Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорний напій назва кількох видів ритуальних напоїв які готують корінні американці на південному сході США Народи кеддо ч

Чорний напій

Чорний напій

Чорний напій — назва кількох видів ритуальних напоїв, які готують корінні американці на південному сході США. Народи , кеддо, чикасо,, черокі, чокто, маскокі та деякі інші індіанці Південного сходу використовують чорний напій у своїх церемоніях очищення. Іноді його називали білим напоєм через асоціацію білого кольору з мирними лідерами в деяких індіанських культурах Південного сходу.

image
Вождь Сатуріва готує своїх воїнів до битви. Табличка XI з гравюри «Форт Керолайн» і Теодора де Брі.

Процес приготування відрізняється між племенами та районами проведення церемоній. Основним інгредієнтом є обсмажені листки та стебла Ilex vomitoria (йопон) — рослини з роду Падуб, поширеної на узбережжі Мексиканської затоки. Також зазвичай чорний напій містить трави, що викликають блювання.

Приготування

image
Приготування чорного напою, гравюра Джозефа-Франсуа Лафіто, 1723
image
Падуб йопон

Згідно з етноісторичними записами, листя та стебла йопону для приготування чорного напою традиційно збирали якомога ближче до часу запланованого споживання. Після збирання їх злегка обсмажували в керамічному контейнері над вогнем, оскільки обсмажування підвищує здатність кофеїну розчинятися у воді (з цієї ж причини обсмажують кавові зерна). Після обсмажування їх кип'ятили у великих посудинах з водою, поки рідина не набувала темно-коричневого або чорного кольору, через що напій і отримав свою назву. Потім рідину зціджували, щоб вона трохи охолонула, і пили ще гарячою — це посилює ефект кофеїну, оскільки в киплячій воді він у 30 разів краще розчиняється, ніж у воді кімнатної температури. Готовий напій споживали в ритуальному порядку. Вважають, що його фізіологічні ефекти в основному пов'язані з великими дозами кофеїну. Для порівняння: три-шість чашок міцної кави містять 0,5–1,0 грамів кофеїну, а в чорному напої кофеїну міститься щонайменше стільки ж і, можливо, аж до 3,0–6,0 грамів. До подібних методів виготовлення напою вдавалися і європейські колоністи, які слідом за індіанцями називали його чорним напоєм, але використовували не для обрядового, а для звичайного, «світського» споживання.

Хоча загалом спосіб виробництва чорного напою відомий, збереглися не всі подробиці його приготування та обрядового вживання. Причини блювотного ефекту напою невідомі; історики, археологи та ботаніки роблять припущення з цього приводу. Деякі професіонали вважають, що це викликано додаванням отруйної рослини . Сучасне приготування та вживання чорного напою корінними американцями задокументовано менше. Деякі індіанці розкритикували викладені в інтернеті рецепти цього напою, називаючи їх потенційно небезпечними, оскільки в наведених рецептах не враховано деякі ключові моменти зі знешкодження отрути, що міститься у плодах йопону. Одним із можливих наслідків вживання напоїв з листя падуба може бути ниркова недостатність. Втім, Адам Едвардс і Бредлі Беннетт, дослідивши хімічний вміст стебел, коріння та листя йопона, виявили, що єдиною потенційно токсичною речовиною у них є алкалоїд теобромін, але його кількість занадто низька для отруєння: один грам какао містить теоброміну в 2255 разів більше.

Археологічні свідчення

image
Карта географічного поширення чорного напою корінними народами Південно-східного Вудленду до виселення індіанців у XIX столітті

Археологи виявили ознаки вживання індіанськими племенами різних видів чорного напою, що сягають глибокої давнини, можливо, архаїчного періоду (VIII — середина II тисячоліття до н. е.). У високостатусних похованнях періоду [en] разом із похоронною керамікою та різьбленими кам'яними і мідними табличками часто виявляють чашки з мушель, що відомі за більш пізними ритуалами зі вживання чорного напою. Така значимість цих чашок може свідчити, що у той період споживання напою стало носити обрядовий характер. Можна припустити, що ці мушлі купували разом з йопоном, оскільки вони походять з одного географічного регіону. Протягом періоду культури Міссісіпі предмети, пов'язані з церемонією споживання чорного напою, поширилася на більшу частину півдня США — сотні їх зразків виявлено в [en], Спайроу-Маундз, [en] та на [en].

