Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Третя холерна пандемія (також ІІІ холерна пандемія 1846—1860 років, англ. third cholera pandemic (1846–1860)) — вибухове поширення холери на значні території за межі ендемічної території Індії упродовж 1846—1860 років, деякі науковці вважають, що вона була тривалішою — 1837—1863 роки. Ця пандемію вважається найбільшою за смертністю серед епідемій та пандемій XIX століття. примітна тим, що холера вперше поширилася на усю Північну Африку і Америку. Через велику небезпеку холери в 1851 році у Парижі представники 12 країн Європи прийняли Першу міжнародну санітарну конвенцію, завданням якої була розробка заходів щодо захисту територій, в першу чергу, від цієї хвороби.
| Третя холерна пандемія | |
 | |
| Попередник | друга холерна пандемія |
|---|---|
| Наступник | четверта холерна пандемія |
| Час/дата початку | 1846 |
| Час/дата закінчення | 1860 |
Поширення пандемії
З Індії поширення холери до Персії було пов'язано (надалі таке відбувалося часто) з паломництвом шиїтів до священних могил Кербели і Ан-Наджафа. До Аравії холеру занесли прочани, які прямували до святинь мусульман у Мецці та Медині. У ті роки там були проблеми з водою, яку зберігали в забруднених цистернах, було вкрай недостатньо громадських вбиралень, негативно впливали скупчення людей і рої мух. Ці священні мусульманські міста аж до середини 20-х років XX ст. були додатковим розсадником холери, позаяк її, отримавши від індійських одновірців, звідси несли в рідні місця пілігрими з Північної Африки, Близького і Середнього Сходу, які здійснили хадж. Зокрема, упродовж 1831—1912 рр. в Мецці сталося 27 епідемій холери.
У 1848 році в російській армії фельдмаршала Паскевича в Галичині щодня від холери гинуло по 60-100 солдатів. У Російській імперії тоді всього захворіло за офіційними даними 1 772 439 осіб, померло 690 150. Кілька хвиль холери спостерігали аж до 1851 року.
Опис хворих, який зробив того часу військовий лікар О. О. Генріці:
 | «Обличчя у всіх їх змарніле, погляд байдужий, застиглий, неохоче фіксує предмети; очі дещо запалі, з розширеними зіницями, але без синіх кіл, вилиці порівняно підкреслені, ніс загострений, його крила опалі, нерухомі. Ніс на дотик холодний; губи зі слабким, синюватим відтінком, бліді. Язик тонкий, досить широкий, плоский, висуваючися просувається по самому дну рота, причому корінь і середина його не утворюють, як звичайно, при висовуванні опуклості, або хребта, а западають, весь язик при цьому являє слабку, ложкоподібну виїмку; язик синюватий, особливо на кінці, на дотик холодний до середини, тремтячий, чистий і не сухий. Хворі при вимозі моєму плюнути на підлогу не знаходять для цього достатньо слини в роті: кисть руки холодна, злегка синювата, як і ноги; пульс повзучий, довгий, рідкісний, досить малий і м'який. Жага невелика, але великий позив на холодне питво; апетиту по-справжньому не мають, але відрази від їжі немає» |  |
Ось що писав тоді О. І. Герцен:
| | «Я був під час жорстокої холери 1849 Парижі. Хвороба лютувала страшно. Червневі спеки їй допомагали, бідні люди мерли як мухи; міщани втекли з Парижа, інші сиділи під замком. Уряд... не думав застосовувати діяльних заходів. Бідні працівники залишалися покинутими напризволяще, в лікарнях не було достатньо ліжок, у поліції не було достатньо трун, і в будинках, битком набитих різними сім'ями, тіла залишалися дня по два у внутрішніх кімнатах» | |
Третя пандемія в 1847 році досягла берегів Чорного й Азовського морів, охопила спочатку Одесу, а потім всю Україну і Польщу. У 1847 році холера проникла до Києва, де забрала багато життів. У цей час питанням холери займався український лікар-патолог Іван Миколайович Рейпольський. У 1853—1855 рр. холера особливо лютувала в Криму під час Кримської війни; французька армія втратила 11 200 осіб, а перехворіло на холеру понад 20 000 осіб; британці втратили 4 500, а перехворіло 7 600.
