Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оцеола (Осеола; англ. Osceola [ˌɒsiːˈoʊlə] або [ˌoʊseɪˈoʊlə]; 1804, Таллассі, нині Алабама, США — 30 січня 1838, Форт Моултрі, Південна Кароліна) — неформальний лідер і воєначальник індіанського племені семінолів (Флорида). Очолював невеликий загін («банду») воїнів (не більше 100 осіб) семінольського опору під час Другої семінольської війни, коли США спробували витіснити семінолів з їхніх земель. Справив значний вплив на [en], верховного вождя семінолів.
| Оцеола | |
|---|---|
 | |
Нині на посаді | |
| Народився | 1804[1][2][…] Джорджія, США[4] |
| Помер | 30 січня 1838[3] Форт Моултрі, Салліванс-Айленд, Чарлстон, Південна Кароліна, США[3] |
| Похований | d |
| Відомий як | політик |
| Країна | США |
| Національність | Семіноли |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Молоді роки
Походження Оцеоли (Біллі Павелла) є спірним. Його мати Поллі Коппінгер була індійкою-метискою з племені криків (мускогів), уродженкою крикского села Таллассі в нинішньому штаті Алабама. Згідно з крикською традицією, спадкування велося по жіночій лінії — і, в цьому сенсі, Оцеола — «повноправний» крик. Батьком його вважається англійський торговець Вільям Павелл. Однак сам Оцеола стверджував, ніби його батьком був індіанець і що Поллі лише після його народження вийшла заміж за Павелла. Оцеола дійсно був метисом, це підтверджують результати генетичного аналізу його волосся. Але питання про те, до якої раси належав його батько, залишається відкритим, бо сама Поллі Коппінгер мала предків білої раси. Її дідом по матері був ольстерський шотландець Джеймс Мак-Квін, що оселився 1714 року в Країні криків.
1814 року, після поразки у війні зі США, багато криків перебралися в тоді ще іспанську Флориду і приєдналися до племені семінолів. Серед цих емігрантів були Біллі Павелл і його мати. Тоді семіноли забороняли своїм одноплемінникам шлюби з білими — і, мабуть, заради самоствердження в новому середовищі Біллі Павелл заперечував англійське походження свого батька. По досягненні повноліття Біллі отримав ім'я Asi-yahola (/asːi jahoːla/) (крикською мовою asi — церемоніальний «чорний напій», виготовлюваний із падуба чайного (Ilex vomitoria), yahola — «крик» або «крикун»), яке англійці передавали як Оцеола (/ˌɒsiːˈoʊlə/ або /ˌoʊseɪˈoʊlə/).
Купівля Флориди Сполученими Штатами в Іспанії 1819 року відкрила родючі землі семінолів для білих американців. 1823 року у форте Моултрі підписано договір, за яким семіноли мали залишити прибережні території і переселитися вглиб країни, тобто на болотисті землі центральної Флориди, малопридатні для житла. За згоду підписати цей договір семинольські представники отримали великі земельні ділянки на півночі штату. А Оцеолі з родиною довелося перебратися на болота.
Початок опору
Навесні 1832 року семінольських представників зібрано в Пейнз-Лендінгемі, на річці [en]. Агент у справах індіанців (чиновник, уповноважений вести справи з індіанцями від імені уряду США) запропонував їм перебратися на землі криків у Арканзасі, а також повернути всіх перебіглих до них рабів «законним» господарям, — але не отримав загальної згоди: п'ятеро семінольських вождів, серед яких Міканопі, відмовилися підписати такий договір.
Однак у квітні 1834 року Сенат ратифікував Оклаваський договір, давши семінолам рік на те, щоб перебратися на захід від Міссісіпі. Того ж року отримав призначення новий індіанський агент Вайлі Томпсон. Він скликав семінольських вождів у жовтні 1834 року і закликав переселитися, але у відповідь почув відмову. Тоді Томпсон попросив військової допомоги, і армія почала планомірну підготовку до депортації. А до того Томпсон заборонив продаж семінолам рушниць і боєприпасів. Оцеола сприйняв цю подію як спробу обернути семінолів у рабство (до того ж одна з двох його дружин була негритянкою). Попри це, Томпсон продовжував вважати Оцеолу другом і навіть подарував йому рушницю.