Чорний напій у Кахокії

image
Керамічний кухоль з Кахокії з мотивами [en]

У Кахокії, найбільшому поселенні культури Міссісіпі, розташованому поблизу сучасного міста Сент-Луїс, археологи виявили характерні і відносно рідкісні глиняні кухлі, датовані 1050—1250 роками нашої ери. Ці посудини являють собою маленькі круглі горщики з ручкою з одного боку і маленьким носиком з протилежного. До обпалення на поверхні кухлів вирізьблювали візерунки, що символізують воду та підземний світ, і нагадують аналогічні мотиви на мушлях, які використовувалися для споживання чорного напою в історичні часи. На внутрішніх поверхнях кухлів було виявлено рослинні залишки, тестування яких виявило теобромін, кофеїн та [en] у пропорціях, відповідних вмісту цих речовин в рослинах Ilex vomitoria. Виявлення ознак використання чорного напою в районі Великої Кахокії свідчить, що воно почалося на кілька століть раніше, ніж вважалося. Також присутність напою за сотні миль за межами його природного ареалу на східному узбережжі та узбережжі Мексиканської затоки є свідченням значної торгівлі з південним сходом, яка також включала акулячі зуби та мушлі морських равликів.

Чашки з мушель

image
Різьблена черепашкова чашка зі Спайроу-Маундз

Історичні записи XVI та XVII сторіч описують ритуальне споживання чорного напою з використанням чашок з мушель морських молюсків. Визначено три види молюсків, мушлі яких використовувалися як такі чашки — , і . Найпоширенішими були мушлі Sinistrofulgur perversum, що є лівозакрученими (сіністральними) — можливо, це мало релігійне значення через асоціацію з танцями і ритуалами. Для виготовлення чашки колумела (центральний стовпчик, який проходить поздовжно вниз по мушлі) видалялася, а шорсткі краї шліфувалися. Після цього колумелу використовували як кулон. Подібні кулони є типовим мотивом, який часто проявляється у дизайні [en]. Зображення таких кулонів виявляють разом з зображеннями дволопатевих стріл, кам'яних булав, вушних плагів та намистин (всі ці мотиви ототожнюються з міфологічною фігурою сокола-танцівника/воїна/гравця в чанкі). Артефакти, виготовлені з цих мушель, виявляють до Вісконсина на півночі та до Оклахоми на заході. Кілька примірників чашок з Маундвілля та Спайро-Маундс мають на дні кільця залишків чорного кольору, що свідчить їх використання для ритуалів з чорним напоєм. Численні зразки чашок з мушель, виявлених у курганах культури Міссісіпі прикрашені різьбленням, характерним для зображень у Південно-східному церемоніальному комплексі. На кількох чашках зображено, судячи з усього, ритуальне вживання чорного напою, у тому числі сцени, які деякі антропологи інтерпретують як блювання міфологічних істот.

Доіспанський південний захід США та північний захід Мексики

Аналіз зразків кераміки, виявлених на південному заході США та північному заході Мексики, показав присутність у співвідношенні, характерному для Ilex vomitoria. Крім того, це дослідження виявило також співвідношення метилксантинів, характерних для Theobroma cacao. У зазначених регіонах обидві ці рослини не ростуть, що свідчить про торгівлю з регіонами, у яких ці рослини поширені. Також хімічний аналіз дозволяє припустити, що приблизно з 1200 року споживання напоїв з какао збільшувалось, а з Ilex vomitoria — зменшувалось. Мушлі прісноводних молюсків з Техасу та Арканзасу, виявлені у [en], використовуються як можливий доказ купівлі Ilex vomitoria зі сходу. У Месоамериці також є кілька осередків Ilex vomitoria, тому достеменно невідомо походження тих рослин, що використовувалися для приготування чорного напою в зазначеному регіоні.

Історичні свідчення

Ряд племен на південному сході Сполучених Штатів використовують той чи інший різновид чорного напою у своїх церемоніях. Задокументовано його вживання криками, черокі, чокто, [en], [en], чикасо, [en], тімукуа тощо.

Ритуали різняться між різними племенами, але мають деякі спільні риси. Чорний напій найчастіше готують і п'ють чоловіки, але в деяких групах виявлено також його приготування та вживання жінками. Виселення племен у райони за межами природного ареалу Ilex vomitoria призвело до зменшення поширення чорного напою серед сучасних корінних американців.

Аїси

У 1696 році [en] став свідком вживання напою з йопону флоридськими індіанцями племені . Пізніше Дікінсон дізнався, що іспанці називають цю рослину «кассіна» (casseena). Аїси висушили листя в горщику, відварили, потім перелили отриману рідину у велику миску за допомогою тикви з довгою шийкою, невеликим отвором нагорі та отвором завширшки приблизно 50 мм збоку. Дікінсон підрахував, що в мисці було майже три галони напою. Коли рідина охолонула, мушлю з нею вручили вождю, він вилив частину на землю як благословення, а решту випив. Після цього по черзі обслугували наближених до вождя осіб. Чоловікам нижчого статусу, жінкам і дітям заборонялося торкатися напою або куштувати його. Протягом більшої частини дня вождь і його наближені особи сиділи, пили цей напій, курили і розмовляли. Увечері миску, в якій був напій, покрили шкірою, перетворивши на барабан. Під акомпанемент цього барабана та брязкалець аїси співали й танцювали до середини ночі.