У Великій Британії недуга забрала тільки в Лондоні близько 20 тисяч життів у 1850 році. У 1851 році в Парижі представники 12 країн прийняли Першу міжнародну санітарну конвенцію, завданням якої було розроблення заходів щодо захисту територій від холери. Згодом було розроблено заходи й проти інших тяжких епідемічних інфекційних хвороб.
У 1853—1854 рр. холера знову у Британії — у Лондоні від неї загинуло понад 10 тисяч містян, по всій країні — понад 23 тисячі жителів. Підтверджено, що італійський науковець Філіппо Пачіні в 1854 р. вперше виявив й описав збудника холери. Зараження джерела водопостачання було зазвичай причиною найбільш бурхливих і масових спалахів холери. Класичним прикладом цього вважають спалах холери, описаний англійським лікарем Джоном Сноу в домівках навколо лондонської вулиці Брод-стріт (район Сохо) у 1854 році. З 31 серпня протягом 10 днів на ділянці радіусом 500 метрів від холери померло понад 500 чоловік. Сноу на підставі аналізу розподілу випадків на мапі району запідозрив, що захворювання містян пов'язані з вживанням води з одного джерела питної води. У результаті було встановлено, що у викладений цеглою насос для громадського водопостачання (звичний нам вуличний водорозбір або водорозбірна колонка) просочувалася рідина з вигрібної ями того будинку, де до початку спалаху одна дитина хворіла на холеру. На пивоварному заводі, розташованому на тій же вулиці, не захворів ніхто. Робочі пили замість води пиво, а також на його території був свій колодязь. А от власниці фабрики пістонів на Брод-стріт так подобалася вода з зараженої колонки, що їй щодня спеціально привозили бутель в інший район Лондона. Ця жінка разом із племінницею теж захворіли на холеру. Саме Д. Сноу вважають першим науковцем, що розшифрував особливості передавання холери.
Того часу видатний лікар Микола Іванович Пирогов видав засновану на аналізі тисяч розтинів фундаментальну працю: «Патологічна анатомія азійської холери. Зі спостережень над епідемією, що панувала в Росії в 1848 році». Витяг звідти:
| | Померлі схожі на атлетів. Їх заклякла мускулатура різко окреслена, рельєфна. Руки, міцно стиснуті в кулаки, трохи зігнуті в колінах ноги, напружені, як перед вирішальною сутичкою, тіла ... загалом, цю позу треба б назвати гладіаторською... | |
Пирогов крім того брав участь і в ліквідації хвороби в Дерпті, там у нього на руках, прохворівши всього 6 годин, помер його товариш професор Шрамко.
У 1863 році новий карантинний закон штату Нью-Йорк ввів у порту посаду медичного офіцера, який міг за однією лише підозрою затримати будь-яке судно, дати команду на знищення його вантажу, очищення і обкурювання всіх приміщень.
Цікавий факт
У ті роки відмічено, що існує досить дивний збіг: варто з'явитися на сцені новій опері Джакомо Меєрбера, як у Франції починається епідемія холери. Після виходу «Роберта-диявола» з'явилася холера в 1832 році, після «Пророка» — в 1849 році, і, нарешті, в 1854 році — після «Зірки Півночі». Фейлетоністи того часу писали, що в цьому немає нічого незвичайного: «Лише починає звучати музика Мейербера, це завжди віщує народне лихо. Мейербер — не музикант, а диявол, переодягнений в музиканта, закинутий до Франції з пекла».
Див. також
Примітки
- [. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 5 лютого 2019. АЛЕКСАНДР АЛЕКСАНДРОВИЧ ГЕНРИЦИ (1824-1895) (рос.)]
- О. І. Герцен «Былое и думы» (рос.)
- Французький військовий лікар Ж-Ш. Шеню писав: «…холера вбила експедиційну колону ніби блискавкою. О восьмій годині вже виявили 150 померлих і 350 в агонії. Видовище було жахливе, здатне похитнути дух найстійкіших. Годі було й думати про битву, коли доводилося піклуватися лише про те, щоб уникнути хвороби… Нерідко руки людей, які рили могилу, зупинялися, не закінчивши роботи, і, що тримали заступ, лягали на край незасипаної могили, з тим, щоб більше не вставати…».
- Charles E. Rosenberg (1987). The Cholera Years: The United States in 1832, 1849, and 1866. University of Chicago Press. (англ.)