На початку 1835 року президент Ендрю Джексон пригрозив індіанцям, що якщо вони не підуть на захід добровільно, їх змусять військовою силою. Кілька вождів погодилися на переїзд за умови відтермінування, решта відповіли відмовою. Молодий вождь Оцеола очолив рух опору семінолів. Незабаром Томпсон розпорядився ув'язнити Оцеолу у Форт-Кінгу. В обмін на звільнення Оцеола погодився визнати договір і переконати в цьому своїх послідовників. Проте 28 грудня 1835 року Оцеола і його люди вбили з засідки Вайлі Томпсона і шістьох його супутників за межами Форт-Кінга. Так почалася Друга семінольська війна.
Полон і смерть
Опір тривав майже два роки. 21 жовтня 1837 року за наказом американського генерала [en]Оцеолу схопили, коли він прибув на переговори про мир у [en], і помістили у [en], місто Сент-Огастін, Флорида. Тоді ж, у грудні, його та інших полонених перевели у Форт Моултрі, Південна Кароліна. Там художник [ru] познайомився з ним і переконав позувати для двох портретів. (Robert John Curtis) також написав його портрет.
Помер Оцеола від малярії (за іншими даними — від флегмонозної ангіни) 30 січня 1838 року, менш ніж через три місяці після взяття в полон, і похований з військовими почестями у Форт Моултрі. Голову Оцеоли перед похоронами відрубали і забальзамували, щоб зберегти як свого роду сувенір. Надалі вона переходила з рук у руки, доки не згоріла під час пожежі.
Пам'ять
Значної популярності Оцеола набув після смерті. Про нього написано безліч літературних творів, серед яких відомий роман Майн Ріда «Оцеола, вождь семінолів». У СРСР був популярним фільм 1971 року «Оцеола» з Гойко Митичем у головній ролі.
Друга семінольська війна тривала аж до 1842 року, поки не вичерпалися сили семінолів. Більшу частину племені депортовано. Залишки ж флоридських семінолів сховалися в болотних хащах і час від часу відновлювали партизанські дії. Лише 1935 році ця фратрія підписала мирний договір з урядом США. Часи змінилися й індіанцям дозволили залишитися на батьківщині. 1962 року в штаті Флорида створено семінольську резервацію Міссосукі, а на її базі — [en], де реконструйовано всі його сховки.
На честь Оцеоли названо численні населені пункти в США, а також округи Осеола в штатах Флорида, Айова і Мічиган.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119016400 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2014.
- Osceola на Dictionary.com; Based on the Random House Dictionary, 2010.
- Christopher G. Bates. The Early Republic and Antebellum America: An Encyclopedia of Social, Political, Cultural, and Economic History. — Routledge, 2015. — С. 777. — .
- Іншим нащадком Джеймса Мак-Квіна був крикський вождь Пітер Мак-Квін.
- The Seminole Women of Florida by Mary Barr Munroe p. 27 par. 4
- Bright, William Native American Placenames of the United States, University of Oklahoma Press, 2004. p. 185
- Katz 1986.
- Missall, John and Mary Lou Missall. 2004. The Seminole Wars: America's Longest Indian Conflict. University Press of Florida. . Pp. 90-91, 95-97.
- Osceola (1971) на imdb.com(англ.)
Література
- Marcus, Martin L. Freedom Land. Fiction, Forge Books (Tom Doherty Associates), 2003.
- Milanich, Jerald T. Osceola's Head (Archaeology magazine January/February 2004).