Черокі

Черокі вживають чорний напій з метою очищення організму під час ряду традиційних церемоній. Напій містить блювотні речовини, повний його рецепт не розголошується. Також у цих обрядах використовуються інші напої медичного характеру. Ilex vomitoria раніше не був характерний для території, де мешкали черокі до виселення, але був завезений до цього району через торгівлю, а згодом — акліматизований.

Маскокі

У маскогі чорний напій має назву «асі». У церемоніях деяких культур, які вживають напій, після приготування його спочатку вручають людині з найвищим статусом, потім наступній за статусом і так далі. Коли наступає черга кожної людини пити, можуть виконуватися обрядові пісні. До вживання традиційно допускалися лише дорослі чоловіки. Ім'я вождя Оцеоли являє собою викривлене в англійській мові крикське «Asi-yahola», від «asi» (назва напою) та «yahola» («крикун»).

Тімукуа

image
Гравюра , що зображує ритуал індіанців тімукуа зі вживанням чорного напою

Поширений серед тімукуа різновид чорного напою називався іспанською «касіна» («cacina»); місіонер [en], що розробив для тімукуа писемність, передавав це слово мовою тімукуа як «casino». Приготування та вживання напою суворо обмежувалися будинком громадських нарад. Жінок (окрім тих, що іноді ставали вождями) зазвичай не допускали до будинку нарад, за винятком таких заходів, як танці, але до приготування касіни жінки допускалися. У 1678 році прикута до ліжка жінка-вождь отримала дозвіл варити та споживати касіну у своєму будинку за умови, що під час цього не буде присутній ніхто сторонній. Перший ковток чорного напою тімукуа називали «casinomucu», що значить «око касіни».

Касіна або чай йопон

Після контакту європейців з племенами на території південного сходу теперішніх Сполучених Штатів, колоністи почали використовувати обсмажене листя йопону для приготування чаю, схожого на чорний напій, але не вдаючись до його ритуального вибльовування. Вживання чорного напою колоністами в задокументовано ще в 1615 році. У звіті того року описано, що іспанці відчувають симптоми, які зараз можна трактувати як ознаки залежності від кофеїну через щоденне споживання напою, що у них називався «cacina» або «té del indio» (ісп. «індіанський чай»). Застосування колоністами Ilex vomitoria як трав'яного чаю і лікарського засобу в Північній та Південній Каролінах задокументовано на початку XVIII століття. В англомовних колоніях напій був відомий під назвами «касіна», «чай йопон», «індіанський чай», «каролінський чай» та «апалачський чай». Вважається, що він використовувався як сечогінний засіб. Наприкінці 1700-х років у Північній Кароліні вживання під час сніданку йопонового чаю було більш звичним, ніж справжнього. Окрім самостійного використання, європейські колоністи часто вживали чорний напій під час перемовин та договорів з індіанцями. Приготування напою європейськими колоністами було майже ідентичним тому методу, який використовували їхні сусіди-тубільці. Вважається, що споживали його і колоністи у Французькій Луїзіані, хоча документальних свідчень цього немає, окрім одного джерела, що описує його медичне використання з 1716 року.

Під час громадянської війни чай йопон використовувався як заміна кави та чаю на всьому Півдні. У Північній Кароліні йопон вживали в лікувальних цілях і просто як тонізуючий напій до кінця 1890-х років. На той час його використання вже було стигматизоване як звичка сільської бідноти. У джерелі 1928 року сказано, що масово споживати цей напій продовжують лише на [en] (Північна Кароліна). У міжвоєнний період дослідження Міністерство сільського господарства США показало використання касіни як замінника кави та чаю. Також у той же період було кілька спроб комерціалізації касіни. У 1973 році касіну подавали лише в ресторані «Pony Island» на острові Окракок (Північна Кароліна). На початку 2000-х років почалося відродження популярності чаю йопон, і тепер його можна придбати в Інтернеті та у кількох історичних локаціях, пов'язаних з корінними американцями.

