Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́штван Лаудо́н (угор. Laudon István) — ужгородський педагог і натураліст, доктор Ужгородської Королівської католицької гімназії.
Біографія
Народився Іштван Лаудон 20 серпня 1862 року в Ужгороді, Закарпаття. Його батько — вчитель початкової школи — Шандор Лаудон, мати — Елеонора Тарновська. У нього був брат Дюла та сестра Лаура. Закінчивши 8-класну гімназію, вступає на факультет філософії Будапештського університету, де є слухачем (студентом) ще 4 роки. Закінчив Будапештський університет у 1884 році здобувши спеціальність вчителя грецької та латинської мов. Але диплом отримав аж у 1887 році. Хоча, крім цих мов, Іштван Лаудон володів ще німецькою та, звичайно, рідною — угорською мовами. 1885 року в м. Будапешт Лаудон захистив дисертацію «Виховання і культура» (A nevelés és műveltség). Його науковим керівником був Агошт (Августин) Лубріх. З вересня 1886 року став викладачем Ужгородської Королівської католицької гімназії. Викладав латинську, грецьку, угорську та німецьку мови, природознавство. Був також дипломованим учителем гімнастики та стенографії. 25 листопада 1894 року Іштван Лаудон одружився зі Шарлоттою Барковці. У шлюбі в них народилися дві доньки: Елеонора та Корнелія. З цього ж року він входить до списку 130 найбільших платників податків Ужанського комітату.
Лаудон працював у гімназії до 1914 року. Далі був призваний до армії, оскільки розпочалась Перша Світова війна (ще з 1887 року він числився лейтенантом у запасі у 66-му полку). Попри те що був у досить зрілому віці, у війні брав участь у ранзі сотника. Повернувшись з війни, продовжив свою роботу в гімназії.
У роки праці в гімназії кілька разів виїжджав у закордонні наукові експедиції. Ще під час навчання багато подорожував. Відомо, що влітку 1884 році він був у Трансільванії (зараз Румунія). Свого часу пан Лаудон об'їздив усю Австро-Угорщину, Італію, побував у тримісячному науковому відрядженні до Єгипту, звідки, до речі, привіз для гімназійного музею частину руки мумії. І звичайно робив поїздки по рідному краю, зокрема в Марамороські гори. Помер 22 липня 1924 року (Ruszinszkói Magyar Hírlap, 1924.).
Наукові здобутки
З своїх подорожей І. Лаудон часто привозив з собою різноманітний ботанічний матеріал, наприклад насіння рослин, гербарій. Частина гербарних листів, що зробив натураліст, зберігається в фондах Закарпатського краєзнавчого музею (ЗКМ) та у гербарії біологічного факультету Ужгородського національного університету.
У 1893 році в Усть-Чорній Іштван Лаудон виявив новий для Закарпаття вид рослини — Elshotzia Patrini (Garke). Lepech (E. ciliata (Thunb.) Hyl.) . Батьківщина цієї рослини – Азія. Народна назва – м’ята пряна, бо її висушені квіти і бутони використовують як приправи до різних страв.
Іштван Лаудон цікавився і тваринним світом. Він зібрав невелику колекцію рогів різноманітних тварин, яка зараз зберігається в Зоологічному музеї Ужгородського національного університету. Серед них роги антилопи куду (Tragelaphus strepsiceros Pallas), барана степового (Ovis orientalis Gmelin.), барана сніжного (Ovis nivicola Escheholtz), козла східно-кавказького (Carpa cylindricornis Blyth), сайгака (Saiga tatarica L.), козла західно-кавказького (Carpa caucasica Güldenstädt & Pallas), оленя благородного (Cervus elaphus L.). північного оленя (Rangifer tarandus L.) та інші.
Дендропарк, який заснував Іштван Лаудон
Лаудон заснував унікальний дендропарк — тепер це Сквер міськлікарні. З подорожей він привозив також цінні й рідкісні види рослин, частину яких висаджував у своєму саду. Розміщувався дендросад позаду будинку натураліста й тягнувся вниз по схилу до сучасної дитячої лікарні. Колись у саду росли чудові таксодіуми (Taxodium L.), кілька цінних видів закордонних сосен, вірджинська, гігантська, канадська, китайська ялини, канадські тсуги, кипарисовик Лавсона, віргінські ялівці, китайське мильне дерево та інші екзоти. Тепер там залишилось небагато екзотів: тис ягідний (Taxus baccata L.), кипарис болотний (Taxodium distichum L.), криптомерія японська (Cryptomeria japonica L.) та ін. Важливо також нагадати, що тут зростає найстаріше дерево гінкго (Ginkgo biloba L.). в Ужгороді та на Закарпатті.
