Оста́п'є — село в Україні, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Остап'ївської сільської ради.
село Остап'є | |
---|---|
Церква Святого Архістратига Михаїла | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Скалатська міська громада |
Облікова картка | Остап'є |
Основні дані | |
Засноване | 1581 |
Населення | 1 785 |
Територія | 4.512 км² |
Густота населення | 395.61 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47861 |
Телефонний код | +380 3543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°22′43″ пн. ш. 26°02′09″ сх. д. / 49.37861° пн. ш. 26.03583° сх. д.Координати: 49°22′43″ пн. ш. 26°02′09″ сх. д. / 49.37861° пн. ш. 26.03583° сх. д. |
Відстань до районного центру | 36 км |
Найближча залізнична станція | Гримайлів |
Відстань до залізничної станції | 7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2 |
Карта | |
Остап'є | |
Остап'є | |
Мапа | |
Остап'є у Вікісховищі |
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади. Розташоване на півдні району.
Населення — 1785 осіб (2001).
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки підкарпатської культури шнурової та багатопружкової кераміки.
Перша писемна згадка — 1560.
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Перші відомості про школу в Остап’ї маємо з 1852 року, що і вважається роком її заснування.
Йшли роки, школа переходила то під владу поляків, то під владу німців. Навчання було чотирирічним, після Великої Вітчизняної війни стало семирічним. З 1 вересня 1955 року відкрито середню (десятирічну) школу, почав працювати 8 клас.
Ініціатором відкриття середньої школи в Остап’ї був Марин Михайло Михайлович – майбутній учитель української мови та літератури, директор школи Рибачук Іван Филимонович, батьки учнів. У 1958 році був перший випуск учнів, які закінчили середню школу в с. Остап’є.
Зростало село, дітей шкільного віку ставало дедалі більше. Стара школа не могла прийняти таку кількість учнів. Постало питання про будівництво нової школи. Так 1 вересня 1987 року діти отримали чудовий подарунок – нову красуню-школу.
Директори школи:
Малишевська Марія Павлівна, фронтовичка,направлена в школу директором в останні роки війни. Росіянка. Була добрим і мудрим керівником, чуйна і людяна в ставленні до школярів, батьків. Працювала 2-3-роки та виїхала з Остап’я.
Директором школи став Довгань Василь Васильович. Працював приблизно до 1950 року. Секретаркою тоді працювала Сарабун (Федак) Яніна Теодорівна.
Потім директором школи був призначений Рибачук Іван Филимонович, який пропрацював на цій посаді до кінця
1962-1963 навчального року. Завучем був Фалендиш Лев Теодорович. Потім Романів Надія Григорівна. На літні канікули було тимчасово призначено виконувачем обов’язків директора школи вчительку математики Кубай Ольгу Іванівну. За неї розпочалося будівництво «червоної» школи.
З початку 1963-1964 навчального року директором школи було призначено Власенка Володимира Володимировича. Він закінчив будівництво «червоної» школи. Завучем була Романів Надія Григорівна. Потім Власенко вибув, директором був Вергун Василь Михайлович. Завучем з ним 1 рік працювала Марин Анастасія Михайлівна, потім Дідик Євгенія Лазарівна, пізніше – Бугір Ілля Дмитрович.
У 1970 році повернувся знову Власенко В. В. директором, Вергун В. М. став завучем. У 1972 році, 22 серпня завучем було призначено Низдропу Ольгу Дмитрівну, а Вергуна В. М. переведено на військового керівника.
З 10 березня по 23 травня 1980 року Власенко не працював директором у зв’язку з обранням його головою сільської ради. Директором школи протягом цього часу працювала Низдропа О. Д., а завучем – Марин А. М. І так Власенко В. В. працював директором школи до 19 грудня 1990 року. Його замінив на посаді директора Мишковський Василь Іванович, який пропрацював на цій посаді до вересня 1991 року.
З вересня 1991 року директором школи було призначено учителя трудового навчання Антонюка Станіслава Карловича, а з 11 листопада Чомко Дарію Теодорівну, учителя початкових класів, учителя математики було призначено завучем школи. А Низдропа О. Д. перейшла працювати вчителем математики.
Антонюк С. К. працював директором до 1 грудня 1993 р., тоді перейшов працювати вчителем трудового навчання, а директором школи з 1 грудня 1993 року призначено вчителя
математики Низдропу О. Д., яка пропрацювала на цій посаді до 12 серпня 2004 року. Знову директором школи призначено вчителя трудового навчання Антонюка С. К. Низдропа О. Д. залишилася на посаді вчителя християнської етики.
В Остап’ївській ЗОШ І – ІІІ ступенів успішно працює ряд кабінетів: історії, хімії, української мови, математики, біології, інформатики, кабінет народознавства, де зібрано багатющий матеріал: вишиванки, образи, яким понад сто років, знаряддя праці, побутові речі, справжня піч, колиска, музичні інструменти, стодола під стріхою, жорна тощо.