Див. також

Примітки

  1. Hudson, Charles, M (1979). Black Drink: A Native American Tea. University of Georgia Press. с. 59.
  2. Hudson, Charles, M (1979). Black Drink: A Native American Tea. University of Georgia Press. с. 70—71.
  3. Hudson, Charles, M (1979). Black Drink: A Native American Tea. University of Georgia Press. с. 61—62.
  4. Hudson, Charles, M (1979). Black Drink: A Native American Tea. University of Georgia Press. с. 2, 131.
  5. Hudson, Charles, M (1979). Black Drink: A Native American Tea. University of Georgia Press.
  6. Susan Budavari, ред. (1996). The Merck Index (вид. 12th). Whitehouse Station, NJ: Merck & Co., Inc. с. 1674.
  7. Hudson, Charles M. (1976). The Southeastern Indians. с. 4, 59, 62, 138, 140—141.
  8. Perry, Mac (1990). Landscaping in Florida. Pineapple Press. с. 253. ISBN . Процитовано 16 березня 2017.
  9. Edwards, Adam L.; Bennett, Bradley C. (2005). Diversity of Methylxanthine Content in Ilex cassine L. and Ilex vomitoria Ait.: Assessing Sources of the North American Stimulant Cassina. Economic Botany. 59 (3): 275—285. doi:10.1663/0013-0001(2005)059[0275:domcii]2.0.co;2.
  10. Charles M. Hudson (1979). Black Drink: A Native American Tea. University of Georgia Press. с. 83—112.
  11. Crown, Patricia L.; Emerson, Thomas E.; Gu, Jiyan; Hurst, W. Jeffery; Pauketat, Timothy R.; Ward, Timothy (28 серпня 2012). Ritual Black Drink consumption at Cahokia. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 109 (35): 13944—13949. doi:10.1073/pnas.1208404109. PMC 3435207. PMID 22869743.
  12. Diana Yates (6 серпня 2012). Researchers find evidence of ritual use of 'black drink' at Cahokia. University of Illinois.
  13. Thomas H. Maugh II (6 серпня 2012). Cahokia people had caffeine drink made from holly 900 years ago. Los Angeles Times.
  14. Charles Choi (6 серпня 2012). Caffeinated 'Vomit Drink' Nauseated North America's First City. LiveScience.
  15. F. Kent Reilly; James Garber, ред. (2004). Ancient Objects and Sacred Realms. University of Texas Press. с. 86–96. ISBN .
  16. Crown, Patricia (2015). Ritual drinks in the pre-Hispanic US Southwest and Mexican Northwest. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. HighWire Press. 112 (37): 11436—11442. Bibcode:2015PNAS..11211436C. doi:10.1073/pnas.1511799112. PMC 4577151. PMID 26372965.
  17. Hudson, Charles M. (1979). Black Drink: A Native American Tea. University of Georgia Press. с. 45—46.
  18. Charles M. Hudson (1979). Black Drink: A Native American Tea. University of Georgia Press. с. 126—137.
  19. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2008. Процитовано 17 вересня 2008.
  20. Hann, John H. (1996). A History of the Timucua Indians and Missions. Gainesville, Florida: University Press of Florida. с. 2, 26, 90—91, 328. ISBN .
  21. Pareja, Francisco de (1886). Arte de la lengua Timuquana (ісп.). Maisonneuve frères et C. Leclerc. с. 27.
  22. Hudson, Charles M. (1979). Black Drink: A Native American Tea. University of Georgia Press. с. 6—7, 150—155.
  23. Murray Carpenter (4 August 2015). Here's The Buzz On America's Forgotten Native 'Tea' Plant. The Salt. National Public Radio. Процитовано 31 May 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chornij napij nazva kilkoh vidiv ritualnih napoyiv yaki gotuyut korinni amerikanci na pivdennomu shodi SShA Narodi keddo chikaso cheroki chokto maskoki ta deyaki inshi indianci Pivdennogo shodu vikoristovuyut chornij napij u svoyih ceremoniyah ochishennya Inodi jogo nazivali bilim napoyem cherez asociaciyu bilogo koloru z mirnimi liderami v deyakih indianskih kulturah Pivdennogo shodu Vozhd Saturiva gotuye svoyih voyiniv do bitvi Tablichka XI z gravyuri Fort Kerolajn i Teodora de Bri Proces prigotuvannya vidriznyayetsya mizh plemenami ta rajonami provedennya ceremonij Osnovnim ingrediyentom ye obsmazheni listki ta stebla Ilex vomitoria jopon roslini z rodu Padub poshirenoyi na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki Takozh zazvichaj chornij napij