- Wickman, Patricia R. Osceola's Legacy. University of Alabama Press, 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oceola Oseola angl Osceola ˌɒsiːˈoʊle abo ˌoʊseɪˈoʊle 1804 Tallassi nini Alabama SShA 30 sichnya 1838 Fort Moultri Pivdenna Karolina neformalnij lider i voyenachalnik indianskogo plemeni seminoliv Florida Ocholyuvav nevelikij zagin bandu voyiniv ne bilshe 100 osib seminolskogo oporu pid chas Drugoyi seminolskoyi vijni koli SShA sprobuvali vitisniti seminoliv z yihnih zemel Spraviv znachnij vpliv na en verhovnogo vozhdya seminoliv OceolaNini na posadiNarodivsya1804 1 2 Dzhordzhiya SShA 4 Pomer30 sichnya 1838 1838 01 30 3 Fort Moultri Sallivans Ajlend Charlston Pivdenna Karolina SShA 3 PohovanijdVidomij yakpolitikKrayinaSShANacionalnistSeminoli Mediafajli u VikishovishiMolodi rokiPohodzhennya Oceoli Billi Pavella ye spirnim Jogo mati Polli Koppinger bula indijkoyu metiskoyu z plemeni krikiv muskogiv urodzhenkoyu krikskogo sela Tallassi v ninishnomu shtati Alabama Zgidno z krikskoyu tradiciyeyu spadkuvannya velosya po zhinochij liniyi i v comu sensi Oceola povnopravnij krik Batkom jogo vvazhayetsya anglijskij torgovec Vilyam Pavell Odnak sam Oceola stverdzhuvav nibi jogo batkom buv indianec i sho Polli lishe pislya jogo narodzhennya vijshla zamizh za Pavella Oceola dijsno buv metisom ce pidtverdzhuyut rezultati genetichnogo analizu jogo volossya Ale pitannya pro te do yakoyi rasi nalezhav jogo batko zalishayetsya vidkritim bo sama Polli Koppinger mala predkiv biloyi rasi Yiyi didom po materi buv olsterskij shotlandec Dzhejms Mak Kvin sho oselivsya 1714 roku v Krayini krikiv 1814 roku pislya porazki u vijni zi SShA bagato krikiv perebralisya v todi she ispansku Floridu i priyednalisya do plemeni seminoliv Sered cih emigrantiv buli Billi Pavell i jogo mati Todi seminoli zaboronyali svoyim odnopleminnikam shlyubi z bilimi i mabut zaradi samostverdzhennya v novomu seredovishi Billi Pavell zaperechuvav anglijske pohodzhennya svogo batka Po dosyagnenni povnolittya Billi otrimav im ya Asi yahola asːi jahoːla krikskoyu movoyu asi ceremonialnij chornij napij vigotovlyuvanij iz paduba chajnogo Ilex vomitoria yahola krik abo krikun yake anglijci peredavali yak Oceola ˌɒsiːˈoʊle abo ˌoʊseɪˈoʊle Kupivlya Floridi Spoluchenimi Shtatami v Ispaniyi 1819 roku vidkrila rodyuchi zemli seminoliv dlya bilih amerikanciv 1823 roku u forte Moultri pidpisano dogovir za yakim seminoli mali zalishiti priberezhni teritoriyi i pereselitisya vglib krayini tobto na bolotisti zemli centralnoyi Floridi malopridatni dlya zhitla Za zgodu pidpisati cej dogovir seminolski predstavniki otrimali veliki zemelni dilyanki na pivnochi shtatu A Oceoli z rodinoyu dovelosya perebratisya na bolota Pochatok oporuNavesni 1832 roku seminolskih predstavnikiv zibrano v Pejnz Lendingemi na richci en Agent u spravah indianciv chinovnik upovnovazhenij vesti spravi z indiancyami vid imeni uryadu SShA zaproponuvav yim perebratisya na zemli krikiv u Arkanzasi a takozh povernuti vsih perebiglih do nih rabiv zakonnim gospodaryam ale ne otrimav zagalnoyi zgodi p yatero seminolskih vozhdiv sered yakih Mikanopi vidmovilisya pidpisati takij dogovir Odnak u kvitni 1834 roku Senat ratifikuvav Oklavaskij dogovir davshi seminolam rik na te shob perebratisya na zahid vid Missisipi Togo zh roku otrimav priznachennya novij indianskij agent Vajli Tompson Vin sklikav seminolskih vozhdiv u zhovtni 1834 roku i zaklikav pereselitisya ale u vidpovid pochuv vidmovu Todi Tompson poprosiv vijskovoyi dopomogi i armiya pochala planomirnu pidgotovku do deportaciyi A do togo Tompson zaboroniv