Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пана́с Ка́рпович Саксага́нський (справжнє прізвище — Тобілевич; 15 (27) травня 1859, Кам'яно-Костувате на Херсонщині, тепер Миколаївська область — 17 вересня 1940, Київ) — визначний український актор, режисер, драматург і педагог школи Марка Кропивницького, один з корифеїв українського побутового театру. В своєму сценічному псевдоніму Саксаганський увічнив батьківщину матері Євдокії — вона походила з містечка Саксагань (нині село Кам'янського р-ну Дніпропетровської обл.).
| Панас Карпович Саксаганський | |||
|---|---|---|---|
 Панас Саксаганський | |||
| Ім'я при народженні | Панас Карпович Тобілевич | ||
| Народився | 15 (27) травня 1859 Кам'яно-Костувате, Бобринецький повіт, Херсонська губернія,  Російська імперія | ||
| Помер | 17 вересня 1940 (81 рік) Київ, Українська РСР,  СРСР | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Підданство | Російська імперія →  УНР→ СРСР | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | актор, театральний режисер, драматург, кінорежисер | ||
| Відомий завдяки | актор, режисер, драматург і педагог | ||
| Alma mater | Одеське військове училище | ||
| Батько | Тобілевич Карпо Адамович | ||
| Мати | d | ||
| Брати, сестри | Садовська-Барілотті Марія Карпівна, Іван Карпенко-Карий і Микола Садовський | ||
| У шлюбі з | Тобілевич-Левченко Ніна Митрофанівна | ||
| Нагороди |
| ||
 | |||
| |||
Життєпис
Дитинство
Панас Саксаганський був представником видатної театральної родини Тобілевичів. Його батько, дрібний херсонський землевласник Карпо Адамович Тобілевич, мав шістьох дітей. Четверо з них стали театральними діячами: Марія (Садовська-Барілотті), Іван Карпенко-Карий, Микола (Садовський) і наймолодший — Панас (Саксаганський).
Освіта
Початкову освіту здобув у Бобринецькій повітовій школі.
Ще школярем захопився влаштуванням аматорських вистав.
Як згадував сам Панас Саксаганський у книзі «Думки про театр», «від матері, , діти вперше почули про театр. Вона знала напам'ять усю „Наталку Полтавку“, і не тільки знала, а й уміла надзвичайно цікаво проказувати окремі ролі та відображати різних дійових осіб… Завдяки нашій матері мої старші брати, сестра Марія і я теж знали всю „Наталку“ напам'ять. На мене, як і на Миколу, мав великий вплив аматорський гурток, яким керували Марко Кропивницький і старший брат Іван. Шкільне керівництво та й Іван забороняли нам відвідувати вистави, бо ми так захоплювалися театром, що забували про свої уроки. Тоді ми організували власний шкільний драмгурток, де грали „Наталку Полтавку“, „Назара Стодолю“, „Москаля-чарівника“».
1877 року закінчив Єлисаветградське земське реальне училище. Сидів за однією партою з Євгеном Чикаленком. У тому самому класі вчився Олександр Тарковський — батько поета Арсенія Тарковського і дід кінорежисера Андрія Тарковського.
Аматорський театр
Сценічну діяльність розпочав у Єлисаветграді в аматорському гуртку під орудою Марка Кропивницького.
Панас Саксаганський: «Навчаючись у старших класах, я і Микола одержали дозвіл виступати у аматорських виставах — спочатку в епізодах, а потім у відповідальніших ролях. На аматорській сцені у Єлизаветграді я теж мав значний успіх: коли Кропивницький виїхав до Одеси, мені доручили його ролі.
Я їх виконував, наслідуючи засобом Марка Лукича, бо, відвідуючи репетиції і спектаклі, я добре запам'ятав собі всю манеру грати, всі його рухи, інтонації і міміку. Кропивницький був тоді для мене ідеалом актора і людини і я старанно копіював його… Я все більше переконувався, що діло все залежить від праці, що в праці криється талант… В артиста неодмінно повинен бути талант… Кожний артист є, безперечно, складовою частиною не тільки своєї великої сім'ї майстрів-художників, але й своєї епохи, класу, нації, суспільства, що безпосередньо оточує його».