mistit travi sho viklikayut blyuvannya PrigotuvannyaPrigotuvannya chornogo napoyu gravyura Dzhozefa Fransua Lafito 1723 Padub jopon Zgidno z etnoistorichnimi zapisami listya ta stebla joponu dlya prigotuvannya chornogo napoyu tradicijno zbirali yakomoga blizhche do chasu zaplanovanogo spozhivannya Pislya zbirannya yih zlegka obsmazhuvali v keramichnomu kontejneri nad vognem oskilki obsmazhuvannya pidvishuye zdatnist kofeyinu rozchinyatisya u vodi z ciyeyi zh prichini obsmazhuyut kavovi zerna Pislya obsmazhuvannya yih kip yatili u velikih posudinah z vodoyu poki ridina ne nabuvala temno korichnevogo abo chornogo koloru cherez sho napij i otrimav svoyu nazvu Potim ridinu zcidzhuvali shob vona trohi oholonula i pili she garyachoyu ce posilyuye efekt kofeyinu oskilki v kiplyachij vodi vin u 30 raziv krashe rozchinyayetsya nizh u vodi kimnatnoyi temperaturi Gotovij napij spozhivali v ritualnomu poryadku Vvazhayut sho jogo fiziologichni efekti v osnovnomu pov yazani z velikimi dozami kofeyinu Dlya porivnyannya tri shist chashok micnoyi kavi mistyat 0 5 1 0 gramiv kofeyinu a v chornomu napoyi kofeyinu mistitsya shonajmenshe stilki zh i mozhlivo azh do 3 0 6 0 gramiv Do podibnih metodiv vigotovlennya napoyu vdavalisya i yevropejski kolonisti yaki slidom za indiancyami nazivali jogo chornim napoyem ale vikoristovuvali ne dlya obryadovogo a dlya zvichajnogo svitskogo spozhivannya Hocha zagalom sposib virobnictva chornogo napoyu vidomij zbereglisya ne vsi podrobici jogo prigotuvannya ta obryadovogo vzhivannya Prichini blyuvotnogo efektu napoyu nevidomi istoriki arheologi ta botaniki roblyat pripushennya z cogo privodu Deyaki profesionali vvazhayut sho ce viklikano dodavannyam otrujnoyi roslini Suchasne prigotuvannya ta vzhivannya chornogo napoyu korinnimi amerikancyami zadokumentovano menshe Deyaki indianci rozkritikuvali vikladeni v interneti recepti cogo napoyu nazivayuchi yih potencijno nebezpechnimi oskilki v navedenih receptah ne vrahovano deyaki klyuchovi momenti zi zneshkodzhennya otruti sho mistitsya u plodah joponu Odnim iz mozhlivih naslidkiv vzhivannya napoyiv z listya paduba mozhe buti nirkova nedostatnist Vtim Adam Edvards i Bredli Bennett doslidivshi himichnij vmist stebel korinnya ta listya jopona viyavili sho yedinoyu potencijno toksichnoyu rechovinoyu u nih ye alkaloyid teobromin ale jogo kilkist zanadto nizka dlya otruyennya odin gram kakao mistit teobrominu v 2255 raziv bilshe Arheologichni svidchennyaKarta geografichnogo poshirennya chornogo napoyu korinnimi narodami Pivdenno shidnogo Vudlendu do viselennya indianciv u XIX stolitti Arheologi viyavili oznaki vzhivannya indianskimi plemenami riznih vidiv chornogo napoyu sho syagayut glibokoyi davnini mozhlivo arhayichnogo periodu VIII seredina II tisyacholittya do n e U visokostatusnih pohovannyah periodu en razom iz pohoronnoyu keramikoyu ta rizblenimi kam yanimi i midnimi tablichkami chasto viyavlyayut chashki z mushel sho vidomi za bilsh piznimi ritualami zi vzhivannya chornogo napoyu Taka znachimist cih chashok mozhe svidchiti sho u toj period spozhivannya napoyu stalo nositi obryadovij harakter Mozhna pripustiti sho ci mushli kupuvali razom z joponom oskilki voni pohodyat z odnogo geografichnogo regionu Protyagom periodu kulturi Missisipi predmeti pov yazani z ceremoniyeyu spozhivannya chornogo napoyu poshirilasya na bilshu chastinu pivdnya SShA sotni yih zrazkiv viyavleno v en Spajrou Maundz en ta na en Chornij napij u Kahokiyi Keramichnij kuhol z Kahokiyi z motivami en U Kahokiyi najbilshomu poselenni kulturi Missisipi roztashovanomu poblizu suchasnogo mista Sent Luyis arheologi viyavili harakterni i vidnosno ridkisni glinyani kuhli datovani 1050 1250 rokami nashoyi eri Ci posudini yavlyayut soboyu malenki krugli gorshiki z ruchkoyu z odnogo boku i malenkim nosikom z protilezhnogo Do obpalennya na poverhni kuhliv virizblyuvali vizerunki sho simvolizuyut vodu ta pidzemnij svit i nagaduyut analogichni motivi na mushlyah yaki vikoristovuvalisya dlya spozhivannya