Ця стаття містить текст, що не відповідає . (липень 2019) |
Нижче наведений список пам'ятників Ужгорода, обласного центру Закарпатської області.
Пам'ятники
Фото | Назва | Розташування | Інформація про пам'ятник |
---|---|---|---|
Пам'ятник Марії-Терезії | Сквер Марії-Терезії, вулиця Капітульна, 4а/6 | Ініціатором відкриття пам'ятника стала родина Панових та Мукачівська греко-католицька єпархія на чолі з єпископом Міланом Шашіком, який провів обряд освячення. Скульптура роботи архітектора Богдана Томашевського. Матеріал - бронза. | |
Памятник Томашу Масарику | вулиця Гойди, 30 | Бронзовий бюст президенту Чехословацької Республіки Томашу Масарику, до складу якої у 1920—1939 роках входил Закарпаття, встановлений 2002 р. Скульптор — Йозеф Вайце. | |
Памятник Мілану Растіславу Штефанику | площа Дружби Народів, біля транспортного мосту ім. Т. Масарика | В сквері на площі Дружби Народів, відразу за автобусною зупинкою встановлено пам'ятник Генералу Мілану Растіславу Штефанику, який був засновником Чехословацької республіки, видатним вченим, відомим політичним діячем, астрономом, військовим міністром. Растіслав Штефанік був вірним соратником Томаша Гарріга Масарика, сквер і погруддя якого знаходяться поруч, з боку набережної Незалежності. Поруч розташоване Генеральне консульство Словацької республіки. Скульптор Василь Роман. | |
Пам'ятник Августину Волошину | Бронзовий пам'ятник президенту Карпатської України Августину Волошину, встановлений 2002 р. Він створений рукою скульптора М. Михайлюка, але дехто вказує на В. Олашина. Надпис на пам'ятнику це спростовує. Над пам'ятником також працював архітектор П. Гайович. | ||
Палісадник хімічного факультету держуніверситету, вул. Фединця, 53 | У сквері навпроти входу в УжНУ 3 жовтня 1909 року було встановлено перший в місті пам'ятник угорському поету Габору Дойку (1769—1796), який неповний рік викладав в Ужгородській гімназії, тяжко захворів і несподівано швидко помер, був похований на Кальварії. В радянський час, погруддя зберігалося у краєзнавчому музеї до 1994 року. Скульптуру виготовив ужгородський художник Едмунд Самовольский. Матеріал: мармур, бетон. | ||
Київська набережна. На площі перед входом до обласного музичного драмтеатру ім. братів Шерегіїв | Відлитий у бронзі монумент Олександру Духновичу. Встановлений в 1998 р. Автор — М. Белень. | ||
Пам'ятник Тарасові Шевченку | в центральній частині міста | Бронзово-андезитовий пам'ятник Тарасу Шевченку в партерному сквері неподалік обласної державної адміністрації встановлений 9 березня 1999 р., в день 185-ї річниці від дня народження поета. Скульптор — М. Михайлюк та архітектор В. Лезу, а ініціатором його створення виступила громадськість, котра за сприяння обласної державної адміністрації, обласної ради, Ужгородського міськвиконкому, Ужгородської райдержадміністрації та завдяки ряду пожертв понад 200 підприємств, установ, організацій, 129 навчальних закладів і 80 окремих громадян області спромоглася зібрати кошти на його відкриття. | |
Сквер на площі Шандора Петефі | Встановлено бронзовий пам'ятник Шандору Петефі у 1990 році. Автор — Ференц Бені. | ||
біля облфілармонії в однойменному парку на пл. Є. Фенцика (поруч з пл. Театральна). | Попри активну релігійну та політичну діяльність Євгена Фенцика, його бюст пережив всі режими, які пройшли Ужгородом. Автор — Олена Мондич-Шиналі. Урочисте відкриття пам'ятника з мармуру та вапняка відбулось 16 травня 1926 р. | ||
Урочисте відкриття пам'ятника художнику Ігнатію Рошковичу відбулося 19 листопада 2012 року. На відкритті пам'ятника були представники творчої еліти міста, автор скульптури Михайло Колодко та генеральний консул консульства Угорщини в Ужгороді Йожеф Бочкаї. Скульптуру розмістили біля сходів на перетині площі Театральної та сучасної набережної Незалежності, яка за часів Австро-Угорщини носила ім'я митця. Ідентичний пам'ятник було презентовано в Будапешті, що підкреслює культурний та історичний зв'язок між Будапештом та Ужгородом. Символічно є також те, що обидві скульптури встановлені на набережних (одна на набережній Дунаю, інша на набережній Ужа). У обох на мольберті роботи з видом на головні мости — пішохідний міста Ungvar, та знаменитий будапештський Széchenyi lánchíd. Скульптури встановлені на фоні історичних для кожного міста комплексу будівель — в Будапешті Королівський палац, в Ужгороді Korona szalloda (готеля угорської корони). | |||
Сквер-альпінарій біля пл. Жупанатської — вул. Довженка в центрі міста | У центрі альпінарію, на лавиці біля озерця, задумливо сидять дві знакові для краю постаті — Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай — відомі художники, засновники закарпатської школи живопису. Пам'ятник було відкрито у 1993 році. Скульптор Олійник М. Матеріал: бронза. | ||
Скульптура Енді Воргола | у сквері Поп-Арту перед готелем «Емігрант» по вул. Митна, 31 (біля «Падіюну» та стадіону «Авангард»). | 28 жовтня 2016 року в Ужгороді урочисто відкрили жанрову скульптуру, присвячену всесвітньовідомому митцю, засновнику поп-арту Енді Воргола. Робота виконана у незвичній для скульптур техніці — зварювання металевих прутів. Зварив сотні металевих прутів коваль Василь Криванич. Скульптура у повний зріст, а у її руці — металевий фотоапарат, в який вмонтовано справжню камеру, за допомогою якої кожен може зробити селфі з «митцем». Для цього облаштували спеціальну фотозону — розмістившись у знаменитій бляшанці супу Campbell's, можна отримати фото, зроблене фотоапаратом, який вмонтовано у монумент. Камера під'єднана до комп'ютерної техніки у готелі біля скульптури. | |
Бюст Андрія Новака | вулиця Капушанська (Перемоги) 22 | Щоб увіковічнити пам'ять керівника лікарні, у 1923 році з нагоди 50-ліття громадської та професійної діяльності Андрія Новака справа при вході до корпусу «Б» йому встановили меморіальну дошку з чорного мармуру, на якій золотими літерами викарбувано руською, чеською та угорською мовами слова вдячності. А на бетонній долівці при вході в павільйон виписано цифри: «1913». Новий акт увіковічнення імені видатного лікаря та керівника відбувся у 2003-му у скверику перед будівлею корпусу «Б» з ініціативи та коштом співробітників лікарні встановили бюст Андрія Новака роботи скульптора Михайла Михайлюка. | |
Пам'ятник жертвам Першої Світової війни | площа Егана, сквер Миру | З ініціативи чехословацької влади було зведено семиметрову вапнякову піраміду — Монумент миру. Обеліск планували відкрити 11 листопада 1938 року — до 20-ї річниці закінчення Першої світової, але не встигли. Згідно з Віденським арбітражем, 10 листопада частина краю разом з Ужгородом перейшла до Угорщини. Згодом, коли Закарпаття окупувала радянська влада, на обеліск почепили барельєф Маркса. І спромоглися його зняти аж у 2015 році. | |
Пам'ятник Хачкар | на Київській набережній біля Закарпатського обласного драмтеатру | 24 квітня 2015 виповнилося 100 років жахливої трагедії ХХ століття, геноциду мільйонів вірмен Османською імперією. Пам'ятний знак Хачкар — вірменський пам'ятник з дорогоцінного вулканічного каменю із зображенням хреста. Всього таких вірменських пам'ятних знаків виготовлено близько 15 тисяч по всьому світу. | |
Пам'ятник репресованим краянам | у сквері Небесної Сотні на вулиці Ракоці | Щороку у третю неділю травня в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій. Розмістили його символічно: у сквері навпроти приміщення колишнього КДБ (нині СБУ) — установи, яка за наказом вищих чинів Радянського Союзу прирекла на смерть тисячі наших краян. Автором пам'ятника з каменю та бронзи став відомий на Закарпатті скульптор Василь Олашин, котрий продумав кожен символ, зображений на колоні. Так, на будівлю колишнього КДБ «дивляться» шухляди, в яких зберігаються справи на безвинних людей, а увінчують колону бронзові птахи, які символізують душі загиблих, що рвуться до небес. Автором пам'ятника з каменю та бронзи став відомий на Закарпатті скульптор Василь Олашин, На колоні роміщено шухляди, які «дивляться» на будівлю колишнього КДБ. В них зберігаються справи на безвинних людей, а увінчують колону бронзові птахи, які символізують душі загиблих, що рвуться до небес. | |
пл. Кирила і Мефодія біля готелю «Інтурист Закарпаття» | Встановлений 2001 року, автор – І. Бровдій | ||
Пам'ятник жертвам Голокосту | біля будівлі Закарпатської обласної філармонії (колишня синагога) | В Ужгороді 9 жовтня 2016 року, відкрили пам'ятник жертвам Голокосту. Відкриття меморіалу відбулося в рамках фестивалю єврейської культури, що проходив в місті 7—9 жовтня. Пам'ятна композиція виготовлена за задумом закарпатського скульптора Михайла Колодко та архітектора Петра Сарваша у вигляді стели, що складається з сотень металевих зірок, які вручну викували майстри ковальської справи Василь Криванич і Степан Руснак. В основі пам'ятника викладена величезна зірка Давида. | |
на набережній Незалежності, біля медичного факультету УжНУ | 24 листопада — День пам'яті жертв голодоморів, його відзначають щочетвертої суботи листопада. Монумент «Свіча пам'яті» вшановує пам'ять жертв злочину геноциду проти Українського народу у 1932—1933 роках. Композицію створив столичний скульптор Ігор Гречаник. У 2016 році біля медичного факультету УжНУ до роковин Голодомору розмістили символічний камінь, а в листопаді 2018 року на його місці встановили монумент. | ||
Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» — військове кладовище | вул. Героїв | В Ужгороді на історичному кладовищі, яке існує вже не одне сторіччя — «Кальварія», в 1945 р. споруджено меморіал «Пагорб Слави» з могилами воїнів Червоної Армії, що загинули в боях за визволення Закарпатської України від фашистських загарбників у другій світовій війні. Народна Рада Закарпатської України видала постанову про спорудження в Ужгороді та інших населених пунктах пам'ятників воїнам, що загинули в боях за визволення області. 2 травня 1945 року після багатотисячного мітингу на мальовничому пагорбі в Ужгороді поклали перші камені у фундамент меморіального комплексу, який відтак одержав назву Пагорб Слави. Тут провели планування території, відлили надмогильні пам'ятники, спорудили сходи, металеву браму й огорожу, виготовили гранітні, андезито-базальтові та мармурові плити для головних споруд, посадили декоративні кущі, дерева і квіти. При вході на кладовище з обох боків на постаментах установлено два танки. Меморіальний комплекс на Пагорбі Слави споруджений за проектом військового інженера С. Юсова бригадами Ф. Ірша, Т. Дидрика, Й. Білака. У квітні-травні 1965 р. Меморіал доповнений стелою та обеліском на могилі Невідомого солдата, які були виконані за проектом В. Сікорського. Урочисте відкриття обеліска й запалення вогню відбулося 8 травня 1965 року з нагоди 20-річчя Перемоги. Всього на Пагорбі Слави у 217 братських могилах поховано 924 бійців та офіцерів Радянської армії. Він став найбільшим військовим кладовищем на Закарпатті. | |
Пам'ятник героям угорської революції та визвольної боротьби 1956 року і жертвам комуністичних диктатур | у сквері поруч з комплексом «Совине гніздо» (на розі вулиць Ракоці та Крилова), напроти колишньої будівлі КДБ | 19 березня 2016 року було урочисто відкрито цей пам'ятний знак. Скульптор Михайло Колодко. Символізм скульптури інтригує: шматок бетону, що символізує "Берлінську стіну" з вкрапленнями з гільз та написом 1956 як дата початку розпаду тоталітарного радянського режиму. Матеріал: бетон, бронза та мідь. Як відомо, революція в Угорщині розпочалася 23 жовтня 1956 року маршем протесту студентів та представників інтелігенції в Будапешті, який переріс спочатку в зіткнення, а потім у збройне протистояння між демонстрантами та Службою угорської держбезпеки. Повстання було жорстоко придушене радянськими військами за участі органів державної безпеки Угорщини. Жертвами революції стали більше 26 тис. угорців та близько 700 радянських солдатів. Майже 25 тисяч людей отримали поранення. Упродовж кількох наступних років було винесено сотні смертних вироків повстанцям, сотні тисяч людей потрапили за ґрати. Події в Угорщині мали відлуння і на Закарпатті. Мешканці краю симпатизували повстанцям. У Берегові, Виноградові та Ужгороді, у багатьох селах представники інтелігенції, студенти формували групи протесту, які розповсюджували листівки із засудженням радянської агресії, інформували населення про події в Будапешті, організовували марші протесту проти радянських військ, які перетинали Закарпаття і рухалися в бік Угорщини. | |
Пам'ятник | Православна набережна | На Православній набережній у місті Ужгороді знаходиться монумент, присвячений закарпатцям, загиблим на війні в Афганістані. Він являє собою великий гранітний хрест, який лежить на землі. У голові хреста стоїть скульптура жінки, котра молиться за синів-афганців, — скорботної матері, а в основі — плита з іменами загиблих. Автор роботи — скульптор В. Олашин. Матеріал, з якого зроблено пам'ятник: метал, андезит, мармурова крихта. 1995 р. в. 53 закарпатця не повернулися в рідні домівки з Афганської війни, п'ятеро пропали безвісти, 60 осіб стали інвалідами — така сумна статистика. Саме про це нагадує скульптура, відома в Ужгороді як «Скорботна мати». Щороку 15 лютого влада Ужгорода і його мешканці вшановують пам'ять полеглих хвилиною мовчання, військовими залпами і квітами, які покладають до пам'ятника. 15 лютого — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (з 2004 року). Дату приурочено до річниці виведення радянських військ з Афганістану. | |
Меморіал загиблим на Донбасі бійцям АТО | на площі Віталія Постолакі | 28 червня 2016 р. було відкрито пам'ятник загиблим воїнам АТО. Меморіал складається з трьох гранітних плит з вигравіруваними іменами та прізвищами загиблих закарпатців, які загинули під час військових дій на сході України. Зокрема, пам'ятник присвячений 18 загиблим воїнам АТО, всі вони уродженці Ужгорода, Чопа або Ужгородського району. На зворотному боці плит зображені Ісус Христос, Божа Матір, а також деякі картини боїв. У розробці меморіалу взяли участь два архітектора, а також військові. | |
Монумент пам'яті воїнів, що загинули у війні з Росією | Пагорб Слави | Монумент на честь загиблих на сході України закарпатських воїнів урочисто відкрили та освятили в Ужгороді 1 листопада 2018 р. у День пам'яті померлих. Над монументом працювали Василь Олашин та архітектор Федір Осташ. Скульптор В. Олаши розповів про символізм, закладений у монументі. Зокрема, за основу стилізовано три ялинки в образ міцної карпатської скелі. Нанесено 6 рельєфів, де показано теми народження, шкільного періоду, студентства, проводів воїна в армію, а центральний рельєф — воїни, волонтери, діти. Зображено також дівчинку з ведмедиком — символ Карпат. Автор вписав у композицію і герби Закарпаття та України. Жінка-мати у закарпатському одязі ніби каже: скільки б на нас не нападали, ми будемо народжувати захисників України. Митець попросив започаткувати традицію: «Хто прийде сюди — має погладити ведмедика і загадати, аби був мир. Якщо це зроблять тисячі людей зі щирим серцем, то ми зупинимо війну». | |
Перехрестя вулиць Волошина та Корзо (буд. 20) в центрі міста | Встановлений 2010 року Михайлом Колодко, присвячений реальному жителю міста, дяді Колі, який протягом 40 років вмикав старі ужгородські електричні ліхтарі. На драбині біля ліхтаря. Зосереджений, в окулярах і капелюсі. І — бронзовий. Він є однією з візитівок Ужгорода, оберегом його центральних вулиць, доглядачем ліхтарів, що вмикаються тепер автоматично і добрим другом ужгородців. | ||
Ротарі парк в центральній частіні міста, вул. Митна–пл. Дружби Народів–Студентська наб., біля транспортного мосту ім. Масарика | У 2013 (2001) р. з'явилася арка з написом «Ротарі парк». На території парку є пам'ятник, на якому зображена постать оголеного чоловіка. Пам'ятник встановлено на честь героїв-чорнобильців, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Автор Василь Олашин. | ||
Біля обласної прокуратури на вулиці Коцюбинського (Православна набережна) | та пам'ятник працівникам прокуратури скульптора М. Беленя. На відкритті останнього у 2011 р скульптор розповів: «У цій скульптурі вміщено слов'янський світ, а його символ — лист липи. Тут віднайдете символічні знаки — перше зображення людини-птаха та перше зображення тризубу». | ||
Загиблим працівникам органів внутрішніх справ Закарпатської області | Православна набережна | Ще один подібний монумент присвячений загиблим закарпатським міліціонерам. На гранітній плиті біля нього висічені прізвища вісімнадцяти померлих під час виконання службових обов'язків міліціонерів. Автор — М. Белень. Біля пам'ятника у 2017 р. висадили два десятки сакур. | |
Пам'ятник героям чеської та словацької революції та визвольної боротьби 1968 року і жертвам комуністичних диктатур | у сквері поруч з комплексом «Совине гніздо» (на розі вулиць Ракоці та Крилова), напроти колишньої будівлі КДБ | 27 червня 2023 року було урочисто відкрито цей пам'ятний знак. Скульптор Роман Мурник. Символізм скульптури інтригує: символічний кривавий "залізний занавіс" з вкрапленнями з гільз та звисаючим викованим написом 1968 як дата символічної тріщини у тоталітарному радянському режимі. Матеріал: залізо, сталь та мідь. Як відомо, революція в тодішній Чехословаччині розпочалася у січні 1968 року і завершилася 21 серпня 1968 року, а 27 червня 1968 року у празькій газеті «Literárne listy» письменник Людвік Вацулік опублікував маніфест «Дві тисячі слів, звернених до робітників, селян, службовців, науковців, митців та інших», який підписали багато відомих громадських діячів, у тому числі (Їржі Ганзелка). У цьому зверненні вітався «процес демократизації», «прогресивне крило» чеських комуністів та свобода слова, засуджувалась партійна бюрократія, «старі сили» та можливе втручання «іноземних сил». Жертвами революції стали тисячі чехів та словаків. Упродовж кількох наступних років було винесено сотні смертних вироків повстанцям, сотні тисяч людей потрапили за ґрати та мігрували з країни. Події в Чехії та Словаччині мали відлуння і на Закарпатті. Мешканці краю симпатизували повстанцям. У Мукачеві та Ужгороді, у багатьох селах представники інтелігенції, студенти формували групи протесту, які розповсюджували листівки із засудженням радянської агресії, інформували населення про події в Празі, організовували марші протесту проти радянських військ, які перетинали Закарпаття і рухалися в бік Чехословаччини. |
Міські скульптури
Фото | Назва | Розташування | Інформація про пам'ятник |
---|---|---|---|
Геракл-Геркулес | При вході до Ужгородського замку, вул. Капітульна, 33 | Геркулеса–Геракла, який от-от подолає отруйну Лернейську гідру. Скульптура виготовлена в 1842 р. тут же, в Унгварі (автор В. Кінне) | |
Погруддя графа Міклоша Берчені та графині Крістіни Чакі | Ужгородський замок, вул. Капітульна, 33 | 13 жовтня 2012 року в Ужгородскому замку урочисто відкрили бронзове погруддя Міклоша Берчені роботи угорського скульптора Лайоша Дьорфі. Лайош Дьорфі, довго шукав на території замку місце, де би вписався пам'ятник графу Берчені. Й знайшов його в одній з ніш у внутрішньому дворику, де, ймовірно, за часів проживання там Міклоша Берчені розміщувалися скульптури. В листопаді 2013 року поруч з'явилося погруддя його дружини — графині Крістіни Чакі. Вважається, що саме це подружжя перетворило Ужгородський замок із звичайного провінційного укріплення у помпезний графський осідок, великосвітський центр культурного й політичного життя кінця XVII — поч. XVIII століття. | |
Пам'ятний камінь - жертвам нацизму | вулиця Добрянского | ||
Гермес-Меркурій | При вході до Ужгородського замку, на узбіччі стежки. Вул. Капітульна, 33 | Залізну скульптуру сидячого юнака відлили, ймовірно, на знаменитому фрідєшівському залізоплавильному заводі в ХІХ ст. | |
Пам'ятник жертвам Першої світової війни | мікрорайон Радванка, поруч із кладовищем та вул. Стефаника. | Стела зведена у перші післявоєнні роки, на ній викарбувані імена місцевих мешканців, які загинули в ході бойових дій. | |
Пам'ятний знак «борцям за свободу і незалежність України» | У центрі Ужгорода на Народній площі біля ректорату УжНУ | В Ужгороді в жовтні 2017 року урочисто відкрили пам'ятний знак «Героям за свободу і незалежність України». Проект розробили вчені кафедри міського будівництва і господарства Ужгородського національного університету. А сам пам'ятний знак став подарунком місту від університету в рамках святкування 72-ї річниці створення навчального закладу. У цьому пам'ятному знаку втілено частинку Карпатських гір, адже камінь був використаний місцевий, його привезли з села Камʼяниця Ужгородського району. В проекті не використано жодного штучного елемента. | |
Пам'ятний знак Небесній сотні | на території обласного протитуберкульозного диспансеру, вул. Нахімова, 4 | В Ужгороді 3 квітня 2014 року освячено пам'ятний знак Небесній сотні як символу незламності та єдності українців. Встановлення цієї пам'ятної відзнаки є символічною у своєму виконанні: «Це не простий камінь — на Закарпатті його називають „сліпак“. Це камінь, який не має тріщин, який не можна розбити, фактично — суцільний моноліт. І це дуже символічно, адже люди які загинули за Україну, за майбутнє, боролися за монолітність нашої держави за єдність нашого народу». | |
Пам'ятний знак Карпатським січовикам | на вул. Капушанській, на кладовищі, де поховані січовики | 13 березня 2014 р. в Ужгороді встановили пам'ятний знак Карпатським січовикам, до кінця літа на його місці мав з'явитися пам'ятник. | |
Монумент захисникам України | на території Ужгородського військового комісаріату | Цей пам'ятник символізує вірність військовій присязі. Мужність і героїзм всіх захисників української землі. Він присвячується тим, хто виконав і виконує військовий обов'язок із захисту незалежності і недоторканості нашої держави. Згодом пам'ятник доповнять прізвищами закарпатських полеглих воїнів. Дата встановлення: 6 грудня 2016 року. | |
Погруддя | біля нового хірургічного корпусу обласної клінічної лікарні ім. А. Новака | 17 листопада 2014 р. в Ужгороді відкрили погруддя видатного закарпатського хірурга Олександра Фединця. | |
Пам'ятний монумент з флагштоком | площа Богдана Хмельницького | 24 серпня 2021 року встановлено флагшток із металу, з покриттям гарячим хромом, заввишки 30 метрів, змонтувати його мають за телескопічним принципом, вгорі завершуватиметься тризубом. Полотнище самого прапора – розміром 6 на 10 метрів. Основа під флагштоком є залізобетонною, мощення довкола – із сірого граніту, підпірна стінка зі світлого граніту. Позаду майданчик для велосипелистів. | |
На території Закарпатського краєзнавчого музею (Ужгородський замок), вул. Капітульна, 33 | Під час повстання куруців під приводом Ференца ІІ Ракоці в 1703 році, за легендою, саме турул приніс шаблю князю Ракоці — і перемогу повстанцям в першому переможному бої з австрійськими військами поблизу містечка Вилок. Через 200 років після битви (1903) на її місці встановили 18-метровий обеліск, увінчаний бронзовим турулом. Пам'ятка була демонтована після Другої світової війни (відновлена в 1989 р.), а скульптура сокола потрапила до Закарпатського краєзнавчого музею. Не збереглася шабля, яку Турул колись тримав у дзьобі. | ||
між гімназією та ЦНАП | Не дуже помітний через високу траву пам'ятник монументального мистецтва «Земля» скульптора М. Михайлюка та архітектора В. Лезу. За історичними відомостями він зведений в 1987 році в зв'язку святкуванням проголошеного ООН Дня Землі. | ||