- Bentivoglio, M; Pacini, P (1995). Filippo Pacini: A determined observer. Brain Research Bulletin. 38 (2): 161—5. doi:10.1016/0361-9230(95)00083-Q. PMID 7583342.
- англ. Public water pump.
- [en].
- Markel, H (13 March 2013). Happy Birthday, Dr. Snow. Journal of the American Medical Association" Vol. 309, No. 10, pp. 995-6.
Джерела
- Hayes, J.N. (2005). Epidemics and Pandemics: Their Impacts on Human History. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. pp. 214—219. [1] [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / С. 45
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т. 1; 2-е вид., перероб. і доп — 884 с. . / С. 531
- Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. Державне медичне видавництво УРСР, К. 1947. — 392 с. /С. 91
- Byrne, Joseph Patrick (2008). Encyclopedia of Pestilence, Pandemics, and Plagues: A-M. ABC-CLIO. p. 101. . (англ.)
- Frerichs, Ralph R. «Asiatic Cholera Pandemics During the Life of John Snow: Asiatic Cholera Pandemic of 1846-63». / John Snow — a historical giant in epidemiology. UCLA Department of Epidemiology — Fielding School of Public Health. Retrieved 2018-07-29. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretya holerna pandemiya takozh III holerna pandemiya 1846 1860 rokiv angl third cholera pandemic 1846 1860 vibuhove poshirennya holeri na znachni teritoriyi za mezhi endemichnoyi teritoriyi Indiyi uprodovzh 1846 1860 rokiv deyaki naukovci vvazhayut sho vona bula trivalishoyu 1837 1863 roki Cya pandemiyu vvazhayetsya najbilshoyu za smertnistyu sered epidemij ta pandemij XIX stolittya primitna tim sho holera vpershe poshirilasya na usyu Pivnichnu Afriku i Ameriku Cherez veliku nebezpeku holeri v 1851 roci u Parizhi predstavniki 12 krayin Yevropi prijnyali Pershu mizhnarodnu sanitarnu konvenciyu zavdannyam yakoyi bula rozrobka zahodiv shodo zahistu teritorij v pershu chergu vid ciyeyi hvorobi Tretya holerna pandemiyaPoperednikdruga holerna pandemiyaNastupnikchetverta holerna pandemiyaChas data pochatku1846Chas data zakinchennya1860Poshirennya pandemiyiZ Indiyi poshirennya holeri do Persiyi bulo pov yazano nadali take vidbuvalosya chasto z palomnictvom shiyitiv do svyashennih mogil Kerbeli i An Nadzhafa Do Araviyi holeru zanesli prochani yaki pryamuvali do svyatin musulman u Mecci ta Medini U ti roki tam buli problemi z vodoyu yaku zberigali v zabrudnenih cisternah bulo vkraj nedostatno gromadskih vbiralen negativno vplivali skupchennya lyudej i royi muh Ci svyashenni musulmanski mista azh do seredini 20 h rokiv XX st buli dodatkovim rozsadnikom holeri pozayak yiyi otrimavshi vid indijskih odnovirciv zvidsi nesli v ridni miscya piligrimi z Pivnichnoyi Afriki Blizkogo i Serednogo Shodu yaki zdijsnili hadzh Zokrema uprodovzh 1831 1912 rr v Mecci stalosya 27 epidemij holeri U 1848 roci v rosijskij armiyi feldmarshala Paskevicha v Galichini shodnya vid holeri ginulo po 60 100 soldativ U Rosijskij imperiyi todi vsogo zahvorilo za oficijnimi danimi 1 772 439 osib pomerlo 690 150 Kilka hvil holeri sposterigali azh do 1851 roku Opis hvorih yakij zrobiv togo chasu vijskovij likar O O Genrici Oblichchya u vsih yih zmarnile poglyad bajduzhij zastiglij neohoche fiksuye predmeti ochi desho zapali z rozshirenimi zinicyami ale bez sinih kil vilici porivnyano pidkresleni nis zagostrenij jogo krila opali neruhomi Nis na dotik holodnij gubi zi slabkim sinyuvatim vidtinkom blidi Yazik tonkij dosit shirokij ploskij visuvayuchisya prosuvayetsya