- 4 травня 2018 р. оновлену огорожу дендросаду (вул. Ф. Ракоці, 3) поблизу Ужгородської міської дитячої лікарні прикрасили міні-скульптуркою. Це пам'ятник педагогу та великому любителю природи Іштвану Лаудону. Це вже 32 міні-скульптурка в Ужгороді. Подія присвячена 130-річчю саду Лаудона. Наприкінці ХІХ століття педагог і натураліст, доктор Ужгородської Королівської католицької гімназії Іштван Лаудон зробив подарунок місту — започаткував сад рослин, які привозив із подорожей у різні країни. Сад став унікальним не лише для міста: тодішній парк Лаудона вважався одним із найбільш унікальних в Австро-Угорській імперії. Сад простягався від вулиці Собранецької до нинішнього пам'ятника Пушкіну, налічував близько двох сотень екзотів. Із розбудовою міста сад Лаудона поступово забудовували, нинішній парк із десятком дерев — те, що від нього залишилося. Збереглися у парку і найбільше в Україні та найстаріше на Закарпатті гінкго, тис ягідний, кипарис болотний, сосна чорна (австрійська), криптомерія японська, магнолія Суланжа, бук лісовий, що зазвичай росте на висоті більше 300 м над рівнем моря, а тут — на 120-метровій висоті. Кілька дерев дендропарку входять до міжнародної Червоної книги. 2017-го біля дитячої лікарні посадили ще 2 екзотичні дерева, які росли колись серед насаджень Лаудона, але загинули приблизно у 70-х роках — кипарисовик Лавсона і тсугу канадську.
Публікації
- Laudon István. «Utirajz Bosnia, Herzegovináról» // Ung, Szám 18. — vasarnap Majus 1, 1892. — Oldal. 1.
- Laudon István. «Utirajz Bosnia, Herzegovináról» // Ung. 19 Szam. — 8 majus, 1892. — Oldal. 1.
- Laudon István. Az egyiptomiak köfaragó-munkáirói s szobrászatarol // Ung, № 5, 1897. — Odal 1.
- Laudon István. Java szigetén. // Ung, Szám 9. — Marcius 1, 1908. — Odal 4-5.
Література
1. Біланич М. Іштван Лаудон — видатний ужгородський педагог, науковець і натураліст. // Фест. — № 29 (681). — 23-29 липня 2009. — С. 5.
2. Біланич М. М., Делеган М. В., Рішко А. А. Натуралістичні дослідження доктора Іштвана Лаудона // Два сторіччя дослідження рослинного покриву Карпат: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження Антонія Маргітая (16-18 вересня 2010 р., м.м. Мукачево-Берегово, Україна). — Ужгород: Карпати, 2010. — 240 с.
3. Біланич М. М. Іштван Лаудон: 150 річчя від дня народження педагога, засновника Ужгородського дендрарію (1862–1924) // Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2012 рік [Текст] : реком. бібліогр. посіб. / під. ред. Л. О. Ільченко. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. — С. 226–230.
4. Джахман Р. Гербарій вчених кінця XIX поч. ХХ ст. у зібранні Закарпатського краєзнавчого музею // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. — Випуск ІХ-Х. — Ужгород: «ІВА», 2010. — С. 120–127.
5. Кобаль Й. Ужгород відомий та невідомий. — Львів: Світ, 2003. — 196 с. Комендар В. Як знищити пам'ятник природи // Закарпатська правда. — № 11 (14245) — 15 травня 1990. — С. 4.
6.Комендар В. І. Із сокирою по земній святині, або Реквієм по дендросаду Лаудона // Новини Закарпаття. — 4 серпня, 2005. — № 115. — С. 6.