Скульптура «Крилатий ведмідь з глобусом» | вхід до готелю «Інтурист-Закарпаття», площа Кирила і Мефодія, 5 | В 2007 році крилатий ведмідь став візитівкою Ужгорода. Навіть було оголошено конкурс на найкращу назву для ведмедя. Його ім'я — Аметур. Майстри Іван Цубина (в деяких джералах: Дубина), Михайло Колодко та Олександр Єлізаров. Вага бронзової скульптури 250 кг, висота — 1 м. У скульптурі головними є три моменти: це ведмідь, герб і глобус. Скульптура крилатий ведмідь — символ Закарпаття та охоронець готелю «Інтурист». Бурий ведмідь — Символ Закарпаття (на постаменті є герб області) вирішили з допомогою крил «відірвати від землі» й відправити в подорож світом. Саме крила символізують дорогу і мандри. Глобус, на якому він тримає свою сильну, але добру лапу, символізує різноманіття країв, з яких приїжджають гості до міста, а також — мандри. Скульптура вже отримала власну легенду: Людина, яка мріє про подорож або відпочинок, може потриматися за крила ведмедя, і загадане бажання обов'язково здійсниться. | |
Скульптура «Глобус Ужгорода» | в історичній частині Ужгорода по вулиці Корзо, 20 біля Кафе «Астіка» | На кованій кулі відлито мінімізовані рельєфні зображення давніх вулиць і будівель міста, а також історичних пам'яток Ужгорода. Автор і виконавець такої окраси міста — скульптор-архітектор Олексій Шамшура. Створили глобус умільці ковальської майстерні «Безик-майстер». 2012 рік встановлення Глобусу. | |
Скульптура «Глобус» або «Наука і Всесвіт» | перед історичним факультетом УжНУ | 13 жовтня 2015 року перед історичним факультетом УжНУ — презентували нову пам'ятку — глобус. Подію приурочили до 70-річчя університету. Ужгородський скульптор Олексій Шамшура запевняє: витвір мистецтва має символічне значення. Мовляв, на глобусі розташовані континенти і окреме місце призначене для Ужгорода. Від міста розходяться промені по всьому світу: це алюзія на студентів, які після завершення університету працюють у різних куточках планети. Також зображено символ УжНУ: альма-матер готова приймати спудеїв не тільки з України, а й з-за кордону. До відкриття нової скульптури долучився стоматологічний факультет. встановили пам'ятний знак «Наука і Всесвіт» (бронзовий «науковий» глобус), встановлений з нагоди 70-річчя Ужгородського Національного університету біля будівлі ректорату УжНУ, в Ужгороді, 15 жовтня 2015 р. Автор бронзового «наукового» глобусу — скульптор Олексій Шамшура. | |
Шовдарю
Кавовий ведмідь | корчма-музей «Деца у Нотаря», вул. Гагаріна, 98 (мкр Дравці). | Оригінальні та незвичайні пам'ятники можна побачити в корчмі-музеї. Наприклад, єдиний у світі пам'ятник, що присвячений культовій закарпатській страві — шовдарю відкрили у відомій корчмі у 2010 році. Він виготовлений з дерева народними майстрами з сусідніх сіл. Ініціатором його спорудження виступив Баранинський сільський голова Павло Чучка. Шовдарь — так на Закарпатті називають окіст, спеціальним чином засолену та копчену свинячу ногу. У краї вважають: якщо в хаті є шовдарь, значить тут живуть добрі господарі. Оригінальний, найбільший в Україні пам'ятник квасолі відкрили на фестивалі «Закарпатська пасуліада» у 2011 році. Адже квасоля споконвіку була щоденною стравою у меню місцевої кухні, ба, навіть на пам'ятній табличці в «Деці» значиться, що боби — основна їжа європейців до картопляної доби, а на самому пам'ятнику викарбувані також імена славних бобів — таких, як Боб Марлі, Боб Ділан, пес Бобик, Іво Бобул… На вході вас зустріне незвичний швейцар… про це читайте у рубриці коваманія по-ужгородські. | |
Сонячний годинник | площа Андрея Бачинського, 2, | Під час реставраційних робіт греко-католицького собору у 2010 році на одній з фасадних стін у внурішньому дворі помітили гномон. Він свідчив про те, що колись тут був і діяв сонячний годинник. Намалювали його ще у XVIII столітті, але згодом пам'ятку втратили — сонячний годинник зафарбували у радянські часи. Зображення знову відновили. Над реставрацією працювали художники, астрономи та географи. Аби годинник показував точний час, коли на нього падає сонце — проводили спеціальні розрахунки, і тепер з 5 години ранку до 16 дня цей дивовижний пристрій точно вказує годину. Довкола «циферблату» відновлено напис «Час розкидувати каміння, і час збирати каміння». Це, до слова, перший (і один із трьох наявних) в області відреставрований сонячний годинник. | |
Скульптура Святого Яна Непомуцького | біля входу на Кальварію | Для Ужгорода постать Яна Непомуцького — знакова. Монумент святому, який у католицькій традиції є покровителем таємниці сповіді, а в пізнішому трактуванні — охоронцем мостів, млинарів і рибалок, 230 років тому був першим пам'ятником просто неба у місті. Тож його можна вважати й заступником та покровителем міста. Скульптура мала непросту історію: кілька разів переносилася, відновлювалася, руйнувалася, згодом загубилася. У 2011-му році завдяки меценатам святого Яна повернули до міста. Презентував пам'ятник автор — скульптор Михайло Колодко на Великдень, але, повністю завершити монтаж зміг тільки 24 травня, тоді ж і освятили скульптуру. Скульптурна композиція відображає різні епохи Ужгорода. Старовинні колони символізують угорський період в місті, — адже це Будапештське лиття 19 століття, чеський період уособлює сам Ян Непомуцький, адже він є покровителем Чехії, а скляний купол з матового скла над святим — це вже сучасність. В руках святий Ян Непомуцький тримає пальмову гілку — знак мученицької смерті. Пам'ятник чеському святому, священику, мученику Яну Непомуцькому. | |
Біля обласної прокуратури на вулиці Коцюбинського (наб. Православна) | Тут можна побачити одразу два пам'ятники — пам'ятний хрест, встановлений на честь 2000-річчя Різдва Христового. | ||
Скульптура кавоману | біля входу до кафе «Старе місто», вул. Фединця, 36 | Пам'ятники кавоману, кавовій чашці та кавовому ведмедику. Ужгородці кажуть, що «все починається з кави — ранок, справи, кохання…». Кований дядько в капелюсі з тростиною неспішно і посміхаючись напевно вам п'є ранкову каву. | |
Скульптура Кавовій Фінджі | Собранецька (Mocafe) | Оригінальна кавова чашка, або «фінджа» (місцевим діалектом) під нахилом, із неї витікає смачнючий напій, викликаючи море емоцій у кавових гурманів. | |
Скульптура Святої Гізелли | в ніші на фасаді музичного училища ім. Задора, по вул. Волошина, 13. | Ужгородське державне музичне училище імені Д. Є. Зáдора розташовано в старовинній двоповерховій споруді колишнього дівочого римо-католицького ліцею святої Гізелли, збудованого у 1902—1907 роках. Фронтон будинку прикрасила статуя покровительки навчального закладу та угромовний надпис «Gizella-ház» («Будинок Гізелли»). Гізелла (близько 985—1065 рр.) за свідченням історичних джерел, була дружиною першого угорського короля Іштвана, підтримувала розвиток освіти, а після своєї смерті — оголошена святою. Стиль споруди: сецесія (змішання різних стилів). У 1972 році добудовано новий чотириповерховий корпус з великим концертним залом, сучасними навчальними аудиторіями та адміністративною частиною. | |
Чотири жіночі скульптури | вул. Небесної сотні, (Уральська) 6 | Пам'ятка архітектури 1934-1936 років, де розташовано Закарпатське управління Нацбанку України. На будинку є 4 скульптури. | |
Дві скульптури | на вході до будівлі на пл. Народній, 5 | По правій стороні площі — дім, в якому діяв суд Підкарпатської Русі. Портал будівлі прикрашала скульптура Феміди — богині правосуддя. Тепер розмістились товариство Знання, Обл. Профспілка. Вхід прикрасили скульптурами муз. | |
Ведмідь із автозапчастин | вул. Легоцького | Так при вході в одну з «авторазборок» з'явилася якісно виконана «скульптура» символу Закарпаття. Скульптура зроблена з деталей запчастин автомобілів. Навряд чи цей витвір можна назвати туристичною родзинкою, скоріше якісною саморекламою, але впевнено можна сказати, що автолюбителі, маленьки хлопчики та серйозні чоловіки оцінять цей витвір на «5». | |
Скульптура-хрест "Боже бережи Ужгород" | вул.Стрільнична | Символічний білий хрест з написом українською мовою "Боже бережи Ужгород", що оюріс плющем на камені з невеличким гротом де знаходиться скульптура Діви Марії. Автор - Михайло Колодко. | |
Путівник Ужгорода для незрячих | Пасаж Баті (зі сторони вул. Волошина у центрі міста) | В Ужгороді офіційно відкрили «інформаційну карту» для сліпих і слабозрячих туристів, яка містить інформацію про цікаві місця Ужгорода, виконану мовою Брайля для читаня пальцями (26.09.2010). Біля стенду, виконаного ковалями, розмістили і міні-скульптуру кафедрального собору (автор — Михайло Колодко), щоб слабо зрячі люди могли на дотик відчути його контури. Ініціаторами виготовлення «карти» стала кафедра туризму Ужгородського нацуніверситету, а втілити ідею допомогла громадська організація людей із вадами зору «Дивосвіт», та Асоціація ковалів Закарпаття. Ідею створення карти для незрячих привезли з Європи. Карта — спроба привернути увагу до проблем людей із вадами зору . | |
Пам'ятник «Закарпатському весільному рушнику» | перед входом до будинку РАЦСу (з боку набережної) в центрі міста. | Горизонтальні пам'ятники. Відкрили незвичний пам'ятник у неділю 27 червня 2010 року під час фестивалю «Закарпатський парад наречених», який обов'язково пройде повз «лежачий» пам'ятник. Пам'ятник весільному рушничку є єдиним у світі витвором мистецтва, що присвячений цьому обрядовому предмету. Він єдиний лежачий пам'ятник не лише в Закарпатті, а в Україні. Особливо гарно виглядає простір навколо пам'ятника рушнику у весняний період, коли квітнуть навколо екзотичні росилини, а зовсім поруч відомі сакури і магнолії. Скульптор Василь Роман. | |
Діючий геознак зірка-бусоль | перед входом до альпінарію (вул. Довженка, центр міста) | Діючий геознак бусоль є практичним подарунком Ужгороду до дня народження від «Комінвестбанку». Знак вказує відстані до полюсів, екватора, нульового меридіану, а у центрі розміщується бронзовий знак герба Закарпаття. Також він є навчальною зоною з географії для школярів. геознак включає і цікаву атракцію. У вказівнику є неточність, яку туристам та відвідувачам пропонують розгадати. За задумом розробників це додасть відвіданню туристичної родзинки цікавості та розважить групи туристів і школярів під час екскурсій. Ідея належить Федору Шандору та художникам-ковалям Степану Руснаку та Роману Мурнику. Вересень 2017 р. | |
Перший горизонтальний сонячний годинник | провулок Гірчичне зерно, вул. Фединця, центр міста | 12 вересня 2017 року в провулку був встановлений перший і єдиний в області горизонтальний сонячний годинник в стилі «7 чудес Закарпаття». Годинникові вказівники відмічені «перлинами» краю. Годинник зроблений у формі монети із парою ніг посередині. Стаючи в сліди на люці (46 розміру) людина виконує функцію гномона і тінь від сонця пообіді, падаючи на вказівник, показує реальний час. В області горизонтального сонячного годинника ще немає, цей перший і поки єдиний. Ця цікава атракція придумана, щоб потішити ужгородців та гостей міста, аби кожна прогулянка приносила позитивні враження. Ідея створити такий пам'ятник належить туризмознавцю Федору Шандору та художникам-ковалям Степану Руснаку та Роману Мурнику. Годинник знаходиться перед входом до провулку «Гірчичне зерно», який є відомим у місті осередком цікавостей. Зокрема тут є своя колекція кавових експонатів, справжній залізний трон, пам'ятник малому Ужу та навіть власний вартовий, який роздає дітям цукерки. Встановлення годинника приурочили до 7 річниці з дня відкриття провулку, який команда справжніх ентузіастів звела з нуля на місці занедбаних дворів. | |
Відстані до європейських столиць | Пішохідний міст | Міні-атракція — на пішохідному мості перед найменшою у світі статуєю Свободи. Це мініатюрні таблички розміром від 5 до 10 сантиметрів вмонтували в каміння, яким викладені сходи з пішохідного мосту в напрямку угорського консульства. Загалом вказівників біля двадцяти — вони позначають відстані між Ужгородом та європейськими столицями і знаковими містами. Серед них — Прага, Будапешт, Бухарест, Париж, Іводзіма, Київ. | |
«Стрічка Мура» або «На підтримку хворих у боротьбі зі СНІДом» | Київська набережна, 12 | Коваль та художник Юрій Ленько презентував пам'ятний знак на підтримку хворих у боротьбі зі СНІДом. Пам'ятний знак був встановлений на Київській набережній, навпроти Обласного музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв 10 грудня 2015 року. | |
Знак «Орієнтувальник» | Київська набережна, 12 | Пам'ятний знак можна побачити на перилах Київської набережної навпроти драмтеатру. Його було відкрито до 50-річчя проведення перших всесоюзних змагань, які започаткували спортивне орієнтування, як вид спорту не тільки в Україні, а й у всьому колишньому СРСР. Вони були проведені на території Закарпаття 11—15 жовтня 1963 р. За деякий час пам'ятник залишився, а Орієнтувальник зник. Пам'ятник відкрили в рамках відкриття міжнародного змагання зі спортивного орієнтування «Кубок дружби». Автор скульптури Василь Бедрик. | |
"Карта Ужгорода" | Ковані карти | 36 точок в місті Ужгород | У серпні 2018 року в Ужгороді стартував проект «Ужгородська карта», який створили закарпатські ковалі-скульптори Степан Руснак та Роман Мурник, — біля найпопулярніших туристичних об'єктів міста встановлені ковані гральні карти, їх 36, як у класичній колоді карт. В кожній карті вирізано гербовий символ Ужгорода — виноградне гроно, крізь який треба зробити правильну ужгородську фотосвітлину.
|
Туристичний проєкт "Лавиця Ужгорода" | Лавиця "Історія однієї вулиці" | вулиця Ольбрахта | До дня Конституції 28 червня 2022 року — подарунок Ужгороду встановлено лавицю зі стендом "ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ВУЛИЦІ" (вулиця Ольбрахта). Автор ідеї Федір Шандор, робота Роман Мурник.[] |
Пам’ятний знак на честь 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади | вулиця 128-ої бригади | Пам’ятний знак на честь 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади відкрили 10 вересня 2023 року, на вулиці, названої її іменем в Ужгороді. До реалізації проєкту долучилися: Роман Мурник – художник-скульптор, Арсен Мелкумян – меценат проєкту. Подію приурочили до 1130-ої річниці від дня заснування Ужгорода. Пам’ятний знак відкрили капітан Андрій Линник, командир запасної роти 128-ої ОГШБ, та меценат Арсен Мелкумян. | |
"Есе Ужгорода" | Літературні есе | на знакових будівля Ужгорода | До 1130-ої річниці з дня народження міста Ужгород. Автор ідеї Федір Шандор, робота Павло Івашкович та Роман Мурник. - Палац Фріда - палац Дєньдєші - вілла Бескида - будинок "Білий корабель" - будинок рабина |
Міні-скульптури
З 2010 року і по сьогодні в Ужгороді та Закарпатті, з ідей професора УжНУ Ф. Ф. Шандора, з'явилось понад 100 пам'ятників розміром із людську долоню скульпторів Михайла Колодка, Романа Мурника, Степана Руснака, Василя Криванича та інших. Більшість зосереджена в центральній частині міста, вздовж набережної, обабіч річки Уж. Кожна скульптура прямо або опосередковано стосується Ужгорода або Закарпаття, кожна з них є такими собі міні-портретами цікавих, достойних історичних постатей, персонажів чи міфічних героїв, що у тій чи іншій мірі мали, чи мають вплив. Для туристів було розроблено спеціальний маршрут Ужгорода». На пошук і огляд всіх міні-скульптур з використанням путівника піде 3,5 години часу.
- Скульптура миколайчику-помічнику Святого Миколая була встановлена першою з усіх, з ініціативи Ф. Шандора: у грудні 2010 року, яка символізує помічника Св. Миколая на перилах набережної річки Уж на пл. Театральній. Кажуть, якщо потерти носик міні-скульптурки Миколайчика, та загадати бажання, то воно обов'язково збудеться. Головне вірити у нього.
- Найменшу у світі копію статуї Свободи і одночасно найменший діючий маяк відкрито 27 липня 2011 року. У факелі, який тримає статуя, постійно працює лампочка. Скульптуру Свободка встановлено на перилах Консульських сходів, що ведуть з Православної набережної до пішоходного мосту.
- розташований на перилах, які пробиті кулями воєнного часу. Швейк у правій руці тримає кнедлик і, лівою притримуючи шапку, замріяно дивиться вздовж річки Уж, чи то кудись у бік Карпат, а може просто віддає честь, промовляючи своє незабутнє «насмілюсь доповісти». Встановлений 10 липня 2012 року на перилах Київської набережної. Копія Швейка є в Одесі, Синевирський перевал, Ужгород-деца (Україна), Чехії (Оломоуц, Ліпніце, Кралупи), Словаччині (Гуменне), Польщі (Перемишль, Кельце), загалом десять.
- — перила зв'язані у вузол. Це — «вузлик на пам'ять», який буде присвячений силачу Кротону. У 2014 році, він приурочений до виходу однойменного українського фільму про силача. Вузлик Кротона знайдете за адресою: набережна Київська, 12 (неподалік Швейка).
- Угорський композитор Ференц Ліст. У січні 2017-ого Ференц Ліст «переїхав» з берега Ужа на берег Малого Ужа (на розі вулиць Жупанатської, Фединця та Довженка). Маленький пам'ятник Ференцу Лісту, який відкрили в травні 2012 року біля ужгородської Філармонії, пережив чи не найбільше пригод серед усіх міні-скульптур. Влітку, після сильної грози, гілка каштану впала на перила, розламавши їх на кілька частин: і та частина, на якій «сидів» угорський композитор, загадково зникла. Втім, незабаром скульптура була знайдена. На цьому нещастя не закінчились: у грудні невідомі пофарбували шматок труби у жовтий колір, а в перші дні 2013 року Ліста знову вкрали. За кілька днів комунальники знайшли скульптуру на березі річки і встановили її на місце. Однак у січні 2017-ого на звичному місті Ліста не виявилося, натомість фігурку можна знайти на розі вулиць Жупанатської, Фединця та Довженка, відразу за рестораном «Антресоль». Копія Ліста знаходиться в аропорті міста Будапешт та Чернівцях.
- Восени 2012 встановлено пам'ятник закарпатському художнику Гаврилові Глюку, який зображений в автомобілі ГАЗ-67, на якому він їздив до гір малювати картини. На задньому сидінні авто — мольберт, який підказує, що кермує автівкою саме художник. Згодом до скульптурної композиції Гаврило Глюк додали іменну дошку з написом на трьох мовах українській, угорській, англійській. Композиція знаходиться на вулиці Вакарова, 7.
- 15 квітня 2013 на пл. Театральна, 8 поряд з Миколайчиком «пришвартувався» пароплав «Карпатія», який першим відгукнувся на сигнали «Титаніка» та врятував частину людей з нього. Скульптура з секретом: всередину можна помістити свічку, й ілюмінатори корабля будуть світитись наче там всередині є життя і нагадує про подвиги та жертви катастрофи «Титаніка».
- У травні 2013 року до тижня чеської культури було встановлено сімейство «Їглавських їжаків» (три скульптури), які є символом міста-побратима Ужгорода — Їглави, а також символом пива «Єжик», який варять в Їглаві. Скульптури відкрили мери обох міст. Їжачки оселилися на самому кінці металевих перил Київської набережної. Четвертий їжачок знаходиться в місті Їглава Чехія, а пятий поблизу Горянської ротонди.
- З листопада 2014 року на перилах набережної Незалежності в окулярах та навушниках «сидить» клавішник гурту Deep Purple Джон Лорд, спиною до вулиці Корзо. Скульптурку відкрили під знамениту пісню «Smoke on the water», яку виконав оркестр. У 2024 році скульптор Роман Мурник удосконалив скульптуру додавши до скульптури улюблену сумку музиканта.
- Бронзова фігурка Енді Ворхола «сидить» на металевих воротах біля Закарпатського обласного музею ім. Й. Бокшая. Скульптуру Енді Воргол презентували 6 грудня 2014 року на пл. Жупанатська, 3.
- До 40-річчя відкриття головоломки кубика Рубіка було встановлено бронзовий кубик. Технічно можна вважати, що це і не міні-скульптура, бо виконана вона в натуральну величину. Новий міні-пам'ятник розмістили 22 грудня 2014 року недалеко від Свободки — на перилах сходів, що ведуть з Православної набережної до Пішоходного мосту. Тут, також розмістили вказівники із відстанню до європейських міст.
- До дня народження австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта 27 січня 2015 року у внутрішньому дворику музичної школи ім. П. Чайковського по вулиці Волошина, 11 встановили міні-скульптуру на його честь, адже композитор жив і творив в період, коли Закарпаття перебувало в складі Австро-Угорської імперії.
- На вулиці Івана Ольбрахта, 3 в останній день січня 2015 року було відкрито скульптуру останнього закарпатського опришка Миколи Шугая На перилах найстарішоі кав'ярні «Під замком» з гвинтівкою в руках «присів» славний розбійник про якого написав Ольбрахт у своєму романі «Микола Шугай — розбійник». Копія знаодиться на Синевирському перевалі.
- На мурованій стійці вхідних воріт спеціалізованої словацькомовної школи № 4 в Ужгороді відкрили міні-пам'ятник сержанту американської армії русинського походження зі Словаччини Майклу Стренку. Він відомий тим, що був учасником бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні Другої світової війни, входив до групи солдатів, які піднімали прапор на Іодзімі. Скульптуру встановлено 17 лютого 2015 року на вул. Жупанатській, 10.
- До дня народження відомого фокусника, ілюзіоніста Гаррі Гудіні 24 березні 2015 року на пл. Богдана Хмельницького, 2, перед входом до готелю «Ужгород» встановили міні-пам'ятник на його честь. Гаррі — угорець, народився у Будапешті. А його бабуся — мігрантка із села Йовря (нині — Сторожниця Ужгородського району). Гаррі — майстер неймовірних звільнень від найнадійніших пут і замків. Тому скульптуру встановили на металевий загратований постамент, сюди можна буде чіпати свої замки, які симовлізують проблеми, що у будь-якому випадку можуть бути вирішені. Бронзові руки фокусника теж у замках. Копія знаходиться в місті Будапешт.
- Міні-скульптуру «Ейфелева вежа» було встановлено до Днів французької культури в Україні та з метою порятунку останнього старовинного ліхтаря Ужгорода на розі вулиць Капітульної та Духновича поруч з греко-католицьким собором на останньому старовинному стовпі в Ужгороді. Висота ужгородської копії Ейфелевої вежі складає всього 16 см, а вага — 1 кг чистої бронзи.
- Найвіддаленіша від центру мініатюра розміщена біля входу у ресторан «Кілікія», що по вул. Дитяча, 1-г (на об'їзній дорозі, мікрорайон «Шахта») 08.12.2015 року. Скульптура «Маннекен піс» або «Хлопчик з чубом, що пісяє» знаходиться у символічному місці — на центральному європейському роздоріжжі: до Словаччини, 20 — до Угорщини і кілька сотень до 12 європейських столиць, які ближче, ніж Київ. Цікаво також, що саме в цей день популярний ресторан «Кілікія» відзначав свій дев'ятий День народження.
- Скульптурну композицію «» або «Дві рибини» встановили на згадку про Малий Уж — невеличку річку, яка була притокою Ужа і протікала центром міста (сучасні вул. Підградськіа та Фединця) з XVI ст. до 1930-х років ХХ ст. Між Великим і Малим Ужем утворювався острів, на якому стояв замок. Відомо також, що на цій річечці був водяний млин, з борошна, яке тут мололи, ужгородці пекли свіжий хліб. На відміну від інших міні-скульптур, ця створена із нержавіючої сталі, кована, бо в Ужгороді скульптура була на той час розвинена не надто добре. Дві риби на жердині символізують Великий та Малий Уж, а їхня срібляста луска — це блискучі річкові хвилі. Встановили композицію 7 лютого 2015 року на ліхтарі на вулиці Фединця, на розі з провулком Гірчичне зерно.
- До Дня свого народження Ужгород отримав чудовий подарунок — 3 міні-скульптури: Бейли Бартока, Винороба та Мухаммеда аль-Ідрісі. На набережній Ужа, навпроти будівлі Генерального консульства Угорщини, «оселився» Бейла Барток. Міні-пам'ятник відомому угорському композитору відкрили до 80-річчя від дня його смерті 25 вересня 2015 року на Православній набережній, 12. На маленькій табличці поруч із скульптуркою вказана частота угорського Радіо Барток (105.5), на якому часто лунають його твори. Копія знаходиться в місті Виноградово. У 2020 було встановлено оновлену скульптуру, яку зробив скульптор Роман Мурник.
- Мініскульптуру «Винолюбу» встановили під час святкування Дня міста на честь кращих виноробів України — закарпатських. 26 вересня 2015 року в центрі Ужгорода, відкрито міні-скульптуру князю Ференцу Ракоці ІІ, який у XVIII столітті полюбляв випити карпатського вина. Скульптура знаходиться над винними підвалами, вулиця Ольбрахта, в сквері Центру гунгарології.