1878 року пішов на військову службу (Одеська юнкерська школа). Служив у 58-му Празькому піхотному полку, розташованому в Миколаєві. Брав участь в українських виставах трупи Чернишова.
Професійний театр
Професійне творче життя розпочав 1883 року на сцені Миколаївського театру під керівництвом Марка Кропивницького та Михайла Старицького, виконавши роль Возного у «Наталці Полтавці».
З 1885 року — у трупі Марка Кропивницького, з 1888 року — у брата Миколи (Садовського), у 1890–1898 та 1905–1909 рр. очолював «Товариство русько-малоросійских артистів».
Впродовж 1910–1915 рр. гастролював у турах Т. Колесниченка та ін. З 1912 до 1940 року Саксаганський проживав у Києві в будинку на вулиці Жилянській, 96.
У 1915–1916 роках працював у Товаристві українських акторів під орудою Івана Мар'яненка, з 1916 р. — у Товаристві Українських Акторів.
1918 року очолював Державний народний театр, який мав завдання ставити побутовий, історично-побутовий і класичний репертуар. 29 липня 1925 року відбулася прем'єра вистави Я. Мамонтова «Що загинули ранком». Режисери — П. Саксаганський, Л. Сабін.
18 вересня 1925 року РНК УСРР надала Панасу Саксаганському звання Народного артиста республіки.
Спорадично в складі новоствореного Театру ім. М.Заньковецької, з 1926 року гастролював у різних театрах; останній раз виступав на сцені 12 травня 1935 року. Народний артист СРСР (1936).
Творчість
Як акторові, йому був притаманний реалістично-психологічний метод роботи над роллю із чіткими зовнішніми деталями.
Він мав передусім талант коміка, переважно з сатиричним забарвленням: Возний («Наталка Полтавка» Івана Котляревського), Бонавентура, Пеньонжка, Тарабанов, Харко Ледачий («Сто тисяч», «Мартин Боруля», «Суєта», «Паливода XVIII ст.» І. Карпенка-Карого), Голохвостий («За двома зайцями» Михайла Старицького) та ін.; у вокальному репертуарі — Карась («Запорожець за Дунаєм»).
Але з немалим успіхом виступав і в інших амплуа: у героїчних і трагедійних ролях.
У режисерській роботі відзначався надзвичайною докладністю, знав усі п'єси напам'ять, на проби приходив з готовим режисерським примірником, з сумлінним простудіюванням кожної ролі у єдності акторського ансамблю.
Найбільш відомий виставами драм І. Карпенка-Карого. Зі світового репертуару поставив «Розбійників» Й. Шиллера (грав роль Франца Моора), «Урієль Акоста» К. Гуцкова (Державний Народний Театр, 1918 р.) та «Отелло» Вільяма Шекспіра (Театр ім. М.Заньковецької, 1926).
Виховав ціле покоління акторів (Борис Романицький, Варвара Любарт, Андрій Ратмиров, Тетяна Садовська та ін.).
Літературна творчість
Автор комедій: «Лицеміри» (1908) та «Шантрапа» (1914), спогадів «По шляху життя» (1935) і ряду статей з майстерності актора.
Особисте життя
У 1903 році Саксаганський познайомився у Варшаві з Ніною Левченко, яка стала його дружиною. До того від актриси Лідії Квітки мав сина Петра, що ріс із батьком, став інженером. Онук Саксаганського, Богдан Тобілевич, — архітектор. Правнук Петро — російський актор, жив у Москві. Зберігав архів прадіда, який мав бути переданий до Києва, коли там відкриють музей Саксаганського.
Панас Саксаганський був вітчимом Варвари Любарт — згодом народної артистки УРСР.
Вшанування пам'яті
На честь Панаса Саксаганського названо вулиці у містах Києві, Львові, Дніпрі та Кам'янець-Подільському.
У Кривому Розі є район Саксаганський та .
У місті Біла Церква розташований Київський академічний обласний музично-драматичний театр імені П. К. Саксаганського
У Житомирі є провулок Панаса Саксаганського.