po samomu dnu rota prichomu korin i seredina jogo ne utvoryuyut yak zvichajno pri visovuvanni opuklosti abo hrebta a zapadayut ves yazik pri comu yavlyaye slabku lozhkopodibnu viyimku yazik sinyuvatij osoblivo na kinci na dotik holodnij do seredini tremtyachij chistij i ne suhij Hvori pri vimozi moyemu plyunuti na pidlogu ne znahodyat dlya cogo dostatno slini v roti kist ruki holodna zlegka sinyuvata yak i nogi puls povzuchij dovgij ridkisnij dosit malij i m yakij Zhaga nevelika ale velikij poziv na holodne pitvo apetitu po spravzhnomu ne mayut ale vidrazi vid yizhi nemaye Os sho pisav todi O I Gercen Ya buv pid chas zhorstokoyi holeri 1849 Parizhi Hvoroba lyutuvala strashno Chervnevi speki yij dopomagali bidni lyudi merli yak muhi mishani vtekli z Parizha inshi sidili pid zamkom Uryad ne dumav zastosovuvati diyalnih zahodiv Bidni pracivniki zalishalisya pokinutimi naprizvolyashe v likarnyah ne bulo dostatno lizhok u policiyi ne bulo dostatno trun i v budinkah bitkom nabitih riznimi sim yami tila zalishalisya dnya po dva u vnutrishnih kimnatah Tretya pandemiya v 1847 roci dosyagla beregiv Chornogo j Azovskogo moriv ohopila spochatku Odesu a potim vsyu Ukrayinu i Polshu U 1847 roci holera pronikla do Kiyeva de zabrala bagato zhittiv U cej chas pitannyam holeri zajmavsya ukrayinskij likar patolog Ivan Mikolajovich Rejpolskij U 1853 1855 rr holera osoblivo lyutuvala v Krimu pid chas Krimskoyi vijni francuzka armiya vtratila 11 200 osib a perehvorilo na holeru ponad 20 000 osib britanci vtratili 4 500 a perehvorilo 7 600 U Velikij Britaniyi neduga zabrala tilki v Londoni blizko 20 tisyach zhittiv u 1850 roci U 1851 roci v Parizhi predstavniki 12 krayin prijnyali Pershu mizhnarodnu sanitarnu konvenciyu zavdannyam yakoyi bulo rozroblennya zahodiv shodo zahistu teritorij vid holeri Zgodom bulo rozrobleno zahodi j proti inshih tyazhkih epidemichnih infekcijnih hvorob U 1853 1854 rr holera znovu u Britaniyi u Londoni vid neyi zaginulo ponad 10 tisyach mistyan po vsij krayini ponad 23 tisyachi zhiteliv Pidtverdzheno sho italijskij naukovec Filippo Pachini v 1854 r vpershe viyaviv j opisav zbudnika holeri Zarazhennya dzherela vodopostachannya bulo zazvichaj prichinoyu najbilsh burhlivih i masovih spalahiv holeri Klasichnim prikladom cogo vvazhayut spalah holeri opisanij anglijskim likarem Dzhonom Snou v domivkah navkolo londonskoyi vulici Brod strit rajon Soho u 1854 roci Z 31 serpnya protyagom 10 dniv na dilyanci radiusom 500 metriv vid holeri pomerlo ponad 500 cholovik Snou na pidstavi analizu rozpodilu vipadkiv na mapi rajonu zapidozriv sho zahvoryuvannya mistyan pov yazani z vzhivannyam vodi z odnogo dzherela pitnoyi vodi U rezultati bulo vstanovleno sho u vikladenij cegloyu nasos dlya gromadskogo vodopostachannya zvichnij nam vulichnij vodorozbir abo vodorozbirna kolonka prosochuvalasya ridina z vigribnoyi yami togo budinku de do pochatku spalahu odna ditina hvorila na holeru Na pivovarnomu zavodi roztashovanomu na tij zhe vulici ne zahvoriv nihto Robochi pili zamist vodi pivo a takozh na jogo teritoriyi buv svij kolodyaz A ot vlasnici fabriki pistoniv na Brod strit tak podobalasya voda z zarazhenoyi kolonki sho yij shodnya specialno privozili butel v inshij rajon Londona Cya zhinka razom iz pleminniceyu tezh zahvorili na holeru Same D Snou vvazhayut pershim naukovcem sho rozshifruvav osoblivosti peredavannya holeri Togo chasu vidatnij likar Mikola Ivanovich Pirogov vidav zasnovanu na analizi