7. Літераті Т. Сад Лаудона // Ужгород. — № 41 (401). — 7 жовтня 2006. — С.12. Монда Г. М. Парки м. Ужгорода: минуле і сучасність // Бібліотечка позашкільника. — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2006. — Вип. 1. — С. 61-67.
8. Федака С. Людина-Сад: Доля Лаудона підтверджує гірку істину // Закарпатська правда. — № 6 (15122). — 1997. — С. 8.
9. Фодор С. С. Акліматизовані деревні та чагарникові породи // Охороняймо природу. — Ужгород: Карпати, 1964. — С. 75-90.
10. Фодор С. С. К вопросу об изучении экзотов Закарпатья // Наукові записки Ужгородського державного університету. — Т. IV. — 1951. — С. 68-71. Blánár Ődőn. Az Ungvári forgimnázium Háromszázados Tőrtemete 1613–1913. — Ungvar: Nyomatott az Ungmegyei könyvnyomdaban, 1913. — 447 oldal.
11. Györffy István. Kárpátalja nö vényvilaga es gyakorlaty haszna, valamint megoldatlan kérdeséi. // Зоря (Hajnal): часописъ подкарпатского общества наукъ. — Рочникъ ІІ, число 3-4. — 1942. — С.424-458.
12. Ungvár és ung vármegye. Vármegyei Szociográfiák TX-X, 1940. — Oldal. 215.
13. Лаудон Іштван (1862-1924) // Публічні люди. Короткий біо-бібліографічний довідник (XVII — перша половина XX ст.) Том 3 (Л — П) [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
14. | Arcanum Digitális Tudománytár
 | Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Mágocsy-Dietz Sándor: Az Elsholtzia Patrini (Lepech.) Gke. (E. cristata Willd.) Magyarországban // Magyar Botanikai Lapok, 3 - 1904.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I shtvan Laudo n ugor Laudon Istvan uzhgorodskij pedagog i naturalist doktor Uzhgorodskoyi Korolivskoyi katolickoyi gimnaziyi Ishtvan Laudon U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Laudon BiografiyaNarodivsya Ishtvan Laudon 20 serpnya 1862 roku v Uzhgorodi Zakarpattya Jogo batko vchitel pochatkovoyi shkoli Shandor Laudon mati Eleonora Tarnovska U nogo buv brat Dyula ta sestra Laura Zakinchivshi 8 klasnu gimnaziyu vstupaye na fakultet filosofiyi Budapeshtskogo universitetu de ye sluhachem studentom she 4 roki Zakinchiv Budapeshtskij universitet u 1884 roci zdobuvshi specialnist vchitelya greckoyi ta latinskoyi mov Ale diplom otrimav azh u 1887 roci Hocha krim cih mov Ishtvan Laudon volodiv she nimeckoyu ta zvichajno ridnoyu ugorskoyu movami 1885 roku v m Budapesht Laudon zahistiv disertaciyu Vihovannya i kultura A neveles es muveltseg Jogo naukovim kerivnikom buv Agosht Avgustin Lubrih Z veresnya 1886 roku stav vikladachem Uzhgorodskoyi Korolivskoyi katolickoyi gimnaziyi Vikladav latinsku grecku ugorsku ta nimecku movi prirodoznavstvo Buv takozh diplomovanim uchitelem gimnastiki ta stenografiyi 25 listopada 1894 roku Ishtvan Laudon odruzhivsya zi Sharlottoyu Barkovci U shlyubi v nih narodilisya dvi donki Eleonora ta Korneliya Z cogo zh roku vin vhodit do spisku 130 najbilshih platnikiv podatkiv Uzhanskogo komitatu Laudon pracyuvav u gimnaziyi do 1914 roku Dali buv prizvanij do armiyi oskilki rozpochalas Persha Svitova vijna she z 1887 roku vin chislivsya lejtenantom u zapasi u 66 mu polku Popri te sho buv u dosit zrilomu vici u vijni brav uchast u ranzi sotnika Povernuvshis z vijni prodovzhiv svoyu robotu v gimnaziyi U roki praci v gimnaziyi kilka raziv viyizhdzhav u zakordonni naukovi ekspediciyi She pid chas navchannya bagato podorozhuvav Vidomo sho vlitku 1884 roci