14 травня 2019 року, до 160-ліття з дня народження актора, НБУ випустив ювілейну монету, присвячену Панасу Карповичу.
Примітки
- Паращич В. В. Українськалітература. 10 клас. Академічний рівень. Плани конспекти уроків для шкіл з українською мовою навчання.— Х.: Вид-во «Ранок», 2010. — 320 с. — (Майстер-клас). ISBN 978—611–540–560–2. С.56
- Євген Чикаленко відмовився стати гетьманом України // Gazeta.ua. 20.12.2011
- Будинок 1908, в якому проживав Саксаганський П. К. | Звід Історії Памяток Києва. pamyatky.kiev.ua (ru-RU) . Процитовано 2 квітня 2020.
- . Блог города Кривой Рог| Фоторепортажи. 23 травня 2016. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
Джерела та література
- О. Л. Вільшанська. Саксаганський Панас Карпович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 425. — .
- Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 189, 266.
- Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 283.
- Віктор Жадько. У пам'яті Києва. — К., 2007. — С. 33, 67.
- Саксаганський П. К. Статті і спогади про корифея укр. сцени. — Київ; Харків, 1938.
- Саксаганський П. До молодих режисерів. — К., 1940.
- Рильський М. Панас Саксаганський // Наук. записки Інституту мистецтвознавства, фолкльору та етнографії АН УРСР. — К., 1947.
- Чаговець В. П. К. Саксаганський. — К., 1951.
- Тобілевич Б. Саксаганський Панас Карпович|Панас Карпович Саксаганський. — К., 1957.
- Стеценко Л. Панас Саксаганський. — К., 1957.
- Мельничук-Лучко Л. Саксаганський — актор. — Л., 1958.
- Український драматичний театр, т. І. — К., 1967.
- Народний артист Союзу РСР орденоносець Панас Карпович Саксаганський: ст. і спогади про корифея укр. сцени / зб. упорядкував Ю. Мартич; ред. і вступ. ст. О. Корнійчука. — Харків: Мистецтво, 1939. — 115 с.
- Саксаганський П. К. Театр і життя: мемуари / П. Саксаганський; вступ. слово й ред. К. Буревія. — Харків: Рух, 1932. — 192 с.
- Саксаганський, Панас Карпович. По шляху життя: мемуари / П. Саксаганський (П. К. Тобілевич) ; ред. М. Новицький. — Харків: Держлітвидав, 1935. — 230 с.
- Саксаганський П. К. Моя праця над роллю / П. К. Саксаганський. — Київ: Мистецтво, 1937. — 40 с.
- Корифей української сцени Панас Карпович Саксаганський // Театр. — 1936. — вересень-жовтень. — С. 15.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Саксаганський Опанас // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1662. — 1000 екз.
- Про ПАНАСА САКСАГАНСЬКОГО / Програма «Велич особистости» / 161 студія // Відео
- «Проект — Єлисаветградський абрис. Персони українського театру.» Біографія, бібліографія, світлини Панаса Саксаганського та експонатів з фондів меморіального музею М. Л. Кропивницького, а також повнотекстові твори, оцифровані Кіровоградською ОУНБ імені Д. І. Чижевського.
- Саксаганський носив на руках дружину брата // «Газети.ua»14.05.2009
- Панас Саксаганський. Життя і творчість. 1931 Всеволод Чаговець
- Сергей Седых. Артист и художник.