chornogo napoyu v istorichni chasi Na vnutrishnih poverhnyah kuhliv bulo viyavleno roslinni zalishki testuvannya yakih viyavilo teobromin kofeyin ta en u proporciyah vidpovidnih vmistu cih rechovin v roslinah Ilex vomitoria Viyavlennya oznak vikoristannya chornogo napoyu v rajoni Velikoyi Kahokiyi svidchit sho vono pochalosya na kilka stolit ranishe nizh vvazhalosya Takozh prisutnist napoyu za sotni mil za mezhami jogo prirodnogo arealu na shidnomu uzberezhzhi ta uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki ye svidchennyam znachnoyi torgivli z pivdennim shodom yaka takozh vklyuchala akulyachi zubi ta mushli morskih ravlikiv Chashki z mushel Rizblena cherepashkova chashka zi Spajrou Maundz Istorichni zapisi XVI ta XVII storich opisuyut ritualne spozhivannya chornogo napoyu z vikoristannyam chashok z mushel morskih molyuskiv Viznacheno tri vidi molyuskiv mushli yakih vikoristovuvalisya yak taki chashki i Najposhirenishimi buli mushli Sinistrofulgur perversum sho ye livozakruchenimi sinistralnimi mozhlivo ce malo religijne znachennya cherez asociaciyu z tancyami i ritualami Dlya vigotovlennya chashki kolumela centralnij stovpchik yakij prohodit pozdovzhno vniz po mushli vidalyalasya a shorstki krayi shlifuvalisya Pislya cogo kolumelu vikoristovuvali yak kulon Podibni kuloni ye tipovim motivom yakij chasto proyavlyayetsya u dizajni en Zobrazhennya takih kuloniv viyavlyayut razom z zobrazhennyami dvolopatevih stril kam yanih bulav vushnih plagiv ta namistin vsi ci motivi ototozhnyuyutsya z mifologichnoyu figuroyu sokola tancivnika voyina gravcya v chanki Artefakti vigotovleni z cih mushel viyavlyayut do Viskonsina na pivnochi ta do Oklahomi na zahodi Kilka primirnikiv chashok z Maundvillya ta Spajro Maunds mayut na dni kilcya zalishkiv chornogo koloru sho svidchit yih vikoristannya dlya ritualiv z chornim napoyem Chislenni zrazki chashok z mushel viyavlenih u kurganah kulturi Missisipi prikrasheni rizblennyam harakternim dlya zobrazhen u Pivdenno shidnomu ceremonialnomu kompleksi Na kilkoh chashkah zobrazheno sudyachi z usogo ritualne vzhivannya chornogo napoyu u tomu chisli sceni yaki deyaki antropologi interpretuyut yak blyuvannya mifologichnih istot Doispanskij pivdennij zahid SShA ta pivnichnij zahid Meksiki Analiz zrazkiv keramiki viyavlenih na pivdennomu zahodi SShA ta pivnichnomu zahodi Meksiki pokazav prisutnist u spivvidnoshenni harakternomu dlya Ilex vomitoria Krim togo ce doslidzhennya viyavilo takozh spivvidnoshennya metilksantiniv harakternih dlya Theobroma cacao U zaznachenih regionah obidvi ci roslini ne rostut sho svidchit pro torgivlyu z regionami u yakih ci roslini poshireni Takozh himichnij analiz dozvolyaye pripustiti sho priblizno z 1200 roku spozhivannya napoyiv z kakao zbilshuvalos a z Ilex vomitoria zmenshuvalos Mushli prisnovodnih molyuskiv z Tehasu ta Arkanzasu viyavleni u en vikoristovuyutsya yak mozhlivij dokaz kupivli Ilex vomitoria zi shodu U Mesoamerici takozh ye kilka oseredkiv Ilex vomitoria tomu dostemenno nevidomo pohodzhennya tih roslin sho vikoristovuvalisya dlya prigotuvannya chornogo napoyu v zaznachenomu regioni Istorichni svidchennyaRyad plemen na pivdennomu shodi Spoluchenih Shtativ vikoristovuyut toj chi inshij riznovid chornogo napoyu u svoyih ceremoniyah Zadokumentovano jogo vzhivannya krikami cheroki chokto en en chikaso en timukua tosho Rituali riznyatsya mizh riznimi plemenami ale mayut deyaki spilni risi Chornij napij najchastishe gotuyut i p yut choloviki ale v deyakih grupah viyavleno takozh jogo prigotuvannya ta vzhivannya zhinkami Viselennya plemen u rajoni za mezhami prirodnogo arealu Ilex vomitoria prizvelo do zmenshennya poshirennya chornogo napoyu sered suchasnih korinnih amerikanciv Ayisi U 1696 roci en stav svidkom vzhivannya napoyu z joponu floridskimi indiancyami plemeni Piznishe Dikinson diznavsya sho ispanci nazivayut cyu roslinu kassina casseena Ayisi visushili listya v gorshiku vidvarili potim perelili otrimanu ridinu u veliku misku za