tisyach roztiniv fundamentalnu pracyu Patologichna anatomiya azijskoyi holeri Zi sposterezhen nad epidemiyeyu sho panuvala v Rosiyi v 1848 roci Vityag zvidti Pomerli shozhi na atletiv Yih zaklyakla muskulatura rizko okreslena relyefna Ruki micno stisnuti v kulaki trohi zignuti v kolinah nogi napruzheni yak pered virishalnoyu sutichkoyu tila zagalom cyu pozu treba b nazvati gladiatorskoyu Pirogov krim togo brav uchast i v likvidaciyi hvorobi v Derpti tam u nogo na rukah prohvorivshi vsogo 6 godin pomer jogo tovarish profesor Shramko U 1863 roci novij karantinnij zakon shtatu Nyu Jork vviv u portu posadu medichnogo oficera yakij mig za odniyeyu lishe pidozroyu zatrimati bud yake sudno dati komandu na znishennya jogo vantazhu ochishennya i obkuryuvannya vsih primishen Cikavij faktU ti roki vidmicheno sho isnuye dosit divnij zbig varto z yavitisya na sceni novij operi Dzhakomo Meyerbera yak u Franciyi pochinayetsya epidemiya holeri Pislya vihodu Roberta diyavola z yavilasya holera v 1832 roci pislya Proroka v 1849 roci i nareshti v 1854 roci pislya Zirki Pivnochi Fejletonisti togo chasu pisali sho v comu nemaye nichogo nezvichajnogo Lishe pochinaye zvuchati muzika Mejerbera ce zavzhdi vishuye narodne liho Mejerber ne muzikant a diyavol pereodyagnenij v muzikanta zakinutij do Franciyi z pekla Div takozhPersha holerna pandemiya Druga holerna pandemiya Chetverta holerna pandemiya P yata holerna pandemiya Shosta holerna pandemiya Soma holerna pandemiyaPrimitki Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2018 Procitovano 5 lyutogo 2019 ALEKSANDR ALEKSANDROVICh GENRICI 1824 1895 ros O I Gercen Byloe i dumy ros Francuzkij vijskovij likar Zh Sh Shenyu pisav holera vbila ekspedicijnu kolonu nibi bliskavkoyu O vosmij godini vzhe viyavili 150 pomerlih i 350 v agoniyi Vidovishe bulo zhahlive zdatne pohitnuti duh najstijkishih Godi bulo j dumati pro bitvu koli dovodilosya pikluvatisya lishe pro te shob uniknuti hvorobi Neridko ruki lyudej yaki rili mogilu zupinyalisya ne zakinchivshi roboti i sho trimali zastup lyagali na kraj nezasipanoyi mogili z tim shob bilshe ne vstavati Charles E Rosenberg 1987 The Cholera Years The United States in 1832 1849 and 1866 University of Chicago Press angl Bentivoglio M Pacini P 1995 Filippo Pacini A determined observer Brain Research Bulletin 38 2 161 5 doi 10 1016 0361 9230 95 00083 Q PMID 7583342 angl Public water pump en Markel H 13 March 2013 Happy Birthday Dr Snow Journal of the American Medical Association Vol 309 No 10 pp 995 6 DzherelaHayes J N 2005 Epidemics and Pandemics Their Impacts on Human History Santa Barbara CA ABC CLIO pp 214 219 1 12 bereznya 2017 u Wayback Machine angl Infekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2 vidannya dopovnene i pereroblene 2018 688 S 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 675 2 S 45 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi V 3 t K Zdorov ya 2008 T 1 2 e vid pererob i dop 884 s ISBN 978 966 463 012 9 S 531 Zyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini Derzhavne medichne vidavnictvo URSR K 1947 392 s S 91 Byrne Joseph Patrick 2008 Encyclopedia of Pestilence Pandemics and Plagues A M ABC CLIO p 101 ISBN 978 0 313 34102 1 angl Frerichs Ralph R Asiatic Cholera Pandemics During the Life of John Snow Asiatic Cholera Pandemic of 1846 63 John Snow a historical giant in epidemiology UCLA Department of Epidemiology Fielding School of Public Health Retrieved 2018 07 29 angl