Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'ята холерна пандемія (також V пандемія холери, англ. fifth cholera pandemic, англ. 1881–96 cholera pandemic) — історично четверте за переліком вибухове поширення холери на великі відстані за межами її традиційного поширення в Індії, яке відбулося упродовж 1881—1896 років. Під час цієї пандемії було доказано бактеріальну природу холери і виділено збудника V. cholerae.
| П'ята холерна пандемія | |
 | |
| Попередник | четверта холерна пандемія |
|---|---|
| Наступник | шоста холерна пандемія |
| Час/дата початку | 1881 |
| Час/дата закінчення | 1896 |
 П'ята холерна пандемія у Вікісховищі | |
Поширення пандемії
Уперше початок пандемії стартував не в Індії, а Єгипті. Саме там, в Каїрі, у 1883 році видатний німецький науковець Роберт Кох виділив з трупів померлих від холери чисту культуру холерного вібріона та докладно описав збудника цього захворювання. Кох описав свої спостереження:
 | «Можна припустити, що захворює тільки частина людей, які зазнали небезпеки зараження. І це майже завжди люди, що раніше страждали на розлади травлення. Мабуть, бацили можуть минути шлунковий бар'єр тільки в тому випадку, якщо в шлунку є які-небудь патологічні зміни. Зроблені в Індії спостереження підтверджують цей факт: особливо часто на холеру хворіють люди з порушенням травлення. Стало бути, в цьому захворюванні велику роль відіграє індивідуальна сприйнятливість організму. Сама холерна бацила добре розмножується, якщо вберегти її від висихання. У рідкому середовищі холерний вібріон здатний жити і рости тижнями. Тільки у вологому стані ці мікроби можуть бути перенесені від одного господаря до іншого і діяльно розвиватися. ...Ніхто ще не хворів на холеру двічі —мабуть, вона створює стійкий імунітет.» |  |
Під час цієї пандемії збудник холери потрапив і до Південної Америки. У Чилі 1886 року, наприклад, загинуло від недуги 40 тисяч жителів країни. Взагалі за XIX століття від холери, за різними оцінками, загинуло понад 10 млн жителів Землі.
Під час цієї пандемії наприкінці 1885 року холера досягла Галичини, центральних і східних земель України; відомо, що в Галичині та на Буковині від холери померло упродовж 1892—1894 рр. 2 300 осіб. Під час цього в Україні летальність від холери коливалася у межах 36,8—44,9 % від всіх захворювань.
У цей час видатні науковці, які мали українське походження, вивчали холеру. Зокрема, під час епідемії холери в Бретані в 1883 році майбутній Нобелівський лауреат, всесвітньо відомий науковець Ілля Ілліч Мечников з двома помічниками, докторами П. Латамі й Ж. Жюпілем, зважилися на експеримент із самозараження. У такий спосіб він хотів підтвердити правоту Р. Коха, який вважав, що відкритий ним вібріон породжує цю грізну недугу. Мечников і Латамі не захворіли, але Жюпіль не тільки занедужав, але і, в результаті, помер від холери. У 1888 році видатний український мікробіолог Микола Федорович Гамалія на собі й своїй дружині випробував безпечність запропонованої ним для профілактики холери оральної вакцини з убитих вібріонів. Володимир Аронович Хавкін, виходець з Бердянська й Одеси, бактеріолог і епідеміолог, учень Іллі Ілліча Мечникова, багато часу приділяв дослідженню холери. Йому світ зобов'язаний введенням у практику протихолерної вакцини, яку він у 1892 році випробував на собі. Данило Кирилович Заболотний, видатний український мікробіолог і епідеміолог, разом із Іваном Григоровичем Савченко, знаним патологом і мікробіологом, у 1893 році провели досить небезпечне дослідження на собі. Вони випили живу культуру холерного вібріона після попередньої пробної імунізації, щоб підтвердити ефективність оральної вакцини.
У Росії в голодні 1892-93 роки зареєстровано 620 тисяч хворих, з яких половина померла. В Омську, зокрема, в 1892 році захворіло 1 364 жителя, а померло 744 з них.