- Мініскульптура Мухаммад аль-Ідрісі присвячена відомому арабському мандрівникові і географу, завдяки якому у 1154 році на карті Європи з'явилася перша згадка про Ужгород. Композиція виконана у вигляді столика, за яким, поруч із міні Мухаммадом, можна випити філіжанку кави біля книжкового магазину «Кобзар», що на вул. Корятовича, 1. Відкриття скульптурки 27 вересня 2015 року приурочили до Дня туризму, позаяк Мухаммад аль-Ідрісі був знаним мандрівником і об'їздив у давнину чимало земель. Скульптуру відновлено скульптором Романом Мурником.
- 14 грудня 2015 року на Православній набережній неподалік Генерального консульства Угорщини в Ужгороді відкрили мініпам'ятник подружжю володарів Ужгородського замку — графу Міклошу Берчені та його дружині Крістіні Чакі.
- Угорський художник Тіводар Чонтварі приїхав в Ужгород на ковзанах на Православну набережну, (відразу біля пішохідного мосту). Урочисте відкриття пам'ятника Тівадару Костка Чонтварі відбулося 10 березня 2016 року, а перехід на нове місце відбувся 5 липня 2023 року - у честь 170-річчя з дня народження художника.
- 7 травня 2016 року на кам'яному мурі Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33) встановили пам'ятник князю Лаборцю, який заснував місто над Ужем та Ужгородський замок. Лаборець був князем білих хорватів. Бронзовий князь Лаборець, скручений бронзовим шнуром і символічно прикріплений до металевого меча, є ніби його руків'ям. Таке символічне зображення князя нагадує про його трагічну загибель: Лаборця вбили нападники, утопивши в річці Ондава, яка зараз називається Лаборець (протікає через словацьке місто Міхаловці і впадає на території Словаччини у річку Уж).
- 25-ту річницю Незалежності України Ужгород зустрів новою тематичною міні-скульптуркою. Скульптура «Єдина» — це демонстрація єдності України, котру наче шоколадку, хтось так і хоче відкусити. Тож скульптура має вигляд плитки шоколаду, за формою вона повторює територію нашої держави. 24 серпня 2016 р. «шоколадку» встановили на кам'яній огорожі на площі Поштовій.
- Нова скульптура (29.11.2016 р), яка розташована на Ботанічній набережній біля ужгородської філармонії та пішохідного мосту, присвячена мультиплікаційному Кукоцу — талісману карпатських рибалок. За легендою, перед риболовлею треба обов'язково потерти носик бронзового черв'ячка на хороший кльов. Носик спеціально зробили більшим, щоб надовше вистачило. Цей черв'ячок — персонаж популярного угорського дитячого мультфільму під назвою «Великий ри-ри-ри Рибалка», автором якого є графік, лауреат премії Кошута Ференц Шойдік. Хоч мультфільм і складається всього з 26 серій, але цього вистачило, щоб ціле покоління дітей полюбило цю казку. «Маленький черв'ячок» став уже 27 міні-скульптурою, що прикрашає Ужгород і щодня радує його жителів. Копія знаходиться в місті Будапешт. У 2020 було встановлено на новому місці, відновлену скульптуру зробив скульптор Роман Мурник.
- В Ужгороді біля обласної філармонії 27.12.2016 року відбулося відкриття нової міні-скульптури — Ханукії.
- Міні-скульптурку під назвою «Hallom» відкрили 17 вересня 2017 р. на честь дня народження Тивадара Пушкаша. Саме цьому угорському винахіднику належить розробка першої телефонної станції. Цікавим є той факт, що найпопулярніше телефонне привітання «алло» походить з угорського «hallom», що в буквальному перекладі означає — «чую». Саме це слово промовляв Пушкаш під час випробувань першої телефонної станції, його сім'я мала пряме відношення до Ужгорода. Міні-скульптурку розмістили біля входу до будівлі головного відділення «Укрпошти» (пл. Поштова, 4) в обласному центрі Закарпаття. 120 років тому в Ужгороді з'явився телеграфний зв'язок. На той час він з'єднував Ужгород з Будапештом.
- 11 листопада 2017 року до 100-річчя «Жовтневої революції» відкрили міні-скульптуру «Hasta la vista, Lenin». Це металевий вагончик, у якому замуровано бюст Володимира Леніна, встановили неподалік залізничного вокзалу. Ужгород був один із перших міст України, де прибрали пам'ятник Леніну. Ця символічна скульптура, якою всі бажаючі остаточно попрощаються з епохою «радянського вождя». До речі, у вагончику знаходиться справжній бюст В. І. Леніна — один із мільйона екземплярів, які за часів СРСР стояли чи не у кожному державному кабінеті. Мініскульптура «Hasta la vista, Lenin» стала 28-ю мініатюрною візитівкою обласного центру Закарпаття.
- 2 грудня 2017 року, в Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру. Тепер обласний центр Закарпаття прикрашають 30 міні-візитівок міста. Фігурку першого губернатора Закарпаття Георгія Жатковича встановили перед входом до будівлі Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая (пл. Жупанатська, 3), де колись розташовувалася місцева адміністрація — Жупанат. Приурочили відкриття скульптурки «Liberty Bell» до дня народження громадського діяча та першого губернатора Закарпаття, який народився 2 грудня 1886 року, а 2 грудня 1920 року в Ужгороді проголосили День свободи. Відтепер 2 грудня 2017 р. буде асоціюватися і з відкриттям міні-скульптури «Liberty bell». Мініатюрний Григорій Жаткович сидить на «дзвоні Свободи» — головному символові американської історії боротьби за незалежність від Великої Британії. Скульптор Михайло Колодко зберіг на легендарному дзвоні тріщину та викарбував слова з Біблії: «Нехай свобода буде проголошена через цілий світ усім жителям його!».
- Ювілейною ж, 30-ю, ужгородською міні-скульптурою стала мініатюра «Лебедине озеро» на транспортному мосту через річку Уж. Маленький телевізор зафіксував зображення культового балету Петра Чайковського, який свого часу транслювали під час радянських переворотів. Презентували загалу «перший телевізор над Ужем» скульптор Михайло Колодко, туризмознавець Федір Шандор та ведуча обласного телебачення Ростислава Джумурат. Символічно, що телескульптурка знаходиться поблизу головної телевежі Закарпаття. Приводом до відкриття нової туристичної родзинки став Всесвітній день телебачення (21 листопада), який Генеральна Асамблея ООН проголосила у 1996 на честь дати проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму в Організації Об'єднаних Націй. Фігурку у виді телевізора, на якому показують «Лебедине озеро» встановили на Київській набережній 21.10.2017 року.
- 4 травня 2018 р. оновлену огорожу дендросаду (вул. Ф. Ракоці, 3) поблизу Ужгородської міської дитячої лікарні прикрасили міні-скульптуркою. Це пам'ятник педагогу та великому любителю природи Іштвану Лаудону. Це вже 32 міні-скульптурка в Ужгороді. Подія присвячена 130-річчю саду Лаудона. Наприкінці ХІХ століття педагог і натураліст, доктор Ужгородської Королівської католицької гімназії Іштван Лаудон зробив подарунок місту — започаткував сад рослин, які привозив із подорожей у різні країни. Сад став унікальним не лише для міста: тодішній парк Лаудона вважався одним із найбільш унікальних в Австро-Угорській імперії. Сад простягався від вулиці Собранецької до нинішнього пам'ятника Пушкіну, налічував близько двох сотень екзотів. Із розбудовою міста сад Лаудона поступово забудовували, нинішній парк із десятком дерев — те, що від нього залишилося. Збереглися у парку і найбільше в Україні та найстаріше на Закарпатті гінкго, тис ягідний, кипарис болотний, сосна чорна (австрійська), криптомерія японська, магнолія Суланжа, бук лісовий, що зазвичай росте на висоті більше 300 м над рівнем моря, а тут — на 120-метровій висоті. Кілька дерев дендропарку входять до міжнародної Червоної книги. 2017-го біля дитячої лікарні посадили ще 2 екзотичні дерева, які росли колись серед насаджень Лаудона, але загинули приблизно у 70-х роках — кипарисовик Лавсона і тсугу канадську.
- 5 травня 2018 р. відбулося відкриття 33-го міні-пам'ятника. Скульптура розповідає про метеорит Княгиня — найбільший відомий метеорит в Європі, падіння якого зафіксоване в новітній історії. Пам'ятник метеориту Княгиня встановлений на пл. Ш. Петефі, на перилах навпроти цукрарні Валентина Штефаньо. Це не випадково, нещодавно його бренд почав виготовлення цукерок «Метеорит», якими він пригостив всіх, хто зібрався на відкритті міні-скульптури. А автобусна зупинка поруч тепер також названа на честь найбільшого європейського метеориту.
- Скульптура «Наполеон» 34-та за ліком, яка з'явилася на початку липня 2018 р. на території пекарні «Дік», що на вулиці Коритнянській, має стосунок до гастрономічного тістечка. Адже в 60-х роках на Закарпатті, зокрема, неподалік Ужгорода, знімали фільм «Ватерлоо» про Наполеона. Хоч ця історична постать і не має напряму стосунку до обласного центру Закарпаття, але є впізнаваною для туристів.
- 28 жовтня 2018 року нова скульптурка з'явилася в Українсько-угорському навчально-науковому інституті УжНУ (мкр БАМ). Тут «поселили» відомого не лише угорцям поета Яноша Араня. Приурочили відкриття міні-скульптури до 55-річчя створення кафедри угорської філології в Ужгородському університеті та 10-річчя Українсько-угорського навчально-наукового інституту. Що стосується міні-скульптури Араня, то ця постать для угорських філологів — символ. Не так давно вони святкували його 200-й день народження.
- 1 вересня 2018 р. біля вхідних дверей Ужгородської дитячої школи мистецтв (пл. Ш. Петефі, 20) встановили 36-ту міні-скульптуру. Це скульптура Ференца Еркеля — угорського композитора, піаніста, диригента, засновника національної опери.
- Родина ужгородських міні-скульптур поповнилася 38-ю знаковою фігурою. Цього разу на перилах Ужгородського угорського дому, що на вул. Мукачівській, 54, зайняв місце легендарний угорський поет, публіцист, критик та політичний діяч Ференц Келчеї. Історики стверджують, що творчість і діяльність поета значно вплинули на Лайоша Кошута та революційно-демократичну молодь, очолювану Шандором Петефі. Але найбільше Ференц Келчеї відомий як автор угорського національного гімну. Він неодноразово відвідував Ужгород та написав вірш про Хуст.
- Пам'ятник з міні-копією «Святої корони» має вигляд прямокутного стовпа з чорного полірованого каменю, на якому угорською мовою зафіксовані основні історичні віхи, що стосуються предмету вшанування. Текст українською є на тильному боці постаменту, однак оскільки пам'ятник встановлено на газоні і заднім боком мало не впритул до огорожі, то ні побачити, ні прочитати його неможливо. у 1805 році корона перебувала в Ужгороді, Середньому, Мукачеві. Згори на камені встановили бронзову міні-копію корони Святого Іштвана на подушці — так, як цю угорську реліквію експонують зараз у будівлі парламенту Угорщини в Будапешті. Автором міні-корони є Михайло Колодко. Міні-корону встановлено біля Генерального консульства Угорщини в Ужгороді 19.03.2019 р.
- Міні-скульптура «Іштван Дєньдєші — перлина Ужгорода». 25 серпня виповнилося 390 років з дня народження відомого поета Іштвана Дєньдєші. З цієї нагоди відкрили 40-ву міні-скульптуру у вигляді перлини в мікрорайоні Радванка, біля найстарішого житлового будинку Ужгорода. Скульптурну композицію виконали скульптори Роман Мурник та Степан Руснак.
- Біля пам'ятника президенту Карпатської України Августину Волошину, що знаходиться в Ужгороді на набережній Незалежності, 9 в останній день березня 2016 року встановили міні-скульптуру «Воїни АТО». Коваль, який вдихнув життя в фігурки воїнів, побажав залишитись інкогніто.
- Міні-скульптура «Кавовий ростер». Скульптор Андрій Возницький. Пам'ятник першому ужгородському кавовому ростеру, розташований на площі Фенцика.
- Міні-скульптура «Закарпатський кіфлик», 42-га в Ужгороді. Кіфлик — це закарпатське печиво у формі загнутої підківки посипаної цукром-пудрою. Робиться з різноманітними начинками —- горіховою, маковою та з лекваром. Кіфлик відкрили 9.09.2019 р. на вулиці Собранецькій біля ТЦ «Дастор». Виготовляли двоє скульпторів Степан Руснак та Роман Мурник.
- Міні-скульптура «Другет». 14 грудня 2019. Вона присвячена роду Другетів, що має франко-італійське походження, але мав безпосередній стосунок і до Закарпаття. З ним пов'язують заснування Ужгорода (Унгвара) як міста. Другетам також належали Невицький та Ужгородський замки. Місце для встановлення статуетки обрано не випадково (сквер біля хімфаку) — «Другет» дивиться на замок, а позаду нього знаходиться колишня гімназія, що носила його ім'я. Виготовляли двоє скульпторів Степан Руснак та Роман Мурник.
- Міні-скульптура «Масарик». 21 грудня 2019. Символічно, що публічна міні — скульптура президенту Чехословаччини Масарику розташована коло ЗОШ № 3, що збудована саме за його сприяння, та була 100 ювілейною школою. Вона знаходиться на Набережній Незалежності, у мікрорайоні Галаго, що забудований у період входження сучасного Закарпаття у Чехословаччину. Її автори: скульптор Роман Муркник, та коваль Степан Руснак.
- Міні-скульптура «Фрідман Мілтон». 18 грудня 2019. Її відкрили на вулиці Гойди. Родина видатного американського економіста Мілтона Фрідмана — вихідці із сучасного Закарпаття. Єврейська родина мешкала у тодішньому Береґсасі (нині Берегово). Сам Мілтон народився уже в Нью-Йорку у 1912 році. Цікаво, що він єдиний нобелівський лавреат із закарпатським корінням. Премію він отримав за патентування монетизації.
- В місті Ужгород, 3 травня 2021 року, встановлено міні-скульптуру «Cipő», на честь музиканта і композитора Ласло Боді з відомого рок-гурту «Republic», який родився в Ужгороді. Скульптор Роман Мурник, меценат встановлення громадське об'єднання «АРМАДА КАРПАТ»(керівник Роман Мегела).
- 27 червня 1906 року в Ужгороді відбувся виступ всесвітньовідомого американського колективу «Дикий Захід» на чолі з Вільямом Фредеріком Коді на прізвисько "Баффало Білл. У грандіозному шоу тоді взяли участь близько 1300 людей та тварин. Після європейських столиць відвідини Ужгорода «Диким Заходом Баффало Білла» стали справжньою сенсацією. Міні-скульптуру «Дикий Захід Баффало Білла» створила скульпторка Емма Русин. Зображено: індіанець Сидячий Бик, Баффало Білл. Відкриття відбулося 6 липня 2021 року.
- Міні-скульптура «Закарпатські чемпіони», присвячена місцевій команді з американського футболу «Ужгородські лісоруби», які тричі ставали Чемпіонами України в Суперлізі. Міні-пам'ятник зображує втомленого гравця-футболіста. Скульптура встановлена на кованому спортивному шоломі. Автор — Роман Мурник. Скульптурка розташована на виготовленому закарпатськими ковалями спортивному шоломі, на якому розважливо сидить бронзова фігура втомленого, але задоволеного спортсмена який щойно заніс переможний тачдаун. Міні-пам'ятник присвячений місцевій команді з американського футболу «Ужгородські лісоруби», яка є триразовим чемпіоном України в Суперлізі з американського футболу. Скульптурна композиція доповнена пішохідною доріжкою та двома флагштоками з прапорами України та США, які будуть оновлюватися на дні незалежності країн — 4 липня і 24 серпня.
- Поблизу Горянської ротонди, 26 вересня 2021 року відкрито міні-скульптуру «Ротонда Св. Анни», що присвячена найстарішому діючому храму Закарпаття. На постаменті з місцевого андезиту встановлено бронзову скульптуру найстарішої частини ротонди, що розташова на розгорнутій книзі, Свята Анна покровителька книг і книгодрукування, з літерами Альфа та Омега. Меценат Василь Гомонай, скульптор Роман Мурник та коваль Степан Руснак, ініцатива о. Богдан Савула.
- Міні-скульптура «торт Ужгород», встановлена 27 вересня 2021 поруч з біологічним факультетом УжНУ, з нагоди 10-ї річниці торта Ужгорода від кондитера Валентина Штефаньо, свята ХрестоВоздвиження та Всесвітнього дня туризму. Скульптор Роман Мурник.
- 15 липня 2022 року, в Ужгороді, поблизу мосту Масарика відкрили міні-скульптурку — відомий персонаж Кртчек — кріт із популярного чехословацького мультфільму, на якому виросли кілька поколінь закарпатців. Автор скульптурки — Роман Мурник. Мультфільму про крота виповнилося у 2022 році — 65 років. "Автором цього мультика є Зденек Мілер — чеський художник, ілюстратор. Мультик став одним із символів Чехословаччини. Цей персонаж — кротик — боровся проти урбанізації. Місто на нього весь час наповзало і він був дуже актуальним у ту епоху, і залишається актуальним і зараз.
- У День захисників та захисниць України, у День УПА, день козацтва та Покрови — 14 жовтня 2022 року, в Ужгороді відкрили міні-скульптуру «Наші козаки» — козакам Око, Грай і Туру — героям мультфільму, перша серія якого вийшла у світ 55 років тому. Скульптор — Роман Мурник. Міні-скульптурку встановили у скверику-альпінарії поблизу художнього музею в Ужгороді. Цікаво, що козаки озброєні сучасними озброєння: джавеліном, каскою та автоматом, а на їх плечах є номери: 1,2,8. Це номер закарпаської 128 бригади.
- На залізничному вокзалі Ужгорода до Дня залізничника (4 листопада 2022 року), було відкрито традиційну для міста скульптурку «Валіза 2022 року», яка символізує собою ті миті історії коли Україна стала єдиною в собі через взаємну допомогу, терпіння та присвячена всім працівникам української залізниці які у важкі моменти надпотужно допомогли внутрішнім мігрантам, біженцям, ЗСУ, волонтерам дістатися до безпечних місць. Важка камінна валіза (з піщаника — символізує мільйони переселенців та воїнів України), з кованою залізною ручкою (символ залізної колії) з м'якою дитячою іграшкою зайчиком (водночас це, символ слабкої людини і символ щасливого випадку) є зафіксованим образом-миттю мігрантів на багатьох вокзалах світу. Скульптор — Роман Мурник.
- 31 грудня 2022 року в Ужгороді зявилася скульптура, що присячена знаменитому мему російсько-української війни «Професор з окопу». Бронзова скульптура бородатого солдата-професора УжНУ що з окопів читав лекцію студентам та став найвідомішим образом воїнів-закарпатців у світових мас-медіа. Скульптор — Роман Мурник. Поруч зі скульптурою стилізований ноутбук та горнятко кави.
- 15 квітня 1963 року, тобто 60 років тому, на державному телебаченні Угорщини, яке бачило все населення Закарпаття у період СРСР, вперше вийшла телепрограма «Вечірня казка – Esti mese” з головний героєм ведмедиком Моці-Моцко (TV Maci ). Тоді ще зображення було чорно-біле, але ведмедик уже чистив зуби і сідав перед телевізором, потім після розповіді лягав спати. На цій позитивній телепрограмі виросло не одне покоління угорців та закарпатців. Творцем та “хрещеною мамою” цього героя-ведмедика, як і «Вечірньої казки», є угорська письменниця Агнеса Балінт, а лялькову фігуру зробив художник Ласло Сабо. Відкриття цієї міні-скульптури, скульптора Романа Мурника, яка стала першою встановленою в 2023 році, і загалом – 55 в Ужгороді, є символом дружби угорського та українського народів.
- 2 серпня, в Ужгороді, на подвір’ї Ужгородської гімназії №14, (відома як «ромська» школа) відкрили Меморіальний знак пам’яті жертв ромського Голокосту (Пораймосу). Міні-скульптура "Пораймос" у вигляді колеса з міні-скульптурою встановлений у день (2 серпня), який відзначається як Міжнародний день Голокосту ромів. Саме в ніч з 2 на 3 серпня 1944 р. у концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау був здійснений акт масового вбивства ромів, коли у камерах загинуло понад 4000 ромських в’язнів. Меморіальний знак встановлений за підтримки німецького Фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ).
- В Ужгороді, 11 серпня 2023 року, на центральній опорі Пішохідного мосту, відкрили міні-скульптуру "Ужанська русалонька". Рівно 110 років тому в Копенгагені відкрили скульптуру знаменитої «Русалоньки», і скульптор Роман Мурник, відомий своїми роботами, на честь кількох подій: 11 серпня 1875 року день поховання Ганса Крістіана Андерсена; «Ужгородської регати», де це місце першого причалу; 110-річчя з часу встановлення «Русалоньки» в Копенгагені, Данія; до Міжнародного дня молоді.
- 1 вересня 2023 року — до Міжнародного дня знань, на території головного корпусу УжНу відкрито скульптуру "Alma mater". На гранітному постаменті, сліди зубів (символізую приказку — гризти граніт науки) на бронзовій книзі з поглибленням (тут збиратиметься дощова вода — "сльози студента") є зображення герба УжНУ, а також сидить сова у шапці-конфедератці (символ мудрості). Скульптор - Роман Мурник.
- На бастіоні Ужгородського замку, 9 вересня 2023 року, відкрили 59-ту міні-скульптуру в місті Ужгороді з назвою "Легенди Закарпатських замків" на честь 1130 річниці з дня народження міста. Меценат - Дуран Іван Петрович, скульптор Роман Мурник. Ідея міні-скульптури полягає у вигаданій історії про розсипані скарби — в образі скарбів зібрані легендарні образи кожного із закарпатських замків — це і Лаборець, і Погань-дівчина, і кінь-татош, і лицар Бринда …а можливо справжня історія міні-скульптури про Габріела Другета, який карбував на своїх маєтках фальшиві монети.
- Біля підніжжя Ужгородського замку, 10 вересня 2023 року, відкрили 60-ту міні-скульптуру в місті Ужгороді з назвою "Castrum Ung" на честь 1130 річниці з дня народження міста. Меценат - Микола Жолтані, скульптор Ян-Павло Роман. Замок Унг стоїть на камені, який впав із Замкової гори, у нього вбито бронзовий меч на руківʼї якого знаходиться середньовічна фортеця яка охороняє наше місто.
- На невеличкій площі, поблизу Ботанічного саду УжНУ, відкрито міні-скульптуру «Екскурсовод», яка присвячена всім працівникам туристичного супроводу, гідам, гірським провідникам. 24 жовтня 2023 року - в памʼять про загиблих гідів у російсько-українській війні (Тараса Гайдука, Івана Дівинця) та на честь екскурсоводів-воїнів ЗСУ, які захищають українську державу, встановлено бронзову міні-скульптуру, де екскурсовод (за взірець взято образ Тараса Гайдука), біля камʼяних мурів проводить екскурсію. Скульптура встановлена на функціональній велопарківці, яка виготовлена у вигляді Карпатських гір, що символізують всі шість двотисячників Українських Карпат. Гід знаходиться на найвищій вершині, до якої веде драбина з восьма перекладинами, що символізують вічність подяки і памʼяті. Скульптор Роман Мурник.
- 26 жовтня 2023 року в Ужгороді відкрили скульптурку «Спортивний орієнтувальник» Цю подію приурочили 60-річчю спортивного орієнтування в Україні. Урочисте право відкриття отримали учасники першого всесоюзного чемпіонату зі спортивного орієнтування, котрий 60 років тому у далекому 1963 році відбувся під Ужгородом. Фігуру спортивного орієнтувальника відтепер можна побачити на Київській набережній навпроти будівлі Закарпатського облмуздрамтеатру. Традиційно вона розміщена на перилах набережної. Скульптором виступив Василь Бедрик.
- 6 грудня 2023 року з нагоди 80-річчя з дня винаходу кулькової ручки в Ужгороді встановлено міні-скульптуру «Ласло Біро». На честь винахідника Ласло Біро. Такі ручки називають на його честь «біроме». Скульптура, створена відомим ужгородським скульптором Романом Мурником, за підтримки Генерального консульства Угорщини (в особі Йожефа Бочкаї) символізує руку винахідника Ласло Біро зі знаменитою ручкою-церузою «ВІС-біроме».
- 13 грудня 2023 року у Міжнародний день скрипки - зʼявилася міні-скульптура «Нандор Плотені». Відомий музикант та композитор Нандор Плотені після майже цілого століття повернувся на набережну названу на його честь у 1934 році. На сталевій підставці розташована бронзова скульптура композитора який тримає велику скрипку з трьома струнами кожна з яких означає іменні скрипки які належали відомому скрипалю: Страдіварі, Гварнері, Аматі (букви нанесені на кілки). Скрипка нагадує кохану Євгенію, яка ніжно притулилася до скрипаля, на інструменті зображено обриси коньячного бокалу та пляшки, як нагадування того що Нандор Плотені створив відому гуральню для виробництва бренді. Як свідчення плинності на авангардній зоні залізної підставки розташувався пісочний годинник.