Особливим святом в житті школи була зустріч 26 липня 2008 року перших випускників 10-го класу 1958 року Остап’ївської школи, які зустрілися в рідних стінах через 50. літ
Пам'ятки
- символічна могила УСС
- Православна церква України
- церква святого архістратига Михаїла (1900 р., мурована, УГКЦ)
- костел Матері Божої Неустанної Допомоги i святого Вацлава (1905 р.)
- пам'ятний знак на честь скасування панщини в Автро-Угорській імперії 1848 року
- скульптури:
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966 р., скульптор Я.Ягода).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади, також є стадіон що знаходиться біля школи.
Відомі люди
Народилися
- науковець Р. Васько
- український громадський діяч, доктор Слюзар Роман
Ярослав Фучило — академік Лісівничої академії наук України
Ярослав Козак - художник
Працювали
- Скоморовський Келестин (1820—1866) — український письменник, греко-католицький священик, поет, мовознавець, перекладач, парох села у 1849—1866.
- Герой Соціалістичної Праці П. Макаров.
Примітки
- Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 406.
- Лісівнича академія наук України: Довідник / За редакцією професора Ю. М. Дебринюка. — Львів : Камула, 2010. — 340 с. — .
Література
- Бігус М., Дем'янчук З., Уніят Г. Остап'є // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 693. — .
- Остап'є // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — 608 с. : іл. — .
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osta p ye selo v Ukrayini u Skalatskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Administrativnij centr kolishnoyi Ostap yivskoyi silskoyi radi selo Ostap ye Cerkva Svyatogo Arhistratiga MihayilaCerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Skalatska miska gromada Oblikova kartka Ostap ye Osnovni dani Zasnovane 1581 Naselennya 1 785 Teritoriya 4 512 km Gustota naselennya 395 61 osib km Poshtovij indeks 47861 Telefonnij kod 380 3543 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 22 43 pn sh 26 02 09 sh d 49 37861 pn sh 26 03583 sh d 49 37861 26 03583 Koordinati 49 22 43 pn sh 26 02 09 sh d 49 37861 pn sh 26 03583 sh d 49 37861 26 03583 Vidstan do rajonnogo centru 36 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Grimajliv Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 7 km Misceva vlada Adresa radi 47851 Ternopilska oblast Ternopilskij rajon m Skalat Grushevskogo 2 Karta Ostap ye Ostap ye Mapa Ostap ye u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ostap ye V yizd u selo Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila Dzvinicya cerkvi Svyatogo Arhistratiga Mihayila Kostel Materi Bozhoyi Neustannoyi Dopomogi i sv Vaclava Kaplichka Uchni Ostap yivskoyi serednoyi shkoli na buryakah 60 ti roki Vid veresnya 2015 roku vvijshlo u sklad Skalatskoyi miskoyi gromadi Roztashovane na pivdni rajonu Naselennya 1785 osib 2001 IstoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki pidkarpatskoyi kulturi shnurovoyi ta bagatopruzhkovoyi keramiki Persha pisemna zgadka 1560 Diyali Prosvita Lug Silskij gospodar Soyuz ukrayinok Ridna shkola ta inshi tovaristva kooperativa Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Pershi vidomosti pro shkolu v Ostap yi mayemo z 1852 roku sho i vvazhayetsya rokom yiyi zasnuvannya Jshli roki shkola perehodila to pid vladu polyakiv to pid vladu nimciv Navchannya bulo chotiririchnim pislya Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni stalo semirichnim Z 1 veresnya 1955 roku vidkrito serednyu desyatirichnu shkolu pochav pracyuvati 8 klas Iniciatorom vidkrittya serednoyi shkoli v Ostap yi buv Marin Mihajlo Mihajlovich majbutnij uchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi direktor shkoli Ribachuk Ivan Filimonovich batki uchniv U 1958 roci buv pershij vipusk uchniv yaki zakinchili serednyu shkolu v s Ostap ye Zrostalo selo ditej shkilnogo viku stavalo dedali bilshe Stara shkola ne mogla prijnyati taku kilkist uchniv Postalo pitannya pro budivnictvo novoyi shkoli Tak 1 veresnya 1987 roku diti otrimali chudovij podarunok novu krasunyu shkolu Direktori shkoli Malishevska Mariya Pavlivna frontovichka napravlena v shkolu direktorom v ostanni roki vijni Rosiyanka Bula dobrim i mudrim kerivnikom chujna i lyudyana v stavlenni do shkolyariv batkiv Pracyuvala 2 3 roki