Холерні бунти
Втрата рідини при тяжкій холері призводить до того, що швидко, протягом півгодини від моменту смерті, розвиваються виражені посмертні скорочення м'язів. У трупа згинаються або розгинаються руки і ноги. Він може перевертатися на бік, навіть сідати. Оскільки в ті часи, коли холера вбивала людей тисячами, в бараках, куди привозили таких хворих, практично завжди не вистачало місця. Тому померлих намагалися швидше поховати. Небіжчиків складали на підводи, закривали полотном і везли на кладовища. Зазвичай це спостерігали обивателі, які стояли вздовж дороги і помічали рухи трупів. Саме подібне приводило до розвитку холерних бунтів під гаслом: «Лікарі ховають живих людей! Виконують завдання уряду про зменшення кількості голодних ротів, труять народ!».
| | ...Цей-то дійсно хороший...розташовує до себе, — сказала вона, посміхаючись при спогадах про студента.— А інші, інші — хто їх знає? Може й справді найняті вони... — Так для чого найняті, і ким знову ж? — вигукнув Григорій. | |
Бунти, що прокотилися по півдню України та Росії за останні два десятиліття XIX століття, забрали життя 424 медичних працівників. Вони були просто розтерзані натовпами бунтівників. Бунти були продовженням того сум'яття, яке відбулося під час другої пандемії. У заворушеннях брали участь бідні верстви населення, які через карантинів страждали внаслідок зупинки торгівлі, а також окремі релігійні фанатики.
Див. також
Примітки
- Існує думка, що Кох виявив «холерні вигнуті дужки» у померлих від холери ще за 18 років до моменту оголошення про знахідку збудника у 1883 році. Але тоді він побоявся оприлюднити свої спостереження, маючи певний сумнів у своїх висновках. Хоча пріоритет у відкритті холерного збудника нині віддають італійському науковцю Філіппо Пачіні
- Howard-Jones, N (1984). Robert Koch and the cholera vibrio: a centenary. BMJ. 288 (6414): 379—81. doi:10.1136/bmj.288.6414.379. PMC 1444283. PMID 6419937.
- Pyle GF (2010). «The Diffusion of Cholera in the United States in the Nineteenth Century». Geographical Analysis 1: 59-75. doi:10.1111/j.1538-4632.1969.tb00605.x. PMID 11614509
- По дворах в ті роки ходили медичні представники, які стежили за дотриманням гігієнічних дій, спрямованих проти холери і намагалися роз'яснити сутність протихолерних заходів.
Джерела
- Hayes, J.N. (2005). Epidemics and Pandemics: Their Impacts on Human History. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. pp. 214—219. [1] (англ.)
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / С. 45
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т. 1; 2-е вид., перероб. і доп — 884 с. . / С. 531
- Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. Державне медичне видавництво УРСР, К. 1947. — 392 с. /С. 91
- Byrne, Joseph Patrick (2008). Encyclopedia of Pestilence, Pandemics, and Plagues: A-M. ABC-CLIO. p. 101. . (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yata holerna pandemiya takozh V pandemiya holeri angl fifth cholera pandemic angl 1881 96 cholera pandemic istorichno chetverte za perelikom vibuhove poshirennya holeri na veliki vidstani za mezhami yiyi tradicijnogo poshirennya v Indiyi yake vidbulosya uprodovzh 1881 1896 rokiv Pid chas ciyeyi pandemiyi bulo dokazano bakterialnu prirodu holeri i vidileno zbudnika V cholerae P yata holerna pandemiyaPoperednikchetverta holerna pandemiyaNastupnikshosta holerna pandemiyaChas data pochatku1881Chas data zakinchennya1896 P yata holerna pandemiya u VikishovishiPoshirennya pandemiyiUpershe pochatok pandemiyi startuvav ne v Indiyi a Yegipti Same tam v Kayiri u 1883 roci vidatnij nimeckij naukovec Robert Koh vidiliv z trupiv pomerlih vid holeri chistu kulturu holernogo vibriona ta dokladno opisav zbudnika cogo zahvoryuvannya Koh opisav svoyi sposterezhennya Mozhna pripustiti sho zahvoryuye tilki chastina lyudej yaki zaznali nebezpeki zarazhennya I ce majzhe zavzhdi lyudi sho ranishe strazhdali na rozladi travlennya Mabut bacili mozhut minuti shlunkovij bar yer tilki v tomu vipadku yaksho v shlunku ye yaki nebud patologichni zmini Zrobleni v Indiyi sposterezhennya pidtverdzhuyut cej fakt osoblivo chasto na holeru hvoriyut lyudi z porushennyam travlennya Stalo buti v comu zahvoryuvanni veliku rol vidigraye individualna sprijnyatlivist organizmu Sama holerna bacila dobre rozmnozhuyetsya yaksho vberegti yiyi vid visihannya U ridkomu seredovishi holernij vibrion zdatnij zhiti i rosti tizhnyami Tilki u vologomu stani ci mikrobi mozhut buti pereneseni vid odnogo gospodarya do inshogo i diyalno rozvivatisya Nihto she ne hvoriv na holeru dvichi mabut vona stvoryuye stijkij imunitet Pid chas ciyeyi pandemiyi zbudnik holeri potrapiv i do Pivdennoyi Ameriki U Chili 1886 roku napriklad zaginulo vid nedugi 40 tisyach zhiteliv krayini Vzagali za XIX stolittya vid holeri za riznimi ocinkami zaginulo ponad 10 mln zhiteliv Zemli Pid chas ciyeyi pandemiyi naprikinci 1885 roku holera dosyagla Galichini centralnih i shidnih zemel Ukrayini vidomo sho v Galichini ta na Bukovini vid holeri pomerlo uprodovzh 1892 1894 rr 2 300 osib Pid chas cogo v Ukrayini letalnist vid holeri kolivalasya u mezhah 36 8 44 9 vid vsih zahvoryuvan U cej chas vidatni naukovci yaki mali ukrayinske pohodzhennya vivchali holeru Zokrema pid chas epidemiyi holeri v Bretani v 1883 roci majbutnij Nobelivskij laureat vsesvitno vidomij naukovec Illya Illich Mechnikov z dvoma pomichnikami doktorami P Latami j Zh Zhyupilem zvazhilisya na eksperiment iz samozarazhennya U takij sposib vin hotiv pidtverditi pravotu R Koha yakij vvazhav sho vidkritij nim vibrion porodzhuye cyu griznu nedugu Mechnikov i Latami ne zahvorili ale Zhyupil ne tilki zaneduzhav ale i v rezultati pomer vid holeri U 1888 roci vidatnij ukrayinskij mikrobiolog Mikola Fedorovich Gamaliya na sobi j svoyij druzhini viprobuvav bezpechnist zaproponovanoyi nim dlya profilaktiki holeri oralnoyi vakcini z ubitih vibrioniv Volodimir Aronovich Havkin vihodec z Berdyanska j Odesi bakteriolog i epidemiolog uchen Illi Illicha Mechnikova bagato chasu pridilyav doslidzhennyu holeri Jomu svit zobov yazanij vvedennyam u praktiku protiholernoyi vakcini yaku vin u 1892 roci viprobuvav na sobi Danilo Kirilovich Zabolotnij vidatnij ukrayinskij mikrobiolog i epidemiolog razom iz Ivanom Grigorovichem Savchenko znanim patologom i mikrobiologom u 1893 roci proveli dosit nebezpechne doslidzhennya na sobi Voni vipili zhivu kulturu holernogo vibriona pislya poperednoyi probnoyi imunizaciyi shob pidtverditi efektivnist oralnoyi vakcini U Rosiyi v golodni 1892 93 roki zareyestrovano 620 tisyach hvorih z yakih polovina pomerla V Omsku zokrema v 1892 roci zahvorilo 1 364 