Argentour Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Sanitarna sistema provinciyi Neuken Ministerstvo ohoroni zdorov ya provinciyi Neuken 6 sichnya 2011 Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 21 bereznya 2012 Posilannyaneuquen com Arhivovano 3 bereznya 2012 u WebCite Turistichna informaciya 11 bereznya 2012 u Wayback Machine angl isp

Дата публікації:
Топ