ta viyihala z Ostap ya Direktorom shkoli stav Dovgan Vasil Vasilovich Pracyuvav priblizno do 1950 roku Sekretarkoyu todi pracyuvala Sarabun Fedak Yanina Teodorivna Potim direktorom shkoli buv priznachenij Ribachuk Ivan Filimonovich yakij propracyuvav na cij posadi do kincya 1962 1963 navchalnogo roku Zavuchem buv Falendish Lev Teodorovich Potim Romaniv Nadiya Grigorivna Na litni kanikuli bulo timchasovo priznacheno vikonuvachem obov yazkiv direktora shkoli vchitelku matematiki Kubaj Olgu Ivanivnu Za neyi rozpochalosya budivnictvo chervonoyi shkoli Z pochatku 1963 1964 navchalnogo roku direktorom shkoli bulo priznacheno Vlasenka Volodimira Volodimirovicha Vin zakinchiv budivnictvo chervonoyi shkoli Zavuchem bula Romaniv Nadiya Grigorivna Potim Vlasenko vibuv direktorom buv Vergun Vasil Mihajlovich Zavuchem z nim 1 rik pracyuvala Marin Anastasiya Mihajlivna potim Didik Yevgeniya Lazarivna piznishe Bugir Illya Dmitrovich U 1970 roci povernuvsya znovu Vlasenko V V direktorom Vergun V M stav zavuchem U 1972 roci 22 serpnya zavuchem bulo priznacheno Nizdropu Olgu Dmitrivnu a Verguna V M perevedeno na vijskovogo kerivnika Z 10 bereznya po 23 travnya 1980 roku Vlasenko ne pracyuvav direktorom u zv yazku z obrannyam jogo golovoyu silskoyi radi Direktorom shkoli protyagom cogo chasu pracyuvala Nizdropa O D a zavuchem Marin A M I tak Vlasenko V V pracyuvav direktorom shkoli do 19 grudnya 1990 roku Jogo zaminiv na posadi direktora Mishkovskij Vasil Ivanovich yakij propracyuvav na cij posadi do veresnya 1991 roku Z veresnya 1991 roku direktorom shkoli bulo priznacheno uchitelya trudovogo navchannya Antonyuka Stanislava Karlovicha a z 11 listopada Chomko Dariyu Teodorivnu uchitelya pochatkovih klasiv uchitelya matematiki bulo priznacheno zavuchem shkoli A Nizdropa O D perejshla pracyuvati vchitelem matematiki Antonyuk S K pracyuvav direktorom do 1 grudnya 1993 r todi perejshov pracyuvati vchitelem trudovogo navchannya a direktorom shkoli z 1 grudnya 1993 roku priznacheno vchitelya matematiki Nizdropu O D yaka propracyuvala na cij posadi do 12 serpnya 2004 roku Znovu direktorom shkoli priznacheno vchitelya trudovogo navchannya Antonyuka S K Nizdropa O D zalishilasya na posadi vchitelya hristiyanskoyi etiki V Ostap yivskij ZOSh I III stupeniv uspishno pracyuye ryad kabinetiv istoriyi himiyi ukrayinskoyi movi matematiki biologiyi informatiki kabinet narodoznavstva de zibrano bagatyushij material vishivanki obrazi yakim ponad sto rokiv znaryaddya praci pobutovi rechi spravzhnya pich koliska muzichni instrumenti stodola pid strihoyu zhorna tosho Osoblivim svyatom v zhitti shkoli bula zustrich 26 lipnya 2008 roku pershih vipusknikiv 10 go klasu 1958 roku Ostap yivskoyi shkoli yaki zustrilisya v ridnih stinah cherez 50 litPam yatkisimvolichna mogila USS Pravoslavna cerkva Ukrayini cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila 1900 r murovana UGKC kostel Materi Bozhoyi Neustannoyi Dopomogi i svyatogo Vaclava 1905 r pam yatnij znak na chest skasuvannya panshini v Avtro Ugorskij imperiyi 1848 roku skulpturi Isusa Hrista 1991 r Bozhoyi Materi vidnovlena 1995 r pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1966 r skulptor Ya Yagoda Socialna sferaPracyuyut ZOSh 1 3 stup Budinok kulturi biblioteka FAP viddilennya zv yazku torgovelni zakladi takozh ye stadion sho znahoditsya bilya shkoli Vidomi lyudiNarodilisya naukovec R Vasko ukrayinskij gromadskij diyach doktor Slyuzar Roman Yaroslav Fuchilo akademik Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Yaroslav Kozak hudozhnikPracyuvaliSkomorovskij Kelestin 1820 1866 ukrayinskij pismennik greko katolickij svyashenik poet movoznavec perekladach paroh sela u 1849 1866 Geroj Socialistichnoyi Praci P Makarov PrimitkiShipilyavij S Peredovi gromadyani i viznachni postati Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 406 Lisivnicha akademiya nauk Ukrayini Dovidnik Za redakciyeyu profesora Yu M Debrinyuka Lviv Kamula 2010 340 s ISBN 978 966 433 049 4 LiteraturaBigus M Dem yanchuk Z Uniyat G Ostap ye Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 693 ISBN 966 528 199 2 Ostap ye Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh 608 s il ISBN 978 966 457 246 7 PosilannyaPortal Ternopilshina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi