Іва́н Григо́рович Са́вченко (18 лютого (2 березня) 1862, Роменський повіт Полтавської губернії, тепер Сумська область — 3 листопада 1932, Краснодар, Північно-Кавказький край, РСФРР) — український патолог, мікробіолог та імунолог родом із Лубенського полку Гетьманщини. Засновник та директор Кубанського хіміко-бактеріологічного інституту.
Савченко Іван Григорович | |
---|---|
Народився | 2 березня 1862 Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер | 3 листопада 1932 (70 років) Краснодар, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР |
Діяльність | лікар-імунолог, мікробіолог, патологоанатом |
Alma mater | Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира |
Галузь | малярія |
Заклад | Казанський державний університет |
Посада | професор |
Вчителі | Мечников Ілля Ілліч |
Біографія
Закінчив медичний факультет Київського університету і до 1895 року працював у ньому.
Учень Г. М. Мінха, сподвижник І. І. Мечникова. Був у закордонному науковому відрядження до Інституту ім. Пастера (1896 рік), де працював над проблемою фізичної природи та механізму фагоцитозу.
З 1896 по 1919 рік працював у Казанському університету, екстраординарний професор кафедри загальної патології (з 1897 року). Першим почав викладати студентам бактеріологію (1903 рік), створив . У 1905 році оприлюднив повідомлення про своє відкриття скарлатинозного токсину.
1919 року отримав українське громадянство та повернувся до УНР, яку невдовзі окупувала большевицька Московщина. 1920 року евакуювався на Кубань, там — професор Кубанського університету в Краснодарі з 1920 року (з 1922 року — медичного інституту), викладав загальну патологію і медичну мікробіологію. Був засновником та директором .
Наукова діяльність
1893 року разом із Данилом Заболотним зробив на собі небезпечний дослід: випив живу холерну культуру, після попередньої пробної імунізації, щоб довести ефективність імунізації через рот (цим досвідом покладено було початок методам ).
У галузі велике значення для науки мав цикл праць Савченко та його співробітників із фагоцитозу. Савченко працював також над організацією протиепідемічної служби на Кубані (боротьба з малярією, черевним тифом, скарлатиною).
Основні праці
Опублікував понад 100 наукових праць, які були присвячені інфекційній патології, імунітету, фагоцитозі, онкології, , дослідженню прокази, холери, сибірки, епідемічного поворотного тифу, ревматизму, пневмонії та ін. Зокрема:
- Несколько слов о палочке доктора Е. В. Ворониной и о клинических формах заболеваний, ею вызываемых. — Кубан. науч.-мед. вестн., 1922, № 1-6, С. 9-14.
- К патогенезу тропической малярии по сывороточным реакциям иммунитета. — Юго-Вост. вестн. здравоохр., 1924, № 3-4, С. 147—148.
- Специфическая реакция связывания комплемента при малярии. — Тр. Кубан. окр. маляр. станции. Краснодар, 1926, С. 1011—1021.
- К вопросу о микробицидности сывороток гаметоносителей по отношению к формам шизонтов при malaria tropica. — Тр. Кубан. окр. маляр. станции. 1926, С. 33-39.
- К учению о лихорадке. — Казан.мед. журн., 1926, № 5/6, С. 524—531.
- Специфическая реакция отклонения комплемента при малярии и ее практическое применение. — Тр. 9 Всесоюз. съезда бактер., эпид. и сан. врачей. Л., 1926, С. 219.
- Реакция отклонения комплементу при malaria quartana. — Казан. мед. журн., 1929, № 3, С. 272—273.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2010. Процитовано 30 листопада 2009.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Савченко Іван Григорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- В. И. Диденко. Савченко Иван Григорьевич // Большая Медицинская Энциклопедия (БМЭ), под редакцией Петровского Б. В., 3-е издание, т. 22(рос.)
- Бабичев С. А., Малышева Т. В., Кроличенко Т. П., Сиюхова Ф. Ш., Качанова О. А., Вяткина Г. Г. К 150-летию со дня рождения И. Г. Савченко. Международный журнал экспериментального образования. — 2012. — № 4 (часть 2) — С. 35-37(рос.)