- У 1963 році, 60 років тому, на державному телебаченні Чехословацької республіки, яке бачило все населення Закарпаття у радянський період, вперше вийшла телепрограма «Večerníček” яка через у 1975 році отримала головного героя дідуся Вечернічка ( Deduško Večerníček). На цій позитивній телепрограмі виросло не одне покоління чехів, словаків та закарпатців. Історія про дідуся з песиком (кувас-Карпатська вівчарка) створена драматургом Анна Мінічова, у створенні саундтреку Grandpa Večerníček брали участь режисер Ладіславом Чапеком, а мелодію склав Ярослав Целба. Відкриття цієї міні-скульптури, скульптора Романа Мурника (дідусь Вечернічек та його песик тримають великий ліхтар, який символізує безтурботне чисте дитинство та вказує на цивілізований європейський шлях карпатських народів), яка стала першою встановленою в 2014 році, і загалом – 65 в Ужгороді, є символом дружби чеського, словацького та українського народів.
- Міні-скульптура на честь 100-річчя з дня народження Сергія Параджанова. Український та вірменський кінорежисер, сценарист, композитор. Політвязень. Сценарій фільму «Тіні забутих предків» Сергій Параджанов писав із Іваном Чендеєм, тоді упорядником закарпатських казок. Параджанов жив у Чендеїв, в Ужгороді, майже місяць. Встановлено 66-ту міні-скульптуру, робота скульптора Романа Мурника, 10-го квітня 2024-го року, на постаменті де сполучено гранітний камінь (символ незламності митця) та криці (символ боротьби за правду), на якій зображено особистий підпис кіномитця. Дві книги символізують кращі твори режисера «Тіні забутих предків» та «Колір граната», зверху покладено кінобобіну на якій вигравіровано літеру «С», що символізує в латині число 100 та української першу букву імені Сергій. В руках у митця половинка гранату що символізує фільм «Колір граната».
- 20 травня 2024 року, в Ужгороді, у Всесвітній день бджіл, скульптор Роман Мурник та Людмила Переста (перший дегустаційний зал меду в Україні «Медовий дім Перест», Мукачево) відкрили 67-му міні-скульптуру «Бджілка Майя». Відкриття відбулося до 100-річного ювілею з дня першого українського перекладу історії бджілки відомим українським дитячим письменником Спиридоном Черкасенко. Німецьку казку Черкасенко переклав і опублікував, коли жив в Ужгороді, на Закарпатті. Скульптура відкрита поблизу крайового будинку «Просвіта», де виходив україномовний журнал для дітей та юнацтва «Пчілка», в якому було опубліковано переклад «Бджілка Майя». До речі, рівно 100 років тому німецький фотограф Вольфрам Юнгханс створив повнометражний кінофільм «Бджілка Майя».
- 4 липня, у День Національної поліції України, в Ужгороді відкрито 68 міні-скульптуру «Патрульний поліцейський-артилерист», скульптор Роман Мурник. Бронзову міні-скульптуру, що уособлює собою поліцейського-учасника бойових дій, який дає наказ до пострілу артилерії по ворогу, встановлено на символічному постаменті, зробленого з артилерійських гільз скріплених крицею. Патрульний поліцейський опирається на щит оборони висотою 18 см (нагадування про те що у 2018 році створено Національну поліцію України), на якому зображений воєнний символ поліції України - «хижак».
Галерея фотографій мініскульптур*
* - перед описом кожного фото, вказано номер згідно до списку вище.
- 1) «Миколайчик», площа Театральна, 8
- 2) Свободка, набережна Православна, 1
- 3) Швейк, Київська набережна
- 4) Вузол Кротона, встановлена на честь Івана Фірцака на Київський набережній
- 5) Ференц Ліст, на розі вулиць Жупанатської, Фединця та Довженка, відразу за рестораном «Антресоль»
- 7) Пароплав «Карпатія» пришвартувалася ліворуч від скульптурки «Миколайчика» на перилах річки Уж на площі Театральна, 8
- 8) Сімейство “Їглавських їжаків”, Київська набережна
- 10) Енді Ворхол, пл. Жупанатська, 3, на огорожі Закарпатського художнього музею ім. Бокшая
- 11) Кубик Рубіка
- 12) Моцарт, на сходах у внутрішньому дворику музичної школи ім. П. Чайковського по вул. Волошина, 11
- 13) Микола Шугай, вул. Івана Ольбрахта, 2
- 15) Гаррі Гудіні, площа Богдана Хмельницького, 2, перед входом до готелю «Ужгород»
- 20) Пам'ятник виноробству
- 21) Мухаммед аль-Ідрісі, площа Корятовича, 1, на столі, напроти книжкового магазину «Кобзар»
- 22) Граф Міклош Берчені та його дружина Крістіна Чакі
- 23) Тіводар Чонтварі, Православна набережна, відразу біля пішохідного мосту
- 24) Князь Лаборець на мечі, на кам'яному мурі Ужгородського замку по вул. Капітульна, 33
- 26) Кукоц, Ботанічна набережна
- 28) Hallom, площа Поштова, біля сходів
- 40) Міні-скульптура «Воїни АТО»
- 50) Торт "Ужгород", на розі вул. А. Волошина і Театральній площі біля Ужгородського національного університету
- 51) Кротик, біля сходів на міст Томаша Масарика
Зниклі пам'ятники
Пам'ятник Яношу Другету — 2 роки в місті
Найменше часу з усіх втрачених пам'ятників в Ужгороді простояв металевий Янош І Другет. Янош був першим із Другетів, кому угорський король подарував Ужанщину разом з Ужгородом, зробивши його ужанським наджупаном. Тому не дивно, що саме його постать угорська влада вирішила вшанувати пам'ятником після свого повернення у 1938-му.
Урочисте відкриття пам'ятника, за розвідками історика Йосипа Кобаля, відбулося 27 червня 1943 року. Встановили його на сучасній площі Гренджі-Донського, на місці нинішньої проїжджої частини десь між будівлями «Просвіти», хімфаком УжНУ та церквою адвентистів. Єдине зображення пам'ятника знайшлося в архіві іншого краєзнавця — Юрія Туряниці. З нього видно, що статуя Яноша Другета була виконана у повний зріст і стояла на постаменті. Одягнений Янош Другет був у військові лати з плащем, на голові, схоже, мав корону. У руках тримав меч і книжку, а погрозливий погляд кидав кудись у бік нинішньої ЗОШ № 2. На світлині добре видно, що спиною пам'ятник стояв до вулиці Мирного та житлового будинку, на якому нині висить меморіальна дошка Гренджі-Донському.
Достеменних відомостей про демонтаж пам'ятника Яношу Другету знайти не вдалося. Кажуть, що зняли його одразу по закінченні війни, у 1945-му. Що ж сталося із ним далі — інформації немає.
Пам'ятник Мирославу Тиршу — 6 років у місті
Мирослав Тирш був чеським громадським діячем, котрий у 1862 році, задля поширення фізкультури, заснував у Празі товариство «Сокіл». Пізніше організації «Сокола» були створені у дуже багатьох містах Австро-Угорщини, був свій «Сокіл» і в Ужгороді.
За часів Чехословаччини постать Мирослава Тирша дуже шанували. В Ужгороді була навіть Тиршова площа (нині — площа Пушкіна), посеред якої стояла скромна стела — пам'ятник Мирославу Тиршу. Власне, стояв він там недовго, всього 6 років. Угорська влада демонтувала його наприкінці 1938-го, оскільки «Сокіл» вважався також і одним з центрів патріотичного руху національного відродження слов'янських народів Австро-Угорщини.
Пам'ятник Томашу Масарику — 10 років у місті
Досить довго, порівняно з іншими міськими «політичними» пам'ятниками, простояв на нинішній площі Петефі монумент зі статуєю Томаша Масарика. Президентові Чехословаччини в Ужгороді поставили пам'ятник ще за його життя — на честь святкування 10-ліття республіки. Сталося це 28 жовтня 1928 року. До того Ужгород ще не мав таких великих пам'ятників. Кажуть, бронзова скульптура була заввишки 3 метри, до того ж стояла на 4-метровому постаменті. Гігантське зображення Масарика було видно з усіх куточків тодішньої Масарикової площі. Власне, на той час ця площа була чи не єдиною в Ужгороді, якій би пасував пам'ятник таких розмірів. Це була робота скульптора Олени Мондич.
Після того, як Ужгород у 1938-му знову відійшов до Угорщини, Масарика з площі, названої його іменем, забрали. Є версія, що демонтувати пам'ятник встигла ще чехословацька влада міста, після чого монумент вивезли до Словаччини, а далі до Чехії, аби вберегти від руйнування. Однак врятувати його так і не змогли, є дані, що у 70-х, за вказівкою комуністичної влади Чехословаччини, пам'ятник переплавили на сталеплавильному комбінаті в м. Простейові.
Пам'ятник Йосипу Сталіну — близько 10-ти років у місті
На місці пам'ятника Масарику, на сучасній площі Петефі, у радянські часи стояв інший монумент — пам'ятник Йосипу Сталіну. Точної дати його встановлення знайти не змогли, старожили ж кажуть, що Сталін на площі з'явився приблизно у 1946-му чи трохи пізніше. Припускають також, що постамент для пам'ятника генсеку використали ще залишений від Масарика. Світлину із зображенням монументу була у газеті «Советское Закарпатье» за березень 1953 року. На ній видно і сам пам'ятник (Сталін був зображений у військовій формі, поза ж його нагадувала вітальний рух комусь назустріч), і велику кількість людей, котрі 9 березня 1953-го, у день поховання Сталіна, прийшли з квітами до пам'ятника.
Дата демонтажу невідома, за спогадами ужгородців, це сталося одразу після розвінчання культу Сталіна у 1956-му. Обласні газети чомусь не подали про демонтаж і його причини ніякої інформації. Що сталося з монументом і постаментом далі — невідомо.
Пам'ятник Леніну — 46 років у місті
В період панування Радянської влади на Закарпатті, центральною площею області була площа Леніна (сьогодні Народна), де був розташований будинок Народної ради (будівля Земського уряду, будівництво у 1932—1934 рр. чеським архітектором А. Крупкою на пл. Бескида, витрачено 150 млн крон), в мікрорайоні Малий Галагов, на правому березі річки Уж. При його урочистому відкритті, пам'ятник Леніну в Ужгороді на постаменті була гіпсова копія, через деякий час, під покровом ночі, її замінили на бронзову.
В період Незалежності України, Ужгодська міська рада у 1991 році, однією з перших в Україні вирішила його демонтувати.
Пам'ятник загиблим солдатам на вулиці Другетів
До 15 березня 1940-го року в місті вирішили відкрити новий пам'ятник, присвячений він мав бути усім солдатам, які загинули в Карпатах з 1914-го по 1939-й роки, тобто, на фронті Першої світової війни та в боях з Карпатською Україною. Його автором став один із найперспективніших молодих скульпторів Угорщини — Імре Ошват, який на той час був командиром роти ужгородського піхотного полку.
У газетах тих часів локацію для пам'ятника описували просто — «навпроти казарм» (на нинішній вулиці Другетів (тоді — Доманинській). Можна припустити, що встановили пам'ятник на території між нинішніми вулицями Заводською та Айвазовського, там, де колись стояли старі бараки військового містечка. Як виглядав той пам'ятник? За описом газет, то була величезна п'ятиметрова стела з каменю, перед якою на постаменті стояла скульптура гонведа.
Нині від нього, звісно, не залишилося і сліду. Невідомо, коли саме його знищили і за яких обставин це відбувалося, хто саме це робив, і куди поділи залишки монументу.
В Ужгороді були й інші пам'ятники, котрі стояли недовго, однак їхніх фотографій знайти не вдалося. Відомо, що погруддя Добрянського зліва від входу до Жупанату простояло 11 років, з 1928-го по 1939-й, аж поки група проугорськи налаштованих містян не знесла його з площі вниз до річки, куди й викинула. Можливо бюст десь досі лежить на дні Ужа, а, може, хтось із ужгородців витягнув його, аби зберегти.
Також згадують старожили про пам'ятну стелу, яку вінчала угорська корона. Знаходилася вона в угорські часи у Партерному скверику позаду будівлі ОДА, однак докладніших відомостей про немає. Подейкують також, що між Масариком і Сталіним, в так званий угорський період, на постаменті на сучасній площі Петефі стояв пам'ятник Міклошу Горті, однак точних підтверджень цьому також немає.
Фото | Назва | Розташування | Інформація про пам'ятник |
---|---|---|---|
Бюст Олександру Пушкіну | Площа Пушкіна | Бюст російському поетові О. С. Пушкіну встановлено в центральній частині міста на однойменній площі у 1979 р. У 1978 році в Ужгороді було оголошено конкурс на виготовлення пам'ятника Олександру Пушкіну. Авторами проекту були обрані відомі місцеві скульптори та архітектори М. Попович і К. Лозовий, Санич М., архітектор Лезу В. Через рік пам'ятник виготовили на місцевому підприємстві із залізо-бетону, мармуру, андезитової плити. Згодом влада визначила місце для його установки. Пам'ятник виготовлений у вигляді бюста на високому квадратному постаменті, де викарбувано ім'я Олександра Пушкіна. На території навколо пам'ятника облаштували невеликий за площею газон, захистивши його масивними кам'яними стовпчиками з декоративними металевими ланцюгами. Демонтовано у квітні 2022 року. | |
Пам'ятник радянським воїнам «Україна –визволителям» | На північно–західній околиці міста, поблизу Державного кордону між Словаччиною та Україною. Вул. Собранецька | Пам'ятник був відкритий до 25-річчя перемоги над фашистською Німеччиною на мітингу 8 травня 1970 р. Вершину найбільшого пагорба вінчає велична бронзова, 11-метрова фігура солдата радянської армії зі зброєю та прапором у руках, яка встановлена на самому краю західного кордону України і символізує непорушність території держави. Величезна кам'яна плита повідомляє: «Тут були завершені бої радянських військ за визволення Української РСР від німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни». Скульптори — Іван Степанович Зноба (1903—1990) і Валентин Зноба (1929—2006), архітектори — О. К. Стукалов та А. О. Сніцарєв. |
Див. також
Примітки
- zakarpattya.net.ua // В Ужгороді встановили памʼятний знак, присвячений учасникам антикомуністичної революції в Чехословацькій республіці
- suspilne.media // "Флагшток для підняття прапора в Ужгороді готовий на 99%", — міський голова
- zakarpattya.net.ua // В Ужгороді з'явився пам'ятний знак "Стрічка Мура"
- Закарпатська народна газета "РІО" // Пам’ятний знак на вулиці 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади відкрили в День Ужгорода
- В Ужгороді встановили пам’ятник графу Берчені та його дружині. ФОТО. zaholovok.com.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2023.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
- zaholovok.com.ua// В Ужгороді відкрили міні-скульптурку Русалоньки
- uzhgorod.net.ua // В Ужгороді встановили нову міні-скульптурку - “Alma mater” біля УжНУ
- Інтернет-видання «Закарпаття онлайн Beta» // Чергову мініскульптурку встановили на бастіоні Ужгородського замку
- Уніан: "Дерусифікація триває: в Ужгороді демонтували пам’ятник Пушкіну"
Джерела
- Фотопутівник пам'ятниками та скульптурами Ужгорода
- Оглянути всі міні-скульптури Ужгорода допоможе оновлений путівник http://guide.uzhgorod.ua/uzhgorod-mini-sculptures.pdf
- (рос.)
- Свободка, Карпатія і Миколайчик: маленькі пам'ятники Ужгорода
- Маленькі пам'ятники Ужгорода на Foursquare
- Малий Уж сховали від ужгородців у 30-х роках минулого століття
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2019 Nizhche navedenij spisok pam yatnikiv Uzhgoroda oblasnogo centru Zakarpatskoyi oblasti Pam yatnikiFoto Nazva Roztashuvannya Informaciya pro pam yatnik Pam yatnik Mariyi Tereziyi Skver Mariyi Tereziyi vulicya Kapitulna 4a 6 Iniciatorom vidkrittya pam yatnika stala rodina Panovih ta Mukachivska greko katolicka yeparhiya na choli z yepiskopom Milanom Shashikom yakij proviv obryad osvyachennya Skulptura roboti arhitektora Bogdana Tomashevskogo Material bronza Pamyatnik Tomashu Masariku vulicya Gojdi 30 Bronzovij byust prezidentu Chehoslovackoyi Respubliki Tomashu Masariku do skladu yakoyi u 1920 1939 rokah vhodil Zakarpattya vstanovlenij 2002 r Skulptor Jozef Vajce Pamyatnik Milanu Rastislavu Shtefaniku plosha Druzhbi Narodiv bilya transportnogo mostu im T Masarika V skveri na ploshi Druzhbi Narodiv vidrazu za avtobusnoyu zupinkoyu vstanovleno pam yatnik Generalu Milanu Rastislavu Shtefaniku yakij buv zasnovnikom Chehoslovackoyi respubliki vidatnim vchenim vidomim politichnim diyachem astronomom vijskovim ministrom Rastislav Shtefanik buv virnim soratnikom Tomasha Garriga Masarika skver i pogruddya yakogo znahodyatsya poruch z boku naberezhnoyi Nezalezhnosti Poruch roztashovane Generalne konsulstvo Slovackoyi respubliki Skulptor Vasil Roman Pam yatnik Avgustinu Voloshinu Bronzovij pam yatnik prezidentu Karpatskoyi Ukrayini Avgustinu Voloshinu vstanovlenij 2002 r Vin stvorenij rukoyu skulptora M Mihajlyuka ale dehto vkazuye na V Olashina Nadpis na pam yatniku ce sprostovuye Nad pam yatnikom takozh pracyuvav arhitektor P Gajovich Palisadnik himichnogo fakultetu derzhuniversitetu vul Fedincya 53 U skveri navproti vhodu v UzhNU 3 zhovtnya 1909 roku bulo vstanovleno pershij v misti pam yatnik ugorskomu poetu Gaboru Dojku 1769 1796 yakij nepovnij rik vikladav v Uzhgorodskij gimnaziyi tyazhko zahvoriv i nespodivano shvidko pomer buv pohovanij na Kalvariyi V radyanskij chas pogruddya zberigalosya u krayeznavchomu muzeyi do 1994 roku Skulpturu vigotoviv uzhgorodskij hudozhnik Edmund Samovolskij Material marmur beton Kiyivska naberezhna Na ploshi pered vhodom do oblasnogo muzichnogo dramteatru im brativ Sheregiyiv Vidlitij u bronzi monument Oleksandru Duhnovichu Vstanovlenij v 1998 r Avtor M Belen Pam yatnik Tarasovi Shevchenku v centralnij chastini mista Bronzovo andezitovij pam yatnik Tarasu Shevchenku v parternomu skveri nepodalik oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vstanovlenij 9 bereznya 1999 r v den 185 yi richnici vid dnya narodzhennya poeta Skulptor M Mihajlyuk ta arhitektor V Lezu a iniciatorom jogo stvorennya vistupila gromadskist kotra za spriyannya oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi oblasnoyi radi Uzhgorodskogo miskvikonkomu Uzhgorodskoyi rajderzhadministraciyi ta zavdyaki ryadu pozhertv ponad 200 pidpriyemstv ustanov organizacij 129 navchalnih zakladiv i 80 okremih gromadyan oblasti spromoglasya zibrati koshti na jogo vidkrittya Skver na ploshi Shandora Petefi Vstanovleno bronzovij pam yatnik Shandoru Petefi u 1990 roci Avtor Ferenc Beni bilya oblfilarmoniyi v odnojmennomu parku na pl Ye Fencika poruch z pl Teatralna Popri aktivnu religijnu ta politichnu diyalnist Yevgena Fencika jogo byust perezhiv vsi rezhimi yaki projshli Uzhgorodom Avtor Olena Mondich Shinali Urochiste vidkrittya pam yatnika z marmuru ta vapnyaka vidbulos 16 travnya 1926 r Urochiste vidkrittya pam yatnika hudozhniku Ignatiyu Roshkovichu vidbulosya 19 listopada 2012 roku Na vidkritti pam yatnika buli predstavniki tvorchoyi eliti mista avtor skulpturi Mihajlo Kolodko ta generalnij konsul konsulstva Ugorshini v Uzhgorodi Jozhef Bochkayi Skulpturu rozmistili bilya shodiv na peretini ploshi Teatralnoyi ta suchasnoyi naberezhnoyi Nezalezhnosti yaka za chasiv Avstro Ugorshini nosila im ya mitcya Identichnij pam yatnik bulo prezentovano v Budapeshti sho pidkreslyuye kulturnij ta istorichnij zv yazok mizh Budapeshtom ta Uzhgorodom Simvolichno ye takozh te sho obidvi skulpturi vstanovleni na naberezhnih odna na naberezhnij Dunayu insha na naberezhnij Uzha U oboh na molberti roboti z vidom na golovni mosti pishohidnij mista Ungvar ta znamenitij budapeshtskij Szechenyi lanchid Skulpturi vstanovleni na foni istorichnih dlya kozhnogo mista kompleksu budivel v Budapeshti Korolivskij palac v Uzhgorodi Korona szalloda gotelya ugorskoyi koroni Skver alpinarij bilya pl Zhupanatskoyi vul Dovzhenka v centri mista U centri alpinariyu na lavici bilya ozercya zadumlivo sidyat dvi znakovi dlya krayu postati Adalbert Erdeli ta Josip Bokshaj vidomi hudozhniki zasnovniki zakarpatskoyi shkoli zhivopisu Pam yatnik bulo vidkrito u 1993 roci Skulptor Olijnik M Material bronza Skulptura Endi Vorgola u skveri Pop Artu pered gotelem Emigrant po vul Mitna 31 bilya Padiyunu ta stadionu Avangard 28 zhovtnya 2016 roku v Uzhgorodi urochisto vidkrili zhanrovu skulpturu prisvyachenu vsesvitnovidomomu mitcyu zasnovniku pop artu Endi Vorgola Robota vikonana u nezvichnij dlya skulptur tehnici zvaryuvannya metalevih prutiv Zvariv sotni metalevih prutiv koval Vasil Krivanich Skulptura u povnij zrist a u yiyi ruci metalevij fotoaparat v yakij vmontovano spravzhnyu kameru za dopomogoyu yakoyi kozhen mozhe zrobiti selfi z mitcem Dlya cogo oblashtuvali specialnu fotozonu rozmistivshis u znamenitij blyashanci supu Campbell s mozhna otrimati foto zroblene fotoaparatom yakij vmontovano u monument Kamera pid yednana do komp yuternoyi tehniki u goteli bilya skulpturi Byust Andriya Novaka vulicya Kapushanska Peremogi 22 Shob uvikovichniti pam yat kerivnika likarni u 1923 roci z nagodi 50 littya