- Саксаганський Панас Електронна бібліотека «Культура України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pana s Ka rpovich Saksaga nskij spravzhnye prizvishe Tobilevich 15 27 travnya 1859 18590527 Kam yano Kostuvate na Hersonshini teper Mikolayivska oblast 17 veresnya 1940 Kiyiv viznachnij ukrayinskij aktor rezhiser dramaturg i pedagog shkoli Marka Kropivnickogo odin z korifeyiv ukrayinskogo pobutovogo teatru V svoyemu scenichnomu psevdonimu Saksaganskij uvichniv batkivshinu materi Yevdokiyi vona pohodila z mistechka Saksagan nini selo Kam yanskogo r nu Dnipropetrovskoyi obl Panas Karpovich SaksaganskijPanas SaksaganskijIm ya pri narodzhenniPanas Karpovich TobilevichNarodivsya15 27 travnya 1859 1859 05 27 Kam yano Kostuvate Bobrineckij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer17 veresnya 1940 1940 09 17 81 rik Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovishePiddanstvoRosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistaktor teatralnij rezhiser dramaturg kinorezhiserVidomij zavdyakiaktor rezhiser dramaturg i pedagogAlma materOdeske vijskove uchilisheBatkoTobilevich Karpo AdamovichMatidBrati sestriSadovska Barilotti Mariya Karpivna Ivan Karpenko Karij i Mikola SadovskijU shlyubi zTobilevich Levchenko Nina MitrofanivnaNagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo Panas Saksaganskij buv predstavnikom vidatnoyi teatralnoyi rodini Tobilevichiv Jogo batko dribnij hersonskij zemlevlasnik Karpo Adamovich Tobilevich mav shistoh ditej Chetvero z nih stali teatralnimi diyachami Mariya Sadovska Barilotti Ivan Karpenko Karij Mikola Sadovskij i najmolodshij Panas Saksaganskij Osvita Panas Tobilevich u molodi roki Pochatkovu osvitu zdobuv u Bobrineckij povitovij shkoli She shkolyarem zahopivsya vlashtuvannyam amatorskih vistav Yak zgaduvav sam Panas Saksaganskij u knizi Dumki pro teatr vid materi diti vpershe pochuli pro teatr Vona znala napam yat usyu Natalku Poltavku i ne tilki znala a j umila nadzvichajno cikavo prokazuvati okremi roli ta vidobrazhati riznih dijovih osib Zavdyaki nashij materi moyi starshi brati sestra Mariya i ya tezh znali vsyu Natalku napam yat Na mene yak i na Mikolu mav velikij vpliv amatorskij gurtok yakim keruvali Marko Kropivnickij i starshij brat Ivan Shkilne kerivnictvo ta j Ivan zaboronyali nam vidviduvati vistavi bo mi tak zahoplyuvalisya teatrom sho zabuvali pro svoyi uroki Todi mi organizuvali vlasnij shkilnij dramgurtok de grali Natalku Poltavku Nazara Stodolyu Moskalya charivnika 1877 roku zakinchiv Yelisavetgradske zemske realne uchilishe Sidiv za odniyeyu partoyu z Yevgenom Chikalenkom U tomu samomu klasi vchivsya Oleksandr Tarkovskij batko poeta Arseniya Tarkovskogo i did kinorezhisera Andriya Tarkovskogo Amatorskij teatr Panas Saksaganskij Scenichnu diyalnist rozpochav u Yelisavetgradi v amatorskomu gurtku pid orudoyu Marka Kropivnickogo Panas Saksaganskij Navchayuchis u starshih klasah ya i Mikola oderzhali dozvil vistupati u amatorskih vistavah spochatku v epizodah a potim u vidpovidalnishih rolyah Na amatorskij sceni u Yelizavetgradi ya tezh mav znachnij uspih koli Kropivnickij viyihav do Odesi meni doruchili jogo roli Ya yih vikonuvav nasliduyuchi zasobom Marka Lukicha bo vidviduyuchi repeticiyi i spektakli ya dobre zapam yatav sobi vsyu maneru grati vsi jogo ruhi intonaciyi i mimiku Kropivnickij buv todi dlya mene idealom aktora i lyudini i ya staranno kopiyuvav jogo Ya vse bilshe