zhitelya a pomerlo 744 z nih Holerni buntiVtrata ridini pri tyazhkij holeri prizvodit do togo sho shvidko protyagom pivgodini vid momentu smerti rozvivayutsya virazheni posmertni skorochennya m yaziv U trupa zginayutsya abo rozginayutsya ruki i nogi Vin mozhe perevertatisya na bik navit sidati Oskilki v ti chasi koli holera vbivala lyudej tisyachami v barakah kudi privozili takih hvorih praktichno zavzhdi ne vistachalo miscya Tomu pomerlih namagalisya shvidshe pohovati Nebizhchikiv skladali na pidvodi zakrivali polotnom i vezli na kladovisha Zazvichaj ce sposterigali obivateli yaki stoyali vzdovzh dorogi i pomichali ruhi trupiv Same podibne privodilo do rozvitku holernih buntiv pid gaslom Likari hovayut zhivih lyudej Vikonuyut zavdannya uryadu pro zmenshennya kilkosti golodnih rotiv truyat narod Cej to dijsno horoshij roztashovuye do sebe skazala vona posmihayuchis pri spogadah pro studenta A inshi inshi hto yih znaye Mozhe j spravdi najnyati voni Tak dlya chogo najnyati i kim znovu zh viguknuv Grigorij Dlya lyudskogo vinishennya Kazhut sho bidnogo lyudu duzhe bagato i vijshlo rozporyadzhennya truyiti zajvih povidomila Motrona Hto ce govorit Usi govoryat Maksim Gorkij Podruzhzhya Orlovih Bunti sho prokotilisya po pivdnyu Ukrayini ta Rosiyi za ostanni dva desyatilittya XIX stolittya zabrali zhittya 424 medichnih pracivnikiv Voni buli prosto rozterzani natovpami buntivnikiv Bunti buli prodovzhennyam togo sum yattya yake vidbulosya pid chas drugoyi pandemiyi U zavorushennyah brali uchast bidni verstvi naselennya yaki cherez karantiniv strazhdali vnaslidok zupinki torgivli a takozh okremi religijni fanatiki Div takozhPersha holerna pandemiya Druga holerna pandemiya Tretya holerna pandemiya Chetverta holerna pandemiya Shosta holerna pandemiya Soma holerna pandemiyaPrimitkiIsnuye dumka sho Koh viyaviv holerni vignuti duzhki u pomerlih vid holeri she za 18 rokiv do momentu ogoloshennya pro znahidku zbudnika u 1883 roci Ale todi vin poboyavsya oprilyudniti svoyi sposterezhennya mayuchi pevnij sumniv u svoyih visnovkah Hocha prioritet u vidkritti holernogo zbudnika nini viddayut italijskomu naukovcyu Filippo Pachini Howard Jones N 1984 Robert Koch and the cholera vibrio a centenary BMJ 288 6414 379 81 doi 10 1136 bmj 288 6414 379 PMC 1444283 PMID 6419937 Pyle GF 2010 The Diffusion of Cholera in the United States in the Nineteenth Century Geographical Analysis 1 59 75 doi 10 1111 j 1538 4632 1969 tb00605 x PMID 11614509 Po dvorah v ti roki hodili medichni predstavniki yaki stezhili za dotrimannyam gigiyenichnih dij spryamovanih proti holeri i namagalisya roz yasniti sutnist protiholernih zahodiv DzherelaHayes J N 2005 Epidemics and Pandemics Their Impacts on Human History Santa Barbara CA ABC CLIO pp 214 219 1 angl Infekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2 vidannya dopovnene i pereroblene 2018 688 S 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 675 2 S 45 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi V 3 t K Zdorov ya 2008 T 1 2 e vid pererob i dop 884 s ISBN 978 966 463 012 9 S 531 Zyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini Derzhavne medichne vidavnictvo URSR K 1947 392 s S 91 Byrne Joseph Patrick 2008 Encyclopedia of Pestilence Pandemics and Plagues A M ABC CLIO p 101 ISBN 978 0 313 34102 1 angl