gromadskoyi ta profesijnoyi diyalnosti Andriya Novaka sprava pri vhodi do korpusu B jomu vstanovili memorialnu doshku z chornogo marmuru na yakij zolotimi literami vikarbuvano ruskoyu cheskoyu ta ugorskoyu movami slova vdyachnosti A na betonnij dolivci pri vhodi v paviljon vipisano cifri 1913 Novij akt uvikovichnennya imeni vidatnogo likarya ta kerivnika vidbuvsya u 2003 mu u skveriku pered budivleyu korpusu B z iniciativi ta koshtom spivrobitnikiv likarni vstanovili byust Andriya Novaka roboti skulptora Mihajla Mihajlyuka Pam yatnik zhertvam Pershoyi Svitovoyi vijni plosha Egana skver Miru Z iniciativi chehoslovackoyi vladi bulo zvedeno semimetrovu vapnyakovu piramidu Monument miru Obelisk planuvali vidkriti 11 listopada 1938 roku do 20 yi richnici zakinchennya Pershoyi svitovoyi ale ne vstigli Zgidno z Videnskim arbitrazhem 10 listopada chastina krayu razom z Uzhgorodom perejshla do Ugorshini Zgodom koli Zakarpattya okupuvala radyanska vlada na obelisk pochepili barelyef Marksa I spromoglisya jogo znyati azh u 2015 roci Pam yatnik Hachkar na Kiyivskij naberezhnij bilya Zakarpatskogo oblasnogo dramteatru 24 kvitnya 2015 vipovnilosya 100 rokiv zhahlivoyi tragediyi HH stolittya genocidu miljoniv virmen Osmanskoyu imperiyeyu Pam yatnij znak Hachkar virmenskij pam yatnik z dorogocinnogo vulkanichnogo kamenyu iz zobrazhennyam hresta Vsogo takih virmenskih pam yatnih znakiv vigotovleno blizko 15 tisyach po vsomu svitu Pam yatnik represovanim krayanam u skveri Nebesnoyi Sotni na vulici Rakoci Shoroku u tretyu nedilyu travnya v Ukrayini vidznachayut Den pam yati zhertv politichnih represij Rozmistili jogo simvolichno u skveri navproti primishennya kolishnogo KDB nini SBU ustanovi yaka za nakazom vishih chiniv Radyanskogo Soyuzu prirekla na smert tisyachi nashih krayan Avtorom pam yatnika z kamenyu ta bronzi stav vidomij na Zakarpatti skulptor Vasil Olashin kotrij produmav kozhen simvol zobrazhenij na koloni Tak na budivlyu kolishnogo KDB divlyatsya shuhlyadi v yakih zberigayutsya spravi na bezvinnih lyudej a uvinchuyut kolonu bronzovi ptahi yaki simvolizuyut dushi zagiblih sho rvutsya do nebes Avtorom pam yatnika z kamenyu ta bronzi stav vidomij na Zakarpatti skulptor Vasil Olashin Na koloni romisheno shuhlyadi yaki divlyatsya na budivlyu kolishnogo KDB V nih zberigayutsya spravi na bezvinnih lyudej a uvinchuyut kolonu bronzovi ptahi yaki simvolizuyut dushi zagiblih sho rvutsya do nebes pl Kirila i Mefodiya bilya gotelyu Inturist Zakarpattya Vstanovlenij 2001 roku avtor I Brovdij Pam yatnik zhertvam Golokostu bilya budivli Zakarpatskoyi oblasnoyi filarmoniyi kolishnya sinagoga V Uzhgorodi 9 zhovtnya 2016 roku vidkrili pam yatnik zhertvam Golokostu Vidkrittya memorialu vidbulosya v ramkah festivalyu yevrejskoyi kulturi sho prohodiv v misti 7 9 zhovtnya Pam yatna kompoziciya vigotovlena za zadumom zakarpatskogo skulptora Mihajla Kolodko ta arhitektora Petra Sarvasha u viglyadi steli sho skladayetsya z soten metalevih zirok yaki vruchnu vikuvali majstri kovalskoyi spravi Vasil Krivanich i Stepan Rusnak V osnovi pam yatnika vikladena velichezna zirka Davida Monument Svicha pam yati na naberezhnij Nezalezhnosti bilya medichnogo fakultetu UzhNU 24 listopada Den pam yati zhertv golodomoriv jogo vidznachayut shochetvertoyi suboti listopada Monument Svicha pam yati vshanovuye pam yat zhertv zlochinu genocidu proti Ukrayinskogo narodu u 1932 1933 rokah Kompoziciyu stvoriv stolichnij skulptor Igor Grechanik U 2016 roci bilya medichnogo fakultetu UzhNU do rokovin Golodomoru rozmistili simvolichnij kamin a v listopadi 2018 roku na jogo misci vstanovili monument Memorialnij kompleks Pagorb Slavi vijskove kladovishe vul Geroyiv V Uzhgorodi na istorichnomu kladovishi yake isnuye vzhe ne odne storichchya Kalvariya v 1945 r sporudzheno memorial Pagorb Slavi z mogilami voyiniv Chervonoyi Armiyi sho zaginuli v boyah za vizvolennya Zakarpatskoyi Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv u drugij svitovij vijni Narodna Rada Zakarpatskoyi Ukrayini vidala postanovu pro sporudzhennya v Uzhgorodi ta inshih naselenih punktah pam yatnikiv voyinam sho zaginuli v boyah za vizvolennya oblasti 2 travnya 1945 roku pislya bagatotisyachnogo mitingu na malovnichomu pagorbi v Uzhgorodi poklali pershi kameni u fundament memorialnogo kompleksu yakij vidtak oderzhav nazvu Pagorb Slavi Tut proveli planuvannya teritoriyi vidlili nadmogilni pam yatniki sporudili shodi metalevu bramu j ogorozhu vigotovili granitni andezito bazaltovi ta marmurovi pliti dlya golovnih sporud posadili dekorativni kushi dereva i kviti Pri vhodi na kladovishe z oboh bokiv na postamentah ustanovleno dva tanki Memorialnij kompleks na Pagorbi Slavi sporudzhenij za proektom vijskovogo inzhenera S Yusova brigadami F Irsha T Didrika J Bilaka U kvitni travni 1965 r Memorial dopovnenij steloyu ta obeliskom na mogili Nevidomogo soldata yaki buli vikonani za proektom V Sikorskogo Urochiste vidkrittya obeliska j zapalennya vognyu vidbulosya 8 travnya 1965 roku z nagodi 20 richchya Peremogi Vsogo na Pagorbi Slavi u 217 bratskih mogilah pohovano 924 bijciv ta oficeriv Radyanskoyi armiyi Vin stav najbilshim vijskovim kladovishem na Zakarpatti Pam yatnik geroyam ugorskoyi revolyuciyi ta vizvolnoyi borotbi 1956 roku i zhertvam komunistichnih diktatur u skveri poruch z kompleksom Sovine gnizdo na rozi vulic Rakoci ta Krilova naproti kolishnoyi budivli KDB 19 bereznya 2016 roku bulo urochisto vidkrito cej pam yatnij znak Skulptor Mihajlo Kolodko Simvolizm skulpturi intriguye shmatok betonu sho simvolizuye Berlinsku stinu z vkraplennyami z gilz ta napisom 1956 yak data pochatku rozpadu totalitarnogo radyanskogo rezhimu Material beton bronza ta mid Yak vidomo revolyuciya v Ugorshini rozpochalasya 23 zhovtnya 1956 roku marshem protestu studentiv ta predstavnikiv inteligenciyi v Budapeshti yakij pereris spochatku v zitknennya a potim u zbrojne protistoyannya mizh demonstrantami ta Sluzhboyu ugorskoyi derzhbezpeki Povstannya bulo zhorstoko pridushene radyanskimi vijskami za uchasti organiv derzhavnoyi bezpeki Ugorshini Zhertvami revolyuciyi stali bilshe 26 tis ugorciv ta blizko 700 radyanskih soldativ Majzhe 25 tisyach lyudej otrimali poranennya Uprodovzh kilkoh nastupnih rokiv bulo vineseno sotni smertnih virokiv povstancyam sotni tisyach lyudej potrapili za grati Podiyi v Ugorshini mali vidlunnya i na Zakarpatti Meshkanci krayu simpatizuvali povstancyam U Beregovi Vinogradovi ta Uzhgorodi u bagatoh selah predstavniki inteligenciyi studenti formuvali grupi protestu yaki rozpovsyudzhuvali listivki iz zasudzhennyam radyanskoyi agresiyi informuvali naselennya pro podiyi v Budapeshti organizovuvali marshi protestu proti radyanskih vijsk yaki peretinali Zakarpattya i ruhalisya v bik Ugorshini Pam yatnik Pravoslavna naberezhna Na Pravoslavnij naberezhnij u misti Uzhgorodi znahoditsya monument prisvyachenij zakarpatcyam zagiblim na vijni v Afganistani Vin yavlyaye soboyu velikij granitnij hrest yakij lezhit na zemli U golovi hresta stoyit skulptura zhinki kotra molitsya za siniv afganciv skorbotnoyi materi a v osnovi plita z imenami zagiblih Avtor roboti skulptor V Olashin Material z yakogo zrobleno pam yatnik metal andezit marmurova krihta 1995 r v 53 zakarpatcya ne povernulisya v ridni domivki z Afganskoyi vijni p yatero propali bezvisti 60 osib stali invalidami taka sumna statistika Same pro ce nagaduye skulptura vidoma v Uzhgorodi yak Skorbotna mati Shoroku 15 lyutogo vlada Uzhgoroda i jogo meshkanci vshanovuyut pam yat poleglih hvilinoyu movchannya vijskovimi zalpami i kvitami yaki pokladayut do pam yatnika 15 lyutogo Den vshanuvannya uchasnikiv bojovih dij na teritoriyi inshih derzhav z 2004 roku Datu priurocheno do richnici vivedennya radyanskih vijsk z Afganistanu Memorial zagiblim na Donbasi bijcyam ATO na ploshi Vitaliya Postolaki 28 chervnya 2016 r bulo vidkrito pam yatnik zagiblim voyinam ATO Memorial skladayetsya z troh granitnih plit z vigraviruvanimi imenami ta prizvishami zagiblih zakarpatciv yaki zaginuli pid chas vijskovih dij na shodi Ukrayini Zokrema pam yatnik prisvyachenij 18 zagiblim voyinam ATO vsi voni urodzhenci Uzhgoroda Chopa abo Uzhgorodskogo rajonu Na zvorotnomu boci plit zobrazheni Isus Hristos Bozha Matir a takozh deyaki kartini boyiv U rozrobci memorialu vzyali uchast dva arhitektora a takozh vijskovi Monument pam yati voyiniv sho zaginuli u vijni z Rosiyeyu Pagorb Slavi Monument na chest zagiblih na shodi Ukrayini zakarpatskih voyiniv urochisto vidkrili ta osvyatili v Uzhgorodi 1 listopada 2018 r u Den pam yati pomerlih Nad monumentom pracyuvali Vasil Olashin ta arhitektor Fedir Ostash Skulptor V Olashi rozpoviv pro simvolizm zakladenij u monumenti Zokrema za osnovu stilizovano tri yalinki v obraz micnoyi karpatskoyi skeli Naneseno 6 relyefiv de pokazano temi narodzhennya shkilnogo periodu studentstva provodiv voyina v armiyu a centralnij relyef voyini volonteri diti Zobrazheno takozh divchinku z vedmedikom simvol Karpat Avtor vpisav u kompoziciyu i gerbi Zakarpattya ta Ukrayini Zhinka mati u zakarpatskomu odyazi nibi kazhe skilki b na nas ne napadali mi budemo narodzhuvati zahisnikiv Ukrayini Mitec poprosiv zapochatkuvati tradiciyu Hto prijde syudi maye pogladiti vedmedika i zagadati abi buv mir Yaksho ce zroblyat tisyachi lyudej zi shirim sercem to mi zupinimo vijnu Perehrestya vulic Voloshina ta Korzo bud 20 v centri mista Vstanovlenij 2010 roku Mihajlom Kolodko prisvyachenij realnomu zhitelyu mista dyadi Koli yakij protyagom 40 rokiv vmikav stari uzhgorodski elektrichni lihtari Na drabini bilya lihtarya Zoseredzhenij v okulyarah i kapelyusi I bronzovij Vin ye odniyeyu z vizitivok Uzhgoroda oberegom jogo centralnih vulic doglyadachem lihtariv sho vmikayutsya teper avtomatichno i dobrim drugom uzhgorodciv Rotari park v centralnij chastini mista vul Mitna pl Druzhbi Narodiv Studentska nab bilya transportnogo mostu im Masarika U 2013 2001 r z yavilasya arka z napisom Rotari park Na teritoriyi parku ye pam yatnik na yakomu zobrazhena postat ogolenogo cholovika Pam yatnik vstanovleno na chest geroyiv chornobilciv kotri postrazhdali vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi Avtor Vasil Olashin Bilya oblasnoyi prokuraturi na vulici Kocyubinskogo Pravoslavna naberezhna ta pam yatnik pracivnikam prokuraturi skulptora M Belenya Na vidkritti ostannogo u 2011 r skulptor rozpoviv U cij skulpturi vmisheno slov yanskij svit a jogo simvol list lipi Tut vidnajdete simvolichni znaki pershe zobrazhennya lyudini ptaha ta pershe zobrazhennya trizubu Zagiblim pracivnikam organiv vnutrishnih sprav Zakarpatskoyi oblasti Pravoslavna naberezhna She odin podibnij monument prisvyachenij zagiblim zakarpatskim milicioneram Na granitnij pliti bilya nogo visicheni prizvisha visimnadcyati pomerlih pid chas vikonannya sluzhbovih obov yazkiv milicioneriv Avtor M Belen Bilya pam yatnika u 2017 r visadili dva desyatki sakur Pam yatnik geroyam cheskoyi ta slovackoyi revolyuciyi ta vizvolnoyi borotbi 1968 roku i zhertvam komunistichnih diktatur u skveri poruch z kompleksom Sovine gnizdo na rozi vulic Rakoci ta Krilova naproti kolishnoyi budivli KDB 27 chervnya 2023 roku bulo urochisto vidkrito cej pam yatnij znak Skulptor Roman Murnik Simvolizm skulpturi intriguye simvolichnij krivavij zaliznij zanavis z vkraplennyami z gilz ta zvisayuchim vikovanim napisom 1968 yak data simvolichnoyi trishini u totalitarnomu radyanskomu rezhimi Material zalizo stal ta mid Yak vidomo revolyuciya v todishnij Chehoslovachchini rozpochalasya u sichni 1968 roku i zavershilasya 21 serpnya 1968 roku a 27 chervnya 1968 roku u prazkij gazeti Literarne listy pismennik Lyudvik Vaculik opublikuvav manifest Dvi tisyachi sliv zvernenih do robitnikiv selyan sluzhbovciv naukovciv mitciv ta inshih yakij pidpisali bagato vidomih gromadskih diyachiv u tomu chisli Yirzhi Ganzelka U comu zvernenni vitavsya proces demokratizaciyi progresivne krilo cheskih komunistiv ta svoboda slova zasudzhuvalas partijna byurokratiya stari sili ta mozhlive vtruchannya inozemnih sil Zhertvami revolyuciyi stali tisyachi chehiv ta slovakiv Uprodovzh kilkoh nastupnih rokiv bulo vineseno sotni smertnih virokiv povstancyam sotni tisyach lyudej potrapili za grati ta migruvali z krayini Podiyi v Chehiyi ta Slovachchini mali vidlunnya i na Zakarpatti Meshkanci krayu simpatizuvali povstancyam U Mukachevi ta Uzhgorodi u bagatoh selah predstavniki inteligenciyi studenti formuvali grupi protestu yaki rozpovsyudzhuvali listivki iz zasudzhennyam radyanskoyi agresiyi informuvali naselennya pro podiyi v Prazi organizovuvali marshi protestu proti radyanskih vijsk yaki peretinali Zakarpattya i ruhalisya v bik Chehoslovachchini Miski skulpturiFoto Nazva Roztashuvannya Informaciya pro pam yatnik Gerakl Gerkules Pri vhodi do Uzhgorodskogo zamku vul Kapitulna 33 Gerkulesa Gerakla yakij ot ot podolaye otrujnu Lernejsku gidru Skulptura vigotovlena v 1842 r tut zhe v Ungvari avtor V Kinne Pogruddya grafa Miklosha Bercheni ta grafini Kristini Chaki Uzhgorodskij zamok vul Kapitulna 33 13 zhovtnya 2012 roku v Uzhgorodskomu zamku urochisto vidkrili bronzove pogruddya Miklosha Bercheni roboti ugorskogo skulptora Lajosha Dorfi Lajosh Dorfi dovgo shukav na teritoriyi zamku misce de bi vpisavsya pam yatnik grafu Bercheni J znajshov jogo v odnij z nish u vnutrishnomu dvoriku de jmovirno za chasiv prozhivannya tam Miklosha Bercheni rozmishuvalisya skulpturi V listopadi 2013 roku poruch z yavilosya pogruddya jogo druzhini grafini Kristini Chaki Vvazhayetsya sho same ce podruzhzhya peretvorilo Uzhgorodskij zamok iz zvichajnogo provincijnogo ukriplennya u pompeznij grafskij osidok velikosvitskij centr kulturnogo j politichnogo zhittya kincya XVII poch XVIII stolittya Pam yatnij kamin zhertvam nacizmu vulicya Dobryanskogo Germes Merkurij Pri vhodi do Uzhgorodskogo zamku na uzbichchi stezhki Vul Kapitulna 33 Zaliznu skulpturu sidyachogo yunaka vidlili jmovirno na znamenitomu fridyeshivskomu zalizoplavilnomu zavodi v HIH st Pam yatnik zhertvam Pershoyi svitovoyi vijni mikrorajon Radvanka poruch iz kladovishem ta vul Stefanika Stela zvedena u pershi pislyavoyenni roki na nij vikarbuvani imena miscevih meshkanciv yaki zaginuli v hodi bojovih dij Pam yatnij znak borcyam za svobodu i nezalezhnist Ukrayini U centri Uzhgoroda na Narodnij ploshi bilya rektoratu UzhNU V Uzhgorodi v zhovtni 2017 roku urochisto vidkrili pam yatnij znak Geroyam za svobodu i nezalezhnist Ukrayini Proekt rozrobili vcheni kafedri miskogo budivnictva i gospodarstva Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu A sam pam yatnij znak stav podarunkom mistu vid universitetu v ramkah svyatkuvannya 72 yi richnici stvorennya navchalnogo zakladu U comu pam yatnomu znaku vtileno chastinku Karpatskih gir adzhe kamin buv vikoristanij miscevij jogo privezli z sela Kamʼyanicya Uzhgorodskogo rajonu V proekti ne vikoristano zhodnogo shtuchnogo elementa Pam yatnij znak Nebesnij sotni na teritoriyi oblasnogo protituberkuloznogo dispanseru vul Nahimova 4 V Uzhgorodi 3 kvitnya 2014 roku osvyacheno pam yatnij znak Nebesnij sotni yak simvolu nezlamnosti ta yednosti ukrayinciv Vstanovlennya ciyeyi pam yatnoyi vidznaki ye simvolichnoyu u svoyemu vikonanni Ce ne prostij kamin na Zakarpatti jogo nazivayut slipak Ce kamin yakij ne maye trishin yakij ne mozhna rozbiti faktichno sucilnij monolit I ce duzhe simvolichno adzhe lyudi yaki zaginuli za Ukrayinu za majbutnye borolisya za monolitnist nashoyi derzhavi za yednist nashogo narodu Pam yatnij znak Karpatskim sichovikam na vul Kapushanskij na kladovishi de pohovani sichoviki 13 bereznya 2014 r v Uzhgorodi vstanovili pam yatnij znak Karpatskim sichovikam do kincya lita na jogo misci mav z yavitisya pam yatnik Monument zahisnikam Ukrayini na teritoriyi Uzhgorodskogo vijskovogo komisariatu Cej pam yatnik simvolizuye virnist vijskovij prisyazi Muzhnist i geroyizm vsih zahisnikiv ukrayinskoyi zemli Vin prisvyachuyetsya tim hto vikonav i vikonuye vijskovij obov yazok iz zahistu nezalezhnosti i nedotorkanosti nashoyi derzhavi Zgodom pam yatnik dopovnyat prizvishami zakarpatskih poleglih voyiniv Data vstanovlennya 6 grudnya 2016 roku Pogruddya bilya novogo hirurgichnogo korpusu oblasnoyi klinichnoyi likarni im A Novaka 17 listopada 2014 r v Uzhgorodi vidkrili pogruddya vidatnogo zakarpatskogo hirurga Oleksandra Fedincya Pam yatnij monument z flagshtokom plosha Bogdana Hmelnickogo 24 serpnya 2021 roku vstanovleno flagshtok iz metalu z pokrittyam garyachim hromom zavvishki 30 metriv zmontuvati jogo mayut za teleskopichnim principom vgori zavershuvatimetsya trizubom Polotnishe samogo prapora rozmirom 6 na 10 metriv Osnova pid flagshtokom ye zalizobetonnoyu moshennya dovkola iz sirogo granitu pidpirna stinka zi svitlogo granitu Pozadu majdanchik dlya velosipelistiv Na teritoriyi Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu Uzhgorodskij zamok vul Kapitulna 33 Pid chas povstannya kuruciv pid privodom Ferenca II Rakoci v 1703 roci za legendoyu same turul prinis shablyu knyazyu Rakoci i peremogu povstancyam v pershomu peremozhnomu boyi z avstrijskimi vijskami poblizu mistechka Vilok Cherez 200 rokiv pislya bitvi 1903 na yiyi misci vstanovili 18 metrovij obelisk uvinchanij bronzovim turulom Pam yatka bula demontovana pislya Drugoyi svitovoyi vijni vidnovlena v 1989 r a skulptura sokola potrapila do Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu Ne zbereglasya shablya yaku Turul kolis trimav u dzobi mizh gimnaziyeyu ta CNAP Ne duzhe pomitnij cherez visoku travu pam yatnik monumentalnogo mistectva Zemlya skulptora M Mihajlyuka ta arhitektora V Lezu Za istorichnimi vidomostyami vin zvedenij v 1987 roci v zv yazku svyatkuvannyam progoloshenogo OON Dnya Zemli Skulptura Krilatij vedmid z globusom vhid do gotelyu Inturist Zakarpattya plosha Kirila i Mefodiya 5 V 2007 roci krilatij vedmid stav vizitivkoyu Uzhgoroda Navit bulo ogolosheno konkurs na najkrashu nazvu dlya vedmedya Jogo im ya Ametur Majstri Ivan Cubina v deyakih dzheralah Dubina Mihajlo Kolodko ta Oleksandr Yelizarov Vaga bronzovoyi skulpturi 250 kg visota 1 m U skulpturi golovnimi ye tri momenti ce vedmid gerb i globus Skulptura krilatij vedmid simvol Zakarpattya ta ohoronec gotelyu Inturist Burij vedmid Simvol Zakarpattya na postamenti ye gerb oblasti virishili z dopomogoyu kril vidirvati vid zemli j vidpraviti v podorozh svitom Same krila simvolizuyut dorogu i mandri Globus na yakomu vin trimaye svoyu silnu ale dobru lapu simvolizuye riznomanittya krayiv z yakih priyizhdzhayut gosti do mista a takozh mandri Skulptura vzhe otrimala vlasnu legendu Lyudina yaka mriye pro podorozh abo vidpochinok mozhe potrimatisya za krila vedmedya i zagadane bazhannya obov yazkovo zdijsnitsya Skulptura Globus Uzhgoroda v istorichnij chastini Uzhgoroda po vulici Korzo 20 bilya Kafe Astika Na kovanij kuli vidlito minimizovani relyefni zobrazhennya davnih vulic i budivel mista a takozh istorichnih pam yatok Uzhgoroda Avtor i vikonavec takoyi okrasi mista skulptor arhitektor Oleksij Shamshura Stvorili globus umilci kovalskoyi majsterni Bezik majster 2012 rik vstanovlennya Globusu Skulptura Globus abo Nauka i Vsesvit pered istorichnim fakultetom UzhNU 13 zhovtnya 2015 roku pered istorichnim fakultetom UzhNU prezentuvali novu pam yatku globus Podiyu priurochili do 70 richchya universitetu Uzhgorodskij skulptor Oleksij Shamshura zapevnyaye vitvir mistectva maye simvolichne znachennya Movlyav na globusi roztashovani kontinenti i okreme misce priznachene dlya Uzhgoroda Vid mista rozhodyatsya promeni po vsomu svitu ce alyuziya na studentiv yaki pislya zavershennya universitetu pracyuyut u riznih kutochkah planeti Takozh zobrazheno simvol UzhNU alma mater gotova prijmati spudeyiv ne tilki z Ukrayini a j z za kordonu Do vidkrittya novoyi skulpturi doluchivsya stomatologichnij fakultet vstanovili pam yatnij znak Nauka i Vsesvit bronzovij naukovij globus vstanovlenij z nagodi 70 richchya Uzhgorodskogo Nacionalnogo universitetu bilya budivli rektoratu UzhNU v Uzhgorodi 15 zhovtnya 2015 r Avtor bronzovogo naukovogo globusu skulptor Oleksij Shamshura Shovdaryu Monument