perekonuvavsya sho dilo vse zalezhit vid praci sho v praci kriyetsya talant V artista neodminno povinen buti talant Kozhnij artist ye bezperechno skladovoyu chastinoyu ne tilki svoyeyi velikoyi sim yi majstriv hudozhnikiv ale j svoyeyi epohi klasu naciyi suspilstva sho bezposeredno otochuye jogo 1878 roku pishov na vijskovu sluzhbu Odeska yunkerska shkola Sluzhiv u 58 mu Prazkomu pihotnomu polku roztashovanomu v Mikolayevi Brav uchast v ukrayinskih vistavah trupi Chernishova Profesijnij teatr Panas Saksaganskij Panas Saksaganskij 1890 ti roki Profesijne tvorche zhittya rozpochav 1883 roku na sceni Mikolayivskogo teatru pid kerivnictvom Marka Kropivnickogo ta Mihajla Starickogo vikonavshi rol Voznogo u Natalci Poltavci Z 1885 roku u trupi Marka Kropivnickogo z 1888 roku u brata Mikoli Sadovskogo u 1890 1898 ta 1905 1909 rr ocholyuvav Tovaristvo rusko malorosijskih artistiv Vprodovzh 1910 1915 rr gastrolyuvav u turah T Kolesnichenka ta in Z 1912 do 1940 roku Saksaganskij prozhivav u Kiyevi v budinku na vulici Zhilyanskij 96 U 1915 1916 rokah pracyuvav u Tovaristvi ukrayinskih aktoriv pid orudoyu Ivana Mar yanenka z 1916 r u Tovaristvi Ukrayinskih Aktoriv 1918 roku ocholyuvav Derzhavnij narodnij teatr yakij mav zavdannya staviti pobutovij istorichno pobutovij i klasichnij repertuar 29 lipnya 1925 roku vidbulasya prem yera vistavi Ya Mamontova Sho zaginuli rankom Rezhiseri P Saksaganskij L Sabin 18 veresnya 1925 roku RNK USRR nadala Panasu Saksaganskomu zvannya Narodnogo artista respubliki Sporadichno v skladi novostvorenogo Teatru im M Zankoveckoyi z 1926 roku gastrolyuvav u riznih teatrah ostannij raz vistupav na sceni 12 travnya 1935 roku Narodnij artist SRSR 1936 TvorchistPanas Saksaganskij u scenichnomu obrazi 1905 rik Yak aktorovi jomu buv pritamannij realistichno psihologichnij metod roboti nad rollyu iz chitkimi zovnishnimi detalyami Vin mav peredusim talant komika perevazhno z satirichnim zabarvlennyam Voznij Natalka Poltavka Ivana Kotlyarevskogo Bonaventura Penonzhka Tarabanov Harko Ledachij Sto tisyach Martin Borulya Suyeta Palivoda XVIII st I Karpenka Karogo Golohvostij Za dvoma zajcyami Mihajla Starickogo ta in u vokalnomu repertuari Karas Zaporozhec za Dunayem Ale z nemalim uspihom vistupav i v inshih amplua u geroyichnih i tragedijnih rolyah U rezhiserskij roboti vidznachavsya nadzvichajnoyu dokladnistyu znav usi p yesi napam yat na probi prihodiv z gotovim rezhiserskim primirnikom z sumlinnim prostudiyuvannyam kozhnoyi roli u yednosti aktorskogo ansamblyu Najbilsh vidomij vistavami dram I Karpenka Karogo Zi svitovogo repertuaru postaviv Rozbijnikiv J Shillera grav rol Franca Moora Uriyel Akosta K Guckova Derzhavnij Narodnij Teatr 1918 r ta Otello Vilyama Shekspira Teatr im M Zankoveckoyi 1926 Vihovav cile pokolinnya aktoriv Boris Romanickij Varvara Lyubart Andrij Ratmirov Tetyana Sadovska ta in Literaturna tvorchistAvtor komedij Licemiri 1908 ta Shantrapa 1914 spogadiv Po shlyahu zhittya 1935 i ryadu statej z majsternosti aktora Osobiste zhittyaPanas Saksaganskij iz sinom Petrom Tobilevichem 1890 ti rr U 1903 roci Saksaganskij poznajomivsya u Varshavi z Ninoyu Levchenko yaka stala jogo druzhinoyu Do togo vid aktrisi Lidiyi Kvitki mav sina Petra sho ris iz batkom stav inzhenerom Onuk Saksaganskogo Bogdan Tobilevich arhitektor Pravnuk Petro rosijskij aktor zhiv u Moskvi Zberigav arhiv pradida yakij mav buti peredanij do Kiyeva koli tam vidkriyut muzej