prodazh seminolam rushnic i boyepripasiv Oceola sprijnyav cyu podiyu yak sprobu obernuti seminoliv u rabstvo do togo zh odna z dvoh jogo druzhin bula negrityankoyu Popri ce Tompson prodovzhuvav vvazhati Oceolu drugom i navit podaruvav jomu rushnicyu Na pochatku 1835 roku prezident Endryu Dzhekson prigroziv indiancyam sho yaksho voni ne pidut na zahid dobrovilno yih zmusyat vijskovoyu siloyu Kilka vozhdiv pogodilisya na pereyizd za umovi vidterminuvannya reshta vidpovili vidmovoyu Molodij vozhd Oceola ocholiv ruh oporu seminoliv Nezabarom Tompson rozporyadivsya uv yazniti Oceolu u Fort Kingu V obmin na zvilnennya Oceola pogodivsya viznati dogovir i perekonati v comu svoyih poslidovnikiv Prote 28 grudnya 1835 roku Oceola i jogo lyudi vbili z zasidki Vajli Tompsona i shistoh jogo suputnikiv za mezhami Fort Kinga Tak pochalasya Druga seminolska vijna Polon i smertOceola Litografiya 1838 roku Opir trivav majzhe dva roki 21 zhovtnya 1837 roku za nakazom amerikanskogo generala en Oceolu shopili koli vin pribuv na peregovori pro mir u en i pomistili u en misto Sent Ogastin Florida Todi zh u grudni jogo ta inshih polonenih pereveli u Fort Moultri Pivdenna Karolina Tam hudozhnik ru poznajomivsya z nim i perekonav pozuvati dlya dvoh portretiv Robert John Curtis takozh napisav jogo portret Pomer Oceola vid malyariyi za inshimi danimi vid flegmonoznoyi angini 30 sichnya 1838 roku mensh nizh cherez tri misyaci pislya vzyattya v polon i pohovanij z vijskovimi pochestyami u Fort Moultri Golovu Oceoli pered pohoronami vidrubali i zabalzamuvali shob zberegti yak svogo rodu suvenir Nadali vona perehodila z ruk u ruki doki ne zgorila pid chas pozhezhi Pam yatZnachnoyi populyarnosti Oceola nabuv pislya smerti Pro nogo napisano bezlich literaturnih tvoriv sered yakih vidomij roman Majn Rida Oceola vozhd seminoliv U SRSR buv populyarnim film 1971 roku Oceola z Gojko Mitichem u golovnij roli Druga seminolska vijna trivala azh do 1842 roku poki ne vicherpalisya sili seminoliv Bilshu chastinu plemeni deportovano Zalishki zh floridskih seminoliv shovalisya v bolotnih hashah i chas vid chasu vidnovlyuvali partizanski diyi Lishe 1935 roci cya fratriya pidpisala mirnij dogovir z uryadom SShA Chasi zminilisya j indiancyam dozvolili zalishitisya na batkivshini 1962 roku v shtati Florida stvoreno seminolsku rezervaciyu Missosuki a na yiyi bazi en de rekonstrujovano vsi jogo shovki Na chest Oceoli nazvano chislenni naseleni punkti v SShA a takozh okrugi Oseola v shtatah Florida Ajova i Michigan PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119016400 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2014 d Track Q110250907d Track Q2494649 Osceola na Dictionary com Based on the Random House Dictionary 2010 Christopher G Bates The Early Republic and Antebellum America An Encyclopedia of Social Political Cultural and Economic History Routledge 2015 S 777 ISBN 978 1 317 45740 4 Inshim nashadkom Dzhejmsa Mak Kvina buv krikskij vozhd Piter Mak Kvin The Seminole Women of Florida by Mary Barr Munroe p 27 par 4 Bright William Native American Placenames of the United States University of Oklahoma Press 2004 p 185 ISBN 978 0 8061 3598 4 Katz 1986 Missall John and Mary Lou Missall 2004 The Seminole Wars America s Longest Indian Conflict University Press of Florida ISBN 0 8130 2715 2 Pp 90 91 95 97 Osceola 1971 na imdb com angl LiteraturaMarcus Martin L Freedom Land Fiction Forge Books Tom Doherty Associates 2003 Milanich Jerald T Osceola s Head Archaeology magazine January February 2004 Wickman Patricia R Osceola s Legacy University of Alabama Press 1991