Pasuli kvasoli Kavovij vedmid korchma muzej Deca u Notarya vul Gagarina 98 mkr Dravci Originalni ta nezvichajni pam yatniki mozhna pobachiti v korchmi muzeyi Napriklad yedinij u sviti pam yatnik sho prisvyachenij kultovij zakarpatskij stravi shovdaryu vidkrili u vidomij korchmi u 2010 roci Vin vigotovlenij z dereva narodnimi majstrami z susidnih sil Iniciatorom jogo sporudzhennya vistupiv Baraninskij silskij golova Pavlo Chuchka Shovdar tak na Zakarpatti nazivayut okist specialnim chinom zasolenu ta kopchenu svinyachu nogu U krayi vvazhayut yaksho v hati ye shovdar znachit tut zhivut dobri gospodari Originalnij najbilshij v Ukrayini pam yatnik kvasoli vidkrili na festivali Zakarpatska pasuliada u 2011 roci Adzhe kvasolya spokonviku bula shodennoyu stravoyu u menyu miscevoyi kuhni ba navit na pam yatnij tablichci v Deci znachitsya sho bobi osnovna yizha yevropejciv do kartoplyanoyi dobi a na samomu pam yatniku vikarbuvani takozh imena slavnih bobiv takih yak Bob Marli Bob Dilan pes Bobik Ivo Bobul Na vhodi vas zustrine nezvichnij shvejcar pro ce chitajte u rubrici kovamaniya po uzhgorodski Sonyachnij godinnik plosha Andreya Bachinskogo 2 Pid chas restavracijnih robit greko katolickogo soboru u 2010 roci na odnij z fasadnih stin u vnurishnomu dvori pomitili gnomon Vin svidchiv pro te sho kolis tut buv i diyav sonyachnij godinnik Namalyuvali jogo she u XVIII stolitti ale zgodom pam yatku vtratili sonyachnij godinnik zafarbuvali u radyanski chasi Zobrazhennya znovu vidnovili Nad restavraciyeyu pracyuvali hudozhniki astronomi ta geografi Abi godinnik pokazuvav tochnij chas koli na nogo padaye sonce provodili specialni rozrahunki i teper z 5 godini ranku do 16 dnya cej divovizhnij pristrij tochno vkazuye godinu Dovkola ciferblatu vidnovleno napis Chas rozkiduvati kaminnya i chas zbirati kaminnya Ce do slova pershij i odin iz troh nayavnih v oblasti vidrestavrovanij sonyachnij godinnik Skulptura Svyatogo Yana Nepomuckogo bilya vhodu na Kalvariyu Dlya Uzhgoroda postat Yana Nepomuckogo znakova Monument svyatomu yakij u katolickij tradiciyi ye pokrovitelem tayemnici spovidi a v piznishomu traktuvanni ohoroncem mostiv mlinariv i ribalok 230 rokiv tomu buv pershim pam yatnikom prosto neba u misti Tozh jogo mozhna vvazhati j zastupnikom ta pokrovitelem mista Skulptura mala neprostu istoriyu kilka raziv perenosilasya vidnovlyuvalasya rujnuvalasya zgodom zagubilasya U 2011 mu roci zavdyaki mecenatam svyatogo Yana povernuli do mista Prezentuvav pam yatnik avtor skulptor Mihajlo Kolodko na Velikden ale povnistyu zavershiti montazh zmig tilki 24 travnya todi zh i osvyatili skulpturu Skulpturna kompoziciya vidobrazhaye rizni epohi Uzhgoroda Starovinni koloni simvolizuyut ugorskij period v misti adzhe ce Budapeshtske littya 19 stolittya cheskij period uosoblyuye sam Yan Nepomuckij adzhe vin ye pokrovitelem Chehiyi a sklyanij kupol z matovogo skla nad svyatim ce vzhe suchasnist V rukah svyatij Yan Nepomuckij trimaye palmovu gilku znak muchenickoyi smerti Pam yatnik cheskomu svyatomu svyasheniku mucheniku Yanu Nepomuckomu Bilya oblasnoyi prokuraturi na vulici Kocyubinskogo nab Pravoslavna Tut mozhna pobachiti odrazu dva pam yatniki pam yatnij hrest vstanovlenij na chest 2000 richchya Rizdva Hristovogo Skulptura kavomanu bilya vhodu do kafe Stare misto vul Fedincya 36 Pam yatniki kavomanu kavovij chashci ta kavovomu vedmediku Uzhgorodci kazhut sho vse pochinayetsya z kavi ranok spravi kohannya Kovanij dyadko v kapelyusi z trostinoyu nespishno i posmihayuchis napevno vam p ye rankovu kavu Skulptura Kavovij Findzhi Sobranecka Mocafe Originalna kavova chashka abo findzha miscevim dialektom pid nahilom iz neyi vitikaye smachnyuchij napij viklikayuchi more emocij u kavovih gurmaniv Skulptura Svyatoyi Gizelli v nishi na fasadi muzichnogo uchilisha im Zadora po vul Voloshina 13 Uzhgorodske derzhavne muzichne uchilishe imeni D Ye Zadora roztashovano v starovinnij dvopoverhovij sporudi kolishnogo divochogo rimo katolickogo liceyu svyatoyi Gizelli zbudovanogo u 1902 1907 rokah Fronton budinku prikrasila statuya pokrovitelki navchalnogo zakladu ta ugromovnij nadpis Gizella haz Budinok Gizelli Gizella blizko 985 1065 rr za svidchennyam istorichnih dzherel bula druzhinoyu pershogo ugorskogo korolya Ishtvana pidtrimuvala rozvitok osviti a pislya svoyeyi smerti ogoloshena svyatoyu Stil sporudi secesiya zmishannya riznih stiliv U 1972 roci dobudovano novij chotiripoverhovij korpus z velikim koncertnim zalom suchasnimi navchalnimi auditoriyami ta administrativnoyu chastinoyu Chotiri zhinochi skulpturi vul Nebesnoyi sotni Uralska 6 Pam yatka arhitekturi 1934 1936 rokiv de roztashovano Zakarpatske upravlinnya Nacbanku Ukrayini Na budinku ye 4 skulpturi Dvi skulpturi na vhodi do budivli na pl Narodnij 5 Po pravij storoni ploshi dim v yakomu diyav sud Pidkarpatskoyi Rusi Portal budivli prikrashala skulptura Femidi bogini pravosuddya Teper rozmistilis tovaristvo Znannya Obl Profspilka Vhid prikrasili skulpturami muz Vedmid iz avtozapchastin vul Legockogo Tak pri vhodi v odnu z avtorazborok z yavilasya yakisno vikonana skulptura simvolu Zakarpattya Skulptura zroblena z detalej zapchastin avtomobiliv Navryad chi cej vitvir mozhna nazvati turistichnoyu rodzinkoyu skorishe yakisnoyu samoreklamoyu ale vpevneno mozhna skazati sho avtolyubiteli malenki hlopchiki ta serjozni choloviki ocinyat cej vitvir na 5 Skulptura hrest Bozhe berezhi Uzhgorod vul Strilnichna Simvolichnij bilij hrest z napisom ukrayinskoyu movoyu Bozhe berezhi Uzhgorod sho oyuris plyushem na kameni z nevelichkim grotom de znahoditsya skulptura Divi Mariyi Avtor Mihajlo Kolodko Putivnik Uzhgoroda dlya nezryachih Pasazh Bati zi storoni vul Voloshina u centri mista V Uzhgorodi oficijno vidkrili informacijnu kartu dlya slipih i slabozryachih turistiv yaka mistit informaciyu pro cikavi miscya Uzhgoroda vikonanu movoyu Brajlya dlya chitanya palcyami 26 09 2010 Bilya stendu vikonanogo kovalyami rozmistili i mini skulpturu kafedralnogo soboru avtor Mihajlo Kolodko shob slabo zryachi lyudi mogli na dotik vidchuti jogo konturi Iniciatorami vigotovlennya karti stala kafedra turizmu Uzhgorodskogo nacuniversitetu a vtiliti ideyu dopomogla gromadska organizaciya lyudej iz vadami zoru Divosvit ta Asociaciya kovaliv Zakarpattya Ideyu stvorennya karti dlya nezryachih privezli z Yevropi Karta sproba privernuti uvagu do problem lyudej iz vadami zoru Pam yatnik Zakarpatskomu vesilnomu rushniku pered vhodom do budinku RACSu z boku naberezhnoyi v centri mista Gorizontalni pam yatniki Vidkrili nezvichnij pam yatnik u nedilyu 27 chervnya 2010 roku pid chas festivalyu Zakarpatskij parad narechenih yakij obov yazkovo projde povz lezhachij pam yatnik Pam yatnik vesilnomu rushnichku ye yedinim u sviti vitvorom mistectva sho prisvyachenij comu obryadovomu predmetu Vin yedinij lezhachij pam yatnik ne lishe v Zakarpatti a v Ukrayini Osoblivo garno viglyadaye prostir navkolo pam yatnika rushniku u vesnyanij period koli kvitnut navkolo ekzotichni rosilini a zovsim poruch vidomi sakuri i magnoliyi Skulptor Vasil Roman Diyuchij geoznak zirka busol pered vhodom do alpinariyu vul Dovzhenka centr mista Diyuchij geoznak busol ye praktichnim podarunkom Uzhgorodu do dnya narodzhennya vid Kominvestbanku Znak vkazuye vidstani do polyusiv ekvatora nulovogo meridianu a u centri rozmishuyetsya bronzovij znak gerba Zakarpattya Takozh vin ye navchalnoyu zonoyu z geografiyi dlya shkolyariv geoznak vklyuchaye i cikavu atrakciyu U vkazivniku ye netochnist yaku turistam ta vidviduvacham proponuyut rozgadati Za zadumom rozrobnikiv ce dodast vidvidannyu turistichnoyi rodzinki cikavosti ta rozvazhit grupi turistiv i shkolyariv pid chas ekskursij Ideya nalezhit Fedoru Shandoru ta hudozhnikam kovalyam Stepanu Rusnaku ta Romanu Murniku Veresen 2017 r Pershij gorizontalnij sonyachnij godinnik provulok Girchichne zerno vul Fedincya centr mista 12 veresnya 2017 roku v provulku buv vstanovlenij pershij i yedinij v oblasti gorizontalnij sonyachnij godinnik v stili 7 chudes Zakarpattya Godinnikovi vkazivniki vidmicheni perlinami krayu Godinnik zroblenij u formi moneti iz paroyu nig poseredini Stayuchi v slidi na lyuci 46 rozmiru lyudina vikonuye funkciyu gnomona i tin vid soncya poobidi padayuchi na vkazivnik pokazuye realnij chas V oblasti gorizontalnogo sonyachnogo godinnika she nemaye cej pershij i poki yedinij Cya cikava atrakciya pridumana shob potishiti uzhgorodciv ta gostej mista abi kozhna progulyanka prinosila pozitivni vrazhennya Ideya stvoriti takij pam yatnik nalezhit turizmoznavcyu Fedoru Shandoru ta hudozhnikam kovalyam Stepanu Rusnaku ta Romanu Murniku Godinnik znahoditsya pered vhodom do provulku Girchichne zerno yakij ye vidomim u misti oseredkom cikavostej Zokrema tut ye svoya kolekciya kavovih eksponativ spravzhnij zaliznij tron pam yatnik malomu Uzhu ta navit vlasnij vartovij yakij rozdaye dityam cukerki Vstanovlennya godinnika priurochili do 7 richnici z dnya vidkrittya provulku yakij komanda spravzhnih entuziastiv zvela z nulya na misci zanedbanih dvoriv Vidstani do yevropejskih stolic Pishohidnij mist Mini atrakciya na pishohidnomu mosti pered najmenshoyu u sviti statuyeyu Svobodi Ce miniatyurni tablichki rozmirom vid 5 do 10 santimetriv vmontuvali v kaminnya yakim vikladeni shodi z pishohidnogo mostu v napryamku ugorskogo konsulstva Zagalom vkazivnikiv bilya dvadcyati voni poznachayut vidstani mizh Uzhgorodom ta yevropejskimi stolicyami i znakovimi mistami Sered nih Praga Budapesht Buharest Parizh Ivodzima Kiyiv Strichka Mura abo Na pidtrimku hvorih u borotbi zi SNIDom Kiyivska naberezhna 12 Koval ta hudozhnik Yurij Lenko prezentuvav pam yatnij znak na pidtrimku hvorih u borotbi zi SNIDom Pam yatnij znak buv vstanovlenij na Kiyivskij naberezhnij navproti Oblasnogo muzichno dramatichnogo teatru im brativ Sheregiyiv 10 grudnya 2015 roku Znak Oriyentuvalnik Kiyivska naberezhna 12 Pam yatnij znak mozhna pobachiti na perilah Kiyivskoyi naberezhnoyi navproti dramteatru Jogo bulo vidkrito do 50 richchya provedennya pershih vsesoyuznih zmagan yaki zapochatkuvali sportivne oriyentuvannya yak vid sportu ne tilki v Ukrayini a j u vsomu kolishnomu SRSR Voni buli provedeni na teritoriyi Zakarpattya 11 15 zhovtnya 1963 r Za deyakij chas pam yatnik zalishivsya a Oriyentuvalnik znik Pam yatnik vidkrili v ramkah vidkrittya mizhnarodnogo zmagannya zi sportivnogo oriyentuvannya Kubok druzhbi Avtor skulpturi Vasil Bedrik Karta Uzhgoroda Kovani karti 36 tochok v misti Uzhgorod U serpni 2018 roku v Uzhgorodi startuvav proekt Uzhgorodska karta yakij stvorili zakarpatski kovali skulptori Stepan Rusnak ta Roman Murnik bilya najpopulyarnishih turistichnih ob yektiv mista vstanovleni kovani gralni karti yih 36 yak u klasichnij kolodi kart V kozhnij karti virizano gerbovij simvol Uzhgoroda vinogradne grono kriz yakij treba zrobiti pravilnu uzhgorodsku fotosvitlinu 6 Hresta Kafedralnij Sobor 6 Bubna Sinagoga 6 Chirva Pishohidnij mist 6 Pika ZOSh 1 7 Bubna Sovine Gnizdo 7 Hresta plosha Poshtova 7 Pika Girchichne Zerno 7 Chirva Zamok 8 Pika konditerska Shtefano 8 Bubna Biologichnij fakultet 8 Chirva Fizichnij fakultet 8 Hresta Bokshaj i Erdeli 9 Chirva Zaliznichnij vokzal 9 Pika mist Pidzamkovij 9 Hresta Himichnij fakultet 9 Bubna Dramatichnij teatr 10 Pika Narodna Rada 10 Hresta mist Masarika 10 Chirva park Laudona 10 Bubna sadiba Dendeshi V Bubna Cegolnyanska V Pika Kalvariya V Chirva Zhupanat V Hresta Pidvisnij mist D Hresta Staricya Uzha D Pika Kanal D Bubna Mala Praga D Chirva ZOSh 4 K Chirva gotel Uzhgorod K Bubna Dramatichnij teatr K Pika Korzo Voloshina K Hresta park Pidzamkovij T Pika Goryanska Rotonda T Hresta Prosvita T Bubna Medichnij fakultet T Chirva Korzo Turistichnij proyekt Lavicya Uzhgoroda Lavicya Istoriya odniyeyi vulici vulicya Olbrahta Do dnya Konstituciyi 28 chervnya 2022 roku podarunok Uzhgorodu vstanovleno lavicyu zi stendom ISTORIYa ODNIYeYi VULICI vulicya Olbrahta Avtor ideyi Fedir Shandor robota Roman Murnik dzherelo Pam yatnij znak na chest 128 oyi okremoyi girsko shturmovoyi brigadi vulicya 128 oyi brigadi Pam yatnij znak na chest 128 oyi okremoyi girsko shturmovoyi brigadi vidkrili 10 veresnya 2023 roku na vulici nazvanoyi yiyi imenem v Uzhgorodi Do realizaciyi proyektu doluchilisya Roman Murnik hudozhnik skulptor Arsen Melkumyan mecenat proyektu Podiyu priurochili do 1130 oyi richnici vid dnya zasnuvannya Uzhgoroda Pam yatnij znak vidkrili kapitan Andrij Linnik komandir zapasnoyi roti 128 oyi OGShB ta mecenat Arsen Melkumyan Ese Uzhgoroda Literaturni ese na znakovih budivlya Uzhgoroda Do 1130 oyi richnici z dnya narodzhennya mista Uzhgorod Avtor ideyi Fedir Shandor robota Pavlo Ivashkovich ta Roman Murnik Palac Frida palac Dyendyeshi villa Beskida budinok Bilij korabel budinok rabinaMini skulpturiZ 2010 roku i po sogodni v Uzhgorodi ta Zakarpatti z idej profesora UzhNU F F Shandora z yavilos ponad 100 pam yatnikiv rozmirom iz lyudsku dolonyu skulptoriv Mihajla Kolodka Romana Murnika Stepana Rusnaka Vasilya Krivanicha ta inshih Bilshist zoseredzhena v centralnij chastini mista vzdovzh naberezhnoyi obabich richki Uzh Kozhna skulptura pryamo abo oposeredkovano stosuyetsya Uzhgoroda abo Zakarpattya kozhna z nih ye takimi sobi mini portretami cikavih dostojnih istorichnih postatej personazhiv chi mifichnih geroyiv sho u tij chi inshij miri mali chi mayut vpliv Dlya turistiv bulo rozrobleno specialnij marshrut Uzhgoroda Na poshuk i oglyad vsih mini skulptur z vikoristannyam putivnika pide 3 5 godini chasu Skulptura mikolajchiku pomichniku Svyatogo Mikolaya bula vstanovlena pershoyu z usih z iniciativi F Shandora u grudni 2010 roku yaka simvolizuye pomichnika Sv Mikolaya na perilah naberezhnoyi richki Uzh na pl Teatralnij Kazhut yaksho poterti nosik mini skulpturki Mikolajchika ta zagadati bazhannya to vono obov yazkovo zbudetsya Golovne viriti u nogo Najmenshu u sviti kopiyu statuyi Svobodi i odnochasno najmenshij diyuchij mayak vidkrito 27 lipnya 2011 roku U fakeli yakij trimaye statuya postijno pracyuye lampochka Skulpturu Svobodka vstanovleno na perilah Konsulskih shodiv sho vedut z Pravoslavnoyi naberezhnoyi do pishohodnogo mostu roztashovanij na perilah yaki probiti kulyami voyennogo chasu Shvejk u pravij ruci trimaye knedlik i livoyu pritrimuyuchi shapku zamriyano divitsya vzdovzh richki Uzh chi to kudis u bik Karpat a mozhe prosto viddaye chest promovlyayuchi svoye nezabutnye nasmilyus dopovisti Vstanovlenij 10 lipnya 2012 roku na perilah Kiyivskoyi naberezhnoyi Kopiya Shvejka ye v Odesi Sinevirskij pereval Uzhgorod deca Ukrayina Chehiyi Olomouc Lipnice Kralupi Slovachchini Gumenne Polshi Peremishl Kelce zagalom desyat perila zv yazani u vuzol Ce vuzlik na pam yat yakij bude prisvyachenij silachu Krotonu U 2014 roci vin priurochenij do vihodu odnojmennogo ukrayinskogo filmu pro silacha Vuzlik Krotona znajdete za adresoyu naberezhna Kiyivska 12 nepodalik Shvejka Ugorskij kompozitor Ferenc List U sichni 2017 ogo Ferenc List pereyihav z berega Uzha na bereg Malogo Uzha na rozi vulic Zhupanatskoyi Fedincya ta Dovzhenka Malenkij pam yatnik Ferencu Listu yakij vidkrili v travni 2012 roku bilya uzhgorodskoyi Filarmoniyi perezhiv chi ne najbilshe prigod sered usih mini skulptur Vlitku pislya silnoyi grozi gilka kashtanu vpala na perila rozlamavshi yih na kilka chastin i ta chastina na yakij sidiv ugorskij kompozitor zagadkovo znikla Vtim nezabarom skulptura bula znajdena Na comu neshastya ne zakinchilis u grudni nevidomi pofarbuvali shmatok trubi u zhovtij kolir a v pershi dni 2013 roku Lista znovu vkrali Za kilka dniv komunalniki znajshli skulpturu na berezi richki i vstanovili yiyi na misce Odnak u sichni 2017 ogo na zvichnomu misti Lista ne viyavilosya natomist figurku mozhna znajti na rozi vulic Zhupanatskoyi Fedincya ta Dovzhenka vidrazu za restoranom Antresol Kopiya Lista znahoditsya v aroporti mista Budapesht ta Chernivcyah Voseni 2012 vstanovleno pam yatnik zakarpatskomu hudozhniku Gavrilovi Glyuku yakij zobrazhenij v avtomobili GAZ 67 na yakomu vin yizdiv do gir malyuvati kartini Na zadnomu sidinni avto molbert yakij pidkazuye sho kermuye avtivkoyu same hudozhnik Zgodom do skulpturnoyi kompoziciyi Gavrilo Glyuk dodali imennu doshku z napisom na troh movah ukrayinskij ugorskij anglijskij Kompoziciya znahoditsya na vulici Vakarova 7 15 kvitnya 2013 na pl Teatralna 8 poryad z Mikolajchikom prishvartuvavsya paroplav Karpatiya yakij pershim vidguknuvsya na signali Titanika ta vryatuvav chastinu lyudej z nogo Skulptura z sekretom vseredinu mozhna pomistiti svichku j ilyuminatori korablya budut svititis nache tam vseredini ye zhittya i nagaduye pro podvigi ta zhertvi katastrofi Titanika U travni 2013 roku do tizhnya cheskoyi kulturi bulo vstanovleno simejstvo Yiglavskih yizhakiv tri skulpturi yaki ye simvolom mista pobratima Uzhgoroda Yiglavi a takozh simvolom piva Yezhik yakij varyat v Yiglavi Skulpturi vidkrili meri oboh mist Yizhachki oselilisya na samomu kinci metalevih peril Kiyivskoyi naberezhnoyi Chetvertij yizhachok znahoditsya v misti Yiglava Chehiya a pyatij poblizu Goryanskoyi rotondi Z listopada 2014 roku na perilah naberezhnoyi Nezalezhnosti v okulyarah ta navushnikah sidit klavishnik gurtu Deep Purple Dzhon Lord spinoyu do vulici Korzo Skulpturku vidkrili pid znamenitu pisnyu Smoke on the water yaku vikonav orkestr U 2024 roci skulptor Roman Murnik udoskonaliv skulpturu dodavshi do skulpturi ulyublenu sumku muzikanta Bronzova figurka Endi Vorhola sidit na metalevih vorotah bilya Zakarpatskogo oblasnogo muzeyu im J Bokshaya Skulpturu Endi Vorgol prezentuvali 6 grudnya 2014 roku na pl Zhupanatska 3 Do 40 richchya vidkrittya golovolomki kubika Rubika bulo vstanovleno bronzovij kubik Tehnichno mozhna vvazhati sho ce i ne mini skulptura bo vikonana vona v naturalnu velichinu Novij mini pam yatnik rozmistili 22 grudnya 2014 roku nedaleko vid Svobodki na perilah shodiv sho vedut z Pravoslavnoyi naberezhnoyi do Pishohodnogo mostu Tut takozh rozmistili vkazivniki iz vidstannyu do yevropejskih mist Do dnya narodzhennya avstrijskogo kompozitora Volfganga Amadeya Mocarta 27 sichnya 2015 roku u vnutrishnomu dvoriku muzichnoyi shkoli im P Chajkovskogo po vulici Voloshina 11 vstanovili mini skulpturu na jogo chest adzhe kompozitor zhiv i tvoriv v period koli Zakarpattya perebuvalo v skladi Avstro Ugorskoyi imperiyi Na vulici Ivana Olbrahta 3 v ostannij den sichnya 2015 roku bulo vidkrito skulpturu ostannogo zakarpatskogo oprishka Mikoli Shugaya Na perilah najstarishoi kav yarni Pid zamkom z gvintivkoyu v rukah prisiv slavnij rozbijnik pro yakogo napisav Olbraht u svoyemu romani Mikola Shugaj rozbijnik Kopiya znaoditsya na Sinevirskomu perevali Na murovanij stijci vhidnih vorit specializovanoyi slovackomovnoyi shkoli 4 v Uzhgorodi vidkrili mini pam yatnik serzhantu amerikanskoyi armiyi rusinskogo pohodzhennya zi Slovachchini Majklu Strenku Vin vidomij tim sho buv uchasnikom bojovih dij v Aziatsko Tihookeanskomu regioni Drugoyi svitovoyi vijni vhodiv do grupi soldativ yaki pidnimali prapor na Iodzimi Skulpturu vstanovleno 17 lyutogo 2015 roku na vul Zhupanatskij 10 Do dnya narodzhennya vidomogo fokusnika ilyuzionista Garri Gudini 24 berezni 2015 roku na pl Bogdana Hmelnickogo 2 pered vhodom do gotelyu Uzhgorod vstanovili mini pam yatnik na jogo chest Garri ugorec narodivsya u Budapeshti A jogo babusya migrantka iz sela Jovrya nini Storozhnicya Uzhgorodskogo rajonu Garri majster nejmovirnih zvilnen vid najnadijnishih put i zamkiv Tomu skulpturu vstanovili na metalevij zagratovanij postament syudi mozhna bude chipati svoyi zamki yaki simovlizuyut problemi sho u bud yakomu vipadku mozhut buti virisheni Bronzovi ruki fokusnika tezh u zamkah Kopiya znahoditsya v misti Budapesht Mini skulpturu Ejfeleva vezha bulo vstanovleno do Dniv francuzkoyi kulturi v Ukrayini ta z metoyu poryatunku ostannogo starovinnogo lihtarya Uzhgoroda na rozi vulic Kapitulnoyi ta Duhnovicha poruch z greko katolickim soborom na ostannomu starovinnomu stovpi v Uzhgorodi Visota uzhgorodskoyi kopiyi Ejfelevoyi vezhi skladaye vsogo 16 sm a vaga 1 kg chistoyi bronzi Najviddalenisha