vin buv u Transilvaniyi zaraz Rumuniya Svogo chasu pan Laudon ob yizdiv usyu Avstro Ugorshinu Italiyu pobuvav u trimisyachnomu naukovomu vidryadzhenni do Yegiptu zvidki do rechi priviz dlya gimnazijnogo muzeyu chastinu ruki mumiyi I zvichajno robiv poyizdki po ridnomu krayu zokrema v Maramoroski gori Pomer 22 lipnya 1924 roku Ruszinszkoi Magyar Hirlap 1924 Naukovi zdobutkiZ svoyih podorozhej I Laudon chasto privoziv z soboyu riznomanitnij botanichnij material napriklad nasinnya roslin gerbarij Chastina gerbarnih listiv sho zrobiv naturalist zberigayetsya v fondah Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu ZKM ta u gerbariyi biologichnogo fakultetu Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu U 1893 roci v Ust Chornij Ishtvan Laudon viyaviv novij dlya Zakarpattya vid roslini Elshotzia Patrini Garke Lepech E ciliata Thunb Hyl Batkivshina ciyeyi roslini Aziya Narodna nazva m yata pryana bo yiyi visusheni kviti i butoni vikoristovuyut yak pripravi do riznih strav Ishtvan Laudon cikavivsya i tvarinnim svitom Vin zibrav neveliku kolekciyu rogiv riznomanitnih tvarin yaka zaraz zberigayetsya v Zoologichnomu muzeyi Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Sered nih rogi antilopi kudu Tragelaphus strepsiceros Pallas barana stepovogo Ovis orientalis Gmelin barana snizhnogo Ovis nivicola Escheholtz kozla shidno kavkazkogo Carpa cylindricornis Blyth sajgaka Saiga tatarica L kozla zahidno kavkazkogo Carpa caucasica Guldenstadt amp Pallas olenya blagorodnogo Cervus elaphus L pivnichnogo olenya Rangifer tarandus L ta inshi Dendropark yakij zasnuvav Ishtvan LaudonLaudon zasnuvav unikalnij dendropark teper ce Skver misklikarni Z podorozhej vin privoziv takozh cinni j ridkisni vidi roslin chastinu yakih visadzhuvav u svoyemu sadu Rozmishuvavsya dendrosad pozadu budinku naturalista j tyagnuvsya vniz po shilu do suchasnoyi dityachoyi likarni Kolis u sadu rosli chudovi taksodiumi Taxodium L kilka cinnih vidiv zakordonnih sosen virdzhinska gigantska kanadska kitajska yalini kanadski tsugi kiparisovik Lavsona virginski yalivci kitajske milne derevo ta inshi ekzoti Teper tam zalishilos nebagato ekzotiv tis yagidnij Taxus baccata L kiparis bolotnij Taxodium distichum L kriptomeriya yaponska Cryptomeria japonica L ta in Vazhlivo takozh nagadati sho tut zrostaye najstarishe derevo ginkgo Ginkgo biloba L v Uzhgorodi ta na Zakarpatti 4 travnya 2018 r onovlenu ogorozhu dendrosadu vul F Rakoci 3 poblizu Uzhgorodskoyi miskoyi dityachoyi likarni prikrasili mini skulpturkoyu Ce pam yatnik pedagogu ta velikomu lyubitelyu prirodi Ishtvanu Laudonu Ce vzhe 32 mini skulpturka v Uzhgorodi Podiya prisvyachena 130 richchyu sadu Laudona Naprikinci HIH stolittya pedagog i naturalist doktor Uzhgorodskoyi Korolivskoyi katolickoyi gimnaziyi Ishtvan Laudon zrobiv podarunok mistu zapochatkuvav sad roslin yaki privoziv iz podorozhej u rizni krayini Sad stav unikalnim ne lishe dlya mista todishnij park Laudona vvazhavsya odnim iz najbilsh unikalnih v Avstro Ugorskij imperiyi Sad prostyagavsya vid vulici Sobraneckoyi do ninishnogo pam yatnika Pushkinu nalichuvav blizko dvoh soten ekzotiv Iz rozbudovoyu mista sad Laudona postupovo zabudovuvali ninishnij park iz desyatkom derev te sho vid nogo zalishilosya Zbereglisya u parku i najbilshe v Ukrayini ta najstarishe na Zakarpatti ginkgo