dopomogoyu tikvi z dovgoyu shijkoyu nevelikim otvorom nagori ta otvorom zavshirshki priblizno 50 mm zboku Dikinson pidrahuvav sho v misci bulo majzhe tri galoni napoyu Koli ridina oholonula mushlyu z neyu vruchili vozhdyu vin viliv chastinu na zemlyu yak blagoslovennya a reshtu vipiv Pislya cogo po cherzi obsluguvali nablizhenih do vozhdya osib Cholovikam nizhchogo statusu zhinkam i dityam zaboronyalosya torkatisya napoyu abo kushtuvati jogo Protyagom bilshoyi chastini dnya vozhd i jogo nablizheni osobi sidili pili cej napij kurili i rozmovlyali Uvecheri misku v yakij buv napij pokrili shkiroyu peretvorivshi na baraban Pid akompanement cogo barabana ta bryazkalec ayisi spivali j tancyuvali do seredini nochi Cheroki Cheroki vzhivayut chornij napij z metoyu ochishennya organizmu pid chas ryadu tradicijnih ceremonij Napij mistit blyuvotni rechovini povnij jogo recept ne rozgoloshuyetsya Takozh u cih obryadah vikoristovuyutsya inshi napoyi medichnogo harakteru Ilex vomitoria ranishe ne buv harakternij dlya teritoriyi de meshkali cheroki do viselennya ale buv zavezenij do cogo rajonu cherez torgivlyu a zgodom aklimatizovanij Maskoki U maskogi chornij napij maye nazvu asi U ceremoniyah deyakih kultur yaki vzhivayut napij pislya prigotuvannya jogo spochatku vruchayut lyudini z najvishim statusom potim nastupnij za statusom i tak dali Koli nastupaye cherga kozhnoyi lyudini piti mozhut vikonuvatisya obryadovi pisni Do vzhivannya tradicijno dopuskalisya lishe dorosli choloviki Im ya vozhdya Oceoli yavlyaye soboyu vikrivlene v anglijskij movi krikske Asi yahola vid asi nazva napoyu ta yahola krikun Timukua Gravyura sho zobrazhuye ritual indianciv timukua zi vzhivannyam chornogo napoyu Poshirenij sered timukua riznovid chornogo napoyu nazivavsya ispanskoyu kasina cacina misioner en sho rozrobiv dlya timukua pisemnist peredavav ce slovo movoyu timukua yak casino Prigotuvannya ta vzhivannya napoyu suvoro obmezhuvalisya budinkom gromadskih narad Zhinok okrim tih sho inodi stavali vozhdyami zazvichaj ne dopuskali do budinku narad za vinyatkom takih zahodiv yak tanci ale do prigotuvannya kasini zhinki dopuskalisya U 1678 roci prikuta do lizhka zhinka vozhd otrimala dozvil variti ta spozhivati kasinu u svoyemu budinku za umovi sho pid chas cogo ne bude prisutnij nihto storonnij Pershij kovtok chornogo napoyu timukua nazivali casinomucu sho znachit oko kasini Kasina abo chaj joponPislya kontaktu yevropejciv z plemenami na teritoriyi pivdennogo shodu teperishnih Spoluchenih Shtativ kolonisti pochali vikoristovuvati obsmazhene listya joponu dlya prigotuvannya chayu shozhogo na chornij napij ale ne vdayuchis do jogo ritualnogo viblovuvannya Vzhivannya chornogo napoyu kolonistami v zadokumentovano she v 1615 roci U zviti togo roku opisano sho ispanci vidchuvayut simptomi yaki zaraz mozhna traktuvati yak oznaki zalezhnosti vid kofeyinu cherez shodenne spozhivannya napoyu sho u nih nazivavsya cacina abo te del indio isp indianskij chaj Zastosuvannya kolonistami Ilex vomitoria yak trav yanogo chayu i likarskogo zasobu v Pivnichnij ta Pivdennij Karolinah zadokumentovano na pochatku XVIII stolittya V anglomovnih koloniyah napij buv vidomij pid nazvami kasina chaj jopon indianskij chaj karolinskij chaj ta apalachskij chaj Vvazhayetsya sho vin vikoristovuvavsya yak sechoginnij zasib Naprikinci 1700 h rokiv u Pivnichnij Karolini vzhivannya pid chas snidanku joponovogo chayu bulo bilsh zvichnim nizh spravzhnogo Okrim samostijnogo vikoristannya yevropejski kolonisti chasto vzhivali chornij napij pid chas peremovin ta dogovoriv z indiancyami Prigotuvannya napoyu yevropejskimi kolonistami bulo majzhe identichnim tomu metodu yakij vikoristovuvali yihni susidi tubilci Vvazhayetsya sho spozhivali jogo i kolonisti u Francuzkij Luyiziani hocha dokumentalnih svidchen cogo nemaye okrim odnogo dzherela sho opisuye jogo medichne vikoristannya z 1716 roku Pid chas gromadyanskoyi vijni chaj jopon vikoristovuvavsya yak zamina kavi ta chayu na vsomu Pivdni U Pivnichnij