vid centru miniatyura rozmishena bilya vhodu u restoran Kilikiya sho po vul Dityacha 1 g na ob yiznij dorozi mikrorajon Shahta 08 12 2015 roku Skulptura Manneken pis abo Hlopchik z chubom sho pisyaye znahoditsya u simvolichnomu misci na centralnomu yevropejskomu rozdorizhzhi do Slovachchini 20 do Ugorshini i kilka soten do 12 yevropejskih stolic yaki blizhche nizh Kiyiv Cikavo takozh sho same v cej den populyarnij restoran Kilikiya vidznachav svij dev yatij Den narodzhennya Skulpturnu kompoziciyu abo Dvi ribini vstanovili na zgadku pro Malij Uzh nevelichku richku yaka bula pritokoyu Uzha i protikala centrom mista suchasni vul Pidgradskia ta Fedincya z XVI st do 1930 h rokiv HH st Mizh Velikim i Malim Uzhem utvoryuvavsya ostriv na yakomu stoyav zamok Vidomo takozh sho na cij richechci buv vodyanij mlin z boroshna yake tut mololi uzhgorodci pekli svizhij hlib Na vidminu vid inshih mini skulptur cya stvorena iz nerzhaviyuchoyi stali kovana bo v Uzhgorodi skulptura bula na toj chas rozvinena ne nadto dobre Dvi ribi na zherdini simvolizuyut Velikij ta Malij Uzh a yihnya sriblyasta luska ce bliskuchi richkovi hvili Vstanovili kompoziciyu 7 lyutogo 2015 roku na lihtari na vulici Fedincya na rozi z provulkom Girchichne zerno Do Dnya svogo narodzhennya Uzhgorod otrimav chudovij podarunok 3 mini skulpturi Bejli Bartoka Vinoroba ta Muhammeda al Idrisi Na naberezhnij Uzha navproti budivli Generalnogo konsulstva Ugorshini oselivsya Bejla Bartok Mini pam yatnik vidomomu ugorskomu kompozitoru vidkrili do 80 richchya vid dnya jogo smerti 25 veresnya 2015 roku na Pravoslavnij naberezhnij 12 Na malenkij tablichci poruch iz skulpturkoyu vkazana chastota ugorskogo Radio Bartok 105 5 na yakomu chasto lunayut jogo tvori Kopiya znahoditsya v misti Vinogradovo U 2020 bulo vstanovleno onovlenu skulpturu yaku zrobiv skulptor Roman Murnik Miniskulpturu Vinolyubu vstanovili pid chas svyatkuvannya Dnya mista na chest krashih vinorobiv Ukrayini zakarpatskih 26 veresnya 2015 roku v centri Uzhgoroda vidkrito mini skulpturu knyazyu Ferencu Rakoci II yakij u XVIII stolitti polyublyav vipiti karpatskogo vina Skulptura znahoditsya nad vinnimi pidvalami vulicya Olbrahta v skveri Centru gungarologiyi Miniskulptura Muhammad al Idrisi prisvyachena vidomomu arabskomu mandrivnikovi i geografu zavdyaki yakomu u 1154 roci na karti Yevropi z yavilasya persha zgadka pro Uzhgorod Kompoziciya vikonana u viglyadi stolika za yakim poruch iz mini Muhammadom mozhna vipiti filizhanku kavi bilya knizhkovogo magazinu Kobzar sho na vul Koryatovicha 1 Vidkrittya skulpturki 27 veresnya 2015 roku priurochili do Dnya turizmu pozayak Muhammad al Idrisi buv znanim mandrivnikom i ob yizdiv u davninu chimalo zemel Skulpturu vidnovleno skulptorom Romanom Murnikom 14 grudnya 2015 roku na Pravoslavnij naberezhnij nepodalik Generalnogo konsulstva Ugorshini v Uzhgorodi vidkrili minipam yatnik podruzhzhyu volodariv Uzhgorodskogo zamku grafu Mikloshu Bercheni ta jogo druzhini Kristini Chaki Ugorskij hudozhnik Tivodar Chontvari priyihav v Uzhgorod na kovzanah na Pravoslavnu naberezhnu vidrazu bilya pishohidnogo mostu Urochiste vidkrittya pam yatnika Tivadaru Kostka Chontvari vidbulosya 10 bereznya 2016 roku a perehid na nove misce vidbuvsya 5 lipnya 2023 roku u chest 170 richchya z dnya narodzhennya hudozhnika 7 travnya 2016 roku na kam yanomu muri Uzhgorodskogo zamku vul Kapitulna 33 vstanovili pam yatnik knyazyu Laborcyu yakij zasnuvav misto nad Uzhem ta Uzhgorodskij zamok Laborec buv knyazem bilih horvativ Bronzovij knyaz Laborec skruchenij bronzovim shnurom i simvolichno prikriplenij do metalevogo mecha ye nibi jogo rukiv yam Take simvolichne zobrazhennya knyazya nagaduye pro jogo tragichnu zagibel Laborcya vbili napadniki utopivshi v richci Ondava yaka zaraz nazivayetsya Laborec protikaye cherez slovacke misto Mihalovci i vpadaye na teritoriyi Slovachchini u richku Uzh 25 tu richnicyu Nezalezhnosti Ukrayini Uzhgorod zustriv novoyu tematichnoyu mini skulpturkoyu Skulptura Yedina ce demonstraciya yednosti Ukrayini kotru nache shokoladku htos tak i hoche vidkusiti Tozh skulptura maye viglyad plitki shokoladu za formoyu vona povtoryuye teritoriyu nashoyi derzhavi 24 serpnya 2016 r shokoladku vstanovili na kam yanij ogorozhi na ploshi Poshtovij Nova skulptura 29 11 2016 r yaka roztashovana na Botanichnij naberezhnij bilya uzhgorodskoyi filarmoniyi ta pishohidnogo mostu prisvyachena multiplikacijnomu Kukocu talismanu karpatskih ribalok Za legendoyu pered ribolovleyu treba obov yazkovo poterti nosik bronzovogo cherv yachka na horoshij klov Nosik specialno zrobili bilshim shob nadovshe vistachilo Cej cherv yachok personazh populyarnogo ugorskogo dityachogo multfilmu pid nazvoyu Velikij ri ri ri Ribalka avtorom yakogo ye grafik laureat premiyi Koshuta Ferenc Shojdik Hoch multfilm i skladayetsya vsogo z 26 serij ale cogo vistachilo shob cile pokolinnya ditej polyubilo cyu kazku Malenkij cherv yachok stav uzhe 27 mini skulpturoyu sho prikrashaye Uzhgorod i shodnya raduye jogo zhiteliv Kopiya znahoditsya v misti Budapesht U 2020 bulo vstanovleno na novomu misci vidnovlenu skulpturu zrobiv skulptor Roman Murnik V Uzhgorodi bilya oblasnoyi filarmoniyi 27 12 2016 roku vidbulosya vidkrittya novoyi mini skulpturi Hanukiyi Mini skulpturku pid nazvoyu Hallom vidkrili 17 veresnya 2017 r na chest dnya narodzhennya Tivadara Pushkasha Same comu ugorskomu vinahidniku nalezhit rozrobka pershoyi telefonnoyi stanciyi Cikavim ye toj fakt sho najpopulyarnishe telefonne privitannya allo pohodit z ugorskogo hallom sho v bukvalnomu perekladi oznachaye chuyu Same ce slovo promovlyav Pushkash pid chas viprobuvan pershoyi telefonnoyi stanciyi jogo sim ya mala pryame vidnoshennya do Uzhgoroda Mini skulpturku rozmistili bilya vhodu do budivli golovnogo viddilennya Ukrposhti pl Poshtova 4 v oblasnomu centri Zakarpattya 120 rokiv tomu v Uzhgorodi z yavivsya telegrafnij zv yazok Na toj chas vin z yednuvav Uzhgorod z Budapeshtom 11 listopada 2017 roku do 100 richchya Zhovtnevoyi revolyuciyi vidkrili mini skulpturu Hasta la vista Lenin Ce metalevij vagonchik u yakomu zamurovano byust Volodimira Lenina vstanovili nepodalik zaliznichnogo vokzalu Uzhgorod buv odin iz pershih mist Ukrayini de pribrali pam yatnik Leninu Cya simvolichna skulptura yakoyu vsi bazhayuchi ostatochno poproshayutsya z epohoyu radyanskogo vozhdya Do rechi u vagonchiku znahoditsya spravzhnij byust V I Lenina odin iz miljona ekzemplyariv yaki za chasiv SRSR stoyali chi ne u kozhnomu derzhavnomu kabineti Miniskulptura Hasta la vista Lenin stala 28 yu miniatyurnoyu vizitivkoyu oblasnogo centru Zakarpattya 2 grudnya 2017 roku v Uzhgorodi vidkrili novu mini skulpturu Teper oblasnij centr Zakarpattya prikrashayut 30 mini vizitivok mista Figurku pershogo gubernatora Zakarpattya Georgiya Zhatkovicha vstanovili pered vhodom do budivli Zakarpatskogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu im Josipa Bokshaya pl Zhupanatska 3 de kolis roztashovuvalasya misceva administraciya Zhupanat Priurochili vidkrittya skulpturki Liberty Bell do dnya narodzhennya gromadskogo diyacha ta pershogo gubernatora Zakarpattya yakij narodivsya 2 grudnya 1886 roku a 2 grudnya 1920 roku v Uzhgorodi progolosili Den svobodi Vidteper 2 grudnya 2017 r bude asociyuvatisya i z vidkrittyam mini skulpturi Liberty bell Miniatyurnij Grigorij Zhatkovich sidit na dzvoni Svobodi golovnomu simvolovi amerikanskoyi istoriyi borotbi za nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi Skulptor Mihajlo Kolodko zberig na legendarnomu dzvoni trishinu ta vikarbuvav slova z Bibliyi Nehaj svoboda bude progoloshena cherez cilij svit usim zhitelyam jogo Yuvilejnoyu zh 30 yu uzhgorodskoyu mini skulpturoyu stala miniatyura Lebedine ozero na transportnomu mostu cherez richku Uzh Malenkij televizor zafiksuvav zobrazhennya kultovogo baletu Petra Chajkovskogo yakij svogo chasu translyuvali pid chas radyanskih perevorotiv Prezentuvali zagalu pershij televizor nad Uzhem skulptor Mihajlo Kolodko turizmoznavec Fedir Shandor ta veducha oblasnogo telebachennya Rostislava Dzhumurat Simvolichno sho teleskulpturka znahoditsya poblizu golovnoyi televezhi Zakarpattya Privodom do vidkrittya novoyi turistichnoyi rodzinki stav Vsesvitnij den telebachennya 21 listopada yakij Generalna Asambleya OON progolosila u 1996 na chest dati provedennya pershogo Vsesvitnogo televizijnogo forumu v Organizaciyi Ob yednanih Nacij Figurku u vidi televizora na yakomu pokazuyut Lebedine ozero vstanovili na Kiyivskij naberezhnij 21 10 2017 roku 4 travnya 2018 r onovlenu ogorozhu dendrosadu vul F Rakoci 3 poblizu Uzhgorodskoyi miskoyi dityachoyi likarni prikrasili mini skulpturkoyu Ce pam yatnik pedagogu ta velikomu lyubitelyu prirodi Ishtvanu Laudonu Ce vzhe 32 mini skulpturka v Uzhgorodi Podiya prisvyachena 130 richchyu sadu Laudona Naprikinci HIH stolittya pedagog i naturalist doktor Uzhgorodskoyi Korolivskoyi katolickoyi gimnaziyi Ishtvan Laudon zrobiv podarunok mistu zapochatkuvav sad roslin yaki privoziv iz podorozhej u rizni krayini Sad stav unikalnim ne lishe dlya mista todishnij park Laudona vvazhavsya odnim iz najbilsh unikalnih v Avstro Ugorskij imperiyi Sad prostyagavsya vid vulici Sobraneckoyi do ninishnogo pam yatnika Pushkinu nalichuvav blizko dvoh soten ekzotiv Iz rozbudovoyu mista sad Laudona postupovo zabudovuvali ninishnij park iz desyatkom derev te sho vid nogo zalishilosya Zbereglisya u parku i najbilshe v Ukrayini ta najstarishe na Zakarpatti ginkgo tis yagidnij kiparis bolotnij sosna chorna avstrijska kriptomeriya yaponska magnoliya Sulanzha buk lisovij sho zazvichaj roste na visoti bilshe 300 m nad rivnem morya a tut na 120 metrovij visoti Kilka derev dendroparku vhodyat do mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi 2017 go bilya dityachoyi likarni posadili she 2 ekzotichni dereva yaki rosli kolis sered nasadzhen Laudona ale zaginuli priblizno u 70 h rokah kiparisovik Lavsona i tsugu kanadsku 5 travnya 2018 r vidbulosya vidkrittya 33 go mini pam yatnika Skulptura rozpovidaye pro meteorit Knyaginya najbilshij vidomij meteorit v Yevropi padinnya yakogo zafiksovane v novitnij istoriyi Pam yatnik meteoritu Knyaginya vstanovlenij na pl Sh Petefi na perilah navproti cukrarni Valentina Shtefano Ce ne vipadkovo neshodavno jogo brend pochav vigotovlennya cukerok Meteorit yakimi vin prigostiv vsih hto zibravsya na vidkritti mini skulpturi A avtobusna zupinka poruch teper takozh nazvana na chest najbilshogo yevropejskogo meteoritu Skulptura Napoleon 34 ta za likom yaka z yavilasya na pochatku lipnya 2018 r na teritoriyi pekarni Dik sho na vulici Koritnyanskij maye stosunok do gastronomichnogo tistechka Adzhe v 60 h rokah na Zakarpatti zokrema nepodalik Uzhgoroda znimali film Vaterloo pro Napoleona Hoch cya istorichna postat i ne maye napryamu stosunku do oblasnogo centru Zakarpattya ale ye vpiznavanoyu dlya turistiv 28 zhovtnya 2018 roku nova skulpturka z yavilasya v Ukrayinsko ugorskomu navchalno naukovomu instituti UzhNU mkr BAM Tut poselili vidomogo ne lishe ugorcyam poeta Yanosha Aranya Priurochili vidkrittya mini skulpturi do 55 richchya stvorennya kafedri ugorskoyi filologiyi v Uzhgorodskomu universiteti ta 10 richchya Ukrayinsko ugorskogo navchalno naukovogo institutu Sho stosuyetsya mini skulpturi Aranya to cya postat dlya ugorskih filologiv simvol Ne tak davno voni svyatkuvali jogo 200 j den narodzhennya 1 veresnya 2018 r bilya vhidnih dverej Uzhgorodskoyi dityachoyi shkoli mistectv pl Sh Petefi 20 vstanovili 36 tu mini skulpturu Ce skulptura Ferenca Erkelya ugorskogo kompozitora pianista dirigenta zasnovnika nacionalnoyi operi Rodina uzhgorodskih mini skulptur popovnilasya 38 yu znakovoyu figuroyu Cogo razu na perilah Uzhgorodskogo ugorskogo domu sho na vul Mukachivskij 54 zajnyav misce legendarnij ugorskij poet publicist kritik ta politichnij diyach Ferenc Kelcheyi Istoriki stverdzhuyut sho tvorchist i diyalnist poeta znachno vplinuli na Lajosha Koshuta ta revolyucijno demokratichnu molod ocholyuvanu Shandorom Petefi Ale najbilshe Ferenc Kelcheyi vidomij yak avtor ugorskogo nacionalnogo gimnu Vin neodnorazovo vidviduvav Uzhgorod ta napisav virsh pro Hust Pam yatnik z mini kopiyeyu Svyatoyi koroni maye viglyad pryamokutnogo stovpa z chornogo polirovanogo kamenyu na yakomu ugorskoyu movoyu zafiksovani osnovni istorichni vihi sho stosuyutsya predmetu vshanuvannya Tekst ukrayinskoyu ye na tilnomu boci postamentu odnak oskilki pam yatnik vstanovleno na gazoni i zadnim bokom malo ne vpritul do ogorozhi to ni pobachiti ni prochitati jogo nemozhlivo u 1805 roci korona perebuvala v Uzhgorodi Serednomu Mukachevi Zgori na kameni vstanovili bronzovu mini kopiyu koroni Svyatogo Ishtvana na podushci tak yak cyu ugorsku relikviyu eksponuyut zaraz u budivli parlamentu Ugorshini v Budapeshti Avtorom mini koroni ye Mihajlo Kolodko Mini koronu vstanovleno bilya Generalnogo konsulstva Ugorshini v Uzhgorodi 19 03 2019 r Mini skulptura Ishtvan Dyendyeshi perlina Uzhgoroda 25 serpnya vipovnilosya 390 rokiv z dnya narodzhennya vidomogo poeta Ishtvana Dyendyeshi Z ciyeyi nagodi vidkrili 40 vu mini skulpturu u viglyadi perlini v mikrorajoni Radvanka bilya najstarishogo zhitlovogo budinku Uzhgoroda Skulpturnu kompoziciyu vikonali skulptori Roman Murnik ta Stepan Rusnak Bilya pam yatnika prezidentu Karpatskoyi Ukrayini Avgustinu Voloshinu sho znahoditsya v Uzhgorodi na naberezhnij Nezalezhnosti 9 v ostannij den bereznya 2016 roku vstanovili mini skulpturu Voyini ATO Koval yakij vdihnuv zhittya v figurki voyiniv pobazhav zalishitis inkognito Mini skulptura Kavovij roster Skulptor Andrij Voznickij Pam yatnik pershomu uzhgorodskomu kavovomu rosteru roztashovanij na ploshi Fencika Mini skulptura Zakarpatskij kiflik 42 ga v Uzhgorodi Kiflik ce zakarpatske pechivo u formi zagnutoyi pidkivki posipanoyi cukrom pudroyu Robitsya z riznomanitnimi nachinkami gorihovoyu makovoyu ta z lekvarom Kiflik vidkrili 9 09 2019 r na vulici Sobraneckij bilya TC Dastor Vigotovlyali dvoye skulptoriv Stepan Rusnak ta Roman Murnik Mini skulptura Druget 14 grudnya 2019 Vona prisvyachena rodu Drugetiv sho maye franko italijske pohodzhennya ale mav bezposerednij stosunok i do Zakarpattya Z nim pov yazuyut zasnuvannya Uzhgoroda Ungvara yak mista Drugetam takozh nalezhali Nevickij ta Uzhgorodskij zamki Misce dlya vstanovlennya statuetki obrano ne vipadkovo skver bilya himfaku Druget divitsya na zamok a pozadu nogo znahoditsya kolishnya gimnaziya sho nosila jogo im ya Vigotovlyali dvoye skulptoriv Stepan Rusnak ta Roman Murnik Mini skulptura Masarik 21 grudnya 2019 Simvolichno sho publichna mini skulptura prezidentu Chehoslovachchini Masariku roztashovana kolo ZOSh 3 sho zbudovana same za jogo spriyannya ta bula 100 yuvilejnoyu shkoloyu Vona znahoditsya na Naberezhnij Nezalezhnosti u mikrorajoni Galago sho zabudovanij u period vhodzhennya suchasnogo Zakarpattya u Chehoslovachchinu Yiyi avtori skulptor Roman Murknik ta koval Stepan Rusnak Mini skulptura Fridman Milton 18 grudnya 2019 Yiyi vidkrili na vulici Gojdi Rodina vidatnogo amerikanskogo ekonomista Miltona Fridmana vihidci iz suchasnogo Zakarpattya Yevrejska rodina meshkala u todishnomu Beregsasi nini Beregovo Sam Milton narodivsya uzhe v Nyu Jorku u 1912 roci Cikavo sho vin yedinij nobelivskij lavreat iz zakarpatskim korinnyam Premiyu vin otrimav za patentuvannya monetizaciyi V misti Uzhgorod 3 travnya 2021 roku vstanovleno mini skulpturu Cipo na chest muzikanta i kompozitora Laslo Bodi z vidomogo rok gurtu Republic yakij rodivsya v Uzhgorodi Skulptor Roman Murnik mecenat vstanovlennya gromadske ob yednannya ARMADA KARPAT kerivnik Roman Megela 27 chervnya 1906 roku v Uzhgorodi vidbuvsya vistup vsesvitnovidomogo amerikanskogo kolektivu Dikij Zahid na choli z Vilyamom Frederikom Kodi na prizvisko Baffalo Bill U grandioznomu shou todi vzyali uchast blizko 1300 lyudej ta tvarin Pislya yevropejskih stolic vidvidini Uzhgoroda Dikim Zahodom Baffalo Billa stali spravzhnoyu sensaciyeyu Mini skulpturu Dikij Zahid Baffalo Billa stvorila skulptorka Emma Rusin Zobrazheno indianec Sidyachij Bik Baffalo Bill Vidkrittya vidbulosya 6 lipnya 2021 roku Mini skulptura Zakarpatski chempioni prisvyachena miscevij komandi z amerikanskogo futbolu Uzhgorodski lisorubi yaki trichi stavali Chempionami Ukrayini v Superlizi Mini pam yatnik zobrazhuye vtomlenogo gravcya futbolista Skulptura vstanovlena na kovanomu sportivnomu sholomi Avtor Roman Murnik Skulpturka roztashovana na vigotovlenomu zakarpatskimi kovalyami sportivnomu sholomi na yakomu rozvazhlivo sidit bronzova figura vtomlenogo ale zadovolenogo sportsmena yakij shojno zanis peremozhnij tachdaun Mini pam yatnik prisvyachenij miscevij komandi z amerikanskogo futbolu Uzhgorodski lisorubi yaka ye trirazovim chempionom Ukrayini v Superlizi z amerikanskogo futbolu Skulpturna kompoziciya dopovnena pishohidnoyu dorizhkoyu ta dvoma flagshtokami z praporami Ukrayini ta SShA yaki budut onovlyuvatisya na dni nezalezhnosti krayin 4 lipnya i 24 serpnya Poblizu Goryanskoyi rotondi 26 veresnya 2021 roku vidkrito mini skulpturu Rotonda Sv Anni sho prisvyachena najstarishomu diyuchomu hramu Zakarpattya Na postamenti z miscevogo andezitu vstanovleno bronzovu skulpturu najstarishoyi chastini rotondi sho roztashova na rozgornutij knizi Svyata Anna pokrovitelka knig i knigodrukuvannya z literami Alfa ta Omega Mecenat Vasil Gomonaj skulptor Roman Murnik ta koval Stepan Rusnak inicativa o Bogdan Savula Mini skulptura tort Uzhgorod vstanovlena 27 veresnya 2021 poruch z biologichnim fakultetom UzhNU z nagodi 10 yi richnici torta Uzhgoroda vid konditera Valentina Shtefano svyata HrestoVozdvizhennya ta Vsesvitnogo dnya turizmu Skulptor Roman Murnik 15 lipnya 2022 roku v Uzhgorodi poblizu mostu Masarika vidkrili mini skulpturku vidomij personazh Krtchek krit iz populyarnogo chehoslovackogo multfilmu na yakomu virosli kilka pokolin zakarpatciv Avtor skulpturki Roman Murnik Multfilmu pro krota vipovnilosya u 2022 roci 65 rokiv Avtorom cogo multika ye Zdenek Miler cheskij hudozhnik ilyustrator Multik stav odnim iz simvoliv Chehoslovachchini Cej personazh krotik borovsya proti urbanizaciyi Misto na nogo ves chas napovzalo i vin buv duzhe aktualnim u tu epohu i zalishayetsya aktualnim i zaraz U Den zahisnikiv ta zahisnic Ukrayini u Den UPA den kozactva ta Pokrovi 14 zhovtnya 2022 roku v Uzhgorodi vidkrili mini skulpturu Nashi kozaki kozakam Oko Graj i Turu geroyam multfilmu persha seriya yakogo vijshla u svit 55 rokiv tomu Skulptor Roman Murnik Mini skulpturku vstanovili u skveriku alpinariyi poblizu hudozhnogo muzeyu v Uzhgorodi Cikavo sho kozaki ozbroyeni suchasnimi ozbroyennya dzhavelinom kaskoyu ta avtomatom a na yih plechah ye nomeri 1 2 8 Ce nomer zakarpaskoyi 128 brigadi Na zaliznichnomu vokzali Uzhgoroda do Dnya zaliznichnika 4 listopada 2022 roku bulo vidkrito tradicijnu dlya mista skulpturku Valiza 2022 roku yaka simvolizuye soboyu ti miti istoriyi koli Ukrayina stala yedinoyu v sobi cherez vzayemnu dopomogu terpinnya ta prisvyachena vsim pracivnikam ukrayinskoyi zaliznici yaki u vazhki momenti nadpotuzhno dopomogli vnutrishnim migrantam bizhencyam ZSU volonteram distatisya do bezpechnih misc Vazhka kaminna valiza z pishanika simvolizuye miljoni pereselenciv ta voyiniv Ukrayini z kovanoyu zaliznoyu ruchkoyu simvol zaliznoyi koliyi z m yakoyu dityachoyu igrashkoyu zajchikom vodnochas ce simvol slabkoyi lyudini i simvol shaslivogo vipadku ye zafiksovanim obrazom mittyu migrantiv na bagatoh vokzalah svitu Skulptor Roman Murnik 31 grudnya 2022 roku v Uzhgorodi zyavilasya skulptura sho prisyachena znamenitomu memu rosijsko ukrayinskoyi vijni Profesor z okopu Bronzova skulptura borodatogo soldata profesora UzhNU sho z okopiv chitav lekciyu studentam ta stav najvidomishim obrazom voyiniv zakarpatciv u svitovih mas media Skulptor Roman Murnik Poruch zi skulpturoyu stilizovanij noutbuk ta gornyatko kavi 15 kvitnya 1963 roku tobto 60 rokiv tomu na derzhavnomu telebachenni Ugorshini yake bachilo vse naselennya Zakarpattya u period SRSR vpershe vijshla teleprograma Vechirnya kazka Esti mese z