tis yagidnij kiparis bolotnij sosna chorna avstrijska kriptomeriya yaponska magnoliya Sulanzha buk lisovij sho zazvichaj roste na visoti bilshe 300 m nad rivnem morya a tut na 120 metrovij visoti Kilka derev dendroparku vhodyat do mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi 2017 go bilya dityachoyi likarni posadili she 2 ekzotichni dereva yaki rosli kolis sered nasadzhen Laudona ale zaginuli priblizno u 70 h rokah kiparisovik Lavsona i tsugu kanadsku PublikaciyiLaudon Istvan Utirajz Bosnia Herzegovinarol Ung Szam 18 vasarnap Majus 1 1892 Oldal 1 Laudon Istvan Utirajz Bosnia Herzegovinarol Ung 19 Szam 8 majus 1892 Oldal 1 Laudon Istvan Az egyiptomiak kofarago munkairoi s szobraszatarol Ung 5 1897 Odal 1 Laudon Istvan Java szigeten Ung Szam 9 Marcius 1 1908 Odal 4 5 Literatura1 Bilanich M Ishtvan Laudon vidatnij uzhgorodskij pedagog naukovec i naturalist Fest 29 681 23 29 lipnya 2009 S 5 2 Bilanich M M Delegan M V Rishko A A Naturalistichni doslidzhennya doktora Ishtvana Laudona Dva storichchya doslidzhennya roslinnogo pokrivu Karpat Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 130 richchyu vid dnya narodzhennya Antoniya Margitaya 16 18 veresnya 2010 r m m Mukachevo Beregovo Ukrayina Uzhgorod Karpati 2010 240 s 3 Bilanich M M Ishtvan Laudon 150 richchya vid dnya narodzhennya pedagoga zasnovnika Uzhgorodskogo dendrariyu 1862 1924 Kalendar krayeznavchih pam yatnih dat na 2012 rik Tekst rekom bibliogr posib pid red L O Ilchenko Uzhgorod Vid vo V Padyaka 2012 S 226 230 4 Dzhahman R Gerbarij vchenih kincya XIX poch HH st u zibranni Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu Naukovij zbirnik Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu Vipusk IH H Uzhgorod IVA 2010 S 120 127 5 Kobal J Uzhgorod vidomij ta nevidomij Lviv Svit 2003 196 s Komendar V Yak znishiti pam yatnik prirodi Zakarpatska pravda 11 14245 15 travnya 1990 S 4 6 Komendar V I Iz sokiroyu po zemnij svyatini abo Rekviyem po dendrosadu Laudona Novini Zakarpattya 4 serpnya 2005 115 S 6 7 Literati T Sad Laudona Uzhgorod 41 401 7 zhovtnya 2006 S 12 Monda G M Parki m Uzhgoroda minule i suchasnist Bibliotechka pozashkilnika Uzhgorod Vidavnictvo Oleksandri Garkushi 2006 Vip 1 S 61 67 8 Fedaka S Lyudina Sad Dolya Laudona pidtverdzhuye girku istinu Zakarpatska pravda 6 15122 1997 S 8 9 Fodor S S Aklimatizovani derevni ta chagarnikovi porodi Ohoronyajmo prirodu Uzhgorod Karpati 1964 S 75 90 10 Fodor S S K voprosu ob izuchenii ekzotov Zakarpatya Naukovi zapiski Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu T IV 1951 S 68 71 Blanar Odon Az Ungvari forgimnazium Haromszazados Tortemete 1613 1913 Ungvar Nyomatott az Ungmegyei konyvnyomdaban 1913 447 oldal 11 Gyorffy Istvan Karpatalja no venyvilaga es gyakorlaty haszna valamint megoldatlan kerdesei Zorya Hajnal chasopis podkarpatskogo obshestva nauk Rochnik II chislo 3 4 1942 S 424 458 12 Ungvar es ung varmegye Varmegyei Szociografiak TX X 1940 Oldal 215 13 Laudon Ishtvan 1862 1924 Publichni lyudi Korotkij bio bibliografichnij dovidnik XVII persha polovina XX st Tom 3 L P 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 14 Arcanum Digitalis Tudomanytar Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Magocsy Dietz Sandor Az Elsholtzia Patrini Lepech Gke E cristata Willd Magyarorszagban Magyar Botanikai Lapok 3 1904