Karolini jopon vzhivali v likuvalnih cilyah i prosto yak tonizuyuchij napij do kincya 1890 h rokiv Na toj chas jogo vikoristannya vzhe bulo stigmatizovane yak zvichka silskoyi bidnoti U dzhereli 1928 roku skazano sho masovo spozhivati cej napij prodovzhuyut lishe na en Pivnichna Karolina U mizhvoyennij period doslidzhennya Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA pokazalo vikoristannya kasini yak zaminnika kavi ta chayu Takozh u toj zhe period bulo kilka sprob komercializaciyi kasini U 1973 roci kasinu podavali lishe v restorani Pony Island na ostrovi Okrakok Pivnichna Karolina Na pochatku 2000 h rokiv pochalosya vidrodzhennya populyarnosti chayu jopon i teper jogo mozhna pridbati v Interneti ta u kilkoh istorichnih lokaciyah pov yazanih z korinnimi amerikancyami Div takozhIlex vomitoria padub jopon roslina z yakoyi zazvichaj vigotovlyayut chornij napij Ilex cassine padub dahun abo kasina sho inodi takozh vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya chornogo napoyu Mate pivdennoamerikanskij napij sho vigotovlyayetsya z listya paragvajskogo paduba Missisipska kultura Kuhnya korinnih amerikancivPrimitkiHudson Charles M 1979 Black Drink A Native American Tea University of Georgia Press s 59 Hudson Charles M 1979 Black Drink A Native American Tea University of Georgia Press s 70 71 Hudson Charles M 1979 Black Drink A Native American Tea University of Georgia Press s 61 62 Hudson Charles M 1979 Black Drink A Native American Tea University of Georgia Press s 2 131 Hudson Charles M 1979 Black Drink A Native American Tea University of Georgia Press Susan Budavari red 1996 The Merck Index vid 12th Whitehouse Station NJ Merck amp Co Inc s 1674 Hudson Charles M 1976 The Southeastern Indians s 4 59 62 138 140 141 Perry Mac 1990 Landscaping in Florida Pineapple Press s 253 ISBN 978 1561640577 Procitovano 16 bereznya 2017 Edwards Adam L Bennett Bradley C 2005 Diversity of Methylxanthine Content in Ilex cassine L and Ilex vomitoria Ait Assessing Sources of the North American Stimulant Cassina Economic Botany 59 3 275 285 doi 10 1663 0013 0001 2005 059 0275 domcii 2 0 co 2 Charles M Hudson 1979 Black Drink A Native American Tea University of Georgia Press s 83 112 Crown Patricia L Emerson Thomas E Gu Jiyan Hurst W Jeffery Pauketat Timothy R Ward Timothy 28 serpnya 2012 Ritual Black Drink consumption at Cahokia Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 109 35 13944 13949 doi 10 1073 pnas 1208404109 PMC 3435207 PMID 22869743 Diana Yates 6 serpnya 2012 Researchers find evidence of ritual use of black drink at Cahokia University of Illinois Thomas H Maugh II 6 serpnya 2012 Cahokia people had caffeine drink made from holly 900 years ago Los Angeles Times Charles Choi 6 serpnya 2012 Caffeinated Vomit Drink Nauseated North America s First City LiveScience F Kent Reilly James Garber red 2004 Ancient Objects and Sacred Realms University of Texas Press s 86 96 ISBN 978 0 292 71347 5 Crown Patricia 2015 Ritual drinks in the pre Hispanic US Southwest and Mexican Northwest Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America HighWire Press 112 37 11436 11442 Bibcode 2015PNAS 11211436C doi 10 1073 pnas 1511799112 PMC 4577151 PMID 26372965 Hudson Charles M 1979 Black Drink A Native American Tea University of Georgia Press s 45 46 Charles M Hudson 1979 Black Drink A Native American Tea University of Georgia Press s 126 137 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2008 Procitovano 17 veresnya 2008 Hann John H 1996 A History of the Timucua Indians and Missions Gainesville Florida University Press of Florida s 2 26 90 91 328 ISBN 978 0 8130 1424 1 Pareja Francisco de 1886 Arte de la lengua Timuquana isp Maisonneuve freres et C Leclerc s 27 Hudson Charles M 1979 Black Drink A Native American Tea University of Georgia Press s 6 7 150 155 Murray Carpenter 4 August 2015 Here s The Buzz On America s Forgotten Native Tea Plant The Salt National Public Radio Procitovano 31 May 2018

Дата публікації:
Топ