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (жовтень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savchenko Iva n Grigo rovich Sa vchenko 18 lyutogo 2 bereznya 1862 18620302 Romenskij povit Poltavskoyi guberniyi teper Sumska oblast 3 listopada 1932 Krasnodar Pivnichno Kavkazkij kraj RSFRR ukrayinskij patolog mikrobiolog ta imunolog rodom iz Lubenskogo polku Getmanshini Zasnovnik ta direktor Kubanskogo himiko bakteriologichnogo institutu Savchenko Ivan GrigorovichNarodivsya 2 bereznya 1862 1862 03 02 Romenskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 3 listopada 1932 1932 11 03 70 rokiv Krasnodar Pivnichno Kavkazkij kraj RSFRR SRSRDiyalnist likar imunolog mikrobiolog patologoanatomAlma mater Medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo VolodimiraGaluz malyariyaZaklad Kazanskij derzhavnij universitetPosada profesorVchiteli Mechnikov Illya IllichBiografiyaZakinchiv medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu i do 1895 roku pracyuvav u nomu Uchen G M Minha spodvizhnik I I Mechnikova Buv u zakordonnomu naukovomu vidryadzhennya do Institutu im Pastera 1896 rik de pracyuvav nad problemoyu fizichnoyi prirodi ta mehanizmu fagocitozu Z 1896 po 1919 rik pracyuvav u Kazanskomu universitetu ekstraordinarnij profesor kafedri zagalnoyi patologiyi z 1897 roku Pershim pochav vikladati studentam bakteriologiyu 1903 rik stvoriv U 1905 roci oprilyudniv povidomlennya pro svoye vidkrittya skarlatinoznogo toksinu 1919 roku otrimav ukrayinske gromadyanstvo ta povernuvsya do UNR yaku nevdovzi okupuvala bolshevicka Moskovshina 1920 roku evakuyuvavsya na Kuban tam profesor Kubanskogo universitetu v Krasnodari z 1920 roku z 1922 roku medichnogo institutu vikladav zagalnu patologiyu i medichnu mikrobiologiyu Buv zasnovnikom ta direktorom Naukova diyalnist1893 roku razom iz Danilom Zabolotnim zrobiv na sobi nebezpechnij doslid vipiv zhivu holernu kulturu pislya poperednoyi probnoyi imunizaciyi shob dovesti efektivnist imunizaciyi cherez rot cim dosvidom pokladeno bulo pochatok metodam U galuzi velike znachennya dlya nauki mav cikl prac Savchenko ta jogo spivrobitnikiv iz fagocitozu Savchenko pracyuvav takozh nad organizaciyeyu protiepidemichnoyi sluzhbi na Kubani borotba z malyariyeyu cherevnim tifom skarlatinoyu Osnovni praciOpublikuvav ponad 100 naukovih prac yaki buli prisvyacheni infekcijnij patologiyi imunitetu fagocitozi onkologiyi doslidzhennyu prokazi holeri sibirki epidemichnogo povorotnogo tifu revmatizmu pnevmoniyi ta in Zokrema Neskolko slov o palochke doktora E V Voroninoj i o klinicheskih formah zabolevanij eyu vyzyvaemyh Kuban nauch med vestn 1922 1 6 S 9 14 K patogenezu tropicheskoj malyarii po syvorotochnym reakciyam immuniteta Yugo Vost vestn zdravoohr 1924 3 4 S 147 148 Specificheskaya reakciya svyazyvaniya komplementa pri malyarii Tr Kuban okr malyar stancii Krasnodar 1926 S 1011 1021 K voprosu o mikrobicidnosti syvorotok gametonositelej po otnosheniyu k formam shizontov pri malaria tropica Tr Kuban okr malyar stancii 1926 S 33 39 K ucheniyu o lihoradke Kazan med zhurn 1926 5 6 S 524 531 Specificheskaya reakciya otkloneniya komplementa pri malyarii i ee prakticheskoe primenenie Tr 9 Vsesoyuz sezda bakter epid i san vrachej L 1926 S 219 Reakciya otkloneniya komplementu pri malaria quartana Kazan med zhurn 1929 3 S 272 273 Primitki Arhiv originalu za 3 listopada 2010 Procitovano 30 listopada 2009 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Savchenko Ivan Grigorovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 V I Didenko Savchenko Ivan Grigorevich Bolshaya Medicinskaya Enciklopediya BME pod redakciej Petrovskogo B V 3 e izdanie t 22 ros Babichev S A Malysheva T V Krolichenko T P Siyuhova F Sh Kachanova O A Vyatkina G G K 150 letiyu so dnya rozhdeniya I G Savchenko Mezhdunarodnyj zhurnal eksperimentalnogo obrazovaniya 2012 4 chast 2 S 35 37 ros Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019