Saksaganskogo Panas Saksaganskij buv vitchimom Varvari Lyubart zgodom narodnoyi artistki URSR Vshanuvannya pam yatiYuvilejna moneta NBU prisvyachena Panasu Saksaganskomu Memorialna doshka na Zhilyanskij vulici v Kiyevi de z 1912 po 1940 rik prozhivav Saksaganskij vkradeno 2018 roku Nadgrobok Panasa Saksaganskogo na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi Na chest Panasa Saksaganskogo nazvano vulici u mistah Kiyevi Lvovi Dnipri ta Kam yanec Podilskomu U Krivomu Rozi ye rajon Saksaganskij ta U misti Bila Cerkva roztashovanij Kiyivskij akademichnij oblasnij muzichno dramatichnij teatr imeni P K Saksaganskogo U Zhitomiri ye provulok Panasa Saksaganskogo 14 travnya 2019 roku do 160 littya z dnya narodzhennya aktora NBU vipustiv yuvilejnu monetu prisvyachenu Panasu Karpovichu PrimitkiParashich V V Ukrayinskaliteratura 10 klas Akademichnij riven Plani konspekti urokiv dlya shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya H Vid vo Ranok 2010 320 s Majster klas ISBN 978 611 540 560 2 S 56 Yevgen Chikalenko vidmovivsya stati getmanom Ukrayini Gazeta ua 20 12 2011 Budinok 1908 v yakomu prozhivav Saksaganskij P K Zvid Istoriyi Pamyatok Kiyeva pamyatky kiev ua ru RU Procitovano 2 kvitnya 2020 Blog goroda Krivoj Rog Fotoreportazhi 23 travnya 2016 Arhiv originalu za 4 veresnya 2017 Procitovano 10 grudnya 2016 Dzherela ta literaturaO L Vilshanska Saksaganskij Panas Karpovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 425 ISBN 978 966 00 1290 5 Viktor Zhadko Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 189 266 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 283 Viktor Zhadko U pam yati Kiyeva K 2007 S 33 67 Saksaganskij P K Statti i spogadi pro korifeya ukr sceni Kiyiv Harkiv 1938 Saksaganskij P Do molodih rezhiseriv K 1940 Rilskij M Panas Saksaganskij Nauk zapiski Institutu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi AN URSR K 1947 Chagovec V P K Saksaganskij K 1951 Tobilevich B Saksaganskij Panas Karpovich Panas Karpovich Saksaganskij K 1957 Stecenko L Panas Saksaganskij K 1957 Melnichuk Luchko L Saksaganskij aktor L 1958 Ukrayinskij dramatichnij teatr t I K 1967 Narodnij artist Soyuzu RSR ordenonosec Panas Karpovich Saksaganskij st i spogadi pro korifeya ukr sceni zb uporyadkuvav Yu Martich red i vstup st O Kornijchuka Harkiv Mistectvo 1939 115 s Saksaganskij P K Teatr i zhittya memuari P Saksaganskij vstup slovo j red K Bureviya Harkiv Ruh 1932 192 s Saksaganskij Panas Karpovich Po shlyahu zhittya memuari P Saksaganskij P K Tobilevich red M Novickij Harkiv Derzhlitvidav 1935 230 s Saksaganskij P K Moya pracya nad rollyu P K Saksaganskij Kiyiv Mistectvo 1937 40 s Korifej ukrayinskoyi sceni Panas Karpovich Saksaganskij Teatr 1936 veresen zhovten S 15 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSaksaganskij Opanas Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1662 1000 ekz Pro PANASA SAKSAGANSKOGO Programa Velich osobistosti 161 studiya Video Proekt Yelisavetgradskij abris Personi ukrayinskogo teatru Biografiya bibliografiya svitlini Panasa Saksaganskogo ta eksponativ z fondiv memorialnogo muzeyu M L Kropivnickogo a takozh povnotekstovi tvori ocifrovani Kirovogradskoyu OUNB imeni D I Chizhevskogo Saksaganskij nosiv na rukah druzhinu brata Gazeti ua 14 05 2009 Panas Saksaganskij Zhittya i tvorchist 1931 Vsevolod Chagovec Sergej Sedyh Artist i hudozhnik Saksaganskij Panas Elektronna biblioteka Kultura Ukrayini