golovnij geroyem vedmedikom Moci Mocko TV Maci Todi she zobrazhennya bulo chorno bile ale vedmedik uzhe chistiv zubi i sidav pered televizorom potim pislya rozpovidi lyagav spati Na cij pozitivnij teleprogrami viroslo ne odne pokolinnya ugorciv ta zakarpatciv Tvorcem ta hreshenoyu mamoyu cogo geroya vedmedika yak i Vechirnoyi kazki ye ugorska pismennicya Agnesa Balint a lyalkovu figuru zrobiv hudozhnik Laslo Sabo Vidkrittya ciyeyi mini skulpturi skulptora Romana Murnika yaka stala pershoyu vstanovlenoyu v 2023 roci i zagalom 55 v Uzhgorodi ye simvolom druzhbi ugorskogo ta ukrayinskogo narodiv 2 serpnya v Uzhgorodi na podvir yi Uzhgorodskoyi gimnaziyi 14 vidoma yak romska shkola vidkrili Memorialnij znak pam yati zhertv romskogo Golokostu Porajmosu Mini skulptura Porajmos u viglyadi kolesa z mini skulpturoyu vstanovlenij u den 2 serpnya yakij vidznachayetsya yak Mizhnarodnij den Golokostu romiv Same v nich z 2 na 3 serpnya 1944 r u koncentracijnomu tabori Aushvic Birkenau buv zdijsnenij akt masovogo vbivstva romiv koli u kamerah zaginulo ponad 4000 romskih v yazniv Memorialnij znak vstanovlenij za pidtrimki nimeckogo Fondu Pam yat vidpovidalnist i majbutnye EVZ V Uzhgorodi 11 serpnya 2023 roku na centralnij opori Pishohidnogo mostu vidkrili mini skulpturu Uzhanska rusalonka Rivno 110 rokiv tomu v Kopengageni vidkrili skulpturu znamenitoyi Rusalonki i skulptor Roman Murnik vidomij svoyimi robotami na chest kilkoh podij 11 serpnya 1875 roku den pohovannya Gansa Kristiana Andersena Uzhgorodskoyi regati de ce misce pershogo prichalu 110 richchya z chasu vstanovlennya Rusalonki v Kopengageni Daniya do Mizhnarodnogo dnya molodi 1 veresnya 2023 roku do Mizhnarodnogo dnya znan na teritoriyi golovnogo korpusu UzhNu vidkrito skulpturu Alma mater Na granitnomu postamenti slidi zubiv simvolizuyu prikazku grizti granit nauki na bronzovij knizi z pogliblennyam tut zbiratimetsya doshova voda slozi studenta ye zobrazhennya gerba UzhNU a takozh sidit sova u shapci konfederatci simvol mudrosti Skulptor Roman Murnik Na bastioni Uzhgorodskogo zamku 9 veresnya 2023 roku vidkrili 59 tu mini skulpturu v misti Uzhgorodi z nazvoyu Legendi Zakarpatskih zamkiv na chest 1130 richnici z dnya narodzhennya mista Mecenat Duran Ivan Petrovich skulptor Roman Murnik Ideya mini skulpturi polyagaye u vigadanij istoriyi pro rozsipani skarbi v obrazi skarbiv zibrani legendarni obrazi kozhnogo iz zakarpatskih zamkiv ce i Laborec i Pogan divchina i kin tatosh i licar Brinda a mozhlivo spravzhnya istoriya mini skulpturi pro Gabriela Drugeta yakij karbuvav na svoyih mayetkah falshivi moneti Bilya pidnizhzhya Uzhgorodskogo zamku 10 veresnya 2023 roku vidkrili 60 tu mini skulpturu v misti Uzhgorodi z nazvoyu Castrum Ung na chest 1130 richnici z dnya narodzhennya mista Mecenat Mikola Zholtani skulptor Yan Pavlo Roman Zamok Ung stoyit na kameni yakij vpav iz Zamkovoyi gori u nogo vbito bronzovij mech na rukivʼyi yakogo znahoditsya serednovichna fortecya yaka ohoronyaye nashe misto Na nevelichkij ploshi poblizu Botanichnogo sadu UzhNU vidkrito mini skulpturu Ekskursovod yaka prisvyachena vsim pracivnikam turistichnogo suprovodu gidam girskim providnikam 24 zhovtnya 2023 roku v pamʼyat pro zagiblih gidiv u rosijsko ukrayinskij vijni Tarasa Gajduka Ivana Divincya ta na chest ekskursovodiv voyiniv ZSU yaki zahishayut ukrayinsku derzhavu vstanovleno bronzovu mini skulpturu de ekskursovod za vzirec vzyato obraz Tarasa Gajduka bilya kamʼyanih muriv provodit ekskursiyu Skulptura vstanovlena na funkcionalnij veloparkivci yaka vigotovlena u viglyadi Karpatskih gir sho simvolizuyut vsi shist dvotisyachnikiv Ukrayinskih Karpat Gid znahoditsya na najvishij vershini do yakoyi vede drabina z vosma perekladinami sho simvolizuyut vichnist podyaki i pamʼyati Skulptor Roman Murnik 26 zhovtnya 2023 roku v Uzhgorodi vidkrili skulpturku Sportivnij oriyentuvalnik Cyu podiyu priurochili 60 richchyu sportivnogo oriyentuvannya v Ukrayini Urochiste pravo vidkrittya otrimali uchasniki pershogo vsesoyuznogo chempionatu zi sportivnogo oriyentuvannya kotrij 60 rokiv tomu u dalekomu 1963 roci vidbuvsya pid Uzhgorodom Figuru sportivnogo oriyentuvalnika vidteper mozhna pobachiti na Kiyivskij naberezhnij navproti budivli Zakarpatskogo oblmuzdramteatru Tradicijno vona rozmishena na perilah naberezhnoyi Skulptorom vistupiv Vasil Bedrik 6 grudnya 2023 roku z nagodi 80 richchya z dnya vinahodu kulkovoyi ruchki v Uzhgorodi vstanovleno mini skulpturu Laslo Biro Na chest vinahidnika Laslo Biro Taki ruchki nazivayut na jogo chest birome Skulptura stvorena vidomim uzhgorodskim skulptorom Romanom Murnikom za pidtrimki Generalnogo konsulstva Ugorshini v osobi Jozhefa Bochkayi simvolizuye ruku vinahidnika Laslo Biro zi znamenitoyu ruchkoyu ceruzoyu VIS birome 13 grudnya 2023 roku u Mizhnarodnij den skripki zʼyavilasya mini skulptura Nandor Ploteni Vidomij muzikant ta kompozitor Nandor Ploteni pislya majzhe cilogo stolittya povernuvsya na naberezhnu nazvanu na jogo chest u 1934 roci Na stalevij pidstavci roztashovana bronzova skulptura kompozitora yakij trimaye veliku skripku z troma strunami kozhna z yakih oznachaye imenni skripki yaki nalezhali vidomomu skripalyu Stradivari Gvarneri Amati bukvi naneseni na kilki Skripka nagaduye kohanu Yevgeniyu yaka nizhno pritulilasya do skripalya na instrumenti zobrazheno obrisi konyachnogo bokalu ta plyashki yak nagaduvannya togo sho Nandor Ploteni stvoriv vidomu guralnyu dlya virobnictva brendi Yak svidchennya plinnosti na avangardnij zoni zaliznoyi pidstavki roztashuvavsya pisochnij godinnik U 1963 roci 60 rokiv tomu na derzhavnomu telebachenni Chehoslovackoyi respubliki yake bachilo vse naselennya Zakarpattya u radyanskij period vpershe vijshla teleprograma Vecernicek yaka cherez u 1975 roci otrimala golovnogo geroya didusya Vechernichka Dedusko Vecernicek Na cij pozitivnij teleprogrami viroslo ne odne pokolinnya chehiv slovakiv ta zakarpatciv Istoriya pro didusya z pesikom kuvas Karpatska vivcharka stvorena dramaturgom Anna Minichova u stvorenni saundtreku Grandpa Vecernicek brali uchast rezhiser Ladislavom Chapekom a melodiyu sklav Yaroslav Celba Vidkrittya ciyeyi mini skulpturi skulptora Romana Murnika didus Vechernichek ta jogo pesik trimayut velikij lihtar yakij simvolizuye bezturbotne chiste ditinstvo ta vkazuye na civilizovanij yevropejskij shlyah karpatskih narodiv yaka stala pershoyu vstanovlenoyu v 2014 roci i zagalom 65 v Uzhgorodi ye simvolom druzhbi cheskogo slovackogo ta ukrayinskogo narodiv Mini skulptura na chest 100 richchya z dnya narodzhennya Sergiya Paradzhanova Ukrayinskij ta virmenskij kinorezhiser scenarist kompozitor Politvyazen Scenarij filmu Tini zabutih predkiv Sergij Paradzhanov pisav iz Ivanom Chendeyem todi uporyadnikom zakarpatskih kazok Paradzhanov zhiv u Chendeyiv v Uzhgorodi majzhe misyac Vstanovleno 66 tu mini skulpturu robota skulptora Romana Murnika 10 go kvitnya 2024 go roku na postamenti de spolucheno granitnij kamin simvol nezlamnosti mitcya ta krici simvol borotbi za pravdu na yakij zobrazheno osobistij pidpis kinomitcya Dvi knigi simvolizuyut krashi tvori rezhisera Tini zabutih predkiv ta Kolir granata zverhu pokladeno kinobobinu na yakij vigravirovano literu S sho simvolizuye v latini chislo 100 ta ukrayinskoyi pershu bukvu imeni Sergij V rukah u mitcya polovinka granatu sho simvolizuye film Kolir granata 20 travnya 2024 roku v Uzhgorodi u Vsesvitnij den bdzhil skulptor Roman Murnik ta Lyudmila Peresta pershij degustacijnij zal medu v Ukrayini Medovij dim Perest Mukachevo vidkrili 67 mu mini skulpturu Bdzhilka Majya Vidkrittya vidbulosya do 100 richnogo yuvileyu z dnya pershogo ukrayinskogo perekladu istoriyi bdzhilki vidomim ukrayinskim dityachim pismennikom Spiridonom Cherkasenko Nimecku kazku Cherkasenko pereklav i opublikuvav koli zhiv v Uzhgorodi na Zakarpatti Skulptura vidkrita poblizu krajovogo budinku Prosvita de vihodiv ukrayinomovnij zhurnal dlya ditej ta yunactva Pchilka v yakomu bulo opublikovano pereklad Bdzhilka Majya Do rechi rivno 100 rokiv tomu nimeckij fotograf Volfram Yunghans stvoriv povnometrazhnij kinofilm Bdzhilka Majya 4 lipnya u Den Nacionalnoyi policiyi Ukrayini v Uzhgorodi vidkrito 68 mini skulpturu Patrulnij policejskij artilerist skulptor Roman Murnik Bronzovu mini skulpturu sho uosoblyuye soboyu policejskogo uchasnika bojovih dij yakij daye nakaz do postrilu artileriyi po vorogu vstanovleno na simvolichnomu postamenti zroblenogo z artilerijskih gilz skriplenih kriceyu Patrulnij policejskij opirayetsya na shit oboroni visotoyu 18 sm nagaduvannya pro te sho u 2018 roci stvoreno Nacionalnu policiyu Ukrayini na yakomu zobrazhenij voyennij simvol policiyi Ukrayini hizhak Galereya fotografij miniskulptur pered opisom kozhnogo foto vkazano nomer zgidno do spisku vishe 1 Mikolajchik plosha Teatralna 8 2 Svobodka naberezhna Pravoslavna 1 3 Shvejk Kiyivska naberezhna 4 Vuzol Krotona vstanovlena na chest Ivana Fircaka na Kiyivskij naberezhnij 5 Ferenc List na rozi vulic Zhupanatskoyi Fedincya ta Dovzhenka vidrazu za restoranom Antresol 7 Paroplav Karpatiya prishvartuvalasya livoruch vid skulpturki Mikolajchika na perilah richki Uzh na ploshi Teatralna 8 8 Simejstvo Yiglavskih yizhakiv Kiyivska naberezhna 10 Endi Vorhol pl Zhupanatska 3 na ogorozhi Zakarpatskogo hudozhnogo muzeyu im Bokshaya 11 Kubik Rubika 12 Mocart na shodah u vnutrishnomu dvoriku muzichnoyi shkoli im P Chajkovskogo po vul Voloshina 11 13 Mikola Shugaj vul Ivana Olbrahta 2 15 Garri Gudini plosha Bogdana Hmelnickogo 2 pered vhodom do gotelyu Uzhgorod 20 Pam yatnik vinorobstvu 21 Muhammed al Idrisi plosha Koryatovicha 1 na stoli naproti knizhkovogo magazinu Kobzar 22 Graf Miklosh Bercheni ta jogo druzhina Kristina Chaki 23 Tivodar Chontvari Pravoslavna naberezhna vidrazu bilya pishohidnogo mostu 24 Knyaz Laborec na mechi na kam yanomu muri Uzhgorodskogo zamku po vul Kapitulna 33 26 Kukoc Botanichna naberezhna 28 Hallom plosha Poshtova bilya shodiv 40 Mini skulptura Voyini ATO 50 Tort Uzhgorod na rozi vul A Voloshina i Teatralnij ploshi bilya Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu 51 Krotik bilya shodiv na mist Tomasha MasarikaZnikli pam yatnikiPam yatnik Yanoshu Drugetu 2 roki v misti Najmenshe chasu z usih vtrachenih pam yatnikiv v Uzhgorodi prostoyav metalevij Yanosh I Druget Yanosh buv pershim iz Drugetiv komu ugorskij korol podaruvav Uzhanshinu razom z Uzhgorodom zrobivshi jogo uzhanskim nadzhupanom Tomu ne divno sho same jogo postat ugorska vlada virishila vshanuvati pam yatnikom pislya svogo povernennya u 1938 mu Urochiste vidkrittya pam yatnika za rozvidkami istorika Josipa Kobalya vidbulosya 27 chervnya 1943 roku Vstanovili jogo na suchasnij ploshi Grendzhi Donskogo na misci ninishnoyi proyizhdzhoyi chastini des mizh budivlyami Prosviti himfakom UzhNU ta cerkvoyu adventistiv Yedine zobrazhennya pam yatnika znajshlosya v arhivi inshogo krayeznavcya Yuriya Turyanici Z nogo vidno sho statuya Yanosha Drugeta bula vikonana u povnij zrist i stoyala na postamenti Odyagnenij Yanosh Druget buv u vijskovi lati z plashem na golovi shozhe mav koronu U rukah trimav mech i knizhku a pogrozlivij poglyad kidav kudis u bik ninishnoyi ZOSh 2 Na svitlini dobre vidno sho spinoyu pam yatnik stoyav do vulici Mirnogo ta zhitlovogo budinku na yakomu nini visit memorialna doshka Grendzhi Donskomu Dostemennih vidomostej pro demontazh pam yatnika Yanoshu Drugetu znajti ne vdalosya Kazhut sho znyali jogo odrazu po zakinchenni vijni u 1945 mu Sho zh stalosya iz nim dali informaciyi nemaye Pam yatnik Miroslavu Tirshu 6 rokiv u misti Miroslav Tirsh buv cheskim gromadskim diyachem kotrij u 1862 roci zadlya poshirennya fizkulturi zasnuvav u Prazi tovaristvo Sokil Piznishe organizaciyi Sokola buli stvoreni u duzhe bagatoh mistah Avstro Ugorshini buv svij Sokil i v Uzhgorodi Za chasiv Chehoslovachchini postat Miroslava Tirsha duzhe shanuvali V Uzhgorodi bula navit Tirshova plosha nini plosha Pushkina posered yakoyi stoyala skromna stela pam yatnik Miroslavu Tirshu Vlasne stoyav vin tam nedovgo vsogo 6 rokiv Ugorska vlada demontuvala jogo naprikinci 1938 go oskilki Sokil vvazhavsya takozh i odnim z centriv patriotichnogo ruhu nacionalnogo vidrodzhennya slov yanskih narodiv Avstro Ugorshini Pam yatnik Tomashu Masariku 10 rokiv u misti Dosit dovgo porivnyano z inshimi miskimi politichnimi pam yatnikami prostoyav na ninishnij ploshi Petefi monument zi statuyeyu Tomasha Masarika Prezidentovi Chehoslovachchini v Uzhgorodi postavili pam yatnik she za jogo zhittya na chest svyatkuvannya 10 littya respubliki Stalosya ce 28 zhovtnya 1928 roku Do togo Uzhgorod she ne mav takih velikih pam yatnikiv Kazhut bronzova skulptura bula zavvishki 3 metri do togo zh stoyala na 4 metrovomu postamenti Gigantske zobrazhennya Masarika bulo vidno z usih kutochkiv todishnoyi Masarikovoyi ploshi Vlasne na toj chas cya plosha bula chi ne yedinoyu v Uzhgorodi yakij bi pasuvav pam yatnik takih rozmiriv Ce bula robota skulptora Oleni Mondich Pislya togo yak Uzhgorod u 1938 mu znovu vidijshov do Ugorshini Masarika z ploshi nazvanoyi jogo imenem zabrali Ye versiya sho demontuvati pam yatnik vstigla she chehoslovacka vlada mista pislya chogo monument vivezli do Slovachchini a dali do Chehiyi abi vberegti vid rujnuvannya Odnak vryatuvati jogo tak i ne zmogli ye dani sho u 70 h za vkazivkoyu komunistichnoyi vladi Chehoslovachchini pam yatnik pereplavili na staleplavilnomu kombinati v m Prostejovi Pam yatnik Josipu Stalinu blizko 10 ti rokiv u misti Na misci pam yatnika Masariku na suchasnij ploshi Petefi u radyanski chasi stoyav inshij monument pam yatnik Josipu Stalinu Tochnoyi dati jogo vstanovlennya znajti ne zmogli starozhili zh kazhut sho Stalin na ploshi z yavivsya priblizno u 1946 mu chi trohi piznishe Pripuskayut takozh sho postament dlya pam yatnika genseku vikoristali she zalishenij vid Masarika Svitlinu iz zobrazhennyam monumentu bula u gazeti Sovetskoe Zakarpate za berezen 1953 roku Na nij vidno i sam pam yatnik Stalin buv zobrazhenij u vijskovij formi poza zh jogo nagaduvala vitalnij ruh komus nazustrich i veliku kilkist lyudej kotri 9 bereznya 1953 go u den pohovannya Stalina prijshli z kvitami do pam yatnika Data demontazhu nevidoma za spogadami uzhgorodciv ce stalosya odrazu pislya rozvinchannya kultu Stalina u 1956 mu Oblasni gazeti chomus ne podali pro demontazh i jogo prichini niyakoyi informaciyi Sho stalosya z monumentom i postamentom dali nevidomo Pam yatnik Leninu 46 rokiv u misti V period panuvannya Radyanskoyi vladi na Zakarpatti centralnoyu plosheyu oblasti bula plosha Lenina sogodni Narodna de buv roztashovanij budinok Narodnoyi radi budivlya Zemskogo uryadu budivnictvo u 1932 1934 rr cheskim arhitektorom A Krupkoyu na pl Beskida vitracheno 150 mln kron v mikrorajoni Malij Galagov na pravomu berezi richki Uzh Pri jogo urochistomu vidkritti pam yatnik Leninu v Uzhgorodi na postamenti bula gipsova kopiya cherez deyakij chas pid pokrovom nochi yiyi zaminili na bronzovu V period Nezalezhnosti Ukrayini Uzhgodska miska rada u 1991 roci odniyeyu z pershih v Ukrayini virishila jogo demontuvati Pam yatnik zagiblim soldatam na vulici Drugetiv Do 15 bereznya 1940 go roku v misti virishili vidkriti novij pam yatnik prisvyachenij vin mav buti usim soldatam yaki zaginuli v Karpatah z 1914 go po 1939 j roki tobto na fronti Pershoyi svitovoyi vijni ta v boyah z Karpatskoyu Ukrayinoyu Jogo avtorom stav odin iz najperspektivnishih molodih skulptoriv Ugorshini Imre Oshvat yakij na toj chas buv komandirom roti uzhgorodskogo pihotnogo polku U gazetah tih chasiv lokaciyu dlya pam yatnika opisuvali prosto navproti kazarm na ninishnij vulici Drugetiv todi Domaninskij Mozhna pripustiti sho vstanovili pam yatnik na teritoriyi mizh ninishnimi vulicyami Zavodskoyu ta Ajvazovskogo tam de kolis stoyali stari baraki vijskovogo mistechka Yak viglyadav toj pam yatnik Za opisom gazet to bula velichezna p yatimetrova stela z kamenyu pered yakoyu na postamenti stoyala skulptura gonveda Nini vid nogo zvisno ne zalishilosya i slidu Nevidomo koli same jogo znishili i za yakih obstavin ce vidbuvalosya hto same ce robiv i kudi podili zalishki monumentu V Uzhgorodi buli j inshi pam yatniki kotri stoyali nedovgo odnak yihnih fotografij znajti ne vdalosya Vidomo sho pogruddya Dobryanskogo zliva vid vhodu do Zhupanatu prostoyalo 11 rokiv z 1928 go po 1939 j azh poki grupa prougorski nalashtovanih mistyan ne znesla jogo z ploshi vniz do richki kudi j vikinula Mozhlivo byust des dosi lezhit na dni Uzha a mozhe htos iz uzhgorodciv vityagnuv jogo abi zberegti Takozh zgaduyut starozhili pro pam yatnu stelu yaku vinchala ugorska korona Znahodilasya vona v ugorski chasi u Parternomu skveriku pozadu budivli ODA odnak dokladnishih vidomostej pro nemaye Podejkuyut takozh sho mizh Masarikom i Stalinim v tak zvanij ugorskij period na postamenti na suchasnij ploshi Petefi stoyav pam yatnik Mikloshu Gorti odnak tochnih pidtverdzhen comu takozh nemaye Foto Nazva Roztashuvannya Informaciya pro pam yatnik Byust Oleksandru Pushkinu Plosha Pushkina Byust rosijskomu poetovi O S Pushkinu vstanovleno v centralnij chastini mista na odnojmennij ploshi u 1979 r U 1978 roci v Uzhgorodi bulo ogolosheno konkurs na vigotovlennya pam yatnika Oleksandru Pushkinu Avtorami proektu buli obrani vidomi miscevi skulptori ta arhitektori M Popovich i K Lozovij Sanich M arhitektor Lezu V Cherez rik pam yatnik vigotovili na miscevomu pidpriyemstvi iz zalizo betonu marmuru andezitovoyi pliti Zgodom vlada viznachila misce dlya jogo ustanovki Pam yatnik vigotovlenij u viglyadi byusta na visokomu kvadratnomu postamenti de vikarbuvano im ya Oleksandra Pushkina Na teritoriyi navkolo pam yatnika oblashtuvali nevelikij za plosheyu gazon zahistivshi jogo masivnimi kam yanimi stovpchikami z dekorativnimi metalevimi lancyugami Demontovano u kvitni 2022 roku Pam yatnik radyanskim voyinam Ukrayina vizvolitelyam Na pivnichno zahidnij okolici mista poblizu Derzhavnogo kordonu mizh Slovachchinoyu ta Ukrayinoyu Vul Sobranecka Pam yatnik buv vidkritij do 25 richchya peremogi nad fashistskoyu Nimechchinoyu na mitingu 8 travnya 1970 r Vershinu najbilshogo pagorba vinchaye velichna bronzova 11 metrova figura soldata radyanskoyi armiyi zi zbroyeyu ta praporom u rukah yaka vstanovlena na samomu krayu zahidnogo kordonu Ukrayini i simvolizuye neporushnist teritoriyi derzhavi Velichezna kam yana plita povidomlyaye Tut buli zaversheni boyi radyanskih vijsk za vizvolennya Ukrayinskoyi RSR vid nimecko fashistskih zagarbnikiv u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Skulptori Ivan Stepanovich Znoba 1903 1990 i Valentin Znoba 1929 2006 arhitektori O K Stukalov ta A O Snicaryev Div takozhPam yatni doshki Uzhgoroda Pam yatki UzhgorodaPrimitkizakarpattya net ua V Uzhgorodi vstanovili pamʼyatnij znak prisvyachenij uchasnikam antikomunistichnoyi revolyuciyi v Chehoslovackij respublici suspilne media Flagshtok dlya pidnyattya prapora v Uzhgorodi gotovij na 99 miskij golova zakarpattya net ua V Uzhgorodi z yavivsya pam yatnij znak Strichka Mura Zakarpatska narodna gazeta RIO Pam yatnij znak na vulici 128 oyi okremoyi girsko pihotnoyi brigadi vidkrili v Den Uzhgoroda V Uzhgorodi vstanovili pam yatnik grafu Bercheni ta jogo druzhini FOTO zaholovok com ua ukr Procitovano 11 kvitnya 2023 Arhiv originalu za 8 serpnya 2023 Procitovano 17 veresnya 2023 zaholovok com ua V Uzhgorodi vidkrili mini skulpturku Rusalonki uzhgorod net ua V Uzhgorodi vstanovili novu mini skulpturku Alma mater bilya UzhNU Internet vidannya Zakarpattya onlajn Beta Chergovu miniskulpturku vstanovili na bastioni Uzhgorodskogo zamku Unian Derusifikaciya trivaye v Uzhgorodi demontuvali pam yatnik Pushkinu DzherelaFotoputivnik pam yatnikami ta skulpturami Uzhgoroda Oglyanuti vsi mini skulpturi Uzhgoroda dopomozhe onovlenij putivnik http guide uzhgorod ua uzhgorod mini sculptures pdf ros Svobodka Karpatiya i Mikolajchik malenki pam yatniki Uzhgoroda Malenki pam yatniki Uzhgoroda na Foursquare Malij Uzh shovali vid uzhgorodciv u 30 h rokah minulogo stolittya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti